Проектування потокової лінії механічної обробки деталi

 

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………….....6

1 Вихідні дані...........................................................................................................7

2 Проектування потокової  лінії механічної обробки деталі................................9

2.1 Особливості та переваги потокового  виробництва........................................9

2.2 Розрахунок такту (τ) потокової лінії................................................................9

2.3 Розрахунок кількості обладнання  його завантаження та ступеню  синхронізації операцій технологічного  процесу……........................................9

2.4 Вибір обладнання............................................................................................12

2.5 Планування  потокової лінії............................................................................13

2.6 Побудова графіка-регламенту  роботи потокової лінії.................................15

2.7 Розрахунок заділів на потоковій  лінії............................................................16

2.8 Розрахунок основних і оборотних  засобів дільниці.....................................18

2.9 Розрахунок амортизаційного  фонду дільниці..............................................19

2.10 Розрахунок штатів потокової  лінії...............................................................21

2.11 Розрахунок фондів заробітної  плати...........................................................23

2.12 Розрахунок кошторису витрат  на утримання та експлуатацію  обладнання.............................................................................................................26

2.13 Розрахунок кошторису загальновиробничих  витрат.................................30

2.14 Калькулювання собівартості  та ціни деталі................................................33

3 Розрахунок техніко-економічних  показників дільниці (потокової  лінії)......37

Висновок…………………………………………………………………………41

Список джерел інформації....................................................................................42

Додаток А Приклад проектування потокової лінії….........................................43

 

 

ВСТУП

Потокове виробництво – одна з найбільш ефективних та високоорганізованих  форм організації та проведення виробничого  процесу на підприємствах, яка основана на ритмічному повторенні узгоджених на протязі часу основних і допоміжних операцій, які виконуються на спеціальних робочих місцях , які розміщаються по ходу технологічного процесу в ряд.

Потокове виробництво на Україні  було деякий час одним з найбільш високорозвинених. Але в нинішніх нестабільних умовах як сам верстатний парк так і способи виробництва  починають морально застарівати. Це спричинено нестачею коштів на оновлення  обладнання, розривом економічних зв’язків, станом економіки та іншими причинами, пов’язаними із цими.

Ціллю цього проекту є проектування потокової лінії механічної обробки деталі і розрахунок її техніко-економічних показників, а з основних завдань можна назвати такі:

    • визначення особливостей та переваг потокового виробництва;
    • розрахунок кількості обладнання його завантаження та ступеню синхронізації операцій технологічного процесу, вибір обладнання;
    • планування потокової лінії, побудова графіка-регламенту роботи потокової лінії і розрахунок заділів на потоковій лінії;
    • розрахунок основних і оборотних засобів дільниці, а також амортизаційного фонду;
    • розрахунок штатів потокової лінії, фондів заробітної плати, а також кошторисів витрат на утримання та експлуатацію обладнання та загальновиробничих витрат;
    • калькулювання собівартості та ціни деталі і прибутку;
    • розрахунок техніко-економічних показників потокової лінії.

1 Вихідні дані

 

Приймається, що механічна дільниця виготовляє вироби типу втулка з вертикальним отвором  і лисками з однієї сторони. Перелік  технологічних операцій та характеристика обладнання, що застосовується для  механічної обробки, наведені в таблицях 1.1 та 1.2.

Таблиця 1.1 - Перелік технологічних операцій та характеристика обладнання

№ опе-рації

Назва операції

Обладнання

Марка (орієнтовна)

Оптова ціна, грн.

Потужність двигуна, кВт

Габарити, мм

Займана площа, м2

1.

Обробка отвору і торця

2Н135

21550

4

1030×825

4,25

2.

Протяжка отвору

7Б55У

112060

17

4070×1600

26,05

3а.

Токарна обробка

1И611П

124990

3

1820×970

8,83

3б.

Токарна обробка

1Б24СБ-6К

314630

17

4330×1600

27,71

4.

Фрезерування торцевою фрезою

6Р80

43100

3

1525×1875

14,3

5.

Свердлення отвору Ø20

2Н125

17240

2,5

915×785

3,59

6.

Слюсарна обробка

Слюсарний верстат

8620

-

1000×800

4,1

7.

Миття

Мийка

12930

0,5

950×750

3,6

8.

Термічна обробка

Термопіч

25860

4

1020×950

6,2

9.

Внутрішнє шліфування

3К227А

155160

4

5815×1900

24,07

10.

Зовнішнє шліфування

3А-110В

133610

4,2

1880×2025

17,03


 

В таблиці 1.1 Мз – мінімальний розмір оплати праці робітників на поточний період. Мз=862 грн.

 

Таблиця 1.2 – Тривалість технологічних операцій

Показники

Номер операції

Розряд роботи

Значення

Річний обсяг виробництва (Nр), шт./р.

   

64000

Трудомісткість операції (tшт i), хв./шт.

1

3

6,36

2

5

2,12

3а

5

9,62

3б

5

3,72

4

6

5,14

5

3

3,46

6

2

2,68

7

1

1,92

8

4

5,5

9

6

8,54

10

6

4,28

Чиста маса деталі, кг/шт.

   

5,88

Норма витрат металу, кг/шт. (НВМ)

   

6,92

Трудомісткість виготовлення виробу, н-г/шт.

   

53,34


 

Для того, щоб визначити норму витрат металу, використовуємо коефіцієнт витрат металу, який дорівнює 0,85.

Трудомісткість  виготовлення виробу одержуємо підсумувавши десять значень трудомісткості технологічних  операцій.

 

2 ПРОЕКТУВАННЯ ПОТОКОВОЇ ЛІНІЇ МЕХАНІЧНОЇ ОБРОБКИ ДЕТАЛІ

 

2.1 Особливості та переваги потокового  виробництва

Потокове  виробництво – це виробництво, при  якому верстати розташовуються в  послідовності технологічних операцій, установлених для деталей, оброблюваних на даній верстатній лінії; найвища  форма організації виробництва  однорідної продукції, що ґрунтується  на принципах спеціалізації, прямоточності, паралельності, безперервності, пропорційності та ритмічності. Основу цього виробництва  становлять потокові лінії.

Потокова  лінія — група робочих місць, об'єднаних єдиною технологією виробництва, де послідовно здійснюється процес обробки  чи складання виробів одного або  кількох найменувань.

Однопредметні потокові лінії — потокові лінії  які створені для виготовлення однієї деталі чи виробу.

Багатопредметні потокові лінії—технологічні лінії, створені для виробництва подібних за конструкцією та технологією деталей або виробів.

Безперервно-пoтокові лінії — потокові лінії з безперервним рухом предметів праці

Перервно-потокові лінії — технологічні лінії, що передбачають різні зупинки предметів праці  для виконання робочих операцій.

Потокові  лінії з регламентованим ритмом — потокові лінії, де випуск продукції  здійснюється через заздалегідь  визначені інтервали часу.

Потокові  лінії з вільним ритмом - багатопредметні  технологічні лінії, для яких ритм визначається особливостями продукту та розміром партії, що обробляється.

Конвеєрні потокові лінії — потокові лінії, де переміщення предметів праці  здійснюється за допомогою конвеєра.

Потокові  лінії періодичної дії — лінії, що передбачають чітко визначену  зупинку конвеєра (технологічної  лінії), для виконання виробничих операцій.

Автоматичні потокові лінії — потокові лінії, оснащені сучасною робо-тизованою та комп'ютеризованою технікою. що забезпечують повну автоматизацію виробничих процесів.

Гнучке  автоматизоване виробництво — це комплекс із кількох гнучких виробничих модулів, поєднаних автоматизованою  системою управління, у якому технологічне обладнання розміщене в послідовності  виконання технологічних операцій.

Перевагами  потокового виробництва перед традиційними є такі:

  1. безперервність праці;
  2. принцип паралельності;
  3. легко планувати процес виробництва;
  4. ритмічний випуск продукції;
  5. зменшення часу на виробництво.

Головною  умовою організації безперервно-потокових  ліній (БПЛ) є забезпечення суворої  синхронізації такту потокової  лінії i тактів виконання (в безперервному  режимі) всіх операцій, пов'язаних із цією лінією. Синхронізація здійснюється в два етапи:

Попередня — виконується на стадії проектування потокової лінії (ПЛ). Вона здійснюється завдяки добору, розчленуванню та поєднанню операцій та їх окремих  частин так, щоб забезпечити рівномірне завантаження робітників (устаткування), а також добором обладнання з  відносно однаковою продуктивною. Попередня  синхронізація зазвичай здійснюється з точністю до 10—15%.

Остаточна синхронізація виконується під  час налагодження БПЛ i передбачає повну  ліквідацію перевантаження робочих  місць за рахунок удосконалення технології, використання спеціального оснащення i пристроїв, підвищення механізації, автоматизації робіт, рівня кваліфікації робітників, їх продуктивності за рахунок матеріального стимулювання та іншими подібними шляхами.

 

2.2 Розрахунок такту (τ) потокової лінії

Такт потокової  лінії – це проміжок часу, який проходе  з моменту випуску готової деталі до випуску слідуючої деталі .

Такт потокової  лінії визначається по формулі:

τ = ,                                              (2.1)

де  Фдоб – добовий фонд часу: (8х2)·60=960 хв., при 8-годинному

робочому дні в дві  зміни;

Вр – регламентовані витрати часу на технічне обслуговування

верстата, прийняти Вр=60 хв.;

Nдоб – добова програма випуску, шт.

Добова програма випуску розраховується по формулі:

,                                               (2.2)

де  Nр – задана річна програма випуску, шт.;

nрд – кількість робочих днів в році.

Nдоб = 64000 / 252 = 254 шт./доб.

τ = (960 – 60) / 254 = 3,54 хв./шт.

2.3 Розрахунок кількості обладнання, його завантаження та ступеню  синхронізації операцій технологічного  процесу

Розрахунок  кількості обладнання для кожної операції проводиться по формулі:

,                                                (2.3)

де  nрi – розрахункове число верстатів на і-тій операції, шт.;

tштi – штучний час на і-ту операцію, хв.;

τ – такт потокової лінії, хв./шт.

nр1 = 6,36 / 3,54 = 1,80 шт.          nр6 = 2,68 / 3,54 = 0,76 шт.

nр2 = 2,12 / 3,54 = 0,60 шт.    nр7 = 1,92 / 3,54 = 0,54 шт.

nр3а = 9,62 / 3,54 = 2,72 шт.    nр8 = 5,50 / 3,54 = 1,55 шт.

           nр4 = 5,14 / 3,54 = 1,45 шт.    nр9 = 8,54 / 3,54 = 2,41 шт.

 nр5 = 3,46 / 3,54 = 0,98 шт.    nр10 = 4,28 / 3,54 = 1,21 шт.

 

nр3б = 3,72 / 3,54 = 1,05 шт

 

Округляємо nрi до першого більшого або найближчого цілого числа – отримаємо прийняту кількість верстатів nпрi.

nпр1 = 2 шт. nпр6 = 1 шт.

nпр2 = 1 шт. nпр7 = 1 шт.

nпр3а = 3 шт. nпр8 = 2 шт.

nпр4 = 2 шт. nпр9 = 3 шт.

nпр5 = 1 шт. nпр10 = 2 шт.

 

nпр3б = 2 шт. 

Завантаження  обладнання ηзi визначаємо також для кожної i – ої операції по формулі:

                                     (2.4)

          ηз1 = 1,80 / 2 * 100 = 90%                 ηз6 = 0,76 / 1 * 100 = 76%

ηз2 = 0,60 / 1 * 100 = 60%                 ηз7 = 0,54 / 1 * 100 = 54%

ηз3а = 2,72 / 3 * 100 = 90,67%           ηз8 = 1,55 / 2 * 100 = 77,5%

ηз4 = 1,45 / 2 * 100 = 72,5%              ηз9 = 2,41 / 3 * 100 = 80,33%

ηз5 = 0,98 / 1 * 100 = 98%                 ηз10 = 1,21 / 2 * 100 = 60,55%  

 

ηз3б = 1,05 / 2 * 100 = 52,5%        

 

 

Таблиця 2.1 - Розрахунок обладнання на потоковій  лінії

А

№ операції

Назва операції

tштi, хв.

nрi,шт.

nпрi, шт.

ηзі, %

tштi/nпрi

Ступінь несинхро-нізації, Сі

1

Обробка отвору і торця

6,36

1,80

2

90

3,18

0,18

2

Протяжка отвору

2,12

0,60

1

60

2,12

-0,21

3а

Токарна обробка

9,62

2,72

3

90,67

3,21

0,19

4

Фрезерування торцевою фрезою

5,14

1,45

2

72,5

2,57

-0,04

5

Свердлення отвору Ø20

3,46

0,98

1

98

3,46

0,29

6

Слюсарна обробка

2,68

0,76

1

76

2,68

-0,003

7

Миття

1,92

0,54

1

54

1,92

-0,29

8

Термічна обробка

5,5

1,55

2

77,5

2,75

0,02

9

Внутрішнє шліфування

8,54

2,41

3

80,33

2,85

0,06

10

Зовнішнє шліфування

4,28

1,21

2

60,5

2,14

-0,2

Разом

49,62

14,02

18

759,5

26,88

-0,003


          Б

№ операції

Назва операції

tштi, хв.

nрi,шт.

nпрi, шт.

ηзі, %

tштi/nпрi

Ступінь несинхро-нізації, Сі

1

Обробка отвору і торця

6,36

1,80

2

90

3,18

0,34 

2

Протяжка отвору

2,12

0,60

1

60

2,12

-0,11

3б

Токарна обробка

3,72

1,05

2

59,5

1,86

-0,22

4

Фрезерування торцевою фрезою

5,14

1,45

2

72,5

2,57

0,08

5

Свердлення отвору Ø20

3,46

0,98

1

98

1,73

-0,27

6

Слюсарна обробка

2,68

0,76

1

76

2,68

0,12

7

Миття

1,92

0,54

1

54

1,92

-0,19

8

Термічна обробка

5,5

1,55

2

77,5

2,75

0,16

9

Внутрішнє шліфування

8,54

2,41

3

80,33

2,85

0,19

10

Зовнішнє шліфування

4,28

1,21

2

60,5

2,14

-0,1

Разом

43,72

12,35

17

728,33

23,8

0 


 

Середнє завантаження обладнання ηз сер розраховується по формулі:

,                                              (2.5)

де  m – число операцій.

ηз серА = 14,02 / 18 = 0,78

ηз серБ = 12,35 / 17 = 0,73

 

Ступінь несинхронізації  операцій розраховується по формулі:

,                                                  (2.6)

де   – робочий такт на і-тій операції;

 – середній робочий такт  потокової лінії. 

Середній робочий  такт потокової лінії знаходиться  по формулі:

                                    (2.7)

а= 26,88 / 10 = 2,69

С1 = (3,18 – 2,69) / 2,69 = 0,18

С2 = (2,12 – 2,69) / 2,69 = -0,21

С3а = (3,21 – 2,69) / 2,69 = 0,19

С4 = (2,57 – 2,69) / 2,69 = -0,04

 С5 = (3,46 – 2,69) / 2,69 = 0,29

                                     С6 = (2,68 – 2,69) / 2,69 = -0,003

С7 = (1,92 – 2,69) / 2,69 = -0,29

С8 = (2,75 – 2,69) / 2,69 = 0,02

С9 = (2,85 – 2,69) / 2,69 = 0,06

С10 = (2,14 – 2,69) / 2,69 = -0,2

 

б= 23,8 / 10 = 2,38

С1 = (3,18 – 2,38) / 2,38 = 0,34

С2 = (2,12 – 2,38) / 2,38 = -0,11

 С3б = (1,86 – 2,38) / 2,38 = -0,22

С4 = (2,57 – 2,38) / 2,38 = 0,08

 С5 = (1,73 – 2,38) / 2,38 = -0,27

                                    С6 = (2,68 – 2,38) / 2,38 = 0,12

С7 = (1,92 – 2,38) / 2,38 = -0,19

С8 = (2,75 – 2,38) / 2,38 = 0,16

С9 = (2,85 – 2,38) / 2,38 = 0,19

С10 = (2,14 – 2,38) / 2,38 = -0,1

 

По отриманих  результатах будується графік синхронізації  операцій (рисунок 2.1) і графік завантаження обладнання (рисунок 2.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Вибір обладнання

Вибір обладнання на практиці здійснюється одночасно з проектуванням технологічного процесу. При цьому найчастіше орієнтуються на наявний склад обладнання. При  виборі обладнання в проекті необхідно  враховувати наступне:

  1. можливість установки і обробки деталі на верстаті. Для цього зіставляються розміри деталі і основні розміри верстата. Для свердлувального верстата, наприклад, основним розміром є діаметр – найбільший діаметр свердлування. Для токарного верстата – висота центрів та відстань між центрами. Радіус деталі не може перевищувати висоту центрів, а довжина деталі – відстань між центрами;
    1. вартість верстата; потрібно використовувати обладнання з меншою

ціною.

Вибір верстатів звичайно треба  проводити по прейскуранту оптових  цін на металорізальні верстати. В  проекті можна скористатися даними таблиці 1.1. Потім складається відомість  обладнання на потоковій лінії (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 - Відомість обладнання на потоковій  лінії

        А

Назва операції

Модель верстата

Габаритні розміри верстата, мм

Кіль-кість верстатів

Ціна, грн.

Потужність двигунів, кВт

одного верстата

Всього

одного верстата

всього

1 Обробка отвору і торця

2Н135

1030×825

2

21550

43100

4

8

2 Протяжка отвору

7Б55У

4070×1600

1

112060

112060

17

17

3а Токарна обробка

1И611П

1820×970

3

124990

374970

3

9

4 Фрезерування торцевою фрезою

6Р80

1525×1875

2

43100

86200

3

6

5 Свердлення отвору Ø20

2Н125

915×785

1

17240

17240

2,5

2,5

6 Слюсарна обробка

Слюсарний верстат

1000×800

1

8620

8620

-

-

7 Миття

Мийка

950×750

1

12930

12930

0,5

0,5

8 Термічна обробка

Термопіч

1020×950

2

25860

51720

4

8

9 Внутрішнє шліфування

3К227А

5815×1900

3

155160

465480

4

12

10 Зовнішнє шліфування

3А-110В

1880×2025

2

133610

267220

4,2

8,4

Разом

-

-

18

-

1439540

-

71,4


 

    Б

Назва операції

Модель верстата

Габаритні розміри верстата, мм

Кіль-кість верстатів

Ціна, грн.

Потужність двигунів, кВт

одного верстата

Всього

одного верстата

всього

1 Обробка отвору і торця

2Н135

1030×825

2

21550

43100

4

8

2 Протяжка отвору

7Б55У

4070×1600

1

112060

112060

17

17

3б Токарна обробка

1Б24СБ-6К

4330×1600

2

314630

629260

17

34

4 Фрезерування торцевою фрезою

6Р80

1525×1875

2

43100

86200

3

6

5 Свердлення отвору Ø20

2Н125

915×785

1

17240

17240

2,5

2,5

6 Слюсарна обробка

Слюсарний верстат

1000×800

1

8620

8620

-

-

7 Миття

Мийка

950×750

1

12930

12930

0,5

0,5

8 Термічна обробка

Термопіч

1020×950

2

25860

51720

4

8

9 Внутрішнє шліфування

3К227А

5815×1900

3

155160

465480

4

12

10 Зовнішнє шліфування

3А-110В

1880×2025

2

133610

267220

4,2

8,4

Разом

-

-

18

-

1693830

-

96,4

Проектування потокової лінії механічної обробки деталi