Порівняльна характеристика гірськолижного туризму в Україні та Польщі

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський  національний університет імені  Івана Франка

географічний  факультет

кафедра туризму 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Гаврилюк  Софія Володимирівна 

Порівняльна характеристика гірськолижного туризму

в Україні та Польщі 

Курсова робота

Спеціальність 6050400 - Туризм 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                       Науковий керівник:

асист. Ганич  Наталія Михайлівна 
 
 
 
 
 

Львів 2011

ЗМІСТ 

Вступ …………………………………………………………………………….. 3

Розділ I. Розвиток лижного туризму в Україні та Польщі …………………… 4

  1.1. Етапи розвитку лижного туризму в Україні ……………………………. 4

   1.2. Етапи  розвитку лижного туризму в  Польщі ……………………………. 6

   1.3. Порівняльний  аналіз розвитку лижного туризму  в Україні та Польщі...

Розділ II. Найвідоміші гірськолижні курорти України та Польщі……………

   2.1. Найвідоміші гірськолижні курорти України

   2.2. Найвідоміші  гірськолижні курорти Польщі

   2.3. Порівняльний аналіз інфраструктур гірськолижних курортів України та                 Польщі

Розділ III. Проблеми та перспективи лижного туризму в Україні та Польщі

   3.1. Проблеми  та перспективи лижного туризму  в Україні

   3.2. Проблеми  та перспективи лижного туризму  в Польщі

   3.3. Порівняння  проблем і перспектив у лижному  туризмі України і Польщі

Висновки

Список використаних джерел

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       ВСТУП

       Актуальність  теми: відпочинок в горах останнім часом набув значного розмаху, саме тому важливо зрозуміти, що лижний туризм – це один з найперспективніших видів туризму, адже він найпопулярніший із усіх зимових видів відпочинку. Тому важливо помічати плюси і недоліки в розвитку цього виду туризму в нашій країні і переймати позитивний досвід інших держав. Польща – країна яка є членом Європейського союзу, а більшість видів діяльності сьогодні тяжіє до тенденцій розвитку саме в цьому напрямку. А також Польща має більший авторитет в колі гірськолижників, ніж Україна, хоча природні умови і географічне розташування гір нічим не відрізняються. Тому, на мою думку, важливо проаналізувати розвиток певного виду туризму, на курортах не настільки віддалених один від одного, але які знаходяться в різних країнах і зрозуміти яким чином можна виправити ситуацію на користь позитивного розвитку гірськолижного туризму в України.

       Мета: з’ясувати спільні та відмінні риси лижного туризму в України та в Польщі.

       Завдання: на основі вивчення різноманітних джерел розглянути етапи розвитку лижного туризму, провести порівняльний аналіз інфраструктури найвідоміших лижних курортів, з’ясувати та співставити проблеми та перспективи розвитку лижного туризму в Україні та Польщі.

       Об’єкт  дослідження: гірськолижні курорти України та Польщі

       Предмет дослідження: етапи розвитку, сучасний стан інфраструктури курортів, проблеми та перспективи лижного туризму в Україні та Польщі.

       Курсова робота складається з трьох розділів кожен з яких поділений на три підрозділи. Перший і другий підрозділи кожного розділу – аналіз опрацьованих джерел, третій підрозділ – порівняння здобутої інформації. 
 
 
 

       Розділ  I. Розвиток лижного туризму в Україні та Польщі

         1.1. Етапи розвитку лижного туризму в Україні

       Історія лижного туризму України має  більше ніж сторічну історію. Офіційно він сформувався у 50-ті роки XX століття, саме тоді з’явилися перші осередки лижного туризму в містах України. Найбільшого свого розвитку і масовості в Україні лижний туризм досяг на початку 90-тих років XX століття, коли у спортивні лижні походи щорічно входило кілька тисяч осіб, а комісії з лижного туризму існували практично при всіх обласних федераціях туризму. У порівнянні з радянським періодом свого розвитку лижний туризм в Україні на сучасному етапі знаходиться у стані занепаду. Якщо за радянських часів кількість туристів-лижників в Україні можна було оцінити кількома тисячами і культивувався він у 15-17 регіонах нашої країни, то зараз ним займаються 100-200 осіб і представництво регіонів становить 8-10 територій. Зараз лижний туристсько-спортивний загал України можна оцінити у 200-300 осіб, що є надзвичайно низьким показником і говорити про кризу в цьому виді туризму.

      Спортивний  лижний туризм на сучасному етапі розвивається у двох напрямках: маршрутний туризм (проходження маршрутів туристсько-спортивних походів) та змагальний туризм (підготовка та участь в змаганнях із техніки спортивного туризму).  В історії розвитку спортивного туризму в Україні ці два напрямки завжди були нероздільні. Але якщо походи були основною формою туристсько-спортивної діяльності і давно запроваджені у спортивну класифікацію (уперше у 1949 році), то туристські змагання і зльоти носили характер допоміжний, другорядний. Нерідко вони використовувалися для перевірки готовності туристських груп для виходу на категорійні маршрути.

     В маршрутному туризмі до середини 90-х років основна кількість лижних категорійних походів здійснювалася за межами України. Основні райони таких походів – Кольський п-ів, Приполярний та Полярний Урал, Саяни, Хамар-Дабан та інші. Зараз за інформацією Центральної маршрутно-кваліфікаційної комісії максимальні повноваження з лижного туризму мають лише Одеська ОМКК, Запорізька ОМКК та МКК м. Києва. Такі ж повноваження має Харківська ОМКК, однак Харківська федерація спортивного туризму не увійшла до складу Федерації спортивного туризму України

       Слід звернути увагу на лижний район – Українські Карпати. В останньому радянському “Переліку класифікованих туристських спортивних маршрутів на 1989-1992 роки ” приведені лише 2 маршрути ІІ та ІІІ категорії складності. Карпати завжди вважалися “не серйозним” з точки зору лижного туризму регіоном, придатним лише для походів І-ІІ категорії складності. Однак вже в  “Переліку класифікованих туристських спортивних маршрутів України” з’явився як експериментальний маршрут ІV категорії складності, який проходить по Горганах, Свидовцю та Чорногорі.

      У змагальному туризму змагання і зльоти відносно доступні, але їх кількість також помітно зменшилась. Запровадження спортивного туристського багатоборства у 1998 році до Єдиної спортивної класифікації України як самостійного розділу спортивного туризму поряд зі спортивними походами стало значним поштовхом для розвитку цього напрямку спортивного туризму, незважаючи на значні вади прийнятої класифікації.

      В змагальних видах спорту дуже важливе  значення має календар змагань. В  лижному туризмі у календарі  змагань ФСТУ лише одні змагання –  Чемпіонат України з техніки лижного туризму (вперше проведений у 2003р.). І хоча це безумовно позитивний момент, але мати у будь-якому виді спорту лише одні офіційні змагання неприпустимо мало. Тому розширення кола змагань є наступним кроком у цьому напрямі. Так, туристи-пішохідники мають вже 5-6 офіційних стартів на рік. Тому нагальним є проведення Кубку України з лижного туризму, який у подальшому може складатися з кількох етапів.

       Ще  однією проблемою, яка відрізняє  організацію змагань з техніки  лижного туризму від змагань  з інших видів туризму, це та, що туристам-лижникам необхідне розміщення в стаціонарних умовах. В Карпатах розміщення навіть в приватному секторі вже досягає 150 грн. з особи за добу, тому розміщення команди у 8-10 спортсменів протягом 4-5 днів чемпіонату є серйозною сумою, а якщо додати сюди необхідність проведення тренувальних зборів, то це вже значні витрати на команду. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       1.2. Етапи розвитку  лижного туризму  в Польщі

       За  даними Великої Енциклопедії Татр першими  лижниками в Польських Татрах були Владислав Клечинський молодший і Марцін Козлецький, які в квітні 1891 році дійшли на лижах до Czarnego Stawu Gąsienicowego, але реальний початок лижництва в Польщі наступив в 1894р., коли Станіслав Барабаш привіз в Закопане невідомі нікому раніше лижі і почав пропагувати катання на них.

       Також лижництво зобов’язане своєму розвитку альпіністам, які використовували  лижі для поїздок взимку. Кількість  ентузіастів росла з кожним роком, і хоча спочатку їх було не дуже багато, але вже в січні і лютому 1907 року були відкриті перші польські лижні організації: Карпатське товариство лижництва у Львові та в Закопаному – лижна секція товариства Татр.

       Спочатку  лижництво розвивалося як туризм, але вже з 1907 року було почато організовування  лижних змагань.

       Яскравий розвиток всіх форм лижного спорту відбувся у міжвоєнний період. Цей вид активного відпочинку поширився на всі польські гори – від Сілезьких Бескид, через Татри до Чорногори. В 1936 році лижників в Польщі було кілька тисяч. Катання на лижах стало модним.

       В Європі перша канатна дорога з’явилася  в 1939 році в Чехії, в кількох кілометрах від польського південного кордону  – в Сілезьких Бескидах. 26 лютого 1936 року на Мисленіцке Турне прийшов  перший вагончик з пасажирами. На Каспровий  Верх пасажири вперше прибули 15 березня 1936 року.

       До  початку Другої світової війни було побудовано ще 2 фунікулери: в Криниці (відкриття 8 грудня 1937 року) та в Закопане (20 грудня 1938 року), а також ще 2 санних підйомника.

       Під час Другої світової війни лижна  інфраструктура в Закопаному і в Криниці не постраждала. Це пов’язане з тим, що німці на цих територіях зробили зону відпочинку для свого війська.

       60-ті  роки XX століття – час глобального поліпшення лижного обладнання. З’явилися металеві лижі та міцне взуття, яке було спеціально зроблене для спуску з гір. На лижний відпочинок почали масово їздити власними автомобілями.

       Починається будівництво нових станцій, прокладання  нових маршрутів, обладнання схилів новими підйомниками.

       В 1977 році, під час інвестиційного буму, було побудовано ще одну канатну дорогу на Буфоровий Верх в Закопаному. Дуже великим досягненням було те, що в Щирку відкрився гірськолижний курорт.

       У вісімдесятих роках Польща переживає  період стагнації, а лижництво зазнає певного регресу. Але не зважаючи на це продовжується і завершається будівництво гірськолижного курорту в Пільську.

       Зміни, що відбулися у 1989 році і реформи  Бальцеровича, поставили на ноги економіку  Польщі. Обертів набирає і інвестування лижної інфраструктури. Новий стан речей дозволяє досліджувати Альпи і порівнювати рівень лижної інфраструктури. Розпочалася реконструкція існуючих та будівництво нових гірськолижних курортів. Деякі інвестори купують нове обладнання, а інші, особливо в 90-ті роки, викуповували вже використовувані раніше підйомники в Альпах коли там проходила модернізація.

       З 1990 року в Польщі були побудовані і  відкриті цілковито нові гірськолижні курорти, такі як: Палениця в кавниці (1991), Верхомля (1998), Явожина Криницька (1997), Шимошкова (2000), Татранська Бялка (2001), Харенда (2003), Юргув (2006), Сверадов (2008).

       В кінці 2008 року на території Польщі було чотири гондольних підйомників, 30 двомісних  і одномісних, 22 трьохмісних і  чотирьохмісних та 3 шестимісних крісельних підйомників, а також 3 фунікулери. 
 
 
 
 
 
 

       1.3. Порівняльний аналіз розвитку лижного туризму в Україні та Польщі 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Розділ  II. Найвідоміші гірськолижні курорти України та Польщі

       2.1. Найвідоміші гірськолижні курорти України

       Гори  розташовані на території 4 областей України: Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецької. Регіон також умовно поділяється на 2 частині - Прикарпаття і Закарпаття. Прикарпаття - це Івано-Франківська і Чернівецька області, Закарпаття - Закарпатська область. Частина Львівської області також розташована на території гір (південна частина). Гори невисокі, вулканічного походження, середньою висотою близько 1200-1400 метрів. Найвища  точка знаходиться в районі села Ясиня і Яблуниця - гора Говерла - 2061 м. Поруч розташовані всі двухтисячники Українських Карпат - Петрос, Хом'як, Піп-Іван.

       Гірські вершини покриті снігом близько 5 місяців протягом  року. Практично  в будь-якому регіоні є місця  для катання на лижах - лижні бази, санаторії звичайно розташовані  в місцях, придатних для катання  на лижах і сноубордах.

             Основними гірськолижними курортами України є – Буковель,  Славське та Драгобарт.

       Буковель – гірськолижний курорт біля підніжжя гори Буковель, неподалік від села Поляниця, на висоті 900 метрів над рівнем моря, за 30 км від м. Яремче. Найбільший і найсучасніший курорт в Україні.

       Курорт має рекордну для України кількість витягів, розвинену інфраструктуру: чотири комфортабельні готельні комплекси «VIP-резиденція», «Едельвейс», «Буковель» та «Шелтер». Транспортне сполучення через гірську дорогу.

       Занальна довжина трас становить 51000м, які цілковито обладнані снігонапилюючим устаткуванням. За довжиною траси різні від 300м до 2300м, вони класифікуються на сині, червоні, чорні. Перепад висот становить від 40 до 285м. Загальна кількість підйомників 16. 
 

       Пропускна здатність всіх витягів становить  біля 30000 чол./год. Одночасно, на схилах може комфортно знаходитись 12000 осіб.

       Також на курорті можливе вечірнє катання, хейлітури. Додатковими послугами і розвагами можуть послужити прокат спорядження, школи лижників, ковзанка, прокат снігоходів, велопарк, електроскутери.

       Курорт  активно розвивається, більша частина  будівель було збудовано в останні  кілька років. Ведуться роботи з розширення інфраструктури та прокладення нових  лижних трас. На стан 2010 року відкрито трасу могул, трасу слалом-гігант.

       Сезон триває з кінця листопада до середини/кінця  квітня. Час роботи підйомників: 8:30-19:30.

       Середній  сумарний місячний пасажиропотік влітку: 18 000 людей. Середній сумарний місячний пасажиропотік взимку: 120 000 людей

       Славське - карпатський гірськолижний курорт на гірському хребті Бескиди в долині річок Опір і Славка біля гори Тростян. Один з найпопулярніших гірськолижних курортів України. Історія розвитку відпочинкового туризму та гірських видів лижного спорту в районі Славських Карпат почалася досить давно, ще в XVIII ст., коли Галичина входила до складу Австро-Угорської Імперії..

       Як  гірськолижного курорту історія  Славського почалася з 1930-их років, коли були побудовані перші підйомники. У Славському є декілька гір для катання і кілька трас, які затверджені Міжнародною Федерацією лижного спорту. Частина трас обладнана системою штучного засніження. 

       Через місце розташування і добре розвинену інфраструктуру вважається найбагатолюдніший карпатський курортом. Лижний сезон триває з грудня по квітнень. На курорті є кілька гір, які оснащені і придатні для катання на лижах і сноубордах.

       Гора Тростян (1232 м), розташована в 2-х км від центру Славського: 11 трас різного рівня складності загальною протяжністю 22 км для лижників, у тому числі 6 міжнародних гірськолижних трас, затверджених Міжнародною федерацією лижного спорту, 2 траси для слалому , 2 траси для супер-слалому, 2 траси для слалому супер-гіганта. Тут проводять Всеукраїнські змагання з гірськолижного спорту і тренування олімпійської збірної України. Кататися можна майже в будь-яку сторону, схили розділені на західний, північний, центральний і східний. 

       Гора Погар (857 м), розташована в 1-му км від центру Славського: 6 трас різного рівня складності (одна з трас - для проведення змагань з слалому, сертифікована Міжнародною федерацією гірськолижного спорту, пристосовані для фрістайлу, дельтапланеризму, слалому-гіганта). 

       Гора Менчіл (1072 м) в урочищі Варшава: 4 траси, класифіковані як траси для досвідчених спортсменів. 

       Гора Високий Верх (1243 м) розташована в с. Волосянка в 6-ти км від центру Славського: 9 трас різного рівня складності. 

       На території курорту є безліч кафе, ресторанів. На території курорту без проблем можна знайти більярд, сауни, басейни, корти, спортивні і дитячі майданчики, конференц-зали, кальян, дискотеки, спа-центри, боулінг, катання на снігоходах або квадроциклах, санки (для дітей), кінні прогулянки. 

       Драгобра́т — долина Українських Карпат. Популярна серед любителів гірських лиж та сноуборду. Розташована на висоті 1300—1400 метрів над рівнем моря, на відстані 18 км від селища Ясіня, на стику хвойних лісів і альпійської зони, на початку Свидовецького гірського масиву, біля підніжжя гори Стіг (1707м). Поряд знаходяться вершини Жандарми (1800 м) і Близниця (1883 м).

       Підковоподібне  розташування гір Свидовецького  хребта створює унікальні природні умови і забезпечує наявність  стабільного снігового покриття з листопада по травень.

       Основне катання знаходиться на схилах гори Стіг. Усі підйомники у Драгобраті бугельні. Всього на курорті Драгобрат 8 промаркованих трас, різного ступеня складності, які підійдуть і для початківців гірськолижників, і для гірськолижників-профі. На ратраці можна потрапити на вершину Жандарм-1 (1800 м). Також на гірськолижному курорті Драгобрат є всі можливості для позатрасове катання. Для дітей на самому Драгобраті знаходиться пологий та широкий схил, який обладнаний не швидким підйомником. 

       Для початківців гірськолижників на курорті Драгобрат відкрито навчальний схил, де можна освоїти техніку катання, а заодно і техніку падінь.  
Для гірськолижників з досвідом катання тут відкриті не дуже складні траси. Свої сили можна спробувати на трасі для слалому-гіганта, де можна заміряти час спуску. 

       Гірськолижникам-професіоналам та сноубордистам в Драгобраті варто спробувати позатрасове катання. 

       На курорті працюють гірськолижна та сноубордська школи, де азам техніки вчать висококваліфіковані інструктори. Для дітей у Драгобраті є дитяча кімната з послугами вихователя. 

       Сезон на Драгобраті починається в кінці листопада, а закінчується в середині травня. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       2.2. Найвідоміші гірськолижні  курорти Польщі

       На  півдні країни, вздовж кордону із Словаччиною  і Чехією, протягнулися гірські масиви Карпат і Судет. Польські Карпати діляться на Західні (Татри, Бескиди, Пеніни) і Східних (Бещади).

       У Татрах знаходиться найбільший гірськолижний  курорт країни — Закопане. Бескиди  розташовані західніше, північніше і на схід від Татр. Популярні туристичні місця — Щирк, Криніца.

       Бещади  відрізняються крутизною. З популярних курортів — Устжіки Дольне, Галявина Шимошкова. Значна частина Пенін  входить до складу Пенінського національного парку. Щавніца — один з найбільш відвідуваних курортів цього гірського масиву.

       У Судетах також круті схили. Цей  регіон багатий курортами не тільки гірськолижними, але і бальнеологічними. Найвідоміші — Шклярська Поремба  і Карпач.

       Більшість гірських схилів в Польщі покрита  хвойними лісами.

       Закопане вважається провідним гірськолижним курортом Польщі. Ця польська столиця зимових видів спорту розташована біля підніжжя Татр на межі Польщі і Словаччини, лише 100 км від Кракова.  Гірські лижі в Закопане мають давню і славну історію,  ще в 1907 році тут був заснований лижний клуб, який діє досі. У Закопане регулярно проводяться змагання, в яких беруть участь спортсмени з усього світу. У січні в Закопане проходить Кубок світу зі стрибків з трампліна. На курорті функціонує 10 основних гірськолижних комплексів, як для любителів, так і для професіоналів.

       У Закопане, крім катання з гір, є і безліч інших видів відпочинку: відкритий басейн, що працює цілий рік, з водою із геотермального джерела,  а також криті басейни, ковзанярська доріжка, лижні для прогулянок на  бігових лижах,піші та верхові прогулянки з гідами по національному парку.

       Всього в Закопане більше 60 підйомників, 53 гірськолижних трас загальною протяжністю більше 65 км, вони прокладені так, що переплітаються між собою. Це дозволяє у разі потреби перейти на простіший маршрут, або навпаки, збільшити навантаження. На курорті налічується 23 зелених трас, 17 синіх, 6 червоних і 7 чорних. Є бігова і слаломні траси, халф-пайпи, трампліни. максимальний  перепад висот на  трасі складає 940 м. Всі гірськолижні центри курорту пов'язані автобусним сполученням і маршрутами мікроавтобусів.

       У Закопанє розрізнені зони катання знаходяться  в діапазоні висот 860-2000 м: Каспрови Верх, Губалувка, Буторови Верх, Галявина Шимошкова, Носаль, Котельниця, Пардалувка, Козінец. 

       Каспрови Верх (1985 м) - це найвідоміша і найкраща  для гірськолижників,  але і сама багатолюдна гора в Польщі. Від центру Закопане (по прямій лінії) 7 км. На вершину гори проведені 3 канатних дороги. З Кузниць – гондольний підйомник, з Долини Горичкової і Долини Гонсеніцової- крісельні підйомники. На самій вершині метеостанція.

       Підйомник на Каспровий Верх є першою в Польщі, і так само в Татрах, пасажирською канатною дорогою. Її траса ділиться на дві частини - з Кузниць (1028 м) на МисленіцкеТурне (1352 м) і далі на Каспровий Верх (1959 м). Лижі перевозяться у середині вагону, для безпеки підйомник зупиняють при силі вітру 15 м / сек. 

       Лижний сезон на Каспровий починається в середині грудня і, за сприятливихумов триває до початку травня. Найдовша траса - 4 295 м.   

       Губалувка (1120 м) є однією з найвідоміших і найбільш відвідуваних гір в Польщі. Своєю популярністю зобов'язана, перш за все, фунікулеру, нижня станція якого знаходиться майже в центрі Закопане, а також чудовому виду на Татри, який відкривається з вершини  гори .  Для гірськолижників  траси, що лежать при фунікулері і двох підйомниках на верхній галявині  при необхідності покриваються штучним снігом і обслуговуються  ратраками. На північному схилі Губалувки і недалеко Котельниці знаходяться чергові  чотири підйомники. Насхилах з штучним снігом дуже хороші умови  для лижників утримуються навіть при +8 ° С.

       Комплекс представлений фунікулером Губалувка (вагони 108місцеві) і п'ятьма бугельними підйомниками.