Прогнозування фінансових результатів ВАТ «ПівнГЗК»
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретично-методичні засади формування аналізу фінансових результатів підприємства
1.1. Економічна сутність аналізу фінансових результатів підприємства
1.2. Інформаційна база аналізу фінансових результатів діяльності підприємства
1.3. Методика аналізу фінансових результатів підприємства
Розділ 2. Аналіз формування фінансових результатів ВАТ «ПівнГЗК»
2.1. Характеристика ВАТ «ПівнГЗК» та аналіз його техніко-економічних показників
2.2. Аналіз фінансового стану ВАТ «Півн ГЗК»
2.3. Аналіз показників прибутку та рентабельності ВАТ «Півн ГЗК»
Розділ 3. .Прогнозування фінансових результатів ВАТ «ПівнГЗК»
3.1.Теоретичні аспекти прогнозування фінансових результатів ВАТ «ПівнГЗК»
3.2.Оцінка ефективності прогнозованих показників ВАТ «ПівнГЗК»
Висноки
Список використаних джерел
Додатки
ВСТУП
Неодмінною складовою переходу України до ринкових відносин є створення нових підприємницьких структур та приватизація підприємств. Цей перехід зумовив еволюцію відносин власності і типів суб'єктів господарювання в напрямку забезпечення їх розмаїття. Процеси ринкових перетворень привернули суттєву увагу до дослідження теоретичних та практичних проблем подальшого розвитку та підвищення ефективності функціонування підприємств як державного, так і приватного сектора економіки України.
Економічний аналіз фінансового стану підприємства використовує весь комплекс доступної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємством. Тільки такий аналіз дає можливість реально оцінити стан справ на підприємстві, досліджувати структуру собівартості не тільки усієї випущеної і реалізованої продукції, але й собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою точністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотриманням розділів бізнес-плану.
Метою даної роботи є вивчення теоретичних основ і економічної сутності аналізу фінансових результатів підприємства.
Для досягнення мети курсової роботи буде вирішено наступні завдання:
-дослідження сучасних методів проведення фінансового аналізу на підприємстві ВАТ «ПівнГЗК»;
-управління фінансовими ресурсами протягом досліджуваного періоду;
- покращення фінансового стану досліджуваного підприємства.
- проведена характеристика техніко-економічних показників
- проведен аналіз фінансового стану - проведен аналіз показників прибутку та рентабельності
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Економічна сутність операційного прибутку підприємства
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності, оздоровлення підприємств та виходу їх з кризового стану.
Суттєва роль у вирішенні цих питань належить фінансовому аналізу.
Фінансовий аналіз - це один з методів спостереження та пристосування до умов ринку, що змінюється.
Сьогодні, коли підприємство самостійно обирає собі постачальників і покупців, має право надавати позички іншим підприємствам, вкладати свої кошти в їхні статутні капітали, купувати акції та інші цінні папери різних підприємств, посилюється значення фінансового аналізу.
В традиційному розумінні сутність фінансового аналізу складається в оцінці та прогнозуванні фінансового стану підприємства за даними бухгалтерської звітності та обліку.
Фінансовий аналіз є одним з головних елементів фінансової політики підприємства.
Для забезпечення якісного та детального фінансового аналізу необхідно оволодіти загальними концептуально-методичними принципами у підходах і трактуваннях фінансового аналізу.
Фінансовий аналіз – це процес дослідження фінансового стану та основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку. Це засіб накопичення, трансформації й використання інформації фінансового характеру.
Фінансовий аналіз є суттєвим елементом фінансового менеджменту та аудиту.
Фінансовий аналіз є прерогативою найвищої ланки управлінських структур підприємства, здібних впливати на формування фінансових ресурсів і на потоки грошових коштів, ефективності управлінських рішень, пов’язаних з визначенням ціни продукції; заміною устаткування чи технології, економічного зростання підприємства.
Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності, який складається з двох тісно взаємопов’язаних розділів:
- фінансовий аналіз;
- управлінський аналіз (рис.1.1.).
Особливого значення набуває своєчасна та об’єктивна оцінка фінансового стану підприємства в сучасних умовах існування різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об’єктивного аналізу фінансового стану підприємств.
Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Враховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.
Фінансовий аналіз є основою для управління фінансами підприємства. В узагальненому виді він включає в себе три головних напрямки:
1) оцінка фінансових потреб підприємства;
2) розподіл потоків грошових коштів в залежності від конкретних планів підприємства, визначення додаткових обсягів залучення фінансових ресурсів та визначення каналів їх одержання - кредити, пошук внутрішніх резервів, додатковий випуск акцій, облігацій;
3) забезпечення системи фінансової звітності, яка б об'єктивно відображала процеси та забезпечувала контроль за фінансовим становищем підприємства.
Рис. 1.1. Схема аналізу господарської діяльності підприємства.
Фінансовий аналіз вирішує питання поточного руху фінансових ресурсів, їх формування та використання, поточного та довгострокового планування діяльності. Він є засобом поєднання фінансового та загального менеджменту в частині аналізу, фінансового забезпечення стратегії підприємства.
Без фінансового аналізу неможливе планування, прогнозування, бюджетування, ефективне розміщення фінансових ресурсів, аудит.
Таким чином, фінансовий аналіз має важливе значення в економічній діяльності підприємства. Він дозволяє:
1) вишукувати резерви поліпшення фінансового стану підприємства;
2) об’єктивно оцінювати раціональність використання усіх видів фінансових ресурсів;
3) своєчасно вживати заходи щодо підвищення платоспроможності підприємства;
4) забезпечувати оптимальний виробничий та соціальний розвиток колективу за рахунок використання виявлених в ході аналізу резервів;
5) забезпечити розробку плану фінансового оздоровлення підприємства.
1.2. Інформаційна база аналізу фінансових результатів діяльності підприємства
Для того, щоб мати чітку уяву про фінансовий стан підприємства, потрібно вміти правильно розподілити ресурси, виявити напрями, які потребують розвитку, визначити головні питання, котрі потребують корегування.
Фінансова інформація – це набір даних (у систематизованій певним чином формі) про склад:
- господарських ресурсів, зобов’язань і фінансових джерел фірми;
- рівня прибутку й витрат, які дають змогу оцінити очікувані доходи та пов’язані з ними ризики;
- оборотів фірми та якість її активів;
- обсягу та якості потоків грошових коштів.
Існує кілька підходів до оцінки діяльності фірми. Один з них – це аналіз фінансових звітів фірми. Це можна зробити трьома способами:
1. Вивчити звіт про фінансові результати та баланс підприємства;
2. Порівняти джерела та напрямки використання і розміщення коштів фірмою на певні періоди;
3. Проаналізувати, як пов’язаний звіт про фінансові результати і баланс за допомогою різних коефіцієнтів та співвідношень.
Мета аналізу фінансових звітів за допомогою цих трьох підходів – допомогти фінансовим аналітикам обґрунтувати свої фінансові плани, виявити слабкі місця у фінансових операціях фірми, вжити відповідних заходів, які допоможуть виправити становище, прийняти рішення пронайефективніше вкладання коштів і ресурсів, скоригувати напрямкимайбутньої діяльності фірми.
Аналіз фінансових звітів допомагає також вивчити ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість, кредитоспроможність підприємства.
При аналізі фінансових звітів найважливішим є фінансовий стан фірми в минулий час і в звітний період. Такий аналіз дозволяє визначити вірогідність успіху чи банкрутства фірми, а саме:
- фінансову структуру – активи, які належать компанії і зобов’язання, котрі вона на себе взяла, в тому числі її гнучкість;
- оперативний цикл – стадії, через які проходить компанія для того, щоб її продукція та послуги з’явились на ринку;
- тенденції та порівняльну ефективність – напрямок розвитку компанії в тому вигляді, в якому він проявляється, виходячи зі співставлення фінансових результатів за ряд періодів цієї компанії.
Головне в аналізі фінансових звітів – це зрозуміти та правильно інтерпретувати результати обробки даних.
Масштаб і напрямок роботи при аналізі фінансових звітів залежать від конкретної мети аналізу.
Аналіз фінансових звітів починається з попереднього знайомства з компанією, далі проходить до поглибленого розгляду її діяльності та структури її фінансів, відображених в фінансових звітах фактичного чи прогнозованого характеру.
У світовій і національній практиці фінансова звітність базується на принципах:
А) відкритості інформації;
Б) зрозумілості фінансової звітності особам, які приймають ділові рішення на її основі;
В) корисності чи значущості та вірогідності;
Г) припущень і обмежень, які дають змогу адекватної інтерпретації фінансової звітності.
У фінансовому аналізі фінансовому менеджменті використовують такі концепції фінансового обліку:
1) грошового вимірювання;
2) реалізації;
3) обережності;
4) матеріальності;
5) зіставлення (накопичення);
6) вартості;
7) функціонуючого підприємства;
8) самостійного господарюючого суб’єкта;
9) постійності;
10) розкриття інформації;
11) об’єктивності;
12) подвійності;
13) систематичної перевірки.
Зауважимо, що коли необхідно порівняти показники різних фірм, потрібно бути обережним. Не можна порівнювати з якоюсь фірмою тільки тому, що вона належить до тієї ж галузі промисловості. Потрібно вибирати компанії з даної галузі промисловості, котрі мають схожі характеристики, а саме:
- близький асортимент продукції;
- аналогічні розміри;
- єдину дату закінчення фінансового року;
- використання схожої облікової політики;
- знаходження в регіонах з однаковими рівнями накладних витрат;
- застосування схожих методів аналізу (практика оцінки запасів на кінець року).
Мета фінансової звітності – надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
- придбання, продажу та володіння цінними паперами;
- участі в капіталі підприємства;
- оцінки якості управління;
- оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;
- забезпеченості зобов’язань підприємства;
- визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
- регулювання діяльності підприємства;
- інших рішень.
Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.
Головна мета аналізу фінансових звітів – дати оцінку результатів ефективності діяльності підприємства за звітний період і його поточного фінансового стану; своєчасно виявляти й усувати недоліки в фінансові й діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та підвищення його платоспроможності.
При цьому необхідно вирішити такі завдання:
1. На підставі вивчення взаємозв’язку між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконання плану з надходження фінансових ресурсів та їх використання з позиції поліпшення фінансового стану підприємства.
2. Прогнозування можливих фінансових результатів економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і позичкових ресурсів, розробка моделей фінансового стану за різноманітних варіантів використання ресурсів.
3. Розробка конкретних заходів, котрі спрямовані на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.
Аналіз фінансових звітів повинен дати відповіді на два запитання:
1) Чи має фірма прибуток за результатами своєї фінансово-господарської діяльності за рік;
2) Чи спроможна фірма виконати свої зобов’язання і чи не приведе таке виконання зобов’язань до ліквідації фірми в зв’язку з нестачею фінансових ресурсів.
За допомогою аналізу фінансових звітів проводять:
- попередню (загальну) оцінку фінансового стану підприємства;
- аналіз кредитоспроможності підприємства та ліквідності його балансу;
- аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;
- аналіз фінансових результатів підприємства;
- аналіз обігу оборотних коштів;
- оцінку потенційного банкрутства;
- аналіз дохідності (рентабельності);
- аналіз використання капіталу;
- аналіз рівня самофінансування;
- аналіз валютної самоокупності.
Слід пам’ятати, що основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є звітний бухгалтерський баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал, звіт про рух грошових коштів, відомості про стан майна підприємства та інші форми звітності, дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті балансу.
Бухгалтерський облік – це мова бізнесу. Якщо бізнес здійснюється у рамках окремо взятого підприємства, то дані бухгалтерського обліку використовуються для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень навіть на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Зокрема, щоб порівняти, наприклад, фінансові результати, досягнуті у попередньому та поточному звітних періодах, необхідно використовувати лише порівнянні відповідні показники, тобто такі, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових баз розрахунку, критеріїв та правил.
З цією метою підприємство повинно розробити свою облікову політику, яка підпорядковується потребам внутрішнього менеджменту. Але, як правило, для прийняття ефективних управлінських рішень менеджери не обмежуються суто внутрішньою фінансовою інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками подібних підприємств, підприємств-конкурентів чи партнерів по бізнесу. Тому закономірно виникає потреба в уніфікації вимог до фінансової інформації у рамках галузі, регіону, всієї економічної системи країни.
Процес такої уніфікації називають стандартизацією бухгалтерського обліку. Стандарт у широкому розумінні – зразок, еталон, модель, що приймаються за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів. Стандартизація бухгалтерського обліку – це процес розробки та послідовного застосування єдиних вимог, правил та принципів до визнання, оцінки і відображення у фінансових звітах окремих об’єктів бухгалтерського обліку.
Загальні вимоги до фінансової звітності викладені в положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 1 (далі – П(С)БО 1), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 №87. Дане положення встановлює:
мету фінансових звітів;
їх склад;
звітний період;
якісні характеристики та принципи, якими слід керуватися під час складання фінансових звітів;
вимоги до розкриття інформації у фінансових звітах.
П(С)БО 1 повинне застосовуватися при підготовці і наданні фінансових звітів підприємствами, організаціями, установами та іншими юридичними особами (надалі – підприємствами) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Проте тут не розглядаються правила складання консолідованої фінансової звітності.
Основою П(С)БО 1 є Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 (переглянутий у 1997 році) Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Фінансова звітність визначена П(С)БО 1 як бухгалтерська звітність, яка відображає фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний період. Метою такої звітності ї забезпечення загальних інформаційних потреб широкого кола користувачів, які покладаються на неї як на основне джерело фінансової інформації під час прийняття економічних рішень (табл.1.1).
Для прийняття економічних рішень користувачами фінансових звітів необхідна інформація про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства. Зазначені інформаційні потреби обумовили склад фінансової звітності. За П(С)БО 1, до неї відносяться:
баланс;
звіт про фінансові результати;
Таблиця 1.1
Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів
Користувачі звітності | Інформаційні потреби |
Інвестори, власники | Придбання, продаж та володіння цінними паперами Участь в капіталі підприємства Оцінка якості управління Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу |
Керівництво підприємства | Регулювання діяльності підприємства |
Банки, постачальники та інші кредитори | Забезпечення зобов’язань підприємства Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання |
Замовники | Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання |
Працівники підприємства | Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання Забезпечення зобов’язань підприємства перед працівниками |
Органи державного управління | Формування макроекономічних показників |
звіт про рух грошових коштів;
звіт про власний капітал;
примітки до звітів.
Інші звіти (звернення ради директорів до акціонерів, звіт керівництва компанії, звіт аудитора тощо), які включені до звітності підприємства, не є фінансовою звітністю.
Новий склад звітності повністю відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (рис.1.2).
Склад бухгалтерської звітності за Інструкцією про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту, затв. Мінфіном України №139 від 18 серпня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями[i] |
| Склад фінансової звітності
за П(С)БО 1 |
|
|
|
Баланс (форма №1) |
| Баланс |
Звіт про фінансові результати (форма №2) |
| Звіт про фінансові результати
|
Звіт про фінансово-майновий стан (форма №3) |
| Звіт про власний капітал |
Пояснювальна записка |
| Звіт про рух грошових коштів |
|
| Примітки |
було
Рис.1.2. Зміни у складі звітності підприємств.
Компоненти фінансової звітності відображають різні аспекти господарських операцій і подій за звітний період, відповідну інформацію попереднього звітного періоду, розкриття облікової політики та її змінах, що робить можливим ретроспективний аналіз діяльності підприємства (табл.1.2).
Таблиця 1.2
Призначення основних компонентів фінансової звітності
Компоненти фінансової звітності | Зміст | Використання інформації |
Баланс | Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу | Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства; |
Звіт про фінансові результати | Доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період | Оцінка та прогноз: |
Звіт про власний капітал | Зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду | Оцінка та прогноз змін у власному капіталі |
Звіт про рух грошових коштів | Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду | Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства |
Примітки | Обрана облікова політика Інформація, не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але обов’язкова за П(С)БО Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості | Оцінка та прогноз: облікової політики ризиків або непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов’язання;діяльності підрозділів підприємства, тощо |