Проблеми пітримки якості та конкурентоспроможності продукції в ринкових умовах

                                                                 Зміст

Завдання на курсову роботу

Реферат

Зміст

Вступ

1. Теоретичні  аспекти конкурентоспроможності  продукції…………………………………...7

1.1.Сутність конкурентоспроможності  та фактори,що впливають на  неї ………………........7

1.2. Методи оцінки  конкурентоспроможності……………………………………………….....9

1.3. Якість як  основний показник конкурентоспроможності  продукції……………………..17

1.4 Сертифікація  та стандартизація продукції…………………………………………………26

2. Аналіз конкурентоспроможності та якості продукції ТОВ «Меридіан»………………….29

2.1. Характеристика підприємства……………………………………………………………...29

2.2 Конкурентоспроможність  продукції ТОВ «Меридіан»…………………………………....31

2.3 Якість продукції, яку виготовляє  ТОВ «Меридіан»………………………………………33

2.4 Результати досліджень та виявлення проблем якості та  конкурентоспроможності продукції , яку виготовляє ТОВ «Меридіан»…………………………………………………..34

3. Рішення проблем щодо підтримки та підвищення якості та конкурентоспроможності на ТОВ «Меридіан»………………………………………………………………………………….36

Висновки …………………………………………………………………………………………39

Перелік літературних джерел…………………………………………………………………....40 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 Задання на  курсову роботу 

Варіант 12 

Тема: «Проблеми пітримки якості та конкурентоспроможності продукції в ринкових умовах»

На основі ціеї теми треба розкрити теоритичний  матеріал та проаналізувати ситуацію досліджуваної теми на конкретному підприємтсві. А також викласти практичні рекомедації та механізм рішення виявленних проблем на підприємстві стосовно теми. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                              РЕФЕРАТ 

     Курсова робота: 40 с., 5 табл., 6 джерел

     Об'єкт  дослідження: ТОВ «Меридіан»

     Мета  роботи: дослідження конкурентоспроможності та якості продукції підприємства.

     Методи  дослідження: метод аналізу документів, статистичний метод обробки інформації, метод визначення відносних і  середніх величин, табличний метод, економіко-математичне моделювання.

     У курсовій роботі розглядаються теоретичні аспекти конкурентоспроможності продукції підприємства, показники, фактори, що впливають на неї. Методичні підходи до оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства.

     Дана  загальна характеристика ТОВ «Меридіан». Проведений аналіз конкурентоспроможності та якості його продукції. Запропоновані заходи щодо підвищення конкурентоспроможності продукції ТОВ «Меридіан». Робота оформлена у відповідності з вимогами державного стандарту.

            Ключові слова: КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ, ЯКІСТЬ, ЦІНА, ПОКАЗНИКИ, ОЦІНКА, МЕТОДИ, СЕРТИФІКАЦІЯ, СТАНДАРТИЗАЦІЯ, АНАЛІЗ, МОДЕЛЬ, ЕКОНОМІЧНИЙ ЕФЕКТ

                                                             ВСТУП

     Основною  метою будь-якого підприємства (фірми) в умовах ринкової економіки є  збереження і розширення своїх позицій  на ринку (чи сегменті), ріст чи, принаймні, стабільне одержання прибутку. Це можливо тільки при орієнтуванні на максимізацію прибутку, головним засобом досягнення якої виступає забезпечення високої конкурентоспроможності.

     Все більшу актуальність ця проблема здобуває для українських підприємств, насамперед у тих сферах економіки, де починає формуватися конкурентне середовище, – у роздрібній торгівлі, суспільному харчуванні, харчовій промисловості, зборці та продажу персональних комп'ютерів та ін.

     Проблема  якості продукції носить у сучасному  світі універсальний характер. Вона не відносилася до розряду простих за всіх часів і особливо гостро стоїть зараз, на етапі переходу до ринкової економіки. Наші підприємства зіштовхуються з великими труднощами; скороченням виробництва, багато заводів зупиняються, колективи не одержують зарплату.

     Якість  товару є для сучасного покупця  основними критеріями при здійсненні покупки й отже, визначають успіх  чи неуспіх фірми на ринку. Сучасна  ринкова економіка пред'являє  принципово нові вимоги до якості продукції, що випускається. Це зв'язано з тим, що зараз виживаність будь-якої фірми, її стійке положення на ринку товарів і послуг визначаються рівнем конкурентоспроможності. У свою чергу, конкурентоспроможність зв'язана з дією декількох десятків факторів, серед яких можна виділити два основних – рівні ціни і якість продукції. При цьому якість продукції поступово виходить на перше місце.

     Підвищити якість – це значить з тієї ж  кількості сировини й матеріалів виробити продукцію, що більш повно  задовольняє суспільні потреби.

     Поліпшення  якості готової продукції, у свою чергу, вимагає підвищення якості сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, упровадження нових прогресивних технологій і методів організації виробництва та праці. Тому задача підвищення якості продукції здобуває комплексний характер і торкається всіх областей промисловості.

     Одним з напрямків підвищення конкурентоспроможності є продаж продукції по більш низьких  цінах. Зниження собівартості продукції  служить основою для зниження цін продукції. При цьому мова йде про шляхи зниження витрат, що не знижують інших показників конкурентоспроможності

     Актуальність  теми полягає в тому, що забезпечення високої конкурентоспроможності та якості продукції в сучасних ринкових умовах і гострій конкурентній боротьбі, є основою для стабільного одержання прибутку, а це і є головна мета роботи будь-якого підприємства. А основними елементами конкурентоспроможності продукції і найбільш важливими напрямками її збільшення, є поліпшення якісних характеристик, зниження ціни товару й організація сервісного обслуговування.

     Об'єктом  дослідження курсової роботи є конкурентоспроможність і якість продукції ТОВ «Меридіан».

     Метою роботи є вивчення конкурентоспроможності та якості продукції на прикладі досліджуваного підприємства та вирішення проблем стосовно цих показників.

     Виходячи  з поставлених цілей, наступні задачі:

     – дослідження теоретичних основ  конкурентоспроможності та якості продукції;

• аналіз якості та конкурентоспроможності продукції ТОВ «Меридіан.

– розробка заходів щодо підвищення конкурентоспроможності та якості продукції ТОВ «Меридіан». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Теоретичні  аспекти конкурентоспроможності  продукції 

     1.1 Сутність конкурентоспроможності  та фактори, що впливають на  неї 

     В умовах ринку задоволеність споживача  сукупністю пропонованих йому властивостей у товарі знаходить вираження в акті купівлі-продажу. Такий збіг властивостей, характеристик товару і вимог споживача, при якому дотримуються інтереси виробника і споживача, що означає повну відповідність товару умовам ринку, називається його конкурентоспроможністю.

     Товари, таким чином, повинні не тільки мати набір технічних, естетичних, ергономічних і інших властивостей, але і  відповідати умовам їхньої реалізації (ціна, терміни постачання, сервіс, престиж  фірми, реклама тощо). Конкурентоспроможність продукції визначається комплексом споживчих (якісних і кількісних) характеристик, що дозволяють задовольняти особливі умови ринку. Конкурентоспроможна продукція легко і швидко реалізується на ринку по найменш витратних каналах збуту. Фактично товар проходить перевірку на ступінь задоволення суспільним потребам. Вони диктуються смаками і перевагами визначеної групи покупців (сегментом ринку), тому поняття конкурентоспроможності завжди конкретно. Комерційно вигідний збут товару можливий лише на конкретному ринку у визначених умовах конкуренції.

     Під конкурентоспроможністю товару розуміється  сукупність його якісних і вартісних  характеристик, що забезпечує задоволеність  конкретної потреби покупця й  вигідно для покупця відрізняє  від аналогічних товарів - конкурентів.

     Конкурентоспроможність  визначається сукупністю властивостей продукції, що входять до складу її якості і важливих для споживача, визначаючих витрати споживача  по придбанню, споживанню й утилізації продукції.

     Кожен покупець здобуває той товар, що максимально задовольняє його особисті потреби. У цілому покупці здобувають той товар, що більш повно відповідає суспільним потребам у порівнянні з іншими. Тому ступінь задоволеності покупця теж складається із сукупності думок одиничних покупців і формується ще в передодні появи його на ринку, на будь-якому етапі життєвого циклу виробу до моменту його утилізації. У цей час і відбувається гостра конкурентна боротьба за споживача. Конкурентоспроможність залежить від ступеня задоволеності покупця товаром.

     Конкурентоспроможність товару визначається (на відміну від якості) тільки тією сукупністю властивостей, що становлять безсумнівний інтерес для визначеної групи покупців і забезпечує задоволення даної потреби. Інші характеристики і властивості продукції в увагу не приймаються. Товар з більш високим рівнем якості може бути менш конкурентоспроможним, якщо його вартість значно підвищилася за рахунок додання товару нових властивостей, не викликаних групою споживачів, для яких він призначений. Крім того, той самий продукт може бути конкурентоспроможний на внутрішньому ринку і неконкурентоспроможний на зовнішньому, і навпаки [47].

     Конкурентоспроможність  визначається з одного боку, якістю товару, його технічним рівнем, споживчими властивостями і, з іншого боку, цінами, установлюваними продавцями товарів. Крім того, на конкурентоспроможність впливають мода, продажний і післяпродажний сервіс, реклама, імідж виробника, ситуація на ринку, коливання попиту.

     Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно становиться більш прибутковим в порівнянні з його головними конкурентами. Це одночасно припускає, що підприємство займає міцне положення на ринку товарів і послуг і його продукція користується постійним попитом. Однак у житті цей стан не є незмінним. Він знаходиться в постійному русі та розвитку. Останнє залежить від змін в умовах виробництва товарів і їхньої реалізації, що виявляється у виникненні нових, більш прогресивних технологій виробництва товарів і надання послуг, появі нових конкурентів, зміні смаків і бажань споживачів, росту чи падінні попиту на товари, що випускаються підприємством, зміні економічних і політичних умов розвитку виробництва і реалізації товарів, а також багато в чому іншому.

     Всі ці зміни відбуваються під впливом багатьох суб'єктивних і об'єктивних причин розвитку економіки країни і регіонів, причому не одночасно, а в різний час і у всіляких комбінаціях. Тому керівництво підприємства повинне уміти відслідковувати зміни, які відбуваються в умовах господарювання, і проводити відповідні перетворення в політиці ведення виробництва і реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути: зміна товарної політики, упровадження нових технологій, диверсифікованість виробництва, перетворення організаційно-правового статусу підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, створення спільних виробництв тощо [31].

     Конкурентоспроможність  продукції (послуг) залежить від ряду факторів, що впливають на перевагу товарів і визначають обсяг їх реалізації на даному ринку. Ці фактори можна вважати компонентами (складовими) конкурентоспроможності і поділити на три групи: техніко-економічні, комерційні, нормативно-правові фактори.

     Техніко-економічні фактори включають: якість, продажну ціну і витрати на експлуатацію (використання) чи споживання продукції чи послуг. Ці компоненти залежать від: продуктивності й інтенсивності праці, витрат виробництва, наукомісткості продукції й ін.

     Комерційні  фактори визначають умови реалізації товарів на конкретному ринку. Вони включають: кон'юнктуру ринку (гострота конкуренції, співвідношення між попитом та пропозицією даного товару, національні й регіональні особливості ринку, що впливають на формування платежеспроможного попиту на дану продукцію чи послугу); наданий сервіс (наявність дилерсько-дистриб'ютерських пунктів виробника і станцій обслуговування в регіоні покупця, якість технічного обслуговування, ремонту й інших наданих послуг); рекламу (наявність і дієвість реклами й інших засобів впливу на споживача з метою формування попиту); імідж фірми (популярність торгової марки, репутація фірми, компанії, країни).

     Нормативно-правові  фактори відображають вимоги технічної, екологічної та іншої (можливо, морально-етичної) безпеки використання товару на даному ринку, а також патентно-правові вимоги (патентної чистоти і патентного захисту). У випадку невідповідності товару діючим у розглянутий період на даному ринку нормам і вимогам стандартів і законодавства товар не може бути проданий на даному ринку. Тому оцінка цієї групи факторів і компонентів за допомогою коефіцієнта відповідності нормативам позбавлена змісту. Дані фактори виступають як обмеження, обов'язкові до виконання.

     Отже, конкурентоспроможність залежить від  розглянутих вище факторів. Визначити  характер цієї залежності і виразити її кількісно важко, однак її наявність є стимулом для пошуку шляхів оцінки і підвищення конкурентоспроможності. Найбільш для цієї мети підходять експертні методи.  

     1.2 Методи оцінки  рівня конкурентоспроможності

     Конкурентоспроможність товарів закладається ще на стадії їх проектування. У процесі виробництва матеріалізуються найбільш важливі елементи конкурентоспроможності виробів – якість і витрати. Моделювання і визначення рівня конкурентоспроможності продукції виступає необхідною передумовою її продажу (реалізації) на відповідному ринку.

     У світовій практиці оцінка конкурентоспроможності товару складається з трьох етапів:

     аналіз  ринку і вибір найбільш конкурентоспроможного  товару;

     визначення  набору порівнюваних показників чи параметрів;

     розрахунок  інтегрального показника конкурентоспроможності.

     Структура оцінки конкурентоспроможності товару включає 4 елементи: ринок, конкуренти, потреби покупців, параметри оцінки товарів. Кожен елемент структури  містить у собі безліч інших елементів. Загальноприйнята схема оцінки конкурентоспроможності продукції наведена на рис. 1.1.

     Рис. 1.1 – Схема оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства

      Визначаючи конкурентоспроможність товару, виробник продукції повинен  обов'язково знати вимоги потенційних покупців і оцінку споживачів. Тому формування конкурентоспроможності продукції починається з визначення істотних споживчих властивостей (потреб покупця), по яких оцінюється принципова можливість реалізувати продукцію на відповідному ринку, де покупці постійно будуть порівнювати її характеристики з товарами конкурентів щодо міри задоволення конкретних потреб і цін реалізації. Необхідно постійне уточнення переліку параметрів, істотних з погляду споживача. Виробник повинен точно оцінювати і саму принципову можливість реалізації свого товару на ринку з обліком установлених нормативних параметрів. Необхідною є оцінка відповідності параметрів намічуваної до просування на ринок продукції всім обов'язковим стандартам і нормам.

     Оцінка  конкурентоспроможності починається з визначення мети дослідження: якщо необхідно визначити положення даного товару в ряді аналогічних, то досить провести їхнє пряме порівняння по найважливіших параметрах; якщо метою дослідження є оцінка перспектив збуту товару на конкретному ринку, то в аналізі повинна використовуватися інформація, що включає зведення про вироби, що вийдуть на ринок у перспективі, а також дані про зміну діючих у країні стандартів і законодавства, динаміки споживчого попиту.

     Незалежно від цілей дослідження, основою оцінки конкурентоспроможності є вивчення ринкових умов, що повинне проводитися постійно, як до початку розробки нової продукції, так і в ході її реалізації.

     Аналіз  конкурентоспроможності починається  з оцінки нормативних парів-метрів. Якщо хоча б один з них не відповідає рівню, що запропонований діючими нормами і стандартами, то подальша оцінка конкурентоспроможності продукції недоцільна, незалежно від результату порівняння по інших параметрах. У той же час, перевищення норм і стандартів і законодавства не може розглядатися як перевага продукції, оскільки з погляду споживача воно часто є марним і споживчої вартості не збільшує. Виключення можуть скласти випадки, коли покупець зацікавлений у деякім перевищенні діючих норм і стандартів у розрахунку на стійкість їх у майбутньому.

     Здійснюється  підрахунок групових показників, що у  кількісній формі виражають розходження  між аналізованою продукцією і потребою по даній групі параметрів і дозволяє судити про ступінь задоволення  потреби по цій групі. Розраховується інтегральний показник, що використовується для оцінки конкурентоспроможності аналізованої продукції по всіх розглянутих групах параметрів у цілому.

     Для визначення конкурентоспроможності продукції  потрібно більш-менш точно знати:

     конкретні вимоги потенційних покупців (споживачів) до пропонованого на ринку товару;

     можливі розміри і динаміку попиту на продукцію;

     розрахунковий рівень ринкової ціни товарів;

     очікуваний  рівень конкуренції на ринку відповідних  товарів;

     визначальні параметри продукції основних конкурентів;

     найбільш  перспективні ринки для відповідного товару й етапи закріплення на них;

     строк окупності витрат, зв'язаних із проектуванням  і просуванням на ринок нового товару .

     Як  було вже сказано, конкурентоспроможність – це порівняльна характеристика товару. Існує три критерії (бази) порівняння, щодо яких робиться висновок про конкурентоспроможність даного товару:

     порівняння  з товаром-зразком;

     порівняння  з кращим товаром-конкурентом;

     порівняння  з товаром-конкурентом (якщо мова йде  про товар виробничо-технічного призначення).

     Оцінка  здатності товару конкурувати виробляється шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. За базу порівняння приймається  або потреба покупця, або зразок. Звичайно зразок – це аналогічний товар, що має максимальний обсяг продажів і найкращу перспективу збуту в майбутньому. Якщо за базу порівняння приймається потреба, то розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності можна робити по формулі 

      ,      (1.1) 

     деg_і – одиничний параметричний показник конкурентоспроможності по і-му параметру;

     П_і – величина і-го параметра для аналізованої продукції;

     П_іn – величина і-го параметра, при якому потреба задовольняється цілком;

     n – кількість аналізованих параметрів. 

         Якщо за базу порівняння приймається зразок, то в знаменнику дробу варто поставити величину і-го параметра для виробу, прийнятого за зразок.

     Іноді параметри продукції не мають  фізичної міри. У цьому випадку  для оцінки цих характеристик  використовуються методи оцінки в балах.

     Описаний  диференційний метод дозволяє лише констатувати факт необхідності підвищення чи зниження параметрів продукції для  забезпечення конкурентоспроможності, але не відбиває вплив кожного  параметра при виборі товару споживачем.

     Комплексний метод ґрунтується на застосуванні групових, узагальнюючих, інтегральних показників. Так, наприклад, розрахунок групового показника по технічних параметрах виробляється по формулі 

      ,      (1.2) 

     деІ_ТП – груповий показник конкурентоспроможності по технічних параметрах;

     g_і – одиничний показник конкурентоспроможності по і-му технічному параметрі;

     α_і – вагомість і-го параметра в загальному наборі технічних параметрів, що характеризують потребу;

     n – число параметрів, що беруть  участь в оцінці. 

     Розрахунок  групового показника по економічних  параметрах здійснюється по формулі 

,      (1.3) 

     деЗ, З_о – повні витрати споживача відповідно по оцінюваній продукції і зразку. 

     Повні витрати споживача складаються  з одноразових витрат на придбання продукції (З_е) і середніх сумарних витрат на експлуатацію продукції (С_і) 

      ,      (1.4) 

     деТ – термін служби;

     і – рік. 

     Змішаний  метод дозволяє виразити здатність  товару конкурувати у визначених умовах ринку через комплексний кількісний показник – коефіцієнт конкурентоспроможності 

      ,     (1.5) 

     деі = 1, ..., n – число параметрів продукції, що беруть участь в оцінці;

     j = 1, ..., n – види продукції;

     α_і – коефіцієнт важливості (значимості, переваги) для покупця і-го параметра в порівнянні з іншими істотними параметрами продукції;

     П_іj – конкурентне значення і-го параметра для j-тої продукції;

     П_іn – бажане значення і-го параметра, що дозволяє повністю задовольнити потреби покупця;

     β_i = +1, якщо збільшення параметра П_іj сприяє росту конкурентоспроможності продукції (наприклад, надійності, продуктивності виробу і т.д.);

     β_i = -1, якщо збільшення значення параметра П_іj приводить до зниження конкурентоспроможності продукції (наприклад, вага, габарити, ціна й ін.).

     З огляду на те, що сума "питомих ваг" кожного з розглянутих показників у загальному обсязі по кожному виду продукції не може перевищувати одиниці, чи 100%, необхідною умовою для коефіцієнта  значимості α_і є 

      ,       (1.6) 

     Коефіцієнт конкурентоспроможності враховує лише ту групу властивостей товару, що служить базою для розрахунку. Проте, при його розрахунку розглядається велика сукупність характеристик, що у значній мірі визначають переваги покупця: ціна продажу, ціна споживання, престиж фірми, потужність, продуктивність, ресурс і ін. Для перекладу якісних показників у кількісні звичайно приймається шкала перекладу в балах від 1 до 5.

     Показник  конкурентоспроможності важливий при  проектуванні необхідних властивостей виробу, порівнянні потенційних можливостей виробництва продукції, встановлення ціни, а також при рішенні інших проблем.

     Показники якості продукції важливі для  визначення всієї сукупності властивостей і характеристик виробу. Будучи продуктом  праці, якість товару нерозривно зв'язано як з вартістю, так і з споживаною вартістю. Споживача цікавить не природа продукту, а те, що продукт становиться товаром, володіє споживаною вартістю. У момент здійснення акта купівлі-продажу покупець підтверджує відповідність даного товару умовам ринку. Чим більша кількість покупців підтвердило таку відповідність, тим вище буде конкурентоспроможність продукції .