Проэктирование освещения улиц и дорог

 

 

міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

 

Харківська національна  академія міського господарства

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

 

з дисципліни «Освітлення міст та спортивних споруд»

 

на тему: «Проектування електричного освітлення вулиць і доріг»

 

 

 

 

Студентки) 5 курсу групи МСДС-1

напряму підготовки 6.050701 «Електротехніка та електротехнології»

спеціальності 8.05070105 «Світлотехніка і джерела світла»

Вася Вася ВАся

(прізвище та ініціали)

Керівник ст.викл. каф. СДС О. М. Ляшенко

 

Національна шкала ________________

  

Кількість балів: ______  Оцінка:  ECTS _____

 

           Члени комісії ________________  __________________

                                                                                                                                            (підпис)                        (прізвище та ініціали)

________________  __________________

                                                                                                                                            (підпис)                        (прізвище та ініціали)

________________  __________________

                                                                                                                                            (підпис)                        (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

м. Харків – 2012 рік

 

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………. 3

1 Розрахунок кроку ліхтарів за середньою яскравістю …………………… 5

2 Вибір ОУ за техніко-економічними показниками…………………………. 6

3 Світлотехнічні розрахунки ОУ…………………………………….….….. 9

3.1 Розрахунок яскравості в окремих точках………………….…........... 9

3.2 Розрахунок середньої яскравості і коефіцієнта використання за яскравістю…………………………………………………………….......... 13

3.3 Розрахунок яскравості  за допомогою світлотехнічної  програми

DiaLux……………………………………………………………………… 16

3.4 Розрахунок освітлювальної установки пішохідних зон за

 середньою світленістю…………………………………………………… 18

3.5 Розрахунок показника засліпленості……………………………..….. 19

4 Схеми живлення освітлювальної установки і розрахунок перерізів

ліній живлення………………….………….……………………………… 20

Література .......................................................................................………….. 25

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Основним завданням  установок зовнішнього освітлення є створення зорових умов, при яких забезпечується рівень видимості, що дозволяє водіям механізованого транспорту вчасно виявляти й розрізняти різні перешкоди на шляху руху транспорту з відстані в кілька десятків метрів, а пішоходам розрізняти нерівності тротуару й бруківки, побачити огородження й розпізнати зустрічних людей з відстані в кілька метрів.

При проектуванні вуличних освітлювальних установок мають  бути забезпечені:

а) нормовані величини середньої яскравості покриттів  при оптимальних кількісних показниках установок;

б) раціональне використання електроенергії;

в) висока надійність освітлення;

г) безпека обслуговуючого персоналу та ряд інших вимог, пов'язаних з керуванням освітлювальних установок і зручністю їхнього  обслуговування.

У цьому проекті потрібно вибрати основні параметри освітлювальної установки (ОУ) залежно від норми яскравості дорожнього покриття, розподілу яскравості й показника засліпленості. Залежно від ширини проїзної частини, схеми розташування, типів освітлювальних приладів (ОП) і джерел світла (ДС) визначити висоту установки ОП, крок і число світильників (опор)  на 1 км дороги,  встановлену потужність ОУ на 1 км вулиці.

Встановлена потужність ОУ, віднесена до 1 м2 проїзної частині й одиниці норми освітлювання (яскравості, освітленості), дозволяє вибрати найраціональніший за витратою електроенергії варіант установки, що забезпечує задану середню яскравість (середню освітленість) дорожнього покриття.

На остаточний вибір  варіанта установки впливають значення приведених річних витрат, розрахованих за варіантами ОУ, з урахуванням вартісних показників, затверджених (діючих) цінників.

 

 

Вихідні данні:

Зовнішній игляд вулиці на рисунку 1.


 

 

 

 

Рисунок 1 – Зовнішній вигляд вулиці. (а =30 м; b = 15 м; c = 4 м)

Нормована середня яскравість:  Lср=1,0 ; Ег.ср.=15лк

Для даного проекту використовуємо нижче приведене обладнання:

Опора ОТЗ – 8,0 – 1,5 ; кронштейн К1 – 1,0 – 1,0 – 0,140 – а

Світильники:

ЖКУ15-250-107(ДНаТ-250), (Рисунок 2, а),  = 22000 лм.

τл = 15000 год.

ГКУ15-250-101 «Б» (МГЛ-250),  = 19500 лм.   τл = 10000 год.

Укрсвітлоторг LED LS01 (150 Вт); (Рисунок 2, б)  = 14000 лм. 

 τл = 50000 год.

а)     б)

Рисунок 2 – Консольні  світильники з розрядними лампами (а) та світлодіодний світильник (б).

 

 

 

  1. Розрахунок кроку ліхтарів за середньою яскравістю

Крок ліхтарів (опор із світильниками) розраховують за формулою 1.1:

, (1.1)

де D - крок ліхтарів, м;

- нормована середня яскравість покриття, кд/м2 ;

- коефіцієнт запасу( к=1,5);

- ширина проїздної частини  вулиці чи дороги, м;

M - кількість рядів світильників уздовж освітлюваної смуги;

- коефіцієнт використання за яскравістю світильників і-го ряду

- світловий  потік світильника   і-го ряду;

- число світильників ліхтаря,  що відносяться до і-го ряду.

Значення коефіцієнту  використання за яскравістю світильників зазначається у каталогах. При висоті опори 10м і ширині проїзної частини вулиці 15 м: для газорозрядних світильників =0,05; для LED =0,06

ЖКУ15-250-107 (ДНаТ 250):

м

ГКУ15-250-101 (МГЛ 250) :

м

LED LS01:

м

 

 

 

 

 

 

 

  1. Вибір ОУ за техніко-економічними показниками

Питому встановлену  потужність знаходять як потужність ОУ, віднесену до довжини, і розраховую за формулою 2.1:

 (2.1)

де  – потужність ламп у світильнику з урахуванням втрат у ПРА (формула 2.2), Вт;

Рсв = (Рл + ΔРПРА) пл.  (2.2)

Рл - потужність однієї лампи, Вт;

ΔРПРА  - величина втрат у ПРА, Вт (Для газорозрядних ламп втрати потужності у ПРА складають 10%∙від Рл; втрати потужності на драйвері світлодіодного світильника близько 15%)

-  число ламп у світильнику;

- число світильників ліхтаря,  що відносяться до одного ряду.

 

ЖКУ15-250-107(ДНаТ 250):

Вт

ГКУ15-250-101 (МГЛ 250) :

Вт

LED LS01:

Вт

 

Питомими приведеними  витратами С називається сума експлуатаційних витрат на утримання установки і 15 % витрат на придбання і монтаж світильників, придбання та установку опор, віднесених до довжини вулиці (формула 2.3).

. (2.3)

Складовими річних експлуатаційних  витрат є:

Се - питомі витрати на оплату електроенергії, споживаної установкою за рік, грн./м2;

Сл  – питома вартість замінюваних протягом року ламп, грн/м2 ;

Соб – питома вартість обслуговування установки за рік, грн/м2;

Значення Се , СЛ   і Соб знаходять за формулами 2.4, 2.5 та .2.6 відпоідно:

 (2.4)

 (2.5)

  (2.6)

де  - коефіцієнт, що враховує втрати потужності в мережі, дорівнює 1,03;

Т - число годин використання ОУ за рік; год.

q0 - вартість 1 кВт/год електроенергії, грн;

Kл - вартість однієї лампи, грн.;

Кс - вартість одного світильника без ламп, грн.;

- строк служби ламп, год;

jоб - коефіцієнт відносних витрат на обслуговування світильників, дорівнює 0,1.

 

ЖКУ15-250-107(ДНаТ 250):

 грн./м2

 грн./м2

 грн./м2

ГКУ15-250-001 (МГЛ-250):

 грн./м2

 грн./м2

 грн./м2

LED LS01:

 грн./м2

 грн./м2

 грн./м2

 

Розмір питомих річних капіталовкладень на 1 м2 знаходять за формулою 2.7

 (2.7)

 - вартість опори і її монтажу, грн.

ЖКУ15-250-107(ДНаТ 250):

 грн./м2

ГКУ15-250-001 (МГЛ-250):

 грн./м2

LED LS01:

 грн./м2

В таблиці 1 приведемо  сумарні показники витрат по варіантах.

Таблиця 1 – Сумарні  показники за варіантами.

Варіант

Сі=Се+Сл+Соб,

грн/м2

εК,

грн/м2

,

грн/м2

1

1,384

12,737

14,121

2

1,663

14,493

16,156

3

4,745

36,415

45,905


Хоча термін експлуатації світлодіодного світильника близько 20 років, на жаль, попри всі очікування, поки що його світловіддача (близько 90 лм/Вт) і ціна не дозволяють обрати його для освітлення даного об’єкту.

Тож обираємо 1-ий варіант ЖКУ15-250-107(ДНаТ 250), що має мінімальні сумарні показники за витратами.

 

 

 

 

  1. Світлотехнічні розрахунки ОУ

3.1 Розрахунок яскравості  в окремих точках

Крива сили світла світильника ЖКУ15-250-107 має вигляд (рисунок 3):

Рисунок 3 – КСС світильника ЖКУ15-250-107.

Розподіл сили світла світлового приладу занесемо в таблицю 2.

Таблиця 2 – Розподіл сили світла світильника ЖКУ15-250-107 в поздовжній Со (β=90°) і поперечній С90 (β=0°) площинах:

 

β°

0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

50

55

60

65

70

75

80

С0

250

255

260

270

280

295

315

340

360

385

410

455

510

550

250

70

0

С90

250

240

220

160

110

100

90

80

75

70

60

55

45

30

20

10

0


На рисунку 4 зобразимо  криві розподілу сили світла світильника  ЖКУ15-250-107 у прямокутних координатах.

Рисунок. 4 – Криві розподілу сили світла світильника ЖКУ15-150-103

з умовною лампою (Фл = 1000 лм) у прямокутних координатах

Cхематичне зображення проїжджої частини з світильниками і розрахунковими точками на рисунку 5.

Рисунок 5 - Схема розташування світильників і розрахункових  точок

Яскравість дорожнього покриття L у заданих контрольних  точках знаходиться по формулі 3.1:

,  (3.1)

n - число світильників, що висвітлюють розрахункову  точку;

 

- яскравість точки, яку розглядають,  освітлюваної i-м світильником (формула 3.2);

,                                    (3.2)

- функція коефіцієнта яскравості, знаходять за графіком.

- сила світла  i- го світильника в напрямку розрахункової точки, кд;

h - висота розташування над рівнем дорожнього покриття, м.

Для світильників, що посилають світловий  потік у напрямку спостерігача, значення коефіцієнта яскравості приймають  за 0,1.

При нахилі світильника під кутом  Q = 15º у точку, яку розглядають, будуть падати промені, що характеризуються кутами º, º, і зв'язані з кутами і такими співвідношеннями (формули 3.3 і 3.4):

                          (3.3)

 (3.4)

 

Таблиця 3 – Результати розрахунку яскравості в контрольних точках

Точка

№ СП

b1, м

l, м

d, м

а°

cos a

sin a

β΄

cos β΄

sin β΄

α°Q=15°

sin α

β°Q=15°

cos³a°

f(а,d)

Iα,β

Li,кд/м²

A

1

15

0

15,00

61,9

0,4706

0,8824

0,0

1,0000

0,0000

46,9

0,7303

0

  

0,004

80

0,0704

2

0

15,65

15,65

62,9

0,4552

0,8904

90,0

0,0000

1,0000

63,9

0,8982

82,4713

  

0,005

520

0,572

3

15

31,3

34,71

77,0

0,2246

0,9745

64,4

0,4322

0,9018

71,0

0,9454

68,3641

  

0,01

125

0,275

4

0

46,95

46,95

80,3

0,1680

0,9858

90,0

0,0000

1,0000

80,7

0,9867

87,4775

  

0,008

0

0

5

15

62,6

64,37

82,9

0,1233

0,9924

76,5

0,2330

0,9725

79,7

0,9838

78,7823

  

0,007

10

0,0154

6

0

78,25

78,25

84,2

0,1017

0,9948

90,0

0,0000

1,0000

84,4

0,9952

88,4859

  

0,005

0

0

2´

0

15,65

15,65

62,9

0,4552

0,8904

90,0

0,0000

1,0000

63,9

0,8982

82,4713

0,0943

  

520

0,3434

3´

15

31,3

34,71

77,0

0,2246

0,9745

64,4

0,4322

0,9018

71,0

0,9454

68,3641

0,0113

  

125

0,0099

4´

0

46,95

46,95

80,3

0,1680

0,9858

90,0

0,0000

1,0000

80,7

0,9867

87,4775

0,0047

  

0

0

5´

15

62,6

64,37

82,9

0,1233

0,9924

76,5

0,2330

0,9725

79,7

0,9838

78,7823

0,0019

  

10

0,0001

Σ

1,2862

B

1

7,5

0

7,50

43,2

0,7295

0,6839

0,0

1,0000

0,0000

28,1

0,4715

0

  

0,012

90

0,2376

2

7,5

15,65

17,35

65,3

0,4186

0,9082

64,4

0,4322

0,9018

59,6

0,8625

71,7181

  

0,007

410

0,6314

3

7,5

31,3

32,19

76,0

0,2412

0,9705

76,5

0,2330

0,9725

73,0

0,9565

80,6204

  

0,0095

95

0,1986

4

7,5

46,95

47,55

80,4

0,1659

0,9861

80,9

0,1577

0,9875

78,4

0,9797

83,7158

  

0,008

45

0,0792

5

7,5

62,6

63,05

82,8

0,1259

0,9920

83,2

0,1190

0,9929

81,2

0,9884

85,2786

  

0,007

0

0

6

7,5

78,25

78,61

84,2

0,1012

0,9949

84,5

0,0954

0,9954

83,0

0,9925

86,2198

  

0,005

0

0

2´

7,5

15,65

17,35

65,3

0,4186

0,9082

64,4

0,4322

0,9018

59,6

0,8625

71,7181

0,0734

  

410

0,2107

3´

7,5

31,3

32,19

76,0

0,2412

0,9705

76,5

0,2330

0,9725

73,0

0,9565

80,6204

0,0140

  

95

0,0093

4´

7,5

46,95

47,55

80,4

0,1659

0,9861

80,9

0,1577

0,9875

78,4

0,9797

83,7158

0,0046

  

45

0,0014

5´

7,5

62,6

63,05

82,8

0,1259

0,9920

83,2

0,1190

0,9929

81,2

0,9884

85,2786

0,0020

  

0

0

Σ

1,3682

                               

C

1

0

0

0,00

0,0

1,0000

0,0000

0,0

1,0000

0,0000

15,0

0,2585

0

  

0,035

170

1,309

2

15

15,65

21,68

69,7

0,3462

0,9382

46,2

0,6920

0,7219

59,8

0,8645

51,5748

  

0,0072

305

0,4831

                                 
                                 

Продовження таблиці 3

Точка

№ СП

b1, м

l, м

d, м

а°

cos a

sin a

β΄

cos β΄

sin β΄

α°Q=15°

sin α

β°Q=15°

cos³a°

f(а,d)

Iα,β

Li,кд/м²

 

С

3

0

31,3

31,30

75,7

0,2476

0,9689

90,0

0,0000

1,0000

76,2

0,9710

86,2193

  

0,0095

40

0,0836

4

15

46,95

49,29

80,8

0,1602

0,9871

72,3

0,3043

0,9526

76,6

0,9726

75,188

  

0,008

25

0,044

5

0

62,6

62,60

82,7

0,1268

0,9919

90,0

0,0000

1,0000

83,0

0,9925

88,1076

  

0,007

0

0

6

15

78,25

79,67

84,3

0,0999

0,9950

79,1

0,1883

0,9821

81,7

0,9894

80,9845

  

0,005

0

0

2´

15

15,65

21,68

69,7

0,3462

0,9382

46,2

0,6920

0,7219

59,8

0,8645

51,5748

0,0415

  

305

0,0886

3´

0

31,3

31,30

75,7

0,2476

0,9689

90,0

0,0000

1,0000

76,2

0,9710

86,2193

0,0152

  

40

0,0043

4´

15

46,95

49,29

80,8

0,1602

0,9871

72,3

0,3043

0,9526

76,6

0,9726

75,188

0,0041

  

25

0,0007

5´

0

62,6

62,60

82,7

0,1268

0,9919

90,0

0,0000

1,0000

83,0

0,9925

88,1076

0,0020

  

0

0

Σ

2,0133


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2 Методика розрахунку середньої яскравості і коефіцієнта використання за яскравістю.

Середня яскравість дорожнього покриття являє собою суму двох складових: (Lср )1 і (Lср )2 , де (Lср )1 – середня яскравість покриття, створювана світловими потоками світильників, розташованих перед спостерігачем; (Lср )2 – те ж, створювана світильниками, розташованими за спостерігачем.

Розрахунок (Lср )2. За кривою розподілу сили світла світильника з круглосимметричним світорозподільником і з умовною лампою (Фл=1000лм)визначають зональні потоки (формула 3.5):

 (3.5)

За графіком Кά = f (b / h) (рис. 9.5 [л.3 ] знаходимо значення коефіцієнтів Кά для 10-ти градусних зон кутів ά.

Визначаємо корисний потік кожної десятиградусної зони за формулою 3.6:

 (3.6)

У випадку подання  сили світла світильника в двох площинах: поздовжній: =90° і поперечній =0°, для визначення зонального і повного потоків застосовують формулу 3.7:

, (3.7)

де  і - сумарні корисні зональні потоки, визначені для світильника із заданими кривими в поперечній і поздовжній площинах.

Усі розрахунки зводимо до таблиці 7.

За відношенням потоку, що падає на проїзну частину до умовного світлового потоку світильника, визначають коефіцієнт використання світлового потоку світильника (коефіцієнт використання світильника за освітленістю) за формулою 3.8:

  (3.8)

 

Таблиця 7-  Розрахунок коефіцієнтів використання за освітленістю, яскравістю

середньою яскравістю дорожнього покриття

Зона

Кα = f(b/h) (b/h=1,5)

Iα,кд β = 90º

ΔФзон 1β = 90º

Iα, кд β = 0º

ΔФзон 2 β = 0º

ΔФпол лм

rср

ΔФпол · rср лм

0-10

0,015

0,5

270

12,89

240

11,45

12,27

0,1

1,23

10--20

0,045

0,5

280

39,69

160

22,68

32,40

0,1

3,24

20-30

0,074

0,5

310

71,74

90

20,83

49,92

0,1

4,99

30-40

0,1

0,5

340

106,79

80

25,13

71,79

0,1

7,18

40-50

0,123

0,5

390

151,02

60

23,23

96,25

0,131

12,61

50-60

0,143

0,45

480

193,79

40

16,15

117,66

0,205

24,12

60-70

0,158

0,25

540

134,00

30

7,44

79,76

0,635

50,65

70-80

0,168

0,11

50

5,82

20

2,33

4,32

2,82

12,19

80-90

0,174

0,04

0

0,00

0

0

0,00

11,7

0,00

Σ

            

464,3815

  

116,21


 

Визначаємо середню  освітленість дорожнього покриття за формулою 3.9:

. (3.9)

 лк

За  розраховують середню яскравість проїзної частини, створювану світильниками, розташованими за спостерігачем (тобто діючими в напрямку спостерігача) (формула 3.10):

 (3.10)

 кд/м2

Середню яскравість покриття, створювану світловими потоками світильників, розташованих перед спостерігачем розраховують за формулою 3.11:

, (3.11)

де  - середній коефіцієнт яскравості покриття. Визначають за табличними даними  для гладкого чи шорсткуватого асфальтобетонного покриття.

 кд/м2

Знаходимио сумарну  середню яскравість покриття:

 

 кд/м2

Визначаємо коефіцієнт використання за яскравістю світильників, розташованих перед спостерігачем за формулою 3.12:

 (3.12)

Оскільки половина всіх світильників є "передніми" і половина "задніми", то остаточний коефіцієнт використання за яскравістю знаходимо  по формулі 3.13:

 (3.13)

Таким чином, яскравість в контрольних точках та середня яскравість дорожнього покриття дорівнює: 

LA=1,29 кд/м2 LB=1,37 кд/м2 LC=2,01 кд/м2 Lср=3,11 кд/м2

Віднощення мінімальної  яскравості до середнього значення: , що більше регламентованої величини (не менше 0,4 при нормі більше 0,6 кд/м²).

 

 

 

 

3.3 Розрахунок яскравості за допомогою світлотехнічної програми DiaLux

На сьогоднішній день існує багато світлотехнічних програм, за допомогою яких можна проводити  світлотехнічні розрахунки. Одна з  них DiaLux, яка знаходиться в вільному розпорядженні для користувачів.

Ввівши всі параметри  вулиці та розміщення опор з світильниками  ми отримали результати, що представлені в вигляді візуалізації, фіктивних  кольорів розподілення яскравості, та ізоліній (рисунок 6).

Рисунок 6 – Результати розрахунку в програмі DiaLux/

Як бачимо результати майже ідентичні «ручним» розрахункам.

3.4 Розрахунок показника засліпленості.

Показник засліпленості  Р визначають за формулою 3.15:

, (3.15)

де  - коефіцієнт нееквівалентності, що  дорівнює для натрієвих ламп високого тиску - 0,9.

   - коефіцієнт, залежний від яскравості фону, (визначають за графіком СL=9)

   - сумарна яскравість вуалюючої завіси від М рядів світильників;

   К - коефіцієнт запасу;

   - нормована середня яскравість, кд/м2.

Яскравість вуалюючої  завіси від кожного ряду світильників для спостерігача, які знаходиться на осі руху, знаходять за формулою 3.16:

, (3.16)

де  - число світильників на опорі, що відносяться до даного ряду;

 - висота установки світильників, м;

- висота очей спостерігача над рівнем проїзної частини, прийнята рівною 1,5 м;

- відстань між вертикальними  площинами, що проходять через  лінію зору спостерігача й  і-й  ряд світильників ( =7,5м)

… - значення сили світла світильника, кд., у площині =90° під кутами = 75°, 80°, 85° і 90° (І75°=80 кд;  І80°=0 кд).

<

 

3.5 Розрахунок освітлювальної установки пішохідних зон за середньою освітленістю.

Розрахунок освітлювальної установки пішохідних зон за середньою  освітленістю здійснюють за формулою 3.14:

, (3.14)

де  D - крок світильників, м;

 - світловий потік лампи (чи ламп) світильника, лм;

М - число рядів світильників;

- нормована середня освітленість, лк;

к - коефіцієнт запасу;

- ширина пішохідної дороги чи алеї, м;

- коефіцієнт використання по  освітленості

Для освітлення пішохідних зон обираємо метало галогенні лампи типу ДРИ-70, що мають світловий потік Фл=6300 лм. Для вуличного світильника ГКУ 21-70-001

Для ширини пішохідної зони 4м і висоти установки світильника 5м коефіцієнт використання =0,25.

=26,25 м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4 Схеми живлення освітлювальної установки і розрахунок перерізів ліній живлення

4.1 Визначення допустимих втрат напруги

У загальному випадку, величина втрат  напруги ΔU в освітлювальній мережі залежить від:

  • роду і частоти струму;
  • потужності джерела живлення;
  • схеми електричної мережі;
  • потужності і коефіцієнта потужності приймача;
  • перетину і матеріалу провідника;
  • довжини проводів освітлювальної мережі.

Величина втрат напруги в  мережі визначається за формулою 4.1:

 (4.1).

де ∆Uд - допустима втрата напруги в мережі;

- номінальна напруга при холостому ході трансформатора= 105%,

- допустима напруга у найбільш віддалених ламп. У мережах зовнішнього освітлення ця величина повинна бути не нижче 95% Uн, тобто зниження не повинно перевищувати 5% Uн;

- втрати напруги в трансформаторі, приведена до вторинної напруги.

Величина ∆Uтр залежить від потужності трансформатора Ртр , його завантаження, коефіцієнту потужності навантаження і визначається з достатнім наближенням за формулою 4.2

DUтр = b (Uат cos j + Uрт sinj), (4.2)

де b –  коефіцієнт завантаження трансформатора, що визначається як ,


де Рр – встановлена потужність. Для ділянки дороги в 1км з кроком

опор 31,3м розташованих в два ряди в шаховому порядку з потужністю

світильників 275 Вт, а також два ряди світильників з кроком 26,25 м потужністю 77Вт (лампа з урахуванням втрат в ПРА) Рр=23,452 кВт

Uат, Uрт, – активна і реактивна складові напруги короткого замикання трансформатора (формули 4.3 і 4.4);

 

cosj – коефіцієнт потужності навантаження;

 (4.3)

де Рк – втрати короткого замикання, кВт,

Рн – номінальна потужність трансформатора, кВт∙А

 (4.4)

де Uк – напруга короткого замикання, у відсотках до номінальної напруги

Рк і Uк –  табличні дані на трансформатор.

Визначаємо коефіцієнт завантаження трансформатора b :

Для трансформатора потужністю Рн = 40 кВ×А втрати короткого замикання та напруга короткого замикання будуть рівними відповідно: Рк=0,88 кВт; Uк=4,5%

Розраховуємо активну і реактивну складові напруги короткого замикання трансформатора:

Тоді втрати напруги в трансформаторі:

Отже величина втрат напруги в мережі:

4.2 Розрахунки моментів  і перерізів провідників мережі електропостачання ОУ вулиці

Розрахунок мережі здійснюється за формулою 4.5:

 

,     (4.5)

де S – розрахунковий переріз, мм2;

ΣM – сума моментів навантаження даної ділянки, та всіх наступних ділянок мережі з тією ж кількістю провідників, що і на даній ділянці, кВт·м;

α – коефіцієнт приведення моментів навантаження, який залежить від кількості проводів;

Проэктирование освещения улиц и дорог