Податковы контроль розрахункив з бюджетом податку на прибуток
ВСТУП
Державний податковий
контроль є суттєвим елементом державного
регулювання економіки й обов’
Формування податкової політики на засадах економічної ефективності, стабільності, прозорості й наближення її до міжнародних та європейських стандартів не можливе без ефективного податкового контролю.
Податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю за правильністю нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових операцій, патентування, ліцензування тощо.
Перед податковим контролем, як складовою податкової системи, стоять завдання подолання нерівномірного розподілу податкового навантаження в економіці, вдосконалення неефективної на сьогодні системи податкових пільг, зменшення заборгованості зі сплати податків і зборів до бюджету, сприяння розробці та запровадженню стабільного, прозорого законодавства, з метою детінізації української економіки та легалізації доходів юридичних і фізичних осіб. Значимість податкового контролю в умовах трансформаційної економіки особливо зростає через суттєву залежність від податкової складової бюджетів усіх рівнів, все ще низьку податкову культуру населення в цілому.
В умовах ринкової економіки отримання прибутку є безпосередньою метою виробництва. Прибуток створює певні гарантії для подальшого існування і розвитку підприємства. На ринку підприємства виступають як відносно відособлені товаровиробники. Встановивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачу, при цьому одержуючи грошову виручку, що не означає отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виручку з витратами на виробництво і реалізацію, які приймають форму собівартості продукції.
Для підприємства прибуток є показником, що створює стимул для інвестування в ті сфери, де можна добитися найбільшого приросту вартості.
Актуальність обраної теми для курсового дослідження теми зумовлена тим, що в Україні проводиться робота щодо створення стабільного податкового законодавства, оскільки податок на прибуток підприємств – одна з болючих і ключових тем сьогоднішнього напрямку оподаткування. Від правильного і продуманого оподаткування залежить не тільки успішний економічний розвиток окремого підприємства, але й держави в цілому. Проте, неоднозначне тлумачення положень деяких нормативних документів та прийняття Податкового кодексу України, призводить до зловживань з боку платників податків та здійснення ними помилок, результатом того є недоплата податку на прибуток.
Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань та набуття практичних навичок щодо проведення податкової перевірки розрахунків з бюджетом з податку на прибуток на прикладі ПАТ «Червона Зірка» для визначення правильності формування бази оподаткування. Відповідно до мети у курсовій роботі поставлені та підлягають розв’язанню наступні завдання :
- з’ясувати сутність податку на прибуток з метою визначення його місця у податковій системі України та необхідності здійснення постійного контролю за порядком нарахування та сплати даного виду податку;
- визначити мету, завдання податкової перевірки розрахунків з бюджетом з податку на прибуток та представлено порядок її проведення, що дає змогу встановити контрольні процедури, які сприятимуть ефективному проведенню перевірки;
- дослідити організаційно – економічну характеристику ПАТ «Червона Зірка» з метою встановлення видів діяльності, яким займається підприємство і визначення того, чи є воно об’єктом оподаткування податку на прибуток;
- провести податкову перевірку правильності формування податкового зобов’язання з метою правильності визначення підприємством бази оподаткування та ставок податку на прибуток;
- провести податкову перевірку правильності обчислення доходів та витрат підприємства для цілей оподаткування.
- провести податкову перевірку повноти і своєчасність сплати до бюджету податку на прибуток для визначення того, чи у повному обсязі та у встановлені законодавством строки сплачуються суми податку на прибуток до бюджету;
- провести перевірку правильності складання податкової звітності з податку на прибуток з метою встановлення відсутності фактів подання звітності з порушенням методологічних принципів її заповнення;
- зробити узагальнення результатів податкової перевірки та скласти Акт про результати документальної планової виїзної перевірки і розрахунок штрафних (фінансових) санкцій;
- розробити рекомендації щодо удосконалення системи обліку та податкового розрахунків з бюджетом з податку на прибуток за результатами перевірки.
Предметом дослідження є діюча система податкового обліку розрахунків з бюджетом з податку на прибуток та існуюча практика здійснення податкового контролю за порядком нарахування та сплати даного виду податку.
Об’єктом дослідження обрано підприємство ПАТ «Червона Зірка», яке займається виробництвом сільськогосподарських машин.
Курсове дослідження базується на положеннях діалектичного методу пізнання економічного явища і категорій та на системному підході щодо розкриття економічної сутності готівкових розрахунків, процесів їх обліку і контролю. Під час дослідження використовувались загальні методи : синтез, аналіз, індуктивний і дедуктивний методи. Для одержання і реалізації окремих результатів було використано спеціальні методи дослідження : економіко – математичне моделювання, прогнозування, групування і порівняння, розрахунково – аналітичні методи.
Методологічною базою для дослідження стали праці науковців з теорії та методології здійснення податкових розрахунків, їх облікового забезпечення і контролю, окремих аспектів здійснення податкових розрахунків та шляхів їх удосконалення. При підготовці роботи використовувались офіційні джерела, які забезпечили правове поле дослідження : Конституція, Закони, Укази Президента, постанови Кабінету, назаки Державної податкової адміністрації тощо. Емпіричною базою роботи є статистичні дані щодо податкових надходжень до Державного бюджету за 2008 - 2010 рр. , аналітичні матеріали фахової преси, дані первинного, аналітичного і синтетичного обліку та звітність ПАТ «Червона зірки».
Дана курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 71 найменувань та доповнень додатками на 21 сторінках. Робота викладена на 94 сторінках, містить графічний матеріал у кількості 4 рисунків та 14 таблиць.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТОДИКИ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК
1.1 Економічна сутність податку на прибуток
В сучасних умовах становлення і розвитку економічних відносин України провідну роль відіграє діяльність підприємств, особливо це стосується його регулювання з боку держави. Дане регулювання здійснюється через систему оподаткування, провідне місце в якій посідає податок на прибуток.
Податок на прибуток є важливим як для підприємств так і для держави, що спрямовує здійснення фіскальної функції податків. Податок на прибуток, який стягується в Україні, має дуже велике фіскальне значення, чим відрізняється від аналогічних податків в економічно розвинутих країнах. Податок на прибуток підприємств, крім великого фіскального значення, має йширокі можливості для регулювання і стимулювання підприємницької діяльності. Цей вплив може здійснюватися як завдяки диференціації ставок оподаткування по різних видах діяльності, так і завдяки наданню пільг у виробництві пріоритетних товарів.
У Податковому кодексі податок на прибуток підприємств зазнав «революційних» змін, які пов'язані, насамперед, із необхідністю усунення багатьох розбіжностей між правилами податкового обліку та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку щодо визнання й оцінки доходів та витрат. У цій консультації розглянемо основні його положення щодо оподаткування прибутку підприємств, зокрема особливості розрахунку доходів та витрат для визначення об'єкта оподаткування, порядок нарахування цього податку, застовування пільг тощо. [28,156-158 с. ]
В Україні існує два види прибуткового податку: податок підприємств та податок на дожди фізичних осіб. Пріоритетне значення сьогодні з нашій країні надається податку на прибуток підприємств, що є даниною традиціям колишнього СРСР, коли основними платниками податків були великі державні підприємства.
Але ринкова економіка виходить з того, що левова частина прибуткового податку повинна надходити від приватних осіб, тому що будь-яке підприємство є лише інструментом для громадян заробити собі певні доходи. Тому у другій половині 80-х років минулого сторіччя у країнах із розвинутою економікою пройшла хвиля широкомасштабних податкових реформ, спрямованих на зниження рівня оподаткування. Протягом цих років податок на прибуток корпорацій неухильно зменшувався. Лідером у зменшенні прибуткових податків були СІЛА: тільки за 1984-1990 роки об'єднання ставка федерального та місцевих податків була зменшена з 51 до 39 відсотків.
Така економічна філософія на зменшення ставки податку на прибуток підприємств покладена і в основу Податкового кодексу України, розділ III якого саме присвячено механізму стягнення податку на прибуток підприємств.
В Податковому Кодексі України встановлені такі ставки податку на прибуток підприємств:
- з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки.
- з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток.
- з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків
- з 1 січня 2014 року - 16 відсотків. Платниками податку на прибуток підприємств:
а) з числа резидентів є:
- суб'єкти господарювання - юридичні особи, які проводять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;
- управління
залізниць, підприємства
- неприбуткові
установи та організації у
разі отримання прибутку від
неосновної діяльності та/або
доходів, що підлягають
- відокремлені підрозділи платників податків;
б) з нерезидентів:
- юридичні особи,
що створені в будь-якій
- постійні представництва
нерезидентів, які отримують доходи
із джерелом походження з
Натомість, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування:
а) прибуток суб'єктів господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг у готелях "п'ять зірок", "чотири зірки" та "три зірки";
б) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості, крім тих, які виробляють продукцію на давальницькій сировині;
в) прибуток підприємств галузі електроенергетики від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії;
г) прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суд небудівельної промисловості;
д) прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності, а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості;
е) прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу.
Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є:
а) прибуток з джерелом надходження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів збиткового періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.
б) дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України.
Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування:
- прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;
- прибуток підприємств,
отриманий ними від діяльності
з одночасного виробництва
- прибуток виробників
техніки, обладнання, устаткування
для виготовлення та
Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та складаються з:
- доходу від операційної діяльності;
- інших доходів.
Дохід від операційної діяльності визначається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше, ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає:
а) дохід від реалізації товарів, виконання робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного агента тощо);
б) дохід банківських установ. До інших доходів включаються:
а) доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів;
б) доходи від операцій оренди (лізингу);
в) суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням договору або відповідних державних органів;
г) вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, яка визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної. фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості;
д) суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів);
е) суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів;
є) фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого споживачем, що повертаються на його користь;
ж) суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого цим Кодексом вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ;
з) суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового соціального страхування або бюджетів;
и) доходи, не враховані при обчисленні доходу, періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;
і) дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів;
ї) інші доходи платника податку за звітний податковий період. [39, 74-79 с. ]
Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань).
Так, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. А дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
- витрат операційної діяльності;
- інших витрат.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг визнаються витратами звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації. Визначаються ці витрати лише на підставі первинних документів.
Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, з урахуванням наступного:
- датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору;
- датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів)), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку;
- витрати, понесені платником податку, у вигляді благодійних чи інших внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій, які згідно з нормами цього розділу враховуються для визначення об'єкта оподаткування платника податку, включаються до складу витрат за датою фактичного перерахування таких внесків та/або вартості товарів (робіт послуг).
Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
- прямих матеріальних витрат;
- прямих витрат на оплату праці;
- амортизації
виробничих основних засобів
та нематеріальних активів,
- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Не включаються до складу витрат:
- витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності;
- платежі платника
податку в сумі вартості
- суми попередньої (авансової перераховані) оплати товарів, робіт, послуг;
- витрати на
погашення основної суми
- витрати на
придбання, виготовлення, будівництво,
реконструкцію, модернізацію
- суми податку на прибуток; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаються платником податку для виробничого або невиробничого використання; податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів;
- витрати на
утримання органів управління
об'єднань платників податку,
включаючи утримання
- дивіденди;
- витрати, не
підтверджені відповідними
- вартість торгових патентів, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку;
- суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку;
- витрати, понесені
у зв'язку із придбанням
- витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами;
- витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інженірінга. [52, 87-95 с. ]
До складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів робіт, послуг; витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру; будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод).
Також, до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом.
Амортизація кожного об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання об'єкта, встановленого платником податку наказом по підприємству, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого Податковим кодексом України помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта в експлуатацію; призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, консервації і проводиться до досягнення залишкової вартості об'єктом його ліквідаційної вартості.
Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу за кожним об'єктом основних засобів визначаються як сума амортизаційних відрахувань за три місяці розрахункового кварталу, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу нарахування амортизації відповідно до кожної групи основних засобів.
Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.
Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.
Суми амортизаційних відрахувань не підлягають вилученню до бюджету, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків та зборів.
Основна ставка податку на прибуток підприємств, встановлена Податковим кодексом України, становить 16 відсотків (з 1 січня 2014 року). Податок нараховується платником самостійно. [22, 57-62 с. ]
Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення, як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.
У разі якщо від'ємне значення, як результат розрахунку об'єкта оподаткування, декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від'ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.
Звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
На період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом; та які відповідають одному із таких критеріїв:
а) утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;
б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;
в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності Податковим кодексом України, та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень і середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб. [44, 58-64 с.]
