Попит і пропозиція

ЗМІСТ

ВСТУП з

РОЗДІЛ І. СУТЬ, ЗМІСТ І ФАКТОРИ ПОПИТУ 5

1. Закон, крива та означення попиту 5
2. Чинники еластичності попиту 9

РОЗДІЛ II. СУТЬ, ЗМІСТ І ФАКТОРИ ПРОПОЗИЦІЇ 14

1. Пропозиція та ринкова пропозиція, їх суть 14
2. Еластичність пропозиції, її економічний зміст та види 22

РОЗДІЛ III. СПІВВІДНОШЕННЯ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 25

1. Економічна природа попиту та пропозиції 25
2. Фактори, що визначають попит і пропозицію 26

ВИСНОВКИ 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: ЗО

ВСТУП

Актуальність дослідження. Попит і пропозиція є невід'ємними категоріями ринкової організації господарювання, що виражають об'єктивні економічні відносини товарного виробництва. З розвитком суспільної організації товарного виробництва і змінами в системі господарювання змінюються конкретні способи мікро - і макроекономічного регулювання попиту і пропозиції. Незмінним залишається загальноекономічний зміст цих категорій ринкової економіки.

Коливання ринкового попиту і пропозиції зумовлюються багатьма факторами. Класифікація їх дає змогу не тільки проаналізувати причини змін ринкової кон'юнктури, що відбулися, а й передбачити можливі зміни залежно від пануючих тенденцій. Систематизація факторів створює теоретичні передумови для свідомого управління динамікою попиту і пропозиції та широко використовується в сучасній практиці маркетингу на мікроекономічному рівні.

Економічні засади органічної поєднаності попиту і пропозиції випливають з нерозривності процесу відтворення економічного життя (єдності фази виробництва, розподілу, обміну та споживання продукту) і пов'язані з універсальною товарно-грошовою формою такого відтворення. Співвідношення попиту і пропозиції відбиває конкретні пропозиції виробництва і споживання з урахуванням вартісно-цінової визначеності товарів (послуг).

Відносна незбалансованість попиту та пропозиції на ринку веде до перерозподілу самих факторів виробництва (засобів виробництва, робочої сили, природних ресурсів) між галузями виробництва. Провідною тенденцією такого перерозподілу є рух потенційних умов виробництва у ринковій сфері, де не забезпечено платоспроможний попит споживача. Виробник реалізує свій економічний інтерес — створює вартість, що після реалізації продукції на ринку дасть змогу отримати прибуток, забезпечити розширене відтворення виробничого процесу і повніше задовольнити потреби самих виробників.

С. Дзюбик у своїй праці «Основи економічної теорії» подає поняття попиту та пропозиції.

У книзі В. Ющенко «Гроші: розвиток попиту та пропозиції» ми наглядно можемо побачити взаємозв'язок попиту та пропозиції та прослідкувати це за графіками.

Галчинський A.C. та ін. добре висвітлили у своїй праці чинники еластичності попиту.

Мета дослідження. Аналіз співвідношення попиту і пропозиції. Об'єкт дослідження. Попит та пропозиція.

Предмет дослідження. Співвідношення попиту та пропозиції та їх вплив на ринок.

Завдання дослідження:

1. Охарактеризувати суть, зміст та фактори попиту та пропозиції.
2. Визначити значення пропозиції та фактори, що впливають на нього.
3. Проаналізувати залежність попиту та пропозиції від різних факторів. Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох

розділів, висновків та списку використаної літератури. Містить 31 сторінку.

РОЗДІЛ І. СУТЬ, ЗМІСТ І ФАКТОРИ ПОПИТУ

1.1. Закон, крива та означення попиту

Як уже зазначалося вище, на практиці процес визначення та формування цін залежить від багатьох факторів, основними з яких є: попит, витрати, конкуренція. Отже, розглянемо кожен з них детальніше.

Відомо, що попит визначається як кількість товару, яку споживачі готові і бажають придбати за одну ціну, на даному ринку, протягом даного періоду. Існує кілька головних факторів, що визначають величину попиту: існуючий рівень цін на товари, доходи споживачів, їхня поведінка, смаки і запити, цінова еластичність попиту, ціна на товари-замінники тощо.

Графік попиту (Крива попиту) — відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї. [7; с.117-119]

Крива попиту показує вірогідну кількість товару, який вдається продати за певний час по цінах даного рівня. Що еластичніший попит, то вища ціна може бути встановлена на товар. Еластичність попиту відображає реакцію ринку на відсутність товару, можливість його заміни, ціну конкурентів, пониження цін, небажання покупців міняти свої споживчі звички і шукати дешевші товари, підвищення якості товарів, природне зростання інфляції і на інші чинники (Рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Крива попиту. Р — це ціна, О — це кількість.

Так, закон попиту стверджує, що на ринку існує зворотня залежність між цінами та кількістю товарів, на які є попит. Якщо товар дешевшає, його купуватимуть більше (ефект заміни).

До класичної схеми дії закону попиту споживачі часто вносять власні корективи. Так, зниження ціни впливає на реальний дохід споживачів (ефект доходу). На відміну від ефекту заміни ефект доходу може призвести до того, що споживачі купуватимуть порівняно меншу кількість товару, що став дешевшим, якщо вони вирішать, що цей товар гірший за інші товари, які вони можуть купити тепер, коли їхній реальний дохід збільшився. Отже, сумарний ефект заміни ціни залежить від відносної величини та відносного напрямку дії ефекту заміни і ефекту доходу.

Також суттєво впливає на попит кількість покупців, інфляційні очікування та процеси. В свою чергу, обсяг запропонованого на ринку товару залежить від технології виробництва, цін на економічні ресурси, кількості товаровиробників, податків та субсидій. Зокрема можна розглянути декілька правил, до яких призводить взаємодія попиту та пропонування [15; с. 78-86].

• Ціна, за якої кількість товару, наявного на ринку, дорівнює кількості товару, на котрий є попит, має назву рівноважної.
• Збільшення попиту призводить до зростання рівноважної ціни і рівноважної кількості товару..
• Зменшення попиту призводить до падіння рівноважної ціни і зменшення рівноважної кількості товару.(рисі .2).
• Збільшення пропонування призводить до зменшення рівноважної ціни та збільшення рівноважної кількості товару (рис. 1.2).
• Скорочення пропонування веде до збільшення рівноважної ціни і зменшення рівноважної кількості товару.

Рис. 1.2. Переміщення попиту — змінює ціну та кількість товару

D1 — стара крива попиту

D2 — нова крива попиту

S — крива пропозиції

Чутливість ринкового попиту по відношенню до ціни визначається сукупністю факторів. Так, ринок менш відчуває зміни, коли:

• товар унікальний за своїми якостями (ефект унікальності);
• покупці не повідомлені про можливі замінювачі;
• покупці невзмозі порівняти якості продукту з його аналогами;
• витрати на покупку даного товару невеликі в порівнянні з загальними доходами покупців;
• витрати на даний товар невеликі в порівнянні з ціною кінцевого продукту, заради нормального використання якого купується даний товар;
• частина ціни, її зміни викликані під дією фірм-конкурентів, органами влади та управління;
• товар використовується разом із тим, що був куплений раніше (наприклад, деяка приставка);
• товар має високу якість, престиж, засвідчує індивідуальність того, хто його придбав.

У випадку, коли конкуренти не реагують на активність компанії з приводу зміни цін, вона взмозі спробувати спрогнозувати залежність попиту від визначеної нею ціни на товар чи простим опитуванням, чи експериментальним шляхом в спеціально відведених для цього магазинах, секціях. Якщо ж передбачається, що такі дії безповоротно викличуть відповідну реакцію конкурентів, то зарання аналізуються характерні для них стратегії якості та ціноутворення.

Коли зміни цін не впливають ні на попит, ні на пропозицію ( як це трапляється в галузях, що отримують великі дотації чи, навпаки, мають завеликий податок з обороту), — це вірна ознака відсутності розвинених ринкових відносин, як і у випадку, коли ціни в принципі не взмозі змінюватися. Ринок розвивається лише там, де попит і пропозиція гнучко реагують на зміни цін, проте самі ціни утворюються у відповідності із особливостями попиту та пропозиції^ 10; с. 206 - 208]

Чутливість і ступінь реагування попиту на зміну ціни товару визначається за допомогою спеціального показника—цінової еластичності попиту. Цінова еластичність попиту дає можливість відчути, якою мірою покупці виявляють своє ставлення до змін у цінах з огляду на кількість придбаних товарів.

Цінова еластичність попиту вимірюється коефіцієнтом еластичності (К_е), який показує, як відносна заміна ціни (АР) спричинює відносну зміну величини попиту (АХ)

де Р-вихідна ціна; Х-попит, який відповідає ціні Р.

Ключовими факторами успіху прийнято називати ті, що випливають з вимог ринку і можуть дати фірмі переваги над її конкурентами. Наприклад, ключовим фактором може бути "екологічна ніша", тобто не до кінця задоволені існуючими виробниками потреби, які можна задовольнити запропонованим товаром або, що буває частіше, заради яких слід розробляти зовсім новий товар. Політика нецінової конкуренції (нееластичний попит) орієнтує фірми на збільшення товарного збуту за визначену ціну або продаж з наголосом на високу якість нової продукції за більш високими цінами.

Цінові лінії. У підприємницькій діяльності вважається доцільним виробляти не один, а досить широкий параметричний ряд виробів (наприклад, набір насосів одного типу, які відрізняються продуктивністю; параметричні ряди кількох типів насосів, які сукупно утворюють асортиментний набір). Чим ширшим буде асортиментний набір, тим вища вірогідність того, що будь-який покупець знайде собі потрібний товар. Це істотно зміцнює позиції підприємництва на ринку, збільшує обсяг його продажу [23; с. 98 - 102].

1.2. Чинники еластичності попиту

Згідно із законом попиту, споживачі при зниженні ціни будуть купувати більше продукції. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може значно варіюватись від продукту до іншого продукту. Більше того, реакція споживачів стосовно однієї і тієї ж продукції варіюється при зміні цін в різних межах.

Економісти вимірюють ступінь чіткості, чи чутливості, споживачів до зміни ціни продукції, використовуючи концепцію цінової еластичності попиту.

Еластичність - це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну

Для попиту на деякі продукти характерна відносна чутливість споживачів до зміни цін; невеликі зміни в ціні спонукають до значних змін в кількості купленої продукції. Попит на такі продукти називають еластичним. Що стосується інших продуктів, споживачі відносно нечутливі до зміни ціни на них, тобто суттєва зміна в ціні веде лише до невеликої зміни в кількості покупок. В таких випадках попит нееластичний [25; с. 25].

Ступінь цінової еластичності чи нееластичності попиту економісти вимірюють при допомозі коефіцієнта    E_d, який вираховується:

E_d = процентна зміна кількості питаємої продукції / процентна зміна ціни.

Процентні зміни вираховується шляхом ділення величини зміни в ціні на першопочаткову ціну і, слід за цим, зміни в кількості спожитої продукції на ту кількість продукції, на яку попит був спочатку. Тому формулу можна представити так:

E_d = (зміна кількості питаємої продукції / першопочаткова кількість продукції) / (зміна ціни / першопочаткова ціна)

В зв'язку з тим, що крива попиту, яка має спадний характер, демонструє зворотну залежність між ціною і кількістю продукції ціновий коефіцієнт еластичності попиту завжди буде мати негативне значення. Наприклад, коли ціна падає, то кількість продукції зростає. Це означає, що чисельник в нашій формулі буде позитивним, а знаменник - негативним, даючи в результаті негативний (від'ємний) коефіцієнт. І навпаки, при збільшенні ціни чисельник буде негативним, але знаменник - позитивним, що знову нам дає негативний коефіцієнт.

В процесі застосування формули цінової еластичності виникає затруднення. Розглянемо його на прикладі: при вирахуванні коефіцієнта еластичності попиту на зерно, в ціновому інтервалі від 5 до 4 дол., згідно даних таблиці 1.1., ми опиняємося перед проблемою - яку ж із двох комбінацій характеристик ціни і кількості продукції (5дол. - 2000ц, чи 4 дол. - 4000ц) взяти за базову для підрахунку процентних змін, які використовуються в формулі.

Таблиця 1.1.

Приклад розрахунку цінової еластичності

Наш вибір вплине на результат. Виходячи із комбінації 5 дол. - 2000ц, ми побачимо, що процентне зменшення ціни складе 20% ((5-4)/5), а процентне збільшення кількості продукції - 100%((4000-2000)/2000). Підставивши ці дані в формулу ми отримаємо результат, який дорівнює 5 (100/20). Проте, виходячи із комбінації 4 - 4000, ми побачимо, що процентне збільшення ціни складе 25%, а процентне зменшення кількості продукції - 50%. Коефіцієнт = 2 (50/25). Хоча і в одному, і в другому випадках попит еластичний, проте ми маємо різну ступінь еластичності. Для запобігання цього затруднення економісти договорились про робочий компроміс, який полягає у використанні в якості вихідної бази вирахувань середніх із аналізуємих рівнів ціни і кількості спожитої продукції. Наприклад, у випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 дол. базовою є ціна 4,5 дол., і кількість, яка дорівнює 3000ц. Тоді процентна зміна ціни складе 22%, а процентна зміна кількості продукції - біля 67%, звідси коефіцієнт еластичності буде дорівнювати 3 (табл 1.1.) [17; с. 136 - 142].

Звідси, з метою зручності в обчисленні відома нам формула змінюється:

E_d = (зміна кількості/(сума кількості/2)) / (зміна ціни/(сума ціни/2)) -формула центральної точки.

Підрахувавши по формулі числові дані, які відповідають інтервалу від 5 до 4 дол., ми отримаємо:

E_d = (2000/(6000/2)) / (1/(9/2))=3,00, що означає, що при коефіцієнті еластичності, який дорівнює 3, збільшення (зменшення) ціни на 1% приведе до зменшення (збільшення) кількості спожитої продукції на 3%.

Фактори цінової еластичності попиту:

• Важливість товару для споживача (попит на предмети розкоші -еластичний, на предмети першої необхідності - хліб, енергія - без них ми не проживемо - нееластичний (ніхто не відмовиться від операції на апендицит тому, що ціни на операцію подорожчали, а якщо кон'як та ізумруди подорожчають, їх можна не купувати, і, прийнявши таке рішення, ніхто не зіткнеться з великими неприємностями)).
• Рівень замінюваності товару (чим більше товарів-замінників, тим еластичніший попит на даний товар (хтось із конкуруючих продавців може збільшити ціну, тоді споживачі перейдуть до іншого продавця, який продає аналогічний товар, чи товар-замінник (пшениця на ячмінь, овес; шкіра на дермантин і т.д.)).
• Відносна вага товару в доході споживача (чим більше місце займає продукт в бюджеті споживача, при інших рівних умовах, тим більша буде еластичність попиту на товар.) (10%-й ріст ціни на жуйку складе всього кілька центів і визве мінімальну реакцію в плані зміни кількості спожитої продукції, а 10% зміна вартості на авто чи нерухомість буде складати, наприклад 2 тис. дол. чи 20 тис. дол., відповідно. Подібні збільшення цін складуть суттєву частку річного доходу багатьох сімей, так що можна очікувати, що кількість купленої продукції значно зменшиться).
• Фактор часу (попит на товари більш еластичний у довгостроковий період), (якщо говядина зросте на 10% споживачі не зразу перейдуть на рибу, птицю; вони не зразу скоротять свої покупки, а з часом) [21; с. 182 - 186].

Характерна формула еластичності:

E_d = (К1-К2)/(Ц1-Ц2) * (Ц1+Ц2)/(К1+К2)

Чинники еластичності попиту такі: по-перше, наявність товарів-субститутів. Чим більше товарів-замінників, тим еластичніший попит на певний товар. Попит на товар, що не має замінника, — нееластичний; по-друге, попит на комплементарні товари менш еластичний, бо вони — менш важливий компонент у парній групі товарів (масло для автомобільного двигуна); по-третє, попит на товар однієї фірми еластичніший, ніж на товар узагалі (якщо подорожчають сигарети «Ротманс», курець переключиться на «Мальборо»); по-четверте, часовий чинник — попит на коротких часових відрізках менш еластичний, ніж на довгих, коли споживач зможе пристосуватися до зміни ціни (різкий стрибок цін на бензин зразу незначною мірою зменшить поїздки автомобіліста. Лише в перспективі можлива купівля автомобіля з більш економічним двигуном) (табл. 1.2.) [5, с. 326 - 334].

Табл. 1.2.

Еластичність за доходом — це відношення відсоткової зміни величини попиту на товари і послуги до відсоткової зміни доходів споживачів.

Важливе значення має розмежування товарів на дві групи:

Нормальні товари, коли підвищення доходу викликає збільшення попиту. Оскільки дохід і попит змінюються в одному напрямі, еластичність у такому разі буде позитивною.

Продукти харчування (в економіці їх заведено називати товарами нижчої якості), коли збільшення доход)' спричиняє зменшення попиту. Оскільки дохід і попит змінюються в протилежних напрямах, еластичність попиту на товари буде негативною.

Поняття еластичності застосовне і до пропозиції товарів. Еластичність пропозиції за ціною виражає реакцію виробника на зміну ціни: це відношення відсоткової зміни величини пропонованого товару до відсоткової зміни ціни на певний товар.

РОЗДІЛ II. СУТЬ, ЗМІСТ І ФАКТОРИ ПРОПОЗИЦІЇ

2.1. Пропозиція та ринкова пропозиція, їх суть

Пропозиція визначається кількістю товарів, яка перебуває на ринку або може бути туди доставлена. Вона визначається виробництвом, але не тотожна йому. Є випадки, коли і в урожайний рік "дари" сільського господарства відсутні на полицях магазинів. Закон пропозиції стверджує: чим вища ціна на товар, тим більша пропозиція товару, і навпаки. Отже, встановлюється прямо пропорційна залежність між ціною і величиною пропозиції. Звичайно, для виробника більш прибутковим е пропонувати товар за вищими цінами (за умови, що високі ціни гарантовано тривалі).

Основні поняття, пов'язані з пропозицією, значною мірою аналогічні поняттям, пов'язаним з попитом. Так, аналогічно до попиту ринкову пропозицію формує пропозиція благ окремими фірмами. Пропозиція окремої фірми визначається її виробничими можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні обсяги блага. Тому пропозиція аналогічно до попиту також характеризується набором обсягів певного блага, які виробники (постачальники) бажають та можуть продати на ринку, і відповідних цін [4; с.26 - 37].

Ринкова пропозиція блага складається із суми обсягів блага, які окремі фірми можуть та хочуть запропонувати до продажу за кожної конкретної ціни.

Функція пропозиції — залежність обсягу пропозиції блага від його ціни.

Крива пропозиції — графічне відображення функції пропозиції.

На графіку крива пропозиції позначена буквою S (англ. suplly) і прямує знизу вгору, зліва направо.

Рух по кривій пропозиції (рис. 2.1) ілюструє прямо пропорційну залежність між зміною в ціні і зміною у величині пропозиції.

Отже, зміна ціни на товар веде до зміни величини попиту на нього або до зміни величини пропозиції товару. Ринкова ціна показує, де саме ми перебуваємо на кривих попиту чи пропозиції.

Рис. 2.1 Крива пропозиції ( Р - ціна, Q  - к-сть товару, S - пропозиція)

Численні емпіричні спостереження та теоретичні дослідження свідчать про зростання обсягу пропозиції за зростання ціни. У цьому полягає важливий економічний закон — закон пропозиції.

Між ціною та кількістю пропонованого продукту існує пряма, або позитивна, залежність. Якщо ціна зростає, відповідно збільшується й величина пропозиції; якщо ціна знижується, то зменшується величина пропозиції. Цю залежність називають законом пропозиції.

Крива пропозиції показує, яку кількість товару виробники хотіли б продати залежно від цін на ринку. Крива йде вгору, оскільки в міру зростання ціни збільшується кількість компаній, що можуть і хочуть виробляти й продавати товар. Наприклад, за вищої ціни існуючі фірми за короткий час можуть збільшити виробництво товарів, найнявши додаткових робітників або змусивши своїх робітників працювати понадурочне (при цьому фірма має більші витрати), а у віддаленій перспективі — збільшивши розміри підприємства. Висока ціна також може привабити до ринку нові компанії, що через свою недосвідченість матимуть великі витрати; тому раніше вважали вихід на новий ринок (коли були нижчі ціни) економічно недоцільним [14; с. 128].

Позначивши пропозицію через S, можна записати функціональну залежність:

S = f(p; q; c; x),

де р - ціна товару;

q - ціна на взаємозамінюванні та взаємодоповнювані товари;

с - затрати на виробництво;

х - інші фактори.

Крапка з комою між р і ц означає різницю між впливом ціни (р) і всіх інших факторів (ц, у, х) на пропозицію.

Зміна ціни веде до зміни тільки величини пропозиції. Відбувається рух по кривій Б, яка не змінює свого положення (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Крива пропозиції, рух по кривій

Зміна ж дії всіх інших факторів (ц, с, х) веде до зміни (збільшення або зменшення) пропозиції товару. Крива зміщується в цілому або вправо, або вліво (рис. 2.2).

Крива пропозиції показує в графічному виді кількість пропонованого товару при кожнім значенні ціни, при цьому інші фактори, що впливають на обсяг пропозиції залишаються незмінними [16; с.146].

Як же впливають на пропозицію витрати виробництва?

Припустимо, що витрати на виробництво масла зросли. Виробництво стало дорожчим. Його пропозиція зменшиться. За будь-яким рівнем ціни буде виготовлено меншу кількість масла. Крива пропозиції зміститься вліво і покаже зменшення пропозиції за кожним рівнем ціни (рис. 2.2).

Інші фактори. До інших факторів, які впливають на пропозицію товару, можна віднести і мету виробників, технологію виробництва, зміни в системі оподаткування та погодних умовах.

Наприклад, відбулися технічні вдосконалення в процесі виробництва, яке стало дешевим. Пропозиція зростає. За будь якого рівня ціни буде запропонована більша кількість масла. Крива пропозиції зміститься в право і покаже зростання пропозиції загалом.

Тепер детальніше розглянемо вплив на пропозицію різних факторів:

Ціни на ресурси. Як відзначалося вище при поясненні закону пропозиції, існує самий тісний зв'язок між витратами виробництва і пропозицією. Крива пропозиції фірми ґрунтується на витратах виробництва; за додаткові одиниці продукту фірма повинна установити більш високі ціни, оскільки виробництво цих додаткових одиниць вимагає великих витрат. Звідси випливає, що зниження ресурсних цін знизить витрати виробництва і збільшить пропозицію, тобто перемістить криву пропозиції вправо. Приклад: якщо ціни на насіння і добрива знижуються, можна чекати збільшення пропозиції кукурудзи. І навпаки, підвищення цін на ресурси збільшить витрати виробництва і скоротить пропозицію, виходячи з цього змістить криву пропозиції вліво. Приклад: підвищення цін на залізну руду і кокс збільшує витрати виробництва стали і веде до скорочення її пропозиції.

Технологія. Удосконалювання технології означає, що відкриття нових знань дозволяє більш ефективно зробити одиницю продукції, тобто з меншою витратою ресурсів. При даних цінах на ресурси знизяться виробничі витрати і збільшиться пропозиція. Приклад: недавні могутні прориви в області надпровідності відкривають перспективи для передачі електричної енергії чи майже зовсім без утрат. В даний час при передачі електричної енергії по мідних проводах утрати її складають близько 30%. Яке можливий наслідок зазначеного відкриття? Істотне зниження витрат виробництва і збільшення пропозиції цілого ряду продуктів, при виготовленні яких затрачається велика кількість електроенергії.

Податки і дотації. Підприємства розглядають більшість податків як витрати виробництва. Тому підвищення податків, скажемо, на чи продажі на власність збільшує витрати виробництва і скорочує пропозиція. Навпроти, дотації вважаються "податком навпаки". Коли держава видає субсидію виробництво якого-небудь товару, воно фактично знижує витрати і збільшує його пропозицію.

Ціни на інші товари. Зміни цін на інші товари також здатні змістити криву пропозиції продукту. Зниження ціни на пшеницю може спонукати фермера вирощувати і пропонувати до продажу більше кукурудзи по кожній з можливих цін. І навпроти, підвищення ціни на пшеницю може змусити фермерів скоротити виробництво і пропозиція кукурудзи. Фірма, що випускає спортивні товари, може скоротити пропозицію баскетбольних м'ячів, коли підвищується ціна на футбольні.

Чекання. Чекання змін ціни продукту в майбутньому також можуть уплинути на бажання виробника поставляти продукт на ринок у даний час. Однак важко робити висновки про те, як позначаться чекання, допустимо, більш високих цін на нинішню криву пропозиції продукту. Фермери можуть затримати вивіз кукурудзи поточного врожаю на ринок, очікуючи підвищення ціни на неї в майбутньому. Це викликає скорочення поточного пропозиції. Так само чекання істотного підвищення в найближчому майбутньому цін на продукцію фірми може скоротити поточне пропозиція цієї продукції. З іншого боку, у багатьох галузях обробної промисловості чекання підвищення цін здатне спонукати фірми збільшити виробничі потужності і тим самим викликати збільшення пропозиції.

Число продавців. При даному обсязі виробництва кожної фірми чим більше число постачальників, тим більше ринкова пропозиція. В міру вступу в галузь більшої кількості фірм крива пропозиції стане зміщатися вправо. Чим менше в галузі кількість фірм, тим менше виявляється ринкова пропозиція. Це означає, що в міру виходу фірм із галузі крива пропозиції буде зміщатися вліво [22; с. 42].

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного вигляду і можуть бути доставлені на ринок у певному обсязі і в певний час. Як функція і результат товарного виробництва пропозиція представлена відповідними суб'єктами - продавцями.

Еволюція товарного виробництва і розвиток суспільного поділу праці зумовили переміщення функції реалізації товарів та послуг на ринку від безпосереднього виробника до торгівлі. Вплив цієї функції на стан пропозиції може бути вагомим, але вирішальною передумовою ринкової пропозиції залишається обсяг виробництва. Розбіжність у кількісній визначеності виробництва певних продуктів чи послуг та пропозиції їх може зумовлюватися відставанням у розвитку виробничої інфраструктури, що відповідає своєчасному появу результатів виробництва на ринку (транспорт, зв'язок, заготівля). Іншою причиною можуть бути технологічні та організаційно-економічні порушення, що призводять до невідповідності споживчих якостей виробленої продукції чи послуг існуючому попиту.

Пропозицію можна визначити як шкалу, що показує різні кількості продукту, що виробник бажає і здатний зробити і запропонувати до продажу на ринку по кожній конкретній ціні з ряду можливих цін протягом визначеного періоду часу. Ця шкала пропозиції представляє ряд альтернативних можливостей таких, які показані в таблиці 2.1 для індивідуального виробника (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1.

Пропозиція картоплі індивідуальним виробником (гіпотетичні дані)