Право приватної власності на нерухоме майно юридичних осіб
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА ТА ПРОЦЕСУ
До захисту допустити:
Науковий керівник
_______________ к.ю.н доц.каф. Черкаська Н.В
«_____»______________2013 р.
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Право приватної власності на нерухоме майно юридичних осіб
Студент Лазюк Д.М., 3 г., гр. В, д/в
Науковий керівник: к.ю.н доц.каф. Черкаська Н.В
Донецьк – 2013
ЗАТВЕРДЖЕНО:
к.ю.н доц.каф. Черкаська Н.В
____________________________
« » _______________ 2013 р.
Курсове завдання
Лазюк Данило Максимович, студент 3 курсу, групи Г
денного відділення,
спеціальності «Правознавство»
- Тема роботи: Право приватної власності на нерухоме майно юридичних осіб
- Мета роботи:
3. Термін здачі
роботи науковому керівникові
для підготовки відгуку: 14.12.
4. Робота виконується для:
5. Теоретичне завдання:
6. Результати роботи:
7. Область застосування результатів роботи: Навчальний процес з дисципліни «Господарське право», науково-дослідна робота
8. Завдання вручене студенту:
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Науковий керівник
к.ю.н доц.каф. Черкаська Н.В
____________________________
« » _________________ 2013 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
виконання курсової роботи
Балановської Кіри Вадимівни, студентки 3 курсу, групи В,
денного відділення, спеціальності “Правознавство”
на тему: «Місце проживання фізичної особи»
№ |
Види робіт |
План |
Факт |
1. |
Підбір наукової літератури і законодавства з теми дослідження |
вересень 2013 |
|
2. |
Підготовка першого і другого розділу роботи і передача науковому керівнику на перевірку |
жовтень 2013 |
|
3. |
Підготовка третього і четвертого розділів роботи і передача науковому керівнику на перевірку |
листопад 2013 |
|
4. |
Підготовка остаточного |
до 25.11.2013 |
|
5. |
Оформлення і передача роботи на кафедру для перевірки науковим керівником |
01.12.2013 р. |
Студент підпис
ВІДГУК НАУКОВОГО КЕРІВНИКА НА КУРСОВУ РОБОТУ
студент ____ ____ курсу __ групи _______ відділення
______________________________
Тема роботи: ______________________________
1.Обгрунтування актуальності
теми, стан розробки наукової
проблеми, визначення мети і напрямів
виконання роботи: ______________________________
______________________________
______________________________
Оцінка: ____________ .
2. Ступінь розробки теми,
самостійність і повнота
______________________________
______________________________
Оцінка: ____________ .
3. Аналіз законодавства
з теми та (або) практики його
застосування: ______________________________
______________________________
______________________________
Оцінка: ____________ .
4. Використання наукових
методів дослідження, вміння
______________________________
______________________________
Оцінка: ____________ .
5. Отримані результати і їх новизна: _________________________
______________________________
Оцінка: ____________ .
6. Оформлення роботи і
виконання календарного плану:_
Оцінка: ____________ .
Загальна рейтингова
оцінка: за 100-бальною шкалою____________
за національною шкалою___________
за шкалою ECTS__________________
Науковий керівник:
Р Е Ф Е Р А Т
Курсова робота с., використано джерел .
КЛЮЧОВІ СЛОВА – Юридична особа, нерухоме майно, земельний участок, приватна власність, нерухоме майно, Земельний кодекс, Цивільний кодекс, законодавство України,
ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ –
ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ –
МЕТА РОБОТИ –
РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ –
ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ –.
Аннотация
Лазюк Данил Максимович. Право частной собственности на недвижимое имущество для юридических лиц. Курсовая робота. Кафедра хозяйственного права. ДонНУ. Донецк, 2013.
В работе исследованы понятие недвижимоего имущества, порядок его приобретения. Определы виды недвижимого имущества. Проведен анализ порядка и оснований на получения права на недвижимое имущество для юридических лиц
Summary
Lazyuk Danil. The right to private ownership of real property for businesses. Term robot. Department of Economic Law. DonNU. Donetsk, 2013.In the paper the concept nedvizhimoego property, the procedure of purchase.
Determine the types of real estate. The analysis procedure and grounds for entitlement to real estate for businesses
План
Вступ
1. Поняття нерухомого майна
2. Види об’єктів нерухомого майна
3. Підстави набуття права власності для юридичних осіб
4. Порядок набуття земельних
ділянок у власність
Висновок
Перелік викорестаних джерел
1. Поняття нерухомого майна
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" ; [1]
Нерухоме майно (нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Застава повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом. [2]
Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. [3]
Нерухоме майно (нерухомість) - земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов'язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна. [4]
Нерухоме майно (нерухомість) - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, які невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Правовий режим нерухомого майна поширюється на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти. [5]
Нерухоме майно - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (будівлі, споруди). Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. [6]
Нерухоме майно - земельні ділянки, що належать на праві власності, будівлі, споруди, які розташовуються на земельній ділянці та щодо яких страховиком здійснено державну реєстрацію прав власності на таке нерухоме майно. [7]
Нерухоме майно (нерухомість) - об'єкти майна, які розташовуються на землі і не можуть бути переміщені в інше місце без втрати їх якісних або функціональних характеристик (властивостей), а також земля.
Нерухомість, відмінна від землі, поділяється на:
а) будівлі, а саме: приміщення,
пристосовані для постійного або
тимчасового перебування в них
людей, а також об'єкти власності,
функціонально пов'язані з
б) споруди, а саме: об'єкти нерухомості, відмінні від будівель.
До вартості нерухомості у вигляді землі включаються також вартість будь-яких її капітальних поліпшень, у тому числі її планування, іригації, осушення, та дороги (шляхи). [8]
Ознаками нерухомого майна э:
По-перше, нерухоме майно завжди є індивідуально - визначеним майном. Це означає, що кожна нерухома річ виступає як окремого об'єкта цивільного права. З юридичної точки зору нерухоме майно неподільне, а якщо відбувається фізичне поділ нерухомої речі, то, як наслідок, це веде і до юридичного " поділу" цього майна: замість одного об'єкта права з'являються два нових. У тому випадку, якщо об'єкт нерухомості нероздільний фізично ( є фізично неподільної річчю), то його " юридичний поділ " можливо лише за правилами, регулюючим спільну власність: чи припустимо відчуження частки у праві спільної власності на цю нерухому річ.
По-друге, нерухомість за загальним правилом є матеріальним об'єктом, річчю. У цьому сенсі до нерухомості не можуть бути віднесені майнові права, наприклад, права вимоги . У літературі зустрічається трактування окремих положень закону про частку в праві на нерухоме майно як об'єктів нерухомості. Однак, як видається, ні згадана норма, ні сучасний підхід українського законодавця до розуміння нерухомості не дають підстав для зарахування подібного роду об'єктів до нерухомих речей.
По-третє, для об'єктів нерухомості характерна нерозривний зв'язок із землею. Причому цей зв'язок необхідно розглядати як таку прикріпленість об'єкта нерухомості до землі, втрата якої тягне і втрату функціональності самого об'єкта. Як наслідок, нерухомість стаціонарне, неперемещаемость, прикріплена до одного місця. Зазначений ознака розцінюється дослідниками в якості загального системного ознаки нерухомої речі.
Поняття нерухоме майно закріплено у багатьох нормативно-правових актах, має різне тлумачення, але ознаки нерухомого майна є загальноприйнятими та обовязковими. Поняття нерухомого майна залежить від того, яким елементом воно виступає у конкретному випадку.
2. Види об’єктів нерухомого майна
Всі юридичні особи є приватними власниками належного їм майна. У цій якості вони можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі різних видів нерухомості, включаючи земельні ділянки, підприємства як майнові комплекси. Поряд з Конституцією України та ЦК, право власності на нерухоме майно юридичних осіб кореспондується в ряді інших законів.
За дослідженнями В.В.
До першої групи відноситься нерухомість за своєю природою. В дану групу входять земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також системи. Але при цьому слід пам’ятати, що ні ділянки надр, ні відокремлені водні об’єкти, ні багаторічні насадження, ні навіть шар родючого грунту землі поза зв’язком з землею існувати не можуть.
Другу групу нерухомого майна за природою складають так звані об’єкти, які міцно пов’язані з землею і їх переміщення спричиняє неспіврозмірну шкоду їх призначенню. Тобто це штучно створені людиною об’єкти, які мають міцний зв’язок з землею. До них відносяться різні будівлі, споруди, жилі та нежилі приміщення, підприємство, як єдиний майновий комплекс тощо.[10]
До третьої групи відносяться об’єкти, які за своєю фізичною природою є рухомими, але законодавець відніс їх до нерухомості (морські, повітряні судна, космічні об’єкти). Ця група є цілком самостійною і до неї входять речі перераховані в ст. 181 ЦК України. Специфіка даної категорії об’єктів полягає в тому, що їх основним цільовим призначенням є переміщення у просторі. Підставами поширення на вказані об’єкти правового режиму нерухомості майна вчені називають їх роль у цивільному обороті, велику вартість та наявність державної реєстрації, що забезпечує індивідуалізацію зазначених об’єктів, необхідність здійснення підвищеного контролю за володінням, користуванням та розпорядженням ними з боку уповноважених органів державної влади
Окрім нерухомості за походженням, в Україні існує «нерухомість згідно із законом». До неї відносять ті, що підлягають державній реєстрації повітряні і морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти.
У англо-саксонській правовій системі, нерухомість ділиться на «real-estate» — нерухомість як об'єкти матеріального світу (будівлі, споруди, земельні ділянки і т. д.); і на «real-property» — майнові права на об'єкти нерухомості. Об'єктом нерухомості може вважатися товар, який нерозривно пов'язаний із земельною ділянкою, на якій він розташовується. Будь-яке його переміщення обов'язково спричинить за собою руйнування і втрату ринкової вартості. [12]
Також класифікувати нерухомість юридичних осіб можно як "дерево ознак", ця класифікація зручна для проведення оцінки нерухомості з урахуванням головних особливостей, властивих кожній групі, наприклад, нюансів товарообігу, масштабів і структури ринків, у рамках яких проводяться операції з купівлі-продажу об'єктів і тощо
Відповідно до такої класифікації об'єкти нерухомості можуть підрозділятися за:
1. Функціональному призначенню: земельні ділянки, призначені для забудови; природні комплекси (для експлуатації); споруди кімнати і квартири; будівлі і приміщення під магазини і офіси; приватні житлові будинки, дачі, котеджі в передмісті (із земельними ділянками); виробничі приміщення, склади; інші
2. За походженням: Земельні масиви Окремі земельні ділянки. Комплекси будинків і споруд Житлові багатоквартирні будинки Житлові одноквартирні будинки (особняки, котеджі) Під'їзд (секція). Поверх в під'їзді. Квартира. Кімната. Літня дача Комплекс адміністративних будівель. Будівля. Приміщення або частини будинків (секції, поверхи).
3. Готовність до експлуатації: готові об'єкти, об'єкти, що потребують капітального ремонту або реконструкції, об'єкти, що вимагають завершення будівництва.
Для зручності нерухоме майно поділяють на види. Ці види розмежовують нерухоме майно на певні категоріі: за функціональному призначенню, за походженням, щодо готовністі до експлуатації.
Саме за видами слід розглядати
нерухоме майно, отже поняття майна має
дуже великий спектр застосування, тому
доцільно є поділення майна на види та
класифікаціі.
3. Підстави набуття права власності для юридичних осіб
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається та реалізується його суб’єктами виключно відповідно до закону. Отже, суб’єктивне право власності на землю виникає на підставах та у порядку, визначеному Земельним кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.[9]
Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон пов’язує виникнення такого права. Згідно з Земельним кодексом України до юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю, належать цивільно-правова угоди:
- Договір купівлі-продажу
Договір купівлі-продажу є одним із найпоширеніших договорів, що юридичними особами. Договір купівлі-продажу — це угода, за якою продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
- Договір міни
Згідно з цивільним
- Договір майнового найму
Сторонами в договорі є наймодавець — особа, яка передає майно в користування, і наймач, тобто особа, яка набуває право користування річчю. Сторонами в цій угоді можуть бути юридичної особою. Предметом найму можуть бути індивідуально визначені майно або нерухомість. Договір найму жилого приміщення укладається в письмовій формі.
- Договір дарування
За договором дарування одна сторона передає безоплатно іншій стороні майно у власність(у даному випадку нерухоме майно). Цей договір спрямовано на безповоротне припинення права власності у дарувальника і виникнення права власності в обдарованої особи.
Договір дарування — безоплатний та односторонній. Він уважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.
Сторонами в договорі дарування є юридичні особи. Предметом договору дарування може бути будь-яке майно, не вилучене з товарообороту, що може бути у власності особи, котрій воно дарується. Договір дарування може укладатися в усній та письмовій формах. При цьому зазначений договір на суму понад 500 грн повинен бути нотаріально посвідчений.
Юридичні особи не наділені правом безоплатної приватизації земельних ділянок. Однак вони можуть набувати земельні ділянки у власність на підставі цивільно-правових угод які зазначені вище. Юридичні особи, які володіють земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності на праві постійного користування чи оренди, можуть придбати їх у власність на підставі договору купівлі-продажу. Якщо на земельній ділянці державної чи комунальної власності розташований об’єкт нерухомого майна (будівля, споруда тощо), що є власністю юридичної особи, то остання також має право на переважне придбання (викуп) земельної ділянки під таким об’єктом у власність. Однак, якщо юридична особа має намір придбати у власність незабудовану земельну ділянку, яка перебуває у державній чи комунальній власності, то придбання таких земельних ділянок може здійснюватися в порядку, встановленому у ст. 134 ЗК України (на конкурентних засадах, тобто на земельних торгах).
Земельні ділянки можуть
набуватися у власність
Підстави набуття права на землю визначені у статті 116 Земельному Кодексі України:
1. Юридичні особи набувають
права власності та права
Набуття права власності юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Продаж юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Продаж юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України.
Особливості продажу земельних
ділянок, на яких розташовані об'єкти
нерухомого військового майна, що підлягають
реалізації, та земельних ділянок, які
вивільняються у процесі
Юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
2. Набуття права на
землю юридичними особами
3. Земельні ділянки, які
перебувають у власності чи
користуванні юридичних осіб, передаються
у власність чи користування
за рішенням органів
Перелік викорестаних джерел
- Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (ст.1, п.9) м. Київ, 26 червня 1997 року N 400/97-ВР
- Закон України Про іпотеку (ст.1) м.Київ, 5 червня 2003 року N 898-ІV
- Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст.2)
- Кабінет міністрів України ПОСТАНОВА «П
ро затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав» від 10 вересня 2003 р. N 1440 м.Київ
- Міністерство Юстиції України Н
АКАЗ Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна N 31/5 від 09.06.99 м.Київ
- Фонд Державного Майна України НАКАЗ Про затвердження Класифікатора державного майна (Класифікатор, розд.3) 15.03.2006 N 461
- Державна Комісія З Регулювання
Ринків Фінансових Послуг України РОЗПОРЯДЖЕННЯ «Про затвердження Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів, якими представлені страхові резерви з видів страхування, інших, ніж страхування життя» від 08.10.2009 N 741
- Державний Комітет Статистики України НАКАЗ «Про затвердження Методологічних роз'яснень щодо порядку ведення обліку нерухомого майна нерезидентів у рамках статистичного спостереження за інвестиціями зовнішньоекономічної діяльності» від 01.04.2009 N 11
- Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Голос України. – 1996 – 13 липня.
- Цивільний кодекс України. Кодекс, Верховна Рада України, 16.01.2003, 435-IV
- Про надра, Кодекс, Верховна Рада України. 27.07.1994, 132/94-ВР
- Правознавство: Підручник/За ред. В.В.Копейчикова. К.: Юрінком Інтер, 2010.
- Цивільне право України. Підручник. В 2-х книгах. – К., 2009.
