Податковий контроль виробництва та реалізації підакцизної продукції

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДАКЦИЗНОЇ ПРОДУКЦІЇ..5

               1.1. Економічна суть акцизного  податку та загальні засади  його справляння…………………….……………………………………….5

               1.2. Механізм податкового контролю  виробництва і реалізації підакцизної  продукції…………………………………………………9

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДАКЦИЗНОЇ ПРОДУКЦІЇ  В УКРАЇНІ  ЗА 2009-2011 РОКИ……………………………………….15

               2.1.  Аналіз стану надходжень  акцизного податку до Державного  бюджету України та результатів  контролю за його справлянням  у 2009-2011 роках………………………………………………………15

              2.2  Аналіз результатів контрольно-перевірочної  роботи за  виробництва і реалізації  підакцизної продукції ДПІ в  м. Чернівці.20

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ ПОДАТКОВИХ ОРГАНІВ У  СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДАКЦИЗНОЇ ПРОДУКЦІЇ..24

3.1. Зарубіжний  досвід податкового контролю  справляння акцизного податку…………………………………………………………………24

3.2. Шляхи удосконалення  податкового контролю у сфері  виробництва та реалізації підакцизної  продукції в Україні………27

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ ………………………………………………….33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………36

ДОДАТКИ

ВСТУП

Проблема акцизного оподаткування  займає досить вагоме місце в дослідженнях вчених різних країн, оскільки акцизи виконують дуже важливу роль. Їх особливістю є можливість наповнення державного бюджету країн з перехідною економікою, де спостерігається відсутність чітко сформованої податкової системи та чіткого розуміння податкової бази. Цей вид податків є одним із найпоширеніших видів в усім світі й відрізняється своєю тривалою передісторією.

Ще французький економіст Ф. Демезон відзначав, що акциз «здатен один принести казні стільки і навіть більше, ніж усі інші податки» [3, 104]. Як правило, акцизом обкладають товари не приналежні до товарів першої необхідності: спиртні напої, тютюнові вироби, автомобілі, ювелірні вироби, паливна продукція й тощо.

Акцизи впливають на економіку  держави, зокрема, як фіскальний інструмент він здатний наповнити державну скарбницю країн з перехідною економікою, де спостерігається відсутність чітка сформованої податкової системи та відсутність чіткого розуміння податкової бази. Відмінною рисою акцизів є виконання ними регулюючої функції, сутність якої полягає в здатності акцизів впливати на обсяги експорту та імпорту продукції. Так, за допомогою підвищення ставок акцизного податку, можливе здійснення підтримки вітчизняного товаровиробника, і, навпаки, для поповнення вітчизняного ринку відсутніми товарами використовується механізм зниження ставки податку [5,745].

Однією з найбільш складних сфер державного управління є податковий контроль сфери виробництва та обігу  підакцизної продукції. Специфіка  даного об’єкта управління зумовлена  тим, що дана сфера має різний рівень державного впливу. В Україні порушення  законодавства, що регулює виробництво  та обіг підакцизних товарів, прямо не впливають на прийняття рішень органів державної влади щодо видачі ліцензій, призупинення їх дії або їх анулювання.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є податковий контроль виробництва та реалізації підакцизної продукції в Україні.

Метою даної курсової роботи є загальнення  результатів дослідження щодо ролі та стану податкового контролю виробництва  та реалізації підакцизної продукції  при мобілізації акцизного податку, а також обгрунтувати пропозиції щодо трансформації контрольно-перевірочної роботи адміністрування акцизного  податку з урахуванням необхідності подальшої інтеграції економіки  України у світову систему  господарювання.

Мета роботи передбачає виконання  таких завдань:

• охарактеризувати акцизний податок в системі оподаткування України;
• здійснити аналіз контрольно-перевірочної роботи органів ДПС щодо виробництва та реалізації підакцизної продукції;
• виявити шляхи вдосконалення організації податкового контролю за нарахуванням і сплатою акцизного податку.

Для розв'язування поставлених завдань  використано такі методи наукового  дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.

Наукові дослідження у сфері податкового контролю за виробництвом та реалізацією підакцизної продукції здійснювали: Г.В. Бех, Д.А. Бекерська, Л.К. Воронова, П.Т. Гега, Л.М. Доля, С.Т. Кадькаленко, М.П. Кучеря- венко, П.С. Пацурківський, В.М. Федоров та ін.

Інформаційну базу даної курсової роботи становлять: законодавчі акти, монографічні дослідження, наукові статті в періодичних виданнях з досліджуваної проблеми, звітність органів ДПС України.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРИТИЧНІ  ЗАСАДИ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ  ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДАКЦИЗНОЇ  ПРОДУКЦІЇ

1.1. Економічна суть акцизного податку та загальні засади його справляння

Акцизи - це непрямі податки, що включаються  у ціну товару і сплачуються покупцями. Згідно зі ст. 14 Податкового кодексу України акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Податковим кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Акцизний податок встановлюється на товари, які держава вважає за потрібне оподатковувати за вищими ставками, ніж інші товари. Акцизний податок  втілює у собі як фіскальну функцію, поповнюючи бюджет, так і регулюючу, корегує попит та пропозицію на підакцизні товари.

Механізм справляння акцизного  податку встановлюється розділом VI Податкового кодексу України [1].

Платниками акцизного податку  в основному є національні  виробники підакцизних товарів  та суб'єкти господарювання, що імпортують чи реалізують ці товари.

До підакцизних товарів належать:

- спирт етиловий та інші спиртові  дистиляти, алкогольні напої,  пиво;

- тютюнові вироби, тютюн та промислові  замінники тютюну;

- нафтопродукти, скраплений газ;

- автомобілі легкові, кузови  до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Всі платники акцизного податку  повинні бути зареєстровані. Реєстрація з органах державної податкової служби як платника податку суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних  напоїв та тютюнових виробів яка  підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов'язані надати органу державної  податкової служби за місцезнаходженням  суб'єкта господарювання інформацію про  видані, переоформлені, призупинені  або анульовані ліцензії у п'ятиденний  строк з дня здійснення таких  дій.

Інші платники підлягають обов'язковій  реєстрації як платники податку органами державної податкової служби за місцем державної реєстрації таких суб'єктів  у місячний строк із дня початку  господарської діяльності.

Об'єктами оподаткування є операції з:

- реалізації вироблених в Україні  підакцизних товарів (продукції);

- реалізації (передачі) підакцизних  товарів (продукції) з метою  власного споживання, промислової  переробки, здійснення внесків  до статутного капіталу, а також  своїм працівникам;

- ввезення підакцизних товарів  (продукції) на митну територію  України;

- реалізації конфіскованих підакцизних  товарів (продукції), підакцизних  товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції)  за якими не звернувся власник  до кінця строку зберігання, та  підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування  чи на інших законних підставах  переходять у власність держави;

- реалізації або передачі у  володіння користування чи розпорядження  підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну  територію України із звільненням  від оподаткування;

- обсяги та вартість втрачених  підакцизних товарів (продукції.

Ставки акцизного податку є  єдиним на всій території України  і встановлені статтею 215 Податкового  кодексу України.

Ці ставки можуть бути:

а) адвалерні, що встановлюються у  відсотках або до вартості реалізованого  товару (продукції), виробленого на митній території України за встановленими  виробником максимальними роздрібними  цінами без ПДВ та з урахуванням  акцизного податку або до вартості товарів (продукції), що ввозять на митну  територію України, за встановленими  імпортером максимальними роздрібними  цінами на товари (продукцію), які він  імпортує, без ПДВ та з урахуванням  акцизного податку.

б) специфічні, базою оподаткування  якими є величина вироблених на митній території України або ввезених на територію України підакцизних  товарів, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єми циліндрів двигуна автомобіля або інших натуральних показниках.

в) адвалерні та специфічні одночасно.

Датою виникнення податкових зобов'язань  щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка  їх виробляє, незалежно від цілей  і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції) [4, 93].

Датою виникнення податкових зобов'язань  у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України  є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового  зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, визначаються платником податку  самостійно, виходячи з об'єктів  оподаткування, бази оподаткування  та ставок цього податку, що діють  на дату виникнення податкових зобов'язань.

Податок із підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію  України, обчислюється у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату подання митному органу декларації до митного оформлення.

Встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.

Декларація про максимальні  роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (далі декларація), встановлені  виробником або імпортером товарів (продукції), подається відповідно центральному органу державної податкової служби або спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи у формі, визначеній такими органами. У декларації повинні міститися  відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні  ціни на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або  на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і  дата, з якої встановлюються максимальні  роздрібні ціни [5].

Платник податку з підакцизних  товарів (продукції), вироблених на митній території України, та імпортер алкогольних  напоїв та тютюнових виробів повинен  подати щомісяця не пізніше 20 числа  наступного періоду органу державної  податкової служби за місцем реєстрації декларацію акцизного податку. Суми податку перераховуються до бюджету виробниками підакцизних товарів (продукції) протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Суми податку з алкогольних  напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий не денатурований, сплачуються  при придбанні марок акцизного  податку. Марка акцизного податку  є спеціальним знаком, яким маркіруються алкогольні напої та тютюнові вироби, наявність якого на цих товарах  підтверджує сплату акцизного податку  та маркування алкогольних напоїв і  тютюнових виробів, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом  Міністрів України.

Економічна суть акцизного податку  проявляється через його функції. Як і більшість податків акцизи володіють  двома основними функціями: фіскальною та регулюючою. У ролі фіскального інструменту акцизний податок виконує роль наповнення державного бюджету грошовими засобами, займаючи одне із важливих місць у системі державних податкових надходжень.

Регулююча функція акцизного податку  проявляється у декількох напрямках, а саме:

1. вплив на обсяги виробництва і споживання підакцизних товарів;

2. вплив на структури виробництва, стимулювання зростання його ефективності, підвищення якості виробленої продукції, покращення споживчих характеристик продукту;

3. регулювання рентабельності виробництва підакцизної продукції.

Отже, прийняття Податкового кодексу  України внесло зміни до механізму  акцизного оподаткування чим  вимагає посилення уваги до проблеми акцизного оподаткування.

1.2. Механізм податкового контролю виробництва і реалізації підакцизної продукції

В умовах наявних проблем забезпечення достатніх податкових надходження  на особливу увагу заслуговує підвищення ефективності здійснення податкового  контролю. Причому вказана проблема є актуальною у зв’язку з задекларованим прагненням поетапного скорочення безпосереднього  здійснення податкових перевірок, що було втілено і в запровадженому в 2011 та продовженому в 2012 роках мораторію  на здійснення перевірок представників  малого бізнесу.

До видів діяльності, які мають  окремий режим державного регулювання, відносять сферу виробництва  та реалізації окремих видів підакцизних  товарів (на сьогодні головним чином  стосується спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів). Зокрема, Закон  України „Про державне регулювання  виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” є законодавчим актом, яким затверджено основні засади державної політики щодо регулювання виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів із використанням комплексу інструментів, а саме:

1. ліцензування;
2. атестація виробництв;
3. функціонування акцизних складів;
4. застосування марок акцизного податку та ін.

Відповідно до положень статті 16 Закон  України „Про державне регулювання  виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” контроль за дотриманням його вимог здійснюють органи, що здійснюють ліцензування даних видів діяльності (на сьогодні Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних і тютюнових виробів ДПС України та його регіональні управління), інші контролюючі органи в межах встановленої компетенції.

 Крім того, обов’язок органів  податкової служби щодо здійснення  контролю за виробництвом та  обігом підакцизних товарів передбачений  і рядом статей Податкового  кодексу України. Зокрема, на  органи державної податкової  служби, відповідно до положень  Податкового кодексу, покладено контроль за наявністю марок акцизного податку на алкогольних напоях та тютюнових виробах. Наявність на цих товарах марок акцизного податку є підтвердженням сплати акцизного податку, легальності виробництва, ввезення та реалізації на митній території України.

Контроль за наявністю марок  акцизного податку при ввезенні алкогольних напоїв та тютюнових  виробів, а також відповідної  сплати сум акцизного податку  здійснюється органами державної митної служби при митному оформленні таких  товарів (продукції). Контроль за дотриманням  максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби також покладено на органи Державної податкової служби України.

Перевірки дотримання зазначеного  вище законодавства здійснюються органами Державної податкової служби України, які мають право на проведення камеральних, документальних  перевірок з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку та фактичних перевірок .

Під час приймання декларацій та розрахунків перевіряється тільки наявність і достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів платника, передбачених пунктами 48.3 і 48.4 ст. 48 розділу  II Податкового кодексу. Інші показники, зазначені в зданій податкової звітності, до її прийняття перевірці не підлягають.

Камеральні перевірки податкової звітності проводяться посадовими особами органів державної податкової служби за місцем реєстрації платників  у такі строки:

1. протягом 15 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку акцизного податку;
2. протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звіту про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;
3. протягом 15 календарних днів, наступних за днем отримання податкової звітності, що подана з порушенням граничного строку подання, уточнюючих, нових розрахунків (звітів).

За результатами камеральної перевірки, якою встановлено арифметичні або  методологічні помилки у податковій звітності, посадова особа органу державної  податкової служби складає Акт про  результати камеральної перевірки розрахунку (звіту) . Чисельні показники в акті камеральної перевірки податкової звітності з акцизного податку зазначаються у гривнях. В акті обов’язково зазначаються:

1. зміст порушення з обґрунтуванням порушених нормативно-правових актів та наводяться конкретні пункти і статті;
2. номери рядків, у яких платником допущені помилки;
3. об’єкт оподаткування та податкове зобов’язання, самостійно обчислені платником податку і задекларовані в податковій звітності;
4. об’єкт оподаткування та податкове зобов’язання, визначені в ході камеральної перевірки;
5. сума заниження (завищення) податку.

У ході камеральної перевірки необхідно  здійснити порівняння показників податкової звітності з наявною інформацією  про господарські операції такого платника, що містяться у складі АРМ «Пошук», АРМ «Облік платників», АРМ «Бест-Звіт», АРМ ТАХ «Облік податків та платежів», АРМ «Галузь», АРМ «Аудит», АРМ  «Митниця», АРМ «Касові апарати», АІС «Розширений пошук у схемах, що використовуються суб’єктами господарювання з метою мінімізації об’єктів оподаткування та ухилення від сплати податків», звітів №1-РС «Звіт про  обсяги виробництва та реалізації спирту», звітів №2-РС «Звіт про обсяги виробництва  та реалізації алкогольних напоїв», звітів №3-РС «Звіт про обсяги виробництва  та реалізації тютюнових виробів», реєстрів ліцензій, актів перевірок  органів Держспоживстандарту щодо відповідності дизельного палива показникам, зазначеним у паспорті якості, та інших  джерел (залежно від наявності  та необхідності)

Невиїзна документальна перевірка  своєчасності подання податкової звітності  акцизного податку проводиться протягом 10 днів, наступних за граничним днем подання такої звітності. У разі встановлення порушення термінів подання податкової звітності посадова особа органу державної податкової служби складає Акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за формою.

У разі неподання суб’єктом господарювання Звіту посадова особа органу державної податкової служби з’ясовує причини відсутності.

Фактичною вважається перевірка, що проводиться  за місцем фактичного здійснення платником  податків діяльності, розташування господарських  або інших об’єктів права власності  такого платника. Проведення такої  перевірки здійснюється без попередження платника податків на підставі рішення  керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з обставин, які визначені пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу. До таких обставин, зокрема, відносять отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків, зокрема і щодо недотримання вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків та ін.

Результати фактичної перевірки  оформлюються у формі акта або  довідки, які підписуються посадовими особами органу податкової служби та платниками податків (у разі необхідності – їх законними представниками). За результатами перевірки керівником органу податкової служби приймається  рішення про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу.

Таким чином, здійснення фактичних  перевірок є одним з інструментів здійснення ефективного контролю органами державної податкової служби за виробництвом та обігом підакцизних товарів. Однак  законодавство, що регламентує порядок  здійснення такого контролю потребує часткового доопрацювання, особливо це стосується положень Закону. Удосконалення  процедур державного регулювання у  сфері виробництва та обігу підакцизних  товарів повинно бути спрямовано на:

1. ліквідацію нелегального виробництва та обігу продукції;
2. подолання контрабанди;
3. мінімізацію загрози здоров’ю населення за рахунок упровадження державної політики щодо обмеження споживання підакцизної продукції, шкідливої для здоров’я людини;
4. вилучення з виробництва низькоякісної сировини і продукції.

3 метою підвищення ефективності  роботи із запобігання та боротьби  з незаконним виробництвом і  обігом спирту етилового, горілки  та лікеро-горілчаних виробів,  посилення контролю за повнотою  та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку в Україні утворюються акцизні склади. На цих складах постійно діють представники органу податкової служби. Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних з відміткою представника органу державної податкової служби на акцизному складі забороняється.

Отже, було розглянуто механізм податкового  контролю виробництва та реалізації підакцизної продукції та визначення законодавчих актів, які регулюють  його здійснення.

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ  РЕЗУЛЬТАТІВ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДАКЦИЗНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ  ЗА 2009-2011 РОКИ

2.1.  Аналіз стану надходжень акцизного  податку до Державного бюджету  України та результатів контролю  за його справлянням у 2009-2011 роках

З метою дослідження фіскального потенціалу сучасного вітчизняного акцизного податку проведемо аналіз динаміки надходження даного податку до Державного бюджету України (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Аналіз  динаміки доходів Зведеного бюджету  України за 2009-2011 роки

млрд. грн.

Проаналізувавши дані табл. 2.1, помітно, що у дохідній частині бюджету  Україні найбільшу часку становлять податкові надходження, які у 2011 році становили 334,69 млрд. грн., що на 126,62 млрд. грн. більше ніж у 2009 році і на 100,24 млрд. грн. більше ніж у 2010 році. Бюджетоутворюючими податками є податок на прибуток підприємств, який у 2011 році становив 55,01 млрд. грн., який зріс по відношенню до 2009 року на 22,05 млрд. грн. і по відношенню до 2010 року – на 14,74 млрд. грн.; податок на доходи фізичних осіб, який у 2011 році склав 60,22 млрд. грн., що на 15,74 млрд. грн. більше ніж у 2009 році та на 9,2 млрд. грн. ніж у 2010 році., а також податок на додану вартість, що у 2011 році становив 130,09 млрд. грн., що на 45,45 млрд. грн. більше ніж було отримано у 2009 році і на 43,78 млрд. грн. більше ніж у 2010 році.