Проект по землеустройству

Міністерство  освіти і науки України

Інститут післядипломної освіти

Київського  національного університету будівництва  і архітектури

Земельні  ресурси

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

м. Київ 2013р.

ЗМІСТ

ВСТУП

Грунт є основним засобом виробництва в сільському господарстві. Раціональне її використання є широкою комплексною програмою, яка стосується всіх сторін організації сільськогосподарського виробництва. Розробка цієї проблеми вимагає ретельного вивчення наявних земельних ресурсів, обґрунтування системи показників і методів об'єктивного аналізу фактичного рівня використання земель та планування його на перспективу, визначення на цій основі загальних напрямків і розробки системи конкретних заходів підвищення родючості грунту поліпшення використання земель стосовно до місцевих природно-кліматичних та економічних умов.

Для забезпечення раціонального  використання земельних ресурсів ведеться державний земельний кадастр, який містить сукупність достовірних і необхідних відомостей про природний, господарський і правовий стан земель.

Державний земельний кадастр  має важливе народногосподарське  значення. Його дані служать для  організації ефективного використання земель і їх охорони, планування народного господарства, правильного розміщення і спеціалізації сільськогосподарського виробництва, а також для здійснення інших народногосподарських заходів, пов'язаних з використанням земель.

1.ТЕОРІЯ

1.1.Стадійність землевпорядного проектування.

Землевпорядне проектування проводять у три стадії:

1. передпроектні (прогнозні) розробки;
2. землевпорядні проекти;
3. робоче проектування.

Передпроектні (прогнозні) роботи включають:

• розробку прогнозів Загальнодержавної й регіональних програм використання та охорони земель
• складання схем землеустрою
• розробку техніко-економічних обґрунтувань використання й охорони земельних ресурсів

Землевпорядні проекти  передбачають:

• установлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень;
• складання проектів створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань з урахуванням контурно-меліоративної організації території;
• обґрунтування розміщення і встановлення меж територій з особливими природними, рекреаційними та заповідними режимами;
• складання проектів відведення земельних ділянок у власність або користування;
• відмежування в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і відведених земельних ділянок;
• підготовку документів, що посвідчують право власності або право користування землею;
• складання проектів внутрішньогосподарського землеустрою сільськогосподарських підприємств, організацій та інших агроформувань, які забезпечують еколого-економічне обґрунтування запровадження сівозмін, упорядкування угідь, а також розробку заходів щодо раціонального використання й охорони земель;
• розробку іншої землевпорядної документації, пов'язаної з використанням та охороною земель.

Робоче проектування

Робочі землевпорядні  проекти пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням і охороною земель, раціональним їх використанням тощо.

1.2. Зміст і порядок здійснення робочого проектування.

Робоче проектування об'єктів  здійснюють на основі технічного завдання, яке затверджене замовником і погоджене виконавцем з дотриманням чинного законодавства України та інших нормативно-правових документів.

Вихідні дані, необхідні  для виконання проектних робіт  на відповідній стадії, замовник зобов'язаний надати до початку виконання проектних  робіт.

Орієнтовний зміст  завдання на проектування:

• назва та місце розташування об'єкта;
• підстава для проектування;
• вид будівництва;
• дані про замовника;
• дані про підрядника;
• стадійність проектування;
• інженерні розвідування;
• черговість проектування і будівництва;
• попередня погодженість проектних рішень із заінтересованими відомствами;
• потужність і характеристика об'єкта, виробнича програма;
• вимоги до розробки розділу "Оцінка впливу на навколишнє природне середовище";
• вимоги до режиму безпеки та охорони праці.

Примітка. Завдання на проектування затверджує замовник (інвестор), погоджує проектант. Склад завдання на проектування може змінюватися відповідно до особливостей проектних об'єктів і умов будівництва.

Проектні або проектно-розвідувальні  роботи виконують на основі угод (контрактів), укладених між замовником і проектантом.

Угода - основний організаційно-правовий документ, який регламентує взаємовідносини між замовником та проектантом. Угоду можна укладати на виконання комплексу проектних робіт, окремих стадій і розділів проекту. При цьому інженерні розвідування повинні бути виконані до початку розробки проектної документації.

Замовлення на проектування проектант одержує через замовника за результатами конкурсу (тендеру).

Для погодження й затвердження розробляють проект, для будівництва — робочу документацію. Для технічно складних об'єктів, експериментального будівництва розробляють ескізний проект (БІТ), для об'єктів промислового призначення, в тому числі гідротехнічного та меліоративного будівництва, — техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), проект (П) і робочу документацію (РД). Для погодження й затвердження технічно нескладних об'єктів, переважно з використанням типових проектів, де містобудівні обґрунтування попередньо погоджені, розробляють відповідний робочий проект (РП).

Проектанти при розробці проектної документації повинні  забезпечити:

• відповідність чинним нормативним документам, а при відхиленні від їхніх вимог погодити згідно із встановленим порядком;
• охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів;
• експлуатаційну надійність та безпечність;
• високу ефективність інвестицій.

Відповідальною особою за технічні, економічні та екологічні якості проекту в цілому є головний інженер проекту (ГІП). ГІП — одночасно й автор проекту, тобто проект розробляють під його безпосереднім керівництвом і за безпосередньої участі. Будівництво може бути розпочате тільки після затвердження проектної документації.

Ескізний проект, ТЕО інвестицій, проект, робочий проект повинні підписати:

титульний аркуш  пояснювальної записки:

• керівник організації (директор, головний інженер);
• керівник майстерні (відділу);
• головний інженер проекту;
• автори проекту;

розділи пояснювальної  записки:

• головні спеціалісти;
• автори розділів;
• виконавці;

креслення:

• керівник майстерні (відділу);
• головний інженер проекту;
• автори проекту;
• головні спеціалісти;
• виконавці.

Проектна документація, розрахунки, вихідні дані для проектування і матеріали експертизи після погодження й затвердження підлягають архівному зберіганню згідно з чинними положеннями, стандартами, нормами і правилами.

Ескізний проект (ЕР) містить  принципові рішення містобудівельних, архітектурних, художніх, функціональних, екологічних вимог, підтверджує й обґрунтовує створення об'єкта, визначає його кошторис. Він складається з пояснювальної записки та графічної частини. Після схвалення органами містобудування й архітектури або затвердження ескізний проект є основою для подальшої розробки проектної документації.

Техніко-економічне обґрунтування інвестицій (ТЕО інвестицій) обґрунтовує необхідність і доцільність будівництва та реконструкції промислових об'єктів, їхню технічну оснащеність і ефективність інвестицій. У ТЕО інвестицій мають розглядатися рішення в частині розміщення, потужності об'єкта, оцінки впливу проектної діяльності на навколишнє природне середовище, відповідності архітектурним вимогам, стандартам, нормам та правилам тощо згідно із завданням на проектування. ТЕО інвестицій після його погодження чи затвердження є підставою для подальшої розробки проектної документації.

Проект (П) розробляють на основі вихідних даних і технічного завдання на проектування. Розділи проекту повинні бути без зайвої деталізації у складі й обсязі, достатньому для обґрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-монтажних робіт, потреби в обладнанні, будівельних конструкціях, матеріалах, паливно-енергетичних, трудових та інших ресурсах, положень про організацію будівництва, а також визначення базисного кошторису вартості будівництва і капіталовкладень.

Робочий проект (РП) - це поєднана стадія проектування, передбачена для погодження, затвердження проектної документації, а також для будівництва об'єкта. Робочий проект виконують відповідно до погодженої планувальної документації державних програм розвитку галузі або погоджених передпроектних розробок, технічного завдання на проектування, архітектурно-планувального завдання, вихідних даних і технічних умов підключення до джерел інженерного забезпечення.

Робочий проект складається  із пояснювальної записки з техніко-економічними показниками, робочих креслень, кошторисної документації та розділів організації будівництва. Всі матеріали робочого проекту надають замовникові в чотирьох примірниках.

Робочу документацію (РД) розробляють після затвердження попередньої стадії проектування. До складу робочої документації для будівництва входять:

• робочі креслення, які розробляють згідно з вимогами державних стандартів, норм і правил;
• паспорт окремих видів робіт;
• фінансово-кошторисна документація;
• відомість обсягів будівництва та монтажних робіт;
• збірник специфікацій обладнання, виробів і матеріалів відповідно до ДСТУ БА.2.4-10-95 (ТОСТ 21.110-95).

1.3. Види робочих проектів, пов'язаних з охороною земель і раціональним іх використанням.

Робочі проекти складають  із метою охорони земель, захисту ґрунтів від ерозії, відновлення продуктивності порушених і повернення до активного використання не рекультивованих земель, захисту підземних та поверхневих вод від забруднення, забезпечення права власності на землю чи права користування землею.

Завданням робочих проектів є їхня спрямованість на ефективне використання земельних ресурсів, підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, раціональне розміщення й співвідношення сільськогосподарських культур тощо.

Види робочих  проектів щодо:

• культуртехнічних заходів;
• організації території культурних пасовищ;
• засипання і виположування ярів;
• рекультивації порушених земель;
• поліпшення малопродуктивних угідь шаром ґрунту, знятим при відведенні земель під будівництво промислових та житлових об'єктів;
• організації території багаторічних плодових насаджень і виноградників;
• агротехнічних протиерозійних заходів;
• організації вирощування сільськогосподарських культур;
• створення захисних лісових насаджень;
• протиерозійних гідротехнічних споруд;
• терасування схилів;
• освоєння земель для сільськогосподарських потреб;
• організації та забудови колективних садів;
• поділу земель колективної власності на земельні частки (паї);
• відведення земель державної власності для державних і громадських потреб.

Робочі проекти  класифікують на:

• типові;
• експериментальні;
• індивідуальні;
• еталонні.

Типові робочі проекти. Спочатку розробляють один робочий проект, а потім за аналогією — подальші проекти.

Експериментальні  робочі проекти розробляють із метою проведення науково-практичної перевірки. Це здійснюють спрямованим вибором, попередньою перевіркою і виявленням нових, прогресивних технологічних рішень у галузі будівництва та технологічного виробництва. Такі проекти доопрацьовують для можливості подальшого впровадження їх у виробництво як типових.

Індивідуальні робочі проекти розробляють, виходячи з нетрадиційних умов і вимог до проекту.

Еталонні робочі проекти виконують із метою створення зразків проектів.

Стадійність розробки робочих проектів

В одну стадію розробляють  ті робочі проекти, коли на їхнє виконання  потрібно до двох років.

У дві стадії розробляють  тоді, коли великий об'єкт (понад  два роки), виконують креслення  на пускові об'єкти.

Склад робочого проекту:

• пояснювальна записка;
• графічні матеріали;
• кошторисна документація.

У пояснювальній  записці вказують:

• вихідні дані для проектування;
• підставу для розробки робочого проекту( угода та завдання на складання проекту);
• коротку характеристику фізико-географічних і кліматичних умов району будівництва;
• коротку характеристику об'єкта;
• розрахунки щодо прийнятих проектних рішень;
• посилання на основні нормативні документи, згідно з якими розроблено проект та обґрунтування проектних рішень;
• організацію і строки будівництва;
• інформацію про організацію виробництва, собівартість продукції, ефективність капіталовкладень;
• охорону праці;
• охорону навколишнього природного середовища;
• оцінку ефективності прийнятих рішень (наводять техніко-економічні показники проекту або паспорта, термін впровадження проекту, окупність витрат).

Графічні матеріали  містять:

• ситуаційний план. Його складають у масштабі 1:5000; 1:2000; 1:1000 або 1:500. На ньому відображають усі елементи прийнятих проектних рішень. Доповнюють таблицями, графіками, картосхемами, умовними знаками та іншою інформацією, що характеризує робочий проект;
• генеральний план робочого проекту;
• робоче розпланувальне креслення;
• інші креслення, які дають змогу визначити обсяги будівництва і монтажних робіт та їхню вартість.

Кошторисна документація

• Вартість проектних і розвідувальних робіт та послуг розраховують відповідно до порядку визначення вартості проектно-розвідувальних робіт. Порядок встановлюється правилами визначення вартості проектно-розвідувальних робіт для нового будівництва, реконструкції й технічного переоснащення підприємств, приміщень і споруд усіх галузей народного господарства України.
• Вартість будівництва обчислюють згідно із порядком визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України.
• До кошторисної документації додають коротку пояснювальну записку, в якій наводять основні характеристики об'єкта будівництва та збірник цін, яким користувалися при складанні кошторисної документації.

1.3.1. Робочий проект агротехнічних протиерозійних заходів.

Практика боротьби з водною ерозією ґрунтів показала, що з  усього комплексу протиерозійних заходів  значний ефект може дати застосування протиерозійних агротехнічних прийомів, якщо вони прив'язані до конкретних полів сівозмін і сільськогосподарських культур на основі відповідних робочих проектів.

Завданням робочого проекту  є розробка конкретних агротехнічних протиерозійних заходів, що повинні здійснюватися при вирощуванні всіх сільськогосподарських культур на кожному полі та його робочих ділянках із метою підвищення родючості ґрунтів і врожайності сільськогосподарських культур.

Робочий проект включає пояснювальну записку та графічну частину.

Пояснювальна  записка містить:

• технічне завдання на проектування;
• техніко-економічні показники проекту, що відображають посівні площі, схему чергування сільськогосподарських культур;
• внутрішньопольову організацію території сівозміни і розміщення посівів сільськогосподарських культур;
• протиерозійні агротехнічні заходи;
• вимоги техніки безпеки та охорони праці;
• фінансово-кошторисну документацію (зведений кошторисний розрахунок, локальні й об'єктні кошториси).

Окремо у вигляді  додатків наводять таблиці:

• технологічної характеристики робочих ділянок;
• полів сівозміни;
• розміщення посівів сільськогосподарських культур по робочих ділянках і полях  сівозмін на всі роки ротації;
• ґрунтозахисної технології обробітку ґрунту;
• обсягів протиерозійних агротехнічних заходів щодо сільськогосподарських культур й у цілому по сівозміні на всі ротації.

Графічна частина  проекту включає:

• креслення технологічної характеристики полів сівозмін, а також розміщення посівів сільськогосподарських культур і напрямку обробітку ґрунту, яке виконують на планах внутрішньогосподарського землеустрою сільгосппідприємств у масштабі 1:10 000, а в сільгосппідприємствах із складним пересіченим рельєфом — у масштабі 1:5000;
• креслення технологічної характеристики полів сівозмін, яке розробляють при відсутності проекту внутрішньогосподарського землеустрою. На ньому відображають рельєф території, межі контурів за крутістю схилу, межі й шифри агровиробничих груп ґрунтів, ступінь їхньої змитості;
• креслення розміщення посівів сільськогосподарських культур і напрямку обробітку ґрунту, на якому відображають території сівозмін, розміщення посівів і посівні площі культур по робочих і технологічних ділянках. Спеціальними умовними знаками показують напрямки руху машинно-тракторних агрегатів при основному обробітку ґрунту, щілюванні посівів та зябу, передпосівному обробітку ґрунту. Встановлюють межі посівів у межах поля й межі ділянок, де необхідно змінити напрямок усіх чи окремих видів обробітку ґрунту.
• креслення перенесення проекту в натуру (на місцевість).

При складанні робочого проекту  за основу беруть організацію території сільгосппідприємства, передбачену проектом внутрішньогосподарського землеустрою. З останнього виписують дані про технологічну характеристику полів сівозміни та їхніх робочих ділянок, що потребують за умовами рельєфу виконання однакових ґрунтозахисних технологічних операцій по всіх культурах у процесі ротації сівозміни.

Поля і робочі ділянки  характеризують за площею, робочою  довжиною гонів, схилами місцевості, ґрунтовим покривом, його еродованістю і гранулометричним складом, потужністю гумусного шару і вмістом гумусу, кислотністю ґрунтів, економічною оцінкою земель.

Розробляють внутрішньопольову  протиерозійну організацію території на рік ротації сівозміни з виділенням у полях технологічних ділянок, кількість і розміри яких залежать від конкретної культури та ґрунтозахисної технології, яку впроваджують при її обробітку.

Виходячи із структури  посівних площ і схеми чергування культур у сівозміні, розміщують посіви на робочих ділянках поля по роках ротації з урахуванням  кращих попередників і диференційованого  підходу до використання різних частин схилу, включаючи широке застосування контурного обробітку ґрунту.

Розробляють протиерозійні  агротехнічні заходи для кожної культури, яку обробляють у сівозміні, та їх диференційоване здійснення залежно від попередника, крутості схилів, ступеня змитості ґрунтів. При цьому рекомендується ґрунтозахисна технологія обробітку ґрунту і сівби культур, в основу якої покладено прийоми, що підвищують водопроникність і вологоємність ґрунту, затримуючи на поверхні стокові води й розпилюючи потоки, небезпечні щодо ерозії.

Складають технологічні схеми  протиерозійних агротехнічних заходів, які передбачають використання звичайної та спеціальної протиерозійної сільськогосподарської техніки. Склад машин і знарядь визначають з урахуванням культури, яку обробляють, агрофізичних властивостей ґрунту та його стану за ступенем вологості.

Залежно від рельєфу місцевості й культури, яку обробляють, на кожне поле і робочу ділянку розробляють схему напрямку руху машинно-тракторних агрегатів при виконанні всіх видів обробітку ґрунту та сівби сільськогосподарських культур. Визначають обсяги протиерозійних агротехнічних заходів з урахуванням площі посівів культур і ґрунтозахисних технологій, застосовуваних при цьому.

Установлюють вартість здійснення протиерозійних агротехнічних заходів щодо ґрунтозахисних технологій на окремі культури й у цілому на сівозміну по кожному року ротації. За основу визначення вартості робіт беруть прямі експлуатаційні витрати, що враховують прямі витрати на оплату праці, амортизаційні відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування машин та знарядь, вартість паливно-мастильних матеріалів і витрати на збереження сільськогосподарської техніки. При обчисленні цих витрат беруть до уваги склад машин і знарядь, робочу довжину гонів і крутість схилів.

Передбачають заходи щодо техніки безпеки для створення  безпечних умов праці при виконанні  протиерозійних агротехнічних заходів на схилах. Визначають геодезичні дані для перенесення елементів робочого проекту в натуру (на місцевість).

1.3.2. Робочий проект організації вирощування сільськогосподарських культур.

Робочий проект організації  вирощування сільськогосподарських культур у сівозміні розробляють із метою підвищення ефективності землеробства на основі максимального використання біокліматичного потенціалу і впровадження науково обґрунтованої системи землеробства, раціонального використання земельних ресурсів із широким застосуванням прогресивних ресурсозберігаючих технологій, які дають змогу постійно підвищувати родючість ґрунту та врожайність сільськогосподарських культур.