Проектний аналіз. 2



І. Аналіз можливостей

1.1. Аналіз загальних  можливостей

Хімічний комплекс має велике значення для національної економіки України. Він відіграє важливу роль у розширенні асортименту виробництва товарів народного споживання. Частка хімічного комплексу у промисловому виробництві становить: з випуску продукції – 7,3%, чисельності промислово-виробничого персоналу – 5,2%, вартості промислово-виробничих фондів – 9,2%.

 Хімічний комплекс має складну  структуру, яка включає:  – хімічну промисловість, у тому числі: гірничо-хімічну (добування мінеральної сировини), основну хімію (одержання солей, кислот, мінеральних добрив), промисловість хімічних волокон і тканин, промисловість синтетичних смол і пластмас, лакофарбову промисловість, промисловість синтетичних барвників; – нафтохімічну промисловість, у тому числі: виробництво продуктів органічного синтезу, шинну промисловість, гумово-азбестову; – хіміко-фармацевтичну промисловість.

У товарній продукції комплексу  на хімічну промисловість припадає 69%, нафтохімічну – 23,3%, хіміко-фармацевтичну – 7,7%. Фактично в кожній області розташовані підприємства хімічного комплексу. За обсягами виробництва продукції провідне місце в Україні посідають області: Дніпропетровська – 17,6%; Луганська – 13,6%; Київська – 9,7%; Одеська – 9,2%; м. Київ – 6,8%; Донецька – 6,8%; Івано-Франківська – 6,7%; Чернігівська – 5,9%. Найважливіше значення для розміщення підприємств хімічного комплексу мають сировинний, паливно-енергетичний та споживчий фактор.

Обсяг реалізованої продукції в  хімічній та нафтохімічній промисловості склав у 2007 році у діючих цінах, за попередніми підсумками, 21,0 млрд. грн. і значно виріс порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зокрема, в хімічному виробництві даний показник склав 16,7 млрд. грн, у виробництві гумових та пластмасових виробів – 4,3 млрд. грн.

Випереджаючий ріст випуску продукції  спостерігався у виробництві  пластмасових (темп приросту випуску  продукції у 2007 році склав 32,2 % у порівнянні з відповідним періодом 2006 року) та гумових виробів (22,5 %), лакофарбових матеріалів (10,4 %), хімічних волокон та ниток (26,1 %), синтетичних миючих засобів (20,2 %). В цілому, в сфері перероблення хімічної сировини та напівпродуктів спостерігається істотно вищий темп росту обсягів виробництва товарної продукції, ніж у сфері виробництва базової хімічної продукції. Значно збільшені внутрішні поставки мінеральних добрив вітчизняного виробництва (вони склали 443 тис.т в 100 % NPK), зросла їх частка на внутрішньому ринку.

Аналіз показує, що внутрішній ринковий чинник, який стимулює внутрішній попит, посилює свій вплив на частину хімічних та нафтохімічних виробництв. Значна частина асортиментних змін у галузевому виробництві відбувається сьогодні під впливом внутрішнього товарного ринку. Така тенденція помітна практично в усіх секторах. У 2007 році внутрішнє споживання хімічної та нафтохімічної продукції в Україні виросло відповідно до аналогічного періоду 2006 року більш ніж на 30 %.

Частка вітчизняного продукту на внутрішньому ринку у минулому році не збільшилась  у порівнянні з 2006 роком і за попередніми підсумками склала 29-30 відсотків.

За попередніми оцінками, вартісні показники обсягу експорту хімічної та нафтохімічної продукції з України у 2007 р. склали 2,4 млрд. дол. США та виросли у порівнянні з аналогічним періодом 2006 року більш ніж на 40 %. Приріст експорту забезпечили традиційні експортоорієнтовані товарні групи: продукти неорганічної хімії (синтетичний аміак, кальцинована сода, пігментний двоокис титану), органічні хімічні сполуки (адипінова, оцтова кислота, капролактам, хлорвініл та ін.), мінеральні добрива (карбамід).

Традиційно стабільним залишився  випуск азотних добрив, що дало змогу  хімічним підприємствам Мінпромполітики  забезпечити не лише експортні поставки, а й поставки вітчизняним сільськогосподарським виробникам за пільговими фіксованими цінами.

Основними завданнями хімічного комплексу  у 2008 році є впровадження організаційно-технічних  та фінансово-економічних заходів  щодо реалізації інноваційної моделі розвитку хімічних підприємств, якими  передбачено насичення внутрішнього ринку новими хімічними товарами вітчизняного виробництва, забезпечення потреб сільгосптоваровиробників мінеральними добривами під урожай 2008 року тощо.

У Волинській області виробництво  хімічної та нафтохімічної промисловості має таку структуру:

Таблиця 1.1

Виробництво окремих видів продукції  хімічної та нафтохімічної промисловості

 

Обсяг виробництва

2005

2006

2007

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення, %

2005/2006

2006/2007

2005/2006

2006/2007

Фарби та лаки на основі полімерів, т

709

901

790

192,0

-111,0

27,1

-12,3

Плити, листи, плівка пластмасові,

 тис. т

5,7

5,9

6,6

0,2

0,7

3,5

11,9

Мішки і пакети з полімерів  і етилену, т

313,3

260,1

748,8

-53,2

488,7

-17,0

187,9


 

З таблиці 1.1. видно, що виробництво  фарби та лаків на основі полімерів в 2006 році зросло на 27% порівняно з 2005 і склало 901 т, а в 2007 році знизилось на 12% порівняно з 2006 роком і склало 790 т.; виробництво листів, пластмасової плівки в 2006 році зросло на 3,5 % і склало 5,9 тис. тонн, порівняно з 2006 роком, а в 2007 зросло на 11,9 % і склало 6,6 тис. тонн. Виробництво мішків, пакетів з полімеру та етилену  в 2006 році склало 260 т що на 17% менше, ніж у 2005 році, а в 2007 склало 748,8 т, що на 187,9 % більше , ніж в 2006 році

Хімічний комплекс Волинської області представлений такими підприємствами: ВАТ «Луцьк-Пластмас», який виробляє Поліетиленові труби, нитки полістиральні, поліетиленові листи, бандажна стрічка 0,02 мм, 1,7 мм стрічка полістирольна, видувні вироби та литво. ВАТ «Завод Полімер», який виготовляє гумові суміші 30 найменувань, доріжку гумову, пластину ТМКЩ, продукцію для рухомого складу залізниці, шланги поливальні, килимки побутові, трубки зливні до пральних машин, запасні частини до автомобілів. ЗАТ «Західна промислова група» - акварельні та гуашні фарби. ТОВ «Едем» - лакофарбова продукція, будівельні суміші та матеріали. ТОВ «СКАЙ» - лак манік’юрний. Підприємство ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» випускає конденсаторну та пакувальну плівку.

Ринок поліпропіленових плівок на території  України представлений такими компаніями: ВАТ «Укрпластик» (Україна), який є традиційним постачальником пакувальних матеріалів для підприємств всіх галузей харчової, а також тютюнової, косметичної і фармацевтичної промисловості

Підприємство виготовляє:  BIPAN - двостронньо-орієнтовані поліпропіленові плівки;  TWISPAN - полімерні плівки з "твіст"- ефектом; VIPAN - багатошарові соекструзіоннні полімерні плівки; SOLAN - багатошарові комбіновані матеріали за винятком тих, в структурі яких використовується алюмінієва фольга; ALPAN - багатошарові комбіновані матеріали, в структурі яких використовується алюмінієва фольга; липкі етикетки; кришки; пакети. Продукція викоритсовується для: кондитерських, тютюнових, молоко і молочних виробів, інших харчових продуктів, майонезу і маргарину, морозива і заморожених продуктів, м'яса і риби, напоїв.

Основними перевагами ВАТ «Укрпластику»  є: замкнутий цикл виробництва пакувальних  матеріалів - від гранул і фарб до пакувальних матеріалів в рулонах  і готових пакетів; застосування високоякісної сировини провідних світових виробників для отримання продукції високої якості; створення і макетування майбутньої упаковки дизайн-студії; постійне оновлення асортименту продукції, що випускається; контролем якості на всіх етапах виробництва; орієнтування політики якості на задоволення очікувань клієнта тощо.

ВАТ «Бипак» (Росія) – постачальник полімерних плівок БОПП, СПП, ПЕТ (BOPP, PET, CAST) виробників TFI (Таїланд), Cosmo (Індія), Flexpol (Польща), DorFilm (Ізраїль), Moplefan (Італія), Manuli Film (Італія), PolyPlex (Індія), Polinas (Туреччина). Асортимент продукції складає: БОПП: прозора, перлинна і біла, металізована, з твіст-еффектом яка використовується для флексопечаті, виготовлення упаковки для тютюнових виробів, CD/DVD дисків, хлібобулочних, кондитерських виробів, морозива, снеків. СПП: прозора, металізована, з твіст-еффектом, яка викоритовується для ламінування плівок, виготовлення гнучких пакувальних матеріалів хлібобулочних, макаронних виробів, упаковки текстильних, санітарних виробів і косметики. ПЭТ: прозора, металізована для виробництва упаковки з комбінованих плівок на основі ПЕТ, ламінування і металізації. Компанія пропонує: постачання тільки якісних плівок (продукція відповідає міжнародному стандарту ISO 9002); максимальний асортимент плівок на складі; можливість постачань під замовлення клієнта; мінімальні терміни виконання замовлення; гнучку систему оплати; додатковий сервіс. З 2005 року відбувається виробництво біаксиально орієнтованої плівки (БОПП) під маркою BeeFan в Московській області.

ВАТ "Могильовський ЗІВ" - являє собою великий хімічний комплекс по виробництву продукції для легкої, харчової, текстильної і інших галузей промисловості. У 2007 році запущена новітня технологічна лінія по випуску соексрузіонних плівок німецької компанії «Kiefel», що дозволяє випускати найсучасніші види плівок. В даний час фірмою «Brukner» проводиться модернізація лінії по виробництву поліпропіленових плівок. Це дозволить не тільки поліпшити якість плівок, але і значно розширити їх асортимент. У ВАТ "Могильовський ЗІВ" упроваджено і успішно функціонує система менеджменту якості розробки і виробництва нитки віскозної, плівок полімерних, нитки поліпропіленової. Система менеджменту якості сертифікована на відповідність вимогам СТБ ІСО 9001-2001 в Національній системі підтвердження відповідності Республіки Білорусь. Основним асортиментом продукції н даному підприємстві є БОПП, плівка полімерна багатошарова, плівка металізована, плівка з флексопечатью, плівка поліетиленова, віскозна нитка, нетканий матеріал.

ВАТ «Новатек-полімер» випускає широку гамму БОПП для сучасної пакувальної  промисловості. Марочний асортимент плівок, що випускаються, складається на ринку  типів, які потребують споживачі: моноплівка прозора (включаючи плівки з твіст-ефектом), соекструдірованная прозора плівка (включаючи плівку для упаковки тютюнових виробів і плівку для металізації), соекструдірованная непрозора плівка (включаючи білу, перлинну, етікеточную, матову), металізована плівка

Dor Film — виробник поліпропіленової  плівки, виробничі потужності якої складають 15 000 тонн в рік. Плівки з поліпропілену подвійної орієнтації (BOPP) широко використовуються в харчовій упаковці (морозиво, чіпси, горішки, макаронні вироби і сипкі продукти), а також для упаковки квітів, сувенірів і подарунків. Володіє відмінними візуальними і механічними характеристиками, такими як термосваріваємость, адгезія з фольгою і іншими плівками, пластична деформація, захист продукту від вологи і зовнішніх дій, екологічність. Плівки забезпечують якісний і насичений друк з точною передачею відтінків. У асортименті прозора, перлинно-біла і біла металізована DorFilm плівка. а також іншими фірмами

Розглянемо обсяг і структуру українського ринку плівок у 2006-2007 рр. (табл. 1.1.)

Виробники

Обсяги реалізації у 2006 р., тонн

Обсяги реалізації у 2007 р., тонн

Частка ринку у 2006 р., %

Частка ринку у 2007 р., %

+/-

ВАТ «Укрпластик» (Україна)

7700

8000

17,10%

16,00%

-1,10%

ЗАТ «Теріхем-Луцьк» (Україна)

2800

3000

6,20%

6,00%

-0,20%

ВАТ «Бипак» (Росія)

18000

20000

39,90%

40,00%

0,10%

ТзОВ «Новотек-полімер» (Росія)

4000

5000

8,90%

10,00%

1,10%

ВАТ "Могильовський  ЗІВ" (Білорусія)

1700

2000

3,80%

4,00%

0,20%

Exxon Mobil (США)

500

700

1,10%

1,40%

0,30%

USB Films (Китай)

400

600

0,90%

1,20%

0,30%

Radichi film (Угорщина)

800

1100

1,80%

2,20%

0,40%

Polinas (Туреччина)

3500

4000

7,80%

8,00%

0,20%

Dor Film (Ізраїль)

700

900

1,60%

1,80%

0,20%

Інші

5000

4700

11,10%

9,40%

-1,70%

Всього

45100

50000

100,00%

100,00%

0,00%




Таблиця 1.1

Обсяг і структура українського ринку плівок у 2006-2007 роках

 

 

Отже, як видно з таблиці найбільшу  питому вагу з реалізації плівки на території України займає підприємство ВАТ «Укрпластик» питома вага якого на ринку України становила в 2006 році 17%, а в 2007 році знизилась на 1 % і становила 16%. ЗАТ «Теріхем-Луцьк» займає друге місце з реалізації плівки на території України його частка на ринку становила 6,2% в 2006 році та 6% в 2007 році. Зниження обсягів реалізації українських підприємств в 2007 році пов’язана із збільшенням частки ринку іноземних  підприємств з виробництва плівки, у зв’язку зі зниженням ввізного мита і підготовки України до вступу в СОТ.

 

1.2 Аналіз інвестиційного  середовища

Для обґрунтування стратегії  інвестиційної діяльності ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк» важливе значення має оцінка інвестиційної привабливості Волинської області.

У звітному році волинські  суб’єкти господарювання здійснювали  комерційні операції з партнерами 89 країн.. Зовнішньоторговельний оборот товарами за 11 місяців 2007 р. склав 896,1 млн дол. (це на 1,8% більше, ніж за січень – листопад 2006 р.). При цьому обсяги товарного експорту зросли на 15,6% порівняно з аналогічним періодом попереднього року і у вартісному виразі дорівнювали 305,7 млн дол. Імпортні надходження зменшилися на 4,3% і становили 590,4 млн дол. За цей період від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі у розмірі 284,7 млн дол. скоротилося на 22,2% порівняно з січнем – листопадом 2005 р.

Найбільшою інтенсивністю  відзначалося економічне співробітництво  з країнами – членами ЄС, частка яких в сукупному зовнішньоторговельному обороті Волині складає 39,4%. У переліку 25 країн ЄС, з якими область має економічні відносини, провідне місце належить Польщі (10,7% від сукупного товарообігу регіону) та Німеччині (9,5%), відповідно третьому і четвертому за розмірами торговельним партнерам Волині.

Результатом здійснення економічних операцій з країнами СНД став товарообіг у 315,3 млн дол., або 35,2% від сукупного зовнішньоторговельного обороту Волині. Основним діловим  партнером області традиційно залишається  Росія, двосторонній товарообіг з якою за одинадцять місяців 2006 р. склав 242,5 млн дол., або 27,1% сукупних зовнішньоекономічних трансакцій, проведених суб’єктами господарювання Волині за цей період.

Діяльність місцевих представників ділових кіл у  січні – листопаді 2006 р. характеризується зміцненням економічних позицій на ринках держав Азійського, Американського та Африканського континентів. Їхня питома вага в загальному зовнішньоторговельному обороті області дорівнює відповідно 22,3; 1,0 та 0,6%.

Найбільшими споживачами продукції волинського виробництва є держави ЄС, куди спрямовано товарів на 150,4 млн дол., або 49,1% від загальнообласного обсягу експорту товарів. Крім того, варто відзначити зростання поставок товарів до Туреччини, Румунії, Білорусі, Казахстану, Франції, Швеції, Японії та Єгипту.

У структурі товарів, реалізованих за межами митної території  України, 23,5% припадає на продукцію  агропромислового комплексу (продукти тваринного та рослинного походження), 18,0% – на продукцію машинобудування, 16,8% – чорні метали та вироби з них, 10,7% – деревину та вироби з неї, 7,0% – продукцію хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, 4,8 % – текстиль та вироби з текстилю, 4,6% – готові харчові продукти, 4,0% – полімерні матеріали, пластмаси та 4,3% – меблі.

Найбільше імпортних товарів надійшло з Росії (34,0%) та Республіки Корея (18,0%), другого за величиною зовнішньоторговельного обороту області партнера. Номенклатуру товарів, придбаних в іноземних державах, сформовано, в основному, за рахунок транспортних засобів (41,2% від сукупного імпорту), машин, апаратів і механічних пристроїв (16,9%), паливно-мастильних матеріалів (9,0%), готових харчових продуктів (7,1%), полімерних матеріалів (6,8%), недорогоцінних металів та виробів з них (5,0%).

Діяльність обласної державної адміністрації щодо залучення інвестицій:

  1. Матеріали про інвестиційну привабливість Волинської області регулярно розміщуються в різних виданнях, що поширюються серед потенційних закордонних інвесторів.
  2. Головою обласної державної адміністрації проведено низку ділових переговорів з питань інвестиційного співробітництва з представниками делегацій з Австрії, Німеччини, Польщі, Данії, Канади, Франції, США, Італії, Білорусі та інших держав.
  3. Представники органів влади і підприємницьких структур залучаються до участі в міжнародних зустрічах, конференціях, форумах, виставках і ярмарках.

В області розпочато  формування регіональної інфраструктури залучення інвестицій. Створено Агентство  з питань залучення інвестицій як структурний підрозділ Волинського  обласного фонду підтримки підприємництва без статусу юридичної особи.

 

Проведемо аналіз динаміки капітальних інвестицій Волинської області за 2005-2007 роки. (табл. 1.2.)

Таблиця 1.2

Капітальні інвестиції Волинської області в 2005-2007 роках

 

2005

2006

2007

Відхилення, %

млн. грн

%

млн. грн.

%

млн. грн.

%

2005/

2006

2006/

2007

Всього

1244,4

100

1353,9

100

2409,4

100

9

78

Інвестиції в основний капітал

1064

85,5

1185,6

87,6

1839,3

76,3

11

55

капітальне будівництво

524,8

42,2

633,3

46,8

953,9

39,6

21

51

придбання машин і обладнання (без здійснення будівництва)

539,2

43,3

552,3

40,8

885,4

36,7

2

60

Витрати на інші необоротні матеріальні активи

23,1

1,8

33,2

2,5

32,4

1,4

44

-2

Витрати, пов'язані з  поліпшенням об'єкта

146,6

11,8

122,5

9

251,2

10,4

-16

105

Інвестиції в нематеріальні активи

6

0,5

6,9

0,5

281

11,7

15

3972

Витрати на формування основного  стада

4,7

0,4

5,7

0,4

5,5

0,2

21

-4


 

Дані таблиці свідчать про збільшення обсягів інвестицій в матеріальні та нематеріальні активи підприємства, в 2006 році обсяг інвестицій зріс на 9% порівняно з 2005 роком, а в 2007 на 78% порівняно з 2006 роком. Що свідчить про позитивну динаміку рівня розвитку ринкових відносин, і комерційної інфраструктури і позитивно вливає на інвестиційний клімат Волинської області. Слід відзначити стрімкий ріст інвестицій в нематеріальні активи підприємства темп приросту яких в 2007 році склав 3972 % порівняно з 2006 роком.

Розглянемо можливі джерела фінансування проекту. Їх поділяють на:

  • власні (власний капітал включає статутний фонд і фонди власних коштів.)
  • залучені (залучення коштів може відбуватись і шляхом емісії інвестиційних сертифікатів, акцій, внесків вітчизняних і зарубіжних інвесторів у статутний фонд підприємства. Державні субсидії теж можуть розглядатись як джерело фінансування проекту, якщо такі субсидії передбачені рішенням державних органів.)
  • позикові (позиковий капітал характеризується тим, що має бути повернутий в певні терміни і за плату. Це банківські кредити, кошти від продажу облігацій підприємств і тимчасово залучені кошти (кредиторську заборгованість), інвестиційний селенг і лізинг, податковий інвестиційний кредит.)

При розробці інвестиційної політики беруть до уваги п'ять основних методів фінансування окремих інвестиційних програм та проектів.

1. Повне самофінансування передбачає здійснення інвестування виключно  за  рахунок  власних  (внутрішніх)  джерел.  Цей  метод фінансування використовується переважно для реалізації невеликих реальних інвестиційних проектів, а також для фінансових інвестицій.

2. Акціонування, як метод фінансування, використовується для здійснення   порівняно   великомасштабних   реальних   (виробничих) інвестицій   за   умови   галузевої   чи   регіональної   диверсифікації інвестиційної діяльності.

3. Кредитне фінансування економічно вигідно використовувати, насамперед, при інвестуванні у швидко зношувані реальні проекти з високою нормою прибутковості. Цим методом можна користуватися і для   фінансових   інвестицій   за   умови,   що   рівень   їх   дохідності (прибутковості) перевищує ставку кредитного відсотка.

4. Лізинг або селенг користуються здебільшого за умови нестачі власних фінансових коштів для реального інвестування, а також при інвестиціях у проекти із швидко оновлюваною технологією або нетривалим періодом експлуатації виробничих об'єктів.

5. Змішане  фінансування  базується  на можливій  комбінації вищеназваних методів і може застосовуватись для всіх існуючих форм і видів інвестування.

Розглянемо найпоширеніші  джерела фінансування інвестицій в  основний капітал та їх структуру  підприємств Волинської області. (табл. 1.3)

Обсяги інвестицій в  основний капітал за даними  таблиці 1.3., взагальному, демонструють  позитивну  динамку. В 2006 обсяг інвестицій склав 1185,6 млн. грн., що на 11% вище, ніж в 2005 році, а в 2007 році обсяг інвестицій в основний капітал збільшився на 55% порівняно з 2006 роком.

Таблиця 1.3

 Джерела фінансування  інвестицій в основний капітал підприємств Волинської області в 2005-2007

 

2005

2006

2007

Відхилення, %

млн., грн

%

млн. грн.

%

млн. грн.

%

2005/

2006

2006/

2007

Всього

1064

100

1185,6

100

1839,3

100

11

55

Кошти Державного бюджету

94,9

8,9

90

7,6

188,3

10,2

-5

109

Кошти місцевих бюджетів

52,6

4,9

42,8

3,6

78,9

4,3

-19

84

Власні кошти  підприємств та організацій

640,1

60,2

598,4

50,5

805,7

43,8

-7

35

Кошти іноземних  інвесторів

37,1

3,5

90,4

7,6

202,4

11

144

124

Кошти населення  на індивідуальне житлове будівництво

87,5

8,2

96,8

8,2

142,2

7,7

11

47

Кредити банків та інші позики

88,5

8,3

160,6

13,5

286,2

15,6

81

78

Інші джерела  фінансування

63,3

6

106,6

9

135,6

7,4

68

27




 

 

Найбільшу питому вагу серед джерел інвестування займають власні кошти підприємств та організацій. Їх питома вага в 2005 році становила 60,2% в 2006 році їх обсяг знизився на 7 % порівняно з 2005, а в 2007 на 35%  порівняно з 2006  і становив 598,4 млн., грн. (50,5%)  і 805,7 млн. грн. (43,8%) відповідно. Зросла частка коштів іноземних інвесторів; кредитів банку та інших позик.

Одним з вагомих джерел інвестування є банківський кредит, який використаний в нашому дослідженні - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на засадах строковості, повернення, платності, забезпеченості та цільового використання.

Аналіз умов кредитування різних банків, дав нам змогу вибрати найбільш вигідні з них, якими виявились умови кредитування в Райффайзен Банк Аваль.

Основними перевагами даного банку  є:

  1. стійкість в умовах затяжної фінансової кризи на території України (95,96% іноземного капіталу);
  2. можливість надання відстрочення погашення основної суми кредиту строком до 18 місяців;
  3. мінімальна для українського ринку кредитна ставка 18 %, яка не може бути підвищена протягом всього терміну дії кредитного договору;
  4. засоби надаються для придбання товарів капітального призначення як імпортного, так і вітчизняного виробництва;
  5. гнучкий підхід при визначенні терміну кредиту, процентної ставки за його використання, вартості і виду забезпечення повернення кредиту визначається банком в кожному окремому випадку.

 

1.3. Аналіз можливостей ЗАТ СП «Теріхем-Луцьк»

Закрите акціонерне товариство, спільне українсько-словацьке підприємство „Теріхем-Луцьк" створене згідно чинного законодавства України, на основі підписаного Установчого договору від 04.07.98 р. трьома фірмами:

  • словацьким акціонерним товариством „CHEMOSVIT";
  • словацьким акціонерним товариством „TERIHEM";
  • українським акціонерним товариством „Луцькпластмас".

Основним   видом   діяльності   ЗАТ   „Теріхем-Луцьк"   є   виробництво конденсаторних поліпропіленових плівок, яке розпочалось ще в листопаді 1986 року на устаткуванні фірми CELLIER (Франція). З 1986 року до 1992 рік на лінії виготовлялась електроплівка товщиною 8-15 мікрон для потреб конденсаторної промисловості колишнього СРСР. Після розпаду СРСР виробництво конденсаторних плівок припинилось, у зв’язку з відсутністю замовлень на дану продукцію. В 1996 році акціонерне товариство „CHEMOSVIT" та спільне словацьке акціонерне товариство „TERIHEM" прийняли рішення про реконструкцію лінії для виробництва поліпропіленових плівок для конденсаторів. Позиція AT „TERIHEM" та його фінських партнерів на ринку конденсаторних плівок була настільки сильною, що було заключено договір між фінською фірмою АВ RANI PLAST OY та AT „CHEMOSVIT" (Словаччина) щодо створення виробництва на Україні. В рамках договору „CHEMOSVIT" забезпечив реконструкцію лінії і передав її у власність AT „TERIHEM". Була проведена широка реконструкція, пов'язана з модернізацією підібраних машинно-технічних вузлів та великою перебудовою приміщень, на що було витрачено 8 млн. німецьких марок. Крім грошових інвестицій, були внесені зміни у систему управління, в сферах проведення торгових та фінансових операцій. У квітні 1999 року було створено ЗАТ СП „Теріхем-Луцьк", урочисте відкриття якого відбулося 18 серпня 1999 року.