Поняття та цілі менеджменту. Складові управлінської діяльності

План

Вступ……………………………………………………………………………... 3

1. Соціально – психологічна характеристика старшокласників…………...7
2. Тематичний план навчального курсу  «Поняття «менеджменту» і необхідність управління організаціями»..................................................12
3. Актуальність теми «Поняття «менеджменту» і необхідність управління організаціями» програми курсу «Менеджмент»……...………………...13
4. Методична розробка лекції з теми «Поняття «менеджменту» і необхідність управління організаціями»……….……………………….16
5. Діловова гра «Вибір оптимальної стратегії перебудови заводу» з теми «Менеджмент».............................................................................................26
6. Кейси з теми «Поняття «менеджменту» і необхідність управління організаціями».......................................................................................…..33
7. Наочність теми «Поняття «менеджменту» і необхідність управління організаціями»………………............................................……..………...47

Висновки…………………………………………………..….………………….57

Список використаної літератури…………………………………………...….60

Вступ

На мою думку якість освіти в Україні не на найвищому  рівні, адже в нас легко запроваджуються  тільки «поверхневі» нововведення, найчастіше іноземні, задля «галочки» про  відповідний, «європейський» рівень освіти. При цьому саму структуру навчання залишають незмінною. Приклад – зовнішнє незалежне тестування: європейська система оцінювання вітчизняної, з залишками пострарянської системи навчання.

Те ж саме стосується і наших ВНЗ: начебто європейський стандандарт, але недосконала система навчання, що проявляється у відсутності можливості засвоєння знань на практиці, недостатньому застосуванні новітніх підходів, форм та методів навчання, встановленні загальноприйнятих стандартів навчання, які не завжди відповідають поточному стану освітньої системи.

На мою думку задля  підвищення рівня економічної освіти в країні перш за все необхідно  запровадити реформи в системі  навчання. Суть проведення таких реформ полягає у реконструюванні застарілої освітньої системи шляхом проведення належної підготовки вчителів, здійснення заходів щодо підвищення їх кваліфікації, заохочення  та стимулювання роботи педагогів належною заробітною платою, інвестування коштів у розвиток освітнього процесу.  Також необхідним заходом у підвищенні рівня економічної освіти є встановлення загальних критеріїв якості освіти і відповідність їм всіх, як міських так і провінційних навчальних закладів. 

Одними з недоліків  сучасної системи освіти є часткова відсутність практики або проведення її тільки на останніх роках навчання у ВНЗ.  Часом вивчаючи ту чи іншу дисципліну, учень не розуміє практичного аспекту її вивчення, не знає як і де саме можна використати отриманні знання, і відповідно не відчуває важливості вивчення того чи іншого предмету. Єдиним мотивом вивчення дисципліни залишається отримання хорошої оцінки, тобто «здати і забути». Все це відбиває інтерес до навчання, а головне, до бажання зрозуміти науку, що викладаються. Тому задля вирішення цієї проблеми потрібно надати можливість тим, хто навчається практично випробувати здобуті знання шляхом проведення різноманітних заходів, тренінгів, професійних стажувань, додати до теоретичного навчального матеріалу ночні досліди, проведення експерементів, ділових ігор, конференцій тощо.

Також суттєвим недоліком сучасної системи освіти є великий коефіцієнт корумпованості серед навчальних закладів. З одного боку, це може полегшити сам процес навчання. Та з іншого боку ситуація, що склалася суттєво знижує рівень професійної підготовки майбутніх спеціалістів, сприяє високій ймовірності випуску не кваліфікованої робочої сили. А це, в свою чергу, може вплинути на конкурентоспроможність вітчизняних фахівців відповідно до міжнародних стандартів, та  у майбутьому негативо відобразитися на розвитку відповідної галузі, в нашому випадку економіки країни вцілому. Саме тому для вирішення цієї проблеми необхідно ввести відповідний державний нагляд за веденням освітньої діяльності країни та налагодити систему штрафних санкцій та покарань у разі порушення чинного законодавства. Але враховуючи сучасну політичну ситуацію в країні, такі заходи не завжди є дійсними. Тому в даному випадку доцільним є залучення іноземних фахівців до нагляду за процесом реформування, ведення діяльності в сфері освіти України.

Найбільший відсоток успішності в навчальному процесі залежить від самої особистості того, хто навчається. У цьому випадку провідну роль відіграють такі якості як старанність, наполегливість, цілеспрямованість, бажання, терплячість, інтерес тощо.

Однак важливим критерієм встигаємості у процесі навчання є також рівень освітньої підготовки того, хто навчається. Студенту, який отримав середню освіту у навчальному закладі гуманітарного спрямування, у програмі якого були відсутні основи економічних знань, може бути складнішим втягнутися у програму ВНЗ економічного спрямування порівняно з студентом, що закінчив, наприклад економічний ліцей. Тобто в даній ситуації, окрім особистих якостей, освітньої спрямованості, інтересів того, хто навчається, виступає рівень обізнаності учня в певній дисципліні. 

Але це не означає, що студент, який закінчив гуманітарну школу  не зможе вчитися в економічному університеті. Але задля того, щоб допомогти учневі правильно зорієнтуватися у виборі майбутньої професійної діяльності і полегшити його подальше навчання доцільним було б запровадження у старших класах шкіл так званої системи профільного спрямування. Суть цієї системи полягає у наданні старшокласнику вибору пакету з певними дисциплінами, які відповідають його професійній орієнтації. Наприклад, розробити  такі пакети  дисциплін як «Математичний», «Юридичний», «Інформаційний», «Лінгвістичний» тощо. Обираючи такий пакет дисциплін, учень має можливість приділяти більше уваги і мати більше навчальних годин з тих предметів, які є для нього пріорітетними.

Нерідко читаючи той  чи інший інший матеріал з теми, що вивчається, учень стикається з труднощами розуміння цього матеріалу, не говорячи вже про те, що йому потрібно його засвоїти і вміти відтворити. В даному випадку йдеться про ще одну особливість сучасної системи освіти, а саме надто науковий підхід до процесу навчання, який полягає у перенасиченості навчального процесу науковим матеріалом там відповідним стилем викладання. Звичайно ж, вини  викладача в цьому немає, адже він виконує свою роботу, яка повинна відповідати встановленим освітнім стандартам. Останні в свою чергу, не завжди розраховані на будь-який рівень освітньої підготовки тих, хто навчається.   В даному випадку шляхом вирішення цієї проблеми є надання учням окрім можливості доступу до наукової літератури, додаткової навчальної літератури на зразок опорного конспекту лекцій, написаного у більш вільному у порівнянні з науковим стилі, наприклад публіцистичному. В цей же час доцільно надати можливість викладачам більш творчо підходити до вибору  форм та методів проведення занять, проводити спеціальні заходи, тренінги, ігри для розвитку творчого потенціалу учнів, розкриття їх прихованих здібностей, комунікативних якостей, закріплення отриманих знань тощо. 

Отже, сучасний стан економічної освіти в Україні потребує глибокого реформування.Наразі ж в системі сучасної економічної освіти спостерігається лише «імітування» її відповідності європейським та світовим стандартам. В той час як сама система освіти є застарілою, освітні професії є не престижни через низький рівень доходів, а критерії і методи оцінювання знань змінюються без відповідності до змін у системі навчання.  

1. Соціально-психологічна характеристика старшокласників

На основі опрацювання  наступної літератури - Вікова та педагогічна психологія. (курси лекцій): Навчальний посібник/Кутішенко В.П.; О.В.Скрипченко, Л.В.Волинська, З.В.Огороднійчук «Вікова та педагогічна психологія: навч. Посібник»; Вікова психологія/ За ред. Г.С. Костюка – Розділ 7; Возрастная и педагогическая психология/ Под. ред. А.В. Петровского – Глава 6 – розроблена вказана характеристика.

Юність – період стабілізації, самоствердження особистості, бурхливого росту самосвідомості, активного осмислення майбутнього, час пошуку, надій, сподівань. У зв’язку з ускладненням самосвідомості ускладнюється ставлення до себе та до їнших, загострюється потреба юнацтва зайняти позицію певної соціальної групи; з’являються дорослі ролі і обо’язки.

За віковою періодизацією  юнацький вік поділяють на дві  частини: рання юність (старший шкільний вік) (14,5-15 – 17 років) та старший юнацький вік (18–25 років).

Юнацький вік становлять той критичний період, протягом якого  дитина перетворюється на дорослого. Вирішення  проблем, таких як питання моралі, дружби, кохання, вибору професії тощо, може визначити характер всього подальшого життя людини. Адже здійснений у юнацтві життєвий вибір буде визначати в подальшому успішність життєвого шляху особистості в цілому.

Головним новоутворенням юнацького віку є розкриття власного я, розвиток рефлексії, усвідомлення власної індивідуальності та її властивостей, поява життєвого плану, настанова на свідому побудову власного життя. Значної ваги у свідомості старшокласників набуває усвідомлення ними тих якостей оточуючих людей і своїх власних, які зумовлюють людські взаємини.

Старший шкільний вік - це період вироблення світогляду, переконань, характеру та життєвого самовизначення. У старшокласників звично яскраво  виражено вибіркове відношення до навчальних предметів. Потреба в значущих для  життєвого успіху знань - одна із найхарактерніших рис теперішнього старшокласника. Це визначає розвиток і функціонування психічних процесів. Сприйняття характеризується цілеспрямованістю, увага - довільністю та стійкістю, пам’ять - логічним характером. Мислення старшокласників відрізняється більш високим рівнем узагальнення та абстрагування, поступово набуває теоретичну та критичну направленість.

Старший шкільний вік  характеризується пошуком  професійного спрямування особистості. Вибір  професії фактично означає проектування у майбутнє певної соціальної позиціїї.

Професійна спрямованість  та подальший вибір професїї формується вже на попередніх вікових етапах. Основними критеріями у виборі майбутнього роду занять слугують інформація про професії, їх соціальний престиж, рівень можливого матеріального забезпечення, врахування позиції близьких значущих людей, особисті нахили та здібності.

У професійному самовизначенні у віковій психології розрізняють  чотири етапи: особливістю першого  етапу є дитяча гра, протягом якої дитина приймає на себе різні професійні ролі, «програючи» окремі елементи пов’язаної з ними поведінки.

Другий етап - підліткова фантазія, коли підліток бачить себе у  мріях представником тієї чи іншої привабливої для нього професії.

 Третій етап – попередній вибір професії. Різні види діяльності сортуються та оцінюються спочатку з точки зору інтересів підлітка, а потім з точки зору його здібностей, і нарешті, з точки зору його системі цінностей.

Четвертий етап – власне вибір професії, включає в себе визначення рівня кваліфікації майбутньої діяльності, обсягу та часу підготовки до неї  та вибір конкретної спеціальності.

Вибір професії включає  оцінку своїх об’єктивних можливостей та оцінку своїх здібностей. На старшокласника впливає суб’єктивний рівень вимог, які пред’являються ним до професії, він часто завищений. Найчастіше це стимулює людину до подолання труднощів. Гірше, якщо рівень запитів занижчений, і людина ні до чого не спрямована.

Нова соціальна позиція  старшокласника та провідна діяльність, виявлення майбутніх цілей та професійної спрямованості змінюють для нього значущість навчальної діяльності. Старші школярі оцінюють навчальний процес з точки зору того, що він дає для їх майбутнього. Складається нова мотиваційна структура учіння, внаслідок якої підвищується інтерес до навчання.

Мотиваційна сфера учіння включає в себе  мотиви, пов’язані із самовизначенням і підготовкою до самостійного життя (орієнтація на майбутнє, на віддалені перспективи і цілі),  широкі соціальні мотиви (прагнення стати повноцінним членом суспільства, переконання щодо практичної значущості науки, переконання щодо зростання спроможності конкурувати на ринку праці за рахунок власної компетентності та ерудованості), інтерес до змісту і процесу навчання (з’являється інтерес до методів наукового дослідження, до самостійної пошукової діяльності з метою роз’язання складних завдань). Старшокласники добре розуміють значення навчання для майбутньої трудової діяльності, для продовження навчання у вищих навчальних закладах, здобуття спеціальності, для життя. Така пізнавальна мотивація може поширюватись на усі предмети, на цикл певних предметів чи на окремий предмет. Вибірковість пізнавальних інтересів старших школярів часто пов’язана з життєвими планами, які сприяють формуванню учбових інтересів.

Значно складніших рівнів свого розвитку в ранній юності досягає процес сприймання, що стає складним інтелектуальним процесом.

Складний навчальний матеріал вимагає  від старшокласників  досконалої репродуктивної уяви, і водночас у них розвивається продуктивна уява, співвідношення образів уяви з реальністю, зі своїми можливостями.

Для старших школярів характерне удосконалення пам’яті, зміна способів запам’ятовування, відбувається спеціалізація пам’яті, пов’язана з провідними інтересами старшокласників та їх намірами щодо вибору майбутньої професії.

Розвивається здатність  до тривалого зусередження на пізнавальних об’єктах, розподілення та переключення уваги.

На даному етапі розвитку в особистості формується повноцінне теоретичне мислення, поряд із абстрактним  розвивається формальне мислення, що виявляється у здатності до широких узагальнень, нового підходу до розв’язання задач. Виникає здатність до самоспостереження, яке проявляється у розрізненні суперечностей між думками, словами та вчинками. З’являються можливості для створення ідеалів стосовно сім’ї, суспільства, моралі, людини, для порівняння їх з реальною дійсністю, для спроб реалізації.

У ранньому юнацькому  віці формуються такі якості характеру  як сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль, осмисленість, критичність тощо. Проте продуктивність зусиль часто залежить від настрою, що може призвести до відволікання, лінощів тощо.

Отже, юність – надзвичайно складна, суперечлива стадія життєвого шляху, яка закладає ціннісний фундамент особистості. Цей вік є періодом поглиблення розумового і морального розвитку особистості. Це період розквіту всієї розумової діяльності. Старшокласники намагаються проникнути в суть явищ природи та суспільного життя, пояснити їх взаємозв’язки та взаємозалежності, прагненуть створити власну точку зору, дати свою оцінку подіям, що відбуваються. У цьому віці чітко окреслюються пізнавальні інтереси, схильність займатися певною науковою діяльністю, визначаються професійні нахили. Самостійність мислення в цьому віці набуває визначного характеру та край необхідна для самоствердження особистості.

Численні соціальні  і економічні події та перетворення, що сталися за останні декілька років в світі і в нашій країні, виробили у більшості сучасних юнаків таку психологію, яка багато в чому відрізняється від психології юнаків, що жили декілька десятків років тому. Це й більш відкритий, навіть сміливий погляд на світ, включаючи постановку й вирішення багатьох проблем морально-етичного характеру, і самостійність - хоч і не завжди правильність суджень, і включення в обговорення таких соціально-політичних, економічних і релігійних проблем, які зовсім ще недавно вважалися не характерними для юнацтва, непедагогічними, ідеологічно невиправданими.

2. Тематичний план навчального курсу «Менеджмент»

3. Актуальність теми «Поняття «менеджмент» і необхідність управління організаціями» програми курсу «Менеджмент»

На сьогоднішній день однією з головних цілей загальноосвітньої школи є забезпечення проведення необхідної якісної змістовної реформи загальної середньої освіти, спрямувавши її на виховання вільної, творчої, освіченої, підприємливої молоді.Вирішальна роль у виконанні цього завдання належить оновленому змісту трудової підготовки. Одним із напрямків реформування трудової підготовки старшокласників є вивчення основ менеджменту. Передусім це пов’язано з тим, що перехід до ринкової економіки викликав потяг молоді до конкурентної участі у ринкових справах, управлінській діяльності. Однак, швидкі соціальні зміни і кількісне поширення підприємницьких структур не вплинуло позитивно і на розвиток виробництва, і на формування та становлення особистості. Сьогодні невідкладним стало завдання цілеспрямовано готувати молодь до участі в економічній розбудові суспільства, в практичній управлінській діяльності.

Управління як діяльність існує відтоді, як у людей виникла  потреба спільної праці. Коли треба було збирати податки, створювати армію, годувати людей, які самі не виробляли харчі, тоді виникла певна форма управлінської діяльності.

Нині потреба в розумному управлінні стала ще більш актуальнішою. Адже управління організацією в умовах ринкової економіки значно складніше ніж у централізованій командно-адміністративній системі. Це пов’язано як з розширенням їх прав та відповідальності управлінців,так і з необхідністю гнучкої адаптації до швидких змін навколишнього середовища. В цих умовах:

• виникають нові цілі та завдання, яких раніше організації самостійно не вирішували і навіть не ставили;
• змінюються форми власності;
• виникають нові господарські зв’язки;
• формуються ринкові механізми управління економікою.

Проблеми, які постають у зв’язку із цим, неможливо вирішити без сучасного професійного менеджменту, а по мірі закріплення нових соціальних та економічних відносин його роль буде підвищуватись, оскільки менеджмент — це потужний двигун і прискорювач суспільного розвитку.

Менеджмент визначається як інтеграційний процес, за допомогою  якого професійно підготовлені спеціалісти  формують організації і управляють ними шляхом постановки цілей і розробки методів їх досягнення. Процес менеджменту передбачає виконання функцій планування, організації, координації, мотивації, при здійсненні яких менеджери забезпечують умови для продуктивної ефективної праці зайнятих в організації працівників і одержання результатів, які відповідають цілям. Тому менеджмент — це ще і вміння досягати поставлених цілей, спрямовуючи працю, інтелект, поведінку людей, які працюють в організації. Це є підставою для розгляду менеджменту як процесу впливу на діяльність окремого працівника, групи і організації в цілому з метою досягнення максимальних результатів.

     Перш за  все перед початком викладу  матеріалу про поняття та сутність  менеджменту, викладач повинен спробувати встановити дружній контакт з учнями, знайти спосіб зацікавити учнів даним матеріалом, допомогти зрозуміти важливість вивчаємої теми, необхідність отримання знань з дисципліни «Менеджмент» та можливість їх практичного застосування в особистій та професійній діяльності.

Вивчення даної теми є дуже важливим для фомування як майбутніх професіональних так і особистих якостей вцілому. Адже вміння правильно оцінити ситуацію, спланувати, організувати, змотивувати та проконтролювати особисту діяльність або ж діяльність інших людей для досягнення поставлених цілей може стати вирішальним у багатьох життєвих ситуаціях.

Цілі теми: сформувати в учнів уявлення про менеджмент вцілому, діяльність та роль менеджера в організації, показати необхідність  вивчення  цієї теми, засвоїти основні терміни та поняття, мати загальні знання щодо основ менеджменту.

      Завдання  теми:  розкрити суть основних понять, цілей, функцій, методів та процесів менеджменту, висвітлення основних аспектів, переваг та недоліків системи вітчизняного менеджменту на основі основних засад управління організацією і світового досвіду.

Тема уроку: «Прийняття управлінських рішень»

Мета уроку:

Освітня : - засвоїти основні  терміни  та поняття, мати загальні знання щодо основ менеджменту, розкрити суть основних понять, цілей, функцій, методів та процесів менеджменту.

Розвиваюча: сформувати в учнів уявлення про менеджмент в цілому, діяльність та роль менеджера  в організації, мати загальні знання щодо основ менеджменту.

Виховна : пояснити відмінності  між класичною, поведінковою та ірраціональною моделями прийняття рішень, з’ясувати сутність кожного з методів обґрунтування управлінських рішень та можливості їх використання, застосовувати теоретично-ігрові методи в практиці вирішення управлінських проблем

План теми:

1.    Поняття і моделі прийняття рішень.

2.       Процес  прийняття рішень.

3.       Методи  творчого пошуку альтернативних  варіантів.

Тип уроку: комбінований урок

Хід уроку:

1. Організаційний момент

Вчитель вітається з  учнями та перевіряє присутніх. Формулює тему, мету та завдання уроку. Для активізації аудиторії вчитель проводить гру в асоціації. Кожен учень по ланцюжку повинен назвати економічний термін, з яким він себе асоціює та пояснити коротко «чому?».

2. Актуалізація опорних знань.

 Для перевірки опорних знань пропонується зіграти в економічну гру «Що? Де? Коли?». Клас ділиться на 4 команд по 6 чоловік.  Гра проводиться раундами по 2 команди. Вчитель задає питання, або ж описує якусь ситуацію опираючись на минулу тему уроку. Гравцям дається 1 хвилина на роздуми, потім кожна команда повинна дати свою відповідь на питання.  Команда, яка отримала найбільш точну відповідь отримує 2 бали, якщо є якісь неточності 1 бал. Далі в  фінал виходять 2 команди, які набрали найбільшу кількість балів. Виграє команда, яка набрала найбільше балів у фіналі.

3.Викладення нового матеріалу

Завдання 1

Для мотивації аудиторії  до вивчення нового матеріалу доцільно створення ситуації інтересу при  викладанні матеріалу, тому вчитель  проводить вікторину «Найкращий менеджер». Клас ділиться на 4 групи  по 6 чоловік. Кожна група повинна придумати свою фірму та назву. Кожній групі буде запропоновано по 4 ситуації. Завдання полягає в тому, щоб запропонувати правильні варіанти рішення до даних ситуацій.

1 ситуація:

Без вашого( менеджера  з управління персоналом) відома, ваш керівник поставив задачу вашому безпосередньому підлеглому, який вже виконує інше відповідальне завдання. Як і ви, керівник вважає своє завдання невідкладним. Найдіть найкращий для вас шлях або варіант рішення.

2 ситуація:

Одночасно ви отримали два термінових завдання: від вашого безпосереднього керівника і директора фірми. Для узгодження термінів виконання часу у вас немає, слід терміново діяти. Які ваші дії?

3 ситуація:

На фірмі, на якій ви є  директором між двома вашими підлеглими виник конфлікт, який заважає їм успішно працювати. Кожен з них звертався з проханням щоб ви підтримали його позицію.

4 ситуація:

В процесі завершення виробничої програми в трудовому  колективі була порушена трудова  дисципліна, в результаті чого фірма  понесла збитки. Керівнику невідомий винуватець, однак виявити і покарати його потрібно. Які ваші дії як керівника?

Виграє та команда, яка  дасть найбільш точну та правильну  відповідь.

Завдання 2

Вчитель записує на дошці  ключові слова та словосполучення  з нової теми, такі як: прийняття рішень, процес, виникнення проблеми, фактор, ступінь ризику, час, особисті якості, класична модель прийняття рішень, поведінкова модель прийняття рішень, ірраціональна модель прийняття рішень, обмежена раціональність, досягнення задоволення, дефіцит часу, чітка мета прийняття рішень.

Учні повинні за 2-3 хв. підготувати невелику розповідь, використавши якомога більше нових  слів, записаних на дошці. Після висловлювання  одного учня інші ставлять йому запитання  по доповіді. Вчитель пропонує учням підготувати короткі діалоги за новою темою, використовуючи ключові слова та словосполучення, записані на дошці. Коли учні звикнуть до такої роботи, вони самі виписують ланцюжки ключових слів для створення певної тематичної ситуації.