Показники транспортного забезпечення України
ПЛАН
ВСТУП
1.ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
1.1. Місце та роль транспортного
забезпечення у
1.2. Етапи та особливості
організації
1.3. Види транспортного забезпечення які використовуються при здійсненні зовнішньої торгівлі та критерії їх вибору
2. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ
ТРАНСПОРТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
2.1. Економічний аналіз
показників розвитку
2.2. Дослідження транспортного
забезпечення
3. ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ
ВДОСКОНАЛЕННЯ ТРАНСПОРТНОГО
3.1. Основні проблеми та
напрямки вдосконалення
3.2. Стратегія розвитку
транспортного забезпечення
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
У своїй курсовій роботі я розглянула транспортне забезпечення торгівлі у світі та зокрема в Україні. Дана тема є дуже важливою і має серйозне практичне значення, тому що транспорт являється найважливішою та найпотужнішою галуззю будь-якої країни світу. Значення транспорту для будь-якої країни винятково велике. Він виконує в державі важливі економічні, оборонні, соціально-політичні й культурні функції. Економічна роль транспорту полягає насамперед, у тому, що він є органічною ланкою кожного виробництва, проводить безперервну й масову доставку всіх видів сировини, палива й продукції з пунктів виробництва в пункти споживання, а також здійснює поділ праці, спеціалізацію й кооперацію виробництва. Без транспорту було б неможливе раціональне розміщення виробництва, освоєння нових територій і природних багатств. До того ж транспортне забезпечення є життєво необхідним елементом для держави, адже воно забезпечує практично усі види міжнародних економічних відносин і є невід'ємною складовою зовнішньої торгівлі. Транспортні операції починають і завершують процес реалізації зовнішньоторговельного контракту.
Метою моєї курсової роботи є дослідити показники транспортного забезпечення та виявити тенденції розвитку, проблеми й перспективи транспортної галузі для світу та України.
Завдання, які були поставлені перед виконанням курсової роботи включають:
- дослідити теоретичні засади транспортного забезпечення:
- сутність транспортного забезпечення
- види транспортного забезпечення
- організацію транспортного забезпечення;
- дослідити статистичні показники стану транспортного забезпечення зовнішньої торгівлі в світі та в Україні;
- виявити основні проблеми та перспективи розвитку транспорту в Україні та світі;
- зробити відповідні висновки по результатам проведеного дослідження транспортного забезпечення зовнішньої торгівлі;
Об'єктом дослідження є транспортне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності в світі та Україні.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, економічних, статистичних показників транспортного забезпечення.
Методологічне підґрунтя роботи становлять прийняті в економічній науці методи наукового дослідження, зокрема системного аналізу досліджуваних явищ і подій; порівняльного аналізу; формально логічного аналізу економічних категорій, методи статистичних порівнянь, факторного аналізу.
Інформаційною базою слугували Закони України: « Про транспорт» «Про дорожній рух» «Про транзит вантажів», міжнародні транспортні конвенції, нормативно-правові акти організацій, що регламентують міжнародні перевезення, вітчизняні та закордонні наукові видання, періодичні видання, статистичні дані, а також ресурси Інтернет. Дослідженню теоретичних положень транспортного забезпечення зовнішньоторговельної діяльності та прикладних аспектів організації доставки вантажів у міжнародному сполученні присвячені численні наукові публікації і практичні розробки зарубіжних авторів: Д. Бенсона, Д. Буерсокса, Дж. Уайтхеда, У. Уотерса, К. Хаксевера, а також необхідно відзначити роботи таких учених СНД, як В. Афанас’єв, М. Безуглова, А. Горєв, Г. Гуревич, Н. Коновалова, Е. Лимонов, І. Могилевкин, Н. Нікіфорова, Д.Ніколаєв, К. Плужніков, К. Холопов. Серед вітчизняних фахівців та науковців також проявляється інтерес до висвітлення проблем транспортування експортних та імпортних вантажів. У роботах А. Аблова, В. Вертеля, М. Данька, Г. Ейтутіса, М. Котлубая, В. Кухарчика, О. Ложачевської, Г. Маліндретоса, Т. Мукмінової, А. Новікової, О. Степанова, А. Хахлюка, В. Шевченка розкрито окремі питання становлення та розвитку національного ринку транспортних послуг, висвітлюються проблеми та перспективи розвитку кожного виду транспорту. Однак, теоретичні та практичні аспекти функціонування світового ринку транспортних послуг, як єдиного, цілісного комплексу, а також напрями його впливу на транспортне забезпечення зовнішньоторговельної діяльності окремої країни, на сьогоднішній день не знайшли достатнього відображення у економічній думці.
Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел, який нараховує 33 найменувань, 3 додатки. Основний зміст викладено на 44 сторінках, що містять 2 таблиці, 6 рисунків.
1.ТЕОРЕТИЧНІ
ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1Місце
та роль транспортного
В економічній теорії виділяють чотири
фактори виробництва: праця, капітал, земля
і підприємство. Підприємство
- особливий фактор, який з'єднує три фактори:
працю, капітал і землю. Виробництво включає
в себе створення матеріальних і нематеріальних
благ. Значну частину своїх потреб людина
задовольняє за допомогою транспортних
послуг.
Транспортна послуга - це частина економічної діяльності направленої на задоволення потреб людей шляхом зміни географічного положення транспорту. В міжнародному поділі праці транспорту виділена особлива роль, від його роботи залежить ефективність, якість і розвиток зовнішньоекономічних зв'язків. Транспорт обслуговує практично всі види міжнародних економічних відносин. Транспортні операції починають і закінчують процес реалізації зовнішньоторгового договору.
Американський економіст Джон Койл в своїй роботі "Transportation" писав: "Транспорт являється одним із інструментів, необхідних цивілізованій людині, щоб внести порядок у світ хаосу. Транспорт входить в кожну сферу нашого життя. Зі всіх точок зору - економічної, політичної, військової - це безспірно найважливіша галузь у світі. Без транспорту ви не зможете утримувати овочеву або пивну лавку, а тим більше перемогти у війні. Чим складнішає наше життя, тим більшу потребу ми маємо у транспорт". [27]
Кінець XIX століття можна вважати початком інтенсивного формування транспортної системи. В цей час створюється морська, залізнична, автомобільна інфраструктура. Будуються морські глибоководні канали Суецький (1869 р.), Кільський (1895 р.), Панамський (1929 р.), морські порти, залізничні станції. Створюються міжнародні транспортні організації по регулюванню питань міжнародних перевезень.
В сучасних умовах до транспортного забезпечення міжнародної торгівлі ставляться все нові вимоги: ритмічність, регулярність, безперервність, надійність, висока швидкість доставка продукції в строго обумовлений термін без втрат і пошкодження товару з мінімальними витратами - важливі умови ефективності і якості транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків.
Зовнішньоекономічна діяльність підприємства тісно пов'язана з транспортним забезпеченням, яке являється одною з важливих складових процесу організації доставки товарів від місця їх виготовлення до місця споживання. По суті воно ідентичне товарообігу, яке базується на концепції логістики. Разом з тим транспортне забезпечення доцільно розглядати як самостійний аспект системи товарообігу, що має свою специфіку. Під транспортним забезпеченням розуміють сукупність елементів, які знаходяться в тісній взаємодії і складають єдину транспортну систему, що об'єднує операції, пов'язані з виробництвом і обігом продукції. Продукцією транспорту являється безпосередньо сам процес переміщення товарів від виробника до споживача. В цьому й полягає суть транспортних послуг. Вони — основна зв'язна ланка між продавцем і покупцем.[17]
Транспортні послуги, як і будь-яка послуга, має свої особливості:
1. Транспорт
не виробляє нового товару
чи продукту, але саме, дякуючи
їх переміщенню з одного місця
в інше, забезпечується продовження
процесу виробництва та обігу,
має місце кінцеве споживання
вироблених товарів. Переміщенн
2. Дія транспортних послуг виражається в такому корисному ефекті, який не може виникати, зберігатися і реалізуватися у відриві від транспорту. Разом з тим виробництво транспортних послуг невідривне від їх споживання. Транспортні послуги задовольняють потреби в момент свого проявлення, тобто створення таких послуг співпадає з їх споживанням.
3. Транспорт займає особливе місце в міжнародному товарообігу. З одного боку, він являється необхідною умовою здійснення міжнародного поділу праці, зовнішньоекономічних зв'язків. З другого боку — транспортна індустрія виступає на світових ринках експортером своєї продукції, частково, транспортних послуг.
4. Транспортні послуги, що здійснюються в сфері ЗЕД, піддаються впливу всіх факторів, що характеризують розвиток ринкової економіки. Насамперед, це коливання цін на нафту, попиту і пропозицій на товари, а, відповідно, і на їх перевезення, валютного курсу, ступінь втручання держави у зовнішньоекономічну діяльність, стан політичних та економічних відносин різних держав і багато інших.
Транспорт грає важливу роль в розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Його нормальне функціонування забезпечує виконання зобов'язань сторонами по купівлі-продажу, комерційний ефект зовнішньоторгової угоди. Порушення транспортного процесу часто веде до матеріальних втрат експортера й імпортера, робить вітчизняні товари неконкурентоспроможними. [22]
Транспортне забезпечення
зовнішньоекономічної діяльності являється
об'єктивно необхідним. Часто власнику
вантажу важко орієнтуватися
в транспортній обстановці, яка вимагає
професійних знань
1.2. Види
транспортного забезпечення
Транспортне забезпечення — це переміщення товарів між двома або більше країнами світового співтовариства. Основна мета транспортного забезпечення - своєчасне доставляння вантажу в якісному стані в кінцевий пункт призначення. Транспортне забезпечення ЗЕД здійснюється шляхом використання певних видів транспортів в залежності від того який вид транспорту застосовується у ЗЕД визначається характер транспортного забезпечення.
Зокрема виділяють:
1. Пряме транспортне забезпечення - це означає, що зовнішньоекономічна операція обслуговується одним видом транспорту.
2. Змішане (комбіноване)
транспортне забезпечення - означає,
що у зовнішньоекономічній
3. Пряме, змішане
транспортне забезпечення - означає,що
у зовнішньоекономічній
Поруч з базовими умовами поставок важливе значення має вибір виду транспортних заходів, що забезпечують зовнішньоекономічну операцію.
В сучасному світі функціонує шість видів транспорту: морський, залізничний, автомобільний, річний, повітряний і трубопровідний. Види транспорту поділяються на водяний (морський, річний), наземний (залізничний, автомобільний, трубопровідний) і повітряний. Кожен з них має свою специфіку.
Плануючи відправлення вантажу і вибір транспорту, треба враховувати ряд обставин.
По-перше, вид вантажу. Вантажі, що перевозяться, поділяються на генеральні, масові й особливо режимні. До генеральних відносяться різні штучні вантажі (в упаковці чи без неї). За розмірами вони поділяються на звичайні, довгомірні (більше 3 м) і негабаритні. За масою — легкі й важкі (з масою більше 5 тонн на одну вантажну одиницю).
До масових відносяться вантажі, що являють собою певну структурну масу, яка перевозиться у великій кількості без упаковки. До них відносяться наливні (нафта і нафтопродукти, гази, тваринні й рослинні жири, спирти та ін.), навальні (руда, концентрати, добрива та ін.), насипні (зерно, цукор, сирець та ін.) і лісні.
До особливо режимних відносяться вантажі, які зберігають і перевозять при дотриманні спеціальних правил (небезпечні вантажі, ті, що швидко псуються та ін.).
При виборі засобів транспортування треба мати на увазі, що в деяких випадках можливість вибору відсутня. Наприклад, вантажі, що швидко псуються, треба перевозити авіатранспортом. Разом з тим авіаперевезення не допускаються при перевезенні легкозаймистих і вибухонебезпечних вантажів. Основну частину перевезень морським транспортом складають перевезення масових наливних і навальних вантажів (нафти і нафтопродуктів, залізної руди, кам'яного вугілля, зерна та ін.). Морський транспорт широко використовується і для перевезення генеральних вантажів.
По-друге, фактор часу. Відомо, що найшвидший спосіб доставки вантажу — це авіатранспорт. Однак він дорого коштує. Тому використовується тільки тоді, коли треба доставити вантаж за мінімальний відрізок часу (продукти, що швидко псуються, квіти та ін.)
По-третє, вартість перевезень. Звичайно, що кожен покупець хотів би, щоб вартість перевезення складала невеликий відсоток від вартості товару. Проте бувають випадки, коли вибір відсутній і треба платити за доставку вантажу високу ціну. А коли є вибір, ціна буде нижча. Наприклад, невеликі й середні за об'ємом партії вантажів можна доставляти повітрям і по суші приблизно за однаковими цінами.
По-четверте, безпека перевезення. Крихке й дорогоцінне обладнання краще перевозити повітряним транспортом. Товари, що мають високий ступінь ризику, відносно крадіжки (запчастини автомобілів, офісне обладнання, фармацевтичні товари і т.п.), як правило, доставляються морським транспортом, в основному в контейнерах, хоч це коштує дорожче. [29]
Названі обставини важливо враховувати при виборі виду транспорту. Однак, вид транспорту багато в чому залежить від того, що в першу чергу цікавить відправника вантажу. Якщо його цікавить швидкість доставки вантажу, він вибирає між повітряним,і автомобільним транспортом. Якщо його мета - мінімальні витрати, робиться вибір між водяним і трубопровідним транспортом. В західних країнах більш вигідно використовується автомобільний транспорт. Детальніше кожен вид транспорту, включаючи його характеристики висвітлено на рисунку 1.
1.3.
Етапи та особливості
Під час розгляду питань транспортування вантажів для учасників зовнішньоторгової угоди важливо вияснити основні транспортні й базисні умови поставки, а також питання організації доставки товарів й управління нею.
Економічна ефективність ЗЕД, як уже відзначалося, багато в чому залежить від правильно вибраних транспортних і базисних умов поставки товарів. В контракті купівлі-продажу є спеціальний розділ — транспортні умови поставки. В ньому 7 передбачені обов'язки сторін по відношенню до переміщення товару. В цей розділ, як правило включають: порядок перевезень вантажів, умови і терміни завантаження й розвантаження; розмір, порядок оплати й розрахунки провізних платежів; проформу чартера, вид коносаменту, інші види послуг. В кожному окремому випадку зміст транспортних угод залежить від виду транспорту, характеру товару, типу угоди, базисного місця поставки, а також дії міжнародних договорів, угод, конвенцій, звичаїв країни.
При використанні транспортного забезпечення ЗЕД застосовуються базові умови поставок товарів від продавця до покупця. В них визначається:
1. Хто і за який рахунок забезпечує транспортування товарів на території країни продавця, покупця, транзитних країн.
2. Хто і за
чий рахунок забезпечує
3. Обов'язки
продавця по доставлянню
4. Обов'язки
продавця по упакуванню і
5. Обов'язки
продавця по страхуванню
6. Обов'язки
сторін по оформленню
7. Заходи пов'язані зі зменшенням комерційного ризику.
8. Час і місце передачі товару від продавця до покупця.[12]
Ці основні
вимоги базових умов поставок товарів
узагальнені Міжнародною
I група - відправлення – «Е»
II група - основний фрахт оплачено – «Р»
III група - основний фрахт не оплачено – «С»
IV група - прибуття – «Д».
Мінімальні обв'язки продавця відносно транспорту — це поставка на умовах "EXW" (франко-завод). За даною умовою продавцю необхідно тільки підготовити товар до відвантаження: упакувати, затарити, замаркірувати. Всі інші обов'язки по переміщенню товару від місця виробництва до місця споживання лежать на покупцеві.
Максимальні обов'язки по доставці товару приходяться на продавця при поставці на базисних умовах DDU (поставлено без оплати мита) і DDP (поставлено з оплатою мита). Всі інші комерційні терміни передбачають розподіл обов'язків по транспортуванню вантажу між продавцем і покупцем.
При здійсненні доставки товарів від продавця до покупця важливе значення мають питання: як буде організована ця доставка (за якими правилами) і якими договірними документами вона буде оформлена. [23]
На сьогоднішній день операції з міжнародного перевезення вантажу класифікують таким чином:
1.Основні:
- перевезення по території країни-експортера;
- перевезення по транзитній чи морській ділянці;
- перевезення по території країни-імпортера.
2. Супутні:
- розвантаження з одних видів транспорту і навантаження на інші в проміжних пунктах;
- тимчасове складування в проміжних пунктах;
- переоформлення в проміжних пунктах;
- виконання митних вимого та формальностей тощо.
Існує три
основні етапи забезпечення
На першому етапі, до укладання контракту, необхідно:
- провести аналіз кон'юнктури ринків транспортних послуг, умов постачання товарів, рівня тарифних і фрахтових ста
вок (тобто вартості доставки одиниці вантажу наземним, водним або повітряним транспортом); - визначити і конкретизувати транспортні умови і базисні умови постачання для їх включення в договір купівлі-продажу, організувати виконання цих умов;
- визначити частку витрат на транспортні операції (транспортну складову) в контрактній ціні товару;
- передбачити в кошторисі транспортні витрати.
На другому етапі, у процесі реалізації зовнішньоторговельн
- укласти договори на перевезення товарів, оформити їх відповідними транспортними документами (накладними, чартером, коносаментом);
- запланувати перевезення вантажів, що проходять через морські, річкові порти і прикордонні станції (оперативне місячне планування);
- підготувати товар до перевезення (упакувати, замаркірувати тощо);
- оформити договір транспортного страхування вантажів, одержати страховий поліс;
- підготувати й оформити технічну і товаросупровідну документацію;
- перевірити розрахункову документацію і зробити розрахунки з перевізником;
- виконати необхідні прикордонні, митні, санітарні, ветеринарні формальності;
- оформити відповідні документи: вантажну митну декларацію, паспорт угоди, необхідні сертифікати; оплатити митні збори, податки, мито;
- організувати нагляд за просуванням вантажу по всьому транспортному циклу від вантажовідправника до вантажоодержувача.
На третьому етапі, після завершення зовнішньоторговельної операції, необхідно:
- зробити додаткові взаєморозрахунки, якщо є така необхідність;
- вирішити спірні питання, якщо вони виникли між учасниками транспортного процесу;
- за необхідності пред'явити у встановленому порядку претензії і позови, оформити необхідну документацію. Вказані етапи транспортного забезпечення організовуються і проводяться під контролем продавця і покупця товару, які обумовлюються і фіксуються у договорах у вигляді базису поставки і транспортних умов.[28]
2. СУЧАСНИЙ
СТАН РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЇ
2.1. Економічний
аналіз показників розвитку
Світова транспортна система – це сукупність інтегрованих національних транспортних систем країн світу, представлених різними взаємопов’язаними та взаємодіючими видами транспорту, які забезпечують реалізацію як внутрішніх, так і міжнародних перевезень. Мета світової транспортної системи – забезпечення стабільного та ефективного функціонування світового господарства. Транспортна система світу є «сполучною ланкою процесу глобалізації світової економіки», що забезпечує розмивання національних кордонів і формування єдиного світового ринку.
У структурі світової транспортної системи різні види транспорту мають специфіку функціонування, особливо сьогодні, коли зростають вимоги щодо якості послуг, забезпечення максимальної швидкості та зручності перевезень за умови мінімального використання відповідних ресурсів. На потенціал окремих видів світового транспорту поряд із внутрішніми інфраструктурними чинниками, що визначаються кількісними та якісними характеристиками транспортної мережі й рухомих транспортних засобів, найбільш вагомий вплив справляють глобальні чинники, а саме стан, тенденції, динаміка і структура розвитку світової торгівлі товарами, відповідно до якої формується попит та той чи інший вантажопотік на світових ринках та, як наслідок, визначається обсяг попиту на послуги з перевезень певними видами транспорту. Окрім тенденцій, що складаються у зовнішньоторговельній діяльності, на величину потенціалу світової транспортної системи впливають конкуренція на світових ринках транспортних послуг та інтеграційні процеси у світовому господарстві, що обумовлюють закріплення маршрутів руху вантажопотоків за відповідними країнами і регіонами в межах міжнародних транспортних коридорів, тим самим посилюючи їх транспортний потенціал. Отже, саме їх потрібно враховувати при дослідженні тенденцій розвитку окремих видів транспорту.
Щодо наземних видів транспорту, що переважно забезпечують внутрішні та внутрішньоконтинентальні перевезення вантажів і пасажирів, то найбільш гостра конкуренція спостерігається між автомобільним та залізничним транспортом. Як відомо, автомобільний транспорт відіграє провідну роль, перш за все, у перевезеннях пасажирів. Кількість транспортних засобів зростає досить швидкими темпами: якщо в 1990 р. кількість автомобілів у світі складала 500 млн. од., у 2000 р. – 700 млн., то у 2012 р. – більш як 1,3 млрд. од. Найбільш розвинений автомобільний транспорт у США, Західній Європі та Японії, оскільки саме у цих країнах якість доріг є найвищою. Саме через це у розвинених державах світу автотранспорт домінує серед інших видів засобів переміщення. У США, за даними 2012 року, вантажообіг автотранспорту становить 30,2% загального вантажообігу, у країнах ЄС – 45,6%, а в деяких із них – 80%.
Динаміка обсягів перевезень автомобільним транспортом, наведена на рисунку 2, свідчить про незначні зміни за період 2003–2012 рр. Вантажообіг автомобільного транспорту збільшився у 2012 р. порівняно із 2003 р. на 16,3%, а пасажирообіг – на 17,8%.
Рис. 2. Динаміка світового вантажо- та пасажирообігу автомобільного транспорту з 2003 по 2012 рр. |
Рис. 3. Динаміка світового вантажо- та пасажирообігу залізничного транспорту з 2003 по 2012 рр. |
Залізничний транспорт утримує перше місце у структурі світового вантажообігу, стабільно нарощуючи обсяги перевезень. За період 2003–2011 рр. вантажообіг залізничного транспорту зріс на 67,4%, тоді як пасажирообіг – на 41,6%. Отже, зростання вантажообігу залізничного транспорту випереджало зростання пасажирообігу на 2,7%. Більш детально динаміка залізничного транспорту наведена на рисунку 3.
Структура світового вантажообігу залізничного транспорту свідчить, що, за даними 2012 року, найбільшу частку в структурі вантажообігу займають Азія та Океанія – 38,6%, Америка – 33,1% і країни Європи – 26,8%. У світі країнами-лідерами за показником вантажообігу залізничного транспорту залишаються США (2,8 трлн. т-км у 2012 р.; у структурі національного вантажообігу займає найбільшу частку – 42,6%), Китай (2,2 трлн. т-км) та Росія (2 трлн. т-км). [32]
Динаміка і
структура світового
