Прогнозування фінансових результатів ВАТ «Півн ГЗК»

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ 1. Теоретично-методичні  засади формування, оцінки та прогнозування фінансових результатів підприємства

1.1. Економічна сутність  фінансових результатів підприємства

1.2. Інформаційна база аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

1.3. Методика аналізу  фінансових результатів підприємства

Розділ 2. Аналіз формування фінансових результатів ВАТ «Півн.ГЗК»

2.1. Характеристика ВАТ  «Півн ГЗК» та аналіз його  фінансово-економічних показників

2.2. Аналіз фінансової  стійкості ВАТ «Півн ГЗК»

2.3. Аналіз структури  і динаміки фінансових результатів  ВАТ «Півн ГЗК»

2.4. Аналіз показників  рентабельності ВАТ «Півн ГЗК»

Розділ 3.Прогнозування  фінансових результатів ВАТ «Півн  ГЗК»

3.1.Теоретичні аспекти  прогнозування ВАТ «Півн ГЗК»

3.2.Оцінка ефективності прогнозованих показників ВАТ «Півн ГЗК»

Висновоки

Список використаних джерел

Додатки

 

ВСТУП

 

Неодмінною складовою  переходу України до ринкових відносин є створення нових підприємницьких  структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумовив еволюцію відносин власності і типів суб'єктів господарювання в напрямку забезпечення їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень привернули суттєву увагу до дослідження теоретичних та практичних проблем подальшого розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так і приватного сектора економіки України.

Методи оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства постійно вдосконалюються по мірі настання змін в економічному середовищі нашої держави. Нові ідеї та принципи в цій сфері в першу чергу доходять до користувачів періодичних економічних видань, які також використовувались під час підготовки випускної роботи.

Економічний аналіз фінансового  стану підприємства використовує весь комплекс доступної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але й собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотриманням розділів бізнес-плану.

Метою даної роботи є  вивчення теоретичних основ і  економічної сутності оцінки та прогнозування фінансових результатів підприємства, а також дослідження сучасних методів проведення оцінки та прогнозування на підприємствах України. В першому розділі досліджуються теоретичні аспекти аналізу фінансових результатів підприємства, розглядається платоспроможності та ліквідності підприємства, а також вивчається інформаційно-правова база проведення аналізу фінансового стану підприємства. Другий розділ роботи буде присвяченно  оцінці та прогнозуванню діяльності ВАТ «Півн ГЗК», що дозволяє відповісти на запитання: наскільки правильно підприємство здійснювало управління фінансовими ресурсами протягом досліджуваного періоду. У третьому розділі описуються найважливіші шляхи покращення фінансового стану досліджуваного підприємства.

Для досягнення  мети випускної роботи буде вирішено наступні завдання:

-дослідження сучасних  методів проведення фінансового  аналізу на підприємстві ВАТ  «ПівнГЗК»;

-управління фінансовими  ресурсами протягом досліджуваного  періоду;

-покращення фінансового  стану досліджуваного підприємства.

Завданням цієї роботи є  не лише суто теоретичний опис, але  й практичне застосування методів  аналізу фінансового стану підприємства у виробничій практиці підприємств  України, на прикладі ВАТ «Півн ГЗК».

 

Проблемі дослідження  фін. рез. Приділяється велика увага таких економістів як: А.О. Альський, О.Ф. Андрійко, І.А. Андреєв, О.О. Анісімов, В.Г. Афанасьєв.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД  ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1. Економічна сутність  операційного прибутку підприємства

 

За умов переходу економіки  України до ринкових відносин, суттєвого  розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного  та якісного аналізу фінансового  стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності, оздоровлення підприємств та виходу їх з кризового стану.

Суттєва роль у вирішенні  цих питань належить фінансовому  аналізу.

Фінансовий аналіз - це один з методів спостереження та пристосування до умов ринку, що змінюється.

Сьогодні, коли підприємство самостійно обирає собі постачальників і покупців, має право надавати позички іншим підприємствам, вкладати свої кошти в їхні статутні капітали, купувати акції та інші цінні папери різних підприємств, посилюється значення фінансового аналізу.

В традиційному розумінні  сутність фінансового аналізу складається  в оцінці та прогнозуванні фінансового  стану підприємства за даними бухгалтерської звітності та обліку.

Фінансовий аналіз є  одним з головних елементів фінансової політики підприємства.

Для забезпечення якісного та детального фінансового аналізу  необхідно оволодіти загальними концептуально-методичними принципами у підходах і трактуваннях фінансового аналізу.

Фінансовий аналіз –  це процес дослідження фінансового  стану та основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою  виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного  розвитку. Це засіб накопичення, трансформації й використання інформації фінансового характеру.

Фінансовий аналіз є  суттєвим елементом фінансового  менеджменту та аудиту.

Фінансовий аналіз є  прерогативою найвищої ланки управлінських  структур підприємства, здібних впливати на формування фінансових ресурсів і на потоки грошових коштів, ефективності управлінських рішень, пов’язаних з визначенням ціни продукції; заміною устаткування чи технології, економічного зростання підприємства.

Фінансовий аналіз є  частиною загального, повного аналізу  господарської діяльності, який складається з двох тісно взаємопов’язаних розділів:

• фінансовий аналіз;
• управлінський аналіз (рис.1.1.).

Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємства в сучасних умовах існування різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об’єктивного аналізу фінансового стану підприємств.

Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Враховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий аналіз є  основою для управління фінансами  підприємства. В узагальненому виді він включає в себе три головних напрямки:

1) оцінка фінансових  потреб підприємства;

2) розподіл потоків  грошових коштів в залежності  від конкретних планів підприємства, визначення додаткових обсягів  залучення фінансових ресурсів  та визначення каналів їх одержання  - кредити, пошук внутрішніх резервів, додатковий випуск акцій, облігацій;

3) забезпечення системи  фінансової звітності, яка б  об'єктивно відображала процеси  та забезпечувала контроль за  фінансовим становищем підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Схема аналізу  господарської діяльності підприємства.

Фінансовий аналіз вирішує  питання поточного руху фінансових ресурсів, їх формування та використання, поточного та довгострокового планування діяльності. Він є засобом поєднання  фінансового та загального менеджменту в частині аналізу, фінансового забезпечення стратегії підприємства.

Без фінансового аналізу  неможливе планування, прогнозування, бюджетування, ефективне розміщення фінансових ресурсів, аудит.

Таким чином, фінансовий аналіз має важливе значення в економічній діяльності підприємства. Він дозволяє:

1) вишукувати резерви  поліпшення фінансового стану  підприємства;

2) об’єктивно оцінювати  раціональність використання усіх  видів фінансових ресурсів;

3) своєчасно   вживати   заходи  щодо   підвищення  платоспроможності підприємства;

4) забезпечувати оптимальний  виробничий та соціальний розвиток  колективу за рахунок використання  виявлених в ході аналізу резервів;

5) забезпечити розробку  плану фінансового оздоровлення  підприємства.

Фінансові результати відображають мету підприємницької діяльності, її доходність і є вирішальними для підприємства. Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів.

У ринковій економіці  метою будь-якого підприємства є  отримання прибутку. На підставі розміру  отриманих доходів визначається економічна стратегія підприємства з питань управління матеріальними  трудовими та фінансовими ресурсами, а також із питань, пов’язаних із інвестуванням у розвиток підприємства.

Прибуток – це частина  виручки, що залишається після відшкодування  усіх затрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

З розвитку ринкових відносин відбувається розширення традиційного розуміння прибутку, що зводився до різниці між доходами і витратами. В економічній теорії та господарській практиці розрізняють економічний прибуток, бухгалтерський прибуток і нормальний прибуток.

Загальний дохід = Економічний  прибуток

+

економічні витрати = явні + неявні

витрати, включаючи нормальний

прибуток

Бухгалтерський прибуток

+

бухгалтерські витрати =

явні витрати       (1.1)

Валовий прибуток являє  собою суму прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), основних фондів, іншого майна підприємства і доходів від позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат по цих операціях:

Пв = Прп + Прф + Ппз       (1.2)

Балансовий прибуток включає три основні елементи:

прибуток (збиток) від  реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

прибуток (збиток) від  реалізації основних засобів, їхнього  вибуття, реалізації іншого майна підприємства;

фінансова результати від  позареалізаційних операцій.

Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) – це фінансовий результат, отриманий від основної діяльності підприємства, що може здійснюватися в будь-яких видах зафіксованих в статуті і не заборонених законом. Прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виторгом від реалізації продукції (без ПДВ і акцизів) і витратами на виробництво і реалізацію що включається в собівартість продукції:

Прп = Вд – ПДВ –  А – В     (1.3)

При визначенні прибутку від реалізації основних фондів і  іншого майна підприємства для цілей  оподаткування враховується різниця  між продажною ціною і первісною (чи залишковою) вартістю цих фондів і майна (збільшеної на індекс інфляції). При цьому залишкова вартість майна обчислюється стосовно до основних фондів нематеріальних активів і швидкозношувальних предметів. Прибуток від реалізації основних фондів і іншого майна підприємства складає:

Ін.ф.м. = В р.ф.м. – Сф.і * Jінф.     (1.4)

Прибуток від реалізації продукції = Прибуток у нереалізованих залишках річної продукції на початок  року +Прибуток від випуску товарної продукції звітного періоду + Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець року

Прибуток (збиток) від  реалізації основних засобів і іншого майна підприємства являє собою  фінансовий результат , не зв’язаний  з основними видами діяльності підприємства.

До складу доходів(витрат) від позареалізаційних операцій включаються :

Доходи одержані від  пайової участі в діяльності інших  підприємств;

Від здачі майна в  оренду ;

Доходи по акціях , облігаціях та інших цінних паперів;

А також інші доходи (витрати) від операцій ,безпосередньо не зв’язаних з виробництвом продукції (робіт, послуг) і їх реалізацією ,включаючи суми ,отримані і сплачені у виді санкцій і відшкодування збитків.

Прибуток від позареалізаційної  діяльності :

Пви = Дв – Впз        (1.5)

Фінансові результати від  позареалізаційних операцій – це прибуток (збиток) по операціях різного характеру , що не відноситься до основної діяльності підприємства і не зв’язаним з реалізацією продукції ,основних засобів ,іншого майна підприємства ,виконання робіт ,надання послуг. До складу позареалізаційних прибутків (збитків) включається сальдо отриманих і сплачених штрафів ,пені ,неустойок і інших видів санкцій ,а також інші доходи :

Прибуток минулих років ,виявлених у звітному році;

Доходи від дооцінки товарів;

Надходження сум у  рахунок погашення дебіторської заборгованості ,списаної в минулі роки;

Позитивні курсові різниці  по валютних ринках і операціям в  іноземній валюті;

Відсотки ,отримані по коштах ,що числиться на рахунках підприємства.

До них також відносяться  доход від пайової участі в  статутному капіталі інших підприємств ,що представляють собою частину чистого прибутку , що надходять засновникам у заздалегідь обговореному чи розмірі у вигляді дивідендів по акціях ,якими володіє засновник.

Крім того ,до позареалізаційних  результатів відносяться витрати і втрати :

Збитки по операціях  минулих років;

Нестача матеріальних цінностей ,виявлених при інвентаризації;

Негативні курсові різниці  по валютних рахунках по операціях  в іноземній валюті;

Некомпенсовані втрати від стихійних лих з урахуванням витрат по запобіганню і ліквідації стихійних лих і т.д.

Чистий прибуток утвориться після сплати з валового прибутку податків та інших обов’язкових платежів .Чистий прибуток залишається у повному  розпорядженні підприємства.

Економічний зміст рентабельності та її показники

Для того, щоб точно  обчислити прибутковість підприємства , потрібно зіставити прибуток з  витратами підприємства ( собівартістю ) або з обсягом виробничих фондів підприємства ( основних фондів і оборотних  засобів ). Таке зіставлення характеризує рентабельність . Рентабельність показує прибутковість , доходність підприємства .

Є два варіанти визначення . Якщо прибуток відносять до собівартості продукції,визначають рентабельність продукції :

Р=П/Сб        (1.6)

Ця формула дає можливість визначити, яка продукція більш прибуткова, тобто вигідніша для виробництва.

Відношення прибутку до виробничих фондів характеризує рентабельність підприємства, її можна визначити:

Р = ( П / (Фо + Фо. з.)) *100     (1.7)

У підприємства, яке виробляє один вид продукції, показники рентабельності, що розглядаються, пов’язані між собою через показник швидкості обороту авансованих вкладень.

Перший варіант рентабельності показує відношення прибутку до використання фондів. Собівартість – це використані  фонди.

Другий варіант рентабельності характеризує відношення прибутку до авансованих фондів.

При одному обороті авансованих  фондів протягом року норми рентабельності, обчислені обома способами збігаються. Якщо час обороту перевищує рік, то норма рентабельності, обчислена  за авансованими фондами, буде меншою, ніж норма рентабельності за поточними витратами.

При кількох оборотах на рік норма  рентабельності за фондами перевищить норму рентабельності за поточними  витратами.

Якщо взяти прибуток на одиницю  продукції як різницю між ціною на неї і собівартістю, позначити обсяг продукції як V, вартість основних виробничих фондів – Фо, а матеріальних оборотних фондів – Фоб, то розглянута формула рентабельності матиме такий вигляд у відсотках:

Р = (( V * Ц – Сб) / (Фо + Фо б )) * 100    (1.8)

Рівень рентабельності прямо пропорційний обсягу виробленої продукції та обернено пропорційний вартості використаних фондів та оборотних  засобів. У зв’язку з цим рентабельність є інтегральним показником ефективності роботи підприємства. Зростання рентабельності відповідає інтересам як підприємства, так і суспільства в цілому.

Рентабельність характеризує результативність діяльності підприємства.

Показники рентабельності дозволяють оцінити який прибуток отримує  підприємство з кожної вкладеної  в активи гривні.

 

 

1.2. Інформаційна база аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

 

Для того, щоб мати чітку  уяву про фінансовий стан підприємства, потрібно вміти правильно розподілити  ресурси, виявити напрями, які потребують розвитку, визначити головні питання, котрі потребують корегування.

Фінансова інформація –  це набір даних (у систематизованій певним чином формі) про склад:

• господарських ресурсів, зобов’язань і фінансових джерел фірми;
• рівня прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов’язані з ними ризики;
• оборотів фірми та якість її активів;
• обсягу та якості потоків грошових коштів.

Існує кілька підходів до оцінки діяльності фірми. Один з них – це аналіз фінансових звітів фірми. Це можна зробити трьома способами:

1. Вивчити звіт про фінансові результати та баланс підприємства;
2. Порівняти джерела та напрямки використання і розміщення коштів фірмою на певні періоди;
3. Проаналізувати, як пов’язаний звіт про фінансові результати і баланс за допомогою різних коефіцієнтів та співвідношень.

Мета аналізу фінансових звітів за допомогою цих трьох  підходів – допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові  плани, виявити слабкі місця у  фінансових операціях фірми, вжити  відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення пронайефективніше вкладання коштів і ресурсів, скоригувати напрямкимайбутньої діяльності фірми.

Аналіз фінансових звітів допомагає також вивчити ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість, кредитоспроможність підприємства.

При аналізі фінансових звітів найважливішим є фінансовий стан фірми в минулий час і в звітний період. Такий аналіз дозволяє визначити вірогідність успіху чи банкрутства фірми, а саме:

• фінансову структуру – активи, які належать компанії і зобов’язання, котрі вона на себе взяла, в тому числі її гнучкість;
• оперативний цикл – стадії, через які проходить компанія для того, щоб її продукція та послуги з’явились на ринку;
• тенденції та порівняльну ефективність – напрямок розвитку компанії в тому вигляді, в якому він проявляється, виходячи зі співставлення фінансових результатів за ряд періодів цієї компанії.

Головне в аналізі  фінансових звітів – це зрозуміти  та правильно інтерпретувати результати обробки даних.

Масштаб і напрямок роботи при аналізі фінансових звітів залежать від конкретної мети аналізу.

Аналіз фінансових звітів починається з попереднього знайомства з компанією, далі проходить до поглибленого розгляду її діяльності та структури її фінансів, відображених в фінансових звітах фактичного чи прогнозованого характеру.

Фінансова звітність  – це сукупність форм звітності, які  складені на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.

У світовій і національній практиці фінансова звітність базується на принципах:

А) відкритості інформації;

Б) зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають  ділові рішення на її основі;

В) корисності чи значущості та вірогідності;

Г) припущень і обмежень, які дають змогу адекватної інтерпретації  фінансової звітності.

У фінансовому аналізі  фінансовому менеджменті використовують такі концепції фінансового обліку:

1. грошового вимірювання;
2. реалізації;
3. обережності;
4. матеріальності;
5. зіставлення (накопичення);
6. вартості;
7. функціонуючого підприємства;
8. самостійного господарюючого суб’єкта;
9. постійності;
10. розкриття інформації;
11. об’єктивності;
12. подвійності;
13. систематичної перевірки.

Зауважимо, що коли необхідно  порівняти показники різних фірм, потрібно бути обережним. Не можна порівнювати  з якоюсь фірмою тільки тому, що вона належить до тієї ж галузі промисловості. Потрібно вибирати компанії з даної галузі промисловості, котрі мають схожі характеристики, а саме:

• близький асортимент продукції;
• аналогічні розміри;
• єдину дату закінчення фінансового року;
• використання схожої облікової політики;
• знаходження в регіонах з однаковими рівнями накладних витрат;
• застосування схожих методів аналізу (практика оцінки запасів на кінець року).

Мета фінансової звітності  – надання користувачам для прийняття  рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;
• участі в капіталі підприємства;
• оцінки якості управління;
• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;
• забезпеченості зобов’язань підприємства;
• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
• регулювання діяльності підприємства;
• інших рішень.

Фінансова звітність  повинна задовольняти потреби тих  користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням  їх конкретних інформаційних потреб.

Головна мета аналізу  фінансових звітів – дати оцінку результатів ефективності діяльності підприємства за звітний період і його поточного фінансового стану; своєчасно виявляти й усувати недоліки в фінансові й діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та підвищення його платоспроможності.

При цьому необхідно  вирішити такі завдання:

1. На підставі вивчення взаємозв’язку між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконання плану з надходження фінансових ресурсів та їх використання з позиції поліпшення фінансового стану підприємства.
2. Прогнозування можливих фінансових результатів економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і позичкових ресурсів, розробка моделей фінансового стану за різноманітних варіантів використання ресурсів.
3. Розробка конкретних заходів, котрі спрямовані на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансових звітів повинен дати відповіді на два  запитання:

1. Чи має фірма прибуток за результатами своєї фінансово-господарської діяльності за рік;
2. Чи спроможна фірма виконати свої зобов’язання і чи не приведе таке виконання зобов’язань до ліквідації фірми в зв’язку з нестачею фінансових ресурсів.

За допомогою аналізу  фінансових звітів проводять:

• попередню (загальну) оцінку фінансового стану підприємства;
• аналіз кредитоспроможності підприємства та ліквідності його балансу;
• аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;
• аналіз фінансових результатів підприємства;
• аналіз обігу оборотних коштів;
• оцінку потенційного банкрутства;
• аналіз дохідності (рентабельності);
• аналіз використання капіталу;
• аналіз рівня самофінансування;
• аналіз валютної самоокупності.

Слід пам’ятати, що основними  джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є звітний бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів, відомості про стан майна підприємства та інші форми звітності, дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті балансу.