Поліграфічна промисловість, її роль та перспективи розвитку

Поліграфічна промисловість, її роль та перспективи розвитку

1. Поняття поліграфічної промисловості

Поліграфічна промисловість — галузь промисловості, підприємства якої виготовляють різні види друкованої продукції — книги, журнали, газети, плакати, календарі, географічні карти, етикетки, квитки, бланки тощо. В СРСР до складу П. п. входять універсальні й спеціалізовані поліграф. об'єднання і комбінати, газетні, газетно-журнальні і газетно-бланкові друкарні, ф-ки книжково-журнальні, етикетно-друкарські, офсетного, друко-офсетного, кольорового, нотного друку, цинкографії, а також допоміжні підприємства — шрифтоливарні, ремонтні з-ди, палітурні ф-ки, з-ди для виготовлення друкарських фарб тощо. На Україні до П. п. входять також підприємства по виготовленню паперово-білових виробів.

В Росії друкарні виникли в 60-х рр. 16 ст. На Україні першу друкарню заснував 1574 І. Федоров у м. Львові, а згодом були створені Острозька, Києво-Печерська друкарні та ін. В дореволюц. Росії

П. п. розвивалась повільно. Устаткування, папір, друкарські фарби, шрифти завозилися переважно з-за кордону. За роки Рад. влади П. п. перетворилась на потужну галузь. Споруджено багато високомеханізованих поліграф. підприємств, реконструйовано й розширено старі друкарні. Створено ряд вітчизн. з-дів поліграф. машинобудування. Організовано широку підготовку кадрів поліграфістів у вищих і середніх навчальних закладах. В СРСР 1980 випущено книг і брошур 80,7 тис. друкованих одиниць тиражем 1760 млн. примірників, 8088 газет разовим тиражем 176 млн. примірників, 5236 журналів та ін. періодичних видань річним тиражем 3226 млн. примірників. На Україні 1940 діяло 827 друкарень. Було випущено (річний тираж, млн. прим.: книг — 51,4, журналів—12,3; разовий тираж газет—6,9 млн. прим. Крім Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, П. п. була розвинута в Полтаві, Донецьку, Луганську. В післявоєнні роки поряд з відбудовою поліграф. підприємств було споруджено чимало нових потужних, які становлять основу П. п. України. Найбільші з них — видавництво "Радянська Україна", гол. підприємство виробничого об'єднання "Поліграфкнига", Харків. книжкові ф-ки ім. М. В. Фрунзе і "Комуніст", Київ. книжкова ф-ка, гол. підприємство виробничого об'єднання "Зоря". Великі поліграф. підприємства збудовано також у Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Львові, Одесі, Ровно, Сімферополі, Чернівцях та ін. містах. Однією з важливих умов підвищення ефективності роботи П. п. є спеціалізація і кооперування підприємств, укрупнення невеликих підприємств, створення видавничо-виробничих, виробничо-тех., виробничих об'єднань. Всього на Україні 1980 діяло 562 поліграф. підприємства. Було випущено книг і брошур 9061 друковану одиницю тиражем 145,1 млн. примірників, журналів та ін. періодичних видань— 198 річним тиражем 211,4 млн. примірників, газет — 1737 разовим тиражем 23,7 млн. примірників. У П. п. все ширше впроваджуються офсетний друк, фотополімерні друкарські форми, електронна техніка для виготовлення кольороподілених фотоформ, системи переробки текстової інформації, які включають набірно-програмуючі та коректурні пристрої, відеотермінали, міні-ЕОМ і фотонабірні автомати. Замість поопераційних верстатів впроваджуються системи машин, механізовані й автоматизовані технологічні лінії. Вдосконалюється організація виробн. і праці. Н.-д. роботу в галузі П. п. в УРСР проводить Поліграфічної промисловості український науково-дослідний інститут. Готує кадри для П. п. Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова. Див. також Видавнича справа, Книгодрукування.

1.2 Ситуація поліграфічного виробництва в Україні

Розробка цієї курсової роботи проходить у дуже відповідальний для держави час, коли розпочинається становлення молодої незалежної України, осмислюються і напрацьовуються нові підходи у організації, та плануванні поліграфічних підприємств. Держава, оцінивши масштаби і місце інформаційної, в тому числі, видавничо-поліграфічної сфери в суспільному процесі, намагається допомогти їй зайняти належне місце, вивести на нові шляхи розвитку та вдосконалення. Цій справі мають прислужитися постійні зусилля Уряду, його законодавчі ініціативи, практичні підходи, спрямовані на підтримку та координацію програм щодо залучення інвестицій, впровадження нових технологій, розвитку інформаційної інфраструктури в регіонах та областях.

Хотілося б нагадати, що саме ці завдання знаходяться і в центрі уваги діяльності Української асоціації виробників поліграфічної продукції , що заснована на початку жовтня минулого року, та вищих навчальних закладів України - які готують молодих поліграфістів.

Як ви розумієте, це викликане вимогами часу, гострою ситуацією, що складається в інформаційно-поліграфічному секторі України. Спад, який переживає видавничо-поліграфічна галузь, пояснюється не тільки загальноекономічною кризою, а й багатьма факторами, пов'язаними із ігноруванням специфіки цієї важливої сфери економіки і культури з боку деяких владних структур. Дається в ознаки технічна відсталість поліграфічного виробництва, нерозвиненість вітчизняної сировинної бази. Окрім того, триває залежність від імпорту, недосконалість податкового і митного законодавства.

Виготовлення поліграфічної продукції стає економічно неефективним, а наша поліграфія неконкурентоспроможною.

Це пов'язано, насамперед, із низькими темпами технічного переозброєння, відсутністю вітчизняного виробництва високоякісного паперу та фарб, поліграфічного обладнання, а ще ж до того таким негативом, як високі кредитні ставки, відсутність обігових коштів.

Основним завданням молодшого покоління поліграфістів є впровадження нових технологічних та економічних рішень.

Засобом залучення Іноземних фірм та закордонного досвіду в поліграфії ми зможемо підняти економічний рівень галузі. Прикладом цього можуть бути такі фірми як : ЯМ Интернешнл Україна, Мас Наиве

1.3 Аналіз сучасного стану поліграфічнго виробництва в Україні.

Аналіз ситуації в поліграфічному виробництві України та в суміжних з нею галузях та підгалузях хотілося б розпочати оглядом статистичних даних.

У поліграфічному секторі економіки активно утверджується тенденція до збільшення кількості господарчих суб'єктів. Нині тут налічується 2 тисячі підприємств різних форм власності, в т.ч. 21 відсоток, колективної—56.6, приватної - 21.8. Це свідчіть про те, що поліграфія все впевненіше входить у ринок, вже діє досить сильне конкурентне середовище.

Численні приватні, колективні поліграфічні підприємства та фірми, які здебільшого оснащенні сучасною технікою, що успішно конкурують, точніше домінують на ринку пакувальної, рекламної, бланкової, та іншої комерційної продукції. Заради об’єктивності слід сказати що вони помітно підняли рівень якості поліграфічного виконання друкованої продукції.

В газетному, журнальному, книжковому виробництві домінуюче становище поки що залишається за державними підприємствами. Воно й зрозуміло, адже ці виробництва мають сьогодні складну інфраструктуру, великі виробничі та допоміжні площі, що коштує значних коштів. Зважаючи на це, бізнес сюди входить досить обережно, детально прораховуючи можливу рентабельність вкладень.

Певна річ, розрахунки базуються на реальних ринкових потребах. Наш ринок свідчить про продовження негативної тенденції зменшення обсягів випуску неперіодичних та періодичних друкованих видань та про збільшення вільних потужностей із випуску книжкової і газетно-журнальної продукції.

Торік видавництва і видавничі організації усіх форм власності випустили лише 40 млн. примірників книжок, що становить менше 1 книжки на кожного мешканця країни.

У першому кварталі нинішнього року ситуація погіршилася. Зокрема, у видавництвах, підпорядкованих Держком-інформполітики, тираж книжкових видань, порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшився більш, ніж удвічі.

Судячи з цього, і нинішній рік може бути майже катастрофічним, якщо не вжити радикальних заходів щодо підтримки видавничо-поліграфічного сектору економіки.

Як тут не порівняти наші результати із ситуацією у наших сусідів. Візьмемо для прикладу Російську Федерацію. Росіяни вивели книгу на третє місце своєї експортної продукції. Зокрема, ми добре відчуваємо це на наших книжкових прилавках. А білоруси торік випустили книг в обсязі 7,5 примірника на одного жителя, тобто на порядок вище, ніж в Україні.

А ми ж намагаємось інтегруватись в Європейську спільноту. То хто ж там серйозно сприйматиме нас із такими жалюгідними результатами? Адже ознакою цивілізованої країни є показник випуску книг на рівні 12-14 примірників на душу населення.

Такі низькі показники книговидавничої діяльності тримають на голодному пайку вітчизняну поліграфію.

Однак біда не тільки в цьому. Адже недоступність книги ущемляє конституційне право громадян України на одержання інформації, позбавляє їх можливостей прилучатись до загальнолюдських цінностей.

Основною причиною такого глибокого спаду книговидання є те, що в Україні не створені необхідні економічні умови, які б сприяли формуванню помірних цін на книгу, зробили б її доступною широким верствам населення. А це, в свою чергу, стимулювало б нарощування обсягів книговидання і книго-розповсюдження та відповідне підвищення рівня завантаження виробничих потужностей поліграфії. Щоб радикально змінити ситуацію мусимо, насамперед, домогтися ослаблення руйнівного податкового пресу на книгу, введення нульової ставки податку на додану вартість усіх операцій, робіт та послуг при підготовці, друкуванні та розповсюдженні книги. Саме нульова ставка ПДВ діє в Росії, Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, СІЛА, Великобританії, Польщі, Норвегії, Швейцарії, Південній Кореї, Аргентині, Бразилії, Колумбії. Набагато нижчі, ніж в Україні, діють ставки ПДВ на книгу в Туреччині, Італії, Іспанії, Словенії, Чеській Республіці, Нідерландах, Бельгії, Канаді, Німеччині — від 1 до 7 відсотків.

Попередні укази Президента України Л. Кучми засвідчили оцінку феномена української книги і потребу вжиття радикальних заходів щодо запобігання її занепаду. Ми сподіваємося, що неодмінно з'явиться Указ, яким буде підтримано пропозиції з цих питань, підготовлені Держком-інформполітики, Комітетом свободи слова та інформації Верховної Ради України, Українською асоціацією виробників поліграфічної продукції. Центром підтримки видавців української книги та іншими структурами.

Оцінюючи ситуацію в поліграфічній сфері, слід наголосити на тому, що вона залишається складною, неоднозначною та суперечливою. Як і в усьому нашому вітчизняному виробництві, тут не вистачає обігових коштів, тиснуть непомірні податки, дається

взнаки низька платоспроможність населення і юридичних осіб, у результаті чого падає попит на поліграфічну продукцію і зростає дебіторська заборгованість. Низькою є завантаженість виробничих потужностей, значна їх частина потребує модернізації, складним є фінансове становище поліграфічних підприємств.

Водночас більшість виробничих колективів усіх форм власності перебувають, як кажуть, "на плаву", прагнуть не тільки вижити, а й потроху розвиваються, відтворюють виробництво.

Підсумки роботи у минулому році свідчать про певне пожвавлення роботи поліграфії і деяку стабілізацію економічної ситуації. Зокрема, підприємства, що перебувають у функціональному підпорядкуванні Держком-інформполітики, закінчили рік з приростом товарної продукції, порівняно з 1997 роком, з усіх натуральних показників: по книжково-журнальній продукції — на 3,8 відсотка, газетній — на 20,1, образотворчо-етикетковій — 30,5.

Обсяг випуску товарної продукції в діючих цінах збільшився на 21,1 відсоток, балансовий прибуток — на 25,5, середньомісячна зарплата підвищилась на 17,9 відсотка.

Проте, як видно з результатів роботи першого кварталу нинішнього року, стабілізаційні процеси в галузі ще не набрали стійкого характеру. Показники, на жаль, гірші, ніж у січні—березні минулого року. Зокрема, випуск поліграфічної продукції діючих цінах склав усього 89,3 відсотка, книжкової ( в аркушах-відбитках) — 45,3 %, газетної — 84,5 %.

Не може не викликати стурбованість те, що минулий рік кожне третє підприємство системи Держком-інформполітики закінчило зі збитками.

Цього року коло збиткових підприємств розширилося. Насамперед, тому, що навантаження на собівартість продукції за рахунок незалежних від поліграфії факторів з 1 січня нинішнього року збільшилось.

Зокрема, у зв'язку зі скасуванням понижуючого коефіцієнта, на 40 відсотків зросли амортизаційні відрахування, які входять до собівартості продукції. А це досить значні суми. Особливо це відчувають виробництва, які мають порівняно нові будівлі.

Напружена ситуація зі збільшенням амортвідрахувань створена штучно. Практика засвідчила, що підвищення нормативу амортвідрахувань на будівлі та споруди до 5, а на технологічне

устаткування до 15 відсотків виявилося безпідставним. Це призвело до зумисного завищення собівартості продукції, зменшення прибутку, а відтак — і податку на нього.

У результаті такого невиваженого підходу втратили всі — і виробник, і держава, і замовник, і споживач.

Асоціація поліграфістів спільно з Держком-інформполітики має підготувати аргументовані пропозиції щодо внесення змін до Закону "Про оподаткування прибутку" в частині оптимізації нормативів амортвідрахувань. Серпнева фінансова криза, девальвація гривні, що спричинили різке зростання цін на імпортні матеріали та обладнання, змусили нас ще сильніше відчути гостроту проблеми створення вітчизняної сировинної бази видавничо-поліграфічного комплексу і поступового зменшення його залежності від імпорту, а він, до речі, сьогодні становить 70—75 відсотків.

Як відомо, вирішення цієї важливої проблеми передбачалося Державною програмою розвитку національного книговидання і преси, затвердженою в 1995 році Президентом України.

Мусимо констатувати, що реалізовано лише окремі заходи. Роботи по виконанню програми по суті, згорнуто. Вважаємо, що наша Асоціація, Державний комітет інформаційної політики України разом з усіма зацікавленими структурами повинні реанімувати Програму, зробити аналіз проведеного, дати поштовх роботі, особливо, пов'язаній з виробництвом стратегічних видів сировини і матеріалів — газетного і офсетного паперу, картону, поліграфічних фарб, офсетних і фотополімерних пластин, а також деяких видів поліграфічного устаткування.

З метою зменшення цін на поліграфічні послуги і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної поліграфічної продукції нам слід ініціювати питання про відновлення переліку товарів критичного імпорту, які при ввезенні на митну територію України не обкладаються податком на додану вартість, включивши до нього насамперед: технологічне устаткування, запчастини, деякі поліграфічні матеріали, які в Україні не випускаються, а також домогтися зменшення ввізного мита на них.

Як відомо, в усьому світі стимулюється імпорт прогресивних техніки і технології, та тільки не в Україні.

Ось характерний приклад. Дніпропетровське газетне видавництво "Зоря" підписало контракт на поставку нової рулонної офсетної машини для випуску газет вартістю 989 000 німецьких марок. Сума податку на так звану додану вартість разом із ввізним митом при цьому склала 536 тис. гри. Яка ж економіка витримає подібне навантаження?!

Із цих проблем маємо тісніше взаємодіяти і з Митно-тарифною радою України, яка вже пішла нам назустріч у вирішенні деяких питань. У березні нинішнього року вона схвалила подані Мін-промполітики, Мінінформом, членом Асоціації — "Видавництвом "Бліц-ін-форм" (народний депутат С.І.Мельни-чук) і підтримані Правлінням Асоціації та Підкомітетом з друкованих засобів масової інформації Верховної Ради України з метою захисту вітчизняної поліграфії пропозиції про збільшення ставок ввізного мита з 10 до 30% на шкільні зошити, групу паперово-білової продукції, картонні упаковки, полімерні плівки з друкованим малюнком.

Аналізуючи проблеми видавничо-поліграфічного комплексу, слід виокремити питання книжкового виробництва, матеріальна база якого перебуває в стані занепаду. У цьому секторі, як відомо, працюють знані далеко за межами України книжкові підприємства, зокрема. Головне — виробниче об'єднання "Поліграфкнига", київська книжкова фабрика таАТЗТ "Книга", харківські — ім. Фрун-зе і "Глобус", львівська "Атлас". Основу їх завантаження завжди складали підручники, навчальна, науково-технічна, енциклопедична література. Сьогодні ж, на жаль, цих замовлень вони не мають. Якщо щось і з'являється, то, з огляду засушливого податкового клімату, виконуються замовлення за кордоном, там, де сприятливіші економічні умови. Наші владні структури замість конкретної допомоги, скажімо, ліквідації боргу в 10млн. грн за підручники, виготовлені "Поліграфкнигою" ще минулого року, нерідко "компенсують" вклад підприємства прискіпливими перевірками.

Така драматична ситуація, що склалася у книжковому виробництві, потребує окремого розгляду. Зокрема, цікавим при цьому може бути питання про випуск підручників для Туркменистану в обмін на енергоносії. Багатообіцяючими могли б стати подібні домовленості з іншими країнами СНД.

Як свідчать дані Книжкової палати, майже дві третини друкованого інформаційного простору України складають періодичні видання місцевої сфери розповсюдження. Але поліграфічна база, яка забезпечує їх вихід, теж перебуває в критичному стані. Згадаймо, як на парламентських слуханнях з тривогою і болем говорилося про потреби регіональної поліграфії.

Вважаю, необхідно проаналізувати становище в районній

поліграфічній ланці з випуском місцевих газет і шукати шляхи його поліпшення. Тим більше, що в низці областей знайдено вихід зі скрутного становища і є непоганий досвід.

Питання модернізації виробничої бази, технічного переоснащення поліграфічного виробництва. Зрозуміло, це стосується не лише районної поліграфії, а всього вітчизняного поліграфічного комплексу.

Приємно, що пропозицій щодо нового поліграфічного обладнання маємо сьогодні багато. На цьому ринку працює чимало відомих фірм, зокрема, "Поліг-рафімпорт", ЯМ Интернешнл Україна, "Прес-сервіс", представництво фірми "Гейдельберг", "Ві-ай-пі-системз", "Макхауз", "Інтертехнодрук". Вони не тільки здійснюють поставки устаткування, а й забезпечують його монтаж, сервісне обслуговування, навчання кадрів, надання консультацій, здійснюють технологічний супровід.

Зокрема хотілось б зупинитись на пропозиції фірми ЯМ Интернешнл Україна. Фірма займається постачанням надсучасних типографій та комплектує їх японськими друкарськими машинами КОМОRІ!

Таблиця 1.1

С моменту свого появлення в 1981 році, машини КОМОRІ - отримали популярність завдяки високій якості друкованої продукції, продуктивності, надійності та високій автоматизації підготовки й ведення друкарського процесу.

Машини Imperia series - останні модифікації відмінно опрацьованої серії C80, яка користується в світі великою популярністю.

Система друкарської секції

• Тонер на основі цифрової друкарської машини, яка здатна обробляти широкий діапазон робочих завдяки високій якості зображення, наданої 1200 точок на дюйм виводу.
• Висока стабільність зображення забезпечується за рахунок автоматичної корекції щільності за допомогою датчиків зображення Щільність управління під час безперервного друку.
• Оптимальне корекція градації для фактичного використовуваної папери включена по функції, яка виводить таблицю кольорів і робить градації і щільності коригування, які відповідають характеристики паперу.
• Використання ПЗ Komori K-ColorSimulator CMS дозволяє легко відповідності кольорів з офсетного друку.

Таблиця 1.2

Фірма ЯМ Интернешнл Україна не тільки здійснює поставки устаткування, а й забезпечуйте його монтаж, сервісне обслуговування, навчання кадрів, надання консультацій, здійснюю* технологічний супровід.

Важливо, що ці фірми починають практикувати відстрочки платежів. Таку практику всіляко вітаємо і сподіваємось, що вона буде продовжуватись і вдосконалюватися, бо тільки завдяки цьому можемо хоча б потроху переоснащуватися.

Становище з інвестиціями у підприємств було б кращим, якби не існувало узаконеної системи попереднього кредитування

11

виробником бюджету держави. Адже сьогодні підприємства податки на додану вартість і на прибуток змушені перераховувати авансом, тобто раніше, ніж продукція реалізується. Природно, що аванси можна було б спрямувати на модернізацію виробництва. Розмірковуючи над складними питаннями технічного розвитку, ми не повинні забувати про вітчизняних виробників поліграфічного устаткування, які теж переживають складний період. Маю на увазі те, що Асоціація виробників поліграфічної продукції разом з Асоціацією підприємств поліграфічного машинобудування і Держком-інформполітики мають терміново визначитися, яке устаткування буде замовлятися, щоб передбачити його в планах випуску заводів поліграфічного машинобудування.

1.4 Перспективи розвитку

Після проголошення незалежності України утворена нова важливапідгалузь:виготовленнягрошовихзнаків,ціннихпаперів,докуме нтівуворої звітності. Практично на голому місці в короткі строки створено відповідні потужності, оснащені сучасною технікою та технологією, підготовлено висококваліфіковані кадри.В результаті держава забезпечила себе цією стратегічно важливою продукцією.

Водночас дії Міністерства фінансів щодо розширення переліку документів суворої звітності призвели до необгрунтованого монополізму у цій справі і до значного подорожчання такої продукції.

Відрадно, що в Україні останнім часом за підтримки держави почала відроджуватися легка, харчова, переробна галузі промисловості. Це стимулює розвиток вітчизняного виробництва з випуску етикетково-пакувальної продукції. Створюються нові виробництва, оснащені передовою технікою та технологією, які вже реально конкурують із закордонними виготовлювачами. Отже, існують великі поліграфічні можливості, а тому вважаємо, що виготовляти таку продукцію за кордоном на замовлення наших споживачів і ввозити її до України необхідності немає. Тому слід виробити такі митні правила, щоб вони на дії сприяли вітчизняному виробнику.

Сьогодні не можна обійти увагою ще одне гостре питання, яке у всіх перебуває, як кажуть, "на слуху". Всі ми добре усвідомлюємо, що перехід видавничої галузі до ринкових відносин вимагає нових організаційних форм, у тому числі реформування форми власності суб'єктів господарювання з тим, щоб оптимально поєднати комерцію зі збереженням та нагромадженням духовних цінностей. Тому підхід до цього має бути виваженим. Поспішність тут була б недоречною, більше того, згубною для видавничої справи.

Сьогодні є всі підстави для занепокоєння щодо утворення на базі 53 державних видавництв і поліграфічних підприємств нової господарської структури монополістичного типу "Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання", створення якої передбачає акціонування, а потім протизаконну приватизацію.

Юридичною експертизою виявлено, що прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.98 р. № 1870 про створення ДАК "Укрвидавполіграфія" порушує основні засади створення. діяльності та реорганізації поліграфічних підприємств. Постанова суперечить статтям 92 і 116 "Конституції України", Законам України

13

"Про  видавничу справу", "Про державну  підтримку друкованих засобів  масової інформації (пресу) в Україні , "Про підприємництво", "Про  обмеження монополізму та недопущення  недобросовісної конкуренції у  підприємницькій діяльності". Указам  Президента України "Про вдосконалення державного управління інформаційною сферою", "Про корпоратизацію підприємств", постановам Кабінету Міністрів України "Про затвердження положень про порядок корпоратизації підприємств" та "Про затвердження методики оцінки вартості майна під час приватизації", а також цілого ряду відомчих нормативних актів.

Враховуючи викладене, з метою дотримання законності, наші збори повинні просити Президента відмінити Постанову Кабінету Міністрів України " Про забезпечення діяльності Державної акціонерної компанії "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання від 26.11.98 р. № 1870, як таку, що суперечить чинному законодавству України.

Виходячи з цього Верховна Рада України своєю Постановою № 430-ХІУ від 16 лютого 1999 року зобов'язала Кабінет Міністрів України забезпечити неухильне виконання Постанови Верховної Ради України від 3 березня 1995 року, звернувши особливу увагу на незмінність статусу державних підприємств, що включаються до складу державної акціонерної компанії "Укрвидавполіграфія".

Що ж може статися, якщо Постанова Кабінету Міністрів буде реалізована на практиці?

— Компанія відраховуватиме з поліграфічних підприємств значні фінансові кошти на своє утримання, в результаті чого підвищиться ціни на поліграфічні послуги. Компанія розпоряджатиметься значною частиною прибутку видавництв і поліграф підприємств, регулюватиме всю їх господарчу діяльність, що грубо суперечить визначеному законом праву підприємства на незалежну господарську діяльність.

— Майже кримінальним є встановлений керівництвом компанії порядок, щоб інвентаризація й оцінка майна державних підприємств при їх реорганізації в акціонерні товариства проходила за балансовою вартістю цих підприємств. І це в той час, коли експертна, тобто реальна, ринкова вартість майна цих підприємств значно вища, ніж балансова.

— Статут ДАК, передбачаючи великий перелік різних видів діяльності (втому числі, створення й утримання гральних закладів, організація азартних ігор), зовсім не вказує такий вид діяльності, як управління державними підприємствами. Відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України всі дії юридичної особи, що не передбачені статутом, можуть бути визнані недійсними. Іншими словами, статут ДАК із самого початку не дає їй юридичного права здійснювати управління державними видавництвами, враховуючи, що вони є незалежними суб'єктами господарської діяльності.

— Приватизація об'єктів видавничо-поліграфічної сфери має низку особливостей, що визначені Законом "Про видавничу справу". Він, зокрема, гарантує 25% акцій підприємства, що акціонується, самому поліграф підприємству і 24% акцій редакціям, які відповідно випускають на ньому продукцію.

Саме виходячи з цього, депутати Верховної Ради України 247 голосами ухва лили постанову про відкликання Указ Президента України та згаданої Постанови. Більше того, 19 жовтня 1998 рок 45 народних депутатів направили подання до Конституційного Суду України приводу грубих порушень Конституції України. Різко засудила ці документі Спілка журналістів України. 21 грудня 1998 року 24 головних редактори загальнодержавних газет та керівників журналістських організацій, серед яких і т,' які підтримують курс Президента, звернулись до Президента з проханням тер мінове призупинити дії цих антиконституційних документів.

16 лютого ц.р. Президент Україні на зустрічі підтримав пропозиції 14 головних редакторів і провідних газет щодо недоцільності утворення монопольної структури ДАКу "Укрвидавполіг рафія". Незважаючи на це, 27 квітня!' травня ц.р. Кабінет Міністрів видав розпорядження про форсування робіт що до створення цієї компанії.

Хочу наголосити, що Верховної Радою України на парламентських слуханнях 11—13 травня цього року прии нято таке рішення: п.4. Наголосити На особливій необхідності і важливості реалізації Кабінетом Міністрів України вимог пункту 4 Постанови.Верховної Ради України від 16 лютого 1999року, №430 XIV щодо недопущення приватизації забезпечення незмінності статусу підприємств, які включаються до склад;

державних акціонерних компаній "Українське видавничо-поліграфічне об'єднання" та "Українське телебачення радіомовлення".

Вважати, що постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України щодо утворення та забезпечення діяльності цих компаній, прийняті з порушення” Конституції України і ряду законів, згідно ігноруванням позиції місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, фахових висновків колективів, перетворюються в наругу над свободою слова, інтересами вільного розвитку видавничо-поліграфічної галузі, телебачення та радіомовлення і не підлягають виконанню.