Проектування кабельних ліній зв'язку на залізницях. 2

 

 

 

 

 

Кафедра "Транспортний зв'язок"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

 

«Проектування кабельних ліній зв'язку на залізницях»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: студент 

Заочного  відділення

Факультету  АТЗ 

Перевірив:

доцент

Радионов С.В.

 

 

 

 

 

 

2012 

Зміст

 

Завдання  на курсовий проект 3

Вступ……………………………………………………………………………….8

1 Магістральний,  дорожній і відділковий зв'язок 9

2 Проектування  кабельної лінії зв'язку на  основі електричного кабелю 12

2.1 Організація відділкового зв'язку  і кіл автоматики по кабельній  лінії 12

2.2 Вибір типу і ємності кабелю, розподіл ланцюгів по четвіркам 16

2.3 Розрахунок індуктованих впливів  тягових мереж змінного струму 18

2.3.1 Розрахунок небезпечних  впливів 18

2.3.2 Розрахунок заважаючих  впливів 22

3 Проектування  магістральної кабельної лінії  зв'язку на основі 

оптичного кабелю 24

3.1 Вибір типу і ємності оптичного  кабелю 24

3.2 Вибір джерела випромінювання, приймача випромінювання 27

3.3 Розрахунок швидкодії системи 31

Висновок………………………………………………………………………….32

Список літератури 33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання  на курсовий проект

Варіант-42

1 На заданій двоколійній ділянці  залізниці А-К (рисунок 1) з електротягою  змінного струму напругою 25кВ  передбачити будівництво кабельної  магістралі.

 

Рисунок 1

2 Передбачити організацію дальнього  (магістрального і дорожнього) зв'язку  по волоконно-оптичному кабелю, а  відділкового оперативно-технологічного — по електричному кабелю. Задане число каналів дальнього зв'язку наведене в таблиці 1.

Таблиця 1 — Число каналів дальнього зв'язку

Види зв'язку

Число каналів

Магістральний

380

Дорожній

100


Види і число кіл відділкового оперативно-технологічного зв'язку передбачити у відповідності з вимогами ПТЕ.

Початок усіх кіл відділкового зв'язку на станції А, а закінчення - на станції К. Кожний з видів відділкового зв’язку організується по окремому ланцюгу.

Для роботи приладів СЦБ передбачити 6 двопровідних кіл.

3 Схеми  організації зв'язку і відгалужень  від кабельної лінії достатньо  навести для одного перегону  А-Б.

4 Розрахунок  небезпечної напруги в жилах  кабельної лінії зв'язку виконати  тільки для примусового режиму  роботи тягової мережі.

5 На перегоні  Г-Д залізничну лінію перетинає  судноплавна ріка глибиною 6м,  через яку прокладений нерозвідний  залізничний міст. Ширина ріки  та інші відомості про ділянку  А-К наведені в таблицях 2 і  3.

6 Розміщення  і найменування об'єктів зв'язку  і СЦБ на перегоні А-Б наведене  в таблиці 4.

 

Таблиця 2 — Відомості про ділянку А-К

Варіант (передостання цифра шифру  або номера за списком)

Відстань між осями станцій, км

Шири-на ріки,

м

А-Б

Б-В

В-Г

Г-Д

Д-Е

Е-Ж

Ж-З

З-І

І-К

4

9

11

11

18

11

7

13

6

10

160


Таблиця 3 — Розрахункові величини електромагнітних впливів на кабельну лінію

Найменування величин

Еквівалентний впливаючий струм визначальної гармоніки, А

3,0

Провідність ґрунту, мСм/м

30

Число електрово-зів, які одночасно знаходяться в ме-жах плеча живлення

6


7 Віддалення об'єктів зв'язку  і СЦБ від найближчої рейки  залізничної колії:

    • пост ЕЦ, пасажирський будинок, пункт зупинки, черговий пост контактної мережі — 35м;
    • тягова підстанція — 50м;

 

 

Таблиця 4 — Розміщення об'єктів зв'язку і СЦБ на перегоні А-Б

 

Ординати об'єктів

Найменування об'єктів за варіантами (передостання цифра шифру або  номери за списком)

Км

м

4

79

000

ЕЦ(п)

79

350

ТП(л)

79

450

ШН(п)

80

500

РШ-вх(л)

82

000

РШ-с(л)

82

010

РШ-АСП(п)

82

020

Пб(п)

83

000

РШ-с(п)

83

700

РШ-с(п)

83

715

ПСКЦ(л)

85

400

РШ-с(л)

86

800

РШ-вх(п)

88

000

ПЗ(п)




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Примітки: 1 Скорочення в назвах об'єктів  зв'язку і СЦБ: ЕЦ — пост ЕЦ; ЧПКМ — черговий пункт дистанції контактної мережі; П — житловий або службовий  будинок служби шляху; ПБ — будка  чергового по переїзду (переїзд, що охороняється); РШ-ВХ - релейна шафа вхідного світлофора станції; РШ-С —  релейна шафа прохідного світлофора; РШ-АПС — релейна шафа автоматичної переїзної сигналізації; ШН квартира електромеханіка СЦБ або зв'язку; ТП — тягова підстанція; ПСКЦ — пост секціонування контактного ланцюга; ОП —пункт зупинки приміських поїздів; ПЗ — пасажирський будинок.

Літера  л або п, означена в дужках поруч  з назвою об'єкта, означає розташування об'єкта з лівої або правої сторони  залізничної колії по лічбі кілометрів.

2 Ординати  об'єктів вказують відстань від  кінцевого пункту кабельної магістралі.

 

    • будка чергового по переїзду, пост секціонування контактної мережі — 5м;
    • лінійно-шляховий будинок, квартира електромеханіка — 100м;
    • релейна шафа сигнальної точки автоблокування або переїзної сигналізації — 3м;

8 Ґрунт  на ділянці м'який (I група). Кліматичні  умови —помірні.

9 На ділянці  А-К для регулювання руху поїздів  передбачене автоблокування, станції  обладнані електричною централізацією.

Для електроживлення  приладів СЦБ вздовж залізниці з  правої сторони в напрямку збільшення кілометражу на відстані 20м від  рейки прокладена трифазна високовольтна  лінія автоблокування напругою 10кВ.

10 Розміщення  ОРП передбачається на станціях  А, Д, і К. Підсилювальні пункти  оперативно-технологічного зв'язку  розташовуються на станціях ділянки  з урахуванням допустимої відстані  між ними (16…25км). НРП слід розташовувати  безпосередньо на трасі кабельної  магістралі згідно з розрахунками.

11 Тягові  підстанції розташовані на станціях  А, Д і К.

 

Вступ

Кабельні  лінії мають високу експлуатаційну надійність і дають можливість організації  всіх видів зв'язку і каналів передачі інформації, необхідних для управління процесом перевезення на залізницях.

Кабельні  лінії зв'язку будують: при електрифікації залізниць за системою змінного струму як основну міру захисту ланцюгів зв'язку, автоматики і телемеханіки від впливів тягової мережі; замість  повітряних ліній зв'язку; при будівництві  автоматичного блокування і диспетчерської централізації; при електрифікації залізниць за системою постійного струму і будівництві додаткових головних шляхів, коли реконструкція повітряних ліній економічно недоцільна; та на залізницях магістрального значення, що знов будуються.

Залізнична  мережа зв’язку представляє собою  складний комплект ліній зв’язку  й апаратури передачі, що забезпечують виконання основних функцій управління технологічними процесами на залізниці. Структура мережі зв’язку сформувалася на основі розвитку залізничної мережі з урахуванням потреби в оперативному інформуванні забезпеченні процесу  управління вантажними і пасажирськими  перевезеннями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Магістральний,  дорожній і відділковий зв'язок

Зв'язок на залізничному транспорті побудований  по ієрархічному принципу, що відображає структуру управління залізничним  транспортом. Першим верхнім рівнем є Державна адміністрація залізниць  України, другим — управління залізниці, третім — відділення залізниці і  четвертим — станції.

У відповідності  з такою структурою залізниці  оснащені магістральним, дорожнім, відділковим і станційним зв'язком.

Канали  магістрального зв'язку зв'язують Адміністрацію  залізниць і управління залізниць, а також управління залізниць  між собою. Канали дорожнього зв'язку зв'язують управління і відділення однієї залізниці. Магістральний і  дорожній зв'язок організують здебільшого  за допомогою волоконно-оптичних ліній  із застосуванням відповідної апаратури  ущільнення.

Відділковий зв'язок призначений для організації оперативної роботи залізниці і забезпечує постійний телефонний зв'язок з усіма роздільними пунктами і житловими будинками лінійних робітників. Залізничні лінії оснащені такими видами відділкового телефонного зв'язку: поїзним диспетчерським (ПДЗ), енергодиспетчерським (ЕДЗ), вагонно-розпорядчим (ВГЗ), службовим зв'язком електромеханіків (ЗЕМ), постанційним (ПЗ), лінійно-шляховим (ЛШЗ), диспетчерським по розподілу місць на пасажирські поїзди (ДБК), поїзним міжстанційним (МЖЗ), перегінним (ПГЗ), поїзним радіозв'язком (ПРЗ), зв'язком переїзду, який охороняється (Пр-зд).

Деякі з  цих видів зв'язку вимагають виділення  їх на перегонах. Відділковий зв'язок організують здебільшого з використанням електричного кабелю з виділенням окремого фізичного ланцюга для кожного виду зв'язку.

Відділковий зв'язок, як правило є груповим, в ланцюги якого

включаються до 20 телефонів.

Згідно  з ПТЕ, для організації для  організації відділового оперативно-технологічного зв’язку на заданій дільниці необхідні  наступні види зв’язку йавтоматики:

Поїзний диспетчерський зв'язок(ПДЗ) - використовується для переговорів поїзного диспетчера з усіма роздільними пунктами, що входять в ділянку, що обслуговується ними. Перші розміщаються при відділені дорого, другі – у приміщеннях чергових по станції, операторів і чергових по депо.

Енергодиспетчерський зв'язок(ЕДЗ) – для оперативного керування подачею електроенергії в контактну мережу. У ланцюг ЕДЗ включають : енергоділянку, тягові підстанції, чергові пункти, пости секціонування і пункти угрупування перемикачів.

Вагонно-розпорядницький  зв'язок (ВГЗ) – для службових  переговорів працівників відділення дороги зі станціями з питань стануц вагонного парку, а також для зв’язку нарад. Організований за схемою ПДЗ. У ланцюг ВГЗ включають проміжні пункти, розташовані в приміщені чергового по станції.

Службовий зв'язок електромеханіків (ЗЕМ) – для  оперативного керівництва лінійними  працівниками в дистанції сигналізації та зв’язку. Зорганізується за принципом  ПДЗ. Розпорядницьку станцію встановлюють в ЛАЗі при дистанції сигналізації та зв’язку, а проміжні пункти – у релейних приміщеннях і на квартирах лінійних працівників.

Постанційний  зв'язок (ПЗ) – для переговорів  працівників роздільних пунктів  між собою. Забезпечує вихід каналів  дорожнього зв’язку до цих пунктів. У ланцюг ПЗ включаються апарати чергових по станціях, тягових підстанцій і квиткових кас зупиночних пунктів. Кількість апаратів не повинна перевищувати 15.

Лінійно-шляховий зв'язок (ЛПЗ) – для здійснення оперативного керівництва лінійними працівниками на дистанції шляху і переговорів  лінійних працівників між собою. Він організований в межах  дистанції, за принципом ПЗ. У ланцюг ЛПЗ входять апарати начальника дистанції, апарати дорожніх і бруківок майстрів, бригадирів колії, ділянки яких вимагають спостережень, чергових по станції.

Диспетчерський  зв'язок по розподілу місць на пасажирські  потяги (ДБК) – для передачі інформації про наявність місць у потягах далекого прямування в квиткові каси транзитних станцій. Організований за принципом ПДЗ.

Поїзний міжстанційний зв'язок (МЖЗ) – для  переговорів чергових суміжних розподільних пунктів з питань руху потягів. Ланцюг МЖЗ має рівнобіжні відгалуження в релейні шафи на перегонах і  в будки на переїздах без установки  телефонного апарата.

Перегінний  зв'язок (ПГЗ) – дає можливість лінійним працівникам, що знаходяться на перегоні вести переговори з черговим по станції, з єнерго- і поїздним диспетчером, а також з дистанцією сигналізації і зв’язку. Ланцюг ПГЗ заводять у релейні шафи автоблокування, установленні на перегонах і у вхідних сигналів, у будки на переїздах, у пункти зупинки і лінійно-шляхові будки, що включають в ланцюг ЛПС.

Поїзний радіозв’язок (ПРЗ) – всі ділянки  повинні бути обладнані ПРЗ у  КВ і УКВ діапазонах. ПРЗ КВ –  діапазону повинен забезпечувати  надійний двосторонній зв'язок машиністів поїзних локомотивів: з поїзним  диспетчером у межах усієї  диспетчерської дільниці, з черговими  найближчих станцій, що обмежують перегін, з машиністами зустрічних і вслід локомотивів, що йдуть, що знаходяться на одному перегоні.

Зв'язок охоронюваного переїзду (Пр-зд) –для переговорів чергового по станції з черговими працівниками, що обслуговують найближчі до станції переїзди.

Телеуправління (ТУ) – вид зв’язку представляє  собою керування станціями на великій відстані, використовується на залізничному транспорті при диспетчерському  контролі.

Телесигналізація (ТС) – сигнал станції, який направлений  сповістити про виконання заданої  функції чи зміні стану об’єктів диспетчеру.

Сигналізація, централізація і блокування (СЦБ) – невідємний елемент зв’язку між компонентами автоматики, вони напряму забезпечують безпеку руху, що дає змогу удосконалювати пропускну здатність перевезень.

 

 

2 Проектування  кабельної лінії зв'язку на  основі електричного кабелю

2.1 Організація відділкового зв'язку і кіл автоматики по кабельній лінії

Ланцюги відділкового зв'язку, що використовуються безпосередньо для організації руху поїздів і оперативного управління роботою ділянки залізниці, вводяться в численні пункти, розташовані вздовж кабельної лінії на перегонах і станціях. Наприклад, в релейну шафу (РШ) кожної з сигнальних точок автоблокування встановлюють телефон перегінного зв'язку і заводять ланцюг міжстанційного зв'язку на випадок організації на перегоні тимчасового роздільного пункту, що обслуговується. В пунктах тягової мережі (ПСКЦ) встановлюють телефони постанційного енергодиспетчерского зв'язку. В ці пункти заводять також ланцюги телеуправління (ТУ) і телесигналізації (ТС) тягової мережі.

Види  відділкового телефонного зв'язку і поїзного радіозв'язку, якими обладнуються залізничні лінії, залежать від конкретних особливостей ділянки залізниці і визначаються вимогами ПТЕ.

Крім  того, в кабельній лінії необхідно  передбачати ланцюги автоматики і телемеханіки.

В проміжні пункти ланцюги відділкових видів зв'язку можуть вводитися або шлейфом (з розрізом лінійних проводів), або паралельно (паралельним підключенням до лінії приладів зв'язку). Введення ланцюгів шлейфом складніше і вимагає наявності більшого числа жил у кабелі відгалуження, однак має експлуатаційні переваги, оскільки дозволяє робити заміну пошкоджених ділянок одних видів зв'язку справними ланцюгами інших, відключати пошкоджені прилади зв'язку із збереженням нормальної роботи інших приладів, організовувати необхідні види зв'язку з місцями відновних робіт та ін.

Ланцюги перегінного і міжстанційного зв'язку вводяться тільки шлейфом.

На станціях, де немає підсилювальних пунктів  всі ланцюги відділкового зв'язку вводяться в пасажирський будинок або пост ЕЦ тільки шлейфом. За наявності підсилювального пункту відгалуження від кабелю в межах станції не роблять, а необхідні ланцюги зв'язку і автоматики передають від підсилювального пункту кабелем вторинної комутації.

Окремі  відгалуження не робляться також  в тих випадках, коли лінійні об'єкти розташовуються один від одного на відстані меншій ніж 100м. В цих випадках встановлюється один загальний відпай від кабелю і відгалуження закінчується на найближчому з об'єктів. Для передачі необхідних ланцюгів до другого об'єкту прокладається кабель вторинної комутації.

Відгалуження  ланцюгів СЦБ здійснюється завжди шлейфом.

Рішення з організації відгалужень до об'єктів зв'язку і СЦБ наведені в таблиці 5.

Варіантів схеми організації зв'язку і кіл СЦБ на перегоні показаний на рисунку 2,1

 

 

Таблиця 5 – Види з'єднань

Найменування

об'єктів

Вид з'єднання

Паралельно

Шлейфом

ЕЦ

  

ПДЗ, ЕДЗ, ЛПЗ, ЗЕМ, ДБК, ВГЗ, ПЗ, ПРЗ, ПГЗ,МЖЗ,ТУ,ТС,СЦБ, Пр-зд

ТП

ЕДЗ,ПЗ

ТУ,ТС

ШН

ЗЕМ

ПГЗ

ПБ

ПДЗ,ЛПЗ

ПГЗ,МЖЗ,СЦБ,Пр-зд

ПСКЦ

ЕДЗ

ТУ,ТС

ПЗ

  

ПДЗ,ЕДЗ,ЛПЗ,ЗЕМ,ДБК,ВГЗ,ПЗ,ПРЗ, ПГЗ,МЖЗ,ТУ,ТС,СЦБ,Пр-зд

РШ-вх1

ПДЗ

ПГЗ,СЦБ

РШ-вх2

ПДЗ

ПГЗ,СЦБ

РШ-с1

  

ПГЗ,МЖЗ,СЦБ

РШ-с2

  

ПГЗ,МЖЗ,СЦБ

РШ-с3

  

ПГЗ,МЖЗ,СЦБ

РШ-с4

  

ПГЗ,МЖЗ,СЦБ


 

Рисунок 2,1

 

2.2 Вибір  типу і ємності кабелю, розподіл  ланцюгів по четвіркам

Практично усі види зв’язку й автоматики вимагають 1 пару жил, за винятком СЦБ (6 пар), ПГЗ(2пари), ПРЗ(2пари), та необхідна  сумарна кількість жил повинна  дорівнювати:

11*2+6*2+2*2+2*2=42

Для задоволення  перспективи розвитку на даній ділянці  передбачаємо запас жил кабелю в  розмірі 15% від 42, тобто:

42+42*0,15=48,3 жили чи 13 четвірок.

Краще за все нам підійде кабель марки  ТЗПАПБПЖ 14х4х0,9. Він цілком влаштовує потрібну нам ємність з урахуванням запасу. Розподіл видів зв’язку по четвіркам наведений в таблиці 6. Розцвічення та нумерація четвірок у кабелі ТЗПАБПЖ приведена на рисунку-2,2

 

Таблиця 6– Розподіл ланцюгів по четвіркам у кабелі ТЗПАПБП (ТЗПАПБПЖ) 14х4х0,9

Номер і колір четвірок

Використання пар у кабелі

1 —червона

Пр-зд/ЕДЗ

2 — синя

ТУ/ТС

3 — жовта

ЛПЗ/ЗЕМ

4 —біло-синя

ДБК/ВГЗ

5 —біло-червона

ПЗ/МЖЗ

6 — чорна

Резерв/ПДЗ

7 — біло-жовта

Резерв

8 — біла

ПРЗ/ПРЗ

9 — біло-жовта

ПГЗ/ ПГЗ

10 — біла

СЦБ/СЦБ

11 — біло-жовта

СЦБ/СЦБ

12 — біла

СЦБ/СЦБ

13 — біло-жовта

Резерв

14 — біла

Резерв


 

 

 

 

Рисунок  2,2

 

Приведемо стислу характеристику його конструктивних елементів, виходячи з маркування:

ТЗ  – низькочастотний кабель далекого зв’язку;

П –  поліетиленова ізоляція;

А –  алюмінієва оболонка;

П –  поліетиленовий шланг;

Б –  броньований двома сталевими  стрічками;

П –  покритий поліетиленовим шлангом;

Ж –  залізний;

Провод – товщина 0,9 мм;

Ємність – 14 четвірок;

Перелік основних електричних характеристик  кабелю ТЗПАПБПЖ 14х4х0,9:

  • електричний опір жили постійному струму – 28,5 Ом/км;
  • електричний опір ізоляції – 1000МОм/км;
  • робоча ємність пари жил на частоті 0,8 кГц – нФ/км;
  • зовнішній діаметр – 39мм; маса – 2,0т/км;
  • коефіцієнт ємності зв’язку на будівельну довжину при частоті 0,8кГц – 100пФ;
  • коефіцієнт згасання на частоті 0,8 кГц – 0,6дБ/км;
  • коефіцієнт згасання на частоті 150 кГц – 3,5дБ/км;
  • хвильовий опір на частоті 0,8 кГц – 620 Ом;
  • хвильовий опір на частоті 150 кГц – 158 Ом;
  • іспитована застосована напруга протягом 2 хв.:
    • між жилами – 0,5 кВ;
    • між жилами та оболонкою – 2,0 Кв.

2.3 Розрахунок індуктованих впливів тягових мереж змінного струму

Кабельні  лінії зв'язку, побудовані з використанням  електричних кабелів, наражаються  на небезпечні заважаючі магнітні впливи тягової мережі змінного струму.

Найбільш  ефективною мірою захисту від  небезпечних і заважаючих впливів є віднесення кабельної лінії від тягової мережі. Тому розрахунок індукованого в жилах кабелю напруги починають при ширині зближення 10м. Якщо при такій ширині зближення небезпечна або заважаюча напруга, перевищить норму, необхідно проводити повторний розрахунок при більшій ширині зближення.

Розрахунок  впливу виконується на гальванічно нероздільному ланцюзі, тобто такому, в якому немає фізичного розриву провідників, за допомогою трансформаторів або інших приладів.

2.3.1 Розрахунок  небезпечних впливів

Небезпечні  напруги в жилах кабелю можуть виникати при аварійному (коли контактний провід замкнеться на землю або рейки) і примусовому (при тимчасово  відключеній одній з тягових  підстанцій) режимах роботи тягової  мережі.

У курсовому  проекті проводиться розрахунок небезпечних впливів тільки для  примусового режиму, коли тягова підстанція станції А живить все плече  тягової мережі АД.

Тягова  мережа змінного струму наводить напруги  в усіх жилах кабелю, однак найбільша  напруга буде виникати в найдовшому гальванічно нерозділеному ланцюзі Таким ланцюгом є підсилювальна ділянка.

Відстань  між ділянками А і Д = 9+11+11+18=49км

ОПП розташовуються на кінцях ділянки А-Д. Для знаходження  координат НУПа ділимо на дві рівні частини по 24,5 км.

Небезпечну  напругу U, яка індукується між ізольованою жилою і землею, за умови заземлення цієї жили на протилежному кінці (в цьому випадку величина напруги максимальна) необхідно визначати по одній з таких формул:

U=ωMIеквSℓр; В;

В ці формули  входять такі параметри і розрахункові коефіцієнти:

    1. кругова частота впливаючого струму, частотою f=50Гц.

ω=2πf;

ω=2π50=314,16 рад/с;

    1. взаємна індуктивність між тяговою мережею і жилою кабелю на частоті 50Гц. Її значення може бути визначене за допомогою номограм [2] або приблизної формули:

,  Гн/км,

де а —  ширина зближення, м;

 σ  —провідність землі, См/м;

а = 10;

σ = 0,030 См/м.

 

М=8,5* Гн

    1. еквівалентний впливаючий струм Iекв, частотою 50Гц, під яким підрозумівається струм, однаковий по всій довжині зближення і що індукує в ланцюзі зв'язку таку ж небезпечну напругу, яка виникає при дійсному (східчастому) розподілі струму в тяговій мережі.

Значення  еквівалентного впливаючого струму, визначається за формулою:

, А;

 Iрез — результуючий струм навантаження розрахункового плеча живлення при примусовому режимі роботи тягової мережі

, А,

m — число електровозів, які  одночасно знаходяться в межах  плеча живлення тягової мережі  при примусовому режимі,

m=6;

ΔUТС — максимальна втрата напруги в тяговій мережі між підстанцією і найбільш віддаленим від неї електровозом, В:

при ℓТ≥30км ΔUTcmax =8500В.

ℓТ — довжина плеча живлення тягової мережі при примусовому режимі роботи, км;

ℓТ = 49км;

RTC, ХТС — відповідно, активний і реактивний опори тягової мережі, Ом/км, що залежать від кількості колій на ділянці і типу підвіски контактного проводу. В роботі прийняти значення

RTC=0,109 Ом/км, ХТС=0,276 Ом/км;

cos φ — коефіцієнт потужності електровозів, дорівнює 0,8;

cos φ = 0.8

sin φ = 0.6

 

= *=1175,14

 

Km — коефіцієнт, що характеризує зменшення впливаючого струму, у порівнянні з навантажуючим

=(1/6)*(1+(6-1))*

*(1-((2*8,65+23)/2*49))=0,8

ℓн — відстань від тягової підстанції, до початку ланцюга зв'язку, км (відстань на ст. А між ТП і ПЗ або ЕЦ);

ℓн  = 8.65 км

ℓр — розрахункова довжина зближення ланцюга зв'язку з тяговою мережею (відповідає відстані від початку ланцюга ст. А до найближчого проміжного підсилювача);

ℓр  = 23 км.

    1. результуючий коефіцієнт екрануючої дії, S

S=Sр·Sоб;

Sр — коефіцієнт екрануючої дії колії.

Sр  = 0,3

Sоб — коефіцієнт екрануючої дії оболонки кабелю, на частоті 50Гц.

Sоб = 0,11

 

S =0.3*0.11=0.033

=1175,14*0,8=940,11 А.

 

 

По ширині наближення а= небезпечна напруга більше 200В, що не задовольняє  умови.

Небезпечна  напруга U=ωMIеквSℓр;

 

U=314.16*8.5**940.11*0.033*23=190.54 В.

2.3.2 Розрахунок  заважаючих впливів

Розрахунок  заважаючих впливів на кабельні ланцюги зв'язку проводиться при нормальному режимі роботи тягової мережі змінного струму.

Для двопровідних телефонних кіл визначають псофометричне значення заважаючої напруги в діапазоні звукових частот (300…3400)Гц. В якості впливаючих приймають всі тягові плечі розрахункової ділянки, вважаючи, що тягова мережа складається з плечей одностороннього живлення. Напругу шуму від декількох впливаючих тягових плечей, слід складати по квадратичному закону.

Проектування кабельних ліній зв'язку на залізницях. 2