Поняття надзвичайних ситуацій (нс), їх загальна характеристика та класифікація

ЗМІСТ

ВСТУП

В Україні щорічно  виникають тисячі тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень. Сьогодні в багатьох областях України у зв’язку з небезпечними природними явищами аваріями та катастрофами, ситуація характеризується як дуже складна. Тенденція зростання кількості природних і особливо техногенних НС вагомість наслідків об’єктивно примушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільства та навколишнього середовища, а також стабільності розвитку економіки країни.

За даними ООН, у багатьох країнах світу природні та техногенні катастрофи завдають збитків, що становлять приблизно 2-4% валового внутрішнього продукту (ВВП) держави. В Україні щорічно витрати лише на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи перевищує 2% загального обсягу виробленого ВВП.

Щорічно в Україні  відбувається близько 140-150 техногенних  аварій і катастроф регіонального і державного рівня. Орієнтована структура НС техногенного характеру має такий вигляд:

• Аварії з викидами сильно-діючих отруйних речовин СДОР – 4%;
• Пожежі та вибухи – 19,5%;
• Транспортні аварії – 17,7%;
• Аварії на системах життєзабезпечення – 17,3%;
• Аварії на радіаційних об’єктах – 8,4%;
• НС на об’єктах інших видів – 15,8%.

Експертами  встановлено, що щорічні втрати від  аварій і катастроф становлять в  Україні 140-150 млн. грн.

Руйнівну силу техногенних катастроф і стихійних  лих у деяких випадках можна порівняти  з військовими діями, а кількість  постраждалих значною мірою залежить від типу, масштабів, місця і темпу  розвитку ситуації, особливостей регіону  і населених пунктів, що опинилися в районі події. Несподіваний розвиток події веде до значного скорочення часу на підготовку рятувальних робіт та їх проведення.

РОЗДІЛ  І. Загальні відомості про НС

1. НС, які можуть виникнути на території України 

Надзвичайна ситуація (НС) – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на  об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат.

НС які можуть виникнути на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об’єктів економіки та життєдіяльність населення у мирний воєнний час поділяються за наступними основними ознаками:

• За сферою виникнення;
• За галузевою ознакою;
• За масштабами можливих наслідків;

Загальними  ознаками НС є:

• Наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності;

• Заподіяння економічних збитків;
• Істотне погіршення стану довкілля;

Всі НС за масштабом  можливих наслідків поділяються  з урахуванням територіального поширення, характеру сил і засобів, що залучаються для ліквідації наслідків на НС:

• Загальнодержавного рівня – НС розвивається на території двох або більше областей;
• Регіонального рівня – НС розгортається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного підпорядкування);
• Місцевого рівня – НС яка виходить за межі потенційно-небезпечного об’єкту загрожує поширенню самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для їх ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об’єкту, але не менш 1% обсягів видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі НС які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери;
• Об’єктового рівня – НС, які не підпадають під зазначені визначення.

2. НС техногенного характеру та їх можливі наслідки

Зростання масштабів  господарської діяльності і кількості  великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів та установок великої потужності, використання у виробництві потенційно-небезпечних речовин у великих кількостях – все це збільшує вірогідність виникнення техногенних аварій. НС техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища, або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища.

НС виникають, як правило, на потенційно-технно-небезпечних  виробництвах. До них належать в  першу чергу:

• Хімічно-небезпечні об’єкти;
• Радіаційно-небезпечні об’єкти;
• Вибухо та пожежонебезпечні об’єкти, а також гідродинамічні об’єкти.

В останні роки значно зросла, також небезпека від  аварій і катастроф на транспорті.

Внаслідок техногенних  аварій та катастроф складається НС, раптове виникнення якої призводить до значних соціально-екологічних і економічних збитків, виникає необхідність захисту людей від дії шкідливих для здоров’я факторів, проведення рятувальних невідкладних медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків які сталися.

Техногенна  НС – це стан при якому внаслідок виникнення джерела техногенної НС на об’єкті, визначеній території порушуються нормальні умови життя і діяльності людей, виникає загроза їх життю і здоров’ю, завдається шкода майну населенню, економіці і довкіллю.

Аварія – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних  об’єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру  вже в 20-30-х роках ХХ ст. Вплив  цих аварій іноді переходить кордони  держав і охоплює цілі регіони.

 Особливо  важкі аварії можуть призвести  до катастроф або антропогенних  екологічних катастроф.

Катастрофа – це великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного і рослинного світу змінюючи умови середовища існування.

Антропогенна  екологічна катастрофа (АЕК) – це катастрофа, яка спричинена людиною її нерозумною діяльністю, яка закінчується не тільки аварією, а й значними змінами навколишнього середовища, що призводять відразу або в недалекому чи віддаленому майбутньому до патологічних змін.

Найбільш поширеними причинами можливого виникнення НС техногенного характеру є:

• Наявність пожежо- і вибухонебезпечних об’єктів, вантажних залізничних станцій, вантажних портів, аеродромів, газо-нафто- і продуктопроводів, гідротехнічних споруд, поховань хімічних і радіоактивних відходів, звалищ тощо;
• Вміст у повітрі, воді, ґрунті району, який прилягає до місця проживання, роботи, навчання людей, шкідливих речовин у кількості, яка перевищує гранично допустимі концентрації;
• Наявність підвищеного радіоактивного фону в районі проживання.

РОЗДІЛ  ІІ. ФАХОВА ЧАСТИНА.

РОЗРОБКА  УРОКІВ З ОСНОВ ЗДОРОВ’Я

2.1. ТЕМА. Перша допомога при НС.

ПРАКТИЧНА РОБОТА. Моделювання ситуацій надання першої допомоги під час НС (конспект уроку з основ здоров’я 8 клас).

Мета:  поглибити знання учнів про засоби індивідуального захисту, розповісти про рятувальне спорядження;закріпити знання оптимальних дій під час конкретних НС; розвивати вміння визначати послідовність подій та причинно-наслідкові зв’язки, а також спостерігати, оцінювати дії та явища; формувати необхідність вчасно звертатися за адресною допомогою щодо профілактики захворювань в епідемічній ситуації та в разі повідомлення рятувальних служб про виникнення НС; відпрацювати вміння здійснювати найпростіші рятувальні роботи, надавати першу допомогу, евакуювати з небезпечної зони, дотримуватися правил безпечної поведінки із застарілими боєприпасами та вибухонебезпечними предметами; сприяти вихованню моральних якостей школярів.

Тип уроку: комбінований.

Основні терміни і поняття: “перша допомога під час НС”.

Обладнання: схеми, таблиці, малюнки, набор для надання першої допомоги.

Девіз уроку: “Треба зрозуміти, що таке людина, життя, здоров’я і як рівновага узгодження стихій її підтримує, а не узгодженість руйнує і губить”

(Леонардо да  Вінчі).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

1. Привітання, створення позитивного настрою.

2. Перевірка  готовності до уроку.

ІІ. Всебічна перевірка ступеня засвоєння  змісту навчального матеріалу

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Фронтальна бесіда.

• Назвіть основні принципи захисту і порятунку людей.

• Що називають евакуацією населення? Як її проводять?
• Які засоби індивідуального захисту ви знаєте? Назвіть ситуації у яких їх використовують?
• Вкажіть ваші дії вразі необхідності евакуації з району НС.

ІІІ. Підготовка учнів до активного й  усвідомленого засвоєння навчального  матеріалу

“Мозковий штурм” (з наступним записом тез на дошці)

• Як треба поводитись у надзвичайній ситуації?

Поведінка під  час НС

1. Зберігайте спокій. Якою б серйозною не була травма чи небезпечна ситуація, паніка тільки послабить вашу здатність думати і знизить ефективність ваших дій. Крім того, через паніку ви лише втратите час, а в кризовій ситуації важлива кожна секунда, яка може виступити на користь або життя або смерті.
2. Уникайте непотрібного ризику. Це не боягузтво. Ви не зможете нікому допомогти, якщо самі постраждаєте.
3. Думайте ретельно, спокійно і, по можливості, швидко, перш ніж діяти.
4. Постарайтесь заспокоїтись й утішити потерпілих.
5. З’ясуйте, чи немає інших людей, які могли б допомогти вам справитися із ситуацією. Зокрема, пошукайте, чи немає медика чи людей, більш досвідчених ніж ви.
6. Під час оцінювання наслідків нещасного випадку максимально використовуйте свої органи почуттів. Запитуйте, дивіться, слухайте, нюхайте; подумайте і дійте.
7. Попросіть потерпілого описати свої симптоми, сказати вам, що на його думку, відбулося і що, відповідно до його відчуттів, у нього не в порядку.
8. Надайте першу домедичну допомогу.

IV. Постановка пізнавального завдання

• Ми разом сформулювали загальні правила поведінки при НС. А зараз розглянемо оптимальні дії під час конкретних НС.

V. Засвоєння нових знань і способів дії

Робота в  групах. Охарактеризувати дії при  наступних НС:

1. Повінь, паводок;
2. Зсув;
3. Гроза, блискавка;
4. Пожежа в будинку.

VI. Первинна перевірка розуміння і корекція засвоєння учнями нового матеріалу

Повідомлення  учнів, корекція знань учителем. Доповідь результатів у групах.

VII. Фізкультхвилинка

VIII. Закріплення знань і способів дій, самоперевірка знань

1. Робота за підручником:

1. ознаки життя і смерті;
2. правила надання першої медичної допомоги.

2. Практична робота ( в групах з підготовкою до демонстрації):

1. перша домедична допомога при втраті свідомості і травматичному шоку;
2. перша домедична допомога при кровотечах;
3. перша домедична допомога при вивихах та переломах кінцівок;
4. перша домедична допомога при тепловому або сонячному ударах.

ХІ. Узагальнення та систематизація знань

Демонстрація ( учні кожної групи демонструють усім свої вміння)

Надання першої допомоги:

1. при кровотечах;
2. при вивихах;
3. при переломах кінцівок.

Х. Рефлексія

Запитання учителя 

• Наскільки цікавим і значущим для вас був цей урок? (учні можуть відповідати смайликами).

ХІ. Підбиття підсумків

Повідомлення  вчителя

1. Аргументоване виставлення оцінок.
2. Загальні зауваження щодо роботи груп, класу на уроці.

ХІІ. Домашнє завдання

Читати параграф 4; індивідуальні завдання.

ДОДАТОК

Життя і здоров’я людини часто залежить від того, чи надана їй термінова допомога і  наскільки швидко і кваліфіковано. Оптимальним строком надання  першої медичної допомоги визначається термін – 30 хв., після травм.

1. Послідовність надання першої допомоги
1. Визволити потерпілого від подальшого впливу на його організм пошкоджуючи факторів ( звільнити від дії електричного струму, винести із зараженої зони, загасити одяг, що горить, витягнути з води), у разі необхідності винести на свіже повітря, визволити від одягу, що заважає диханню.
2. Оцінити стан потерпілого.
3. Визначити характер і ступінь пошкодження, для чого оголити пошкоджену частину тіла або зняти з потерпілого одяг. Роздягати та одягати потерпілого треба обережно, не викликаючи больового відчуття або повторного пошкодження.
4. Виконати необхідні заходи з рятування потерпілого в порядку терміновості ( відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов’язку тощо).
5. Викликати “швидку допомогу” чи лікаря або вжити заходів для транспортування потерпілого до найближчого медичного закладу.
6. Підтримати основні життєві функції до прибуття медичної допомоги.
2. Перша допомога при кровотечах
1. Кровотечі, за яких кров витікає назовні із рани чи природних отворів тіла назовні, та прийнято називати зовнішніми. Кровотечі, за яких кров накопичується в порожнинах тіла, називаються внутрішніми.
2. Зовнішня кровотеча помічається легко, але слід пам’ятати про можливість і внутрішньої кровотечі внаслідок хвороби чи закритих травм тулуба, голови.
3. Симптоми втрати до одного літра крові – блідість, частий пульс, слабкість, спрага. У разі більш тяжких крововтрат відмічається ще й неспокій, часте дихання, потім - втрата свідомості.
4. Кров із артерії – яскраво-червоного кольору, витікає поштовхами (пульсує). Потрібно швидко придавити артерію пальцем вище місця пошкодження.

Знайти її під  шкірою можна за пульсацією. На рану потрібно покласти чисту тканину, на неї – тканинний валик (наприклад нерозгорнутий бинт) і міцно прибинтувати, щоб створити тиск на пошкоджену судину. Якщо кровотеча з кінцівки досить сильна, треба накласти джгут на кінцівку вище за місце кровотечі і стягнути його шляхом закручення до зупинки кровотечі.

Якщо після  накладання декількох витків джгута кровотеча не зупиняється, необхідно  додати ще кілька витків, накладаючи більш  туго. Дуже перетягувати кінцівку джгутом  не можна, оскільки в разі сильного стискання можуть пошкодитися нерви. Використовують спеціальний джгут, зроблений з еластичної гуми чи джгут з підручного матеріалу. До джгута треба прикріпити записку із зазначенням точного часу накладання, тому що більше двох годин улітку і однієї години в холодну пору тримати його не можна, бо може виникнути омертвіння обезкровленої кінцівки.

5. Кров із вени – темна, витікає безперервним струменем.
6. Кров із капілярів точиться окремими краплями. На ділянку рани в цих випадках треба накласти здавлюючи пов’язку.
7. У разі пошкодження вен шиї пов’язку треба зробити герметичною – підкласти між нею і шкірою лист поліетилену. Якщо виникла сильна носова кровотеча, слід обережно проштовхнути в ніс великий шматок марлі, просочений 3%-ним перекисом водню.
8. При тяжких крововтратах треба підняти в гору всі кінцівки потерпілого, який лежить на спині, а голову трохи опустити.
9. Якщо потерпілий немає поранень органів черевної порожнини йому дають пити теплий чай чи воду. Рекомендується вживання соляно-содового розчину (одна чайна ложка солі та 0,5 ложки соди на один літр води).
3. Перша допомога при тепловому ударі
1. Тепловий удар виникає при перегріванні організму в не провітрюваних приміщеннях, задушливому і жаркому середовищі. Першими симптомами теплового удару є головний біль, слабкість, шум у вухах, спрага, нудота. Шкіра стає червоного кольору, температура тіла підвищується до 40-41,5̊С.
2. У більш тяжких випадках виникає блювання, судоми і втрата свідомості. Потерпілого терміново виводять чи виносять на свіже повітря в прохолодне місце, знімають зайвий одяг, дають випити холодної води, накладають на голову тканину змочену холодною водою. У більш тяжких випадках роблять обливання холодною водою і загортають у мокре простирадло. Треба слідкувати за диханням потерпілого, якщо він знепритомнів, бути готовим до виконання штучного дихання.
4. Перша допомога при переломах, вивихах, розтягненні сухожилля
1. Перелом – це порушення цілісності кістки. Ознаки перелому кістки – різкий біль, набрякання в місці травми, зміна форми пошкодженої кістки. У ділянці перелому кістка рухома, як у суглобі, зміщення відламків кістки супроводжується хрустом та посиленням болю.
2. При переломі без зміщення відламків симптоми можуть обмежуватись болем, який посилюється при рухах. Якщо перелом відкритий і є зовнішня кровотеча, у першу чергу треба її зупинити.
3. Потерпілому потрібно забезпечити спокій і дати знеболюючі таблетки. До ділянки перелому треба обережно прикласти лід у поліетиленовому мішечку чи тканину змочену холодною водою. Крім того, необхідно знерухомити як пошкоджену кістку, так і прилеглі до неї суглоби вище та нижче місця перелому. При переломі плеча чи стегна потрібно зафіксувати два нижчележачих суглоби (крім ліктя чи коліна ще кисть чи стопу). Знерухомлення виконується підручними матеріалами або спеціальними шинами які міцно прибинтовують до кінцівки. За повної відсутності підручних матеріалів постраждалу ногу треба прибинтувати до здорової ноги, а руку до тулубу.

2. ТЕМА. Стихійні лиха та їх наслідки (конспект уроку з основ здоров’я 5 кл)

Мета: Розширити й систематизувати знання учнів про основні небезпеки навколишнього середовища; навчити правил безпечної поведінки в ситуації стихійного лиха; розвивати навички застосування простих способів захисту життя; виховувати прагнення вести здоровий спосіб життя.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фотографії, картини про природні небезпеки, аркуш паперу, маркери, зошити. 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

1. Привітання  вчителя.

2. Установка  на позитивний настрій. “Спасибі, Земле, Водо, Природо!” (рухи руками від серця, спокійне дихання), “Спасибі ,Сонечко!” “Дякую всім за бережливе ставлення до природи!”.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Тест.

1. До природних небезпек належать:

А) несприятливі погодні умови;

Б) застудні захворювання;

В) техногенні аварії.

2) До техногенних  небезпек належать:

    А)  несприятливі погодні умови;

    Б)  інфекційні захворювання;

    В)  аварії на підприємстві.

3) Природні явища  приносять:

    А)  шкоду;

    Б)  користь;

    В)  шкоду і користь.

4) Причини забруднення  навколишнього середовища:

    А)  стихійні лиха;

    Б)  діяльність людини;

    В)  незадовільна робота комунальних  служб.

5. Природоохоронна робота:

А) справа кожного;

Б) справа держави;

В) справа тільки членів екологічного руху.

6)      Зберігає природу той, хто:

А) залишає сміття у лісі;

Б) бережливо  ставиться до кожної травинки;

В) умикає без  потреби електричні прилади.

2. Само- та взаємоперевірка  роботи.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. “Мікрофон”

• Що віднесемо до стихійних лих? (Повінь, Цунамі, Смерч, Торнадо, Шторм, Буря, Землетрус, Злива, Виверження вулкану, Ураган тощо)

2. Гра “Яке є стихійне лихо?”

Учитель або  діти зачитують описи стихійних  лих, підготовлені вдома. Інші учні співвідносять  опис із малюнком дають йому назву.

Лавина –  величезна маса снігу, льоду, що зсувається з гірських схилів.

Злива – дощ  великої сили.

Повінь –  тимчасове затоплення значних ділянок  суші водою під дією сил стихії.

Землетрус –  сильні коливання земної поверхні, спричинені тектонічними процесами.

Смерч або буревій  – потужний поривчатий вітер, що підхоплює  і переносить різні предмети.

3. Доповіді дітей про наслідки стихійних лих

• Які їх наслідки? (Руйнування, загибель, знищення матеріальних цінностей, порушення нормального способу життя тощо).

• Які стихійні лиха бувають в Україні?

В Україні найбільша  небезпека повеней існує в  західному регіоні; смерчі виникають  на відкритих рівних просторах суходолу (степи Донбасу); селі, зсуви –  Карпатські Кримські гори.

4. Робота з підручником

Зупинити природну стихію здебільшого неможливо, але  її можна передбачити. Хто є провісником  стихійних лих? Розгляд малюнків у підручнику.

5. Оздоровча вправа “Австралійський дощ”.

Усі стають  у коло. Ведучий показує рух, усі  повторюють його, поступово приєднуючись один до одного.

• Піднімається вітер (потираємо руки).
• Падають перші краплини дощу (клацання пальцями).
• Почалася справжня злива (плескаємо долонями по стегнах).
• Злива перетворилась на бурю (топаємо).
• Ось буря стихає (плескаємо долонями по грудях).
• Закінчується дощ, падають останні краплі (клацання пальцями).
• Шумить тільки вітер (потираємо долоні).
• Австралійський дощ скінчився. Виглянуло сонце (усі разом піднімають руки в гору.

V. Узагальнення та систематизація матеріалу

1. Складання  основного правила безпеки при стихійних лихах