Податковий контроль

     ВСТУП

     Розбудова фінансової системи України в  умовах  переходу до ринку безпосередньо  пов’язана з формуванням нової  податкової системи. У цих умовах, поряд із виділенням податкового  права із фінансового, відбувається становлення податкового контролю як самостійної складової фінансового  контролю. Значимість податкового контролю на перехідному етапі розвитку ринкової економіки особливо зростає через  суттєву залежність від податкової складової бюджетів усіх рівнів, низьку податкову культуру населення та суб’єктів підприємництва, значну тінізацію економіки. Понад 25 відсотків  від зареєстрованих платників-юридичних  осіб не сплачували податки, 18 відсотків  – мали постійну податкову заборгованість, 3,6 відсотка платників знаходилися  у податковому розшуку, лише половина донарахованих сум за результатами податкових перевірок потрапляла до бюджету.

     На  фоні швидкого розвитку законодавчої бази оподаткування спостерігалось значне відставання системного врегулювання норм податкового контролю, наукового  обґрунтування його методології  та процедур проведення контрольних  заходів. Невідповідність організаційної структури податкової служби  вимогам  сьогодення,  недостатнє фінансування її органів порівняно з економічно розвиненими країнами, недосконала  система оплати праці, підготовки та перепідготовки кадрів вимагають у  необхідності вдосконалення методологічних та організаційних засад податкового  контролю.

     Проблеми  теорії і практики податкового контролю розглядалися у багатьох працях зарубіжних учених. Зокрема, питання теорії досліджували  А.Н. Козирін,   І.І. Кучеров, О.А. Ногіна, В.М. Родіонова, С.О. Шохін. Необхідність методологічного врегулювання питань контрольно-перевірочної діяльності підкреслювалась  у роботах Т.А. Бетіної, В.В. Бурцева, А.З. Дадашева, Ю.Ф. Кваші, Е.В. Поролло. Проблеми законодавчого удосконалення норм податкового контролю висвітлювались у роботах А.В. Бризгаліна, С.Ю. Орлова, Е.А. Кочеріна, С.Г. Пепеляєва, а питання  у необхідності покращання нормотворення  податкового законодавства знайшли  своє відображення у дослідженнях  В.І. Гуреєва та В.І. Слома. На проблемність визначення ефективності податкового  контролю звертали увагу А.Г. Аганбегян, С.П. Опенишев, Г.М. Карташова, А.Б. Паскачов.         

     Метою курсової роботи є обґрунтування  теоретичних положень та формулювання практичних рекомендацій щодо вдосконалення  норм податкового контролю, організації  його функціонування, методики здійснення контрольних процедур та прийняття  управлінських рішень за наслідками контролю. Для досягнення мети дослідження  були поставлені  такі завдання:

     - розкрити теоретичні основи  податкового  контролю України;

     - виявити проблеми функціонування  діючої системи податкового контролю;

     - розробити пропозиції щодо вдосконалення  норм організаційно-правових засад  податкового контролю;

     - удосконалити методику проведення  контрольно-перевірочної роботи  податкових органів;

     - обґрунтувати  пропозиції щодо  підвищення ефективності податкового  контролю.

     Об’єктом курсової роботи є система податкового контролю як підсистема державного фінансового контролю.

     Предметом курсової роботи є теоретичні, методичні та практичні питання  здійснення податковими органами контрольної діяльності.

     Методологічною  основою дослідження є економічна теорія та наукові праці вітчизняних  та зарубіжних учених, законодавче  та нормативно-правове поле України. У процесі наукового дослідження  застосовано методи: наукової абстракції та системний підхід (дозволили уточнити понятійний апарат податкового контролю, здійснити класифікацію його заходів); економічного, системного і статистичного  аналізу (використані для виявлення  проблем функціонування діючої системи  податкового контролю); моделювання (при розробці системи фінансування податкових органів); порівняння (при  аналізі законодавства зарубіжних країн та ефективності діяльності контролюючих органів); експертних оцінок (при визначенні навантаження на податкові органи та їх працівників); логічного узагальнення (при формулюванні висновків); статистичні  методи (при поданні результатів  дослідження). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ  І

     Сутність  та значення податкового контролю 
 

1.  Система  податкового контролю: сутність  та структура

     Контроль  є обов'язковим елементом будь-якої галузі державного управління. Податковий контроль доцільно розглядати як одну  з  функцій  державного  управління  податковою  системою.  Податкова  система – це сукупність загальнодержавних  та місцевих податків і зборів, що сплачуються  в установленому Податковим Кодексом порядку. Податкові системи розвинених  країн світу попри істотні переваги  мають і свої  вади. Зокрема це можна спостерігати,  аналізуючи  тіньові сектори окремих країн. На жаль, економіка кожної країни має певну тіньову. А це передусім є свідченням недосконалої податкової системи в державі.

     Вади  у податковій системі та велика кількість  правопорушень у сфері оподаткування  становлять  істотну  загрозу  економічній  і  загалом  національній безпеці держави. Тому сьогодні роль функції контролювання в управлінні податковою системою держави особливо зростає. Необхідною є робота, спрямована на усунення недоліків податкової системи, ведення ефективної податкової політики та дотримання суб'єктами податкових норм. Тому податковий контроль, що спрямований  на виявлення правопорушень та протидію  їм, набуває особливого загальнодержавного значення.

     Здійснюючи  аналіз визначень поняття "контроль", що подається у сучасній науковій, довідковій та навчально-методичній літературі, ми проаналізували погляди понад  двадцяти колективів авторів. У таблиці  подано низку визначень, що відображають основні напрями означення цього  терміна у словниках та енциклопедичних виданнях (Додаток А).

     Кузьмін О.Є.  та  Мельник О.Г.  окреслюють  контроль  як "елемент  і чинник управління економічними суб'єктами, процесами, який полягає у нагляді за ними з метою перевірки відповідності  їх стану законодавчим нормам, визначеним стратегіям, цілям, програмам розвитку тощо". Це визначення, на мій погляд, є обґрунтованим та відображає функціональну  сутність контролю у різних сферах економіки.

     Контроль  є однією з функцій не лише управління підприємством, а й державного  управління.  І  якщо  важливість  контролю  на  підприємстві може бути дискусійним питанням, то у  сфері державного управління це, поза сумнівом, невід'ємна складова.

     Контроль  у  державному  управлінні  дає  змогу  порівняти  фактичний стан у певних галузях з поставленими вимогами; виявити вади та усунути  їх; попередити можливі помилки та порушення; оцінити відповідність  здійснення інших функцій управління завданням, що поставлені перед ними; виявити резерви  та можливості  вдосконалення функціонування  елементів  державно-управлінської системи.

     На  рис. 1.1. наведено умовне зображення місця податкового контролю у системі контролю у державному управлінні.

     Як  видно з рис. 1.1., податковий контроль є структурною частиною державного  фінансового контролю, що,  своєю чергою,  є важливим  елементом системи контролю у державному управлінні. Податковий  контроль  є складним  поняттям,  яке можна розглядати  з багатьох  аспектів: по-перше,  як функцію державного управління економікою та, по-друге, як особливу діяльність щодо виконання податкового законодавства України.

     Згідно  з  Податковим  Кодексом  України,  податковий  контроль –  це система  заходів, яких вживають контролюючі  органи з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також  дотримання законодавства з питань виконання розрахункових та касових  операцій,  патентування,  ліцензування  та  іншого  законодавства,  контроль  за дотриманням якого покладено  на контролюючі органи (органи державної  податкової служби та митні органи).

     Доцільним є трактування системи податкового контролю, як сукупність таких взаємопов'язаних, взаємодіючих елементів, як: суб'єкт, об'єкт, предмет податкового контролю, а також процес  податкового контролювання,  які складаються у цілісне утворення з метою реалізації податкового контролювання як функції державного управління. До системи податкового контролю можна віднести також цілі, методи та технологію податкового контролю та ресурси (Додаток Б).

     Податковий  кодекс України визначає також основні  способи здійснення податкового  контролю, до яких належать:

     1. Ведення обліку платників податків;

     2. Інформаційно-аналітичне забезпечення  діяльності органів державної  податкової служби;

     3. Перевірки та  звірки відповідно  до вимог Податкового Кодексу,  а також перевірки  щодо  дотримання  законодавства,  контроль  за  дотриманням якого покладено  на органи державної податкової  служби та митні органи,  у   порядку,  встановленому  законами  України, що  регулюють  відповідну  сферу правовідносин. 

     На  основі  поданої  вище  інформації,  можна  зробити  висновок  щодо  важливості  та  високої  пріоритетності  податкового  контролю  в Україні. Податковий контроль повинен виконувати особливу роль, яка полягає не лише у фіксації  правопорушень  у  сфері  податкового  законодавства,  але  й  попередженні появи негативних факторів у майбутньому. Також  інформація, отримана внаслідок здійснення податкового  контролю, повинна становити основу  для оптимізації податкової системи  держави.  
 
 

2. Податковий  контроль в Україні в контексті  Податкового кодексу

     Податковий  контроль має свою мету, завдання, об’єкти, суб’єкти, види та інструментарій здійснення.

     Основною  метою сучасного податкового  контролю в Україні є постійне наповнення дохідної частини державного  бюджету,  а  його  предметом  –  перевірка  повноти  формування  бази  оподаткування  діяльності суб’єктів  господарювання  податками  та  зборами  і  своєчасності  їх  перерахування  до цільових фондів.

     Завданнями  податкового контролю є:

     -  перевірка повноти нарахування  та своєчасності сплати податків  і зборів до бюджету та державних  цільових фондів;

     -  контроль правильності визначення  бази оподаткування; 

     -  перевірка правомірності застосування  податкових пільг за податками  і зборами; 

     -  контроль своєчасності подання  до органів ДПІ податкової  звітності за податками і зборами; 

     -  аналіз податкових надходжень;

     -  виявлення, усунення та попередження  порушень чинного податкового  законодавства. 

     Важливо  з  точки  зору  організації  податкового  контролю  виділити його  об’єкти  і  суб’єкти. Об’єктом податкового  контролю  виступає  діяльність  платників  податків (юридичних  і  фізичних  осіб,  які  пройшли реєстрацію у органах  ДПС), податкові агенти та представники платника податку.

     Суб’єктами  податкового  контролю  виступають  контролюючі  органи.  Згідно  з  п.  2.1  ст.  2  Закону України  «Про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами  та державними цільовими фондами»  № 2181  перелік  контролюючих  органів  включає  органи,  які  наділені  відповідною  предметною компетенцією:

     -  митні органи – стосовно ввізного  та вивізного мита, акцизного  збору, податку на додану вартість, інших  податків  і  зборів (обов’язкових  платежів),  які   відповідно  до  законів  справляються  при  ввезенні (пересиланні) товарів  і предметів на митну територію  України або вивезенні (пересиланні)  товарів і предметів з митної  території України; 

     -  органи  Пенсійного  фонду   України  –  стосовно  збору   на  обов’язкове  державне  пенсійне страхування; 

     -  органи фондів  загальнообов’язкового   державного  соціального  страхування   –  стосовно  внесків на  загальнообов’язкове державне соціальне  страхування у межах компетенції  цих органів, встановленої законом; 

     -  податкові  органи  –  стосовно  податків  і  зборів (обов’язкових  платежів),  які  справляються  до бюджетів та державних цільових  фондів.

     У статті 41 Кодексу визначено два органи контролю – це:

     -  органи  ДПС  –  щодо  податків,  які  справляються  до  бюджетів  та  державних  цільових  фондів,  а також стосовно  законодавства,  контроль  за дотриманням якого  покладається на  органи державної  податкової служби;

     -  органи  державної  митної  служби  –  щодо  мита,  акцизного   збору,  ПДВ,  інших  податків,  які відповідно  до  податкового   законодавства  справляються  у  разі  ввезення (пересилання)  товарів  і  предметів   на митну  територію  України   або  територію  спеціальної   митної  зони  або  вивезення  (пересилання)  товарів  і предметів  з митної території України  або спеціальної митної зони.

     Права,  обов’язки  та  відповідальність  платників  податків  та  органів  ДПС  викладені  у  статтях  18-23 кодексу.

     Згідно податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом:

     -  ведення обліку платників податків;

     -  інформаційно-аналітичного забезпечення  діяльності органів ДПС; 

     -  перевірок та звірок; 

     -  іншими способами контролю (Рис. 1.2.).

Рис.1.2. Способи здійснення податкового контролю юридичних осіб

     Податковий  контроль  реалізується поєднанням  усіх шляхів його  здійснення. Поряд  з цим  в практиці податкового  контролю визначальне місце займають податкові перевірки. Саме ця форма  контролю є найбільш ефективною, що забезпечує безпосередній контроль та повнотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхом порівняння податкової звітності, яку подають платники податків, з фактичними даними щодо об’єкта і бази оподаткування, відображених у податковому обліку.

     На  нашу думку, податкова перевірка  – це форма податкового контролю, який здійснюють контролюючі органи  з метою  встановлення  правильності  обчислення,  повноти  та  своєчасності  сплати  податків  і  зборів.  З точки  зору  теоретичних  та  практичних  аспектів  податкового  контролю  важливого  значення  набуває  його класифікація. У проекті  визначено три класифікаційні ознаки, які наведені на рис.1.3.

     Рис.1.3. Класифікація податкових перевірок

     Першу  класифікаційну  ознаку  доречно  назвати  по  відношенню  до  плану,  а  не  за  часом  проведення. Саме  за  часом  проведення  у  проекті  така  класифікаційна  ознака  відсутня.  Залежно  від  часу  проведення податкового контролю він може бути: попередній, поточний та наступний.

     Попередній  податковий  контроль  у  часі  передує  здійсненню  фінансово-господарської  діяльності платників податків. Він  проявляється саме у взятті на облік  платника податків у органах ДПС. 

     Поточний  податковий контроль здійснюється в  процесі фінансово-господарської  діяльності платників податків шляхом проведення  контрольних перевірок  або  застосуванням непрямих методів  з метою  з’ясування отримання  доходів або пов’язані з отриманням інших об’єктів оподаткування.

     Наступний  контроль  здійснюється  за  підсумками  звітного  податкового  періоду.  Він  націлений  на своєчасність  подання  платниками  податків  податкових  декларацій,  розрахунків  та  інших  документів, пов’язаних  з  обчисленням  податків,  зборів,  а  також  перевіряють  достовірність  цих  документів  щодо правильності  визначення  об’єктів  і  бази  оподаткування  та  обчислення  податків,  зборів. Наступний  контроль може  проводитися  у  органі  ДПС  чи  безпосередньо  у  об’єкта  контролю.  Наступний  податковий  контроль проводиться у формі  документальних перевірок, зміст і  види яких наведені у Додатку В.

     Аналізуючи  Додаток В слід зазначити, що кількість обставин, за якими можна проводити позапланову документальну перевірку у проекті збільшено проти діючого законодавства. Змінилася, в сторону збільшення, тривалість проведення планової та позапланової документальної перевірки.

     Також виділяють і таку ознаку як спосіб отримання доказів. За способом отримання доказів перевірки можуть бути  документальні,  про які йшла  мова  вище,  та  фактичні.  Фактичний податковий  контроль  зумовлює використання  контролюючими органами  проведення  інвентаризацій  запасів,  основних  засобів,  обстеження складських торговельних та інші приміщень юридичних осіб та житло громадян, якщо вони використовуються як  юридичні  адреса  суб’єкта  підприємницької діяльності,  а також для отримання доходу,  що  дозволяють встановити  фактичні  дані  щодо  кількісних  та  якісних показників  об’єктів  оподаткування,  їх  відповідності даним податкового обліку.  

3. Податковий  контроль як інструмент ДПС

     Об'єктивні  потреби держави та органів місцевого  самоврядування у грошових коштах вимагають  забезпечення повного і своєчасного  їх  надходження у вигляді податків і зборів (інших обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів.

     Податковий  контроль є самостійним напрямком  державного фінансового контролю. Характерним  для нього є мобілізація коштів до публічних грошових фондів. Забезпечення режиму суворого дотримання приписів норм податкового законодавства  зобов'язаними суб'єктами податкових правовідносин є головною метою  податкового контролю. Від ступеня  ефективності контрольної діяльності органів, що здійснюють податковий  контроль, безпосередньо залежить рівень доходів бюджетів та державних цільових фондів. Податковий контроль виступає гарантією задоволення публічних  майнових інтересів та важливим чинником соціально-економічної стабільності держави, її фінансової безпеки.

     Податковий  контроль слід розглядати як функцію  державного управління податковою системою.

     Діяльність  контролюючих органів щодо забезпечення дотримання податкового законодавства  значною мірою визначає ефективність реалізації податкової політики держави  та функціонування всієї податкової системи. Контрольна діяльність податкових органів спрямована на досягнення низки  цілей, серед яких потрібно виділити три основні (таблиця 1.2.). 

     Таблиця 1.2. Головні цілі контрольної діяльності податкових органів

     Вказані цілі в цілому визначають зміст податкового  контролю, який слід визначити як діяльність спеціально уповноважених державних  органів щодо забезпечення дотримання зобов'язаними суб'єктами податкових правовідносин чинного податкового  законодавства.

     Таким чином, податковий контроль  - це єдина  система обліку платників податків, а також контроль за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, порядок проведення розрахунків, обліку товарів та коштів.

     Органи  податкової служби:

     -  забезпечують облік усіх платників  податків, зборів та інших обов'язкових  платежів до бюджету, здійснюють  контроль за правильністю їх  обчислень, повнотою і своєчасністю  сплати;

     - контролюють своєчасне подання  суб'єктами оподаткування бухгалтерської  та податкової звітності; 

     -  здійснюють у межах своїх повноважень  контроль за законністю валютних  операцій, дотриманням касової дисципліни;

     - проводять перевірки фактів приховування  і заниження сум податків;

     -  подають до судів і арбітражних  судів позови до підприємств,  установ, організацій та громадян  про визнання угод недійсними  і стягнення в дохід держави  коштів, отриманих без установлених  законом підстав; 

     -  захищають інтереси держави в   судових органах у справах,  що стосуються сплати податків  та інших податкових платежів.

     Органи  податкової служби застосовують детальний  облік населення, яке може обкладатися  податком, як засіб боротьби проти  ухилення від сплати податків. На сьогодні в органах податкової служби діє  «Єдиний банк даних про платників  податків  - юридичних осіб» і  «Державний реєстр фізичних осіб  - платників податків».

     На  підставі відомостей, отриманих від  органів державної реєстрації про  зареєстрованих суб'єктів підприємницької  діяльності, підрозділи обліку платників  податків складають списки таких  суб'єктів, які не з'явилися до державного податкового органу для взяття їх на облік, і передають ці списки підрозділам  з питань оподаткування  юридичних  і фізичних осіб, а також підрозділам  податкової міліції для можливого  використання в їхній роботі.

     Основною  формою податкового контролю є податкова  перевірка. Саме ця форма контролю є  найбільш ефективною з точки зору виявлення та стягнення недоїмок, забезпечення податкових надходжень до бюджетів і державних цільових фондів. Податкові перевірки забезпечують безпосередній контроль за повнотою і правильністю обчислення податків і зборів, який може бути реалізований тільки шляхом порівняння податкових розрахунків (декларацій), які подають  платники податків, з фактичними даними їх фінансово-господарської діяльності (Додаток Г).

     Найважливішим фактором підвищення ефективності контрольної  роботи податкової інспекції є вдосконалення  діючих процедур контрольних перевірок. Необхідними ознаками будь-якої дієвої системи податкового контролю є:

     1) наявність ефективної системи  відбору платників податків для  проведення документальних перевірок,  що дає можливість обрати найбільш  оптимальний напрям використання  обмежених кадрових і матеріальних  ресурсів податкової інспекції,  добитися максимальної результативності  податкових перевірок при мінімальних  витратах зусиль і коштів, за  рахунок відбору для перевірок  таких платників податків, ймовірність  виявлення податкових порушень  у яких представляється найбільшою;

     2) застосування ефективних форм, прийомів  і методів податкових перевірок,  заснованих як на розробленій  податковим відомством єдиної  комплексної стандартної процедури  організації контрольних перевірок,  так і на міцній законодавчій  базі, що надає податковим органам  широких повноважень у сфері  податкового контролю для впливу  на недобросовісних платників  податків;

     3) використання системи оцінки  роботи податкових інспекторів,  що дозволяє об'єктивно врахувати  результати діяльності кожного  з них, ефективно розподілити  навантаження при плануванні  контрольної роботи.

     Першочерговим завданням податкової інспекції  є постійне вдосконалення форм і  методів податкового контролю (використання найбільш ефективних методів, що дозволяють знизити витрати на персонал і  підвищити якість податкових перевірок). Для цього необхідно оптимізувати кількість проведених перевірок, тобто  перевіряти недобросовісних платників  податків, ймовірність виявлення  порушень у яких найбільша.

     Практика  показала, що дуже корисним у роботі податкових інспекцій є проведення рейдів у вечірній і нічний  час, також значно збільшується результативність контролю при застосуванні перехресних  перевірок, сутність яких полягає у  виїзді співробітників відділів однієї податкової інспекції на територію  іншої інспекції.

     Особливо  актуальним уявляється  застосування непрямих методів обчислення оподатковуваної  бази, використання яких може принести велику користь в умовах масового ухилення від сплати податків і ускладнення  застосовуваних українськими платниками податків форм приховування об'єктів  оподаткування. Як показує аналіз зарубіжного  досвіду, застосування непрямих методів  є загальноприйнятим у світовій практиці. Наприклад, у Німеччині  законодавство прямо санкціонує застосування зазначених методів, а  існуюча в цій країні судова практика свідчить про беззастережне визнання судами доказів розміру оподатковуваної  бази, заснованих на застосуванні непрямих методів обчислення. Найбільш поширеними з них є такі: