Проблеми та перспективи розвитку електронних грошей в економіці України

ЗМІСТ

ВСТУП

Активний розвиток сучасних телекомунікаційних, комп’ютерних технологій привів до розвитку нових суспільних відносин. Перш за все, це надання послуг за допомогою мережі Інтернет. Поряд з наданням послуг виникла необхідність і оплати за ці послуги. Глобальність самої мережі, відсутність кордонів у спілкуванні дещо змінили встановлені правила ведення бізнесу, замовлення послуг та товарів, їх отримання та оплату. Глобальна мережа надала можливість проводити операції купівлі-продажу, замовлення послуг, не виходячи з дому. Швидкість обробки та передачі замовлень відповідно повинні бути підтверджені оплатою. Виникла необхідність у швидких розрахунках.

Актуальність теми. Електронні гроші є відносно новим поняттям для української економічної літератури. Водночас в Україні набирають оберти системи, які забезпечують розрахунки за допомогою електронних грошей. За висновками визнаних європейських міжнародних інституцій, широке використання електронних грошей може вплинути на роботу державних органів регулювання, а також на стабільність фінансової системи країни в цілому. Відтак важливим є аналіз сучасного стану ринку електронних грошей в Україні та розгляд можливих перспектив їх розвитку.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є процес становлення і розвитку електронних грошей, що дозволяють здійснювати розрахунки з їх використанням. Предметом дослідження є організаційно-методологічні аспекти розвитку електронних грошей у світі та Україні.

Метою даної роботи є аналіз сучасного стану систем електронних грошей у світі та визначення подальших перспектив запровадження їх в Україні.

Завдання: визначити сутність та основні види електронних грошей, узагальнити міжнародний досвід їх запровадження та використання, дослідити проблеми та перспективи розвитку електронних грошей в економіці України.

Методи дослідження: використано теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, конкретизація.

місця електронних грошей у сучасній економіці.

Економісти називають сучасний період розвитку електронних грошей “дитячим”, підкреслюють віддаленість перспективи їх повсюдного проникнення, вважають, що широке використання електронних грошей – поки ще теоретична концепція. Однак вчені визнають, що електронні гроші мають великий і мало досліджений потенціал, який, завдяки імпульсам інформаційної революції, які важко передбачити, може перетворити їх на реально діючий феномен економічного життя.

Варто відзначити, що представники фундаментальної економічної науки не знайшли консенсусу щодо сутності електронних грошей і тієї ролі, яку вони відіграватимуть у найближчому майбутньому. Термін "електронні гроші" є відносно новим, його досить часто вживають поряд із платіжними інструментами, котрі засновані на інноваційно-технічних рішеннях.

місця електронних грошей у сучасній економіці.

Економісти називають сучасний період розвитку електронних грошей “дитячим”, підкреслюють віддаленість перспективи їх повсюдного проникнення, вважають, що широке використання електронних грошей – поки ще теоретична концепція. Однак вчені визнають, що електронні гроші мають великий і мало досліджений потенціал, який, завдяки імпульсам інформаційної революції, які важко передбачити, може перетворити їх на реально діючий феномен економічного життя.

Варто відзначити, що представники фундаментальної економічної науки не знайшли консенсусу щодо сутності електронних грошей і тієї ролі, яку вони відіграватимуть у найближчому майбутньому. Термін "електронні гроші" є відносно новим, його досить часто вживають поряд із платіжними інструментами, котрі засновані на інноваційно-технічних рішеннях.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ

1.1. Поняття та  класифікація електронних грошей

Гроші в сучасній економіці мають суто функціональне визначення: гроші - це будь-який інструмент, який виконує ключові функції грошей. Гроші повинні забезпечувати проведення платежів, служити для збереження вартості та функціонувати як одиниця розрахунків. Традиційні форми грошей, що включаються до грошової маси ‐ це паперові гроші та банківські вклади. Широкі визначення грошової маси також відносять до грошей низку ліквідних цінних паперів.

Термін «електронні гроші» є відносно новим і часто застосовується для позначення широкого спектру платіжних інструментів (цифрові гроші, цифрова готівка, електронна готівка, інтернет гроші, кібергроші, ін.), заснованих на інноваційних технологічних рішеннях. Наслідком цього є відсутність єдиної, загальновизнаної дефініції електронних грошей, яка б однозначно розкривала їхню економічну та правову сутність. Також хибним є повне ототожнення електронних грошей із безготівковими грішми. Проте, можна виділити дві головні, притаманні електронним грошам, характеристики, наявність яких дозволяє стверджувати, що електронний платіжний інструмент можна віднести саме до електронних грошей:

- він повинен виконувати функцію грошей, принаймні, функції міри та еквіваленту вартості та засобу обігу/платежу, а також (як похідну від перших двох) функцію засобу накопичення;

- він має існувати в електронній формі (непаперовій формі) і відрізнятися від традиційних банківських рахунків та цінних паперів (та інструментів управління ними).

Таким чином, електронні гроші ‐ це різновид так званих «фідуціарних» грошей, як і практично всі існуючі зараз гроші, які мають вищезгадані відповідні характеристики. Вони є зобов'язаннями емітента, випущеними з метою розрахунків, але при цьому не мають власної внутрішньої вартості (на відміну від, наприклад, монет, вироблених із дорогоцінних металів). Більше того, практично всі наявні форми електронних грошей - це так звані «репрезентативні» гроші. Випущені емітентом електронні гроші на 100% забезпечуються традиційними формами грошей та інколи ‐ іншими високоліквідними активами, причому в більшості випадків емітент зобов'язується на вимогу власника грошей обміняти їх на звичайні гроші і навпаки. Слід відзначити, що зобов'язання емітента, які приймаються до розрахунку лише емітентом, до грошей переважно не зараховуються, тому ще однією ознакою електронних грошей є можливість їх використання для здійснення розрахунків третіми особами (як фізичними, так і юридичними), відмінними від емітента електронних грошей, оскільки у іншому випадку вони не будуть виконувати функцію засобу обігу.

Якщо спиратись на визначення електронних грошей, прийняте в Європейському Союзі та подібне до нього в Сполучених Штатах Америки, то електронні гроші повинні мати такі характеристики:

- мати здатність до накопичення та підрахунку балансу, а отже ‐ мати певну монетарну вартість (тобто вартість, виражену в певній валюті);

- прийматися економічними агентами (як фізичними, так і юридичними особами) для розрахунків;

- бути зобов’язанням емітента, що надходить в обіг лише після його обміну на традиційні гроші в обсязі не меншому, ніж емітована грошова вартість, а також бути об’єктом зворотного обміну за першою вимогою їх власника;

- зберігатися в електронному вигляді або на фізичному пристрої (такому, як смарт‐карта, телефон або комп'ютер тощо) у володінні власника таких грошей, або віддалено на сервері.

При цьому, як видно із характеристик електронних грошей, межа між електронними грошима та іншими електронними платіжними інструментами є досить нечіткою: одні й ті ж платіжні інструменти можуть (в першу чергу) забезпечувати зручний спосіб використання звичайних банківських рахунків і водночас використовуватись в системах електронних грошей.

Однак, з нашої точки зору, ключовою відмінністю електронних грошей від традиційних грошей є те, що вони можуть бути неперсоніфікованим платіжним інструментом (тобто не потребують ідентифікації власника) та обертаються до певної міри поза межами банківської системи. Незважаючи на те, що емітенти електронних грошей мають тісно взаємодіяти із банками для забезпечення вільного обміну електронних грошей на традиційні і навпаки, електронні гроші не є «банківськими грішми», вони не враховуються при розрахунку монетарних агрегатів та не можуть бути використані для здійснення банківських послуг (прийому депозитів та видачі кредитів).

Цю різницю, яка часто залишається поза увагою, можна проілюструвати за допомогою наступного прикладу. Платіжні картки можуть мати функцію електронного гаманця і, таким чином, виступати технічним засобом для зберігання електронних грошей, а системи електронних  грошей  можуть  пропонувати  користувачеві  зручні он-лайн  інструменти для використання традиційних банківських рахунків (такі, як платіжні карти, онлайн‐банкінг тощо). Проте у другому випадку вони не можуть вважатися електронними грішми, оскільки гроші не залишають банківські рахунки. Принциповою різницею тут є те, що у першому випадку розрахунки здійснюються саме за допомогою електронних грошей, а банківські рахунки використовуються лише для вводу/виводу грошей (при цьому використовується консолідований банківський рахунок емітента електронних грошей, на який зараховуються/списуються кошти, що надходять від емісії/погашення електронних грошей).

Також не вважаються електронними грішми й ті закриті системи, які мають обмежену сферу використання (наприклад, розрахункові/дисконтні карти торгівельних мереж, транспортні карти тощо), оскільки у даному випадку коло учасників системи, які можуть приймати електронні гроші, є обмеженим. Часто це лише емітент і пов'язані з ним особи.

Сьогодні не існує єдиної класифікації систем електронних грошей. Тому, на основі вищенаведених характеристик електронних грошей, можна виділити наступні їх типи відповідно до таких критеріїв:

1. За типом носія:

- на базі фізичного пристрою (англ. hardware-based): електронні гроші зберігаються на спеціальному пристрої (наприклад, на чіпі, вбудованому в смарт‐карту), що одночасно використовується для здійснення платежів. При використанні такого типу платіжних інструментів транзакція між платником та отримувачем платежу іноді може бути виконана без додаткового під’єднання смарт‐карт до мережі (третьої особи);

- на базі програмного забезпечення (англ. network-based чи software-based), або їх ще називають онлайн‐грошима: електронні гроші зберігаються на накопичувачах інформації у формі файлів бази даних/масиву інформації. У цьому випадку, при здійсненні транзакції запит до оператора електронних грошей є обов’язковим для завершення операції.

2. За типом технології зберігання:

- із централізованим веденням рахунків (англ. account-based): всі транзакції записуються та авторизуються через централізовану систему рахунків, управління якою здійснює система електронних грошей;

- із використанням електронних записів/символів (англ. token-based): транзакція не потребує авторизації і електронні гроші існують у формі електронних символів, які обертаються всередині комп’ютерної чи телекомунікаційної мережі, або шляхом прямого під’єднання до такої мережі електронних пристроїв (наприклад, електронних чипів у смарт‐картах чи RFID‐модулів у смартфонах).

3. За ступенем анонімності:

- повністю анонімні системи електронних грошей: ідентифікація користувача не вимагається ані при придбанні ним електронних грошей, ні при здійсненні ним транзакцій, а отже, ідентифікація та відстеження здійснених операцій між платником та отримувачем платежу є неможливою;

- системи, що вимагають ідентифікації: платник та отримувач платежу, здійсненого за допомогою електронних грошей, мають ідентифікувати себе, надаючи, таким чином, можливість системі електронних грошей відслідковувати транзакції;

- Системи, що вимагають часткової ідентифікації: як правило, вимоги щодо часткової ідентифікації клієнтів можуть бути встановлені на законодавчому рівні та передбачати мінімальну ідентифікацію клієнта (наприклад, за паспортними даними). Проте, доступ до інформації щодо ідентифікації клієнтів та здійснені ними угоди можуть мати лише чітко визначені державні інституції.

4. За розміром платежу:

- системи пікоплатежів (англ. picopayments): можуть здійснюватись платежі розміром від менш, ніж 1 євроценту до 1 євро;

- системи мікроплатежів: можуть здійснюватись платежі розміром від 1 євро до 10 євро. Здійснення платежів такого розміру із використанням чеків чи платіжних карт часто не є економічно вигідним;

- системи макроплатежів: можуть здійснюватись транзакції більшого розміру.

Таким чином, ми можемо розглядати електронні гроші як інноваційний платіжний інструмент, що надає економічним агентам новий спосіб для проведення платіжних розрахунків, а також як нову платіжну технологію, яка дозволяє зберігати гроші в електронній формі. Сьогодні електронні гроші відіграють все більшу роль у системі платежів, що пов’язано із розвитком нових технологій передачі даних, в основному, використовуються для здійснення мікроплатежів найбільш швидким і недорогим способом.

1.2. Значення електронних грошей в сучасній економіці

Гроші у якості платіжного інструменту визначають розвиток економіки та сучасного суспільства. Вони дозволяють забезпечити універсальний обмін між власниками мільйонів товарів і послуг, забезпечують функціонування кредиту і державних фінансів.

Після поширення в 50-их роках ХХ ст.. перших комп’ютерів, одним з перших напрямків застосування нових обчислювальних можливостей стало переведення розрахунків і бухгалтерського обліку в електронний формат. Міжбанківські розрахунки, які раніше вимагали фізичного перевезення банкнот, тепер стали проходити практично повністю в електронній формі.

Електронні платіжні інструменти, такі, як карткові платежі та електронні банківські перекази, поступово стали витісняти готівку та паперові чеки і в роздрібних платежах, хоча паперові гроші залишаються в обігу в значних кількостях, як зручний засіб платежу для дрібних розрахунків і обслуговування неформального сектора. Особливо помітним є падіння використання чеків у безготівкових операціях. Якщо в 1983 році на чеки припадало до 82‐98% безготівкових платежів у США, Великобританії, Канаді, Франції, Італії, то в 2010 році ця частка впала до 7‐21%.

У 1990-х роках різке зростання обчислювальних потужностей та нове покоління комп’ютерних технологій дозволило зберігати гроші на кремнієвому чипі або на персональному комп'ютері. Розвиток мережі Інтернет та «інформаційного суспільства» також спричинив необхідність в обміні нематеріальними товарами та послугами (в електронній формі). Це сприяло виникненню нового платіжного інструменту – електронних грошей.

Існує ряд причин, через які впровадження безготівкових платежів сприяє прискоренню економічного розвитку країни.

По-перше, поширення електронних платежів при розрахунках за інших рівних умов значно стимулює споживання домогосподарств. Коли споживач розплачується готівкою, він може купити більше, ніж є грошей у нього в гаманці. Це особливо обмежує імпульсивні покупки, але також може змусити споживача відмовитись від вигідної, але обмеженої часом угоди. Водночас електронні платіжні інструменти дають доступ до всіх коштів на рахунку, що робить споживання більш зручним і збільшує його обсяги.

У свою чергу, збільшення споживання призводить до збільшення зайнятості та економічного зростання (рис.1.1). Таким чином, за умови адекватного регулювання, розвиток електронних платежів можна розглядати, як важливий фактор економічного зростання.

Рис.1.1. Вплив електронних платежів на споживання та економічне зростання: логічні взаємозв’язки.

По-друге, розвиток електронних платежів позитивно впливає на фінансову систему та монетизацію економіки. Впровадження електронних платежів сприяє залученню коштів населення та компаній у банківську систему і зменшує обіг готівки. [14]

Широке поширення безготівкових платежів робить ці інструменти більш доступними і необхідними для широких верств населення. Таким чином, зростає рівень охоплення населення фінансовими послугами, що зменшує непродуктивні готівкові заощадження, стимулює розвиток малого бізнесу, зменшуючи роль тіньових операцій (рис.1.2).

Рис.1.2. Економічний ефект переходу на безготівкові розрахунки

По третє, запровадження електронних платежів означає скорочення операційних витрат економіки та держави в цілому. Обслуговування готівкової платіжної системи пов'язане з істотними витратами, які фактично покриваються суспільством. Ці витрати включають витрати центрального банку на друкування паперових грошей і обслуговування міжбанківських розрахунків, витрати держави на здійснення нагляду та запобігання злочинам у цій сфері, витрати часу споживачів і підприємств на облік і проведення розрахунків, витрати банків і підрядників на підтримання фізичної інфраструктури грошового обігу, транспортування паперових грошей, обробку платежів тощо.

Вартість електронних розрахунків, у порівнянні з готівкою, як правило, оцінюється як менша. Це пояснюється цілим рядом причин. Зокрема, при електронних розрахунках споживачі витрачають менше часу на проведення транзакцій та не мають витрачати час на отримання готівки. Роздрібні підприємства не несуть витрат на інкасацію та зберігання готівки, тож, відповідно, можуть обслуговувати більше клієнтів і несуть менше ризиків при отриманні коштів. Банки зменшують витрати на обслуговування фізичної готівки.

Таблиця 1.1

Компоненти вартості готівкових платежів в економіці

Вартість електронних розрахунків, у порівнянні з готівкою, як правило, оцінюється як менша. Це пояснюється цілим рядом причин. Зокрема, при електронних розрахунках споживачі витрачають менше часу на проведення транзакцій та не мають витрачати час на отримання готівки. Роздрібні підприємства не несуть витрат на інкасацію та зберігання готівки, тож, відповідно, можуть обслуговувати більше клієнтів і несуть менше ризиків при отриманні коштів. Банки зменшують витрати на обслуговування фізичної готівки.

По-четверте, збільшення електронних платежів може сприяти зменшенню тіньової економіки, у якій використовуються переважно готівкові розрахунки, що, в свою чергу, дає можливість проводити достатньо великі транзакції, які не можуть відслідковуватись правоохоронними органами. Таким чином, збільшення популярності електронних платіжних інструментів за інших рівних умов може призвести до появи конкурентних переваг у легально працюючих підприємств, які приймають такі інструменти. Крім того, поширення безготівкових розрахунків часто сильно зменшує частоту значних за обсягом готівкових розрахунків в офіційній економіці, що спрощує боротьбу з відмиванням грошей.

У «сірій економіці» частина наявного виторгу не включається у звітність щодо отриманих доходів, що дозволяє занизити отриманий прибуток. Тіньові доходи потім використовуються для виплати тіньової зарплатні, дозволяючи заощадити на оплаті податків і зборів тощо. Впровадження електронних платіжних інструментів зменшує грошовий потік, доступний для тіньового обороту й обмежує ухиляння від податків.

По-п’яте, електронні платежі мають велике значення для розвитку туризму та електронної комерції. Із використанням електронних платіжних інструментів зменшились ризики, пов'язані з перевезенням великих сум грошей, а процес замовлення квитків та бронювання місць в готелях значно спростився. [14]

Розширення платіжної інфраструктури та збільшення електронних платежів дозволило збільшити доходи, отримані від туризму, а також стимулювати зростання галузей, пов'язаних з ним.

Розвиток електронної комерції має низку позитивних ефектів для економіки. Електронна комерція збільшує конкуренцію в роздрібній торгівлі та забезпечує ширший вибір товарів для споживача, стимулюючи споживання, збільшує ефективність використання ресурсів. У країнах з низьким рівнем електронних платежів, платежі «онлайн» можуть стимулювати подальший розвиток роздрібних електронних платежів.

Поява такого феномену, як електронні гроші та їх популярність для здійснення розрахунків в мережі Інтернет була пов’язана з наступними їх перевагами:

- Доступність. Для користування традиційними банківськими послугами користувачу потрібен банк або банкомат, а користувачу електронних грошей – лише Інтернет та комп’ютер.

- Зручність. Саме цей фактор для багатьох є ключовим. Найважливішою складовою сучасного бізнесу є оперативність. А час, який витрачено на заповнення квитанцій, черги і т.п. – це втрачені можливості.

Користувач може отримати доступ до електронного гаманця в режимі 24/7 і вести свій бізнес без жорсткої прив’язки до банківської системи країни, в якій він знаходиться.

- Мобільність. Де б не знаходився підприємець, він може продовжувати свій бізнес, використовуючи комп’ютер, ноутбук, мобільний телефон і Інтернет.

- Безпечність. Системи електронних грошей дозволяють забезпечити достатній рівень захисту особистих даних і коштів користувача від здійснення шахрайських дій з боку третіх осіб.

- Простота використання. Будь-яка  людина, навіть не фахівець в  галузі ІТ, може ефективно працювати з електронними грошима.

- Оперативність. Розрахунки електронними грошима проходять миттєво і гарантовано.

- Анонімність. Більшість систем електронних грошей потребують від користувача мінімальних особистих даних і дозволяють проводити анонімні платежі.

- Підтримка мікроплатежів. Електронні гроші дозволяють ефективно проводити транзакції з платежами еквівалентом від 0,1 до 10 доларів США, за відсутності або низької комісії всередині системи.

У результаті, збільшення використання електронних грошей сприяло загальному зростанню ролі безготівкових платежів в економіці. Перехід до електронних платіжних інструментів і розвиток інформаційних технологій революціонізував фінансову систему, прискорив проведення платежів, різко збільшив рівень охоплення населення фінансовими послугами. Крім того, зростання розрахунків з використанням електронних грошей, може грати відчутну роль у формуванні грошової маси та викликати прискорення грошового обігу. Це, в свою чергу, може мати вплив на ефективність економічного обігу, монетарну політику та інфляційні процеси в країні.

Водночас, поширення електронних платежів пов'язане з низкою ризиків. Успішне функціонування платіжної системи завжди залежало від довіри учасників до платіжних інструментів. Навіть невеликі сумніви або проблеми у функціонуванні системи часто призводили до цілковитого занепаду системи та переходу до альтернативних платіжних інструментів. Відповідно, для електронних платежів, які є максимально «дематеріалізованими», питання довіри та надійності системи стоїть ще гостріше. [14]

В електронних платіжних системах функціонування системи пов'язане з безперебійною роботою технологічно критичної інфраструктури, що може робити їх значно вразливішими, ніж звичайні паперові розрахунки. Також важливим фактором є спрощений доступ до коштів клієнта. До того ж, при зловживаннях ймовірні втрати можуть бути більшими, ніж при паперових розрахунках.

Окремий ризик – забезпечення анонімності та захисту приватної інформації споживачів. Використання електронних платежів може дозволити, в окремих випадках, зібрати детальну інформацію про покупки окремих споживачів і про них самих. Втрата особистих даних торговцями або операторами системи, особливо в країнах без культури захисту особистої інформації, може вести до важких наслідків для користувача системи і переважити вигоди від її використання.

Отже, розвиток електронних грошей, як одного із електронних платіжних інструментів, несе в собі ряд позитивних впливів на економічний розвиток країни, сприяючи появі інноваційних платіжних інструментів, зменшенню частки паперового грошового обігу та зниженню частки тіньової економіки. Водночас, їм притаманний ряд специфічних ризиків, які так чи інакше враховуються в світовій практиці при створенні нормативно-правового поля для функціонування електронних грошей.