Податок з власників транспортних засобів: проблеми вдосконалення

Міністерство  освіти і науки України

ДВНЗ «Київський національний економічний університет  імені Вадима Гетьмана»

Кафедра фінансів

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Податкова система”

Тема: «Податок з власників транспортних засобів: проблеми вдосконалення»

КИЇВ –  КНЕУ – 2010

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………….3

1. Економічна характеристика податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів…………………………………………………………5
2. Особливості нарахування і сплати податку з власників транспортних засобів: аналіз сучасного стану…………………………………………………………………..10
3. Проблеми вдосконалення податку з власників транспортних засобів в Україні…17

Висновки………………………………………………………………………………….21

Список використаної літератури………………………………………………………..22

Вступ

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в наш час є невід’ємною частиною податкової системи нашої держави. Зокрема це пов’язано з тим, що з кожним роком кількість транспортних засобів зростає в геометричній прогресії, а цьому сприяє підвищення матеріального добробуту населення та різні фінансові фактори.

Автомобілізація в нашій  країні зростає не тільки в економічно розвинених   районах країни, але і в інших регіонах. Автомобіль вже не розглядається як розкіш, а активно використовується у трудовій діяльності, у сфері підприємництва, в особистих цілях. Одні купують його для рідкісних поїздок, другі – для постійних роз'їздів по справах, треті – потрібно засіб пересування, а четверті – тільки заради факту володіння автомобілем, заради підвищення соціального статусу в очах оточуючих.

Актуальність  моєї теми. Податок з власників транспортних засобів є прямим податком, він скорегований на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування. Все більша кількість фізичних та юридичних осіб стикається з питаннями оподаткування, які виникають при купівлі та експлуатації різних видів транспорту. Ці питання є значними практично для всіх: керівників підприємств, головних бухгалтерів, адміністрацій територіальних утворень, численної армії платників податків. Цим і обумовлений вибір теми даної курсової роботи, а також особистою зацікавленістю як майбутнього власника транспортного засобу.

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади економіки в області спадкування податку з власників транспортних засобів.

Предмет дослідження – аналіз сучасного податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в Україні.

Метою курсової роботи є дослідження проблеми вдосконалення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в Україні.

Мета роботи зумовлює виконання таких завдань :

• дослідити поняття та особливості нарахування та сплати податку з власників транспортних засобів;
• здійснити аналіз сучасного стану податку з власників транспортних засобів в ракурсі надходжень до спеціального фонду держави та окремо по областям;
• визначити проблеми сплати податку з власників транспортних засобів.

1. Економічна характеристика податку з власників транспортних засобів та

інших самохідних машин і механізмів

Податок з власників транспортних засобів є змішаним податком, бо стосується і юридичних, і фізичних осіб, це один зі способів акумуляції коштів для фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування.

Коло платників, об'єкт  оподаткування, ставки цього податку, а також перелік осіб, щодо яких діють пільги з його сплати, визначено  спеціальним законом –      Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» № 1963.

Згідно 1 статті Закону № 1963 платниками податку з власників транспортних засобів та  інших самохідних   машин   і  механізмів  є  підприємства,  установи  та організації,  які є юридичними особами,  іноземні  юридичні  особи,  а також громадяни України,  іноземні громадяни та особи без громадянства,  які здійснюють першу реєстрацію в Україні,  реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби як об'єкти оподаткування з відповідним кодом за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) [1].

Для правильного визначення транспортних засобів, що є об’єктом оподаткування, у Законі № 1963 наводиться код засобів відповідно до УКТ ЗЕД, покладеної в основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України» [8].

До складу об'єкта оподаткування входять:

• трактори (колісні), крім гусеничних;
• автомобілі, призначені для перевезення не  менше 10  осіб, включаючи водія;
• автомобілі легкові;
• автомобілі вантажні;
• автомобілі спеціального    призначення,    крім    тих,    що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, (крім пожежних і швидкої допомоги);
• мотоцикли (включаючи мопеди)  та  велосипеди  з установленим двигуном,  крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 куб. см;
• яхти та  судна  парусні  з  допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних);
• човни моторні і катери,  крім  човнів  з  підвісним  двигуном (крім спортивних);
• інші човни (крім спортивних).

Водночас не є об'єктом оподаткування такі види транспортних засобів:

• трактори на гусеничному ходу;
• мотоцикли (включаючи  мопеди)  та  велосипеди  з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 куб. см;
• тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні;
• транспортні засоби (вантажні, самохідні), що використовуються для вантажно-розвантажувальних робіт на територіях заводів, складів, у портах і аеропортах, а також для перевезення вантажів на малі відстані;
• машини та механізми для сільськогосподарських робіт (зернозбиральні,   картоплезбиральні, кукурудзозбиральні та інші комбайни);
• тільки яхти, судна парусні і човни спортивні [1].

Розмір податку з власників  транспортних засобів обчислюється виходячи з об’єму циліндрів двигуна  – для тракторів, автомобілів, мотоциклів, мопедів, велосипедів із двигуном. Ставку податку встановлено на одиницю об’єму, що дорівнює 100 куб. см.

Фізичними особами податок  на транспорт сплачується перед  реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів щорічно або один раз на два роки, але не пізніше першого півріччя, в якому здійснюється технічний огляд транспортного засобу [8].

Приклад. Громадянин уже тривалий час не користується своїм автомобілем, який не підлягає ремонту. При цьому немає необхідності проводити техогляд і, на думку власника, сплачувати податок з власників транспортних засобів. Однак, Державтоінспекцією регулярно передаються податковим органам списки осіб, які не пройшли техогляд.

Тому, якщо авто стало непридатним  для експлуатації, варто поспішити зняти його з обліку в органах Державної автомобільної інспекції, щоб уникнути зайвих і необґрунтованих витрат, пов’язаних із сплатою податку [5].

У разі відсутності документів про сплату податку, то реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не здійснюються.

Зі сплати податку на транспортні  засоби його платникам надаються  відповідні пільги. Так, від сплати податку звільняються:

а) підприємства автомобільного транспорту загального користування незалежно від форм власності – за транспортні засоби, що перевозять пасажирів, на які у встановленому законодавством порядку визначені тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах;

б) особи, що належать згідно із законодавством України до таких категорій: потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи, ветерани війни, ветерани праці та інші громадяни похилого віку в Україні – за один легковий автомобіль з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб.  см, а також інваліди І та II груп – за один автомобіль незалежно від об'єму циліндрів двигуна;

в) на 50% – громадяни,  у власності яких знаходяться легкові автомобілі з об'ємом  циліндрів двигуна до 2500 куб.  см,  взяті на облік в Україні до 1990 року включно,  та вантажні автомобілі з  об'ємом  циліндрів  двигуна  до 6001 куб.  см  до  1990  року  випуску  включно, – щодо одного з зазначених автомобілів;

г) особи,  які  згідно   із   законодавством   є   платниками фіксованого сільськогосподарського податку, – за трактори колісні та  вантажні автомобілі;

ґ) державні підприємства «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український  дитячий  центр  «Молода  гвардія»  –  за автомобілі, призначені  для перевезення  не  менш як 10 осіб, включаючи водія.

Водночас треба звернути увагу на те, що згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» пільговий режим оподаткування не поширюється на транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, крім легкових автомобілів для інвалідів з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см, придбаних за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та безоплатно переданих інвалідам відповідно до законодавства України [14].

Отже, якщо громадянин (за винятком інвалідів – при дотриманні ними вищезазначених умов), який підпадає під пільгову категорію громадян, визначену           ст. 4 Закону № 1963, придбає автомобіль та вперше в Україні його реєструє, то у рік першої реєстрації автомобіля він сплачує транспортний податок у повному обсязі (100%), а пільгою зможе скористатися лише в другому та наступних після реєстрації роках.

Також слід зазначити, що цей Закон дозволяє органам місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень самостійно приймати рішення щодо звільнення від сплати транспортного податку осіб, які мають посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії [17].

Згідно ст. 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» існує кримінальна відповідальність платників податку у разі:

• відсутності обліку об'єктів оподаткування або ведення цього обліку з порушенням. Розмір фінансових санкцій буде складати додатково 10% належних сум податку до відповідного бюджету з юридичних осіб;
• неподання або несвоєчасне подання податковим органам розрахунків й інших документів, необхідних для нарахування. У цьому випадку – пеня у розмірі   120% річних від облікової ставки Національного банку України, що діє на день складання акта документальної перевірки платника податку, від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати [17].

  Оскарження дій посадових осіб податкових органів,  пов'язаних із  справлянням  податку  та  застосуванням  фінансових   санкцій, провадиться відповідно до законодавства України [1].

2. Особливості нарахування і сплати податку з власників транспортних засобів:  аналіз сучасного стану

Громадянин, який збирається придбати або вже має у власності транспортний засіб, зокрема автомобіль, автоматично підпадає під дію Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» і стає платником податку з власників транспортних засобів.

Згідно з чинним законодавством сплата податку з власників транспортних засобів фізичними особами на відміну від юридичних осіб, які сплачують податок щокварталу рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом (за транспортні засоби, обліковані юридичними особами станом на 1 січня поточного року), та перед реєстрацією придбаних транспортних засобів, має деякі суттєві особливості, а саме: податок сплачується перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом   транспортних засобів щороку або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд [3, с. 240].

Статтею 5 Закону № 1963 визначено, що платники податку зобов'язані       пред’являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, – відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами [8].

Таким чином, у разі якщо для транспортного засобу передбачено  термін проходження техогляду – один раз на два роки, у 2010 р. громадяни – власники транспортних засобів зобов'язані надати органу, який проводить техогляд транспортного засобу, документ про сплату податку з власників транспортних засобів за рік, що передує техогляду (2009 р.), та за рік, в якому проходить техогляд (2010 р.), або за два роки разом. Так у 2010 році граничний строк сплати податку припадає на такі дати:

•   14 квітня - за І квартал;

•   14 липня - за II квартал;

•   14 жовтня - за ІІІ  квартал;

•   14 січня 2010 року - за IV квартал [16].

Обрахування податку з власників транспортних засобів здійснюється власником автомобіля самостійно за ставками, встановленими ст. 3 Закону № 1963, і їх   розмір залежить від певних параметрів транспортних засобів, а саме від:

• строку використання автомобіля;
• об'єму циліндрів двигуна або потужності двигуна, який встановлено на автомобілі.

26 березня 2009 року були  затверджені нові ставки податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів. Зниження податків     торкнулося наступних категорій автомобілів:

Автомобілі з двигуном від 2201 куб. см до 3500 куб. см:

• нові – 25 грн. за 100 куб. см.
• що використовувалися до 8 років – 30 грн. з 100 куб. см.
• що використовувалися понад 8 років – 750 грн. з 100 куб. см.

Автомобілі з двигуном від 3500 куб. см і більше:

• нові – 40 грн. за 100 куб. см.
• які використовувалися до 8 років – 45 грн. з 100 куб. см.
• які використовувалися понад 8 років – 1000 грн. з 100 куб. см [12].

Крім того, чинним Законом  починаючи з 1-го липня 2009 року до 1-го січня 2016 року передбачено застосування з коефіцієнтом 0,5 ставки податку з власників транспортних засобів та механізмів, оснащених обладнанням, що дозволяє використовувати стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палива як паливо моторне [7].

При проведенні реєстрації, перереєстрації та черговому технічному огляді транспортних засобів, які вже  були раніше зареєстровані в Україні, при обрахуванні податку на відміну  від першої реєстрації застосовуються значно менші ставки      податку, які не залежать від строку використання автомобілів [4, с. 310].

За придбані протягом року транспортні  засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок необхідно сплачувати перед їх реєстрацією однією сумою за місяці, що залишилися до кінця року (придбання), починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу [8].

Наприклад, при реєстрації (не перша реєстрація) у травні 2010 р. автомобіля Mazda (об'єм двигуна – 2967 куб. см) потрібно сплатити податок за 8 місяців (тобто за травень – грудень 2010 р.), що становитиме 494,5 грн.

Розрахунок:

Сума податку = : 12 місяців · 8 місяців

Сума податку = (25 · 2967/100) : 12 · 8 = 494,5 грн.

А якщо зазначений автомобіль у травні 2010 р. реєструється в Україні  вперше, то тоді податок становитиме  741,75 грн., оскільки його потрібно сплачувати за       12 місяців (січень – грудень) 2010 р.

Податок з власників транспортних засобів є одним із джерел надходжень до місцевого бюджету. На 01.01.2009 р. до його спеціальних фондів надійшло        1839,3 млн. грн. податку з власників транспортних засобів, що на 251,5 млн. грн.   більше, ніж у 2008 р. (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Динаміка надходжень податку з власників транспортних засобів¹

(на початок року; млн. грн.)

Такий результат було досягнуто  завдяки збільшенню кількості придбаних  транспортних засобів, що проходили реєстрацію в 2009 р., покращенню адміністрування податку, масово-роз’яснювальній роботі, а також за рахунок посилення контролю податкових органів та підрозділів ДАІ за сплатою податку з власників транспортних засобів юридичними і фізичними особами під час проходження технічного огляду та реєстрації транспортних засобів.

Розглянемо суму надходжень з податку з власників транспортних засобів, які надійшли до спеціальних  фондів кожної області за весь період 2009 року. (табл.2.2) [18,19,22]

Таблиця 2.2

Показники надходжень з податку з власників транспортних засобів за 2009 р.²

(тис. грн.)

Таку значну суму надходжень в Києві у 2009 році пояснює велика кількість зареєстрованих транспортних засобів – 1,2 млн. та їх потужність, а також посиленням контрольної функції УМВС України в Києві по сплаті податку [20].

Я вважаю, що особливу увагу треба приділити Державній податковій інспекції (ДПІ) в Оболонському районі м. Києва щодо впровадження заходів контролю та оптимізації податку з власників транспортних засобів.

 Станом на 1 січня 2010 року на обліку в Оболонському районі м. Києва       зареєстровано близько 74 000 власників транспортних засобів, з них 915 – юридичні особи та 72 823 - фізичні особи, на обліку в яких перебуває понад 90 000 транспортних засобів.

Зусилля працівників ДПІ  в Оболонському районі м. Києва постійно направлені на підвищення сумлінності кожного платника податків щодо сплати податку з власників транспортних засобів. І як результат, за 2009 рік до місцевого бюджету мобілізовано податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів майже 17 млн. грн., у тому числі від фізичних осіб близько 12 млн. грн., від юридичних осіб – близько 5 млн. грн. Виконання цих показників відбулось завдяки дотриманню платниками податкового законодавства та здійснення ними платежів до бюджету у повному обсязі, що в свою чергу сприяло поповненню дохідної частини бюджету.

Але при цьому не всі  юридичні та фізичні особи сплачують  цей податок до бюджету. Тому фахівцями  підрозділу адміністрування майнових податків податкової інспекції постійно проводиться робота щодо організації взаємодії з підрозділами ДАІ з питань забезпечення повноти та своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів до бюджету [21].

Створені спільні робочі групи підрозділів відділу ДАІ  з обслуговування    Оболонського району ГУ МВС України та податкової інспекції з питань залучення до оподаткування громадян, транспортні засоби яких не подані для проведення технічного огляду. Проводяться спільні заходи робочих груп щодо інформаційного обміну, покращення адміністрування податку з власників транспортних засобів та забезпечення його надходження до бюджету. У результаті проведених заходів в     2009 році здійснено 154 перевірки громадян – власників транспортних засобів. Виявлено 149 порушень, за виявлені порушення громадянам донараховано штрафні санкції у сумі 118, 3 тис. грн. Крім цього, було проведено 161 перевірку підприємств – власників транспортних засобів щодо дотримання вимог Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів». За виявлені порушення сума донарахувань склала 75, 3 тис. грн., які в повному обсязі надійшли до бюджету [20].

ДПІ в Оболонському районі м. Києва з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі надходження податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, проводить роз’яснювальну роботу та попереджає платників податку, що у разі несплати податку до власників транспортних засобів застосовуються штрафні санкції. А також нагадує усім автовласникам – юридичним особам про необхідність своєчасності подання до органів державної податкової служби розрахунку суми податку з власників транспортних засобів [21].

Сучасний податок з  власників транспортних засобів  обчислюється однаково: як для тих, хто користуються автомобілем декілька разів на рік, так і для тих, хто користується ним щоденно. Крім того, він не враховує розмір шкоди  для довкілля, який спричиняє той  чи інший автомобіль при виборі пального [13].

Держав, в яких водії платять  за кількість кінських сил без урахування їх якості, в світі залишилося не так багато. Останні 5-10 років у цивілізованих країнах за допомогою податку представники влади прагнуть регулювати транспортну ситуацію так, щоб міста не вставали в пробках, а їх жителі не задихалися від вихлопних газів. Майже вся Європа вже ввела податкові пільги для власників екологічних автомобілів і, навпаки, санкції для водіїв «шкідливих машин».

Деякі експерти вважають доцільним замінити податок з власників транспортних засобів акцизом на придбання пального, вартість якого б закладалася в літр пального, дозволило б регулювати ставку податку, зважаючи на екологічність обраного виду палива. Крім того, це значно спростило б механізм його сплати, адже автовласникові не доводилось би вираховувати потужність двигуна власного автомобіля. Відрахування відбувались би автоматично: при кожній заправці автомобіля [10].

Відрахування з такого податку можна було б рівномірно розподілити між    територіальними громадами й регіональною владою та використати для ремонту місцевих і загальнодержавних доріг, які через брак фінансування за останні роки перебувають у вкрай жахливому стані [9].

Отже, проаналізувавши зміни  в чинній системі оподаткування  транспортних засобів, можна зробити  висновок, що певні позитивні зміни  все ж таки відбуваються. Так, механізм нарахування та стягування податку з власників транспортних засобів стимулює використання більш нових транспортних засобів, використання      альтернативних видів палива тощо. Проте і досі не достатньо враховано екологічний аспект при нарахуванні та стягненні податку, існує недоцільна кількість пільг, а також залишається відкритим питання щодо використання надходжень від даного виду податку на будівництво та реконструкцію доріг [17].

3. Проблеми вдосконалення податку з власників транспортних засобів в Україні

З кожним роком платників  податку з власників транспортних засобів стає все більше і більше, тому що збільшується транспортна сітка та транспорт на дорогах, тому потрібно все більше приділяти цьому податку уваги, адже є багато незавершених питань.

Можна розглядати дану тему з двох аспектів: з першого, зі сторони  державного бюджету, можна помітити збільшення податку призводить до збільшення бюджету; а з іншого, зі сторони власників, що їм кожного року потрібно платити все більше і більше коштів на експлуатацію і наявність власного транспортного засобу.

Територіальні дорожні фонди 85% із суми цього податку спрямовують на фінансування витрат пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, а також сільських доріг, а 15% – до бюджетів місцевого самоврядування на ремонт і утримання вулиць в населених пунктах, що належать до комунальної власності і суміщаються з автомобільними дорогами загального користування державного значення [11].