Поняття та види пенсійних правовідносин
Міністерство освіти і науки України
Кіровоградський інститут імені св. Миколая
Міжрегіональна Академія управління персоналом
кс групи __________________
П.І.Б.________________________
Домашня адреса:_________________
Курсова робота
З права пенсійного забезпечення
на тему:
Поняття та види пенсійних правовідносин
кладач: Куценко І.В.
Прийняла роботу: ____________________
План
Вступ........................
РОЗДІЛ 1. Поняття пенсійних правовідносин
та їх основні ознаки........................
РОЗДІЛ 2. Види пенсійних правовідносин.................
РОЗДІЛ 3. Структура пенсійних правовідносин.................
3.1. Суб’єкти пенсійних
3.2. Об’єкти
пенсійних правовідносин.......
РОЗДІЛ 4. Підстави виникнення, зміни, припинення
пенсійних правовідносин.................
Висновки......................
Список використаної
літератури....................
Вступ
Актуальність теми дослідження
Право людини на отримання пенсії гарантоване Конституцією України та Законами України “ Про Загальнообов’язкове пенсійне страхування”, «Про пенсійне забезпечення”, “Про недержавне пенсійне забезпечення“,” Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що потягли втрату працездатності” та ін.
Для реалізації свого права на отримання пенсійного забезпечення людина вступає в пенсійні правовідносини. Пенсійні правовідносини дуже різноманітні і, в той же час, практично кожна людина рано чи пізно підійде до тієї межі, коли вона стане учасником пенсійних правовідносин.
Слід відмітити, що в юридичній літературі проблемою визначення поняття та видів пенсійних правовідносин займалися наступні вчені: М.Д.Бойко, М.О.Буянової, Ю.В.Васильової, М.Л.Захарова, Е.Е.Мачульської, Б.Надточия, І.М.Сироти , Г.В.Сулейманова та ін.
Мета та завдання дослідження. Основною метою курсової роботи є дослідження поняття пенсійних правовідносин, визначення видів пенсійних правовідносин , визначення об’єктів та суб’єктів як структурних елементів пенсійних правовідносин, а також з’ясування підстав для виникнення , зміни, припинення пенсійних правовідносин .
Для досягнення поставленої мети в курсовій роботі вирішувалися такі головні завдання, як-то:
- визначення поняття пенсійних правовідносин ;
- виділення основних ознак цього поняття;
– визначення видів пенсійних правовідносин, залежно від того, який базовий елемент покладено в основу класифікації;
–розгляд таких структурних елементів як суб’єкти та об’єкти пенсійних правовідносин ;
–з’ясування основних підстав яки необхідні для виникнення, зміни та припинення пенсійних правовідносин;
Методологія та методика дослідження. У процесі написання курсової роботи автором застосовано базовий діалектичний метод наукового пізнання, а також метод порівняння.
Теоретичною основою курсової роботи послужили наукові праці вчених у галузі права соціального забезпечення та пенсійного права.
Нормативною базою роботи є Конституція України, закони України “ Про Загальнообов’язкове пенсійне страхування”, «Про пенсійне забезпечення”, “Про недержавне пенсійне забезпечення“,” Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що потягли втрату працездатності” та ін.
Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що в ній об’єктом дослідження є окремий вид правовідносин – пенсійні правовідносини, учасником яких рано чи пізно буде кожна людина, яка проживає на території нашої держави, тому розуміння природи пенсійних правовідносин, а також підстав їх виникнення, зміни та припинення не буде зайвим для будь якої вікової групи осіб.
РОЗДІЛ 1. Поняття пенсійних правовідносин та їх основні ознаки
Під правовідносинами взагалі розуміють урегульовані нормами права суспільні відносини, сторони яких є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.1
Пенсійні правовідносини – це правовідносини , що виникають з приводу надання окремим категоріям громадян у визначених законом випадках пенсійного забезпечення відповідними державними та недержавними органами за рахунок спеціально створених для цього цільових(страхових) фондів.2
Пенсійні правовідносини є
Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об’єктивно виникає у суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючи права – обов’язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів3
Пенсійні правовідносини є
Пенсійні правовідносини існують лише за наявності норм пенсійного права.4
До основних ознак пенсійних правовідносин відносять наступні :
- пенсійні правовідносини можуть існувати лише при наявності норм пенсійного законодавства. Наприклад, пенсійне забезпечення за віком на пільгових підставах виникає лише при існуванні відповідного законодавчого акту , а саме Закону України “Про пенсійне забезпечення”
- Підставою для виникнення цього виду правовідносин обов’язково служить юридичний склад (сукупність юридичних фактів)
- ) Пенсійні правовідносини мають тривалий характер, тобто не обмежені в часі.
Наприклад пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я.
Хоча з цього правила існують винятки, наприклад правовідносини з пенсійного забезпечення неповнолітніх дітей у зв’язку із втратою їхнього годувальника продовжуються до досягнення ними 18 – літнього віку, а якщо вони вчаться ( є студентами, курсантами, слухачами, стажерами), то до закінчення навчальних закладів, але не більше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.
Іншим прикладом обмеженості пенсійних правовідносин у часі може виступати ситуація, коли пенсійні правовідносини щодо призначення пенсії по інвалідності існують лише за наявності у суб’єкта факту інвалідності, підтвердженого належним чином.
4)Пенсійні правовідносини мають вольовий характер, в якому відбивається як воля держави, так і воля самих учасників пенсійних правовідносин.
5) Пенсійні правовідносини – майнові правовідносини, оскільки виникають з приводу надання непрацездатним , престарілим та іншим особам, яки передбачені законодавством, матеріального забезпечення у вигляді грошових коштів шляхом перерозподілу суспільних спеціалізованих фондів.
- Застосування принципу диференціації розмірів пенсій. Диференціація відбувається залежно від виду, сфери та характеру трудової діяльності, тривалості трудового, страхового стажу, розміру заробітку, суми внесків до Накопичуваного фонду й недержавних пенсійних фондів та інших факторів.
- Пенсійні відносини охороняються державою
- У пенсійних правовідносинах відсутні засади взаємності. Обов’язок органу, що здійснює пенсійне забезпечення, і відповідне суб’єктивне право пенсіонера не зумовлені певною дією пенсіонера у відповідь на дію органу. Пенсіонеру надане право вимагати певного виду пенсійного забезпечення за наявності встановлених законом підстав, а на відповідний орган покладено обов’язок надати його в суворій відповідності до норм пенсійного права, оскільки пенсія зазвичай призначається за трудову діяльність.
- Пенсійні правовідносини характеризуються тим, що їх суб’єкти мають певні взаємні права і на них покладаються відповідні обов’язки. Обсяг прав і обов’язків встановлюється нормами права. Правовідносини з пенсійного забезпечення двосторонні: праву одного суб’єкту відповідає обов’язок іншого.
Наприклад орган, що здійснює пенсійне забезпечення повинен у встановлені строки призначити пенсію, а пенсіонер має право вимагати своєчасного її призначення. Одночасно пенсіонер повинен сповістити районне(міське) управління соціального захисту про різні обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а управління вправі вимагати своєчасного надання цих даних.
РОЗДІЛ 2. Види пенсійних правовідносин
Всі пенсійні правовідносини поділяються на дві основні групи :
- Матеріальні пенсійні правовідносини – правовідносини з приводу певних видів пенсійного забезпечення.
Відносини з матеріального пенсійного забезпечення виникають при наданні грошових виплат (пенсій), непрацездатним, малозабезпеченим та ін.
Матеріальні пенсійні правовідносини характеризуються наступними рисами:
- матеріальний характер надання;
- мета - забезпечення гідного прожиття непрацездатних;
- визначене законодавством коло осіб;
- визначений законодавством розмір матеріальних виплат.
- Процедурно-процесуальні пенсійні правовідносини – це правовідносини із встановлення юридичних фактів, необхідних для надання певного виду пенсійного забезпечення і вирішенні спорів між сторонами правовідносин, крім спорів, що розглядаються в судовому порядку.
Деякі вчені, що досліджують процесуальні пенсійні правовідносини, умовно поділяють їх на:
- правовідносини, спрямовані на встановлення юридичних фактів,
- правовідносини, пов’язані із вирішенням спорів між сторонами пенсійних правовідносин, яки не вирішуються в судовому порядку.5
Тільки в межах
процесуальних відносин і
Прикладом процесуальних правовідносин з пенсійного забезпечення є відносини, що виникають при встановленні фактів трудового стажу за показаннями свідків.
В процесуальних правовідносинах з пенсійного забезпечення однією стороною виступає громадянин ( його сім я, представник), а з іншого боку, державний орган, який уповноважений встановлювати юридичні факти, яки передбачені законодавством України.
Наприклад, органом,
що має компетенцію
А для виникнення процесуальних правовідносин з пенсійного забезпечення, щодо розгляду скарги, необхідна наявність наступних фактів:
1 Факт порушення права особи на той чи інший вид пенсійного забезпечення
2 Факт звернення цієї особи за захистом порушених прав до відповідного органу.
Матеріальні правовідносини є
основними, а процедурно-
Існує дещо інша точка зору згідно з якою в основу класифікації пенсійних правовідносин потрібно покласти фактор різноманітності видів пенсій.
Відповідно до цієї думки , видів пенсійних правовідносин існує стільки ж, скільки існує видів пенсій:
1 Пенсійні правовідносини пов’язані з отриманням трудових пенсій;
Оскільки трудові пенсії також бувають декількох видів то в даній підгрупі виділяють : пенсійні правовідносини з приводу отримання трудової пенсії за віком, пенсійні правовідносини з приводу отримання пенсії з інвалідності, пенсійні правовідносини з приводу отримання пенсії в разі втрати годувальника, пенсійні правовідносини з приводу отримання пенсії за вислугу років.
2 Пенсійні правовідносини пов’язані з отриманням соціальних пенсій,
3 Пенсійні правовідносини пов’язані з отриманням недержавних пенсій.
Крім того, враховуючи,
що ст.2 ЗУ ”Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування” передбачає
3-х рівневу структуру
- Пенсійні правовідносини, що виникають та припиняються на першому рівні системи пенсійного забезпечення
Пенсійні правовідносини, що виникають та припиняються на другому рівні системи пенсійного забезпечення
Пенсійні правовідносини, що виникають та припиняються на третьому рівні системи пенсійного забезпечення ( Недержавного пенсійного забезпечення).6
РОЗДІЛ 3. Структурний зміст пенсійних правовідносин складають суб’єкти та об’єкти пенсійних правовідносин.
Пенсійні правовідносини складаються з: суб’єктів, об’єктів та
змісту правовідносин.
3.1. Суб’єкти пенсійних правовідносин
Коло суб’єктів пенсійних правовідносин дуже широке:
- громадяни України
- іноземці
- особи без громадянства.
Це можуть бути працівники підприємств і організацій, державні службовці, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, учні ,студенти, курсанти, інші категорії громадян на яких поширюється державне соціальне страхування.7
В свою чергу громадян, як суб’єктів
пенсійних правовідносин,
- загальних суб’єктів - суб’єктів на яких поширюється загальне пенсійне законодавство.
Наприклад: Чоловік який досяг пенсійного віку, передбаченого українським законодавством та має трудовий стаж 25 років відноситься до загальних суб’єктів пенсійних правовідносин.
Спеціальні суб’єкти пенсійних правовідносин - суб’єкти , пенсійне забезпечення яких здійснюється відповідно спеціальних законодавчих актів.
З іншого
боку, до суб’єктів пенсійних
правовідносин відносять уповно
Зобов’язаними суб’єктами виступають: Пенсійний фонд, управління праці та соціального захисту населення.
В Накопичуваній пенсійній системі зобов’язаним суб’єктом виступає Накопичуваний фонд.
В системі недержавного
Загальні та спеціальні суб’єкти пенсійних правовідносин повинні мати:
1) Пенсійну правоздатність – здатність громадян бути носієм суб’єктивного права на пенсію , здатність володіти цим правом, вступати в конкретні пенсійні правовідносини.8
В Україні громадяни мають рівну пенсійну правоздатність. Умовно пенсійну правоздатність можна поділити на загальну пенсійну правоздатність та спеціальну пенсійну правоздатність.
Загальна
пенсійна правоздатність
Наприклад, для виникнення спеціальної пенсійної правоздатності потрібні таки юридичні факти як : інвалідність, або факт втрати годувальника, або досягнення визначеного законом пенсійного віку у поєднанні із трудовим стажем.
Згідно ЗУ” Про пенсійне забезпечення” особи яки можуть виступати суб’єктами пенсійних правовідносин щодо отримання трудової пенсії повинні відповідати наступним вимогам:
1 Це повинна бути фізична особа
2 Загальна пенсійна правоздатність у такого суб’єкта наступає з моменту народження
3 Спеціальна пенсійна правоздатність наступає для чоловіків - при досягненні 60 років при умові наявності трудового стажу не менше 25 років, для жінок - при досягненні 55 років, при наявності трудового стажу не менше ніж 20 років.9
4 Пенсійна дієздатність
співпадає із настанням
Стаття 13 ЗУ ”Про пенсійне забезпечення” передбачає наявність пільгових категорій суб’єктів пенсійних правовідносин, яки мають право вступати в пенсійні правовідносини щодо отримання пенсії за віком без досягнення передбаченого законом віку . Для цих суб’єктів характерно зниження і вимог до робочого стажу. 10
Наприклад:
Суб’єкту (чоловіку), який працює в умовах повного робочого дня на підземних роботах , при наявності атестації робочого міста, для вступу в пенсійні правовідносини щодо отримання пенсії за віком , повинен досягнути 50 років, робочий стаж при цьому повинен бути не менше 20 років, з них не менше 10 років на підземних роботах.11
Потрібно відмітити, що час настання загальної та спеціальної пенсійної правоздатності може збігатись а може не збігатися у часі .
Наприклад, для настання спеціальної пенсійної правоздатності для отримання пенсії за віком, людина повинна досягнути певного віку. І в даному випадку загальна та спеціальна пенсійна правоздатність не збігаються у часі.
Якщо взяти приклад, коли дитина народжується, але її мати помирає при пологах, то дитина тільки народилася, але вже володіє спеціальною пенсійною правоздатністю, та набуває право на пенсію по втраті годувальника.
- Пенсійну дієздатність – здатність суб’єкта своїми діями набувати певних прав, та обов’язків в пенсійних правовідносинах.
У пенсійному праві не встановлений вік з якого наступає пенсійна дієздатність. У багатьох випадках суб’єкти, що володіють пенсійною правоздатністю володіють і пенсійної дієздатністю.
Наприклад: Спеціальна пенсійна правоздатність суб’єкта на отримання пенсії за віком наступає у чоловіків з 60 років.
Спеціальна пенсійна
дієздатність в даному випадку
Особливістю дієздатності у пенсійному праві є те, що існують випадки коли певні дії, необхідні для початку пенсійних правовідносин здійснює не сам суб’єкт пенсійних правовідносин, а його представники. Наприклад, стосовно неповнолітніх дітей представництво в усіх видах пенсійних правовідносин здійснюють батьки або опікуни. Такий же принцип діє і стосовно душевно хворих, визнаних у судовому порядку недієздатними.
Кожен із законів України, присвячений пенсійному забезпеченню на Україні, передбачає певне коло суб’єктів яки вступають в пенсійні правовідносини відповідно до вимог закону.
1 Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначає певне коло суб’єктів характерних саме для правовідносин, що регулюються цим законом.
Стаття 3 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” говорить про те, що:
- Суб’єктами пенсійних правовідносин у солідарній системи є:
застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим
Законом, - члени їхніх сімей та інші особи;
страхувальники;
Пенсійний фонд;
уповноважений банк;
підприємства, установи, організації (далі – організації), що
здійснюють виплату і доставку пенсій.
2. Суб’єктами пенсійних правовідносин у системи Накопичу вального пенсійного забезпечення є:
особи, від імені та на користь яких здійснюється накопичення
та інвестування коштів;
підприємства, установи, організації та фізичні особи, що
здійснюють перерахування внесків до системи Накопичуваного пенсійного забезпечення;
Накопичу вальний фонд;
Недержавні пенсійні фонди;
Інші суб’єкти системи Накопичуваного пенсійного забезпечення можуть бути визначені законами України.
Закон України” Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що потягли втрату працездатності” від 23 вересня 1999 року визначає наступне коло суб’єктів пенсійних правовідносин :
- Суб’єктами страхування від нещасного випадку є застраховані
громадяни, а в окремих випадках – члени їх сімей та інші особи;
- Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).
Статтею 2 Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення“ називає наступних суб’єктів, що вступають у правовідносини недержавного пенсійного забезпечення:
- недержавні пенсійні фонди;
- страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;
- банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків;
- вкладники та учасники пенсійних фондів;
- вкладники пенсійних депозитних рахунків;
- фізичні та юридичні особи, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті та ін .
Законом України “Про пенсійне забезпечення“ регулюються пенсійні правовідносини щодо виникають при призначенні та отриманні трудових пенсій, пенсій по інвалідності, пенсій у разі втрати годувальника, за вислугу років, соціальних пенсій та ін.
В залежності від того про який вид пенсії йде мова, розрізняють різне коло суб’єктів, яки володіють спеціальною пенсійною правоздатністю та дієздатністю для того, щоб вступити в ті чи інші пенсійні правовідносини.
Суб’єктами пенсійних правовідносин що виникають відносно отримання трудових пенсій згідно ст.3 ЗУ” Про пенсійне забезпечення” є :
а) особи, які працюють на підприємствах, в установах,
організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів
б) особи, які займаються підприємницькою діяльністю,
заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;
в) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які
не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;
г) інші особи, які підлягають державному соціальному
страхуванню;
д) працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби Міністерства зв'язку України;
е) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти,клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;
є) особи, які стали інвалідами у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій
по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;
ж) особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього огляду;
з) члени сімей осіб, вказаних у цій статті, і пенсіонерів з числа цих осіб - у разі втрати годувальника.
3.2. Об’єкти пенсійних правовідносин
Об’єктом пенсійних правовідносин , як будь-яких інших правовідносин є те, з приводу чого вони виникають.
Для пенсійних
правовідносин об’єктом
