Позакласна робота на початковому етапі вивчення іноземної мови

Вступ

Відповідно до начальних  планів, програм та концепції середньої  загальноосвітньої школи виуваються певні вимоги до навчання іноземної  мови, а особливо на початковому  етапі. Саме тому і виникла необхідність дослідити шляхи підвищення ефективності навчання англійської мови на початковому  етапі. Одним із шляхів вирішеня цього  завдання і є вивчення англійської  мови за допомогою позакласної роботи. Провідна роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвитку творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною. Позакласна робота — освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.

Вплив позакласної роботи на процес вивчення англійської мови розглядався багатьма спеціалістами, проте і зараз це птання є досить значущим. Актуальність його полягає  в дослідженні рівня ефективності вивчення англійської мови за допомогою позакласної роботи. Дослідженнями в даній сфері займалися: Ніколаєва С.Ю., Рогова В.Г., Рабінович Ф.М., Верещагіна І.Н., Шабанова Л.Н., Савіна С.М., Якушіна Л.З. та інші досвідчені педагоги і методисти.

Позакласна робота є складовою  і невід’ємною частиною всієї  навчально-виховної роботи, яка проводиться  для подальшого удосконалення знань, вмінь і навичок учнів, підвищення їхнього культурного рівня психологічної  і практичної підготовки до праці  і фізичного загартування.

Завданням позакласної роботи є: збагачення й розширення знань  учнів з іноземної мови, створення, за висловленням В. О. Сухомлинського, інтелектуального фону, що сприяє свідомому і глибокому засвоєнню програмового матеріалу; поглиблення набутих на уроках мови знань, розвиток умінь і навичок усного й писемного мовлення; виховання ініціативи, самостійності, творчих здібностей учнів, їх пізнавальних інтересів; забезпечення виховної спрямованості предмета, що вивчається, формування почуття патріотизму, інтернаціоналізму, дружби між народами.

Починаючи з 60-х років позакласна робота стала невід’ємною складовою частиною навчально-виховного процесу в школі. Саме тому з’явилася необхідність дослідити ефективність вивчення англійської мови за допомогою позакласної роботи.

Зважаючи на актуальність даної проблеми, була обрана наступна тема курсової роботи:

Ефективність вивчення ангійської мови в початкових класах за допомогою  позакласної роботи.

Мета дослідження – вивчити обливості організації позакласної роботи з англійської мови в теорії та на практиці. Виявити як позакласна робота впливає на подальший розвиток учня.

Для досягнення поставленої  мети необхідно було виконати такі завдання:

1. Обгрунтувати теоретичні засади організації позакласної роботи учнів загальноосвітньої школи;
2. Виявити психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови;
3. Визначити форми, методи та засоби організації позакласної роботи з англійської мови у загальноосвітній школі;
4. Розробити власний проект удосконалення організаційних форм позакласної роботи з англійської мови.

Об'єктом дослідження є позакласне навчання та виховання учнів в загальноосвітній школі з англійської мови.

Предметом дослідження є різні форми позакласної роботи з англійської мови та значення позакласної роботи в підвищенні успішності учнів на уроках іноземної мови.

Гіпотеза дослідження –якщо систематично організувати позакласну роботу школярів, то їх успішність стане вище і зросте інтерес до предмета. Виявити ефективні форми позакласної роботи та визначити вплив на розвиток комунікативних здібностей учнів початкових класів.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, вивчення шкільної документації, бесіди з вчителями англійської мови та учнями, педагогічний експеримент,спостереження,конкретизація.

Розділ 1. Теоретичні умови використання позакласної  роботи з учнями молодшого шкільного  віку.

1. Мета та психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземної мови

Сучасна школа має великий  досвід проведення освітньо-виховної роботи з іноземної мови, яка становить частину єдиного навчально-виховного процесу. Позакласну роботу з іноземної мови можна визначити як систему неоднорідних за змістом, призначенням та методикою проведення освітньо-виховних заходів, що виходять за межі обов'язкових навчальних програм.

Під позакласною роботою з мови переважна більшість методистів розуміє спеціальні заходи, які проводяться в позаурочний час і мають зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення й організовуються на принципі добровільної участі в них учнів [27, с. 256].

Мета позакласної роботи з іноземної мови полягає у  задоволенні інтересів і запитів  дітей, розвитку їхнього творчого потенціалу, нахилів і здібностей.

Позакласна робота з іноземної  мови спрямована на закріплення, поглиблення  знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового  світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація  дозвілля, культурного відпочинку.

У позакласній роботі, яка  продовжує і доповнює шкільну  роботу, діють ті ж закономірності, принципи й вимоги, що і в педагогічному процесі. Насамперед, ідеться про її науковість, зв’язок з життям, суспільно корисну спрямованість, педагогічну доцільність змісту і форм, системність в організації, масовість у поєднанні з індивідуальним підходом до учня, опору на сім’ю, громадськість [35, с. 256].

Уміло й цікаво проведені  позакласні заняття допомагають  учням заглибитися в історію  походження та значення слів, вивчити  питання походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства мови; учні глибше пізнають закони мови, усвідомлюють розвиток мови, повніше осмислюють художньо-зображальні засоби, привчаються працювати з доступною для них науково-популярною літературою з мовознавства, з різними типами словників, добирати потрібні матеріали з рекомендованих учителем книг, вчаться виготовляти наочні посібники, редагувати матеріали до стінгазети, писати анотації, тези, реферати, працювати над удосконаленням свого усного і писемного мовлення.

У зміст позакласної роботи входять найрізноманітніші питання – загальні відомості про мову, питання лексики, ознайомлення із словниками, довідниками; викликає інтерес питання походження імен, географічних назв; цікавить учнів збирання матеріалів про мовні явища і факти, надруковані у газетах, журналах, книгах.

Особливість позакласної  роботи полягає в добровільній участі в ній (учні самі обирають форму роботи), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій) [27, 258].

Позакласна робота з іноземної  мови вирішує такі завдання:

• удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих на уроках ІМ;
• розширення світогляду учнів;
• розвиток їх творчих здібностей, самостійності, естетичних смаків;
• виховання любові та поваги до людей свого рідного краю та країни,  мова якої вивчається.

Важливим фактором успішного  виконання цих завдань є врахування психолого-педагогічних особливостей навчання ІМ на різних ступенях. Знання властивостей особистості того чи іншого віку дає можливість правильно визначити зміст і форму позакласної діяльності з ІМ.

На першому етапі (1-4 класи) учням притаманні такі риси як прагнення до конкретної, однак нетривалої діяльності, негайного результату, а також допитливість, інтерес до всього нового, емоційна активність. Проте вони мають завищену самооцінку і ще не вміють керувати своєю поведінкою. Більш розвинена механічна пам'ять учнів цього віку сприяє кращому і швидшому запам'ятовуванню віршів, пісень тощо [27, 262].

Як свідчить практика, діти початкових класів швидко втомлюються, знижується ефективність їхньої інтелектуальної  діяльності, зменшується фізична  активність, або ж навпаки підвищується, внаслідок збудження, слабшає концентрація уваги і може погіршуватись працездатність. Щоб запобігти цьому, вчитель  має створити сприятливі умови для  навчальної діяльності, дотримуватись  гігієнічних норма, що є важливою передумовою ефективності розумової  діяльності учнів цього віку.

Пам'ять молодших школярів характеризується фрагментарним сприйманням, а у відтворенні матеріалу  домінує впізнавання. Учні запам’ятовують невимушено і легко той матеріал, який є чимось привабливіший для  них і викликає позитивні емоції. Саме тому вчитель має використовувати  як на уроках, так і на позакласних  заходах з англійської мови якомога  більше наочного матеріалу,який міг  би зацікавити дітей та сприяти більш  глибшому запам’ятовуванню навчального  матеріалу.

На основі аналізу психологічного стану і розумової діяльності молодших школярів з’ясовано їх значні когнітивні можливості і водночас виявлено відносну недосконалість окремих психічних  процесів. Учні у пізнанні ними навколишньої дійсності покладаються на певні  компенсаторні процеси, які дають  їм можливість швидко і упевнено розвиватись. Учні початкової школи ще не володіють  достатнім обсягом мовного і  мовленнєвого матеріалу, щоб вільно здійснювати іншомовне спілкування навіть у межах вивчення тем і експлуатації. Тому, у учнів необхідно формувати уміння користуватись компенсаторними засобами, прийнятими в країні, мову якої вони вивчають, і які є адекватними певній ситуації спілкування. Саме тому,мдля успішного навчання необхідно використовувати цікаві методи і форми, раціональне використовування драматизації в позакласних заходах.

Слід звернути увагу на те, що у процесі організації позакласної роботи з іноземної мови необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, так і психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь організаційної, психологічної, інтелектуальної та емоційної єдності, спрямованість діяльності колективу на стосунки між його членами, емоційний стан класу під час виконання завдань з позакласної роботи.

Знання психологічних  особливостей учнів - необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних  форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм, організації та проведення позакласного заходу.

2. Принципи організації позакласної роботи з іноземної мови

Принципи позакласної роботи з іноземної мови - вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів та організаційних форм. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з ІМ у школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя - організатора позакласної роботи.

Основними організаційними  принципами позакласної роботи з  ІМ є принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип  зв'язку позакласної роботи з уроками [41, с. 75]

Принцип добровільності полягає  в тому, що учні включаються в  позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень, який сам визначив свою участь у тому чи іншому виді позакласної  діяльності, бере на себе добровільне  зобов'язання продовжувати вивчення ІМ, що вимагатиме від нього додаткових зусиль.

 Позакласна робота базується на володінні учнями навичками та вміннями, набутими на уроках іноземної мови, тому дуже важливим є те, щоб учні якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного заходу. Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну діяльність учнів з іноземної мови. Г.І. Мокроусова і Н.Ю.Кузовлєва доповнюють вищезгадані принципи принципами комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності. Принцип комплексності має забезпечити єдність і взаємозв'язок патріотичного, морального, естетичного, трудового і фізичного виховання. Позакласна робота з іноземної мови повинна виховувати щирого громадянина, який з повагою ставиться до своєї країни і країни, мову якої він вивчає. Цей громадянин має бути чесним, порядним, розуміти людей, з якими спілкується, поважати і допомагати їм. На позакласних заходах необхідно прищеплювати учням любов до прекрасного, вчити виконувати пісні, слухати і розуміти музику, гарно оформляти альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав.

Принцип захопленості пов'язаний з вибором конкретних цікавих  прийомів, які сприяють ефективному  досягненню поставлених завдань, а  також зі змістом навчальних матеріалів, який має бути новим, незвичайним, захоплюючим, здебільшого країнознавчого характеру.

Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних  заходах якнайбільшої кількості  учнів з різним рівнем володіння  іноземною мовою.

Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів  учнів передбачає врахування в контексті  діяльності учнів їх власного досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери та статусу  особистості в колективі.

Принцип зв'язку позакласної  роботи з уроками насамперед полягає  в тому, щоб забезпечити єдність  практичних, розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в  позакласній роботі, з матеріалом чинних навчально-методичних комплексів з іноземної мови.

Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання й розвиток у школярів самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній роботі вчитель має дати учням можливість самостійно використати свої знання і вміння, дозволити робити все, що стосується підготовки та проведення позакласного заходу, вміло й непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність - це основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє бажанню працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати життєвою позицією кожного учня. Учителю необхідно спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували тематику і форми позакласного спілкування [27, с. 287].

У позакласній роботі важливим є принцип наступності й перспективності: плануючи позакласну роботу певного  класу, вчитель враховує ті знання й  навички, що їх одержали учні на уроках і в позаурочних заходах у  попередніх класах. Одночасно позакласні заходи можуть готувати основу для  кращого засвоєння матеріалу на уроках, до участі у факультативних заняттях. У позакласній роботі реалізується зв'язок теорії з практикою, учні збагачують свій словник, розвивають навички правильного висловлення думки, глибше оволодівають мовними нормами, вдосконалюють навички самоосвіти. У позакласній роботі реалізується принцип індивідуального підходу до учнів, ураховуються їх здібності, нахили.

Проте одночасно позакласна робота з мови має і свої специфічні принципи, а саме: врахування віку й  ступеня підготовленості учнів до занять, наявність інтересу до вивчення мови, вибірковість, що виявляється у відсутності єдиної програми для позакласної роботи й дозволяє вчителю самому планувати її, виходячи з умов роботи школи, вікового складу учнів, їхньої зацікавленості, а також залежно від програмового матеріалу, що вивчається. Цей самий принцип діє й у виборі форм роботи. Принцип наукового підходу в проведенні позакласної роботи дозволяє ширше розкривати програмові теми, вивчати теми, не передбачені обов'язковою програмою, використовувати в позакласній роботі нові сучасні методи і форми роботи.

Усі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в комплексі  забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний  вплив на розвиток особистості.

3. Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови

 Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної роботи. До них належать зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, виставки, конкурси, колективні творчі справи та інше.

В методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три  форми позакласної роботи: індивідуальні, групові та масові. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття "масовості", В.І.Шепелєва пропонує розрізняти форми позакласної роботи з іноземної мови за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові - до не структурних.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення і доповіді про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати і події, видатних людей, розучують вірші, пісні, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформляють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично. Ефективність індивідуальної позакласної роботи залежить від рівня усвідомлення учнем мети завдання, його вагомості, від оволодіння способами виконання й оформлення його результатів, а також від оцінювання товаришами й учителем.

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, позакласного читання тощо. Деякі методисти рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки, для учнів старших класів - літературно-перекладацькі та країнознавчі. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад, розучування пісень та підготовка інсценівок, позакласне читання і перегляд діафільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно. Правильно організована групова позакласна робота сприяє значному розширенню потенційного словника учнів, охоплює велике коло проблем і питань, які виходять за межі шкільної програми, поглиблює соціокультурні знання учнів.

Масові форми позакласної роботи також характеризуються чіткою організаційною структурою. До них відносять такі заходи, як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і ранки тощо. Ці заходи проводяться епізодично [27, с. 234].  Ефективною формою організації масової позакласної роботи є колективна творча справа (КТС), технологія якої була розроблена ленінградським ученим, доктором педагогічних наук К. Т. Івановим.

Ефективність масових, групових та індивідуальних форм виховання зростає за умови, що вони приведені в певну систему, пов’язані між собою й доповнюють одна одну.

За змістом можна виділити такі форми позакласної роботи з іноземної мови: змагальні, засоби масової інформації, культурно-масові, політико-масові. Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи. Заходи змагального характеру: конкурс, гра, олімпіада, вікторина та інші. Засоби масової інформації - стінгазета, оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест, виставка-вікторина тощо. Заходи культурно-масового характеру: вечір-свято, присвячений народним традиціям рідної країни або країни, мова якої вивчається; вечір-портрет, присвячений життю та діяльності відомих письменників, поетів, композиторів, акторів тощо; вечір-зустріч з цікавими людьми; вечір-хроніка у зв'язку зі знаменними подіями; ранок казок та інші. Заходи політико-масового характеру: форум, фестиваль, прес-конференція, ярмарок солідарності, телеміст та інші.

У педагогічній літературі є поняття "об'єднуючі форми  позакласної роботи" (Т.М.Калечиць, З.О.Кейліна). До об'єднуючих форм відносять дитячі та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кіностудії, кінотеатри та клуби веселих і кмітливих. Клуби є ефективною формою позакласної роботи з ІМ, тому що вони об'єднують учнів різного віку і різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби мають свої назви, емблеми, положення і статути. Особливою популярністю серед школярів користуються клуби веселих та кмітливих (КВК), які передбачають проведення цікавих конкурсів, виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів із зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, діафільмів. Кожна команда, яка бере участь у КВК, має свій девіз, емблему, пісню та форму. Як "домашнє завдання" учасники клубу готують інсценівку за творами відомих зарубіжних письменників та драматургів.

Крім того позакласна робота з іноземної мови має дві основні  форми: систематичну, яка постійно ведеться протягом року, та епізодичну – заходи, що проводяться один-два рази на рік.

До систематичних форм позакласної роботи належать мовний гурток, стінна мовна преса, видання учнівського журналу, регулярне проведення лінгвістичних радіопередач. Тут постійний склад учнів. Форми епізодичної роботи дуже різноманітні: це проведення мовних вечорів, конференцій, конкурсів, виставок, екскурсій, тижнів чи днів мови в школі, олімпіад тощо.

Мовні конференції проводять  один або два рази на рік, мета їх – популяризувати важливі матеріали з мови перед широкою учнівською аудиторією. На конференції читають уривки кращих перекладів, зроблених учнями з творів видатних письменників. Учасники діляться досвідом використання словників, розповідають про їх значення для піднесення культури мовлення.

Проведення мовних вечорів, конференцій вимагає від учнів  самостійності, пошуку, творчості, активізує  їх інтелектуальні можливості, розвиває організаційні здібності.

Доцільно виділити окремо таку форму позакласної роботи як Тиждень іноземної мови у школі. Ця форма за своїм характером є масовою, бо передбачає участь у ній широкого контингенту учнів, а за своєю структурою є комплексною, тому що включає комплекс різних за змістом та формою заходів, які відбуваються в певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань комплексного підходу до виховання учнів.

Тиждень іноземної мови у  школі як комплексна форма повинна  сприяти цілеспрямованій організації  і систематизації усієї позакласної  роботи з ІМ у школі, активізації  роботи гуртків, для яких Тиждень  стає своєрідним творчим звітом, формуванню творчих стосунків між учнями, вчителями і батьками, які взаємодіють  у процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень іноземної мови проводять  у певний період навчального року за попередньо складеною програмою, яка визначає цілі, зміст і форму  кожного з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна  бути цікавою, пізнавальною, доступною, пов'язаною з навчальним матеріалом та відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки.

Зразок плану проведення Тижня іноземної мови у школі

Процес підготовки і проведення Тижня ІМ проходить у три етапи.

I етап (підготовчий) починається складанням програми Тижня. На цьому етапі створюється оргкомітет, до складу якого обираються вчителі іноземної мови, завуч, представники учнівського та батьківського загалу. Члени оргкомітету визначають виконавців програми, організують виготовлення костюмів, реквізиту, оформлення приміщень, виставок, оголошень, запрошень, а також підготовку необхідних фономатеріалів, діафільмів, кінофільмів, слайдів. Безпосередньо підготовку учнів до виступів проводять вчителі ІМ, працюючи індивідуально з кожним учнем або з групами учнів у гуртках. Під час репетицій учні вдосконалюють свою вимову, вчаться поводитися на сцені і т.п.

II етап - це проведення Тижня іноземної мови. Обов'язковою умовою проведення Тижня є створення атмосфери святковості, невимушеності. Учні повинні відчувати задоволення і радість від своєї участі у святі.

III етап присвячений підсумкам Тижня. Бажано випустити інформаційний бюлетень і повідомити про те, як пройшов Тиждень, яких успіхів досягли його учасники, хто з учнів найбільше відзначився.

Як показує практика, види позакласної роботи, що забезпечують високі результати, повинні мати такі характеристики:

• інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практичних та загальноосвітніх цілей позакласної роботи;
• комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи повинні забезпечувати користування іноземною мовою як засобом одержання і передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;
• ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи повинна включати "набір" ситуацій, які є предметним фоном і стимулом до цілеспрямованих мовних вчинків;
• орієнтація завдань на підвищення мовленнєвої активності учнів;
• емоційність форм і способів реалізації, що сприяє підвищенню інтересу учнів до іншомовної діяльності.