Предикат стану в англійській мові
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І.І. МЕЧНИКОВА
ФАКУЛЬТЕТ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ
КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ПЕРЕКЛАДУ
Курсова робота
на тему
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ БРИТАНСЬКИХ РЕАЛІЙ В РОМАНІ ДЖ. ОСТІН «ГОРДІСТЬ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ» НА РОСІЙСЬКУ МОВУ.
відділення перекладу
НОВИЦЬКОЇ К. І.
Науковий керівник: к. ф. н.,доцент
БОЛДИРЕВА А. Є.
Кількість балів: ______
Оцінка: ECTS ________
Національна шкала______________
Одеса -2010
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………
- 1. Визначення поняття «реалія»……….……….……….…………….5
- 2. Класифікації реалій…………….………………………….………..7
РОЗДІЛ 2 Особливості передачі реалій в мові перекладу………………….…...10
2. 1. Способи перекладу реалій……..…….……………………………10
2. 2. Переклад реалій в романі Дж. Остін « Гордість та упередження» на
російську мову……………………………………………………………………
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..……..24
ВСТУП
Переклад грає велику роль в культурному розвитку людства. Завдяки перекладу люди однієї країни знайомляться з життям інших народів за допомогою художніх творів. В зв’язку з цим завданням перекладача є передати засобами іншої мови цілісно й вірно зміст оригіналу,зберігаючи його національну своєрідність. Дослідження питання, яке пов’язане з переданням своєрідності у перекладі, зводиться, головним чином, до розкриття засобів передачі слів, які позначають реалії. Поняття «переклад реалій» подвійно умовно: реалія, як правило, не перекладається і передається звичайно в контексті не шляхом перекладу. Головні труднощі передачі реалій: 1) відсутність в ПМ співвідношень (еквіваленту, аналога) через те, що носії мови не мають позначаємого реалією об’єкту (референту) і 2) необхідність разом з предметним значенням передати ще й колорит –її національну та історичну забарвленість [9:247] . Перекладом та дослідженням реалій займалися багато вчених, такі як Влахов С., Флорін С., Зорівчак Р. П. та ін. (див. напр.: [4; 5]). Актуальність даної теми полягає в тому, що перекладач зустрічається з проблемою перекладу реалій дуже часто. Реалії – це поняття не властиві іншим культурам і тому в процесі перекладу представляють особливу складність. Ці складності, з другого боку, викликають інтерес до даної проблеми. Метою цієї роботи є розгляд основних способів перекладу реалій в романі Джейн Остін « Гордість та упередження». Для реалізації даної мети необхідно виконати наступні завдання:
- дати визначення поняття реалія, її видів;
- порівняти текст оригіналу з текстом перекладу;
- розглянути особливості перекладу англійських реалій на російську мову;
- виявити та описати види найбільш характерних перекладацьких рішень при перекладі реалій з англійської на російську мову;
- порівняти переклад реалій в романі Джейн Остін « Гордість та упередження».
- провести кількісний аналіз реалій у романі.
Матеріалом дослідження є роман англійської письменниці Дж. Остін «Гордість та упередження» та його переклад на російську мову, виконаний Гуровою І. Г. У процесі дослідження були використані наступні методи: описовий, компаративного аналізу, суцільної вибірки та кількісний. Структурно робота складається зі ВСТУПУ, в якому розглядається актуальність та мета дослідження, методи дослідження та матеріал дослідження, РОЗДІЛУ 1, який містить теоретичні питання стосовно загальної теорії перекладу, поняття реалій та ступінь їх вивчення у перекладознавстві, РОЗДІЛУ 2, в якому представлена практична сторона дослідження, ВИСНОВКІВ та СПИСКУ ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, в якому представлений перелік джерел.
Розділ 1 Реалія як об’єкт дослідження
- Визначення поняття «реалія»
Слово реалія
набуло універсальної чинності у філологічній
літературі ХІХ та першої половини ХХ
сторіччя. Головним чином для позначення
матеріальних предметів та характерних
національних звичаїв. Лексема «реалія»
походить від латинського іменника середнього
родуres, rei із семантичного «річ», «предмет»,
«факт», «подія». Логічно висловити здогад,
що в латинській мові здавна побутував
прикметник realis, утворений від цього іменника
за допомогою прикметникового суфікса
–al [8: 11]. Серед дефініцій реалій ми наголошуємо
на наступних: «Це слова (і словосполучення),
що називають об’єкти, характерні для
життя (побуту, культури, соціального й
історичного розвитку) одного народу і
чужі для іншого» [3: 17]. Зорівчак Р. П. виводить
своє визначення поняття реалія. Монолексемні
і полілексемні одиниці, що вміщують як
основне лексичне значення, традиційно
закріплений комплекс краєзнавчої інформації,
чужої для об’єктивної дійсності мови-сприймача.
В свій час
визначний митець слова Гете сказав: “при
перекладі слід зачіпати, те, що не можна
перекласти, тільки тоді можна зрозуміти
інший народ, іншу мову“. Як відомо
між словами двох мов може траплятися
повна відсутність відповідностей. Слова,
словосполучення, які не мають ні повних,
ні часткових відповідностей у словнику
іншої мови утворюють без еквівалентну
лексику цієї мови. Всю безеквівалентну
лексику можна умовно розподілити на дві
групи:
1)Власні імена ( особові імена, географічні
назви, назви установ, організацій, газет
тощо ).
2) Слова-реалії – словникові одиниці,
які означають предмети, поняття та ситуації,
що не існують у практиці іншомовного
соціального колективу.
В цю группу входять слова, які означають
різного роду предмети побуту, матеріальної
та духовної культури, властивої тільки
данному народові. Вони варті особливої
уваги, тому що виникаютьу мові кожного
народу мимоволі, і оскільки відображають
національну специфіку, часто завдають
великих труднощів перекладачам [23].
Поняття «реалія» слід відмежовувати від поняття «термін». Реалії характерні для підмови художньої літератури та засобів масової інформації, вони нерозривно зв’язані з культурою певного народу і являються загальновживаними для мови цього народу і чужими для інших мов. Терміни позбавленні будь-якого національного забарвлення, відносяться, в основному до сфери науки, створюються штучно, виключно для найменувань предметів чи явищ, з поширенням яких і отримує широке застосування [4:8].
Деяким реаліям притаманна схожість з власними назвами: Дід Мороз, Кощей Безсмертний і т. д. Інколи реалії являються відхиленням від літературної норми, до них відносяться, наприклад, діалектизми,елементи зниженого стилю (просторіччя) та жаргонізми.
Деколи реалія як словосполучення складається з компонентів, які самі не є реаліями. Так лексема “півень” - не реалія (півні є усюди, або, дуже принаймні, у багатьох країнах), але народне часове позначення “до третіх півнів”– реалія української мови стосовно англійської. Ця реалія мальовнича, образна, багата конотаціями і, водночас, її експресивну семантику можна бодай частково відтворити засобами англійської мови, де є вислів the morning cock, а до семантичного поля “morning” належать лексеми cockcrow, cockcrowing [21].
Можна зробити
висновок, що головною рисою реалії є її
колорит. Саме передача колориту при перекладі
тексту з однієї мови на іншу і являється
головною проблемою перекладача при роботі
з реаліями.
1.2. Класифікації реалій
Про види реалій, про поділ їх по тим чи іншим ознакам згадується у багатьох вчених, які розглядали ці питання, але більш менш оформлені класифікації створені тільки деякими авторами. У А. Е. Супруна реалії поділяються, головним чином, по предметному принципу на «декілька семантичних груп». Таблиця А. А. Реформаторського побудована на предметно-мовному принципі: відмічається, з яких мов в російську мову ввійшли іншомовні слова, які означають: 1) власні назви, 2) монети, 3) посади та позначення осіб, 4) деталі костюму та прикраси, 5) їжа та напої, 6) звернення та титули при іменах. Класифікація реалій С. Влахова і С. Флоріна має наступний вигляд:
І. Предметний поділ. А. Географічні реалії
1. Назви об’єктів фізичної
2. Назви географічних об’єктів,
пов’язаних з людською
3. Назви ендеміків: киви, снежный
человек, йети, пицундская сосна, секвойя,
корковый дуб. В. Етнографічні реалії. 1.
Побут: а) їжа, напої: щи, чебуреки, баница,
пирог, пай, спагетти. б) одяг (включаючи взуття,
головний убір): бурнус, кимоно, куладжа, дхоти,
сари, саронг, сукман, тога, чембары; варежки,
унты, мокасины, лапти. в) житло, меблі, посуд: изба, юрта, иглу, вигвам, чум,
бунгало, сакля, тукуль, хасиенда (гасиенда); горница,
одая, девичья, буржуйка (печка); ракла, софра; гювеч, амфора, ибрик, чапура,
бомбилья; кубышка, куманец, стомна. г) транспорт: рикша, фиакр, кэб, тройка,
нарты, ландо, паланкин. 2. Праця: а) люди праці: передовик, ударник, бригадир,
табельщик, фермер, гаучо, консьержка,
дворник, феллах, грум, теляк. б) засоби праці: мачете, бумеранг, кобылка,
губерка, лассо, болеадорас. в) організації праці: колхоз, ранчо, латифундия,
главк, агрокомплекс, бригада, еснаф, гильдия; лапаз,
керхан, зенн, мандра. 3. Мистецтво та культура: а) музика та
танці: : казачок, гопак, лезгинка, краковяк, тарантелла,
хоро, раченица, хоруми, хорал, канцонетта,
блюз, конфу, рил, хали-гали, хоппель-поппель. б
ІІ. Місцевий поділ (в залежності від національної і мовної приналежності)..
II. Местное деление (в зависимости от национальной и языковой принадлежности).
III. Временное деление (в синхроническом и диахрони-, ческом плане, по признаку «знакомости»).
IV. Переводческое деление.
З точки зору класифікації реалій, дослідники розглядають їх у предметному поділі, часовому поділі, місцевому поділі, та перекладацькому поділі. Таким чином, реалії розглядаються в залежності від часу і предмету, часу і місця, шляхів потрапляння реалій. Необхідно пояснити, що вибір шляху прийомів передачі реалій залежить від кількох передумов: - від характеру тексту (враховуючи жанрові особливості певної літератури);
- від залежності реалій у контексті (враховується роль реалії в змісті, ступінь її змістового навантаження, колориту); - від характеру самої реалії, її місця в лексичних системах ВМ та ПМ; - від самих мов (її словотворчих можливостей, літературної та мовної традиції;
- від читача перекладу ( в порівнянні з читачем оригіналу) [3:164]. Проблемі передачі реалій надавали значну увагу багато теоретиків перекладу, зокрема А. Ф.Архипов Г. Ю. Балль,Ж. А.Голікова,Т. Г.Казакова,І. В. Конець,Л. К. Латишев,, В. І.Проворотов,Я. І. Рецкер, В. С.Слепович Г. В. Шатков, О.Д. Швейцер і багато інших. Так, наприклад, О. В. Федоров зводить можливості перекладу реалій до трьох основних випадків: 1) транслітерація; 2) створення нового або складного слова або словосполучення відповідного предмету на основі елементів і морфологічних відносин, які вже існують у мові;
3) використання
слова, що позначає щось
ІІ. Переклад (заміни).
- Неологізм:
а) калькування,
б) часткове калькування,
в) освоєння,
г) семантичний неологізм,
2. Приблизний переклад:
а) родо-видова відповідність,
б) функціональна заміна,
в) описовий переклад, пояснення, тлумачення [4: 93].
Розглянувши класифікації різних вчених, ми створили свою класифікацію, на основі якої досліджували відібрані реалії:
- транскрипція/ транслітерація;
- функціональна заміна;
- калькування;
- описовий переклад.
Щоб компенсувати недоліки окремих способів перекладу безеквівалентної лексики, їх можна комбінувати. Наприклад, транслітерація може доповнюватися описовим перекладом: у тексті дається транслітерація, а у виносці – описовий переклад [3:237].
Розділ 2 Особливості передачі реалій в мові перекладу
2.1. Способи перекладу реалій
При перекладі існує дві головні складності передачі реалій: відсутність в мові перекладу відповідності ( еквіваленту, аналогу) через відсутність у носіїв цієї мови позначуваного реалією об’єкту ( референту) і необхідність, разом з предметним значенням ( семантикою) реалії, передати і колорит ( конотацію) і її національне та історичне забарвлення. Але деякі реалії мають в мові перекладу одиничні відповідності («House of Commons» - « Палата общин »). Одинична відповідність означає,що у більшості випадків дана одиниця вихідного тексту перекладається тією ж самою одиницею мови перекладу. При перекладі таких реалій, яким притаманні одиничні відповідності,складностей практично не виникає. Можливості перекладу реалій, які фактично зустрічаються в перекладах, зводяться до чотирьох головних випадків: транслітерація та транскрипція, створення нового ( або складного) слова на основі вже існуючих в мові елементів, уподібнюючий переклад, уточнений в умовах контексту і гіпонімічний переклад ( заміна видового поняття на родове). Питання вибору між транскрипцією ( транслітерацією) і безпосередньо перекладом стосується, головним чином, незнайомих слів носіям мови перекладу [9:166].
Транскрипція і транслітерація
Транскрипція передбачає введення в текст перекладу за допомогою графічних засобів мови перекладу відповідної реалії з максимально дозволеними цими засобами фонетичним наближенням до її оригінальної фонетичної форми: рос. «пельмени» і англ. «pelmens», нім. «Bundestag» і рос. «бундестаг», англ. «LG» і рос. «ЭлДжи». Бажаність застосування транскрипції при передачі реалії обумовлена тим, що при успішному транскрибуванні перекладач може досягнути подолання обох згаданих вище складностей – передачі і змісту і колориту. За відсутністю в мові перекладу букви, означаючої звук, по своєму звучанню схожий зі звуком в вихідному тексті, вживається сполучення букв, які дають відповідне звучання. Так, російське « ж» передається в англійській мові через сполучення «zh», «х» через «kh», «щ» через «shch» і так далі.
Транскрипція широко застосовується
в публіцистиці і достатньо часто
в художній літературі в залежності
від характеру тексту ( так, в пригодницькому
романі за транскрибована реалія може
бути елементом екзотики). В авторській
промові або тексті з детальним
описуванням транскрипція може бути
найбільш вдалим рішенням, так як в
таких текстах ширше можливість
для розкриття змісту реалії. Вибір
транскрипції при перекладі також залежить
і від читача, на якого орієнтований текст,
тобто необхідно враховувати міру відомості
реалії, оскільки вона не повинна залишитись
за межею його сприйняття. Так, наприклад,
в перекладеній статті про футбол, опублікованій
в молодіжному журналі, поняття «фан» (от англ. «fan») не викличе непорозуміння.
Але в випадку, якщо переклад цієї статті
призначений для публікації в журналі,
читачами якого можуть бути, в тому числі,
і люди пенсійного віку, то перекладачу
слід замислитися про доречність транскрипції
і розглянути інші способи перекладу (наприклад,
заміну на більш нейтральне поняття «болельщик»). Найбільш
широко транскрипція вживається по відношенню
до відомих реалій: інтернаціональних,
регіональних, своїх ( при їх присутності
в вихідному тексті), - особливо якщо вони
відповідають правилу стилістичної яскравості.
Існує також група реалій, які при наявності
повноцінних відповідностей в інших мовах
традиційно транскрибуються («станица» перекладається
на англійську мову як «stanitsa», на німецьку - «Staniza»). Однією з головних переваг
транскрипції як способу являється максимальна
стислість, що в багатьох випадках є головною
причиною транскрибування. Слід зазначити,
що транскрипцію, як і будь-який інший
спосіб, потрібно застосовувати з обережністю,
так як в деяких випадках передача колориту,
не являлась визначальним фактором, може
відтіснити на другий план передачу змісту
реалії, не виконав тим самим комунікативну
задачу перекладу. Велика кількість транскрибованих
слів може привести до перевантаження
тексту реаліями, який не зближує читача
з оригіналом, а віддаляє від нього. В деяких
випадках необхідно поєднувати транскрипцію
з додатковими засобами осмислення, часто
це стосується перекладу реалій, які являються
«помилковими друзями перекладача». В
цю групу, наприклад, входять «…Назви
мір, ваги та інших величин виміру, співзвучні
в вихідній мові та мові перекладу, але
не співпадаючі по кількості. Наприклад,
перекладаючи нім. «Pfund» (500гр.) російською
мірою «фунт» (409,5гр.), бажано,
наприклад,у виносці вказати на цю різницю
[9:65]. Ведучи мову про транскрипцію, необхідно
згадати про явище міжмовної омонімії,
тобто про наявність в мові перекладу
слів, фонетично близьких до підлеглих
перекладу реалій. Транскрипції небезпечні
тоді, коли суперечать естетичному почуттю
читача, нагадуючи непристойні або смішно
звучащі слова рідної мови. В багатьох
випадках цей фактор змушує перекладача
відмовитися від використання описуваного
способу [10:89] . Використання транслітерації
при передачі реалій дуже обмежене, її
можна вживати при перекладі понять, які
стосуються, в основному,суспільно-
Створення нового/складного слова
Даний спосіб застосовується, якщо транскрипція / транслітерація по певним причинам небажана або неможлива. Введення неологізму – найбільш підходящий ( після транскрипції) шлях збереження змісту і колориту перекладної реалії: шляхом створення нового слова / словосполучення інколи вдається досягнути майже такого ж ефекту. Такими словами можуть бути, в першу чергу, кальки та напівкальки. а) Калькування.
Калькування – запозичення шляхом буквального
перекладу – дозволяє перенести в мову
перекладу реалію при максимально повному
збереженні семантики. Але збереження
семантики не означає збереження колориту,
оскільки частини слова чи виразу передаються
засобами мов перекладу. Найбільш яскравим
прикладом калькування є рос. «небоскреб», утворене
від англ. «skyscraper», аналогічним
образом це поняття було перекладене і
на німецьку мову «Wolkenkratzer». б) Часткове калькування.
Уподібнюючий переклад
Засобами уподібнюючого перекладу можна назвати пояснення або описування. Такі засоби вживаються по відношенню до реалій, транскрибування яких призведе до втрати рівноцінності регулятивного впливу.Уподібнюючий переклад, як згадувалось вище, базується на підборі функціонального еквіваленту, який викликає у читача перекладу ті ж самі асоціації, що і у читача оригіналу. Так, при передачі на російську мову словосполучення «Holy Land» в перекладі « Айвенго» В. Скота, перекладач використав топонім «Палестина»: «…it was of Eastern origin,having been brought from the Holy Land» – «…обучай этот был вывезен рицарями из Палестины». Реалія «Holy Land» була запозичена в англійську мову і укорінилась в ній, але в російській мові прямий відповідник «святая земля» вживається дуже рідко, що в даному випадку і обумовило звернення перекладача до уподібнюючого перекладу. В перекладі поеми О. С. Пушкіна «Кам’яний гість» запозичена в російську мову реалія «гитана», яка тлумачиться в словниках як «бродячий циган-музикант» передана як «gypsyslut», що буквально означає «неохайних циган». Вживання такого еквіваленту цілком виправдане, так як перекладач в даному випадку покладається на асоціації, які викликають у читача згадування про бродячих циган, на відомий стереотип. Уподібнюючий переклад часто використовується при передачі реалій в перекладі «Казки про рибка та рибку» Пушкіна. Для відображення національного російського колориту, автор в цьому творі використав велику кількість реалій, які цікаві з точки зору їх передачі на російську мову. Так, російське поняття «землянка» перекладене на англійську мову з використанням наближеного відповідника, який має форму опису: «the hovel of clay аnd wattle» (дослівно - «лачуга из глины и соломы»). «Столбовая дворянка» характерна російська реалія також передана засобами уподібнюючого перекладу: «a high-bornlady». У вище вказаних прикладах перекладач передає зміст реалій, втрачаючи при цьому їх національне забарвлення. Цей спосіб являється найбільш вдалим, тому що він враховує необхідність орієнтування тексту на читача. Казка, розрахована, головним чином, на дітей, не повинна бути перевантажена мовними одиницями, значення яких залишалось би за межею сприйняття читача. В даному творі зміст реалій виступає на перший план, внаслідок чого необхідно забезпечити ясність тексту перекладу і його доступність читачу. Уподібнюючий переклад, не дивлячись на його суттєві недоліки, вживається достатньо часто для передачі різних видів реалій. В оповіданні М. Шолохова « Чужа кров» зустрічаються російські реалії радянського періоду, для перекладу яких на англійську мову перекладач використовує також і уподібнюючий переклад. Наприклад, «продразверстка» передається в англійському варіанті словосполученням «Food Requisitioning» (дослівно - «изъятие продуктов питания»). При такому перекладі втрачається часове та національне забарвлення реалії, але її зміст повністю зберігається. Достатньо широко уподібнюючий переклад вживається для передачі фразеологічних зворотів, які містять ті чи інші реалії. Як приклад можна розглянути наведений в «Російсько – англійському словнику прислів’їв та приказок» переклад російського прислів’я «Вот тебе, бабушка, и Юрьев день» на англійську мову фразою «Here’s a nice how-d’ye-do». Такий переклад цілком правомірний в тому випадку, якщо в даному контексті головним компонентом фразеологізму, який підлягає передачі, являється експресія, а відображення національного забарвлення не обов’язкове[23].
Гіпонімічний переклад
Гіпонімічний переклад – заміна видового поняття на родове при перекладі реалій, загалом вживається при передачі чужих, незнайомих читачу реалій. Так, наприклад, в повісті Уелса «Людина – невидимка» головний герой зупиняється в сільському готелі: «…he took up his quarters in the inn», що перекладене на російську мову як «…незнакомец поселился в трактире» .«Advanced Learner’s Dictionary…» дає наступне тлумачення реалії «inn»: «a pubor a small old hotel in the country». Російському поняттю «трактир» дається наступне пояснення: «(іст.) готель з рестораном», тобто перекладач замінює поняття «готель в сільській місцевості» поняттям «готель взагалі», прибігаючи до способу генералізації, який і являється основою гіпонімічного перекладу. Гіпонімічний переклад представляє собою заміну видового поняття$ на родове, тобто передачу реалії певною мовною одиницею, яка має більш широке значення, ніж перекладна. По своїй суті це спосіб генералізації, який отримав достатньо широке застосування. Він дозволяє відмовитися від транскрипції і зробити заміну понять, різниця між якими в умовах даного контексту незначна.
2.2. Переклад реалій в романі
Дж. Остін « Гордість та
Транскрипція/ транслітерація як спосіб перекладу реалій є самим частотним і складає 50%. Перш за все, за допомогою транскрипції транслітерації були передані майже всі ономастичні реалії. Ономастичні реалії – це 1) географічні назви (топоніми), особливо ті які мають культурно-історичні асоціації; 2) антропоніми – імена історичних осіб, суспільних діячів, вчених, письменників, діячів мистецтва, популярних спортсменів, персонажів художньої літератури і фольклору; 3) назви витворів літератури та мистецтва; історичні факти і події в житті країни; назви державних та суспільних закладів та багато інших.
It was a journey of only twenty four miles, and
they began it so early as to be in Gracechurch Street by noon (120). Ехать им предстояло всего
двадцять четыре мили, и они отправились
в путь, чтобы добраться до Грейсчерч-стрит к полудню
(168) . В даному прикладі
ми розглядаємо ономастичну реалію Gracechurch Street,яка позначає
назву вулиці і передається на російську
мову за допомогою транскрипції -Грейсчерч-стрит. She could not think of Darcy’s leaving Kent without remembering that his cousin was to go with him
(14). Подумав об отъезде Дарси,
она вспомнила, что его кузен покинет Кент вместе с ним (205). У цьому
прикладі ономастична реалія Kent, що означає
назву графства перекладається способом
транскрипції –Кент. “My dear Mr Bennet”, said his lady to him
one day, “ have you heard that Netherfield Park is let at last?(5). Мой дорогой мистер Беннет, - в один прекрасный
день об’явила супруга означенного джентльмена,
- вы слышали, что Недерфилд Парк наконец-то
арендовали?(2:5).
