Поняття інвестиційної привабливості та чинники що їх визначають

1.1 Поняття інвестиційної привабливості та чинники що їх визначають

   В економічній літературі існує достатня кількість праць різних учених, присвячених проблемам визначення і розуміння «інвестиційної привабливості» підприємства.

   У цих роботах немає єдиної думки щодо визначення та оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Думки вітчизняних авторів з цієї теми дещо відрізняються, але в той же суттєво доповнюють один одного.

  Вивчивши існуючі підходи до сутності інвестиційної привабливості підприємства, можна систематизувати та об'єднати існуючі трактування в чотири групи за такими ознаками:

   1. інвестиційна привабливість як умова розвитку підприємства;

Інвестиційна привабливість  підприємства - стан його господарського розвитку, при якому з високою часткою ймовірності в прийнятні для інвестора терміни інвестиції можуть дати задовільний рівень прибутковості або може бути досягнутий інший позитивний ефект.

   2. інвестиційна привабливість як умова інвестування;

Інвестиційна привабливість - це сукупність різних об'єктивних ознак, властивостей, засобів, можливостей, які обумовлюють потенційний платоспроможний попит на інвестиції в основний капітал.

   3. інвестиційна привабливість як сукупність показників;

інвестиційна привабливість  підприємства - сукупність економічних  і фінансових показників підприємства, що визначають можливість отримання максимального прибутку в результаті вкладення капіталу при мінімальному ризику вкладення коштів.

   4.інвестиційна привабливість як показник ефективності інвестицій Ефективність інвестицій визначає інвестиційну привабливість, а інвестиційна привабливість - інвестиційну діяльність. Чим вище ефективність інвестицій, тим вище рівень інвестиційної привабливості і масштабніше - інвестиційна діяльність, і навпаки.

   Таким чином, узагальнивши запропоновану вище класифікацію, можна сформулювати найбільш загальне визначення інвестиційної привабливості підприємства - це система економічних відносин між суб'єктами господарювання з приводу ефективного розвитку бізнесу та підтримки його конкурентоспроможності

   З позицій інвесторів,інвестиційна привабливість підприємства - це система кількісних і якісних факторів, що характеризують платоспроможний попит підприємства на інвестиції.

Попит на інвестиції (у сукупності з пропозицією, рівнем цін і ступенем конкуренції) визначає кон'юнктуру інвестиційного ринку.

   Для того щоб отримати надійну інформацію для розробки стратегії інвестування, необхідний системний підхід до вивчення кон'юнктури ринку, починаючи з макрорівня (від інвестиційного клімату держави) і закінчуючи мікрорівні (оцінкою інвестиційної привабливості окремого інвестиційного проекту). Дана послідовність дозволяє інвесторам вирішити проблему вибору саме таких підприємств, які мають найкращі перспективи розвитку в разі реалізації запропонованого інвестиційного проекту і можуть забезпечити інвестору плановану прибуток на вкладений капітал з наявних ризиків. Одночасно інвестором розглядається належність підприємства до галузі (що розвиваються або депресивні галузі) та його територіальне розташування (регіон, федеральний округ).Галузі і території, у свою чергу, мають власні рівні інвестиційної привабливості, які включають в себе інвестиційну привабливість підприємств.

   Таким чином, кожен об'єкт інвестиційного ринку володіє власною інвестиційною привабливістю і одночасно перебуває в «інвестиційному полі» всіх об'єктів інвестиційного ринку. Інвестиційна привабливість підприємства крім свого «інвестиційного поля» відчуває інвестиційного вплив галузі, регіону і держави. У свою чергу, сукупність підприємств утворює галузь, яка впливає на інвестиційну привабливість цілого регіону, а з привабливості регіонів складається привабливість держави. Всі зміни, що відбуваються в системах більш високого рівня (політична нестабільність, зміни в податковому законодавстві та інші) безпосередньо позначаються на інвестиційній привабливості підприємства

   Інвестиційна привабливість залежить як від зовнішніх факторів, що характеризують рівень розвитку галузі та регіону розташування розглянутого підприємства, так і від внутрішніх чинників - діяльності всередині підприємства.

Приймаючи рішення про  розміщення коштів, інвестору належить оцінити безліч факторів, що визначають ефективність майбутніх інвестицій.Враховуючи діапазон варіантів поєднання різних значень цих факторів, інвесторові доводиться оцінювати сукупний вплив і результати взаємодії цих факторів, тобто оцінювати інвестиційну привабливість соціально-економічної системи і на її основі приймати рішення про вкладення коштів.

   Тому виникає необхідність кількісної ідентифікації стану інвестиційної привабливості, при чому слід врахувати, що для прийняття інвестиційних рішень показник, що характеризує стан інвестиційної привабливості підприємства, повинен мати економічний сенс і бути порівнянним з ціною капіталу інвестора. Отже, можна сформулювати вимоги, які пред'являються до методики визначення показника інвестиційної привабливості:

- Показник інвестиційної привабливості повинен враховувати всі значущі для інвестора фактори зовнішнього середовища;

- Показник повинен відображати очікувану прибутковість вкладених коштів;

- Показник повинен бути порівняний з ціною капіталу інвестора.

 Побудована з урахуванням цих вимог методика оцінки інвестиційної привабливості підприємств дозволить забезпечити інвесторам якісний і обгрунтований вибір об'єкта вкладення капіталу, контролювати ефективність інвестицій і коректувати процес реалізації інвестиційних проектів і програм у випадку несприятливої ​​ситуації

   Інвестиційний потенціал підприємств характеризується задовільним рівнем розвитку виробничого потенціалу, зокрема, зростанням матеріально-технічної бази підприємств; зростанням обсягу промислової продукції і зростанням попиту на продукцію російських підприємств; зростанням активності підприємств на ринку цінних паперів і безпосередньо підвищенням вартості російських акцій; зниженням ефективності управління діяльністю підприємства, що відбивається у значеннях показників, що характеризують фінансовий стан підприємств; достатнім обсягом і кваліфікацією робочої сили; нерівномірністю розвитку підприємств різних галузей промисловості.

   Одним з головних чинників інвестиційної привабливості підприємства є інвестиційні ризики.

   Інвестиційні ризики містять у собі наступні підвиди ризиків: ризик упущеної вигоди, ризик зниження прибутковості, ризик прямих фінансових втрат.

   Існує безліч класифікацій факторів, що визначають інвестиційну привабливість. Їх можна розділити на:

• виробничо-технологічні;
• ресурсні;
• інституційні;
• нормативно-правові;
• інфраструктурні;
• експортний потенціал;
• ділова репутація та інші.

   Кожен їх перерахованих вище факторів може бути охарактеризований різними показниками, які часто мають одну і ту ж економічну природу .

Інші фактори, що визначають інвестиційну привабливість підприємства класифікуються на:

формальні (розраховуються на підставі даних фінансової звітності);

неформальні (компетентність керівництва, комерційна репутація) .

   Інвестиційна привабливість з точки зору окремого інвестора, може визначатися різним набором факторів, що мають найбільше значення у виборі того чи іншого об'єкта інвестування.

   Для поглиблення розуміння існуючої термінології уточнено класифікацію інвестиційної привабливості підприємства. Відповідно до цього пропонуються наступні ознаки, які можуть бути покладені в основу класифікації  інвестиційної привабливості підприємства:

   1. З позицій суб’єктів оцінки.  Необхідність введення такої  класифікаційної ознаки ґрунтується  на необхідності розгляду інвестиційної привабливості з точки зору суб’єктів, які можуть її оцінювати для прийняття управлінських рішень і залежно від цього вибудувати ту або іншу систему управління на підприємстві. 

   2. За типом інвестора. Враховуючи те, що в залежності від джерела авансованих коштів, інвестиційна привабливість має абсолютно різний сенс, автором пропонується ввести  в якості  класифікаційної  ознаки вищенаведений критерій. Дана класифікація дозволить врахувати  вимоги того чи іншого виду потенційного інвестора та розмежовувати  управлінські дії щодо покращення необхідних характеристик.

   3. За часовим горизонтом оцінювання. Оскільки інвестиційна привабливість має динамічний характер  і може змінюватися під впливом багатьох чинників внутрішнього і зовнішнього середовища, пропонуємо класифікаційну ознаку за часовим горизонтом оцінювання. Дана класифікація дозволить зробити висновок про те, яким є поточний стан інвестиційної привабливості підприємства; визначити потенційні можливості  його покращення у майбутньому; розробити певну програму дій по досягненню бажаних результатів.

    4. За підходом до проведення оцінювання. Беручи до уваги, що інвестиційна привабливість – це інтегральна характеристика діяльності підприємства, яка має двоїсту природу, тобто складається як з об’єктивних, так і суб’єктивних характеристик, пропонується виділити  як критерії класифікації характер впливу на прийняття рішення про інвестування.

    5. За метою оцінювання. Такий класифікатор пропонується додати з огляду на формування бази показників  оцінки інвестиційної привабливості підприємства, яка найбільш точно буде відповідати  цілям інвесторів.  

В узагальненому вигляді  запропонована класифікація інвестиційної  привабливості підприємства представлена  на мал.1  

   Розглянемо більш докладно окремі види інвестиційної привабливості підприємства відповідно до наведеної класифікації.

   Отже, з позицій суб’єктів оцінки доцільно виділити наступні види інвестиційної привабливості підприємства:

   1. Внутрішня оцінка інвестиційної привабливості, що здійснюється самим підприємством, яке одночасно може виступати і як об’єкт, і як суб’єкт інвестування, оскільки збіг наявності вільних коштів і вигідних напрямків укладень передбачає само інвестування. До того ж підприємство повинне знати, які його шанси у боротьбі за залучення такого рідкісного ресурсу, як капітал, порівняно з конкурентами, у чому полягають його сильні та слабкі сторони;

   2. Зовнішня оцінка інвестиційної привабливості, яка може здійснюватися потенційними інвесторами (оцінюють і співставляють вигоди багатьох варіантів вкладення капіталу та спиняються на найбільш ефективному) та державою (передбачення розвитку певних галузей для здійснення своїх регулятивних функцій).

  За типом інвестора пропонується виокремлювати інвестиційну привабливість для кредитного та інституційного інвестора.

   Для кредитного інвестора в розгляді інвестиційної привабливості пріоритетом буде рівень його платоспроможності ( оскільки банк зацікавлений в своєчасному поверненні основної суми грошей і виплати відсотків і не бере на себе участь в прибутку від реалізації проекту).

   Для інституційного інвестора (інвестиційні компанії, фонди і т.п) акценти зміщуються у бік ефективності господарської діяльності реципієнта та зростання його вартості.

За часовим горизонтом оцінки доцільно розрізняти поточну та перспективну інвестиційну привабливість підприємства.

   Поточна інвестиційна привабливість – це ситуативна характеристика підприємства на момент проведення оцінювання.

   Перспективна інвестиційна привабливість – це ймовірність досягнення висунутих цілей інвестування,  яка виражається в індивідуальних очікуваннях потенційних інвесторів. Перспективна оцінка дозволить керівництву не тільки визначити доцільність існування підприємства, але й слабкі місця.

   За підходом до проведення оцінювання необхідно виокремити фундаментальну та психологічну інвестиційну привабливість.

   Фундаментальна інвестиційна привабливість – це така характеристика інвестиційної привабливості, яка виступає базисом для прийняття інвестиційних рішень. Традиційно до цього базису відносять економічні та матеріальні складові інвестиційної привабливості, оскільки саме економічний інтерес, в-першу чергу, формує мотиваційну систему інвестора.

   Психологічна інвестиційна привабливість – є результатом відображення привабливості підприємства в очах конкретного інвестора, що склалася в результаті ряду як об'єктивних статистичних даних, так і суб'єктивних вимог інвестора.

   За метою оцінювання інвестиційну привабливість підприємства пропонується поділити на наступні складові:

   1. Залежно від характеру подальшого функціонування об’єкту.

Інвестиційна привабливість  може бути оцінена з врахуванням  цілей потенційних інвесторів щодо горизонтальної чи вертикальної інтеграції існуючого підприємства (при цьому обов’язкове врахування ефекту синергізму) чи подальшого продажу об’єкту (при цьому додатково враховуються можливості інвестора по вдосконаленню управління об’єктом інвестицій і тим самим збільшенням його ринкової вартості)

   2.  Незалежне функціонування об’єкту. Такій меті оцінювання відповідають цілі   інвесторів з погляду на отримання доходів від фінансово-господарської діяльності підприємства.

1.2 Алгоритм  здійснення моніторингу інвестиційної привабливості підприємства

   Побудова системи моніторингу контрольованих показників охоплює наступні основні етапи:

• Побудова системи інформативних звітних показників грунтується на даних фінансового та управлінського обліку.
• Розробка системи узагальнюючих (аналітичних) показників, що відображають фактичні результати досягнення передбачених кількісних стандартів контролю, здійснюється в чіткій відповідності з системою фінансових показників.
• Визначення структури і показників форм контрольних звітів (рапортів) виконавців покликане сформувати систему носіїв контрольної інформації.
• Визначення контрольних періодів по кожному виду, кожній групі контрольованих показників.Конкретизація контрольного періоду групам показників визначається «терміновістю реагування», необхідної для ефективного управління інвестиційною привабливістю підприємства.
• Встановлення розмірів відхилень фактичних результатів контрольованих показників від встановлених стандартів здійснюється як в абсолютних, так і у відносних показниках.

При цьому за відносними показниками всі відхилення поділяються на три групи:

- Позитивне відхилення;

- Негативне «дозволене»  відхилення;

- Негативне «неприпустиме»  відхилення.

• Виявлення основних причин відхилень фактичних результатів контрольованих показників від встановлених стандартів проводиться по підприємству в цілому і по окремим "центрам відповідальності».

   Впровадження на підприємстві системи моніторингу дозволяє істотно підвищити ефективність всього процесу управління інвестиційними процесами, а не тільки в частині формування інвестиційної привабливості.

   Основою формування системи моніторингу є розробка системи індикативних показників, які дозволяють виявити появу і складність проблеми. У змістовному плані система показників орієнтована на вивчення ознак, що характеризують залежність управління інвестиційною привабливістю підприємства від зовнішнього та внутрішнього середовища, оцінку їх якості та прогнозування.

   Всю систему показників моніторингу інвестиційної привабливості доцільно розбити на наступні групи:

• Показники зовнішнього середовища. Для зовнішнього середовища підприємств, що функціонують в умовах ринку характерний ряд характерних ознак: по-перше, всі фактори враховуються одночасно, по-друге, підприємства повинні брати до уваги багатоаспектний характер управління, по-третє, агрессивна політика цін, по-четверте, динамізм розвитку ринку, коли позиції конкурентів і розстановка сил змінюються з наростаючою швидкістю.
• Показники, що характеризують прояв соціальної ефективності підприємства на громадському рівні.Соціальна ефективність виділяється з усієї групи соціально-економічних показників як та її сторона, яка відображає вплив заходів економічного характеру на найбільш повне задоволення потреб суспільства.
• Показники, що характеризують рівень професійної підготовки персоналу; показники, що характеризують рівень організації праці; соціально-психологічні характеристики.
• Показники, що характеризують ефективність розвитку інвестиційних процесів на підприємстві. 

   В рамках оцінки інвестиційної привабливості підприємств найбільший інтерес представляє група показників, безпосередньо відображають ефективність управління інвестиційними процесами.

   Враховуючи вищевикладене, при формуванні системи моніторингу інвестиційної привабливості слід, по-перше, враховувати фактори формування інвестиційної вартості, по-друге, потенційні можливості підприємства у формуванні його інвестиційних ресурсів, кадровий, виробничий, технічний потенціал підприємства, можливості залучення зовнішніх ресурсів, по-третє , ефективність розвитку інвестиційних процесів, що визначає економічне зростання підприємства.

   Пропонований алгоритм побудований на відстеженні змін ринкової вартості. В умовах інформатизації та автоматизації процесів функціонування підприємства реалізація даного алгоритму не вимагає організаційно-економічних перетворень на підприємстві.

   Здійснюваний таким чином моніторинг інвестиційної привабливості дозволить не тільки визначити проблемні ділянки у формуванні умов активізації інвестиційних процесів на підприємстві, але і виявити вірогідні зміни в економічному потенціалі підприємства і мінімізувати ймовірність руйнування вартості компанії.

1.3 Особливості інвестиційної привабливості підприємства в сучасних умовах

   Інвестиції мають велике значення не тільки для майбутнього стану підприємства, а й для економіки країни в цілому. З їх допомогою здійснюється розширене відтворення основних засобів як виробничого, так і невиробничого призначення, зміцнюється матеріально-технічна база суб'єктів господарювання, що дає змогу підприємствам збільшити обсяги виробництва продукції, поліпшити умови праці працівників. Від них залежать собівартість, асортимент, якість, новизна і конкурентоспроможність продукції.

   Актуальність пошуку потенційних джерел формування інвестиційних ресурсів особливо загострилась в умовах сучасної фінансово-економічної кризи. Світова практика переконує, що за умов кризи неможливо досягти високої ефективності інвестиційних ресурсів. Мова йде про послаблення кризових явищ і збереження бізнесу.

   Дослідженню цієї важливої проблеми наука завжди приділяла належну увагу. Вагомий внесок в її опрацювання належить вітчизняним ученим-економістам, серед яких: М.Я. Дем'яненко, С.М. Кваша, М.І. Кісіль, М.Ю. Коденська, О.В. Кристальний, М.Й. Малік, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин. Однак, незважаючи на вагомість їхніх розробок, ціла низка пов'язаних із нею питань залишаються не до кінця дослідженою.

   Методологічну основу становить діалектичний метод пізнання, який забезпечив вивчення інвестиційної привабливості підприємств. Для досягнення поставленої мети використано вертикальний аналіз - дослідження структури джерел фінансування в основний капітал, графічний метод - аналіз структури капітальних вкладень в основні галузі економіки України; синтезу - оцінка фінансування інвестиційної діяльності.

   За результатами  досліджень різкий спад інвестиційної діяльності останніми роками відбувається на фоні стійкого погіршення умов і результатів виробничої діяльності підприємств. Скорочення грошових надходжень підприємств і централізованих капітальних вкладень, невідповідні відновлюваним потребам амортизаційні відрахування також негативно вплинули на інвестиційну привабливість підприємств .

   Залежно від виду коштів існують такі методи фінансування інвестиційної діяльності, як самофінансування, акціонування, боргове фінансування, фінансування за рахунок дотацій, змішане фінансування.

   Найпривабливішим методом фінансування інвестиційних проектів є самофінансування, яке здійснюється виключно за рахунок власних внутрішніх коштів підприємства, до яких відносять: чистий прибуток; амортизаційні відрахування; страхові суми відшкодування збитків; іммобілізовані надлишки основних та оборотних коштів, нематеріальних активів тощо .

   Акціонування - метод, який використовується для фінансування великих інвестиційних проектів із значними строками окупності витрат. Акціонерне фінансування здійснюється за рахунок додаткової емісії цінних паперів під конкретний інвестиційний проект, що забезпечує інвесторові участь у статутному капіталі підприємства, при цьому інвестор проводить: емісію акцій і розміщення їх серед зацікавлених інвесторів, включаючи державу, інших вітчизняних і зарубіжних суб'єктів підприємницької діяльності; емісію боргових зобов'язань у вигляді інвестиційних сертифікатів, облігацій; формування спеціалізованих інвестиційних компаній, у тому числі пайових.

   Боргове фінансування - застосовується при фінансуванні інвестиційних проектів із високою нормою прибутковості (яка перевищує ставку позичкового відсотка) та незначними строками окупності витрат, тобто чітко визначеними шляхами успішної реалізації проекту.

   Інвестиційний кредит може функціонувати в таких формах: банківський; державний; міжнародний; податковий; товарний (лізинг); андеррайтинг (викуп корпоративних облігацій).

   Фінансування інвестиційних проектів шляхом надання дотацій - цей метод використовується для підтримки інвестиційних проектів урядовими чи неурядовими організаціями шляхом надання дотацій, грантів, субвенцій, спонсорської і донорської допомоги.

   Змішане фінансування - базується на комбінаціях різних методів фінансування інвестиційних проектів .

   Дані табл.1 свідчать про зміни інвестицій в основний капітал.

Досвід свідчить, що залучення  й ефективне використання іноземних  інвестицій. Надходження іноземного капіталу в України значною мірою стримуються відсутністю сприятливого інвестиційного клімату. Для іноземних інвесторів доцільно створити режим найбільшого сприяння. У цьому важливу роль відіграватиме законодавство щодо спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку .

Таблиця 1

Інвестицій в основний капітал за джерелами фінансування в Україні, %

Примітка. *Джерело: розрахунки за даними Держкомстату України . 

   Найбільш інвестиційно-привабливими для іноземних інвесторів протягом всього часу існування залишаються підприємства оптової торгівлі і посередництва в торгівлі і підприємства харчової промисловості та переробка сільськогосподарських продуктів, вкладення у які швидко окупаються. Іноземні підприємці, що вкладають кошти у харчову промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів, віддають перевагу виробництву імпортозаміщуючої продукції, для якої характерна швидка окупність капіталу й можливість швидкого захоплення ринку приймаючої країни. У підприємства цього виду діяльності переважно вкладають кошти інвестори з країн ЄС, основними з яких є Великобританія, Нідерланди, Німеччина, Данія, Швеція.

   Експерти Світового банку дали негативну оцінку вітчизняному інвестиційному клімату, який склався в Україні за останні роки. Серед головних причин існуючої ситуації називають відсутність за останні шість років економічних і регуляторних перетворені, які послідовно реалізуються в державі .

  Структура надходжень капітальних вкладень в економіку України наведена на рис.2

Отже, інвестори віддають перевагу промисловості та житловому господарстві перед сільським господарством  і транспортом. Питома вага надходжень у промисловість становить 36%, у  сільське господарство та транспорт  і зв'язок по 7% та 15% відповідно. У  структурі капітальних вкладень в основні галузі економіки друге місце посідає житлове господарство - 21%.

Малюнок.2

Структура капітальних  вкладень в основні галузі економіки  України, січень-верес. 2011 р.

   Розглядаючи макрорівень, інвестор зважає на той факт, що основними критеріями інвестиційної привабливості галузі є:

   1) рівень прибутковості;

   2) рівень інвестиційних ризиків;

   3) рівень перспективності розвитку галузей і підгалузей.

   Перелічені параметри - агреговані і визначаються впливом різноманітних чинників. Їх пріоритетність полягає в тому, що вони дають можливість сформувати збалансовану трьохвимірну систему координат "прибутковість - ризик - перспектива", що покликана підвищити ефективність прийняття управлінських рішень .

   Методичні дослідження інвестиційної привабливості мають ґрунтуватись на логіці інвестиційних рішень, яка передбачає вкладення коштів там, де сприятливіші умови інвестування. Оскільки ідеальних умов у реальній практиці не буває, такі рішення приймаються, як правило, шляхом вибору більш прийнятних варіантів серед сукупності можливих. З урахуванням цього розроблено логічну схему процедури пошуку, вибору та прийняття інвестиційних рішень на основі порівняння, що має вид алгоритм вибору - спочатку інвестор вибирає країну інвестування на основі міждержавної оцінки інвестиційної привабливості, потім галузь на основі міжгалузевої оцінки, далі регіон - й так до рівня окремого проекту. Модель пошуку рішень на основі порівняння критеріями інвестиційної привабливості для групи інвесторів із невизначеними наперед цілями можна вважати найбільш оптимальною, оскільки вона дозволяє інвестору з різноплановими інтересами та можливостями оцінити інвестиційну привабливість на кожному рівні: країни, галузі, регіону, підприємства, проекту.

   Інвестиційна привабливість визначається не тільки кон'юнктурою ринку, але й політичною ситуацією і особливостями економічно-соціального розвитку, які суттєво впливають на інвестиційну активність і формують її особливості. Для сучасного стану      України в цілому характерні політична та економічна нестабільність, відсутність гарантій із поверненням коштів. Ці та інші фактори формують специфіку інвестиційних пропозицій на ринку та визначають перспективу реалізації малих і середніх інвестиційних проектів, що мають строк окупності не більше двох років, що пояснюється:

   - малі та середні проекти дають можливість не ризикувати великими сумами в сучасних умовах нестабільності;

   -таких проектів створять фундамент і можливість розширення діяльності на українському ринкові, з поліпшенням ситуації;

   - реалізація за світовими цінами на зовнішньому ринку призведе до скорочення витрат на виробництво та підвищення показників рентабельності.

2.1 Оцінка інвестиційної  привабливості підприємства 

   Питання сучасного економічного розвитку суб’єктів господарювання в Україні нерозривно пов'язане із підвищенням їхньої інвестиційної привабливості як для залучення іноземних інвестицій, так і для міжгалузевого перерозподілу інвестиційних ресурсів. Усвідомлення основних засад інвестиційного процесу сприятиме правильному формулюванню пріоритетів інвестиційної політики в Україні.

   Аналіз останніх досліджень та огляд економічної літератури дозволив виставити головні вимоги інвесторів до оцінки інвестиційної привабливості підприємств та ризиків, якими є економічна свобода суб'єктів ринку та прозорість умов господарської діяльності. Такий підхід є цілком зрозумілим і виправданим, оскільки саме за умов поєднання дії ринкових механізмів та діяльності держави, спрямованої на створення рівних умов для економічних суб'єктів, можливий максимальний економічний ефект.

   Для успішного залучення інвестицій необхідно формувати інвестиційну привабливість підприємства, тобто створювати умови для використання інвестицій із забезпеченням максимального економічного та соціального ефекту від їх реалізацій при дотриманні встановленого рівня інвестиційного ризику. Це особливо важливо для тієї категорії інвесторів, які не мають чітко виражених інвестиційних інтересів і формують свою інвестиційну стратегію на підставі інвестиційного маркетингу та оцінки інвестиційної привабливості підприємства .

   З боку потенційних інвесторів дуже важливим є з'ясування доцільності вкладання інвестиційних коштів у підприємство на основі оцінки інвестиційної привабливості. З іншого боку, використання методів оцінки інвестиційної привабливості є вкрай необхідним для проведення внутрішнього контролю цього показника керівництвом підприємств, що бажають залучити певний обсяг інвестиційних ресурсів. Тому, першим кроком у цьому має стати розробка відповідної методики щодо формування якісної системи показників оцінювання привабливості інвестиційних проектів та підприємства у цілому.