Проектування ГІС лісогосподарського підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА  ОСТРОГРАДСЬКОГО 
 

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни: «ГІС В КАДАСТРОВИХ СИСТЕМАХ»

Тема: «ПРОЕКТУВАННЯ ГІС ЛІСОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА»

Виконав: ст. гр. ЗК-13-1сп

Кухта А.О.

Перевірив: к.т.н., доцент Козарь В. І.

Кременчук 2013

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………..… 3

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ………………………. 5
1. Загальні відомості …………………………………………………… 5
2. Функції та завдання об’єкта ………………………………………… 6
3. Процеси обробки інформації ……………………………………….. 7
2. ДОСВІД СТВОРЕННЯ І ЕКСПЛУАТАЦІЯ АНАЛОГІЧНИХ ГІС ………. 10
1. ГІС «TopoL-L» ……………………………………………………… 10
2. Система «ГІС-Ліспроект» …………………………………………. 12
3. ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ ………………………………………………………. 15
1. Концептуальне проектування ……………………………………... 16
2. Логічне проектування ……………………………………………… 24

Список літератури

Рисунок 3.1 – UML - діаграма концептуальної моделі даних

Рисунок 3.2 –  Схема бази даних ГІС

ВСТУП

У зв'язку зі змінами  національної законодавчо-нормативної бази,ратифікацією Україною низки міжнародних угод, які прямо чи опосередковано стосуються лісів, а також євроінтеграційною спрямованістю політики держави, посилюються вимоги до складу та якості інформації про ліси. Для збалансованого ведення лісового господарства та прийняття зважених управлінських рішень з охорони навколишнього природного середовища потрібна актуальна і достовірна інформацію про усі ліси країни, не залежно від їх підпорядкування і форми власності.

Зростання вимог  до інформації про ліси зумовлює необхідність удосконалення системи збору та обробки лісової інформації у напрямку покращення змісту та якості матеріалів лісовпорядкування, а також вимагає проведення розбудови національної інвентаризації та моніторингу лісів.

Базову інформацію про ліси сьогодні складають дані лісовпорядкування та виробничої і статистичної звітності лісогосподарських підприємств. Для лісів, які належать до сфери управління Держлісагентства України, лісовпорядкуванням створена повидільна база даних, яка охоплює близько 7,5 млн. га лісових земель і містить інформацію, яка регулярно оновлюється, але дані про ліси інших лісокористувачів, які зростають на площі понад 3 млн. га, є різними за ступенем актуальності. У результаті в Україні лісовий кадастр та державний облік лісів формуються на основі узагальнення матеріалів лісовпорядкування, які мають різну ступінь актуальності і повноти. Оновлення даних лісового кадастру та державного обліку лісів передбачено один раз на п’ять років. В той же час, сучасні вимоги до інформації про ліси згідно ряду національних вимог та міжнародних зобов’язань України передбачають необхідність більш оперативного оновлення даних про ліси, зокрема для:

– щорічної звітності з моніторингу лісів (постанова Кабінету Міністрів України No391 від 30 березня 1998 р., підписані Україною резолюції конференцій Міністрів щодо захисту лісів Європи);

– щорічної звітності до міжнародних Конвенцій, ратифікованих Верховною Радою України (Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Конвенції ООН про збереження біологічного різноманіття);

– підготовки національної звітності в рамках міжнародних процесів, до яких приєдналася Україна (лісовий форум ООН, Конференції Міністрів щодо захисту лісів Європи, оцінка лісових ресурсів під егідою FAO) тощо.

Для отримання  достовірних оцінок стану і динаміки лісів на рівні країни, проведення регулярного контролю якісних і кількісних характеристик лісів, покращення рівня інформаційного забезпечення лісоуправління, підтримки формування національної політики у сфері лісових відносин потрібно провести розбудову системи національної інвентаризації та моніторингу лісів засобами ГІС.

Більша точність у визначенні запасів деревини та компонентів фітомаси у насадженнях дозволить одержувати кількісні оцінки індикаторів сталого розвитку лісового господарства, зокрема – динаміки біомаси (поглинання вуглецю), структури і стану насаджень, показників біорізноманіття, відновлення лісу, кількості сухостійної та відмерлої деревини, надґрунтового покриву та інших компонентів лісових екосистем.

Крім того, статистична інвентаризація та моніторинг засобами ГІС дозволять уточнити нормативну базу лісового господарства на основі моделей, побудованих за результатами прямих вимірювань у реальних лісових насадженнях. Це означає, що отримані в різних регіонах дані можуть бути використані для побудови регіональних моделей росту і розвитку лісів, які максимально наближені до реальності.

1 ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЄКТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ

1.1. Загальні  відомості.

Лісогосподарське  підприємство – суб’єкт підприємницької  діяльності, діяльність якого полягає у виробництві продукції (надання послуг) у сфері лісової промисловості та лісового господарства. За основнім профілем своєї діяльності лісогосподарські підприємства виступають у формі держлісгоспі, мисливських господарств, лісо насіннєвих станцій, лісопарків тощо.

Державні лісогосподарські підприємства створюються наказом  Міністерства аграрної політики та в подальшому йому підпорядковується.

Структурними  підрозділами лісогосподарських підприємств  є лісництва, цехи, лісові розсадники, дільниці, бригади, служби, виробництва тощо. У структурі лісогосподарських підприємств можуть виділятись підрозділи що належать не до лісового господарства, а до інших галузей господарства (торг, ланки, підсобні сільськогосподарські виробництва, відділи капітального будівництва тощо).

Середня облікова чисельність штатних працівників  у системі держкомлісгоспу становить близько 91 тис. осіб, із яких майже п’яту частину складають жінки.

Держкомлісгосп  має у своєму розпорядженні 68% лісового фонду країни. Для забезпечення належного ведення лісового господарства його організаційна структура побудована за регіональним принципом. Тобто у кожній області є його регіональний представник, якому підпорядковуються лісогосподарські та інші підприємства, що входять до його сфери управління (рис. 1.1). В той же час є ряд підприємств та інших суб’єктів лісогосподарської діяльності, що знаходяться у прямому підпорядкуванні Держкомлісгоспу.

Рисунок 1.1 –  Організаційна структура

1.2. Функції  та завдання.

Залежно від  характеру та призначення виконуваних процесів виробництво (послуги) лісогосподарських підприємств поділяються на: основне, допоміжне і не промислове господарство. До основного виробництва належить: штучне лісовідновлення; лісорозведення на землях не придатних до використання в сільському господарстві (яри, балки, піски тощо); полезахисне лісорозведення (за договорами); створення лісо насіннєвої бази (лісо насіннєвих плантацій, ділянок); лісогосподарські заходи щодо формування високопродуктивних насаджень; будівництво доріг лісогосподарського призначення; гідро лісомеліорація і лісо осушення; заготівля лісового насіння; лісогосподарські заходи, включаючи послуги з охорони і відтворення диких тварин; природне лісовідновлення; охорона лісів від пошкодження, самовільних порубок тощо; заходи щодо захисту лісів від шкідників і хвороб; заходи щодо захисту лісів від пожеж; інші виробництва (деревообробка, лісохімія, видобуток живиці, виробництво товарів з відходів лісової промисловості, побічне лісокористування і сільське господарство).

Сучасна структура  лісопромислового виробництва недосконала  і не відповідає рівню промислово розвинутих країн, а відсутність належної маркетингової служби значно зменшує і без того обмежені можливості поставок лісопродукції на ринок.

На спеціалізовані лісогосподарські підприємства покладена важлива роль та визначені стратегічні пріоритети розвитку лісового господарства України: розширене відтворення лісових ресурсів у кількісному, якісному та вартісному вигляді; збереження і відновлення біорізноманіття лісів, підтримка їх стабільності і життєздатності; раціональне, комплексне і постійне використання лісових ресурсів; забезпечення ефективного виконання лісовими екосистемами захисних і соціальних функцій; зростання економічної ефективності використання лісових ресурсів, підвищення рентабельності лісового господарства, забезпечення сприятливих умов для розвитку деревообробної промисловості.

Відповідно  до Концептуальної  програми розвитку лісовпорядкування на період до 2015 року основними завданнями якою ставилося більш повне інформаційне і проектне забезпечення виконання  Державної програми  „Ліси України” на 2002 - 2015 роки, запровадження в лісовпорядкуванні і лісовому господарстві сучасних географічних інформаційних технологій, освоєння нових технологій інвентаризації лісів, проведення моніторингу стану лісів, контроль за впровадженням у виробництво проектів організації і розвитку лісового господарства.

1.3 Процеси обробки інформації

Інформаційне забезпечення – це якісне інформаційне обслуговування адміністративного персоналу лісогосподарського підприємства шляхом створення динамічної системи збору даних, їх обробки, зберігання та перетворення на достовірну, своєчасну, актуальну, точну, достатню інформацію для ефективного проведення процесу управління та прийняття відповідних управлінських рішень.

Процес обміну інформацією між різними користувачами  є досить складним. Тому важливим питанням забезпечення керівництва підприємства повною, правдивою та неупередженою інформацією для прийняття управлінських рішень є створення моделі інформаційного забезпечення .

Концептуальним  підходом до побудови такої моделі є її структура, яка складається  з блоків, що відповідають процесам виробничої діяльності лісогосподарського підприємства. Особливістю діяльності лісогосподарського підприємства є тривалість операційного циклу, який триває декілька десятків років. Процес  виробництва  складається з таких етапів : посадка лісу – вирощування – догляд  за лісом – експлуатація стиглих лісових насаджень. При цьому в процесі виробництва не використовуються виробничі запаси  в тому вигляді як це відбувається в інших галузях народного господарства, тобто як сировина для виробництва готової продукції. Процес постачання на лісогосподарських підприємствах складається з придбання інструментів, пального, запасних частин для машин та механізмів, задіяних у процесі виробництва. Тому в нашій моделі окремо не виділяється блок постачання як процес виробничої діяльності підприємства.

Інформаційна  модель забезпечення інформацією процесу управління підприємством складається з трьох основних інформаційних блоків внутрішнього середовища: блоку виробництва, блоку збуту, обліково-аналітичного блоку. Зв’язок з зовнішнім середовищем відбувається через інформаційні    зв’язки    з   постачальниками    та     покупцями.    Ці     блоки взаємопов’язані між собою та несуть потоки інформації, які характеризуються напрямком та належністю до конкретних функцій управління, відношенням до процесу виробництва та збуту готової продукції. Інформаційні потоки від керівництва вниз несуть інформацію про плани діяльності підприємства, про наукові розробки, нові технології, юридичну, комерційну  та іншу інформацію.  А від блоків виробництва та збуту до верху подається фактична інформація про діяльність лісництв (лісовідтворення, лісозбереження, експлуатація лісових насаджень, наявність лісопродукції на франко-верхньому та франко-нижньому складах, тощо), цеху переробки лісопродукції (наявність сировини, готової продукції), про результати впроваджень, про збут готової продукції (інформація про наявність та відвантаження готової лісопродукції), яка обробляється в обліково-аналітичному блоці. До керівництва поступає аналітична, облікова, статистична, звітна інформація про діяльність структурних підрозділів підприємства.

Розроблена  інформаційна модель дозволяє виконувати такі основні задачі: спостереження за поточним станом  держлісгоспу; підтримку професійної діяльності управлінських працівників структурних підрозділів; взаємодію всього управлінського персоналу держлісгоспу; оперативний збір, обробка, аналіз, розповсюдження і рух інформації між блоками з використанням сучасних інформаційних технологій; розробка та опрацювання механізму та змісту руху інформаційних потоків між блоками; вивчення зв’язків між внутрішніми блоками підприємства та з зовнішнім середовищем;  забезпечення зацікавлених постачальників та покупців об’єктивною інформацією про фінансовий стан та результати діяльності держлісгоспу; ефективне збереження даних у базі даних для використання їх різними користувачами.

Зібрана, оброблена  і зафіксована фактична інформація про господарську діяльність лісогосподарського підприємства формує базу даних підприємства. В ній зберігається зовнішня інформація законодавчих органів, міжнародні кодекси та правила, інформація про покупців та постачальників, про ринки збуту, конкурентів, ціни тощо. Внутрішня база даних теж насичена інформацією – таксаційні характеристики насаджень, обліково-аналітичні дані, дані про хід  лісогосподарської діяльності, про виробництво  та реалізацію готової продукції, а також нормативними, довідковими й іншими даними, що певний час використовуються без змін.

2 ДОСВІД СТВОРЕННЯ І ЕКСПЛУАТАЦІЇ АНАЛОГІЧНИХ ГІС

В сучасній системі  ведення лісового господарства України  ГІС найширше використовується в лісовпорядкуванні. В процесі лісовпорядкування і створюються цифрові карти лісів, які є окремими рівнями загальних ГІС будь-якої території. Інші види лісогосподарської діяльності, на жаль, ще не повною мірою використовують ці сучасні методи.

2.1 ГІС «TopoL-L»

Геоінформаційна система (ГІС) TopoL-L - адаптована під завдання лісового господарства та лісовпорядкування, що дозволяє вирішувати весь комплекс робіт з повидільними суміщеними таксаціонними і картографічними базами лісовпорядної інформації.

Дану ГІС розробила «ООО "ЛЕСИС"» створена 16 липня 2001 року. Товариство є офіційним ексклюзивним дистриб'ютором ГІС "TopoL" на території Російської Федерації та СНД

Основним призначенням ГІС є робота в сфері лісовпорядкування  для:

- лісовпорядних  організацій;

- лісництва  центральні та дільничні;

- регіональні  органи влади у сфері лісових  відносин;

- орендарі лісового  фонду.

Набори баз  даних різних рівнів представлені подібними  структурами:

Рисунок 2.1 – Структура баз даних

Рисунок 2.2 – Розподіл інформаційних баз даних по рівням управління 

Основні функціональні  можливості:

• створення об'єднаних картографічних і таксаційних баз даних – по виділам, по кварталах і по лісництвам;
• робота з таксаційними базами даних на робочих місцях лісництв, орендарів, регіонального та федерального рівня;
• внесення поточних змін за технологією безперервного лісовпорядкування;
• Отримання всіх необхідних документів для регламентів і проектів освоєння лісів;
• Планування (нарізка) і відведення лісосік (абрис);
• Матеріально - грошова оцінка лісосік всіма способами;
• Робота з GPS безпосередньо в лісі з ноутбуком або обмін даними з GPS.

2.2 Система «ГІС-Ліспроект»

 Практичне  застосування ГІС - технологій  для планово - картографічного супроводження лісовпорядкування (на прикладі системи «ГІС-ЛІСПРОЕКТ»).

Система «ГІС-Ліспроект», опис якої наводиться в подальших  матеріалах, розроблена в ІПММС НАН  України для потреб ВО “Укрдержліспроект”. Система призначена для автоматизації процесу оброблення цифрових картографічних матеріалів лісовпорядкування. «ГІС - Ліспроект» і є прикладом спеціалізованого використання сучасних ГІС - технологій у практиці вирішення задач лісовпорядкування національних лісових ресурсів України. В основу розроблення системи покладена низка стандартних засобів ArcGis фірми ESRI США (ArcMap, ArcEditor, ArcSde). Для цих засобів розроблені спеціалізовані додаткові компоненти ГІС, призначені для виконання притаманних для лісовпорядкування функцій. Ці додаткові компоненти вбудовуються у відповідні стандартні засоби ArcGis і таким чином Користувачу доступні як стандартні, так і спеціалізовані функції ГІС.

Складові «ГІС-Ліспроект» – пакетні програмні засоби (ППЗ) функціонують в середовищі ArcGis-ArcMap і взаємодіють з програмно-технічним комплексом «Дельта», який поставляє початкові SHP –файли лісництв , та з базою даних таксаційної інформації (середовище СУБД MsSQL) з відповідною семантичною інформацією відносно лісгоспів, лісництв, кварталів, виділів тощо. Разом з тим, у 2011–2012 роках в ІПММС НАН України було розроблено і включено до складу «ГІС-Ліспроект» додаткові програмні комплекси:

– «Спеціалізовані  програмні засоби формування, доступу  та ведення геобази лісовпорядкування» ВО “Укрдержліспроект”» (СПЗ), де була використана технологія формування і ведення геобази серверного типу для середовища ArcSDE, ArcGis Server(MsSQL);

– «Програмні засоби для  внесення поточних змін у геобазу  даних файлового типу з розробкою  відповідної технології». Зазначені  програмні засоби функціонують в середовищі ArcGis-ArcMap і взаємодіють з геобазою даних файлового типу та з базою даних таксаційної інформації.

Геобаза даних  серверного типу складається з таблиць  даних лісництв (для запису назв лісництв, лісгоспів, підпорядкування, номера кварталів та виділів і т.п.) та таблиць з геометричними даними різного характеру локалізації, таблиць підписів, таблиць безпеки тощо. Спрощена схема формування та збереження геоданих у базі наведена на рис. 2.3

Рисунок 2.3 – Спрощена схема геобази даних

Таблиці даних лісництв описують об’єкти «Область», «Обласне управління», «Лісгосп», «Лісовпорядкування», «Лісництва», «Квартали», «Виділи».

Таблиці геометричних даних сформовані виходячи з назв SHP-файлів і відповідних геометричних даних. У залежності від масштабу та «виду» геометрії дані прив'язані до виділу, кварталу або лісництва відповідно, і які, у свою чергу, належать певному року лісовпорядкування, далі лісгоспу, обласному управлінню, області та державі в цілому.

На логічному рівні  геометричні таблиці «Полігони кварталів та виділів», «Яри», «Умовні просіки», «Суміжники», «Стовпи», «Полігони річки», «Адміністративні межі», «Напрямок течії», «Автодороги» та ін. – це «образи» SHP-файлів, набір яких представляє геометричні дані відповідного лісництв (за термінологією ППЗ).

Так як геобаза даних має  чітку ієрархічну структуру у  відповідності до ієрархічної структури  лісових господарств країни, то це дає можливість робити різноманітні запити й отримувати відповідні набори даних.

У середовищі VBA (Visual Basic For Applications) для ArcMap розроблено програмний засіб «Каталог» з графічним інтерфейсом користувача, в якому автоматизовано генерацію наведених вище запитів.

Рисунок 2.4 – Діалогові засоби вікна діалог

За допомогою  засобів СПЗ «Каталог» здійснюється вибірка потрібних геоданих з можливістю їхнього відображення та подальшого збереження у вигляді SHP-файлів. На рис. 2.4 наведено вікно «Каталогу», розробленого для середовища ArcSDE. Відзначені області екрана, пов’язані з такими можливостями:

1 – вибір  року лісовпорядкування та видалення лісництва з серверної геобази даних (СГБД);

2 – перегляд гілок  деревовидної структури СГБД;

3 – відображення списку  слоїв вибраної гілки деревовидної  структури СГБД;

4 – відображення узагальненої  атрибутивної інформації відповідного шару;

5 – відображення географічного  співвідношення вибраного растру  до обраного обласного управління, лісгоспу або лісництва (площа  перетину, накладання обраного растру  на вибране лісництво);

6 – відображення за  заданими координатами;

7 – відображення графічної інформації (передогляд обраного шару).

8 – пошук у СГБД  за назвою чи кодом лісництва.

Запити генеруються  і виконуються за допомогою технології ADO (ActiveX Data Objects – інтерфейс програмування  додатків для доступу до даних). У результаті виконання запитів отримуємо класи геометричного опису місцевості (FeatureClass), які можна ставити у відповідність шарам карти, додати ці шари до карт, зберігати в форматі SHP-файлів і фактично виконувати збереження даних відповідного лісництва в геобазі даних файлового типу.

3 ПРОЕКТНІ РІШЕННЯ

Обробка великих масивів інформації про кадастрові об’єкти, їх динаміку під силу лише сучасним комп’ютерним системам і інформаційним технологіям.

Оскільки кадастри опираються даними, що мають просторову прив’язку, то взаємозв’язок його з геоінформаційними системами (ГІС) очевидний. Сучасні геоінформаційні системи з їх розвиненими аналітичними можливостям дозволяють наочно відобразити і осмислити інформацію про конкретні об’єкти, процеси і явища в їх сукупності, виявити взаємозв’язки і просторові відносини, підтримують колективне використання даних і їх інтеграцію в єдиний інформаційний простір. Тому в усьому світі кадастрові системи створюються на базі геоінформаційних технологій.

У період швидкого розвитку інформаційних технологій, що дозволяють сформувати більш цілісну картину різноманітних процесів, актуальним є подальший розвиток та застосування ГІС - технологій для аналізу та прогнозування складних геопроцесів, зокрема соціогеографічних.

Проектування будь-якої інформаційної системи передбачає рух від концептуального рівня до детального і далі - до рівня реалізації. При просуванні від етапу концепції до етапу реалізації зростає рівень знання функціональності і БД, і навпаки, до того, як стануть зрозумілі деталі, потрібно виробити концепцію (ідею) системи і знати спосіб її реалізації.

Таким чином, при проектуванні ГІС виділяють три стадії:

1. концептуальне проектування - включає аналіз потреб і перші обговорення проектування баз даних;
2. логічне проектування — відображення концептуальної моделі предметної області в дата логічне середовище;
3. фізичне проектування — полягає у виборі бажаного способу організації даних у середовищі зберігання обраної системи.

3.1 Концептуальне проектування

Метою концептуального проектування є розробка концептуальної моделі предметної області інформаційної системи. Основними підходами до моделювання інформаційних систем та баз даних є: об’єктна-орієнтований підхід, підходи "сутність - атрибут - зв’язок"; на основі бінарних і елементарних парних відношень та на основі інтерпретованої логіки предикатів. Об’єктно-орієнтований підхід в останні роки набув найбільшого поширення. Він охоплює всі етапи життєвого циклу інформаційних систем від концептуального моделювання до програмування, експлуатації та модернізації.

Об’єктно-орієнтована технологія грунтується на так званій об’єктній моделі. II основними елементами є об’єкти й класи.Об’єкт являє собою корисну модель якої-небудь сутності в предметній області.

Найбільш поширеною об’єктно-орієнтованою мовою моделювання є уніфікована мова моделювання UML (UnifiedModelingLanguage). Ця мова придатна для моделювання будь-яких систем: від інформаційних систем масштабу підприємства до розподілених Web-додатків і систем реального часу. Найбільш вагома частина синтаксису цієї мови є її графічна нотація, елементами якої є сутності, відношення,діаграми. Сутності - абстракції, що є основними елементами моделі. Відношення звязують різні сутності між собою. Діаграми групують сукупності сутностей, що представляють інтерес.

У мові UML визначено чотири типи відношень: залежність,асоціація, узагальнення, реалізація. Діаграма в UML - графічне подання набору елементів, що зображуються найчастіше у вигляді звязаного графа.

Для подання понять предметної області при концептуальному проектуванні застосовують діаграми класів. При моделюванні об’єктно- орієнтованих систем цей тип діаграм виконують найчастіше. Діаграми класів відповідають статистичному виду системи з погляду проектування. Діаграми класів, які включають активні класи, відповідають статистичному виду системи з погляду процесів.

Діаграми класів звичайно містять такі сутності: класи, інтерфейси, кооперації. Для зв’язку між сутностями можуть застосовуватись відношення залежності, узагальнення й асоціації. Крім цього, діаграми класів можуть містити в собі примітки й обмеження.

Процес об’єктно-орієнтованої розробки концептуальної моделі передбачає такі етапи:

1. виявлення об’єктів і класів;
2. застосування семантики цих обє’ктів і класів;
3. виявлення звязків між цими об’єктами й класами.

Об’єкти зі спільними атрибутами, операціями, відношеннями і семантикою обєднують у класи. При аналізі складають діаграми класів, на яких відображають класи й асоціації між ними, додають до них деталі (атрибути абстракцій), необхідні, щоб передати суть рішень.

Оскільки на стан лісового фонду по території впливають такі фактори, як характер рослинного покриву, густота мережі доріг, наявність водних об’єктів та стан забруднення навколишнього середовища, то їх було внесено до числа класів, що визначають стан природно-заповідного фонду в регіоні.

В результаті були виявлено такі класи:

 1) адміністративно-територіальний поділ;

2) населений пункт;

3) земельна ділянка;

4) вулиця;

5) будівля, споруда;

6) лісогосподарське підприємство;

7) лісництво;

8) ліс;

9) гідрографія;

10) залізниця;

11) автомобільні дороги

12) рослинність;

13) ґрунти;

14) рельєф.

Опис виявлених класів наведений в таблиці 3.1. Опис атрибутів по кожному об’єкту наводиться в таблиці 3.2 . Опис відношень наведений у формі таблиці 3.3

Таблиця 3.1 – Опис класів