Природньо-ресурсний потенціал Черкаської області

Вступ

Актуальність  теми. Одним із головних завдань ринкової трансформації економіки України є ефективне використання природно-ресурсного та соціально-економічного потенціалу регіонів. Зважаючи на це, аналіз та оцінка господарства Черкаської області надзвичайно важлива.

Черкаська область характеризується невисоким рівнем промислового розвитку, порівняно сприятливою екологічною ситуацією і значним потенціалом рекреаційних ресурсів.

Має високопродуктивні чорноземні ґрунти.У структурі виробництва сільськогосподарської продукції традиційно переважають зернові культури та цукровий буряк. Важливими галузями є молочно-м'ясне тваринництво, свинарство та птахівництво. Відповідно цьому харчова промисловість займає провідне місце серед галузей промисловості. Значний розвиток одержали також легка, лісова промисловість  та сільськогосподарське машинобудування.

Метою дослідження є розробка наукових засад та практичних рекомендацій щодо удосконалення територіальної організації природного  комплексу Черкаської області. Виходячи з цього, були поставлені та вирішувалися такі задачі:

- визначити сутність і  фактори формування природно-ресурсного  потенціалу та розкрити особливості  його територіальної організації; 

- удосконалити методичні  основи дослідження функціонування і територіальної організації природно-ресурсного потенціалу;

- провести соціально-економічну оцінку природно-ресурсного потенціалу Черкаської області та особливостей їх розміщення;

- розкрити особливості  функціонування економічного комплексу Черкаської області в залежності від розміщення природних ресурсів;

- визначити напрями удосконалення  територіальної організації природного комплексу Черкаської області.

Об'єкт дослідження - природно-ресурсний потенціал, як невід'ємна складова продуктивних сил.

Предмет дослідження - територіальна організація продуктивних сил природно-ресурсного комплексу Черкаської області.

1.Значення  і  місце природних ресурсів у  формуванні економічного потенціалу  Черкаської області.

Черкаська область розташована  у центральній частині України, в басейні середньої течії  Дніпра. Межує на півночі з Київською, на сході – з Полтавською, на півдні – з Кіровоградською і на заході – з Вінницькою областями.

Саме центральність розташування області є основною позитивною рисою  її економіко-географічного положення  – вона  розташовується практично  на однаковій відстані від усіх економічних  районів, хоч визначальну роль на її розвиток мають столичний регіон разом з Києвом та Придніпровський  соціально-економічний район.

Серед негативних сторін економіко-географічного  положення виділяється відсутність  можливості прямого виходу до державного кордону та опосередкованість виходу до морського узбережжя.

  Площа Черкаської області становить 20,9 тис. кв. кілометрів, що складає 3,5 % території держави (18 місце в Україні). Складається з 20 районів, 6 міст обласного підпорядкування (Черкаси, Ватутіне, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань), 10 –селищ районного, 15 селищ міського типу, 826 сільських населених пунктів. Обласний центр – місто Черкаси (Соснівський, Придніпровський райони).

Область простягнулася із південного заходу на північний схід на 245 км, із півночі на південь – на 150 км. Крайня північна точка лежить неподалік від села Кононівка Драбівського району, південна – поблизу села Колодисте Тальнівського району, західна – біля села Коритня Жашківського району, східна – неподалік села Стецівка Чигиринського району. За математичними розрахунками географічним центром області є точка поблизу села Журавки Городищенського району.

Територія Черкаської області в  цілому рівнинна і умовно поділяється  на дві частини – правобережну і лівобережну. Переважна частина  правобережжя розміщена в межах  Придніпровської височини з найвищою точкою області, що має абсолютну  висоту 275 м над рівнем моря (поблизу Монастирища). В прилягаючій до Дніпра частині правобережжя знаходиться заболочена Ірдино-Тясминська низовина, а також підвищення – Канівські гори. Низинний рельєф має лівобережна частина області, яка розташована в межах Придніпровської низовини.

Місце Черкаськой області в економіці України визначається насамперед виробництвом тут товарів народного споживання, продукції сільського господарства, харчової, легкої, деревообробної промисловості.

2. Сучасна компонентна  структура ПРП , відмінності в  розміщенні та рівнях забезпеченості  ресурсами Черкаської області.

Мінерально-сировинна база Черкащини  представлена різними корисними копалинами. Станом на 01.01.10 в Черкаській області налічується 244 родовища корисних копалин, у тому числі місцевого (236) та загальнодержавного (8) значення (стан запасів корисних копалин показано в додатку 1).

 Черкаська область багата на нерудні корисні копалини, передусім будівельні матеріали. Граніти різних типів зустрічаються в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Смілянському, Уманському та інших районах. Відомо близько 400 родовищ різних глин. Важливе значення мають бентонітові та палигорскітові глини, що залягають поблизу Дашуківки Лисянського району. Неподалік Мурзинець і Неморожі Звенигородського району, Новоселиці Катеринопільського району залягають високоякісні вогнетривкі глини - каоліни. Майже повсюдно поширені кварцеві піски.

Серед паливних ресурсів переважає  буре вугілля та торф. Родовища бурого вугілля - Козацьке, Рижанівське, Юрківське  у Звенигородському, Новоселицьке, Мокрокалигірське у Катеринопільському, Тарнавське у Монастирищенському районах.

Рудні корисні копалини у  вигляді осадових залізних руд зустрічаються  у Канівському, Смілянському, Шполянському районах, корінних титанових - у Смілянському районі.

В області є понад 100 родовищ  цегельно-черепичної сировини. У наявності  значні запаси будівельних пісків та каменю, керамзитової сировини. В західній частині області знаходяться  поклади петрургічної сировини.

На Черкащині є значні запаси облицювального та будівельного каменю. Найбільш відомі родовища граніту - Старобабанське і Танське, продукція  яких постачається далеко за межі області.

На території області  розташоване унікальне за розмірами, якістю сировини та спектром застосування, найбільше в Україні Черкаське  родовище бентонітових та палегорськітових глин, які є однією з важливих статей експортно-імпортних операцій на світовому ринку.

Черкащина має значні запаси вторинних каолінів, в її надрах є поклади бурого вугілля, торфу, бокситів. На межі Черкаської та Кіровоградської  областей розташоване Болтиське  родовище горючих сланців.

Водні ресурси. Води Черкаської області використовуються:

* у побутових цілях (питна вода, прання, миття тощо);

* для промислових потреб (промивання, охолодження, промислова сировина);

* для сільськогосподарських потреб (зрошування, питна вода для тварин);

* при виробництві гідроелектроенергії;

* як транспортні магістралі (перевезення  пасажирів і вантажів річками);

* як рідина з лікувальними властивостями (мінеральні води);

* для рекреаційних цілей (купання,  спорт, туризм).

Саме Лівобережна частина області має значні запаси мінерально-лікувальних вод типу "Миргородська", розвідане та експлуатується Звенигородське родовище радонових вод.

Багатством краю є джерела  мінеральних вод, які представлені переважно гідрокарбонатними водами з підвищеним вмістом натрію та хлору (лівобережжя Дніпра). На правобережжі Дніпра є мінеральні води з підвищеним вмістом радону. Термальні води на території Черкащини відсутні, так  як вона знаходиться переважно в  межах Українського кристалічного  масиву, який є областю поширення  холодних вод.

  Можа зробити висновок, що в  цілому Черкаська область забезпечена водними ресурсами.

Земельні ресурси. Рівнинний, злегка погорбований рельєф області зручний для прокладання шляхів сполучення, для будівництва різних інженерних споруд, для розміщення населених пунктів і ведення сільського господарства. Більшу частину території Черкащини складають сільськогосподарські угіддя.

Черкаська область добре забезпечена ґрунтовими ресурсами. В сільськогосподарському виробництві знаходиться близько 750 тис. га особливо цінних орних земель, тобто 56% ріллі розташовано на чорноземних і лучних ґрунтах. Родючість черкаських земель за якісними показниками займає перше місце в Україні.

Рослинні  та тваринні ресурси. Площа лісового фонду Черкаської області складає  понад 340 тис. га, лісистість становить 14% (при середній по Україні 16%). Загальний стан лісів не відповідає еколого-економічним вимогам. Цінними ресурсами є лікарські рослини. Серед трав'яних видів на Черкащині заготовляють: грицики, деревій, звіробій, кропиву, конвалію, кульбабу, липу, материнку, мати-й-мачуху, омелу, пижму, полин, подорожник, пустирник, спориш, фіалку триколірну, хвощ польовий, цмин пісковий, череду, чебрець, чистотіл, ромашку тощо.

Площа мисливських угідь  Черкаської області складає понад 1,7 млн. га. У лісах області зустрічаються лось, кабан, олень плямистий, козуля, а з хижих -- борсук, лисиця, куниця. Кількість основних видів диких тварин за останні роки значно змінилась. До рибогосподарського фонду області віднесено понад 100 тис. га площі Кременчуцького водосховища, понад 20 тис. га площі штучних водойм на малих та середніх річках і більше 2 тис. км малих річок, що використовуються державними підприємствами та для любительського рибальства. Основними видами риб є: лящ, судак, сазан, щука, товстолоб, сом, плотва, синець, плоскирка, карась, в'язь, чехоня, окунь, тюлька тощо.

 Рекреація і туризм. На території області до земель оздоровчого призначення належить 0,16 тис. га, рекреаційного призначення – 1,4 тис.га. та історико-культурного призначення –        8,8 тис.га. В цілому в області нараховується 9 історико-культурних заповідників, працює близько 60 баз відпочинку, 30 дитячих оздоровчих таборів, 6 станцій юних туристів, 5 дитячих санаторіїв та 10 санаторіїв і санаторіїв-профілакторіїв для доросли. В Черкаському районі відомими курортними територіями місцевого значення, що мають особливо цінні природні лікувальні ресурси, є санаторії «Світанок» та «Мошногір’я». На територіях даних санаторіїв знаходяться свердловини мінеральних лікувально-столових вод. Санаторій «Україна», який розташований в  Черкаському бору, має сучасну лікувально-діагностичну базу і щороку приймає велику кількість відвідувачів. Не менш відомими курортами місцевого значення є санаторії «Радон», «Перлина», «Пролісок» та інші. В області нараховується 5 родовищ мінеральних вод, з них одне –  радонове та чотири – гідрокарбонатно-хлоридно-натрієві.

Проведений аналіз природних  ресурсів Черкаської області засвідчує  наявний значний потенціал корисних копалин, поверхневих і підземних  вод, боліт, родючих ґрунтів, лісів, рослинного і тваринного світу, рекреаційно-туристичних  можливостей.

3. Вплив ПРП  на формування галузей спеціалізації  господарства Черкаської області.

Серед  галузей спеціалізації  Черкащини виділяють машинобудування,  харчову,хімічну, фармацевтичну, легку. Природно ресурсний потенціал безпосередньо  впливає на спеціалізацію регіону  за наявними корисними копалинами та ресурсами.

Чорноземи Черкащини зумовлюють високий рівень розвитку сільського господарства, де працює третина працездатного  населення регіону. На одного жителя області виробляється валової продукції  сільського господарства в 1,5 рази більше, ніж в середньому по Україні. На території  області працює 705 сільськогосподарських  підприємств, утворених на КСП та 1025 фермерський господарств.

У структурі виробництва  сільськогосподарської продукції  традиційно переважають зернові  культури та цукровий буряк. Важливими  галузями є молочно-м'ясне тваринництво, свинарство та птахівництво, де впроваджуються сучасні досягнення селекції та біотехнології. Розвитку цієї галузі сприяють 12 племзаводів  та 5 племгосподарств, 46 племінних ферм з розведення молочної та м'ясної  худоби і свиней.

У Черкаській області діє 688 агроформувань на засадах приватної  власності на землю та майно, та 1011 фермерських господарств.

Площа сільськогосподарських  угідь – 1,5 млн. га, тобто 3,5% угідь  в Україні, в тому числі ріллі  –1,3 млн. га.

У структурі сільськогосподарського виробництва рослинництво складає  62%, тваринництво – 38%.

Поголів’я у тваринницькому комплексі: велика рогата худоба – 388,5 тис. голів, свині – 610,5 тис. голів, птиця  – 6,6 млн. голів.

Валова продукція сільського господарства (у порівняних цінах 2000 року) – майже 2,9 млрд. грн., що складає 5% сільськогосподарського виробництва  України, або 2055 грн. на душу населення.

Черкащина відрізняється  від інших областей високим рівнем виробництва зерна (1947 тис. тонн –  виробництво в 2002 р.), цукрового буряка (1005 тис. тонн), соняшника (85,5 тис. тонн), овочів і картоплі (281 і 710 тис. тонн відповідно) і тваринництвом м’ясо-молочного  напрямку (м’яса 127 тис. тонн, молока – 560 тис. тонн).[9]

За обсягами валової продукції  сільського господарства Черкащина  займає перше місце серед регіонів України і виробляє близько 6,5 % загальнодержавного обсягу.

У січні – березні 2010 року обсяг виробництва валової продукції  сільського господарства в усіх категоріях збільшився на 42,7 відсотків порівняно  з відповідним періодом 2009 року, в тому числі у сільськогосподарських  підприємствах - на 57,6 відсотків

У першому кварталі 2010 року Черкащина займає 1 місце в Україні  по темпах приросту валової сільськогосподарської  продукції.

Промисловий комплекс

Розвитку сільського господарства області сприяє її промисловий комплекс, який включає 314 великих промислових  підприємств. За структурою виробництва  вони розподіляються таким чином: харчова  промисловість - 43,6% (до обсягу виробництва  області), хімічна - 26,1%, електроенергетика - 9,7%, машинобудування і металообробка - 7,1%, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість - 6,9%, добувна промисловість - 2,4%, легка промисловість - 1,0% та інші (додаток 2)

        Харчова промисловість

Сільськогосподарська продукція, що виробляється в регіоні, переробляється на 127 підприємствах харчової галузі, де зайнято 27% працюючих у промисловості регіону. В області функціонує: 11 цукрових заводів, 10 м'ясокомбінатів, 18 молокопереробних підприємств, 5 спиртових та лікеро-горілчаних підприємств, 6 пивоварних та безалкогольних заводів, 9 підприємств, які випускають консервовану продукцію. Галуззю виробляється широкий спектр продуктів харчування: натуральні і консервовані м'ясні, рибні, молочні, плодоовочеві продукти; цукор; крупи; спирт і лікеро-горілчані вироби; пиво і безалкогольні напої; борошняні і кондитерські вироби.

Хімічна та фармацевтична  промисловість

Широко відома продукція  підприємств хімічної галузі області. На хімічних підприємствах області  виробляють аміак синтетичний, мінеральні добрива, синтетичні смоли, хімічні  нитки та волокна. В галузі задіяно 17% працюючих у промисловості. В  Черкасах знаходяться два найпотужніші хімічні підприємства України: ВАТ "Азот" (виробляє 20% мінеральних  добрив України), ВАТ "Хімволокно" (виробляє 33 % хімічних ниток і волокон  України). Так, віскозна нитка виробництва  ВАТ "Черкаське хімволокно" успішно  конкурує з продукцією відомих фірм Західної Європи. ВАТ "Азот" є монополістом з виготовлення капролактаму в Україні. Підприємство здійснює поставки своєї  продукції у США, Італію, Фінляндію, Ліхтенштейн, Словаччину, Латвію, Росію  та інші країни. На підприємствах галузі також виробляються лакофарбові  матеріали, хімічні реактиви, розчинники, засоби догляду за автомобілем, плівки полімерні, лікарські препарати.

Шість підприємств області  повністю або частково займаються виробництвом медпрепаратів, номенклатура яких складає  майже 80 видів. Загалом це засоби для  лікування серцево-судинних захворювань, протиастматичні, знеболюючі та жарознижувальні  медпрепарати.     Машинобудування

Значне місце в економіці  Черкаської області займає машинобудівний комплекс. Його основу складають більше 50 підприємств, де налагоджено виробництво  автобусів, технологічного обладнання для галузей агропромислового комплексу, легкої промисловості, машин і обладнання для тваринництва та виробництва комбікормів, автоматичних ліній, хімічного обладнання, медичної та обчислювальної техніки, оптичних приладів, телеграфної апаратури, металоріжучих та деревообробних верстатів, парових котлів, побутової техніки.

Візитною карткою ВАТ "Черкаський автобус" є автобус "Богдан" (А-091) для громадського міського транспорту. В 2003 році завод  офіційно представив нову модель малого міського автобуса А-092 "Богдан" з  двигуном, який відповідає екологічним  нормам стандарту Євро-3. Нещодавно  на автошляхах України розпочав роботу А-144 "Богдан" - представник нової  генерації середніх автобусів на 80 пасажирських місць. Розширюється і  географія продажу. Крім столиці  та великих промислових центрів  України нові автобуси стали активніше  купувати регіони, наприклад: Хмельницька, Тернопільська, Одеська області  та Автономна Республіка Крим.

Легка промисловість

Легка промисловість Черкащини  нині переоснащується найсучаснішим  технологічним устаткуванням для  пошиття верхнього одягу, жіночих  та чоловічих трикотажних і швейних  виробів. На 32 підприємствах цієї галузі виробляють шовкові тканини, трикотажні, швейні, шкіргалантерейні вироби, взуття та іншу продукцію.

У товарній структурі експорту найбільша питома вага припадає на добрива, нитки синтетичні, органічні  хімічні сполуки, апарати і механічні  пристрої, одяг текстильний, деревину та вироби з неї, м'ясо та харчові  субпродукти, машини та устаткування. Експортні поставки здійснювались  переважно до Російської Федерації, Німеччини, Китаю, Туреччини, Болгарії та США.

     Обсяг експорту товарів за 2012 рік становить 1007,6 млн.дол. США і зменшився порівняно з 2011 роком на 4,8%, імпорту – відповідно 1189,1 млн.дол. і збільшився в 1,5 рази в порівнянні з минулим періодом. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 181,5 млн.дол. (за 2011 рік цей показник мав позитивне значення  – 261,5 млн.дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,85 (за 2011 рік – 1,33).

    У географічній структурі експорту частка країн СНД склала 28,8%, Європи – 28,5%, Азії – 27,2%, Америки – 9,2%, країн Африки – 6,4%. Порівняно з 2011р. відбулося зростання обсягу експорту товарів до країн Америки – на 21,6%, Африки – на 19,3%, Європи – на 13,1%, країн СНД – на 5,1%. Експортні поставки зменшились до країн Азії – на 31,1%. Експорт товарів до країн ЄС склав 28,1% від загального обсягу і збільшився порівняно з попереднім роком на 13,6%.          

 Підприємства Черкащини експортували свою продукцію до 106 країни світу.Найбільша частка експорту товарів підприємств Черкащини (за підсумками 2012 року) припала на:

1. Російську Федерацію – 19,6% (197 млн. дол. США);
2. Польщу – 14,5% (146,4 млн. дол. США);
3. Китай – 5,4% (54 млн. дол. США);
4. Індію – 8,2% (83,1 млн. дол. США);
5. Туреччина – 4,1% (40,8 млн. дол. США);
6. Бразилію – 4,8 % 47,9 млн. дол. США);
7. Казахстан – 2,8% (28,1 млн. дол. США);
8. Білорусь – 3,1% (31 млн. дол. США);
9. Італію – 3,8% (38,7 млн. дол. США);
10. Німеччину – 2,2% (22,1 млн. дол. США);

  Обсяг експорту до перелічених країн порівняно з 2011 роком змінився таким чином: збільшено експорт продукції до Італії в 3,1 рази, Російської Федерації на 18,4% та Болгарії на 76,9%.

У товарній структурі експорту найбільшу питому вагу мали такі групи товарів:

1. Продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – 36,8% (370,5 млн. дол. США);
2. продукти рослинного походження – 20,3% (204,4 млн. дол. США);
3. готові харчові продукти – 11,4% (115,2 млн. дол. США).
4. маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів - 8,2% (83 млн. дол. США);

     Порівняно з 2011 роком обсяг експорту зернових культур збільшився на 55%, продуктів з м’яса та риби в 2,2 рази, алкогольних та безалкогольних напоїв в 1,7 рази.

     Крім того, зовнішньоекономічні зв'язки з багатьма державами світу здійснюються у вигляді вкладання інвестицій в економіку області. Все більше активізуються нові форми економічної співпраці у вигляді створення спільних підприємств, налагодження прямих зв'язків із закордонними підприємствами, які передбачають співробітництво без посередників.

     У 2010 році в економіку області надійшло 101,8 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, в тому числі 93,8 млн. -- у спільні підприємства.

       Трудові ресурси (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) за станом на 01.01. 2011 становлять 787,9 тис. осіб або 2,7% до всеукраїнського показника. В усіх сферах економічної діяльності зайнято 594,7 тис. осіб або 75,5% трудових ресурсів області. Рівень безробіття -- 4,5%, тобто дещо вищий, ніж загалом в Україні (4,2%). На кінець 2003 року в області нараховувалося 34 тис. безробітних. На 1000 осіб працездатного віку припадає 818 осіб непрацездатного, серед яких 339 -- діти, 479 -- особи, старші за працездатний вік.

     Значний вплив на життєдіяльність краю має транспортна галузь господарства. Наявність розвиненої транспортної мережі впливає на темпи його розвитку, забезпечує здійснення широких міжрегіональних економічних зв'язків, посилює тяжіння периферійних територій до їх економічного ядра.

     Транспортна система Черкаської області територіально поєднує такі види транспорту, як автомобільний, залізничний, річковий, повітряний і трубопровідний. У внутрішніх й зовнішніх перевезеннях провідну роль відіграє автотранспорт, який складає близько 90% загальної кількості перевезень вантажів, і залізничний транспорт.

       Залізничним сполученням з'єднані практично всі адміністративні центри області. Перевезення вантажів та пасажирів залізничним транспортом забезпечує Шевченківський відділок Одеської залізниці. Серед вантажів переважають хімічні добрива, зерно, цукор, будівельні та лісоматеріали. За 30 км від Черкас знаходиться вузлова станція імені Т.Г.Шевченка, звідки відправляються поїзди у всі великі міста України, а також у Москву, Санкт-Петербург.

     Експлуатаційна довжина залізниць у 2011 році становила 651 км. Основні залізничні лінії проходять по напрямках Миронівка -- ім. Т.Шевченка -- Знам'янка (двоколійна, електрифікована змінним струмом), та Гребінка - Черкаси -- Христинівка (одноколійна, не електрифікована). Найголовнішими залізничними вузлами області, що виділяються найбільшим вантажо-- та пасажирообігом, є Черкаси, Христинівка, Цвіткове, Золотоноша.

        Нині транспортна мережа області потребує подальшого вдосконалення (електрифікації, оновлення рухомого складу) та приведення її до європейських стандартів (реконструкції усіх вокзалів, посадочних платформ, колійного господарства станцій і перегонів, модернізацію пристроїв автоблокування, електричної централізації та зв'язку).

      Велика кількість поселень, рівнинність території, вигідне географічне положення краю обумовили густу мережу автомобільних доріг. Територією Черкаської області проходять дві великих автомагістралі: Київ--Одеса та Київ--Донецьк. Автобусним сполученням з'єднані практично всі населені пункти області. Найбільші обсяги перевезень виконує автомобільний транспорт. Загальна довжина автошляхів становить 6 тис. км., в тому числі 5,8 тис. з твердим покриттям. Щільність автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям складає 277 км на 1000 км2. До найбільших центрів автомобільної мережі Черкащини можна віднести декілька центрів: Черкаси, Сміла, Золотоноша, Умань, Корсунь-Шевченківський. Нагальною проблемою є підвищення якості автошляхів, їх технічне переоснащення до світових стандартів.

       Головною воднотранспортною магістраллю є річка Дніпро, що перетинає всю область з північного сходу на південний схід і по якій здійснюється судноплавство. Річковий порт розміщується у Черкасах. За останній час вантажо та пасажирообіг річковим транспортом значно скоротився. В літній період існує річкове сполучення Київ -- Черкаси. Численні малі річки області транспортних функцій практично не виконують. Через територію області проходить газопровід "Союз". Річкові вокзали є в Черкасах та Каневі.

      Повітряний транспорт у краї розвинутий недостатньо і за останнє десятиріччя практично не розвивається. Є аеропорт у Черкасах. Пасажирські перевезення припинені взагалі. Літаки виконують поштово-вантажні перевезення та авіаційні роботи в сільському господарстві.

     Засоби зв'язку. Внутрішньо-обласний, міжміський та міжнародний обмін допомагають здійснювати телефонний, поштовий, телеграфний способи зв'язку. В області працює кілька електронних цифрових телефонних станцій, що відповідають світовим стандартам. Значного поширення набуває електронний зв'язок. Підвищується значення та кількість користувачів всесвітньої мережі "Інтернет", розвиваються нові види зв'язку -- електронна пошта, мобільний зв'язок, пейджинг.

    Проаналізувавши матеріали я можу сказати, що Черкаська область нераціонально використовує свій природно-ресурсний потенціал, лише деякі галузі спеціалізації опираються на власні місцеві ресурси. Більшість підприємств працює за давальницькою схемою отримуючи сировину із-за кордону або інших областей України. Проте слід додати, що січні-березні 2013 року індекс промислової продукції склав 104,6% (по Україні 95,0%).

4.Проблеми антропогенного  впливу господарської діяльності  на якісні та кількісні характеристики  довкілля в Черкаській облаласті

Багатовікова господарська діяльність значно змінила природне середовище області, як наслідок, зазнали  змін майже всі компоненти ландшафтної  сфери – рослинний і тваринний  світ, ґрунти, ґрунтові і підземні води. 

Серед антропогенних чинників, які вкрай негативно впливають  на структурні елементи екомережі, біологічного і ландшафтного різноманіття в цілому, на сучасному етапі слід відмітити  розорювання прибережних захисних смуг, створення монокультур в  лісових системах, не регульований випас домашніх тварин на ділянках зі степовою і лучною рослинністю.

Ситуація котра склалася по відношенню до стану ґрунтів незадовільна. Великої шкоди ґрунтам завдала необґрунтована меліорація. Внаслідок екстенсивного розвитку сільського та лісового господарств, неефективного ведення заповідної та інших природоохоронних справ порушилося співвідношення площ ріллі, природних кормових угідь, лісових та водних ресурсів. Ситуація, котра склалася, зумовлена головним чином тим, що протягом багатьох десятиріч екстенсивне використання земельних угідь, і особливо ріллі, не компенсувалося рівнозначними заходами щодо відтворення ґрунтів та їх раціонального використання.

Близько 361,8 тис. га ріллі – ерозійно-небезпечна. З обстежених 917,7 тис. га для розподілу ґрунтів за ступенем кислотності виявлено, що 5,8 тис. га – сильно кислі, 58,0 тис. га – середньо кислі, 233,1 тис. га – слабо кислі, 280,4 тис. га – близькі до нейтральних, 327,5 тис. га – нейтральні.  Південний  слід радіоактивних опадів пройшов північною частиною області і спричинив радіоактивне забруднення земель  – 3,5 тис. га (щільністю >5 Кі/км2). В області наявні порушені 3,463 тис.га, відпрацьовані 1,912тис.га  та рекультивовані 0,027 тис. га землі. Площа деградованих, малопродуктивних земель  складає 470,6 тис. Га