Прийняття рішень у фінансовому менеджменті на прикладі ЗАТ «АВК»

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут економіки та менеджменту

Факультет економіки і  підприємництва

Курсова робота

з дисципліни «Інформаційний бізнес» на тему:

«Прийняття рішень у фінансовому  менеджменті на прикладі ЗАТ «АВК»

                                                                                      Студентки 424 групи ФЕП

                                                                                      Шепель Юлії

       Перевірила: Іванченко Н. О

Київ 2013

                                                            ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………......3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи фінансового менеджменту

1. Цілі, завдання та функції фінансового менеджменту……………………..4

2. Фінансовий аналіз як основа прийняття управлінських рішень………….7

РОЗДІЛ 2. Прийняття рішень у фінансовому менеджменті на прикладі ЗАТ «АВК»

2.1 Загальна характеристика діяльності ЗАТ «АВК»………………………….13

2.2  Оцінка зовнішнього середовища ЗАТ «АВК»»…………………………...14

2.3  Проведення SWOT-аналізу…………………………………………………25

Висновки…………………………………………………………………………29

Список використаної літератури……………………………………………….30

                                                ВСТУП

Фінансовий менеджмент як наука управління фінансами спрямовано досягнення стратегічних партнерів і тактичних цілей господарюючого суб'єкту.           Головна мета фінансового менеджменту є забезпечення зростання добробуту власників нинішнього року і перспективному періоді . Фінансовий аналіз є необхідною і важливою складовою фінансового менеджменту. Основна мета фінансового аналізу як елемента фінансового менеджменту — дати об'єктивну оцінку фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства з тим, щоб прийняти ефективні управлінські рішення.     Методика фінансового аналізу включає в себе три блоки: аналіз фінансового стану, аналіз фінансових результатів та аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.      ЗАТ «АВК» є потужним національним виробником, який відомий не лише в Україні, а й ще у понад 20 країнах світу. Налагоджений процес виробництва, розроблена система збуту, контроль якості продукції, а також довіра споживачів та співпраця з постійними контрагентами дозволяє компанії зберігати позиції лідера кондитерської промисловості.

РОЗДІЛ 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового  менеджменту.

1. Сутність, мета та завдання фінансового менеджменту 

      Фінансовий менеджмент  є істотну частку менеджменту,  чи форму управління процесами  фінансування підприємницької діяльності.      Фінансовий менеджмент, чи управління фінансами підприємства, означає управління коштами, фінансових ресурсів у процесі формування, і розподілу і використання для одержання оптимального кінцевого результату.  Фінансовий менеджмент є управління фінансами підприємства, спрямоване на оптимізацію прибутку, максимізацію курсу акцій, максимізацію вартості бізнесу, чистий прибуток на акцію, рівня дивідендів, чистих активів для одну акцію, і навіть для підтримки конкурентоспроможності та фінансової стійкості господарюючого суб'єкту.  Фінансовий менеджмент як наука управління фінансами спрямовано досягнення стратегічних партнерів і тактичних цілей господарюючого суб'єкту.              Фінансовий менеджмент як систему управління і двох підсистем:      

1) керована підсистема (об'єкт  управління)     

2) управляюча підсистема (суб'єкт управління). 

Фінансовий менеджмент реалізує складна система управління сукупно- вартісної величиною всіх коштів, що увоспроизводственном процесі, капітал, які забезпечують фінансування підприємницької  діяльності.     Об'єктом управління сукупність умов здійснення грошового обігу субстандартні та руху грошових потоків, кругообігу вартості, руху фінансових ресурсів немає і фінансових відносин, котрі виникають під внутрішньої і до зовнішньої середовищі підприємства. Тож у об'єкт управління включаються такі елементи:     

1) Грошовий оборот;     

2) Фінансові ресурси;     

3) Кругообіг капіталу;     

4) Фінансові відносини.        Суб'єкт управління – сукупність фінансових інструментів, методів, технічних засобів, і навіть фахівців, організованих у певну фінансову структуру, які проводять цілеспрямоване функціонування об'єкта управління. Элементами суб'єкта управління є:     

 1) Кадри (підготовлений персонал);      

2) Фінансові інструменти,  і методи;     

3) Технічні засоби управління;      

4) Інформаційне забезпечення.       

Метою фінансового менеджменту  є вироблення певних рішень задля  досягнення оптимальних кінцевих результатів  й знаходження оптимального співвідношень  між короткостроковими і довгостроковими  цілями розвитку підприємства міста  і прийнятими рішеннями нинішнього року і перспективному фінансовому  управлінні.     Головна мета фінансового менеджменту є забезпечення зростання добробуту власників нинішнього року і перспективному періоді.   Ця мета отримує конкретне вираження у забезпеченні максимізації ринкову вартість бізнесу (підприємства) і реалізують кінцеві фінансові інтереси його власника.

Завдання, можуть бути вирішені з допомогою менеджменту: 

- поточні;  

- стратегічні.       

 Фінансові стратегічних  завдань- максимізація прибутку  підприємства,

забезпечення інвестиційній  привабливості підприємства, забезпечення фінансової стійкості в довгостроковому періоді.     Нині у фінансовому менеджменті як з найважливіших завдань є максимізація ціни компанії (ринкову вартість підприємства) яка зовсім на дорівнює вартості майна цього підприємства.     Поточні мети (завдання) – забезпечення збалансованості надходження коштів (платоспроможності і ліквідності підприємства),забезпечення достатнього рівня рентабельності і продажів з допомогою гнучкою цінової газової політики та зниження витрат.         Рентабельність – показник конкурентоспроможності підприємства на короткому проміжку часу. Рентабельність капіталу – це стратегічний показник.              До поточним завданням також належить запобігання банкрутства й великих фінансових невдач.         Усі завдання тісно пов'язані між собою, і вирішуються на рамках фінансової політики підприємства.       Фінансову політику складається з таких елементів (частин):                   1. облікова політика;                            2. кредитна політика – політика у відносинах з банками,  або за відношення    до кредитах взагалі;                                     3. політика щодо управління витратами (метод  регулювання витрат, класифікація витрат, частка  постійних витрат у собівартості);    4. податкова політика та податкове планування, (необхідно  мінімізувати податкові платежі але не збитки інши  напрямам, виробництвам);           5. Дивіденд на політика;                    6. політика управління грошима (зокрема    оборотними активами);

7. інвестиційна політика (найефективніша з погляду).

Основні завдання фінансового  менеджменту: 

1). Забезпечення формування  достатнього обсягу фінансових  ресурсів у відповідність до  потребами підприємства його  стратегією розвитку.

2). Забезпечення ефективне  використання фінансових ресурсів  у розрізі основних напрямів  діяльності підприємства.

3). Оптимізація грошового  обігу субстандартні та розрахункової  політики підприємства.

4).Максимизация прибутку  при допустимому рівні фінансового  ризику і

сприятливою політиці оподаткування.

5). Забезпечення постійного  фінансового рівноваги підприємства  у процесі її розвитку, т. е.  забезпечення фінансової стійкості  й платоспроможності.

      1.2 Фінансовий аналіз як основа прийняття управлінських рішень.  

Фінансовий аналіз є необхідною і важливою складовою фінансового менеджменту. Основна мета фінансового аналізу як елемента фінансового менеджменту — дати об'єктивну оцінку фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства з тим, щоб прийняти ефективні управлінські рішення.      Інформаційним забезпеченням фінансового аналізу, як і фінансового менеджменту в цілому, є законодавчі та нормативні акти, бухгалтерська звітність, статистичні дані фінансового характеру, інші дані, серед яких інформація про стан фондового ринку, відсоткові ставки, курси валют, кредитні рейтинги тощо. Якість фінансового аналізу, як і якість прийнятих управлінських рішень, значною мірою залежить від якості та кількості вхідної фінансової інформації, а також від кваліфікації фінансових аналітиків і фінансових менеджерів, що займаються фінансовим аналізом та плануванням.           Залежно від того, хто аналізує діяльність підприємства — його фінансові менеджери чи сторонні особи, розрізняють зовнішній та внутрішній фінансовий аналізи.       Внутрішній фінансовий аналіз, який виконують менеджери підприємства, ґрунтується як на фінансовій звітності, що оприлюднюється, так і на первинній бухгалтерській документації, яка дає можливість отримати досить точні оцінки фінансового стану підприємства. Такий аналіз має комплексний характер, орієнтований на прийняття управлінських рішень, а його результати, як правило, мають конфіденційний характер.    Зовнішній фінансовий аналіз виконують, коли потрібно визначити надійність партнера по бізнесу, ринкову позицію фірмиконкурента, стійкість комерційного банку, за посередництвом якого проводиться фінансова операція, кредитний рейтинг емітента, в цінні папери якого передбачено вкласти кошти підприємства. Такий фінансовий аналіз ґрунтується, як правило, на даних фінансової звітності, які наведено у річних фінансових звітах корпорацій та фінансових інститутів, інформації рейтингових агентств, а також даних з інших джерел. Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є орієнтація його лише на зовнішню звітність підприємства і, як наслідок, обмеженість завдань аналізу, наявність типових методик розрахунків і максимальна відкритість результатів аналізу.    Методика фінансового аналізу включає в себе три блоки: аналіз фінансового стану, аналіз фінансових результатів та аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства.    Основними джерелами інформації для визначення фінансового стану підприємства та його фінансових результатів є фінансова звітність підприємства, а саме: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів та Звіт про власний капітал.      Баланс є основою для проведення аналізу фінансового стану підприємства, а Звіт про фінансові результати дає змогу проаналізувати структуру доходів і витрат підприємства та визначити основний фінансовий результат його діяльності — прибуток. Кількісний аналіз ефективності передбачає оцінку ефективності використання майна підприємства — основних та оборотних засобів, визначення рівня рентабельності виробничої діяльності, оцінку ділової активності підприємства на ринку тощо.  До основних методів фінансового аналізу відносять горизонтальний, вертикальний, порівняльний, факторний, аналіз відносних показників та трендовий.          Горизонтальний, або часовий, аналіз полягає в порівнянні даних фінансової звітності та основних фінансових показників за останній звітний період із даними за попередні періоди. Такий аналіз дає змогу виявити тенденції змін окремих статей фінансової звітності та фінансових показників у часі, а також зробити висновки щодо кількісних змін в активах, ресурсах, доходах і витратах підприємства протягом визначеного періоду часу. Для проведення горизонтального аналізу і виявлення позитивних або негативних тенденцій у діяльності підприємства протягом кількох звітних періодів необхідно мати фінансову звітність за відповідні періоди, а також враховувати зміни в темпах інфляції у різні часові періоди перерахунком статей фінансової звітності у величини, які можна зіставляти.  Вертикальний, або структурний, аналіз дає змогу визначити структуру активів та пасивів підприємства, доходів і витрат, а в разі поєднання з горизонтальним аналізом — виявити позитивні або негативні зміни в складі майна чи структурі ресурсів підприємства, а також структурі доходів і витрат за визначений період часу. При вертикальному аналізі статті фінансової звітності подаються у вигляді відносних величин. Так, загальний підсумок (валюта) балансу приймається за 100 %, а окремі статті активів та пасивів балансу подаються у вигляді певного відсотка від загального підсумку балансу.             У Звіті про фінансові результати загальна сума доходу підприємства приймається за 100 %, а окремі його види (виручка від реалізації продукції, робіт, послуг, виручка від іншої реалізації, дохід від проведення операцій на фінансовому ринку тощо) подаються у вигляді певного відсотка від загальної суми доходу. Так само визначають і структуру витрат підприємства: загальна сума витрат приймається за 100 %, окремі складові витрат — як відсоток від загальної суми. Оскільки операційна діяльність підприємства є основним джерелом отримання прибутку, процес формування операційного прибутку також можна дослідити методом вертикального аналізу. При цьому докладному аналізу підлягає структура операційних витрат підприємства з метою оптимізації їх структури та зменшення загального обсягу.    Порівняльний аналіз полягає в порівнянні абсолютних та відносних фінансових показників окремих підрозділів підприємства з аналогічними показниками інших підрозділів або показників одного підприємства з показниками інших підприємств галузі. При проведенні такого аналізу прагнуть порівнювати показники різних підприємств за одні й ті самі часові періоди. Задовільні результати можуть бути отримані лише при порівнянні підприємств, які мають чітко визначену належність до однієї галузі. Діяльність багатопрофільних підприємств порівнювати набагато важче. Крім того, для порівняння показників конкретного підприємства з такими самими показниками інших підприємств по галузі необхідно мати достовірні та доступні для використання статистичні дані про діяльність окремих підприємств галузі й усереднені дані по галузі.      Факторний аналіз спрямований на виявлення впливу окремих чинників на результуючий показник за допомогою детермінованих або стохастичних методів. У разі, якщо існує аналітична залежність між деяким параметром (чинником) та результуючим показником, аналізують, якою мірою зміна цього параметра впливає на величину показника. Якщо аналітичну залежність отримати неможливо, аналізують вплив як окремих чинників, так і їх множини на результуючі фінансові показники діяльності підприємства за допомогою методів стохастичного програмування.     Аналіз відносних показників (коефіцієнтний аналіз) є одним із найбільш поширених і ефективних методів фінансового аналізу. Він полягає в розрахунку певних груп фінансових коефіцієнтів, які дають змогу зробити обґрунтовані висновки щодо фінансового стану підприємства та ефективності його фінансово-господарської діяльності (докладно розглянуто далі).             Трендовий аналіз, на відміну від усіх попередніх, призначений не для аналізу поточного фінансового стану підприємства, а для прогнозу його основних фінансових показників на основі обчислених за минулі звітні періоди. Такий аналіз необхідний при складанні як оперативних, так і стратегічних фінансових планів менеджерами підприємства, і потребує коректного математичного формулювання завдання та відповідного програмного забезпечення.        Горизонтальний, вертикальний, порівняльний та коефіцієнтний аналізи, як правило, використовують у комплексі для проведення експрес-аналізу фінансового стану підприємства. Вони не потребують спеціального програмного забезпечення, прості у використанні та при кваліфікованому застосуванні дають змогу отримати досить об'єктивну характеристику фінансового стану підприємства. Застосування факторного та трендового аналізу потребують від фінансового аналітика ґрунтовної математичної підготовки та використання комп'ютерів із відповідним програмним забезпеченням.            Однак не це є проблемою при проведенні фінансового аналізу. Структурування даних фінансової звітності, обчислення різноманітних фінансових показників та побудова трендів за допомогою сучасного програмного забезпечення є звичайною роботою для фінансового аналітика. Проблемою є інтерпретація результатів аналізу. Ефективна інтерпретація потребує від аналітика знання та розуміння найважливіших концепцій і принципів, які покладено в основу фінансової звітності та використовують для обчислення фінансових показників. Необхідно вміти правильно визначати стратегії, які має реалізувати фірма, щоб утримувати відповідну конкурентну позицію на ринку. Крім того, важливим є розуміння економічного середовища на галузевому, регіональному та міжнародному рівнях. Іншими словами, для ефективної інтерпретації результатів фінансового аналізу фінансовий аналітик повинен знати не лише методи фінансового аналізу, а й основи економічної теорії, стратегію та тактику ведення бізнесу, а також основні принципи фінансового обліку.    На сучасному рівні розвитку ринкової економіки необхідно застосовувати такі економічні важелі, які б допомогли знайти найефективніші шляхи виходу з кризового стану. До таких економічних важелів належить передусім фінансовий аналіз, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити фінансовий етап підприємства, його можливості виживати в ринкових умовах, своєчасно приймати ефективні управлінські рішення, спрямовані на зміцнення фінансового стану підприємства.  Для успішного проведення фінансового аналізу необхідно насамперед зібрати об'єктивну інформацію про фінансовий стан підприємства: склад і структуру прибутків, зміни у структурі активів і пасивів, розрахунки з дебіторами і кредиторами тощо.        На основі даних поточного фінансового аналізу розробляють основні показники фінансового плану, бізнес-плану, бюджетного планування, на базі яких визначають економічні орієнтири розвитку підприємства в перспективі. Від того, наскільки якісно проведений фінансовий аналіз, залежить ефективність прийнятих управлінських рішень.      Отже, аналіз фінансового стану будь-якого підприємства є нагальною потребою, адже жодний керівник не в змозі приймати управлінські рішення, спрямовані на збільшення прибутку, якщо не вирішено аналітичні задачі і не складено відповідний звіт про результати проведеного аналізу, які і є основою прийняття необхідних управлінських рішень.

РОЗДІЛ 2. Прийняття  рішень у фінансовому менеджменті  на прикладі ЗАТ «АВК»

2.1 Загальна характеристика  діяльності ЗАТ «АВК»

Кондитерський ринок –  один з найпривабливіших і таких, що динамічно розвиваються на Україні. Одним з найбільших національних виробників кондитерської продукції  є компанія «АВК».   Компанія «АВК» заснована 1991 року. До її складу входять 5 кондитерських фабрик, розташованих у Донецьку, Дніпропетровську, Луганську та Мукачеві.         Головні зусилля компанія «АВК» зосереджує на розвитку своєї брендової продукції, а у виробництві робить ставку на високоякісні, складні у виготовленні вироби, такі як шоколадні комбіновані цукерки, екструзійні та борошнисті вироби. Великою популярністю користуються солодощі компанії під марками «Шедевр», «Фрутта», «Жувіленд». Асортимент продукції компанії «АВК» нараховує понад 300 найменувань кондитерських виробів. Сьогодні на фабриках компанії діють найновіші лінії, які не мають аналогів в Україні, з випуску шоколадних і желейно-жувальних цукерок, печива, порожніх вафель, виробництва краплинної глазурі. Потужності «АВК» дозволяють випускати до 450 тон продукції на добу.      Компанія «АВК» займає одне з провідних місць на кондитерському ринку України. За 15 років існування компанії здобуто значний досвід роботи на ринку України та СНД, створено високопрофесійну команду, розроблено абсолютно нові напрямки діяльності.        ЗАТ «АВК» приділяє значну увагу не тільки внутрішньому середовищу організації, а й зовнішньому, що дозволяє уникнути багатьох загроз зі сторони потенційни та наявних конкурентів, а також планувати свою діяльність на довгострокові періоди.       Врахування соціокультурних та демографічних факторів під час створення своєї продукції та незмінно висока якість забезпечують «АВК» визнання та високу лояльність споживачів України, Росії та інших країн СНД.            Сильне та професіональне управління, повна легальність бізнесу та прозорі фінансові операції – важливі аргументи у боротьбі за лідерство. «АВК» – перша в кондитерському сегменті національного ринку компанія, яка 2002 року випустила власні облігації, а 2003 року успішно розмістила 5-річні папери на 50 мільйонів гривень. Сьогодні цінні папери компанії вважаються одними з найнадійніших та найпривабливіших на українському фінансовому ринку.          Компанія «АВК» усвідомлює свою відповідальність і зацікавленість у розвитку професійної освітньої системи. З 2003 р. компанія є партнером Міністерства освіти і науки України у проведенні всеукраїнського конкурсу студентських та наукових робіт, спрямованих на розвиток харчової галузі. ЗАТ «АВК» бере активну участь в міжнародних тендерах та виставках. Якість продукції «АВК» підтверджено міжнародними сертифікатами. А з 2003 року виробництво та система управління компанії сертифікована на відповідність стандарту ISO 9001:2000.       Отже, ЗАТ «АВК» є потужним національним виробником, який відомий не лише в Україні, а й ще у понад 20 країнах світу. Налагоджений процес виробництва, розроблена система збуту, контроль якості продукції, а також довіра споживачів та співпраця з постійними контрагентами дозволяє компанії зберігати позиції лідера кондитерської промисловості.

2.2 Оцінка зовнішнього  середовища ЗАТ «АВК»

• Оцінка макрооточення ЗАТ «АВК»

Макрооточення створює загальні умови середовища перебування організації. У більшості випадків макрооточення  не носить специфічного характеру по відношенню до окремо взятої організації. Однак ступінь впливу стану макрооточення  на різні організації різна. Це пов'язано  з відмінностями у сферах діяльності організацій і відмінностями у внутрішньому потенціалі організацій.

З метою впорядкування  методики аналізу макрооточення  розподіляють на укрупнені групи  факторів – так звані компоненти.    Розрізняють такі компоненти макрооточення:

1. демографічна;
2. економічна;
3. природна;
4. технологічна;
5. соціально-культурна;
6. політико-правова.

Для аналізу макрооточення  використовують допоміжну таблицю, в якій вказуються компоненти та найважливіші фактори (табл. 1).

Таблиця 1          Характеристика стану макрооточення

Не всі фактори макрооточення  однаково впливають на діяльність організації, тому кожен з них потребує детального аналізу з метою визначення значимості для конкретного підприємства.   Закрите акціонерне товариство «АВК» займається виробництвом какао, шоколаду, сухарів, печива, пирогів і тістечок з тривалим терміном зберігання, а також оптовою торгівлею шоколадних та кондитерських виробів. Тому на його діяльність впливатимуть лише деякі з наведених у табл. 1 фактори.          Вивчення демографічної компоненти дає змогу оцінити вплив чисельності населення, його вікової структури, народжуваності та смертності, міграційних процесів та інших факторів на діяльність підприємства.           Одним з основних факторів даної компонент, який впливає на діяльність ЗАТ «АВК» є чисельність населення, оскільки не кожна людина споживає солодощі. Тому збільшення чисельності підвищує можливість споживання продукції саме даного підприємства. На теперішній час чисельність населення України падає, проте є перспектива підвищення (додаток А).          Розміщення населення на території країни на діяльність ЗАТ «АВК» практично не впливає, оскільки у складі компанії налічується 5 кондитерських фабрик, які розташовані в різних регіонах України. Тому при діагностиці мактооточення цей чинник враховуватись не буде.   Вивчення економічної компоненти макрооточення дозволяє зрозуміти, як формуються і розподіляються ресурси. На досліджуване підприємство впливають такі фактори як купівельна спроможність населення, фінансово-кредитна політика в країні та еластичність попиту. Вплив цих факторів зумовлений в основному рівнем цін на продукцію, обсягом продажу та розширенням виробництва. Тому не враховувати ці фактори в аналізі макрооточення неможливо.         При оцінці купівельної спроможності слід враховувати той факт, що ЗАТ «АВК» експортує свою продукцію в 20 країн близького та дальнього зарубіжжя, що закріплює позиціонування компанії, як сильного національного виробника. Однак основним споживачем продукції є населення України, а тому вплив визначається, виходячи із їх купівельної спроможності. Так як споживання на душу населення має великий потенціал до зростання (за умови подальшого зростання добробуту населення), то є перспективи для збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції ЗАТ «АВК» (додаток Б).          Щодо фінансово-кредитної політики в країні, то вона неспроможна стабілізуватись. Спостерігається погіршення стану даного фактора, що негативно впливає на підприємство, оскільки невигідні умови кредитування не дозволяють створювати нових структурних одиниць. Проте, ЗАТ «АВК» змушене брати кредити у банків на створення нових ліній.    Розглядаючи такий фактор як загальногосподарська кон’юнктура, слід відмітити, що пропозиція продукції ЗАТ «АВК» збалансована із попитом на неї, що свідчить про доступність і якість товарів. Більш того, попит на кондитерські вироби даного підприємства підвищується, що дає змогу збільшити обсяги виробництва (додаток В).      Природною компонентою в даному випадку можна знехтувати, оскільки вона визначає фактори, що орієнтовані на ресурсозабезпечення та державне регулювання ресурсоспоживання. А так як ЗАТ «АВК» переважно використовує для виробництва сировину, яка закуповується закордоном, то вважається недоцільно розглядати вплив даної компоненти.   Особливу увагу слід приділяти технологічній компоненті. Такі фактори як темпи технологічних змін та інноваційний потенціал галузі значно впливають на діяльність ЗАТ «АВК», оскільки товариство використовує новітні технології та часто випускає нові види продукції, що вимагає використання технологій, які раніше не використовувались. За останні два роки загальний обсяг інвестицій, спрямованих на придбання нового обладнання та модернізацію існуючих технологічних ліній, становить понад 100 млн. гривень.         Підприємство і надалі планує використовувати високоякісні технології, що дає змогу знизити собівартість та покращити якість продукції.  Щодо стану законодавства, яке регулює господарську діяльність та державної економічної політики (політико-правова компонента), то нехтувати впливом цих факторів не можна, оскільки ЗАТ «АВК» постачає свою продукцію за кордон, тобто розвинуті зовнішні ринки збуту.  Соціально-культурна компонента не впливає на товариство, що виключає аналіз факторів, що до неї належать.     Результати аналізу факторів подано у табл. 2.

Таблиця 2

Діагностика макрооточення  ЗАТ «АВК»

Продовження табл. 2

Отже, для аналізу макрооточення  ЗАТ «АВК» використовуються такі компоненти: демографічна, економічна, технологічна та політико-правова. Кожна  компонента містить найважливіші фактори, що впливають на діяльність обраного товариства. З табл. 2 видно, що демографічна компонента позитивно впливає на організацію, оскільки тенденції розвитку її факторів дозволяють збільшити обсяги реалізації та позиціонувати продукцію  за регіонами.        Економічні фактори в цілому позитивно впливають на ЗАТ «АВК», оскільки їх розвиток призводить до збільшення обсягів виробництва і реалізації.           Фактори технологічної компоненти цілком позитивно впливають на товариство. За рахунок їх розвитку зростає якість продукції та знижується собівартість. ЗАТ «АВК» має змогу випускати нові види продукції, що є безумовно позитивним явищем.        Що стосується політико-правової сторони аналізу макрооточення, то вплив цієї компоненти на діяльність організації є позитивним, оскільки ЗАТ «АВК» налагоджує зв’язки за кордоном, що при негативному впливі державної політики було б просто неможливо.

• Оцінка мезооточення ЗАТ «АВК»

Мезооточення – це безпосереднє оточення організації, яке охоплює  ті його елементи, з якими організація  перебуває у прямому контакті. Обґрунтованою вважають методологію дослідження безпосереднього оточення, яку запропонував американський учений М. Портер. Він вважав, що здатність організації реалізувати свою перевагу на ринку залежить не лише від конкуренції між товаровиробниками, які вже діють на ринку, але й є результатом взаємодії ще чотирьох чинників: потенційні конкуренти, товари-замінники, покупці, постачальники.       Тому аналіз мезооточення здійснюється в розрізі трьох компонент: конкуренти, постачальники, споживачі. Такий аналіз передбачає виявлення тих аспектів діяльності, від яких залежить ефективність роботи певної організації, собівартість і якість виготовленої продукції. Перелік деяких факторів основних компонент мезооточення поданий у табл. 3.

Таблиця 3

Характеристика мезооточення організації

Стабільність української кондитерської  галузі сьогодні забезпечують дев’ять  підприємств, такі як: «ROSHEN», «КОНТІ», «АВК», «Крафт Фудз Україна», «Полтавакондитер», КФ «Світоч», «Житомирські ласощі», корпорація «Бісквіт шоколад» та «Черкаська БФ», які виробляють понад дві третини  всієї продукції. І хоча ЗАТ «АВК», згідно з даними Деркомстату України  за 10 місяців 2009 року, є лідером категорії  шоколадних виробів, все ж не слід забувати про галузевих конкурентів, які виготовляють аналогічну продукцію. Вплив цього фактора є досить значним, а подальше зростання конкуренції  призводить до зниження попиту на продукцію  обраного товариства.            При оцінці впливу такої компоненти як покупці доцільно врахувати такі фактори: географічне розміщення покупців та ставлення покупця до продавця. ЗАТ «АВК» функціонує на ринку кондитерських виробів з 1991 року,а тому свою продукцію компанія розповсюджує у всіх регіонах країни за допомогою власної мережі збуту. Мережа забезпечує присутність виробів під торговельною маркою «АВК», а також самостійними брендами компанії («Шедевр», «Клубжеле», «Жувіленд», «Крем-Cуфле») у більш ніж 48000 роздрібних торговельних точках України.

Кондитерські вироби «АВК» користуються величезним попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках. Тобто, географічне  розміщення покупців позитивно впливає  на діяльність товариства.

ЗАТ «АВК» користується довірою  споживачів, що в свою чергу забезпечує компанію постійними покупцями. Це досягається  за рахунок якісної продукції. Система  управління якістю компанії «АВК» сертифікована  на відповідність вимогам світових стандартів ISO 9001. Перший сертифікат якості ISO 900:94 отримано компанією ще 2000 року й щорічно підтверджується аудитами. У 2003 році виробництво та управління компанії «АВК» було сертифіковано  на відповідність стандарту ISO 9001:2000. Тобто, ставлення покупця до продавця є позитивним, що дозволяє збільшувати  обсяги виробництва.

 Така компонента як постачальники  впливає на діяльність ЗАТ  «АВК» позитивно, оскільки товариство  вже довгий час співпрацює  зі своїми постачальниками, а  тому налагоджена система постачання  дозволяє уникнути простоїв.          Вартість товарів як фактор при аналізі мезооточення не впливає на роботу підприємства, проте можливе підвищення цін на готову продукцію, що в свою чергу призведе до скорочення обсягів реалізації.

Результати аналізу чинників мезооточення подано у табл. 4

Таблиця 4

Діагностика мезооточення ЗАТ «АВК»