Прогнози стихійних природніх явищ та надзвичайних ситуацій

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

,,УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ’’

ГЕОГРАФІЧНИЙ  ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ТУРИЗМУ 
 
 

ПРОГНОЗИ  СТИХІЙНИХ ПРИРОДНІХ ЯВИЩ ТА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 
 

Науковий  керівник:

науковий  ступінь, наукове звання

Прізвище  та ініціали 
 

Захист __________  роботи

____ _________________ 2012 р. 
 

Оцінка захисту __________ 
 
 

Ужгород − 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….…4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ МИРНОГО ТА ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ……………………………………...6

1.1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАДЗВИЧАСНИХ СИТУАЦІЙ МИРНОГО ЧАСУ ……………………………………………………………….8

1.2 ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ………………………………………………………….22

ВИСНОВКИ  ДО РОЗДІЛУ 1………………………………………………….32

РОЗДІЛ  2. ПРОГНОЗУВАННЯ І ОЦІНКА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

2.1 ПРОГНОЗУВАННЯ МОЖЛИВОЇ РАДІАЦІЙНОЇ СИТУАЦІЇ……33

2.2 ОЦІНКА ТА ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК ХІМІЧНО-НЕБЕЗПЕЧНОЇ СИТУАЦІЇ ……………………………………………………………………...35

ВИСНОВОК  ДО РОЗДІЛУ 2………………………………………....………42

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ КЛІМАТИЧНОГО СТАНУ УКРАЇНИ ЯК ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ…….44

3.1.ОЦІНКА  ПРИРОДНІХ УМОВ ЗАКАРПАТТЯ ТА  ПОГІРШЕННЯ ЇХ СТАНУ…………………………………………………………………………..52

3.2.ПРОПОЗИЦІЇ  ЩОДО ПОКРАЩЕННЯ СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО  СЕРЕДОВИЩА………………………………………………………………...62

ВИСНОВОК  ДО РОЗДІЛУ 3………………………………………………...66

ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ………………………………………………….67

СПИСОК  ВИКОРЕСТАННИХ ДЖЕРЕЛ …………………………..…68

ВСТУП

    Актуальність теми дослідження обумовлена важливим значенням контролю у сфері захисту населення від наслідків аварій та надзвичайних ситуацій. Державний контроль завжди виступає ефективним засобом вирішення тих суспільних проблем та протиріч, які становлять потенціальну загрозу стабільному розвитку суспільства та держави, але ще не досягли такої «критичної маси», яка дозволить вибухнути соціальному конфлікту. Умови проведення в Україні адміністративної реформи та ті соціальні зміни, що відбулися в українському суспільстві потребують досконалого вивчення суспільних відносин у сфері захисту населення від наслідків аварій та надзвичайних ситуацій, вдосконалення існуючих організаційно-правових форм державного контролю у згаданій сфері, формування нового виваженого підходу до явища надзвичайної ситуації та захисту населення від його наслідків тощо. Недосконалість сучасної системи державного контролю з огляду на європейські прагнення України, недостатня розробленість його методології, форм та методів призводить до зменшення ефективності профілактики надзвичайних ситуацій, зростання кількості надзвичайних ситуацій та збитків від них, незадоволення населення діяльністю державних органів, а також є однією з основних причин виникнення надзвичайних ситуацій та негативних наслідків від них.

     Актуальність  дослідження зумовлена також фактичною відсутністю комплексних розробок у сфері захисту населення від наслідків аварій та надзвичайних ситуацій здійснених на сучасному етапі адміністративної реформи і практичної значимістю розглядаємих питань, вирішення яких потребує вдосконалення системи державного контролю в Україні.

       Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі чинного законодавства України та узагальнень практики його реалізації здійснити аналіз змісту та підстав формування надзвичайних ситуацій та державного контролю у сфері захисту населення від наслідків , визначити особливості його механізму, основні пріоритети у його розвитку та реформуванні, що дозволить вдосконалити діяльність органів державного контролю та сформувати пропозиції про внесення змін до діючого законодавства. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі основні задачі:

• проаналізувати виникнення надзвичайних ситуацій в Україні;
• виявити й дослідити окремі елементів механізму надзвичайних ситуацій та зясувати значення державного контролю у сфері захисту населення від їх наслідків
• узагальнити іноземний досвід захисту населення від наслідків та надзвичайних ситуацій;
• проаналізувати проблеми та напрямки вдосконалення захисту від надзвичайних ситуацій;
• розробити пропозиції щодо вдосконалення

Об’єктом  дослідження є суспільні відносини  та стан навколишнього природного середовища.Предметом дослідження –надзвичайні ситуації та передумови їх виникнення .

     Методологічну основу дослідження складають складають  положення і висновки теорії пізнання соціальних, в тому числі і державно-правових явищ.

     Практичне значення одержаних результатів  полягає в тому, що дослідження  розширює та поглиблює уявлення про  сутність, підстави, зміст  надзвичайних ситуацій і процедури державного контролю у сфері захисту населення від них. Висновки з дослідження можуть стати методологічною основою для подальшої розробки проблем захисту населення від наслідків аварій та надзвичайних ситуацій у межах правових, економічних, політичних, соціальних та філософських досліджень, у правотворчій та провозастосовчій діяльності.

     РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ МИРНОГО ТА ВІЙСЬКОВОГО ЧАСУ

       У федеральному законі "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій (НС) природного і техногенного характеру" ЧС визначається як "обстановка на певній території (акваторії), що склалася в результаті аварії, небезпечного природного явища, катастрофи, стихійного чи іншого лиха, які можуть спричинити або спричинили за собою людські жертви, шкоду здоров'ю людей або навколишньому природному середовищу, значні матеріальні втрати та порушення умов життєдіяльності людей ".

Аварія - надзвичайна подія техногенного характеру, сталося з конструктивних, виробничих, технологічних або експлуатаційних  причин або через випадкових зовнішніх  впливів і полягає у пошкодженні, виході з ладу, руйнуванні технічних  пристроїв або споруд.

Виробнича або транспортна катастрофа - велика аварія, що призвела за собою людські  жертви, значний збиток і інші важкі  наслідки.

Небезпечне  природне явище - стихійне подія природного походження, яке за своєю інтенсивністю, масштабом поширення 

і тривалості може викликати негативні наслідки для життєдіяльності людей, економіки  і природного середовища.

Стихійне  лихо - катастрофічне природне явище (або процес), яке може викликати  численні людські жертви, значні матеріальну  шкоду та інші тяжкі наслідки.

Екологічне  лихо (екологічна катастрофа) - надзвичайна  подія особливо великих масштабів, викликане зміною (під впливом  антропогенних факторів) стану суші, атмосфери, гідросфери і біосфери і  негативно вплинуло на здоров'я людей, їхню духовну сферу, місце існування, економіку або генофонд. Екологічні лиха часто супроводжуються незворотними змінами природного середовища.

Надзвичайні події, що лежать в основі НС, можна  класифікувати за:

1. ознаками  прояву (тип і вид);

2. характером  вражаючих факторів або джерел  небезпеки (теплові, хімічні, радіаційні, біологічні і т.д.);

3.Место  виникнення (конструктивні, виробничі,  експлуатаційні, погодні, геофізичні  та ін);

4. інтенсивності  протікання; масштабами впливу (ураження);

5. характером  впливу на основні об'єкти поразки  (руйнування, зараження, затоплення  тощо);

6. змістом  і характером наслідків; довготривалості  і оборотності наслідків і  т.д.  
 
 
 
 
 
 

1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАДЗВИЧАСНИХ СИТУАЦІЙ МИРНОГО ЧАСУ

       Для практичних потреб загальну класифікацію НС найкраще будувати за типами та видами лежать в їх основі надзвичайних подій. Вона розкриває сутність явищ, що відбуваються при надзвичайних подіях і значною мірою визначають складаються НС.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру 

Транспортні аварії (катастрофи):

• аварії товарних поїздів;

• аварії пасажирських поїздів, поїздів метрополітенів;

• аварії морських і річкових вантажних суден;

• аварії (катастрофи) річкових і морських пасажирських судів;

• авіакатастрофи в аеропортах, населених пунктах;

• авіакатастрофи поза аеропортів, населених пунктів;

• аварії (катастрофи) на автошляхах (великі автомобільні катастрофи);

• аварії транспорту на мостах, залізничних  переїздах і в тунелях;

• аварії на магістральних трубопроводах.

Пожежі, вибухи, загроза вибухів:

• пожежі (вибухи) в будівлях, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових  об'єктів;

• пожежі (вибухи) на об'єктах видобутку, переробки  та зберігання легкозаймистих, горючих  та вибухових речовин;

• пожежі (вибухи) на транспорті;

• пожежі (вибухи) в шахтах, підземних та гірничих виробках, метрополітенах;

• пожежі (вибухи) в будівлях та спорудах житлового, соціально-побутового, культурного  призначення;

• пожежі (вибухи) на хімічно небезпечних  об'єктах;

• пожежі (вибухи) на радіаційно-небезпечних  об'єктах;

• виявлення  невзорвавшихся боєприпасів;

• втрата вибухових речовин (боєприпасів).

Аварії  з викидом (загрозою викиду) аварійно хімічно небезпечних речовин (АХОВ):

• аварії з викидом (загрозою викиду) АХОВ при  їх виробництві, переробці або зберіганні (поховання);

• аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) АХОВ;

• утворення  та розповсюдження АХОВ в процесі  хімічних реакцій, що почалися в результаті аварії;

• аварії з хімічними боєприпасами;

• втрата джерел АХОВ.

Аварії  з викидом (загрозою викиду) радіоактивних  речовин (РВ):

• аварії на АЕС, атомних енергетичних установках виробничого і дослідного призначення  з викидом (загрозою викиду) РВ;

топливного  цикла; • аварії з викидом (загрозою викиду) на підприємствах ядерно - паливного  циклу;

• аварії транспортних засобів і космічних  апаратів з ядерними установками  або вантажем РВ на борту;

• аварії при промислових та випробувальних ядерних вибухах з викидом (загрозою викиду) РВ;

• аварії з ядерними боєприпасами в місцях їх зберігання, експлуатації та установки;

• забруднення  місцевості при втраті джерел РВ при  їх зберіганні, транспортуванні і  експлуатації.

Аварії  з викидом (загрозою викиду) біологічно небезпечних речовин:

• аварії з викидом (загрозою викиду) БОВ на підприємствах і в науково-дослідних  установах (лабораторіях);

• аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) БОВ;

• втрата БОВ.

Раптове обвалення будівель, споруд:

• обвалення  елементів транспортних комунікацій;

• обвалення  виробничих будівель і споруд;

• обвалення  будинків і споруд житлового, соціально-побутового та культурного призначення.

Аварії  на електроенергетичних системах:

• аварії на автономних електростанціях з  тривалим перервою електропостачання  споживачів;

• аварії на електроенергетичних системах (мережах) з довготривалим перервою електропостачання  основних споживачів або великих  територій;

• вихід  з ладу транспортних електроконтактних  мереж.

Аварії  на комунальних системах життєзабезпечення:

• аварії в каналізаційних системах з масовим  викидом забруднюючих речовин;

• аварії на теплових мережах (системах гарячого водопостачання) у холодну пору року;

• аварії в системах постачання населення  питною водою;

• аварії на комунальних газопроводах.

Аварії  на очисних спорудах:

• аварії на очисних спорудах стічних вод  промислових підприємств з масовим  викидом забруднюючих речовин;

• аварії на очисних спорудах промислових  газів з масовим викидом забруднюючих речовин.

Гідродинамічні  аварії:

• прориви  гребель (дамб, шлюзів, перемичок та інших) з утворенням хвиль прориву  та катастрофічних затоплень;

• прориви  гребель (дамб, шлюзів, перемичок та інших), які спричинили змив родючих  грунтів чи відкладення наносів  на великих територіях.

Надзвичайні ситуації природного характеру 

Геофізичні  небезпечні явища:

• землетрусу;

• виверження вулканів.

Геологічні  небезпечні явища:

• зсуви;

• сіли;

• обвали, осипи;

• лавини;

• схиловий змив;

• осідання лесових порід;

• осідання (провал) земної поверхні в результаті карсту;

• аброзія (руйнування хвилями прибою), ерозія (процес руйнування грунтів водними  потоками);

• Куруме (скупчення брил, що рухаються по схилу від вивітрювання);

• пилові бурі.

Метеорологічні  та агрометеорологічні небезпечні явища:

• бурі (9-11 балів);

• урагани (12-15 балів);

• смерчі, торнадо;

• шквали;

• великий  град;

• сильні: дощ (злива), снігопад, ожеледь, мороз, завірюха;

• сильна спека;

• сильний  туман;

• посуха, суховій;

• заморозки.

Морські гідрологічні небезпечні явища:

• тропічні циклони (тайфуни);

• цунамі;

• сильне коливання рівня моря;

• обмерзання суден і портових споруд;

• відрив прибережних льодів.

Гідрологічні  небезпечні явища:

• високі рівні води (повені);

• повінь;

• дощові паводки;

• затори та зажори (скупчення льоду в руслі  річки під час льодоходу);

• вітрові  нагони;

• низькі рівні води.

Природні  пожежі:

• лісові пожежі;

• пожежі степових та хлібних масивів;

• торф'яні  пожежі;

• підземні пожежі горючих копалин.

Інфекційна  захворюваність людей, тварин, ураження рослин

хворобами і шкідниками:

• групові  випадки небезпечних інфекційних  захворювань;

• епідемії, пандемії;

• інфекційні захворювання людей, тварин невиявленої  етіології (причини);

• епізоотії (масові інфекційні захворювання тварин);

• епіфототіі (масове інфекційне захворювання рослин);

• масове поширення шкідників.

Надзвичайні ситуації екологічного характеру, пов'язані  зі зміною стану суші (грунту, надр, ландшафту).  

Надзвичайні ситуації, пов'язані зі зміною складу атмосфери:

• різка  зміна погоди або клімату в  результаті антропогенного діяльності;

• перевищення  гранично допустимих концентрацій шкідливих  домішок в атмосфері;

• кисневий голод у містах;

• освіта великої зони кислотних опадів;

• руйнування озонового шару атмосфери.

Надзвичайні ситуації, пов'язані зі зміною стану  біосфери:

• зникнення  видів тварин, рослин;

• загибель рослинності на великій території;

• різка  зміна здатності біосфери до відтворення  відновлюваних ресурсів;

• масова загибель тварин.

НС поділяються  на локальні, місцеві, територіальні, регіональні, федеральні і транскордонні.

Ліквідація  НС здійснюється силами і засобами підприємств, установ і організацій, незалежно від їх організаційно-правової форми (далі іменуються - організації), органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади суб'єктів , на території яких склалася НС, під керівництвом відповідних комісій з надзвичайних ситуацій ( КЧС). Ліквідація локальної НС здійснюється силами і засобами організацій. Ліквідація місцевої НС здійснюється силами і засобами органів місцевого самоврядування. Ліквідація територіальної НС здійснюється силами і засобами органів виконавчої влади суб'єкта . Ліквідація регіональної та федеральної НС здійснюється силами і засобами органів виконавчої влади суб'єктів , що опинилися в зоні НС.

Радіаційно-небезпечні об'єкти (РОО) - це підприємства (об'єкти), при аварії на яких або при руйнуванні яких можуть відбутися масові радіаційні ураження людей, тварин, рослин і радіоактивне зараження навколишнього середовища. топливного цикла, предприятия по изготовлению ядерного топлива, переработке его  отходов и их захоронению; научно-исследовательские  и проектные организации, имеющие  ядерные установки и стенды; транспортные ядерные установки; военные объекты. До них відносяться підприємства ядерно - паливного циклу, підприємства з виготовлення ядерного палива, переробки  його відходів і їх захоронення; науково-дослідні і проектні організації, які мають  ядерні установки та стенди; транспортні  ядерні установки; військові об'єкти. Потенційна небезпека таких підприємств  визначається кількістю РВ, яке може надійти в навколишнє середовище в результаті аварії на ньому.

Розрізняють чотири фази розвитку радіаційної аварії:

1. Початкова  - період часу, що передує початку  викиду радіонуклідів у навколишнє  середовище або період виявлення  можливості опромінення населення; 

2. Рання  - період власне викиду РВ в  навколишнє середовище або формування  радіаційної обстановки безпосередньо  під впливом їх викиду в  місцях проживання населення  (тривалість фази може бути  від декількох хвилин до декількох  діб);

3. Проміжна - період, протягом якого немає  додаткового надходження радіонуклідів  з джерела викиду, приймають рішення  про здійснення раніше спланованих  і нових заходів радіаційного  захисту людей; 

4. Пізня  (відновлювальна) - період повернення  до умов нормальної життєдіяльності  населення. Вона може тривати  від декількох тижнів до декількох  років і навіть десятиріч, в  залежності від потужності та  радіонуклідного складу викиду, характеристик і розмірів забрудненого  району, ефективності заходів радіаційного  захисту. При радіаційних аваріях  з викидом РВ навколишнє середовище  забруднюється продуктами розподілу  урану і плутонію (найчастіше  більше двох десятків радіонуклідів).

Особливу  небезпеку становлять радіонукліди хімічних елементів, які активно  беруть участь у фізіологічних процесах, що відбуваються в організмі. Це, перш за все, короткоживучий йод-131 з періодом напіврозпаду 8,5 доби, попадання якого  в організм викликає порушення діяльності щитовидної залози і потім всіх органів  внутрішньої секреції. Небезпеку  становлять довгоживучі ізотопи: цезію-137 з періодом напіврозпаду - 30 років; стронцію-90 з періодом напіврозпаду 27 років, плутонію-239 з періодом 410 років, попадання яких в організм викликає порушення роботи кровотворної системи і білокрів'я.

У ході радіаційної аварії, як результат  градації її наслідків, утворюються  зони, які мають різну ступінь  небезпеки для здоров'я людей  і характеризуються тієї чи іншої  дозою опромінення:

- Зона  відчуження (надзвичайно небезпечна  радіоактивне забруднення, - територія,  найбільш інтенсивно забруднена  довгоживучими радіонуклідами, з  якої населення евакуюється. Межі  зони наносять на карту чорним  кольором. Поглинена зона на вищій  кордоні складе 14 рад / год; 

- Зона  відселення (небезпечне радіоактивне  забруднення) - територія за межами  зони відчуження, поглинена доза  на зовнішньому кордоні складе 4,2 рад / год, межі зони наносять  на карту коричневим кольором;

- Зона  проживання з правом на відселення (сильне радіоактивне забруднення) - частина території зон відчуження  і відселення, поглинена доза  на зовнішньому кордоні складе 1,4 рад / год, на карту кордону  завдають зеленим кольором;

- Зона  проживання з пільгово-економічним  статусом - частина території за  межами зон відселення та проживання  з правом на відселення, поглинена  доза на зовнішньому кордоні  складе 0,14 рад / год, межа зони  наноситься на карту синім  кольором;

- Зона  радіоактивної небезпеки (зона  радіаційної аварії) - територія,  на якій можуть бути перевищені  граничні дози, встановлені НРБ-96, поглинена доза на зовнішній  межі зони може досягти 0,014 рад / год, на карту межі зони  наносять червоним кольором і  позначають буквою "М".

Хімічно небезпечним об'єктом (ХНО) вважають об'єкт, при аварії або руйнуванні якого можуть відбутися масові ураження людей, тварин і рослин сильно діючими  отруйними речовинами (СДОР). Головний вражаючий фактор - хімічне зараження  приземного шару атмосфери. Можливо  також зараження водних джерел, грунту, рослинності і т.д.

Всі ХОО  ділять на ступені небезпеки:

• перша  ступінь - якщо при аварії на об'єкті в зону ураження може потрапити більше 75 тис. чоловік;

• другий ступінь - якщо при аварії в зону ураження може потрапити 40? 75 тис. чоловік;

• третій ступінь - якщо в зоні ураження може опинитися до 40 тис. чоловік.

СДОР, в  залежності від агрегатного стану, вимагають різних способів зберігання і транспортування.

1. Рідкі  леткі речовини (хлор, аміак, окис  вуглецю та ін) зберігають і  транспортують під тиском, деякі  леткі рідкі речовини (синильна  кислота, дихлоретан) можна зберігати  і транспортувати в ємностях  без тиску. 

2. Сипучі  і тверді СДОР зберігають і  транспортують в спеціальній  тарі (бочки, ящики, контейнери).

Руйнування  або пошкодження ємності або  комунікацій з СДОР служать джерелом утворення зони хімічного зараження (ЗХЗ) і вогнищ хімічного ураження (ОХП).

Зона  хімічного зараження включає  місце безпосереднього розливу  СДОР і територію, над якою поширилася хмара з парами СДОР на вражаючих  концентраціях. ЗХЗ характеризується глибиною (Г), шириною (Ш) і площею (S). Осередком хімічного ураження називається  територія, в межах якої в результаті впливу СДОР відбулися масові ураження людей, тварин і рослин. У ЗХЗ може бути один або кілька ОХП.

Розміри ЗХЗ і ОХП залежать:

• від  концентрації, типу та кількості СДОР;

• метеоумов (ступінь вертикальної стійкості  повітря, швидкість і напрямок приземного вітру);

• рельєфу  місцевості;

• щільності  забудови.

Зона  можливого зараження - площа території, в межах якої під впливом зміни  напрямку вітру може переміщатися хмара  СДОР. У залежності від швидкості  руху повітря зона можливого зараження  хмарою СДОР на картах (схемах) обмежується  колом, півколом чи сектором, які мають  кутові розміри і радіус, рівний глибині зараження Г. Центр окружності, півкола або сектора збігаються з джерелом зараження.

З метою  попередження виникнення аварій на ХОО  необхідно передбачати:

• зниження запасів СДОР на об'єктах;

• вдосконалення  протиаварійного захисту;

• підвищення надійності обладнання;

• розміщення ХОО на безпечну відстань від житлової забудови та інших об'єктів;

• дотримання правил безпеки при транспортуванні  СДОР;

• більш  дрібне затарювання СДОР.

З НС техногенного характеру найбільш поширені пожежі і вибухи.

Найчастіше  вони відбуваються на пожежо-і вибухонебезпечних  об'єктах. До таких об'єктів належать:

• нафтопереробні та хімічні об'єкти, бензосклади;

• виробництва  з утворенням вугільного пилу, деревної муки, синтетичного каучуку і т.д.;

• лісопильні, деревообробні, столярні цехи, склади різних масел;

• підприємства порошкової металургії;

• металеві виробництва, термічні цеху, котельні;

• об'єкти переробки і зберігання горючих  матеріалів.

За своєю  потенційної небезпеки ці об'єкти поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д). [1,2]

Стихійні лиха за природою виникнення і викликається збитку можуть бути найрізноманітнішими і викликати численні людські жертви, значну матеріальну шкоду та інші тяжкі наслідки.

До них  відносяться:

• землетрусу;

• виверження вулканів;

• затоплення і повені;

• цунамі;