Податок з доходів фізичних осіб та його роль у формуванні бюджету

Курсова робота

з дисципліни: «Податкова система»

на тему

«Податок з доходів фізичних осіб та його роль у формуванні бюджету »

Зміст

Вступ..........................................................................................................3

Розділ 1. Податок з доходів фізичних осіб, як форма індивідуального оподаткування…………………………………………………………………...4

1.1 Історія встановлення прибуткового  оподаткування, економічний зміст податку з доходів фізичних осіб……………………................................4

1.2 Пільги по сплаті податку з доходів фізичних осіб, поняття податкового кредиту ………………………………………………………….10

1.3. Характеристика складу оподатковуваного  доходу........................15

1.4 Особливості нарахування та  сплати податку з окремих видів  доходів.................................................................................................................23

Механізм функціонування прибутково податку з громадян……...31

2.1 Визначення сукупного оподатковуваного  доходу….....................31

2.2 Визначення податкової соціальної пільги.......................................32

2 .3 Визначення податкового кредиту....................................................36

2.4. Оподаткування операцій що  збільшують дохід платника податку  з доходів фізичних осіб..........................................................................................37

Розділ 3. Роль податку з доходів  фізичних осіб у формуванні бюджету................................................................................................................40

Висновок..................................................................................................

Список використаної літератути...........................................................

Вступ

Темою моєї курсової роботи є податок  на доходи фізичних осіб та його роль у формування бюджету. Оскільки даний податок є загальнодержавний і ставки на нього встановлює держав то він і зараховується до державного бюджету. Що ж до значення цього податку для формування дохідної частини бюджету України та інших країн то для кожної країни його фіскальне значення є різним. Метою написання курсової роботи є поглиблення теоретичних та практичних знань по темі прибуткового оподаткування громадян. Підчас написання курсового проекту моїм завданням було висвітлити детально всі питання, що стосуються оподаткування доходів фізичних осіб.

Якщо проаналізувати зміст курсової роботи то можна то сказати, що в теоретичній часині виділено питання щодо понять оподатковуваного доходу, податкового кредиту, ставок податку пільг по ньому, об’єктів та суб’єктів оподаткування. Також окремими питанням виділено оподаткування різних видів доходів оскільки це є дужу важливим аспектом прибуткового оподаткування.

В другому розділі роботи проведено  наочні розрахунки по визначенню сукупного  оподатковуваного доходу, податкового  кредиту, визначення податкової соціальної пільги а також нарахування податку на дохід при здійснення нетипових видів операцій.

Останній розділ розкриває фіскальне  значення даного податку для бюджету  також зроблено порівняння рівня надходжень прибуткового податку в різні роки та в різних країнах. Наведено заходи які можуть позитивно вплину на процес прибуткового оподаткування.

При написання курсової роботи були використані законодавчі акти, підручники посібники, методичні матеріали та періодичні видання, в яких була інформація, що стосується теми.

Розділ 1. Податок з доходів фізичних осіб, як форма індивідуального оподаткування.

1.1 Історія встановлення прибуткового  оподаткування, економічний зміст податку з доходів фізичних осіб

Оподаткування доходів громадян має  тисячолітню історію. Первісною  примітивною формою прямих податків були повинності у вигляді безплатних послуг, які населення надавало державі.

На українських землях податки, які сплачували фізичні особи, простежувалися ще задовго до заснування Київської  Русі. Перші згадки про них можна  знайти в “Повісті минулих літ”, автором якої вважають ченця Києво-Печерського монастиря Нестора.

Причинами, які привели до виникнення прямого оподаткування доходів  населення, були гостра потреба держави  в додаткових бюджетних надходжень і забезпечення рівноправності оподаткування на основі прямого визначення доходів платника.

На сьогодні податок на доходи фізичних осіб досягає своєї досконалості та завершеності. Він використовується податкових системах майже всіх країн світу. При визначенні економічної сутності необхідно чітко розмежовувати об’єктивне існування податку властивими йому функціями – мобілізації фінансових ресурсів в розпорядження держави, регулювання доходів різних верств населення, а також стимулювання економічних і соціальних процесів у державі, та суб’єктивний процес його використання в здійснені фінансової політики.

Тому основне завдання полягає  в тому, щоб змінити його правило використати: об’єктивно пристосувати до національного економічного простору, а суб’єктивно – поставити в рамки податкового законодавства.

Прибутковий податок із доходів  громадян є дуже дієвою формою взаємовідносин між державою та її громадянами, яка  здійснюється на основі примусового обов’язкового вилучення частини із доходу для створення централізованого грошового фонду держави з метою виконання її функцій. Рівень прибуткового оподаткування фізичних осіб впливає на реальні особисті доходи значної частини населення, особливо тих, хто отримує основні доходи у вигляді заробітної плати. [4, ст.84-85]

Важливим є призначення оподаткування  доходів різних груп населення з метою досягнення економічного зростання й соціальної справедливості в суспільстві. Досягнення поставленої мети потребує досконалого податкового законодавства, яке повино опиратися на науково обґрунтоване визначення бази оподаткування, ставок податку, пільг при оподаткувані, а також урахування специфічних умов національної економіки, трудових і соціальних традицій населення, демографічної ситуації тощо.

У податковому законодавстві щодо оподаткування доходів фізичних осіб повина знайти своє відображення кінцева мета фінансової політики держави. Що стосується мети, то безумовно це – соціальна справедливість та зростаня добробуту як населення загалом, так і кожного громадянина зокрема.

Вивчення досвіду оподаткування  доходів фізичних осіб за кордоном дає підставу дійти висновку щодо зростаючої ролі саме прямого оподаткування, насамперед помірно прогресивного індивідуального податку, який враховує особисті обставини платників: розмір доходу, склад родини, наявність утриманців, витрати на освіту, підтримку здоров’я тощо. Серед основних чинників, що сприяють забезпеченню сталих надходжень до бюджету й використання податків як інструментів державного регулювання, є стимулювання прискорення науково – технічного прогресу, збільшення зайнятості населення, рівномірний економічний розвиток території тощо.

З точки зору економічної сутності цього податку, то точнішим був би термін “податок на доходи з фізичних осіб”. В умовах ринку відбувається розвиток форм власності, що потребує перебудови системи оподаткування на демократичних засадах, і насамперед, забезпечення рівності всіх платників податків незалежно від того, з якою формою власності пов’язана їхня діяльність, врахування всіх доходів, що отримує фізична особа з різних джерел. [9, ст. 58-60]

Однак слід зауважити, що чинний порядок  оподаткування доходів фізичних осіб потребує подальшого удосконалення, насамперед у

напрямках встановлення неоподаткованого мінімуму, упорядкування пільг.

Податок з доходів фізичних осіб справляється на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Платниками даного податку є:

резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження на Україні так і іноземнідоходи;

нерезидент, який отримує доходи з  джерелом їх походження з території  України.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України  і має дипломатичні привілеї та імунітет, установлені на умовах взаємності міжнародним договором. Отже резидент – це фізична особа яка має місце проживання в Україні. Якщо вона має місце проживання в іншій країні, вона вважається нерезидентом.

Вагомою підставою для визнання особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України або її реєстрація як самозайнятої особи. При цьому самозайнята особа – платник податку, який є субєктом підприємницької діяльності або здійсьнює незалежну професійну діяльність та не є найманою особою у межах такої підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності.

Оскільки платники податку поділені на дві групи, то відповідно для кожної групи ми можемо виділити свої об’єкти  оподаткування.

Об’єктом оподаткування для  резидента є:

- загальний місячний оподатковуваний  дохід;

чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподаковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

доходи з джерелом походження з  України, які підлягають кінцевому оподаткуванню підчасїх виплати;

іноземні доходи.

Об’єктом опдаткування для нерезидентає:

загальний місячний оподатковуваний  дохід з джерелом його походження з України;

загальний річний оподатковуваний дохід, з джерелом його походження з України;

доходи із джерелом їх походження з України, що підлягають кінцевому опдаткуванню приїх виплаті.

Важливо відмітити, що при кожному  нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об’єкт оподакування визначається як вартіфсть такого нарахування, визначена за щвичайними цінами, помножена  на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою 1.2.1 :

К=100:(100-Сп), формула 1.2.1

де К - коефіцієнт,

Сп – ставка податку, установлена  для таких доходів на момент такого оподаткування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збіленої на суму податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платкиком податку на додану вартість, акцизного збору, якщо надається  підакцизний товар. [2, ст. 25-27]

Дослідження розвитку прибуткового оподаткування  громадян почнемо з періо-ду в  історії Росії на рубежі XIX—XX століття, тобто перед зміною суспільно-еконо-мічної формації внаслідок революції 1917 року, до складу якої входила й Україна.

Характерні дві особливості  оподаткування того часу:—

податок зменшувався залежно від  кількості утриманців;—

у тих випадках, коли громадянин мав  кілька місць роботи, доходи оподат-ковувалися за кожним місцем роботи окремо, навіть якщо доходи за кожним міс-цем роботи були менші від мінімуму і не оподатковувалися, то сукупний дохід також не оподатковувався, навіть якщо він був більший від  мінімуму.

Тобто економічної категорії "сукупний оподатковуваний дохід" тоді не іс-нувало.

Це була, напевно, найліберальніша  за усі часи як Росії, так СРСР та Украї-ни система прибуткового оподаткування.

Подальший етап у прибутковому оподаткуванні  визначався указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 квітня 1943 року "Про прибутковий податок з на-селення" з наступними змінами та доповненнями.

Прибутковий податок стягується з  усіх громадян, які мають самостійні дже-рела доходу на території СРСР. До 1953 року він є основним податком з місько-го населення. З 1953 року прибутковий податок сплачують також і колгоспники.

Ось тут уперше і з 'являється число 13% у прибутковому оподаткуванні, яке згодом з 'явилося у системі прибуткового оподаткування України у 2004 році згідно з Законом "Про податок з доходів фізичних осіб"№889-4 від 22.05.2003року.

Тут оподаткування стає прогресивним і прогресивним за складною прогресією.

Екскурс у прибуткове оподаткування  в Україні доцільно розпочати з Зако-ну ше УРСР від 5 липня 1991 року №1306-12 "Про прибутковий податок з грома-дян Української РСР, іноземних громадян та осіб без громадянства ".

Це був перший етап в еволюції прибуткового оподаткування в Україні, юдаткування мала такий вигляд.

Мінімальна заробітна плата  була встановлена Законом УРСР №1280-12 віл 03.07.1991 року в розмірі 185 крб. Тобто дохід, який не оподатковувався (неопо-датковуваний мінімум), і був мінімальною заробітною платою, що правочинно, з точки зору принципу справедливості, в оподаткуванні.

Розбіжності між ними почалися з  другої половини 1993 року, коли мінімаль-на заробітна плата (ЗП) була встановлена  в розмірі 20000 крб., а неоподаткову-ваний мінімум — 13800 крб.

Цей етап тривав 11 років і характеризується насамперед значним податковим навантаженням: оподатковується майже увесь  дохід, прогресія сягнула 40%, таких  фактів ще не знала історія оподаткування  прибутковим податком як Росії, так і СРСР.

Відтак можна дійти висновку, що система прибуткового оподаткування  бу-ла запозичена не з минулих періодів своєї історії, а з систем прибуткового опо-даткування розвинених ринкових країн.

Встановлювалося прогресивне оподаткування  зі шкалою від мінімальної ЗП (потім  неоподатковуваного мінімуму) до максимальної прогресії 40%.[9, ст. 60-63 ]

В Україні відбувається реформування прибуткового оподаткування грома-дян  і згідно з Законом "Про податок  з доходів фізичних осіб" №889-4 від 22.05.2003 року запроваджується єдина ставка оподаткування прибутковим по-датком — 13%.

1.2 Пільги по сплаті податку з доходів фізичних осіб, поняття податкового кредиту

Отже пільги надаються таким категоріям громадян і у визначених законом розмірах:

- у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленій Законом України на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку;

- у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунки на місяць), встановленій законом на 1 січня звітного податкового року, для платника податку, який:

а) є самостійною матір'ю або  самостійним батьком (опікуном, піклувальником)

- у розрахунку на кожну дитину  віком до 18 років;

б) утримує дитину-інваліда І або II групи - у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;

в) має троє чи більше дітей віком  до 18 років - у розрахунку на кожну дитину;

г) є вдівцем або вдовою;

д) є особою, віднесеною законом  до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами  Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

є) є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад'юнктом, військовослужбовцем строкової служби;

с) є інвалідом І або II групи, у тому числі з дитинства;

ж) є особою, якій присуджено довічну  стипендію, як громадянину, що зазнав переслідувань  за правозахисну діяльність, включаючи  журналістів;

- у розмірі, що дорівнює 200% суми пільги, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (у розрахунку на місяць), встановленій законом на І січня звітного податкового року для платника податку, який є:

а) особою, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу або повним кавалером ордена Слави чи Трудової Слави;

б) учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу і має відповідні державні відзнаки;

в) колишнім в’язнем концтаборів, гетто та інших місць примусового  утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованого;

г) особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували у стані війни з колишнім СРСР або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзникам

д) особою, яка перебувала на блокованій території колишнього Ленінграда (Санкт-Петербург, Російська Федерація у період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року). [8, ст. 98-100]

Податковий кредит - сума чи вартість витрат, понесених платником податку-резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів-фізичних або  юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року. При проведенні річного перерахунку податку на доходи фізична особа використовує податковий кредит для зменшення суми загальнорічного оподаткованого доходу. Платник податку має право скористатися податковим кредитом за підсумками звітного податкового року. Основною умовою для застосування податкового кредиту є документальне підтвердження витрат, які включаються до складу податкового кредиту. До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту. Податковим законодавством передбачається перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту. Платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі виграти, фактично понесені ним протягом такого звітного року:

- частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку;

- суму коштів або вартість  майна, переданих платником податку  у вигляді пожертвувань або  благодійних внесків неприбутковим  організаціям, зареєстрованим в  Україні, у розмірі, що перевищує  два відсотки, але не є більшим  п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

- суму коштів, сплачених платником  податку на користь закладів  освіти для компенсації вартості  середньої професійної або вищої  форми навчання такого платника  податку, іншого члена його  сім "і першого ступеня споріднення,  але не більше суми місячного  прожиткового мінімуму для працездатної  особи, встановленого на 1 січня  звітного податкового року, помноженої  на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року:

а) при навчанні платника податку  або іншого члена його сім'ї першого  ступеня споріднення - до податкового  кредиту одного з таких членів за їх вибором;

б) при навчанні обох членів подружжя - окремо до податкового кредиту  кожного, відповідно до вартості його навчання. Членами подружжя вважаються особи, які перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом;

- суму власних коштів платника  податку, сплачених на користь  закладів охорони здоров'я для  компенсації вартості платних  послуг з лікування такого  платника податку або члена  його сім’ї першого ступеня  споріднення, у тому числі для  придбання ліків, донорських компонентів,  протезно-ортопедичних пристосувань  у розмірах, що не покриваються  виплатами з фонду загальнообов'язкового  медичного страхування, крім витрат на:

а) косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);

б) водолікування та геліотерапію, не пов'язані з лікуванням хронічних захворювань;

в) лікування та протезування зубів  з використанням дорогоцінних металів, гальванопластичної порцеляни;

г) аборти, крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком-зґвалтування;

д) операції з переміни статі;

є) лікування венеричних захворювань, крім СНіДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування; є) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

ж) клонування людини або її органів;

з) придбання ліків, медичних засобів  та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не підпадають під перелік життєво необхідних, встановлений КМУ;

- суму витрат платника податку  на сплату за власний рахунок  страхових внесків, страхових  премій страхувальнику-резиденту  за договорами довгострокового  страхування життя та недержавного  пенсійного страхування як такого  платника податку, так і членів  його сім "і першого ступеня  споріднення, яка не перевищує  (у розрахунку за

кожний з повних чи неповних місяців  звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування);

а) при страхуванні платника податку - суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого  на 1 січня звітного податкового  року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.;

б) при страхуванні члена сім'ї  платника податку першого ступеня  споріднення - 50 відсотків суми, у  розрахунку на кожного застрахованого члена сім'ї, якщо сума витрат не перевищує  суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого  на 1 січня звітного податкового  року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн.

Особливості застосування податкового  кредиту.

- нараховується виключно резидентом, що мас індивідуальний ідентифікаційний  номер, загальна сума нарахованого  податкового кредиту не може  перевищувати суми загального  оподатковуваного доходу платника  податку, одержаного протягом  звітного року як заробітна  плата, невикористаний податковий  кредит, за наслідками звітного  податкового року, не має права  переноситись на наступні податкові  роки

Поряд із правами по нарахуванню  податкового кредиту, для платника податку існують обмеження щодо права на застосування податкового  кредиту. Важливо також знати, що сума податкового кредиту, що надається  платнику, не може бути більшою, ніж  сума доходу, одержаного як заробітна  плата.

Якщо сума податкового кредиту, нарахованого платником податку, перевищує  суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата, то податковий кредит надається такому платнику податку в розмірі суми загального оподат-ковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного податкового року як заробітна плата.

Якщо платник податку не скористався  правом на нарахування податкового  кредиту за наслідками звітного податкового  року, то таке право на наступні податкові  роки не переноситься. [11, ст.53-58]

1.3. Характеристика складу оподатковуваного  доходу

До складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються:

- доходи у вигляді заробітної  плати, інші виплати та винаго-роди, нараховані, виплачені платнику  податку відповідно до умов  трудового або цивільно-правового договору;

- доходи від продажу об'єктів  прав інтелектуальної (промислової)  власності; доходи у вигляді  сум авторської винагороди, іншої  плати за надання права на  користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематері-альними активами), у тому числі, одержувані спадкоємцями власника такого нематеріального активу;

- сума (вартість) подарунків у межах,  що підлягають оподаткуванню. Згідно з нормами закону (не підляга-ють оподаткуванню доходи як кошти або майно, майнові чи не майнові права), подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частин спільної часткової чи спільної сумісної вартості згідно із Законом;

- сума страхових внесків (страхових  премій) за договором добровільного  страхування, сплачена будь-якою  особою -резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крім сум, вказаних у законі.

- сума страхових виплат, страхових  відшкодувань або викупних сум,  отриманих платником податку  за договорами довгостро-кового  страхування життя та недержавного  пенсійного стра-хування, (податковий  агент утримує та сплачує (перераховує) до бюджету податок за ставкою 13% від об'єкта оподаткування:

а) 60% суми одноразової страхової  виплати за договором недержавного пенсійного страхування або довгострокового  страхування життя при досягненні застрахованою особою певного віку, обумовленого у такому страховому договорі, чи при її дожитті до закінчення строку такого договору;

б) 60% сум регулярних та послідовних пенсійних виплат (додаткової пенсії) за договором недержавного пенсійного страхування чи регулярних та послідовних виплат за договором довгострокового страхування життя, крім :

- суми регулярних та послідовних пенсійних виплат (додаткової пенсії), за договором недержавного пенсійного страхування чи регулярних та послідовних виплат за договором довгострокового страхування життя, одержувані платником податку - резидентом, що має вік, не менший 70 років;

- суми страхової виплати за  договором довгострокового страхування  життя, якщо внаслідок страхового  випадку застрахована особа отримує  інвалідність І групи; частина  доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положенням статті II "Оподаткування операцій продажу або обміну об'єкта рухомого майна"; дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 9.1 статті 9 "Оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду(суборенду), житловий наїм (піднаїм);

- дохід (прибуток), не включений  до розрахунку загальних оподатковуваних  доходів попередніх податкових  періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом;

- дохід, отриманий платником  податку від його працедавця  як додаткове благо (за винятком  доходів, які не включаються  до складу загального місячного  або річного оподатковуваного доходу - ст. 4.3), а саме у вигляді:

а) вартості використання житла, інших  об'єктів матеріального або нематеріального  майна, наданих платнику податку  у безоплатне користування (за винятком обумовлених у трудовому договорі чи контракту);

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку;

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником  податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими, та ін. (ст. 4 п. п. 4.2.9);

- дохід у вигляді неустойки,  штрафів або пені, фактично одержаних  платником податку як відшкодування  матеріальної або немайнової (моральної)  шкоди, крім сум, що спрямовуються  на відшкодування прямих збитків,  понесених платником податку  внаслідок заподіяння йому матеріальної  шкоди; крім процентів, одержаних  від боржника внаслідок прострочення  виконання ним грошового зобов'язання  у розмірі, прямо встановленому цивільним законодавством, якщо інший розмір не встановлено таким цивільно-правовим договором; крім пені, яка сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цивільного страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або інших сум бюджетного відшкодування; крім сум шкоди, завданої

платнику податку актами і діями, визнаними неконсти-туційними, або  завданої незаконними діями органів  дізнання, попереднього слідства, прокуратури  та суду, яка відшкодовується державою у порядку, встановленому законом; сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум позовної давності, за якими  минув строк давності згідно з  законом, що встановлює порядок стягнення  заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення  податкового боргу;

- дохід у вигляді процентів  (дисконтних доходів), дивідендів  та роялті, виграшів, призів; інші  доходи, крім доходів, які не  включаються до складу загального  місячного або річного оподаткування доходу;

- інвестиційний прибуток від  здійснення платником податку  операцій з цінними паперами  та корпоративними правами, випущеними  в інших, ніж цінні папери, формах; крім суми доходів, отриманих платником податку від розміщення ним коштів у цінні папери, емітовані Міністерством фінансів України, виграшів у лотерею; крім дивідендів, які нарахо-вуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток паїв), емітованих юридичною особою