Проект виробництва ПР вузлів і агрегатів в Дарницькому районі м. Києва

  АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ  ОСВІТИ 
 
 
 

Курсова робота 
 

        З дисципліни: Технічна експлуатація автомобілів. 

На  тему: Проект відділення регулювальних робіт на гальмах на СТО з 25 постами в Шевченківському районі м. Києва 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИКЛАДАЧ-КОНСУЛЬТАНТ                                       ВИКОНАВЕЦЬ: студент гр. А 2-3 Бортницький П.І.                                                            Чечотка С.С.

________________2011р.                                                   ________________2011р.                                                      

РОБОТА ЗАХИЩЕНА НА ОЦІНКУ

____________________________

                                                     м. Київ 
 
 
 
 
 

Зміст

  Вступ;

1.Вибір вихідних  даних;

2.Розподіл об’єму робіт;

3.Розрахунок кількості постів;

4.Розрахунок чисельності працівників;

5.Розрахунок площі виробничого підрозділу;

6.Охорона праці;

 Список  використаної літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ. 
 

      Підвищення ефективності роботи  автотранспорту досягається   створенням і впровадженням передової техніки і технології, покращенням умов праці і побуту населення, підвищення його кваліфікації і зацікавленості в результатах праці. Оновленням рухомого складу, укріпленням матеріально технічної бази, підвищенням безпеки руху, зниженням негативного впливу транспортних засобів на навколишнє середовище.

      Однією  із найважливіших задач які стоять перед автомобільним транспортом  є проблема експлуатаційної надійності ТЗ. Ця задача є комплексною, вона вирішується на стадії проекеування автомобілів, потім надійності вже в експлуатаційних умовах. Вміле використання і забезпечення їх визначається рівнем досконалості технічної експлуатації автомобілів. Технічна служба складає основу цього виду автотранспортного виробництва. У своєму розпорядженні вона має, виробничо-технічну базу для підтримування рухомого складу в справному стані, широкого використання прогресивних і ресурсозберігаючих технологічних процесів ТО і ремонту автомобілів. Зниження трудомісткості цих робіт.

      Здатність виробничо-технічної бази забезпечувати  постійно високий рівень технічного стану рухомого складу дозволяє вирішувати одну із найважливіших проблем нашого часу – економічну проблему.

      В процесі розробки курсової роботи приймаються до уваги ці положення і вони є складовою частиною технологічних розрахунків, які забезпечують створення сучасної виробничого-технічної бази.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Вибір вихідних даних 

     Питання технологічного проектування СТО вирішується при відомій його потужності, яка оцінюється кількістю робочих постів. Вихідні дні не дають можливості судити без розрахунків,якої потужності потрібно проектувати СТО. Більше того, необхідно з’ясувати, доцільно чи ні проектувати СТО при таких вихідних даних. Може бути, що при таких вихідних даних, що при деяких даних більш доцільно створити кілька СТО для задоволення потреб в обслуговуванні та ремонті автомобілів.

     Проектування станції здійснюється в Шевченківському районі Києва.

      Вихідні дані до розрахунку міської універсальної СТО:

Населення району – 340 000 чоловік.

Розподіл автомобілів  за класами:

• особливо малий клас            – 20%
• малий клас                              - 70%
• середній клас                          - 5%
• підвищеної прохідності          - 5%

Середньо річний пробіг

      - особливо малий клас               9 000 км.

      - малий клас                                11 000 км.

      - середній клас                            13 000 км.

      - підвищеної прохідності           14 000 км.

Категорія умов експлуатації – друга;

Природно –  кліматичний район – теплий вологий; 
 
 

2.Розподіл  об’єму робіт

Розрахунок об’єму робіт трудомісткості виконують за розрахунками 

де:

Тm – річна трудомісткість ТО і ремонту автомобілів  - люд. год. ;

  і – кількість класів автомобілів;

Аі – кількість автомобілів і-го класу;

Lpi – річний пробіг і-го класу; 

- питома трудомісткість технічного  обслуговування та ремонту; 

     Кількість міських автомобілів, які буде обслуговувати СТО, може складатись з автомобілів у районному центрі і сільській місцевості.

      Находимо кількість автомобілів у районному центрі за формулою:  

Аpц=Nрц • U,                                           (1.2)

де:

 Арц –  кількість автомобілів у районному центрі;

Nрц – чисельність населення районного центру;

 U – рівень автомобілізації. На даний момент рівень автомобілізації в Україні складає приблизно 115 автомобілів на 1 000 мешканців.

Підставляючи  значення вихідних даних курсової роботи ми одержимо кількість автомобілів у районному центрі: 

Арц =340 000 • 115/1000=39100 автомобілів; 

                        Практикою встановлено, що 75% автомобілів районного центру

буде користуватися  послугами станції технічного обслуговування. Виходячи з цього визначаємо кількість автомобілів районного центру,які будуть користуватися послугами СТО, за формулою:

Арц*=0,75 • Арц=0,75 •39100 =29325 автомобілів. Кількість автомобілів сільської місцевості відповідно визначиться за формулою:

Загальна кількість  міських автомобілів, які будуть обслуговуватися СТО:

Асто = Арц*= 29325автомобілів. 
 

               Кількість міських автомобілів, які обслуговуються на СТО розбиваємо за класами у відповідності до вихідних даних.

• особливо малого класу – Асто1=0,2 • 29325= 5865 авт.
• малого класу –                  Асто2=0,7 • 29325=20527,5 авт.
• середнього класу –           Асто3=0,05 • 29325=1466,25 авт.
• 4 x 4 –                                 Асто4=0,05 • 29325=1466,25 авт.

Таблиця 1.1 Нормативна питома трудомісткість. 
 
 
 

            Коригуємо приведену вище нормативну питому трудомісткість. При цьому враховуємо те, що коригування за умовами (К3) відносяться тільки до поточного ремонту автомобілів. Розрахунок питомої трудомісткості проводимо по кожному класу окремо. Результати зводимо у таблицю 1.2 
 

Таблиця 1.2 Коригування  питомої трудомісткості.

        Маючи всі необхідні дані до формули (1.1), проводимо розрахунки трудомісткості, не скоригованої поки що за потужністю СТО. Розрахунки проводимо за класами міських автомобілів. Результати зводимо до таблиці 1.3:  
 

  Таблиця 1.3 Розрахунок трудомісткості, не скоригованої за потужністю.

     Після визначення обсягу робіт по міських  автомобілях необхідно провести розрахунки обсягу робіт по автомобілях, які курсують по прилеглій трасі. Обсяг робіт у цьому випадку  залежить від вірогідності заїздів  автомобілів на СТО та інтенсивності  руху по автомобільній дорозі.

      Вірогідність  з’їзду  автомобілів з дороги залежить від багатьох причин (ТО, ПР заправка паливом, відпочинок, харчування та ін. ) В результаті аналізу матеріалів досліджень та звітів діючих дорожніх СТО, а також вивчення зарубіжного досвіду одержані середні показники, які характеризують з’їзд автомобілів з дороги.

      Кількість автомобілів, які обслуговуються СТО, складає 4% для легкових автомобілів  і 0.4% для вантажних та автобусів  від інтенсивності руху по автодорозі. При чому, під інтенсивністю руху розуміють число автомобілів, які проїздять по автодорозі за добу у середньому за рік в обох напрямках.

2.1Розрахунок обсягу робіт по автомобілям з траси. 

  Розрахунок  обсягу робіт без урахування потужності СТО по автомобілях, які курсують по трасі,проводимо за формулою: 

Ттр = Nт • tт,   (1.3) 

   де:

    Nт – річна кількість заїздів автомобілів з траси;

   tт – питома трудомісткість виконання ТО

та ПР автомобіля з траси.

       Річна кількість заїздів автомобілів з траси на СТО визначається за формулою.  

  Nт =I • Др. •

де:

 I – добова інтенсивність руху на автотрасі, для розрахунків приймаємо 1000 авт. /добу;

  - ймовірність заїзду автомобілів з траси на СТО, %. Цей показник дорівнює 4 %;

Др – кількість  робочих днів станції на рік, приймаємо 365 днів. 

Nт = 1000∙365∙4.0/ 100 = 14 600 авт. / рік. 

      Нормативна  питома трудомісткість ТО та ПР одного заїзду складає 2.0 люд. години.

      Маючи всі дані для розрахунку річної трудомісткості робіт по автомобілях, які курсують по прилеглій трасі проводимо такі розрахунки за формулою(1.4):

Ттр=14600∙2.0=29200 люд. год. 
 
 

Загальний обсяг  робіт по СТО визначається за формулою: 

Т

=Тм+Ттр=671392,6+29200=700592,6 люд. год. 
 

    Розподіл  трудомісткості проводиться приблизно  по середньому значенню, оскільки  невідомо поки що потужність  СТО. Середнє значення співвідношення  постових і дільничних робіт  має такий  вигляд: 77,84% і 22,16%.

   Оскільки  наша станція розташована у місті, через яке проходить автотраса, обсяг постових робіт визначаємо:

   Т

   3.Розрахунок  кількості постів

 Кількість  постів розраховують за формулою: 

Х* = T

де Кн - коефіцієнт нерівномірності надходження автомобілів на пости, приймаємо для     попередніх підрахунків Кн = 1.12 ;

Др – річна кількість робочих днів (365) ;

nз - кількість змін роботи на добу, приймаємо n = 2;

tзм - тривалість зміни, приймаємо tзм = 8;

Р – кількість робочих одночасно працюючих на посту,приймаємо 1.5;

Кв - коефіцієнт використання поста, приймаємо рівним 0.93;

         Визначаємо кількість робочих постів:

                  Х* =545341,3∙1.12/365∙2∙8∙1.5∙0.93 =75 постів.

        Для остаточного визначення кількості постів станції необхідно виконати корегування трудомісткості за потужністю станції. За нормативними даними для цієї трудомісткості і кількості постів коефіцієнт корегування (К5) буде = 0,9, тоді скорегована трудомісткість станції визначиться за формулою:

Т

Одержане нове значення загальної трудомісткості пост станцій розподіляється на постові і дільничні роботи за ОНТП 01-91. За цим нормативним документом при такій загальній трудомісткості робіт доля постових робіт складає 76,05 %. Розрахуємо трудомісткість постових робіт за формулою:

Т

При такій трудомісткості постових робіт, кількість робочих  постів станції буде дорівнювати:

Х=373258,9∙1,12/(365∙ 2∙8∙ 1,5 ∙ 0,93)=51 постів. 

Таблиця 1.4 Розподіл об’єму робіт за місцем їх виконання. 

3.1 Визначення об’єму допоміжних робіт 

     Об’єм допоміжних робіт визначається як частка від загального об’єму робіт. Величини цих часток встановлюється нормативним документом і складають:

• для СТО до 10 постів – 30%
• для СТО до 30 постів – 25%
• для СТО понад 30 постів – 20%

Для прикладу, що розглядається на заняттях,доля допоміжних робіт буде складати 25%, так як потужність станції = 18 постам,тоді трудомісткість допоміжних робіт:

Тд=Т∑∙0.20=490807,2 ∙0.20= 98161,44 люд. год.        (1.6)

      Об’єм допоміжних робіт розподіляється за видами у співвідношеннях зазначених у таблиці 1.5

Таблиця1.5 Розподіл об’єму допоміжних робіт

За даними таблиці 1.5 вирахуємо об’єм робіт за виразом:

Тсм=24540+19632,288+9816,144=53988,7 люд. год.

Одержаний результат  розподіляємо за видами робіт і заносимо до таблиці 1.6 

Таблиця 1.6  Розподіл об’єму робіт за самообслуговування.

Об’єм споріднених  робіт визначається за таблицею 1.7 

Таблиця 1.7 Об’єднання споріднених робіт

         За результатами попередніх таблиць складаємо таблицю остаточного розподілу трудомісткості робіт.

Таблиця 1.8 Остаточний розподіл об’єму робіт