Порядок митного оформлення кавових зерен

 "Порядок митного оформлення  кавових зерен в режим1 1мпорт" 

ЗМІСТ

Вступ

1. Аналіз законодавства щодо митного оформлення та митного контролю товарів

2. Класифікація кавових зерен за УКТЗЕД

3. Декларування та  нарахування митних платежів кавових зерен в режимі імпорт

4. Особливості митного контролю та митного оформлення кавових зерен

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

Вступ

Актуальність теми дослідження. Кава, без сумніву, дуже популярний напій в Україні. Датою появи його в країні прийнято вважати 1665 рік, час царювання Олексія Михайловича, коли Україна була частиною Російської держави. Однак широкого поширення кава набула в Україні завдяки Петру I. Імператор пристрастився до цього божественного напою, будучи в Голландії. З цього часу споживання кави неухильно зростало. До початку XX століття імпорт її на територію Російської держави склав 569 тисяч пудів, що приблизно дорівнює 9 тисячам тонн.

Імпорт натуральної  кави на територію України у 2005 р. склав 15,7 тис. тонн – і це практично 90% від обсягу споживання, яке склало 16,7 тис.тонн. У 2006 і 2007 рр.. цей показник скоротився по відношенню до 2005 р. на 5%. У 2008 р. порівняно з 2007 р. спостерігається істотний приріст імпорту натуральної кави, темп якого склав 20%. Що ж стосується 2009 р., тут ми знову спостерігаємо незначне зниження цього показника по відношенню до попереднього року. Тому тема імпорту кави є дуже актуальною для України.

Мета і завдання доcлідження. Метою курcової роботи є проаналызувати порядок митного оформлення кавових зерен в режимі імпорт.

Для доcягнення мети роботи автор поcтавив перед cобою наcтупні завдання:

- розглянути правові оcнови митного контролю імпорту какових зерен

- вивчити оcобливоcті клаcифікації за УКІЗЕД какових зерен;

- доcлідити нарахування митних платежів при імпорті кавових зерен;

- оцінити декларування  імпорту кавових зерен.

Об’єктом  доcліджень є кавові зерна.

Предметом доcлідження є порядок оформлення кавових зерен.

Методи доcлідження: аналіз предметної облаcті, cтатиcтичні методи, аналітичні методи.

Інформаційною базою під чаc напиcання курcової роботи були праці таких відомих в Україні і за кордоном авторів як Захаренко Н.А., Борзенков І., Гришин А., Дерев’янко C., Кcенз Л., Ліcовенко М., Макаренко О.В., Мілейко Я., Мовчан В., Омельченко Е., Циганок А., Шаренко C., Мазаракі А.А. та інших. Крім того, викориcтовувалиcь нормативні документи Київcької регіональної митниці, звітні бухгалтерcькі документи підприємcтва.

Cтруктурно курcова робота cкладаєтьcя зі вcтупу, чотирьох розділів, виcновку і cпиcку викориcтаної літератури.

1. Аналіз законодавства щодо митного оформлення та митного контролю товарів

В Україні є ціла низка  нормативно-правових актів, що регламентують питання митного контролю та оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України громадянами. Серед них – міжнародні документи (Віденська конвеція, наприклад), Митний кодекс України, Закон України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів, постанови Кабінету Міністрів, накази Деожмитслужби України.

Абстрактні цілі регулювання  зовнішньоекономічного сектору  реалізуються кожною країною не ізольовано, а в певних пропорціях, з певними  акцентами на певних історичних етапах. Так, в Законі України "Про зовнішньоекономічну  діяльність", який є основним нормативно-правовим документом у цій сфері, зафіксовані такі цілі регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні:

· забезпечення збалансованості  економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;

· стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

· створення найбільш сприятливих умов для доручення  економіки України до системи  світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.

Цей самий Закон визначає суб'єктів регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні:

· Україна як держава  в особі її органів у межах  їх компетенції;

· недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки та інші організації координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів;

· самі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності на підставі відповідних  координаційних угод, що укладаються  між ними.

Для регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні використовуються певні інструменти, а саме:

· закони України;

· передбачені в законах  України акти тарифного і нетарифного  регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції;

· економічні заходи оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України;

· рішення недержавних  органів управління економікою, які  приймаються за їх статутними документами  в межах законів України;

· угоди, які укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і не суперечать законам України.

Законодавчою базою  проведення зовнішньоторговельних  операцій є Митний кодекс України, Закон  України «Про зовнішньоекономічну  діяльність», укази Державних органів та інституцій України.

Вивезення товарів за межі митної території України в  режимі експорту передбачає:

1) подання митному  органу документів, що засвідчують  підстави та умови вивезення  товарів за межі митної території  України;

2) сплату податків  і зборів, встановлених на експорт товарів;

3) дотримання експортером  вимог, передбачених законом.

Експорт — митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України [2].

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних  під час митного контролю товарів  і транспортних засобів, що переміщуються  через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення товарів  і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України резидентами (крім громадян), крім випадків переміщення товарів і транспортних засобів через територію України у режимі транзиту, здійснюється митними органами, у зонах діяльності яких розташовані ці резиденти. У випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, митне оформлення в іншому митному органі може здійснюватися за письмовим погодженням між цим митним органом і митним органом, у зоні діяльності якого розташований відповідний резидент [1].

Місце здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України нерезидентами (крім громадян), визначається Кабінетом Міністрів України.

Митне оформлення товарів  і транспортних засобів, що переміщуються  через територію України у режимі транзиту, здійснюється митним органом за місцем ввезення цих товарів і транспортних засобів на митну територію України.

Відповідно до Законів  України “Про зовнішньоекономічну  діяльність”, “Про державне регулювання  виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” (із змінами та доповненнями), Указів Президента України від 23 жовтня 2000 року N 1159 “Про Міністерство економіки України”, від 21 серпня 2001 року N 724 “Про перейменування Міністерства економіки України”, постанов Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 р. N 493 “Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами та доповненнями), від 7 серпня 2001 р. N 940 “Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справляння акцизного збору” було затверджено Порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів [3, 4, 5]. Функція з оформлення і видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів була покладена на відділ нетарифного регулювання департаменту зовнішньоекономічної політики. Відділу нетарифного регулювання департаменту зовнішньоекономічної політики разом з управлінням правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності юридичного департаменту забезпечити реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстицій України в установлений законодавством термін [6].

Порядок  видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів  визначає механізм розгляду та видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів у Міністерстві економіки України. Ліцензії на право імпорту, експорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються суб’єктам підприємницької діяльності, зареєстрованим в установленому порядку, незалежно від форми власності. Ліцензії на право імпорту, експорту спирту етилового і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового видаються лише державним підприємствам або організаціям, спеціально уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України; ліцензії на право імпорту, експорту спирту коньячного видаються лише спеціалізованим коньячним підприємствам, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право  імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого  виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів видаються Міністерством економіки України за згодою Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України. Ліцензія на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, імпорту, експорту алкогольних напоїв, імпорту, експорту тютюнових виробів видається окремо на кожний вид зовнішньоекономічної діяльності.

Ліцензії видаються  терміном на 5 років, а плата за ліцензії справляється щорічно і зараховується  до Державного бюджету України згідно з чинним законодавством. Відмітка про внесення плати за ліцензію за наступний рік проставляється на зворотному боці оригіналу ліцензії. Відмітка про внесення чергового платежу проставляється на підставі таких документів:

·     листа-звернення;

·     копії платіжного доручення (з відміткою банку про сплату) про перерахування до бюджету річної плати за ліцензію;

·     довідки відповідного фінансового органу про фактичне надходження коштів до бюджету.

У разі несвоєчасної сплати чергового платежу дія ліцензії призупиняється. Суб’єкти підприємницької діяльності, які одержали передбачені цим Порядком ліцензії на право імпорту алкогольних напоїв, тютюнових виробів та спирту, подають Міністерству економіки України звіт про обсяги імпорту продукції в установленому  законодавством порядку.

З 1 червня 2012 року запрацював новий Митний кодекс України. Даний документ значно змінив митне законодавство України. Кодекс передбачає спрощення митного оформлення товарів і супутніх процедур, а також надає нові можливості суб'єктам для активізації зовнішньоекономічної діяльності.

Одним із найбільш прогресивних нововведень Митного кодексу  видання називає впровадження нового суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - уповноваженого економічного оператора (УЕО) - глава 2 Митного кодексу. Українські підприємці, які тривалий час працюють на ринку, а саме більше 3-х років, є суб'єктами ЗЕД, не допускають суттєвих порушень митних правил, не мають заборгованостей зможуть отримати статус УОЕ. На даний час функціонує обмежений за формою та процедурою застосування механізм застосування «режиму сприяння при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності». Особи ж, які отримали цей статус, матимуть один із дозволів на: (1) спрощення митних процедур; (2) спрощення митного контролю щодо надійності і безпеки; (3)спрощення митних процедур і митного контролю щодо надійності і безпеки.

Новий Кодекс дозволяє підприємцям  самостійно обирати митницю, в якій вони декларуватимуть товари. Що дозволить  підприємцям зменшити витрати на перевезення - після перетину кордону  ці товари можна відразу везти на адресу кінцевого споживача, «по дорозі», заїхавши до найближчої митниці для їх митного оформлення. 

Даний Закон дозволяє використовувати електронне декларування всім бажаючим підприємцямбез будь-яких обмежень, що значно скоротить час проходження товарів через митницю, мінімізує вплив на прийняття рішень та зменшить кількість бюрократичних процедур (стаття 257 МК). 

Новим Кодексом передбачено вичерпний перелік документів, потрібних митниці для митного оформлення.

Проведення митного  оформлення однієї імпортно-експортної операції скорочується з 24 годин до 4 годин з моменту подання митної декларації та документів (стаття 255 МК). Підприємці матимуть змогу самостійно фіксувати в електронних системах митниці дату та час подання ними митної декларації. А посадові особи митних органів нестимуть персональну відповідальність за порушення строку митного оформлення.

До того ж - вводиться  нове поняття Компроміс у митній справі. Це встановлення випадків, коли при виявленні порушення митних правил товари можуть бути пропущені через митний кордон України до завершення розгляду справи про це порушення. Але це за умови, що (1) такі товари не підлягають конфіскації і не будуть потрібні надалі в процесі провадження у справі або у випадку коли (2) декларант сплачує всі податки чи представляє гарантію їх сплати (стаття 521). 

Можливості накладення адміністративного стягнення у  вигляді конфіскації у справах  про порушення митних правил вже не безстроково, а обмежено терміном 1095 днів з дня виявлення порушення (стаття 467 МК).

Декриміналізовано товарну  контрабанду, тобто переведено її з розряду кримінальних злочинів до складу адміністративних правопорушень. 

Скорочено перелік видів  порушень митних правил та переглянуто  стягнення, які застосовуються за їх вчинення. Новий Митний кодекс суттєво розширює права підприємців в частині оскарження рішень, дій та бездіяльності митних органів та їх посадових осіб. 

Новелою Кодексу є  визначення правила, за яким шкода, завдана підприємству неправомірними діями посадових осіб митного органу під час проведення перевірки, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету в порядку, установленому законом.

2. Класифікація кавових зерен за УКТЗЕД

З метою забезпечення виконання частини третьої статті 265 Митного кодексу України, посилення контролю митної вартості кави та виробів з неї надаємо інформацію, яку необхідно враховувати при здійсненні контролю за визначенням митної вартості кави смаженої, в зернах або меленої (коди 0901 21 00 00, 0901 22 00 00 УКТЗЕД ), кави розчинної (коди 2101 11 11 11, 2101 11 11 12 УКТЗЕД) та кавових напоїв на основі екстрактів кави, у тому числі кавових напоїв типу "2 в 1", "3 в 1" (код 2101 12 92 00 УКТЗЕД), що ввозиться на митну територію України.

Кавові зерна і кава входить  до групи 09. Кава, чай, мате, або парагвайський чай, і прянощі

Коди класифікації кавових  зерен і виробів із них представлені у додатку А.

Таким чином, як бачимо, кавові зерна  всі входять до єдиної групи09, до якої входять також чай, мате і  прянощі.

3. Декларування та нарахування  митних платежів кавових зерен в режимі імпорт

Розглянемо, як здійснюється декларування кавових зерен. Для  цього нам необхідно розглянути, як заповнюється вантажно-митна декларація.

Вантажно-митна декларація заповнюється на підставі Інструкції про заповнення вантажно-митної декларації, затвердженої Наказом Державної Митної служби України від 2007 року із наступним внесенням доповнень.

Відповідно до документу, ВМД заповнюється декларантом за допомогою комп’ютера та не повинна містити підчисток і помарок.

У першій графі – Декларація – ми визначаємо, що у нас операція імпорт (ввіз) кавових зерен в Україні і визначаємо у лівому кутку ІМ. окрім того, необхідно зазначити код митного режиму відповідно до Класифікатора митних режимів. Для нашої декларації це 40.

У другій графі «Експортер»  зазначаються відомості про відправника. Ми імпортуємо каву із Бразилії, і зазначаємо повну адресу експортера, з зазначенням назви компанії, -  "FRIGOL S.A.", Бразилія, SIF 2960 RUA DR.Gabriel De Oliveira Rocha, 704 Lencois Paulista Sao Paulo, BRAZIL.

Третя графа – Форми, але оскільки ми їх не використовуємо, то зазначаємо, що декларація складається  лише з одного аркуша, тому ми зазначаємо 1/1.

У графі «Відвантажувальні  специфікації» зазначається загальна кількість долучених до ВМД комплектів доповнень декларації складених декларантом. Оскільки у нас немає особливих специфікацій і ми не додаємо додаткових аркушів, то цю графу декларації ми не заповнюємо.

Наступна графа при  заповненні декларації – кількість  найменувань товарів. Ми імпортуємо лише один товар – каву Робуста смажену з кофеїном виробництва "FRIGOL S.A.", тому у цій графі ми зазначаємо 1.  Теж саме стосується і шостої графи, ми маємо лише одне місце, що й позначаємо.

7 глава – це довідковий номер.  При заповненні цієї графи  ми зазначаємо в першу чергу порядковий номер органу, який приймає декларацію (відповідно до Класифікатору митних органів). Одеська митниця у нашому випадку це 50006 07 01, після цього останню цифру поточного року (2) і порядковий номер, який фіксується у книзі поданих декларацій ( 89019).

Наступна графа –  імпортер/одержувач. У ній ми зазначаємо повну адресу і реєстраційний  номер підприємства, яке здійснює операцію імпорту - ВАТ «Прайм», м.Одеса, вул. Шота Руствелі, 3, Україна 22800, Реєстр №3931733-05/10030805594.

У графі «Особа, відповідальна  за фінансове врегулювання» зазначаються відомості про резидента, що уклав  зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість  договору (контракту). У нашому випадку це ВАТ «Прайм», і ми знову зазначаємо усі реквізити підприємства.

Графа «Країна першого  призначення» не заповнюється. А у 11 графі «Торгівельна країна» ми зазначаємо згідно з поданими документами літерний код альфа-2 відповідно до Класифікації держав світу країни (адміністративно-територіального утворення у складі країни, що має власний літерний код за цією Класифікацією), місцезнаходження особи, з якою українським суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності укладено договір (контракт), або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). У нашому випадку це Бразилія, отже, цифровий код 76.

У графі 12 «Відомості про  вартість» зазначається сума наведених  у графах 45 ВМД митних вартостей  задекларованих товарів у валюті України. Як вона розраховується, розглянемо пізніше, коли будемо описувати особливості заповнення графи 45. В цілому загальна митна вартість складає 66 000.

У графі «Декларант»  ми зазначаємо повну адресу юридичної  особи, яка заповнює декларацію. У  нашому випадку це ВАТ «Прайм», м.Одеса, вул. Шота Руствелі, 3, Україна 22800. Окрім того зазначаємо реєстраційний номер - 3931733-05/10030805594.

Наступна графа, 15, поділяється  на дві частини. У частині 15 ми зазначаємо назву країни відправлення відповідно до Класифікатора країн світу. У нашому випадку це – Бразилія. У графі 15 а ми зазначаємо її числовий код – 76.

Графу 16 ми не заповнюємо.

Наступна графа, 17, поділяється  на дві частини. У частині 17  ми зазначаємо назву країни призначення  відповідно до Класифікатора країн світу. У нашому випадку це –Україна . У графі 17 а ми зазначаємо її числовий код – 804.

У графі 18 ми зазначаємо цифровий код транспортного засобу відправлення - 1 23572ОВ/15739ОА.

У графі 19 ми зазначаємо кількість контейнерів. У нашому випадку це 1, що ми і зазначаємо.

Графа 20 «Умови поставки»  заповнюється при декларуванні товарів, що переміщуються за договорами (контрактами) купівлі-продажу, та здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності. У цій графі ми пишемо FCA-м.Одеса 30.

У графі транспортний засіб на кордоні ми зазначаємо, що товар прибуде морським судном і зазначаємо ще й цифрове позначення відповідно до класифікатора - Морське  судно 840.

У графі 22 ми визначає валюту, у якій пройдуть розрахунку і зазначаємо її цифровий код відповідно до Класифікатору валют. У нашому випадку це долари, тобто код 840.

У графі 23 «Курс валют» зазначається офіційний курс гривні до іноземної валюти, зазначеної в  лівому підрозділі графи 22 ВМД, установлений Національним банком України на дату прийняття митним органом декларації до оформлення. Ми визначаємо курс 8,1.

У графі 25 "Вид транспорту на кордоні" ми визначаємо його цифровий код, морське судно 10. А от в межах  країни товар буде переміщуватись автомобільним  транспортом, тому зазначаємо 30.

У 27 графі ми зазначаємо місце завантаження/розвантаження  товарів. Ми зазначаємо цифровий код  відповідно до Класифікатора митних органів. У нашому випадку це 50004030 Одеська митниця.

У графі «Фінансові та банківські відомості» наводяться відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) фінансові та банківські відомості про особу, що здійснює розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом). Кожний з реквізитів починається з нового рядка й перед кожним з них проставляється порядковий номер:

1 – код за ЄДРПОУ  вповноваженого банку;

2 – найменування банку;

3 – місцезнаходження  банку;

4 – номер поточного  рахунку в національній валюті  України (при здійсненні розрахунків  у цій валюті) або в іноземній  валюті (при розрахунку в іноземній валюті), код (МФО) банку.

У нашому випадку це

1-09315277

2-Одеський апарат управління  ПІБ

3- м.Одеса, вул.В.Кривоноса, 13

в/р26009302212599 МФО 315278.

У графі 31 «Товар» проставляється порядковий номер товару, що декларується в графі 31 ВМД.

У нашому випадку ми заповнюємо три частини цієї графи наступним  чином:

1 – кава «Робуста»  1 тона

Виробник: "FRIGOL S.A.", Бразилія

2 – 1 місце, 2картонних  ящиків

3 - №PONU1914597, «частина»

Місць – 1

В першому підрозділі графи 33 «Код товару» зазначаються перші 8 знаків коду товару згідно з УКТЗЕД. У другому підрозділі графи зазначаються дев’ятий та десятий знаки коду товару згідно з УКТЗЕД.

Тобто у нашому випадку: 09012100 00

Після цього ми зазначаємо країну походження товару – 76, Бразилія. У графі ми зазначаємо лише цифровий код країни.

У графі 35 «Вага брутто»  зазначається вага брутто (у кілограмах) товару, описаного в графі 31 ВМД. Зазначаємо 1021 кілограм.

Преференцій у нашому випадку немає, тому проставляємо нулі.

Після цього у графі 37 визначаємо процедуру відповідно до Класифікатора митних процедур – 100050.

Вага нетто (графа 38) у  нашому випадку – 1000 кілограм.

Графи 39 і 40 у нашому випадку  не заповнюються.

Графа 41 заповнюється відповідно до Класифікатора і у нашому випадку  це 831.

У графі 42 «Ціна товару» наводиться фактурна вартість товару у валюті України за курсом, установленим Національним банком України на день прийняття ВМД до оформлення.     Ціни на каву зелену сортів Арабіка, Робуста також регулярно публікуються в бюлетні Держзовнішінформу "Огляд цін українського та світового товарних ринків" і вони більш точно відображають ціни на каву для європейських виробників смаженої, меленої, розчинної кави.

 У нашому випадку  це 53,46 тисяч гривень за тонну  кави, або 53,46 гривень за кілограм. У графі 45 вартість коригується, а у графі 46 позначається статистична вартість.

Розглянемо, як формується митна вартість, графа 45.   

 За даними вітчизняних  виробників, кількість сировини (кави  зеленої), витраченої на виготовлення 1 тони кави смаженої, меленої, розчинної наведено в таблиці:

Таблиця 3.1.

Кількість сировини (кави зеленої), витраченої на виготовлення 1 тони кави смаженої, меленої, розчинної

       Шляхом множення ціни за  каву зелену (графа "Мін. дол.США/кг"), що була встановлена на певну  дату торгів, але не менш як  за два тижні до дати митного оформлення, на норми витрат сировини (графа 3 таблиці), визначається вартість сировини, витраченої на одержання кави, зазначеної у графі 1. При цьому витрати на переробку самої сировини, виробничі витрати (матеріалів для пакування, тари), зарплата тощо, транспортування, а також прибуток виробника, одержаного від продажу цього товару, не враховується.   

 При контролі митної  вартості зазначеного вище товару також слід мати на увазі, що для смаженої кави відбирається кава найвищої якості, а відповідно – найдорожча.

Митну вартість ми визначаємо шляхом множення ціни за кілограм на кількість  кілограмів.

53,46*1000 = 5346 гривень, або  6600 доларів.

У графі 47 «Нарахування платежів» основного й додаткових аркушів ВМД наводяться відомості  про нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів). Якщо за ВМД нараховуються та справляються єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України (далі – єдиний збір) та/або плата, то відомості про їх нарахування наводяться у цій графі основного аркуша ВМД.

Митні платежі - податки та збори (обов'язкові платежі), що справляються при переміщенні товарів через митний кордон України та нараховуються у ВМД

Митні платежі включають: