Прес однокривошипний одностійковий зусиллям 25 т.с.
Вступ
Прес однокривошипний, відкритий з литою станиною, швидкохідного універсального типу зусиллям 25 т.с. і призначений для виконання операцій холодного штампування, таких як вирубка - пробивка, витяжка й інших холодноштамповочних операцій. Прес відноситься до групи механічних, кривошипних пресів, що має виконавчий кривошипно-шатунний механізм. Прес має верхній привід - тобто верхнє розташування колінчатого вала, що розташований паралельно фронту.
Повзун преса переміщається у вертикальній площині. Станина виготовлена з чавуна і має С-образну форму. Тип виконання станини – лита не нахиляєма . Для роботи “на провал" у столі преса і під штамповій плиті передбачені отвори, а в нижній частині столу - різьбові отвори для кріплення пневматичної подушки.
Привід преса здійснюється від електродвигуна через клинопасову передачу до маховика, з'єднаного з ексцентриковим валом за допомогою муфти з поворотною шпонкою і стрічковим гальмом. Електродвигун асинхронний АОС2-51-6 потужністю 7 кВт з частотою обертання 750 хв-1.
Двигун
вибирався з наступних
1. Обґрунтування проекту
Прес працює в режимах одиночних і безупинних ходів, при оснащенні автоматичними подачами і, у цих випадках, може використовуватися в автоматичних і потокових лініях.
Розміри штампуємого на пресі виробу, визначаються розмірами штампового простору, величиною ходу повзуна і припустимим зусиллям на ньому.
Від точності напрямку повзуна в сильному ступені залежить точність деталей, одержуваних біля операцій штампування, а також знос і довговічність інструмента, призначеного дня розділових операцій.
Для підвищення точності штампування і більш стійкого переміщення в напрямних прагнуть максимально збільшити довжину напрямних повзуна. У відкритих пресів для збільшення довжини напрямних іноді використовують повзуни рамного типу, При розрахунку однокривошипних пресів приймається, що рівнодіюча зусиль, що діють на повзун з боку штампа, збігається з віссю повзуна.
При проектуванні муфт випливає, по можливості, зменшувати момент інерції відомої частини, щоб знизити споживання енергії на розгін і зв'язаний з цим знос шпонки. Гальмо повинне поглинати енергію муфти після її вимикання й утримувати виконавчий механізм разом з частиною приводу в положенні, що відповідає верхньому положенню повзуна. Продовження руху повзуна і після повернення у верхнє чи положення випадкове опускання повзуна через слабке затягування гальма грозить важкими наслідками для обслуговуючого персоналу, тому основна вимога до конструкції гальма - висока надійність.
Станина
це вузол преса, через який замикається
зусилля штампування. Станина служить
для фіксації і кріплення всіх інших вузлів
Станини відкритого типу піддаються позацентровому
розтягуванню. Це веде до перекосу напрямних
повзуна щодо столу.
2. Кінематика
2.1. Кінематика.
Кінематична схема.
2.2. Визначення переміщення повзуна, в залежності від кута повороту головного вала S(a) з побудовою графіка
де R – радіус кривошипа преса, визначається як:
де RВ – радіус колінчатого вала,
де RЕ – радіус ексцентрикової втулки,
де Smax та Smin – максимальний та мінімальний хід повзуна, Smax = 65 мм,
Smin = 25 мм.
мм
мм
мм
a - кут повороту головного вала преса, a = 0...90°
l - відносна довжина шатуна
приймаємо , тоді довжина шатуна:
мм. Приймаємо L = 310 мм
Результати розрахунків
заносимо до таблиці 2.1 і по цим даним
будуємо графік залежності S(a)
(мал. 2.1).
2.3. Визначення швидкості переміщення шатуна, в залежності від кута повороту головного вала V(a) з побудовою графіка.
V
де - кутова швидкість кривошипа, визначається як:
де - частота обертання кривошипа, хв-1(із завдання) с-1
Результати
розрахунків заносимо до таблиці 2.1
і по цим даним будуємо графік
залежності V(a) (мал. 2.2).
2.4. Визначення прискорення повзуна, в залежності від кута повороту головного вала j(a) з побудовою графіка.
Результати розрахунків
заносимо до таблиці 2.1 і по цим даним
будуємо графік залежності
j(a)
(мал. 2.3).
| a, град | S×, м | V, м/с | J, с-2 |
| 0 | 0 | 0 | -5,69 |
| 5 | 1,003· 10-3 | 0,071 | -5,66 |
| 10 | 1,33· 10-3 | 0,141 | -5,58 |
| 15 | 1,88· 10-3 | 0,207 | -5,44 |
| 20 | 2,64· 10-3 | 0,271 | -5,24 |
| 25 | 3,62· 10-3 | 0,329 | -5,01 |
| 30 | 4,80· 10-3 | 0,381 | -4,72 |
| 35 | 6,18· 10-3 | 0,426 | -4,39 |
| 40 | 7,76· 10-3 | 0,463 | -4,03 |
| 45 | 9,52· 10-3 | 0,493 | -3,62 |
| 50 | 11,45· 10-3 | 0,514 | -3,19 |
| 55 | 13,55· 10-3 | 0,526 | -2,75 |
| 60 | 15,8· 10-3 | 0,530 | -2,28 |
| 65 | 18,19· 10-3 | 0,526 | -1,80 |
| 70 | 20,7· 10-3 | 0,515 | -1,32 |
| 75 | 23,31· 10-3 | 0,496 | -0,84 |
| 80 | 26,02· 10-3 | 0,472 | -0,36 |
| 85 | 28,79· 10-3 | 0,442 | 0,11 |
| 90 | 31,61· 10-3 | 0,408 | 0,56 |
S, м · 10-3
a, град
Мал. 2.1. Графік залежності переміщення повзуна від кута повороту головного вала.
V, м
Мал. 2.2. Графік залежності швидкості переміщення повзуна від кута повороту головного вала.
j, м
Мал. 2.2. Графік залежності прискорення повзуна від кута повороту головного вала.
3. Зусилля та моменти які діють в кривошипно-повзунному механізмі
3.1. Визначення зусиль в кривошипно-повзунному механізмі.
Будуємо графік P(S) виходячи з робочого хода повзуна Sр = 6 мм (з умови) та номінального зусилля преса Рн = 25 тс (мал. 3.1.). Шляхом суміщення графіків на мал. 2.1. та на мал. 3.1. знаходимо діапазон значень робочого кута повороту: aр = 36...42°. Для цих значень кута повороту знаходимо значення зусилля Р та заносимо їх до табл.3.1.
Р
Мал. 3.1. Діаграма залежності зусилля на повзуні преса від його переміщення
Зусилля на повзуні при робочому ході, в залежності від кута повороту кривошипа
Таблиця 3.1
| a, град | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 |
| Р, тс | 0 | 25 | 25 | 25 | 18 | 10 | 0 |
Р, тс
Мал. 3.2. Графік залежності зусилля на повзуні преса від кута повороту головного вала.
3.2. Визначення моменту на кривошипі.
Для
визначення моменту на кривошипі
необхідно спочатку визначити розміри
колінчатого вала:
мм; приймаємо мм
мм приймаємо мм
мм
мм
мм; приймаємо
мм.
Момент на кривошипі визначається як:
де Р – поточне значення зусилля, беремо з табл.. 3.1;
mк – приведене плече на кривошипі ідеального кривошипно-шатунного
механізму:
- приведене плече моменту тертя в опорі А :
де f – коефіцієнт тертя в опорах, приймаємо f = 0.06;
rA – радіус шатунної шейки (в опорі А): м;
rВ – радіус
шатунної шейки (в опорі В):
м – беремо з початкових умов.
Результати розрахунків та заносимо до табл. 3.2
3.3. Визначення моменту на валу.
де Р – поточне значення зусилля, беремо з табл. 3.1;
mв – приведене плече моменту на валу:
- приведене плече на кривошипі ідеального кривошипно-шатунного механізму, беремо з табл. 3.2;
- приведене плече моменту тертя в опорах
де rA – радіус шатунної шейки (в опорі А): м;
м;
Результати розрахунку mв заносимо в табл. 3.2., будуємо графік mв = f(a) (мал. 3.3). Взявши з цього графіка значення mв для aр = 36...42° та перемноживши їх на відповідні значення Р, отримаємо значення Мв (табл. 3.3) та будуємо графік Мв = f(a) (мал. 3.4).
Таблиця 3.2
| a, град | |||
| 0 | 0 | 4,75×10-3 | 7,45×10-3 |
| 5 | 3,14×10-3 | 8,89×10-3 | 11,59×10-3 |
| 10 | 6,25×10-3 | 14×10-3 | 16,7×10-3 |
| 15 | 9,31×10-3 | 19,06×10-3 | 21,76×10-3 |
| 20 | 12,26×10-3 | 24,01×10-3 | 26,71×10-3 |
| 25 | 15,1×10-3 | 29,85×10-3 | 32,55×10-3 |
| 30 | 17,79×10-3 | 32,54×10-3 | 35,24×10-3 |
| 35 | 20,32×10-3 | 37,07×10-3 | 39,77×10-3 |
| 40 | 22,65×10-3 | 40,4×10-3 | 43,1×10-3 |
| 45 | 24,76×10-3 | 44,51×10-3 | 47,21×10-3 |
| 50 | 26,66×10-3 | 48,41×10-3 | 51,11×10-3 |
| 55 | 28,3×10-3 | 51,05×10-3 | 53,75×10-3 |
| 60 | 29,69×10-3 | 54,44×10-3 | 57,14×10-3 |
| 65 | 30,82×10-3 | 56,57×10-3 | 59,27×10-3 |
| 70 | 31,69×10-3 | 58,44×10-3 | 61,14×10-3 |
| 75 | 32,28×10-3 | 60,03×10-3 | 62,73×10-3 |
| 80 | 32,61×10-3 | 61,36×10-3 | 64,06×10-3 |
| 85 | 32,68×10-3 | 62,43×10-3 | 65,13×10-3 |
| 90 | 32,5×10-3 | 63,25×10-3 | 65,95×10-3 |
3 mв, мм
Мал. 3.3.
Графік залежності приведеного плеча
моменту на валу від кута повороту вала.
Момент на валу
Таблиця 3.3
| a, град | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 |
| Мв, тс×м | 0 | 0,691 | 0,699 | 0,711 | 0,458 | 0,246 | 0 |
| 0 | 0,15 | 0,15 | 0,15 | 0,096 | 0,051 | 0 |
Мв,
тс×м
a,
град
Мал. 3.4.
Графік залежності моменту на головному
валу від кута його повороту
4. Енергетика процесу
4.1. Визначення сумарної циклової роботи
Сумарна циклова робота:
де Ао – затрати енергії які відповідають робочій фазі циклу:
де Ад – затрати енергії на пластичне деформування; визначаємо як площу
графіка Мв = f(a) (див. мал. 3.4):
де - масштабний коефіцієнт, .
- площа графіка у масштабі,
Аf – утрати енергії на подолання сил та моментів тертя за період робочого ходу; визначаємо як площу графіка Мв = f(a) (див. мал. 3.4.):
де - масштабний коефіцієнт, .
- площа графіка у масштабі,
- затрати енергії на пружнє деформування “прес-заготівка”, так як значно жорсткіше преса, то збільшується тільки жорсткість преса. Враховуючи, що в може ввійти повністю, частково або взагалі не ввійти, то практично ми отримуємо таке:
де - показник, який залежить від виду технологічної операції, для вирубки:
; приймаємо
.
- розрахункова величина
де С – жорсткість системи для універсальних процесів:
.
.
.
.
- утрати енергії в передачі:
- ККД клинопасової передачі,
- затрати енергії на холостому ходу:
- циклові затрати енергії на розгін відомих частин та затрати в муфті при
включенні:
4.2. Вибір електродвигуна.
Середня потужність за цикл
де n – кількість ходів в хвилину, n = 100 хв-1;
q – коефіцієнт використання ходів в хвилину, для неперервних q = 1;
Кн - коефіцієнт використання ходів в хвилину, для неперервних Кн = 1,5.
кВт
По
отриманній потужності вибираємо асинхронний
двигун з короткозамкненим ротором
серії АОС2-51-6, потужністю
кВт та частотою обертання
хв-1.
4.3.
Визначення параметрів
маховика.
4.3.1
Момент інерції маховика.
де Аизб – надлишкова енергія за цикл:
де - надлишкова енергія робочого цикла:
Кн - коефіцієнт використання ходів в хвилину, для неперервних Кн = 1,5.
tp – час робочого циклу:
nисп – число використаних ходів за хвилину, хв-1;
т×м.
- надлишкова енергія розгону виконуючих механізмів:
де - час розгону, приймаємо
т×м.
Аизб = 76,43
+ 19 = 95,42 т×м.
d - коефіцієнт нерівномірності руху:
де - кутові швидкості:
де Smin та Smax – мінімальне та максимальне ковзання ротора двигуна:
де Sн – номінальне ковзання двигуна:
u - передаточне відношення, u = 11,6
4.3.2.
Діаметр маховика
Для визначення діаметра маховика, розрахуємо шківи клинопасової передачі.
Крутний момент на валу двигуна:
По отриманному значенню моменту, по довіднику, приймаємо шків електродвигуна: мм.
Діаметр маховика:
де e - коефіцієнт ковзання пасів, e = 0,02
мм
Приймаємо діаметр
маховика
мм
5. Допустиме зусилля на повзуні
(розрахунок
кривошипного вала)
5.1.
Графік допустимих
зусиль на повзуні
преса по міцності
вала.
Допустимі зусилля на повзуні преса визначаються по формулі:
де dо – діаметр опорної шийки вала, dо = 140 мм.
s-1 – межа витривалості матеріалу вала (сталь 40Х, закалена при температурі 180...200°С) при згині з симетричним циклом навантаження, s-1 = 36000 т/м2;
n3 – коефіцієнт запасу міцності, приймаємо n3 = 1,3;
k3 – коефіцієнт еквівалентного навантаження, приймаємо k3 = 0,8;
l0 – довжина опорної шейки вала, l0 = 140 мм;
- коефіцієнти яеі враховують вплив розмірів, концентраторів напружень та шорсткість вала на межу витривалості відповідно при згині та при крученні: ;
де l - коефіцієнт довжини шатуна з урахуванням ексцентриситету втулки: