Проект внутрігосподарського землеустрою

Зміст

Вступ. …………………………………………………………………. 3

1. Формування землеволодінь різних форм власності. …………… 7
2. Аналіз змін за обліковий період. ………………………………… 10
3. Ведення державної статистичної звітності. …………………….. 12
4. Державний реєстр земель. ……………………………………….. 15

Висновки та пропозиції. ……………………………………………... 22

Список використаної літератури. …………………………………… 24

Додатки:

1. Статистична звітність 6-зем.
2. Статистична звітність 2-зем.
3. Обмінний файл.

         Графічні матеріали.

1. План землекористування.

Вступ

Зростаюча потреба в  інформації про землю як основу земельної  реформи, планування землекористування, розвитку і управління земельними ресурсами спостерігається в усьому світі. Земля так чи інакше - основне джерело матеріального благополуччя. Як в приватному, так і в громадському секторі інформація про землю є основою для прийняття рішень, пов'язаних з розвитком і управлінням, інвестиціями. Органи державної виконавчої влади і місцевого самоврядування повинні мати можливість вирішувати складні завдання і приймати рішення з використанням великих обсягів географічно пов'язаних даних. При цьому типові рішення повинні прийматись швидко і професійно на основі даних земельного кадастру.

Земельний кадастр, як ключовий компонент системи управління земельними ресурсами та земельної реформи, є офіційним підтвердженням кількості і вартості об'єктів земельної власності в будь-якому районі. Державний земельний кадастр в Україні містить систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, розподіл їх серед власників і користувачів, в тому числі фермерів, за категоріями, про якісну характеристику і народногосподарську цінність земель, а саме:

- дані реєстрації права  власності, права користування  землею та договорів на оренду землі;

- облік кількості та  якості земель;

- бонітування грунтів,  зонування населених пунктів;

- економічну оцінку  земель;

- грошову оцінку земель.

Земельно-кадастрова документація містить відомості про межі адміністративно-територіальних утворень; межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів; правовий режим земель, що перебувають у власності, їх кількість, якість, народногосподарську цінність та розподіл за власниками землі і землекористувачами, населеними пунктами, територіями сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, Автономної Республіки Крим та України в цілому.

Слід зазначити, що земельний  кадастр ведеться на таких рівнях як:

- локальний – по  сільській, селищній, міській раді;

- базовий рівень –  по району;

- регіональний – по  області;

- загальнодержавний (загальнонаціональний) – по території всієї держави.

Земельний кадастр на локальному рівні ведеться з метою  реєстрації землеволодінь, землекористувань на адміністративній території, визначення ставки оподаткування, реєстрації договорів про оренду землі, реєстрації документів прав власності, користування землею, ведення державного обліку кількості і якості земель в межах землеволодінь, землекористувань, а також закріпленої адміністративної території і проведення оціночних робіт, обстежень земель. Дані земельного кадастру локального рівня являються відкритими для всіх державних органів, які в тій чи інший спосіб мають справу у використанні земельних ресурсів.

Завданням ведення земельного кадастру локального рівня являються  забезпечення органів влади, зацікавлених юридичних та фізичних осіб достовірними даними про кількість і якість, господарський стан, правовий статус і оцінку.

Дані земельного кадастру локального рівня являються первинною  основою для ведення державного земельного кадастру вищих рівнів. Державний земельний кадастр локального рівня ведеться в розрізі підприємств, господарств за категоріями земель і земельними формами власності.

Організація ведення  земельного кадастру на локальному рівні  здійснюється сільською, селищною, міською радою на основі Земельного кодексу України, законодавчо-нормативних документів. Основним виконавцем являється землевпорядник відповідної ради. В його функції входить планування земельно-кадастрових робіт, організація збору земельно-кадастрових даних, їх систематизація і аналіз, планування земельно-кадастрових робіт, оціночних робіт, обстеження, а також визначення меж землеволодінь, землекористувань  або їх встановлення і відновлення.

В функції землевпорядника  також входить ведення поточного  обліку кількості та якості земель, внесення в земельно-кадастрову документацію всіх змін, які відбулися на протязі звітного періоду. Основним завданням землевпорядника локального рівня являється  ведення державного контролю за використанням земельних ресурсів.

Державний контроль здійснюється шляхом візуального огляду землеволодінь, землекористувань, при якому виявляються недоліки в використанні землі, а також способи, які ведуть до деградації земель, їх забруднення побутовими, хімічними, радіоактивними елементами.

Землевпорядник локального рівня являється безпосереднім виконавцем ведення земельного кадастру і державного контролю за використанням земель.  

На локальному рівні  ведеться наступна земельно-кадастрова документація:

1. земельно-кадастрові карти;
2. кадастровий план населеного пункту;
3. реєстр громадян;
4. реєстр землеволодінь, землекористувань;
5. реєстр документів, які посвідчують право власності або право користування землею  а також реєстр договорів про оренду землі.

Зокрема завданням даного курсового проекту є ведення державного земельного кадастру локального рівня на прикладі Дмитрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області. Розробка проекту передбачає виконання таких стадій:

1. сформувати на території сільської ради землеволодіння і провести їх експлікаційний аналіз за формами власності і складом угідь;
2. провести аналіз змін що відбулися в складі угідь і форм власності;
3. здобути навички по заповненню форм державної статистичної звітності;
4. ознайомитись з теоретичними і практичними аспектами державної реєстрації землі;

1. Формування землеволодінь  різних форм власності

Формування землеволодінь і землекоритувань різних форм власності здійснюється за допомогою цифрового плану і програмного комплексу Auto CAD 2008. Формування землеволодінь і землекористувань проходить з урахуванням того що, Земельним кодексом України визначено три форми власності на землю: державну, комунальну і приватну. Саме форма власності визначає форму господарювання. Найбільш раціональними формами господарювання сьогодення є: фермерські господарства, акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, сільськогосподарські кооперативи.

В результаті проведених дій на території Дмитрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області були виділені такі землеволодіння і землекористування:

1) Дмитрівське державне лісове господарство;

2) комунальна підприємство  «Гай»;

3) сільськогосподарський кооператив «Веселка»;

4) акціонерне товариство закритого типу «Нива»;

5) Фермерське господарства «Колос»;

6) відкрите акціонерне товариство «промінь»;

7) молочнотоварна фірма  «Му-му»;

8) державне рибне господарство  «Крапля».

Однією з ключових стадій є стадія визначення площ сформованих землеволодінь і землекористувань. Дана операція проводиться в програмному комплексі Auto CAD 2008.

Також слід зазначити  що програмним комплексом Auto CGT 8.0 були сформовані каталоги координат меж землеволодінь, каталоги координат угідь в межах землеволодінь та землекористувань.

 Наступним етапом проводимо складання експлікації земель за формами власності в таблиці 1.

Аналіз таблиці 1 показує що майже 93 % земельного фонду Дмитрівської сільської ради знаходиться в приватній власності, 3,8 % в комунальній, і 3,1- в державній.

  Наступним етапом складаємо таблицю № 2 «експлікація земель за угіддями по кожному землеволодінню і землекористуванню».

Аналіз таблиці 2 свідчить про те що на території  Дмитрівської сільської ради домінують сільськогосподарські угіддя, вони складають 89 % від загальної площі. Найбільшу питому вагу серед сільськогосподарських угідь займає рілля (1270,9 га).

Таблиця №2

Експлікація земель за угіддями (га)

2. Аналіз змін  за обліковий період

Основними чинником що вносить  зміни в склад угідь землеволодінь  і землекористувань являється трансформація угідь, яка відбувається протягом відповідного  періоду.

Для того щоб провести аналіз змін за обліковий період на території Дмитрівської сільської рад Коментернівського району Одеської області складемо баланс площ по угіддям в таблиці 3.

Аналіз таблиці 3 показує, що за весь звітний період змін у  складі угідь не відбулось, це випливає з того, що площі угідь на початок  і на кінець звітного періоду є  тотожними.

В результаті проведення земельної реформи і прийняття  нового Земельного кодексу в Україні відбувся перерозподіл земель за формами власності. Зокрема значна частка земельного фонду держави перейшла до приватної власності. Цей процес не оминув і територію Дмитрівської сільської рад Комінтернівського району Одеської області

Тому, наступним етапом є аналіз змін на території сільської ради, щодо форм власності на землю. Для виконання даного завдання складаємо в таблиці 4 баланс площ по формам  власності на території Дмитрівської сільської рад Комінтернівського району Одеської області

Аналіз таблиці 4 показує, що за звітний період відбулась корінна перебудова в структурі форм власності на землю на території сільської ради. Це підтверджується тим, що кількість земель, які перебувають в приватній власності зросла на 591,50 га.

Слід зазначити що, перерозподіл земель за формами власності  охопив всю територію адміністративно-територіальних одиниць. Тобто вказаний перерозподіл відбувся не тільки за межами населеного пункту (територія сільської ради) а і в межах населеного пункту.

Отримані результати аналізу є вихідною основою для  ведення державної статистичної звітності щодо наявності земель та розподілу їх за власниками, користувачами, угіддями й видами економічної діяльності.

3. Ведення державної статистичної звітності.

Зміст звітних даних  державного земельного кадастру та порядок  їх подання визначаються у формах державної звітності.

На основі поточного  обліку кількості земель складають  річні звіти. Наказом Державного Комітету Статистики України від 05.11.98 № 877 відповідно до статті 12 Закону України “Про державну статистику” затверджено і введено в дію починаючи зі звіту за 1998 рік форми державної статистичної звітності:

• 6-зем “Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності”;
• 6а-зем “Звіт про наявність зрошуваних земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та угіддями”;
• 6б-зем ““Звіт про наявність осушених земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та угіддями”;
• 2-зем “Звіт про землі, що перебувають у власності та користуванні”.

У звітах вказують площі  земель, що перебувають у власності, постійному користуванні юридичних  та фізичних осіб, за винятком тих площ земель, які надані в тимчасове користування іншим власникам землі і землекористувачам із земель, що перебувають у власності або постійному користуванні цих юридичних та фізичних осіб.

У звітах вказуються площі  земель і розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності в межах територій, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, у тому числі окремо – в межах населених пунктів, зрошувані та осушені землі, розподіл земель за формами власності.

Звіт за формою 6-зем (додаток №1) складається за станом на 1 січня кожного року і включає два розділи: землі, які входять до адміністративно-територіальних одиниць, (розділ перший), у тому числі в межах населених пунктів (розділ другий).

Звіт за формою 2-зем (додаток №2) складається за станом на 1 січня і на 1 липня кожного року і включає два розділи – землі, які входять до адміністративно-територіальних одиниць та у тому числі – у межах населених пунктів.

 Власники землі та землекористувачі щорічно не пізніше 15 січня подають виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад звіти станом на 1 січня про зміни, що відбулися у складі земель, які знаходяться у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди.

До форм 6-зем додаються  довідки про зміни в розмірах і границях землеволодіння, землекористування, зміни в категоріях земель, зміни в складі земельних угідь, а також довідка, яка відображає динаміку землезабезпечення основних сільськогосподарських угідь. До форми 6-зем додається довідка про проведення заходів щодо поліпшення і покращення земель, а також застосування протиерозійних, протизсувних заходів.

Порядок ведення державної  статистичної звітності регламентується  Інструкцією із заповнення державної  статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), розробленою відповідно до Положення про ведення державного земельного кадастру, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 р. № 15 "Про порядок ведення державного земельного кадастру", в частині кількісного обліку земель.

Інструкція містить  шість додатків:

1. класифікація видів економічної діяльності на землях промисловості;
2. класифікація видів економічної діяльності на землях під відкритими розробками, кар'єрами, шахтами та відповідними спорудами;
3. класифікація видів економічної діяльності на землях комерційного та іншого використання;
4. класифікація видів економічної діяльності на землях громадського призначення ;
5. класифікація видів економічної діяльності на землях, що використовуються для транспорту та зв'язку;
6. класифікація видів економічної діяльності на землях, що використовуються для технічної інфраструктури.

В основу класифікації земель покладено Стандартну статистичну  класифікацію землекористування, розроблену Статистичною комісією та Європейською економічною комісією ООН, і Класифікацію видів економічної діяльності ДК 009-96, затверджену й уведену в дію наказом Держстандарту України від 22 жовтня 1996 р. № 441. Класифікація земель прийнята згідно зі Стандартною статистичною класифікацією землекористування як змішана: за видами земельних угідь і видами економічної діяльності.

Дані державної статистичної звітності, щодо наявності земель та розподілу їх за власниками, користувачами, угіддями й видами економічної діяльності,  є основою для складання земельного балансу локального рівня. Земельний баланс локального рівня  складає землевпорядних селищної, сільської ради. Земельний баланс супроводжується пояснюючою запискою, в якій відображається: характеристика земельного фонду, зміни на протязі року, пропозиції щодо покращення ведення земельного обліку, технологічні ведення земельного обліку, недоліки, виявленні в землекористуванні, характеристика виконавчого складу за професійними ознаками, пропозиції щодо покращення технологічного і кадрового забезпечення. Земельний баланс розглядається органами місцевої влади, затверджується і подається в вищі інстанції.

В результаті розробки даного курсового проекту мною були здобуті  навички, щодо заповнення таких форм статистичної звітності як 6-зем і 2-зем. Дані форми заповнювались по землях такої адміністративно-територіальної одиниці як Дмитрівська сільська рада Комінтернівського району Одеської області.

4. Державний реєстр земель

Згідно діючого земельного законодавства земельний кадастр включає таку складову частину як державну реєстрацію земельних ділянок,

В умовах коли земля стає товаром, реєстрація є гарантом захисту прав власників землі і землекористувачів, недоторканості меж і розмірів землеволодіння і землекористування та об’єктів нерухомості, розміщених на їх території.

Реєстрація земельних  ділянок - це правова сторона земельного кадастру. Вона забезпечує дотримання принципів недоторканості земельного фонду країни й охорону прав власників  та землекористувачів на надані їм в установленому порядку землі.

Держава, проводячи реєструвальні  роботи, з одного боку, виступає гарантом права власності на землю, з другого  боку, здійснює контроль за використанням  свого стратегічного потенціалу. Спираючись на реєстрацію земель, вона завжди використовувала її як правову підставу для стягнення земельного податку, через що земельний кадастр виконує свою найвідомішу з найдавніших часів фіскальну функцію.

Реєстрація земель спрацьовує як механізм правового регулювання і впорядкування земельних відносин, будучи надбанням суспільства і ознакою рівня його цивілізованості.

В умовах економічних  реформ в Україні значно зросло значення реєстрації прав на земельні ділянки  і тісно пов'язані з ними інші об'єкти нерухомого майна. Існуюча практика реєстрації земельних ділянок та нерухомого майна, розміщеного на ній, має численні недоліки і в цілому не відповідає новим, розширеним державним і суспільним потребам, перебуває на стадії становлення й удосконалення. Фактично сучасна цілісна система введення, накопичення, зберігання, пошуку, обробки і видачі даних про земельні ділянки відсутня.

Таким чином, державна реєстрація земельних ділянок - це система юридичних  та технічних дій із закріплення  прав власників землі та землекористувачів  на земельні ділянки та нерухомість  відповідно до чинного законодавства,  на основі документів, що підтверджують ці права.

Державна реєстрація земельних ділянок, згідно статті 202 Земельного кодексу України здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин :

а) Книги записів реєстрації державних актів на право власності  на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових  номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.