Порівняльна характеристика асортименту горілчаних виробів різних виробників на матеріалах підприємств роздрібної торгівлі м. Хмельниць

Тема: Порівняльна характеристика асортименту горілчаних виробів  різних виробників (на матеріалах підприємств роздрібної торгівлі м. Хмельницького)

ЗМІСТ

ВСТУП

Галузь напоїв в Україні є  однією з найбільш динамічних. На сьогоднішній день рентабельність підприємств цієї галузі є однією з найвищих, і  темпи приросту виробництва з  кожним роком збільшуються. Українські виробники напоїв довели, що вони є конкурентоспроможними: майже вся імпортна продукція замінена споживачами на українські товари, а гостра конкуренція всередині галузі, лише сприяє покращенню якості продукції, розробці нових маркетингових стратегій тощо. Серед безлічі продуктів, створених і споживаних людством, горілка  займає зовсім особливе й значне положення по своєму різноманітному впливі на людське суспільство, на відносини людей і на виникаючі суспільні проблеми.

На сьогодні щодо кількості брендів  український алкогольний ринок сформований і близький до свого насичення; у нас безліч всеукраїнських національних алкогольних марок. Лідерів визначено й встановлено зразкову рівновагу між ними. Тепер вони вестимуть напружену боротьбу між собою, вважаючи великою перемогою кожний доданий відсоток продажу і кожну успішно проведену іміджеву кампанію. Або ж шукати нові ніші, ринки, маркетингові комунікації зі споживачем.

Метою виконання курсової роботи на тему „Порівняльна характеристика асортименту горілчаних виробів різних виробників” є огляд стану виробництва, формування споживних властивостей, асортименту, пакування алкогольних напоїв та дослідження сучасного асортименту тари та етикеток для горілок, порівняльна оцінка маркування горілок. Дане дослідження не є випадковим, бо через широкий асортимент горілчаної продукції виникає необхідність аналізувати ринок, щоб вибирати найкращі продукти за найліпшою ціною серед запропонованих вітчизняними та іноземними виробниками. Отже, проблема вибору справді якісної продукції була, є і залишатиметься завжди актуальною.

Предметом дослідження  виступають асортимент тари та етикеток, дослідження порівняльної оцінки маркування горілок.

Об’єктом дослідження  є асортимент тари, етикеток та маркування горілок.

Завдання даної роботи полягає у порівняльній оцінці асортименту, гармонійності тари, етикеток і маркування горілок різних виробників.

РОЗДІЛ 1. СТАН ВИРОБНИЦТВА, ФОРМУВАННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ, СУЧАСНИЙ АСОРТИМЕНТ, ПАКУВАННЯ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ

1.1 Аналіз ринку горілчаних виробів в Україні

Вітчизняний алкогольний ринок  на сьогодні є одним з найбільш динамічних.

Рентабельність підприємств цієї галузі є однією з найвищих, і  темпи приросту виробництва з кожним роком збільшуються. Українські виробники алкогольних напоїв довели, що вони є конкурентоспроможними: майже вся імпортна продукція замінена споживачами на українські товари, а гостра конкуренція всередині галузі, лише сприяє покращенню якості продукції, розробці нових маркетингових стратегії тощо.

Внутрішній ринок горілки  протягом 2010/2011 років зростав переважно у грошовому вимірі за рахунок збільшення попиту на більш дорогі горілчані напої, які належать до середнього та вище середнього цінових сегментів. За даними фінансово-аналітичної групи "ПРО - Консалтинг" ринок горілки у 2011 році оцінюється приблизно у 2,3 млрд. дол. США [2].

За підрахунками експертів і  операторів ринку, останні декілька років потреба у міцних алкогольних напоях на вітчизняному ринку стабілізувалася на рівні близько 40-44 млн. дол. – внутрішній ринок горілки наближується до насичення. Виробники прагнуть преміалізувати свої портфелі. Сьогодні на преміум-сегмент припадає понад 4% сукупних горілчаних виробів.

Причому українські виробники успішно  конкурують у цьому сегменті з  такими відомими іноземними брендами як Smirnoff, Absolut і Finlandia, які займають до 1% ринку [3].

Основними причинами високих темпів зростання фінансової ємності аналізованого  ринку є збільшення попиту на дорожчі напої.

За умов зміни вподобань споживачів у бік найбільш дорогої горілчаної продукції, основні продажі, як і раніше, припадають на горілку середнього цінового сегмента (18-25 грн. за пляшку)

– питома вага у сукупних продажах продукції за результатами 2011 року склала 30%. Компанії, які визнані лідерами лікеро-горілчаного ринку, працюють саме у цьому ціновому сегменті.

Основними операторами ринку, як і  у 2010 році, протягом 2011 року залишалися такі виробники: ГК ТОВ "Союз - Віктан", ДП "Імідж Холдинг", УВК "Nemiroff", ЗАТ "Львівський ЛГЗ", ЗАТ "Перший ЛГЗ". Проте відбулась зміна структури ринку за виробниками: на кінець 2010 року лідером на внутрішньому ринку за обсягами виробництва і реалізації було дочірнє підприємство "Імідж Холдинг" акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС", яке займало 23% українського ринку міцного алкоголю у грошовому вимірі. Проте за обсягами експорту, за даними асоціації СОВАТ, ДП "Хортиця", за результатами 2011 року, посіла п'яте місце, тоді як найбільшим вітчизняним експортером горілки залишається УВК "Nemiroff", яка до того ж займає близько 20% алкогольного ринку України.

На сьогоднішній день українська горілка  експортується більше, ніж у 60 країн  світу.

Лідером серед країн-імпортерів вітчизняної  горілки та лікеро-горілчаних виробів  сьогодні є РФ (близько 80% у загальному обсязі українського експорту). Отже, українська горілчана галузь є досить чутливою до обсягів поставок продукції вітчизняних виробників до РФ. Знизились обсяги експорту горілчаної продукції і до Молдови (на 5%), однак, до Казахстану, Ізраїлю та США, за даними Держкомстату, поставки міцних українських напоїв збільшились на 68%, 36% і 26% відповідно [2].

Однією із причин скорочення обсягів  експорту за даними СОВАТ, є виникнення проблем у процесі запровадження у Росії Єдиної державної автоматизованої системи обліку обсягів виробництва і обігу етилового спирту, алкогольної продукції та продукції із вмістом спирту (ЄДАІС). Програмою передбачено введення спеціальних федеральних марок для російської продукції і акцизних – для імпортної, на які заводи – виробники повинні наносити спеціальний штрих-код, що обліковуватиметься у ЄДАІС. Механізм її дії від початку було не врегульовано на технологічному та законодавчому рівнях, що спричинило на той момент певні труднощі для імпортерів алкогольної продукції до РФ.

На світовому ринку міцних алкогольних напоїв, за даними досліджень маркетингової компанії "Імпект" (Impact 2006 Global Drinks Studi) за 2011 рік, горілка посіла друге місце за зростанням продажів, склавши конкуренцію традиційно популярним на Заході віскі, рому і джину. Її річний обсяг реалізації склав 53,7 млн. ящиків на рік (12 пляшок по 0,75 л) і тільки трохи поступається віскі – 54,9 млн. ящиків. За таких тенденцій експерти прогнозують лідерство цій продукції у найближчі роки[3].

Однією з основних проблем сучасної лікеро-горілчаної промисловості України є ухилення від сплати податків. Так, на сьогодні найбільш поширеними схемами тіньової діяльності юридичних і фізичних осіб є:

- використання підроблених марок  акцизного збору, які друкуються  на вітчизняних підприємствах поліграфічної промисловості, виготовляються за допомогою копіювальної техніки або ввозяться контрабандою з-за кордону;

- використання отриманих марок  акцизного збору не за призначенням. Марки на продукцію з меншою ставкою акцизного збору застосовуються для продукції, що має більш високі розміри податків;

- неправомірне завищення цін  на давальницьку сировину з  боку фірм-реалізаторів, яку вони передають лікеро-горілчаному заводу. У подальшому, отримавши товар за заводськими цінами, фірма-реалізатор уже має значний запас у собівартості продукції. Знизивши ціну нижче заводської, фірма все одно отримує дохід, який виникає із раніше зробленої націнки на давальницьку сировину, матеріали та ін.;

- застосування підприємством марок  акцизного збору, що були отримані  іншою господарською структурою. При цьому виготовляється неврахована горілка. Тут можливе використання спирту, списаного в межах допущених технологічних витрат у ході виробництва продукції, до складу якої він входить: горілка, парфуми, лікарські засоби та ін. До цього слід додати контрабандний спирт;

- продаж товару за посередництвом "фіктивної" фірми за угодою  консигнації, коли розрахунки проводяться в міру того, як реалізується продукція. Товар продається "фіктивною" фірмою, після чого вона зникає, не сплативши податків до бюджету. Відтак продавець відображає цю фірму у своєму бухгалтерському обліку як боржника;

- отримання спирту із заниженими  ставками акцизного збору на  виробництво продукції, до складу якої входить технічний спирт. У подальшому він переробляється (з нього виводяться денатуруючі добавки) і використовується для виготовлення фальсифікованої горілки;

- виробництво спирту та лікеро-горілчаних  напоїв без ліцензії;

- сплата сум акцизного збору  та ПДВ шляхом взаємних заліків,  зустрічних зобов'язань, векселями, в тому числі казначейськими, та в інших формах, які не передбачають здійснення таких платежів коштами.

Не менш важливими лишаються  і проблеми підвищення акцизу, нестача  сировини та неефективне державне регулювання галузі.

Звичайно підвищення акцизу продовжиться, оскільки в Україні він значно нижче, ніж в Європі. Але від того, якими методами будуть підвищуватися акцизні ставки, залежить і подальший розвиток ринку алкогольної продукції. В умовах вітчизняного ринку таке підвищення повинне бути дуже плавним та планомірним. Підвищувати акцизи на спирт необхідно тільки з одночасним жорстким контролем за виготовленням і реалізацією підакцизних товарів.

Тих мір, до яких вдається держава  для наведення порядку на ринку, явно недостатньо.

Введення і наступне скасування мінімальних цін на алкогольну продукцію – яскравий приклад.

Адже в ідеалі після введення мінімальних цін передбачалося, що сегмент фальсифікованої горілки зникне. Але цього не відбулося, і навіть більш – спостерігається збільшення даного сегмента, а для врегулювання ринку необхідний комплекс мір, кожна з який доповнює і підтримує іншу.

1.2 Класифікація і сучасний асортимент  горілок

Міцні алкогольні напої  — питний спирт, горілка, лікеро-горілчані  вироби, виноградні вина і коньяки  містять достатньо високий відсоток етилового спирту, який негативно діє на організм людини, особливо нервову систему. Наслідками такої дії є народження неповноцінних дітей, зміна психіки людини, деградація особи. Проте населення недостатньо обізнано про шкоду алкоголю. З метою зменшення споживання алкогольних напоїв учені спільно з працівниками харчової промисловості розробляють рецептури слабоалкогольних напоїв, коктейлів. У світовій спільноті, особливо в розвинених країнах, спостерігається зниження споживання міцних алкогольних напоїв. Горілку, бальзам, пунш і інші міцні алкогольні напої вживають в розбавленому (з водою, мінеральною водою, сподіваємося, соками) вигляді, у складі коктейлів невисокої фортеці._

Спирт етиловий і горілка. Спирт  етиловий отримують методом спиртного  бродіння цукро- і крохмалемістких продуктів — цукрового буряка, очерету, картоплі, зерна, а також відходів їх переробки (меляси, патоки, відходів виноробства). Для приготування алкогольних напоїв використовують ректифікований — очищений перегонкою — етиловий спирт сортів люкс, екстра, вищого очищення і 1-го. Вміст алкоголю в ректифікованому етиловому спирті 96,0—95,6% за об'ємом. Це прозора безбарвна рідина, без сторонніх присмаків і запахів.

Горілка є суміш ректифікованого  етилового спирту із зм'якшеною водою, оброблена активованим вугіллям і профільтрована. При цьому віддаляються сивушні масла, альдегіди, механічні і інші домішки, які додають горілці неприємний запах і присмак, утворюють осад, «біле кільце». Назва горілки залежить від кількості і якості ректифікованого етилового спирту і добавок, поліпшуючих її  смакові властивості. Як добавок, поліпшуючих смак, використовують лимонну кислоту; перманганат калія, цукор, інвертний цукор, мед і так далі

Промисловість випускає горілки і  горілки особливі. Із спирту люкс готують горілку Абсолют, Гетьман, Люкс, Золоте кільце міцністю 40% об. Із спирту екстра — горілки Старослов'янська, Кристальна, Золота корона, Столична, Посольська. Горілки із спирту екстра мають переважно міцність 40% об., але за діючим стандартом,  можуть вироблятися  міцністю 40—45%об. Із спирту вищого очищення готують горілки Російську, Староруську, Столову, Водку і ін. (40% про.). Із спирту вищого очищення дозволено готувати горілки міцністю 38— 45% об. Горілки ділять на горілки і горілки особливі — залежно від смакових і ароматичних властивостей. Для особливих горілок проводиться вище очищення спирту, використовуються деякі добавки — мед, березовий сік, мінеральна вода і ін. До особливих горілок відносять Московську особливу, Російську — з додаванням меду, Чернігівську –з додаванням смородинових бруньок, Українську з перцем, Золото Полуботка – з доданням сусального золота.

Доброякісні  горілки повинні мати вид прозорої рідини, без сторонніх включень і осаду, смак і аромат характерні для даного вигляду, без сторонніх присмаків і запахів. З фізико-хімічних показників нормуються об'ємна частка спирту, лужність, зміст сивушних масел і альдегідів, концентрація ефірів. Якість виробів підтверджується посвідченнями якості або сертифікатами відповідності, виданими в установленому порядку. Спиртні напої приймаються по кількості і якості, зокрема на вигляд і оформленню, відповідно до вимог нормативно-технічної документації і договорів сторін.

Класифікація лікеро-горілчаних виробів  подана у таблиці 1

Таблиця 1

Класифікація лікеро-горілчаних виробів за змістом спирту і цукру

Ром відноситься до міцних алкогольних  напоїв. Отримують зброджуванням  меліси і інших продуктів очеретяно-цукрового  виробництва. Перегнану брагу протягом 4— 5 років витримують в нових дубових бочках— для старіння. Ром поступає з-за кордону (Куба, Ямайка, Бразилія). Міцність — 45%, вміст цукру — до 2%, напій має янтарний колір, пекучий смак і різко виражений аромат. Ром використовують і як сировину в кондитерському і лікеро-горілчаному виробництвах, для коктейлів і морозива.

Віскі отримують перегонкою збродженого  дріжджами сусла з жита, кукурудзи  або ячменю з подальшою тривалою витримкою спирту-сирцю в дубових, обвуглених усередині бочках і купажуванні з дистилірованою  водою, цукровим сиропом і кольором. Більше всього віскі випускають в США і Англії. Напій світло-коричневого кольору, м'якого, злегка пекучого смаку, приємного специфічного аромату, міцність— 45%; вживають у поєднанні з содовою або газованою водою.

Джин — міцний алкогольний напій (45%), що отримується перегонкою водно-спиртової  рідини, настояної на ялівцевій ягоді з додаванням різних прянощів (апельсинова кірка, гвоздика і ін.). Поширений в США, Західній Європі. У наших умовах його замінює гірка настоянка Ялівцева любительська. Джин більше рекомендується вживати як інгредієнт коктейлів Сонячного, Кминного, Осіннього. У Італії і Франції з винограду готують напій мартіні, в деяких країнах з яблук — кальвадос, із сливи — сливовицю.

Оперуполномоченный? (Виробник - «Підмосковні озера»)Зроблена за класичною технологією російських горілок із системи подвійного очищення. Духмяні спирти червоного та запашного перцю надають цієї горілці неповторний аромат і пікантну гірчинку у смаку. Ємність: 0,5 л. Матована пляшка, пробка “гуала”.

Горілки "Особлива" і "Класична" виробляються на Київському лікеро-горілчаному заводі "Столичний Стандарт" з урахуванням підготовленої артезіанської води та зернового спирту "Люкс". Перш ніж отримати право називатися "Столичним стандартом", продукція заводу проходить 15 стадій очищення: 9 для води та 6 для горілки. Горілка проходить кілька етапів очищення через кварцовий пісок, фільтрацію через вугільні колони й у завершення, - унікальну срібну фільтрацію.

Горілка особлива "Спокуса" ("Піраміда"). Завдяки комплексному поєднанню якості і пародіюванням стилю, горілка дуже популярна в споживачів і визнане Воронецким сувениром. Склад: спирт етиловий ректифікований “Екстра”, вода питна виправлена, цукор, вуглеводний модуль "Фрулак " ,духмяний спирт чорної смородини, ароматизатор "Чорна смородина".

Горілка Довгань ?Дамська  легка? («Дейрос»). Унікальна технологія із застосуванням солодового спирту “Люкс” і натуральних настоїв яблук і винограду. Ставиться до групи високоякісних горілок. Склад: вода, спеціально підготовлена, спирт ректифікат “Люкс”, цукровий сироп, настій яблук, настій винограду, гліцерин. Випускається обсягом: 0,5 л, 0,7 л і одну л.

Тигроff?("Уссурійський бальзам"). Горілка " Тигроff " створювалася спеціально для молоді, молодих менеджерів нижньої ланки. Яскраве "тигрове" оформлення привертає увагу як у полиці магазинів, і у барах серед інших горілчаних пляшок. Так, і рецептура горілки "Tigroff" було створено з урахуванням молодіжних переваг. Трохи більше жорстка на смак ніж, ніж " Федір Конюхов " . До її складу ввійшли дієві антистресові компоненти, і навіть т.зв. "комплекс менеджера" - вітаміни групи B, спирт класу "Люкс" .

Горілка "Федір Конюхов" ("Уссурійський бальзам"). Горілка "Федір Конюхов", створена основі спирту класу "Люкс", має м'який тонкий смак, легко п'ється завдяки чудовому спирту класу "Люкс" й особливої м'якої воді, "шліфує" смак напою. У купаж додано женьшень, щоб згладити згубний для печінки вплив алкоголю.

Водохресна м'яка люкс? ("Вестор") Напій серії м'яких горілок. Високоякісний спирт "Люкс", природна вода що з настоєм рису надають дивовижно м'який і свій неповторний смак горілці. На 10-ї міжнародній виставці у Сочі "Вино-водка-табак-2003" "Водохресна м'яка" була найкращою на дегустаційному конкурсі. Вона нагороджено золотою медаллю з якості. 2004 року горілка удостоїлася золотої медалі на найбільшій Російської виставці продуктів "Продэкспо 2004" .

Зірка Улугбека? (Фірма "Меркурий-2" ) Виробляється з урахуванням високоякісного спирту “Люкс” і кришталево живої води Архизского льодовика. Як унікальнї добавки використовується настій фейхоа, що надає горілці неповторний аромат і свіжість смаку. Височайша якість компонентів і особливий спосіб очищення (як фільтр використовується вугілля кокосового горіха) є основою численних достоїнств горілки “Зірка Улугбека”. Випускається в пляшках ємністю 0,5 л, 0,5 фляга, 0,75 л.

Горілка "ЕТАЛОН" (ТД "Кристал - Лефортово") Новий високоякісний продукт класу медіум, традиційний горілчаний смак якого прагне досконалості. Неординарна, ексклюзивна форма пляшки, оригінальна етикетка, доповнена модної стереограмою, відразу привертає мою увагу покупця. ЕТАЛОН - класична російська горілка, виготовлена з урахуванням кристально чистої води та спирту категорії "Люкс" по традиційної російської технології.

Фірмова горілка “Меркурій” (Фірма "Меркурий-2" ) Оригінальна поєднання старих російських традицій і нових технологій. Виробляється з урахуванням високоякісного спирту “Люкс” і спеціально підготовленої води гірських джерел. У рецептурою використовуються особливі добавки: морквяний морс і настій сухий морської капусти, які надають їй оригінальний смак. Випускається в пляшках ємністю 0,5 л і 1,0 л.

"Царська" (Промислова група «Ладога») - головне досягнення компанії, перша група у серії ювілейних горілок. Це напій для справжніх цінителів і гурманів. У горілці " Царська " закладено дух Петербурга: ідея взаємозв'язку історії, сучасності і культури. Цією горілкою компанія " Ладога " відкриває ювілейну колекцію, присвячену 300-річчю Санкт-Петербурга. За її їх виробництві використовують спирт " Люкс " і настій липового кольору. Добавки липового меду надають горілці "Царської" особливу м’якість

"Менделєєв" (ЗАТ «Ливиз») “Менделєєв” - новий смак в колекції горілок “Ливиз”. Основний компонент горілки “Менделєєв” є спирт “Екстра”, вироблений з найкращих сортів пшеничного зерна, і чистісінька Ладожська вода, визнана фахівцями ідеальної для горілки. Спеціальні добавки ваніліну і соди дозволяють домогтися неповторного поєднання м'якого смаку і тонкого пахощів. Ємність: 0.5л., 0.75л., 1 л. Фортеця: 40%

Відповідно до роботи секрет якості горілки криється насамперед у ролі використовуваного сировини: зернового спирту, виготовленого  з добірних сортів пшениці і жита, і живий, м'якої природної води. До того ж, складніше процес очищення спиртів, води та водно-спиртової суміші, що краще умягчители, тим, зрештою, вище якість напою. Зрозуміло, чим більше домішок, то помітніший стає той неприємний сивушний запах, з яким довго боролися перші російські винокури. Крім рівня очищення, велику роль грає сировина, із якої він було зроблено. Істотно впливають на пом'якшення різкого смаку і спиртового запаху горілки надає очищення спиртово-водної суміші. І тому застосовуються різні методи, найвідоміший із яких - фільтрація суміші через деревне активоване вугілля. Одне слово, зробити хорошу горілку - справа досить складна, тому гарантією якості горілки для покупця сьогодні безперечно є чесність і репутація виробника.

1.3 Особливості пакування горілчаних  виробів

Розливають горілку в скляні пляшки ємністю 0,05; 0,25; 0,33; 0,1; 0,5; 0,75 і 1 л, закупорюють ковпачками під обкатку з алюмінієвої фольги з пробкою або полімерною прокладкою або поліетиленовою пробкою з ковпачками, що нагвинчуються. На пробці указується буква, відповідна виду горілки (Р — російська, П — пшенична), на етикетці приводяться найменування напою, товарний знак, найменування підприємства-виготівника, міцність напою, ємність посуду, позначення стандарту на продукцію. Дата розливу указується насічкою по периметру етикетки проти відповідної цифри або штампом на зворотному боці. Етикетка повинна бути наклеєна рівно, п'ятьма смужками клею, обтиск пробки навколо шийки пляшки щільний.

Горілчані вироби розливають переважно у пляшки із знебарвленого, напівбілого, а часом і зеленого скла місткістю 0,25; 0,5; 0,75 л, а горшку— і в 1 л. Стандартом передбачені також пляшки іншої місткості, деякі види керамічного і фарфорового посуду.

Деякі високоякісні напої розливають в художньо оформлені плоскі або  фігурні пляшки — скляні, кришталеві, фарфорові, керамічні. Закупорювання пляшок проводиться так само, як і горілки. При перевертанні вони не повинні давати течі. Пляшки укладають в гніздові ящики, фігурні заздалегідь обгортують папером і укладають в дерев'яних або картонні ящики з прокладкою матеріалами, що запобігають бою посуду.

Для закупорювання  використовують пробки коркові, поліетиленові, пластмасові і алюмінієві ковпачки з внутрішньою прокладкою з пластмаси  або картону, покритого целофаном. На алюмінієвих ковпачках скорочено вказують назву заводу-виробника.

Пляшки встановлюють в гніздові ящики і в них зберігають. Оптимальний  режим зберігання: температура — 10—20°С і відносна вологість повітря  — не вище 85%. Гарантійний термін зберігання горілок 12 міс, для Міністерства оборони — 18 міс, горілок особливих — 6 міс. з дня розливу.

Горілчані вироби повинні зберігатися в складських приміщеннях при температурі від 10 до 20°С і відносної вологості повітря не більше 85%. На деякі напої, виходячи з їх сировинного складу, терміни зберігання встановлюють індивідуально. Зберігати краще в темному приміщенні. Горілчані вироби, в яких після закінчення зазначених термінів не з'явилися помутніння або осад, придатні для подальшого зберігання і реалізації.

При зберіганні горілки велике значення має матеріал споживчої тари, оскільки в цей період у продукті відбуваються процеси! окислення, вилужування окремих компонентів із води. При використанні скляних пляшок необхідне якісне скло, що можна оцінити за водостійкістю тари.

Важливою функцією пакування лікеро-горілчаних виробів є захист споживача від фальсифікованої продукції, тому частка вартості елементів пакування постійно зростає.

Для більшості фірмових видів горілок вищого класу і  якості, важливим елементом можна  вважати форму пляшок, її дизайн, особливості обробки і декорування скла з якого виготовлено тару, високоякісна поліграфія і своєрідна пробка. Ексклюзивна пляшка характеризує особливості горілки, наявність на дні пляшки прорізів свідчить про використання сучасного обладнання. Декорування надає пляшці особливий шарм, перетворюючи її в оригінальну і неповторну. Дизайнерське рішення у більшості випадків є гарантом захисту продукції від підробки.

Особливо важливим стає фірмовий стиль пляшок. При оцінці пляшок ураховують бездоганну прозорість, блиск, відображувальну і заломлювальну здатність, різноманіття кольорових відтінків. Крім того, дуже важливим для скляної упаковки вважають гігієнічність, відсутність взаємодії із продуктом, можливість герметичного закупорювання, високу технологічність. В оформленні пляшок для горілки набуло поширення травлення або сатинування всієї поверхні чи у вигляді малюнку. Завдяки цьому можна підбирати індивідуальність упаковки. 
Найбільш ефективним методом захисту від підробок вважається декорування пляшок методом шовкотрафаретного друку з наступною термічною обробкою. Значна товщина нанесеної фарби забезпечує насиченість, яскравість кольорів, дозволяє закривати навіть нерівну жорстку поверхню. При цьому гарантується висока якість друку і довговічність виробів. Після нанесення малюнка вироби проходять термічне оброблення, чим досягається висока ступінь стійкості при механічній дії.

У розроблених фірмами  дизайнах пляшок вдається отримати неординарні  і неповторні ефекти, які дуже важко  підробити і фальсифікувати. Зокрема, це стосується повноколірного декорування з використанням фарб, які містять дорогоцінні метали — золото і платину.

Важливе місце займає форма пляшок. За останні роки з'явилися  пляшки у вигляді графіків, снарядів, крапель, рушниць, тварин та інших нестандартних форм.

Якість горілки повинна  прямо пропорційно відображатися  у якості упаковки, смак горілки  має підкріплюватися відповідним  дизайном етикетки, прозорість напою  гармонійно поєднуватись із прозорістю і вишуканою формою пляшки.

Найбільш важливими елементами захисту горілчаних напоїв є: закупорювання пляшки високим ковпачком, подвійне лазерне маркування на ковпачку та на горловині пляшки, етикетці, контретикетці (рис. 14.5). Оригінальним за конструкцією є полімерний контроль-дозатор, який не виймається із вінчика без пошкодження та не дає можливості залити продукт у пляшку повторно. Надійним захистом вважається термоіндикаторне зображення на етикетці і голограмі.