Правові засади лізингу
Міністерство освіти і науки України
Макіївський економіко-гуманітарний інститут
Кафедра правознавства
Курсова робота
З господарського права
Тема: «Правові засади лізингу»
Студентка: Феофілова О.В.
3 курс, група А,
очно - заочна форма навчання
Оцінка « _______» (__________)
Дата захисту: «_05_» _05____ 2011 року
Керівник: _____________/ Кінаш Я.І./
Макіївка
2011р.
КАЛЕНДАРНИЙ
ПЛАН ВИКОНАННЯ
КУРСОВОЇ РОБОТИ
Студента______курсу,групи_____
______________________________
Тема
роботи:_______________________
______________________________
Мета
роботи:_______________________
______________________________
| № п/п | Етапи виконання | За планом | Фактично |
| 1 | Вибір теми | Вересень | |
| 2 | Сбір літератури | Жовтень | |
| 3 | Складання плану | Листопад | |
| 4 | Вступ та Розділ 1 | Грудень
Січень |
|
| 5 | Розділ 2 | Січень
Лютий |
|
| 6 | Розділ 3 та висновки | Лютий
березень |
|
| 7 | Оформлення курсової роботи | Квітень | |
| 8 | Підготовка до захисту | Травень |
Студент:
(підпис)___________
Тема роботи: Правові засади лізингу
Виконавець: Феофілова О.В., студентка 3 курсу, групи А, очно-заочної форми навчання
Науковий керівник: Кінаш Я.І., к.ю.н., доцент
Загальний обсяг:54 сторінки
Використаних джерел:21 найменувань
Ключові слова: правові засади лізингу, правове регулювання лізингу, суть договору лізингу,
Об’єкт дослідження: лізинг
Мета дослідження : полягає у з’ясуванні сутності лізингу, його значення для України на даному етапі розвитку країни, аналіз системи нормативно-правових актів, що регулюють лізингову діяльність в України, правові основи лізингу,та формування на основі проведеного аналізу конкретних пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства, що регулює лізингову діяльність
Результати дослідження: визначені метою і поставленими завданнями. Вони полягають в тому, що в роботі було проведено аналіз проблем, які мають місце у становленні лізингу в Україні
Галузь
використання й апробація
отриманих результатів:
Положення цієї роботи можуть бути використані
в ході викладення курсу «Господарське
право», зокрема теми «Лізинг», студентам
юридичних спеціальностей студентам юридичних
спеціальностей. Робота доповідалась
та була обговорена на практичних заняттях
студентів з курсу «Господарське право»,
зокрема теми «Лізинг».
Тема: Правові засади лізингу
План
Реферат 2
План 3
Вступ 4
Розділ 1 Загальна характеристика лізингових відносин в України. 8
1.1 Поняття і види лізингу в Україні» 8
1.2. Правове регулювання лізингу в Україні та в інших державах. 15
Розділ 2 Сутність договору лізингу. 23
2.1.Правова природа договору лізингу, істотні умови договору лізингу. 23
2.2. Сторони договору лізингу та їх права і обов’язки 29
2.3. Порядок укладення договору лізингу. 33
2.4. Відповідальність сторін по договору лізингу. 34
Розділ 3 Проблеми правового регулювання лізингових відносин в Україні та напрямки їх вирішення 40
3.1. Проблеми правового регулювання лізингових відносин. 40
3.2. Напрямки усунення прогалин в правовому регулюванні лізингових відносин в Україні. 44
Висновки 49
Список
використаних джерел 53
Вступ
Сучасний стан економіки характеризується проблемою оновлення основних виробничих фондів, їх модернізації із застосуванням новітніх технологій. Додаткові ускладнення для розвитку економіки створює дефіцит фінансових ресурсів у суб'єктів господарювання. Усі ці проблеми здатний вирішити лізинг, який виступає спеціальною формою фінансування, альтернативною традиційному банківському кредитуванню та використанню власних фінансових ресурсів.[1 c.37]
У законодавстві
України та наукових дослідженнях,
присвячених проблемам лізингу,
і досі немає не тільки єдиного
визначення поняття лізингу, а й
усталеного підходу до розуміння
його сутності. Це певним чином зумовлює
повільне впровадження лізингу в
Україні, стримує суб’єктів
Окремі аспекти правового регулювання лізингу досліджувались у роботах А.Г..Барабаш, М.М. Васильєва, В.В. Вітрянського, Н.М. Внукової, В.Д. Газмана, В.А..Горемикіна, Ю.Б. Долгушиної, О.В. Кабатової, М.В. Карпа, І.О. Решетнік, С.П. Кисіля, О.В. Ольховікова, Л.Н. Прилуцького, О.Л. Смирнова, І.В. Тазієва, Я.Б. Усенко, О.М. Чекмарьової та інших авторів. Так, дослідження господарсько-правової природи лізингу у вітчизняній науці було започатковано А.Г. Барабаш у дисертації ”Правове регулювання лізингових відносин в Україні”. Договір лізингу був предметом досліджень Р.П. Бойчука, С.П..Кисіля, І.Є..Якубівського. Ю.В..Ілларіонов дослідив економічні та організаційно-правові аспекти лізингової діяльності, як об’єкта корпоративного управління. Серед зарубіжних наукових досліджень лізингу слід виділити роботи Д. Ессера, А..Вагнера, Х. Бука, К. Ларенца.[3 с.56]
Актуальність теми дослідження. Із набранням чинності Цивільним та Господарським кодексами України та прийняттям Закону України "Про фінансовий лізинг" розпочався новий етап в розвитку законодавства про лізинг, яке зазнало істотних змін, що вимагає проведення комплексного дослідження правового регулювання лізингової діяльності. Однак комплексні дослідження правового регулювання лізингової діяльності як виду господарської діяльності у вітчизняній юридичній науці не здійснювались. Зокрема, поза межами наукових досліджень залишилися суб’єкти лізингової діяльності, форми, засоби та методи державного регулювання лізингової діяльності, поняття та ознаки договору лізингу як виду господарсько-правових договорів, а також підстави та форми господарсько-правової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання сторонами зобов’язань за договором лізингу. Недостатньо досліджені поняття та ознаки лізингу як виду господарської діяльності, як господарської операції і як договору; об'єкти лізингової діяльності; види договорів лізингу та їх зміст. Однією з найбільш спірних тем в юридичній літературі залишається юридична природа договору лізингу, що обумовлено відсутністю єдиного розуміння законодавцем та науковцями сутності лізингу.[4 с.125]
Теоретична база дослідження. Наукові праці вітчизняних і зарубіжних правознавців та економістів, а саме: С.С. Алексєєва, О.А. Беляневич, О.М. Вінник, Н.М. Внукової, В.Д. Газмана, В.А. Горемикіна, І.Є. Замойського, Г.Л..Знаменського, О.С. Іоффе, О.В. Кабатової, В.В. Лаптєва, В.К. Мамутова, І.О..Решетнік, М.М. Васильєва, С.М. Катиріна, Н.С. Кузнєцової, Г.В. Пронської, Н.О. Саніахметової, Є.О. Суханова, В.С. Щербини та інших.
Мета і завдання дослідження. Мета цієї роботи полягає у з’ясуванні сутності лізингу, його значення для України на даному етапі розвитку країни, аналіз системи нормативно-правових актів, що регулюють лізингову діяльність в України, правові основи лізингу,та формування на основі проведеного аналізу конкретних пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства, що регулює лізингову діяльність
Для досягнення поставленої мети було сформульовано такі основні завдання:
- Розглянути поняття та види лізингу в Україні
- Розглянути правове регулювання лізингу в Україні та в інших державах
- Визначити сутність договору лізингу
- Визначити проблеми правового регулювання лізингових відносин в Україні
- визначити особливості господарсько-правової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов’язань за договором лізингу;
- розробити пропозиції щодо усунення виявлених недоліків правового регулювання лізингової діяльності у законодавстві України.
Об’єкт дослідження. Лізинг.
Предмет дослідження - правові засади лізингу, проблеми та перспективи його розвитку в Україні.
Методологічна основа дослідження. У досліджені використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Зокрема, формально-логічний метод був використаний при дослідженні джерел правового регулювання лізингу в Україні та правозастосовної практики. Системно-структурний метод застосовувався при визначенні поняття та ознак лізингу, а також ознак та змісту договору лізингу. У роботі також застосовувались окремі наукові методи: порівняльно-правовий, історичний, логічний, метод аналізу та синтезу.
Наукова новизна роботи визначена метою і поставленими завданнями. Вона полягає в тому, що в роботі було проведено аналіз наукової розробки проблем формування та розвитку норм, які регулюють правові засади лізингу.
Результатами
проведеного дослідження є
- Розглянуто поняття лізингу
- визначена класифікація видів і форм лізингу за різними класифікаційними ознаками, сформульовані основні функції лізингу;
- визначено суть договору лізингу,
- виявлено позитивні і негативні сторони в діючому законодавстві України з приводу правового регулювання лізингу;
- розглянуті напрямки усунення прогалин в правовому регулюванні лізингових відносин в Україні
Апробація та впровадження результатів роботи. Робота доповідалась та була обговорена на практичних заняттях студентів з курсу «Господарське право » за темою «Лізинг»
Теоретичне
та практичне значення
дослідження полягає в тому, що
положення цієї роботи можуть використані
в ході викладення курсу «Господарське
право», зокрема теми «Лізинг», студентам
юридичних спеціальностей, а також у подальшій
науково-дослідній роботі.
Розділ 1 Загальна характеристика лізингових відносин в України.
- Поняття і види лізингу в Україні»
Щодо економічної сутності
В законі України "Про лізинг" дано таке визначення цьому поняттю: лізинг — це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Тобто лізинг можна розглядати як форму забезпечення вкладень, як прогресивний метод матеріально-технічного забезпечення, як активний інструмент маркетингу, як одну із форм кредитних надходжень, як альтернативу банківському кредиту.[6]
Сучасне
розуміння лізингу бере початок
ще від класичних принципів
Звідси передусім випливає, що лізинг — це спосіб реалізації відносин власності, що виражає певний стан виробничих сил та виробничих стосунків, з якими він знаходиться в тісному взаємозв’язку. Особливість лізингової діяльності полягає в тому, що, з одного боку, вона сприяє становленню приватної власності на засоби виробництва, а з іншого — веде до її подолання, зміні власника та розпорядника. В процесі лізингу відбувається також саморозвиток державної власності, а при певних умовах — і перетворення її загальну, спільну чи пайову [8 с.45].
Лізинг в широкому сенсі є організаційною формою підприємницької діяльності, яка виражає відносини власності, особливу систему господарювання. Однак, як і кожне самостійне явище, як економічна категорія, він має свій власний зміст та різні форми виявлення, які можна подати з різним ступенем конкретності.
Оскільки лізинг виражає певну взаємодію елементів виробничих сил та виробничих стосунків, то він має матеріально-речову основу та соціально-економічну форму.[9 с.25]
Соціально-економічний зміст лізингу визначається відносинами власності і спільної економічної діяльності по вертикалі і горизонталі (з власником, суспільством тощо), а також умовами трансформації власності.
Матеріально-речовий бік лізингу характеризується організаційно-правовими формами виробництва, наймом усіх або частини речових елементів підприємницької діяльності, купівлею-продажем майна та умовами кредитування.
В українській мові немає аналога терміну "лізинг". Корінь "ліз" в перекладі з грецької означає розчинення, а з англійської — орендувати, здавати в найм. Вважається загальновизнаним, що лізинг тісно пов’язаний з орендним механізмом, але в діловому обігу він має більш широку, складну троїсту основу і містить в собі одночасно істотні якості кредитної угоди, інвестиційної та орендної діяльності, які тісно сполучаються та взаємопроникні одна в одну, створюючи нову організаційно-правову форму бізнесу. В ньому реалізується комплекс майнових відносин, пов’язаних з передачею засобів виробництва у тимчасове користування шляхом їх купівлі-продажу та подальшої здачі в оренду.
Лізинг відноситься до підприємницької діяльності більш високого рівня, в порівнянні з орендою, банківською чи комерційною, оскільки він передбачає і вимагає широкого діапазону знань і фінансового бізнесу, і положення у виробництві, на ринках устаткування та нерухомості, а також мінливих потреб клієнтів та особливостей оренди.[10 с. 817]
Отже, лізинг включає в себе три форми організаційно-економічних відносин: орендні, кредитні та торговельні .
Види лізингу:
Залежно від ознак, що
1. Залежно від складу учасників (суб'єктів) угоди розрізняють:
1.1
Прямий лізинг (двосторонній), при
якому власник майна (виробник) самостійно
здає об'єкт у лізинг (рис.1.1):
Рис. 1.1 Структура прямого лізингу
В такому вигляді двосторонні лізингові угоди не знайшли широкого поширення, оскільки при збільшенні лізингових операцій виробник, як правило, створює свою лізингову компанію. Для оформлення прямої лізингової угоди потрібен значний час, підвищені витрати, знання ринку.
Різновидом прямого лізингу є зворотний лізинг або «ліз-бек» (sale and leaseback), характерною ознакою якого є придбання лізингодавцем об'єкта лізингу у власника для подальшої (зворотної) передачі йому ж у лізинг.
1.2 Непрямий лізинг — передача майна відбувається через посередників. У даному випадку йдеться про класичну тристоронню угоду (постачальник — лізингодавець — лізингоотримувач) або про багатосторонню угоду з кількома учасниками від чотирьох до шести - семи і повним набором послуг.
2. Залежно від типу майна (об'єкта угоди) розрізняють:
- лізинг рухомого майна. Особливим його різновидом є спеціальний лізинг, згідно з яким об'єкт лізингу виготовляється за спеціальним замовленням лізингоотримувача, ураховуючи, що після закінчення дії терміну договору він використовуватиметься лише самим замовником;
- лізинг обладнання — лізинг окремих машин і механізмів або їхніх груп, що не є замкнутим виробничим циклом;
- лізинг нерухомості — лізинг будівель, споруд, залізничного транспорту та іншого майна, що має жорстку територіальну прив'язку;
- лізинг «секонд-хенд», або лізинг майна, що вже було в експлуатації;
- груповий (великомасштабний) лізинг, або «біг-тікет-лізинг» - застосовується при оренді майнових комплексів або дорогого майна (заводів, бурових платформ, літаків, суден, космічних об'єктів і т. ін.) і є різновидом лізингу нерухомості.
3. Відповідно до рівня окупності майна розрізняють фінансовий (finance lease) і оперативний лізинг (operating lease). Це найбільш поширені види лізингу.
3.1 Фінансовим (капітальним) називається лізинг, коли вартість майна повністю повертається лізингодавцю за час дії договору лізингу (що передбачає збіг терміну повної амортизації майна і терміну договору). Особливістю фінансового лізингу є те, що лізингоотримувач не має права анулювати угоду, не сплативши лізингодавцю загальної суми лізингових платежів, передбачених договором (однак на практиці це відбувається, але в такому випадку вартість операції значно зростає). При цьому сума лізингових платежів за період дії договору включає повну (або наближену до неї) вартість лізингового майна в ціні на момент укладання угоди. Після завершення терміну дії такої угоди лізингоотримувач зможе: повернути об'єкт угоди орендодавцю; скласти нову угоду на коротший термін і за пільговою ставкою; купити об'єкт лізингу за залишковою вартістю. Реалізація цього виду лізингу передбачає відбір орендодавцем необхідного обладнання, переговори з виробником про ціну і терміни поставки, купівлю обладнання лізинговою компанією і отримання кредиту в банку.
3.2 Оперативний лізинг — це орендні відносини, за яких витрати лізингодавця пов'язані з придбанням та утриманням майна, що здається в оренду, не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контракту.
Оперативний лізинг, на відміну від фінансового, передбачає можливість лізингодавця здавати своє майно в оренду неодноразово впродовж нормативного терміну його служби. Оскільки за період дії одного лізингового договору компенсується лише частина вартості обладнання, то лізингодавець змушений здавати його в тимчасове користування декілька разів, як правило, різним користувачам.
4. Залежно від обсягу майна, що передається в лізинг, розрізняють:
4.1 Чистий лізинг «net leasing» — це лізинг, при реалізації якого основні зобов'язання з обслуговування майна бере на себе лізингоотримувач. Передбачається, що він сплачує всі податки і збори, здійснює страхування і несе всі інші витрати, пов'язані з використанням обладнання.
4.2 «Мокрий лізинг» (wet leasing) — це лізинг з повним набором послуг (повний), угоди за яким передбачають обов'язкове повне технічне обслуговування обладнання, його ремонт, страхування та інші операції, які бере на себе лізингодавець.
Слід
відмітити, що для оперативного лізингу
притаманний в основному «
4.3 Лізинг з частковим набором послуг передбачає завчасно обумовлений поділ функцій з технічного обслуговування об'єкта лізингу між сторонами угоди.
5. Залежно від сектора ринку, де здійснюються лізингові операції, розрізняють:
5.1 Внутрішньонаціональний, коли всі учасники угоди знаходяться в одній країні.
5.2 Зовнішній (міжнародний) лізинг, коли в лізинговій угоді хоча б одна зі сторін або її учасники належать до різних країн. Міжнародний лізинг має декілька модифікацій:
Експортний лізинг, коли виробник майна або посередницька фірма продає його лізинговій компанії, а та, у свою чергу, укладає угоду з лізингоотримувачем майна, що знаходиться за кордоном. Тобто, при експортному лізингу лізингоотримувач є зарубіжною країною .
Імпортний лізинг — це угоди, в яких лізингодавець купує об'єкт лізингу в іноземної фірми, а потім надає його вітчизняному лізингоотримувачу. Тобто, при імпортному лізингу лізингодавець є зарубіжною країною .
Транзитний лізинг, при якому майно продається лізинговій компанії з іншої країни, а вона, у свою чергу, укладає угоду з орендарем, що знаходиться в третій країні (постачальник має своє місцезнаходження в країні А, лізингова компанія в країні Б, лізингоотримувач в країні В).
6.За цільовим призначенням лізинг може бути:
6.1 Дійсний, якщо при проведенні угоди отримання податкових і амортизаційних пільг не є головною і визначальною метою. Цей вид лізингу називають ще нормативним лізингом.
6.2 Фіктивний (спекулятивний) лізинг полягає у тому, що угода переслідує мету одержати високий прибуток за рахунок отримання необґрунтованих податкових і амортизаційних пільг.
7.Залежно від способу фінансування:
7.1 Лізинг за рахунок власних коштів - передбачає використання власного капіталу для фінансування лізингових програм.
7.2 Лізинг за рахунок залучених коштів (пайовий) — це означає, що лізингові компанії для фінансування великих і дорогих лізингових проектів змушені вдаватися до позичок.
