Прокурорський нагляд під час досудового розслідування

 

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний  університет 
внутрішніх справ

 

 

Кафедра кримінального процесу

факультету з підготовки слідчих

 

 

 

Курсова робота

на тему

  «Прокурорський нагляд під час досудового розслідування»

 

 

 

  Виконав:

курсант факультету з         підготовки слідчих 0-44   навчальної  групи

    рядовий міліції 

 М. М. Хотлубей

 

 

Керівник:

викладач  кафедри кандидат юридичних наук

майор міліції

А. Г. Гаркуша

 

Дніпропетровськ – 2013

План

 

Вступ

 

    1. Розділ
    1. Поняття прокурорського нагляду
    1. Науковий аспект прокурорського нагляду
    1. Розділ 
    1. Дослідження нормативно-правового матеріалу із обраної теми
    2. Аналіз процесуальних документів
    3. Відповіді на вказані питання

 

Висновок

Список використаної літератури

 

Додатки

 

Вступ

 

У діяльності органів прокуратури особливе місце  займає нагляд за додержанням законів при проведенні дізнання та досудового слідства. Таке становище зумовлено тим, що органи досудового слідства, розслідуючи та розкриваючи злочини, вимушені обмежувати конституційні права й свободи громадян у кримінальному процесі, уживати заходів процесуального примусу. Такі обставини істотно впливають на інтереси й права громадян, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Незважаючи на те, що законодавством, особливо Кримінально-процесуальним кодексом, чітко і докладно регламентується діяльність органів дізнання і досудового слідства при проведенні слідчих дій, у їх практичній діяльності мають місце порушення прав і свобод громадян. Ці та інші обставини вимагають від органів прокуратури активно проводити наглядову діяльність, чітко і в повному обсязі виконувати завдання з виявлення, усунення і попередження порушень закону при провадженні дізнання і досудового слідства[Курочка М.Й., Каржач П.И. Прокурорський нагляд в Україні: Підручник / МВС України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України; [За ред. проф. Е.О. Дідоренка]. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 424 с.].

Відповідно до положень нового Кримінального  процесуального кодексу України  прокурор, здійснюючи свої повноваження згідно з вимогами Кодексу, є самостійним  у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Аналізуючи  процесуальний статус прокурора  за новим КПК України, слід пам’ятати, що участь прокурора у кримінальному  процесі визначається насамперед закріпленими статтею 121 Конституції України фундаментальними положеннями щодо основних напрямків  діяльності або функцій органів  прокуратури України. Серед них, зокрема: підтримання державного обвинувачення в суді; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство;  нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Актуальність вибраної теми полягає в  тому, що на сучасному етапі розвитку нашої держави органи досудового слідства, розслідуючи та розкриваючи злочини, вимушені обмежувати конституційні права й свободи громадян у кримінальному процесі, уживати заходів процесуального примусу. Такі обставини істотно впливають на інтереси й права громадян, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Тому я у своїй курсовій роботі намагатимуся повно та всебічно дослідити діяльність органів прокуратури за досудовим розслідуванням, їхню взаємодію зі слідчими органами, проблематику прокурорського нагляду.

Проблематикою даної теми займалися О.М. Ларін, І.А. Малютін, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, В.Т. Маляренко, Р.І. Назаренко, Д.П. Письменний, С.М. Стахівський, Л.І. Шаповалова, Г.І. Юркова та інші.

Значення досліджуваної теми полягає  у вивченні діяльності органів прокуратури під час нагляду за досудовим розслідуванням, а саме

  • предмета нагляду прокурора на початковому етапі кримінального провадження;
  • як здійснюється призначення з 20.11.2012 року прокурора який здійснюватиме процесуальне керівництво;
  • предмета прокурорського нагляду на стадії досудового розслідування;
  • форми взаємодії органів досудового розслідування з органами прокуратури на досудовому розслідуванні;
  • видів процесуальних рішень, які може прийняти прокурор під час здійснення ним процесуального керівництва досудовим розслідування;
  • покурорського нагляду за дотриманням розумних строків досудового розслідування та під час повідомлення особі про підозру;
  • прокурорського нагляду під час зупинення та відновлення досудового розслідування, а також під час закриття кримінального провадження;
  • предмета прокурорського нагляду під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій;
  • предмета прокурорського нагляду під час оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого. Якими є форми реагування прокурора на незаконні рішення, дії чи бездіяльність слідчого.

          Метою курсової роботи є узагальнення знань про прокурорський нагляд під час досудового розслідування.

Предметом курсової роботи є прокурорський нагляд за досудовим розслідуванням.

Об’єктом курсової роботи є відносини, що складаються між прокурором та слідчим під час досудового розслідування, а саме нагляд за діяльністю слідчих.

Структура курсової роботи складається з вступу, двох розділів, які в свою чергу мають по два та три пункти, висновку, списку використаної літератури та додатків.

 

    1. Розділ

 

    1. Поняття прокурорського нагляду

Прокурорський нагляд – це специфічна діяльність державних органів прокуратури, яка здійснюється від імені України та полягає в перевірці точності додержання Конституції України і виконання законів, які діють на її території[].

Поряд із цим, слід мати на увазі, що під терміном "прокурорський нагляд" розуміється:

  • специфічний вид державної діяльності;
  • самостійна галузь юридичної науки;
  • навчальна дисципліна.

Розглянемо зміст наведених визначень прокурорського нагляду.

Є поняття стосовно різних видів державної діяльності, які вимагають пояснення їх змісту І призначення. У звязку з цим доцільно розглянути основні поняття прокурорського нагляду як виду державної діяльності.

Перш за все необхідно визначити  поняття "прокурор".

Прокурор – це фізична особа, яка перебуває на постійній чи тимчасовій службі в органах прокуратури, приймається на службу відповідно до Закону "Про прокуратуру" і виконує посадові обовязки, що передбачені тим же законом і наказами вищого прокурора. У ст. 56 Закону України "Про прокуратуру" дано розяснення поняття "прокурор", яке застосовується в законі.

"Прокурор" – поняття узагальнююче. У вузькому розумінні – це  керівники прокуратур: Генеральний  прокурор України, прокурори Автономної  Республіки Крим, областей, міст  Києва і Севастополя, прокурор  міста, району, спеціалізованої прокуратури[ Закон України «Про Прокуратуру» ].

У широкому розумінні – це не тільки вищеназвані прокурори, але і їх заступники, начальники відділів і управлінь, помічники та старші помічники прокурорів, прокурори-криміналісти.

Прокурорський нагляд як вид  державної діяльності прокурора – це проведення перевірок додержання і застосування Конституції України й усіх законів, що діють на території України.

Прокурорський нагляд як галузь юридичної науки означає суму знань про законодавство, що регулює діяльність прокурорів щодо здійснення нагляду, його форми, засоби й методи, проблеми забезпечення ефективності цієї діяльності. Як наука прокурорський нагляд тісно повязаний з кримінальним, цивільним, господарськими процесами, криміналістикою та іншими галузями юридичної науки.

Прокурорський нагляд як навчальна  дисципліна  - це частина освітянської програми вищих і середніх юридичних навчальних закладів. За змістом вона поділяється на Загальну й Особливу частини, У Загальній частині розглядаються завдання, функції, принципи прокурорського нагляду, система органів прокуратури, повноваження прокурорів та ін.

Із цього можна зробити висновок, що:

Прокурорський нагляд – це специфічний вид державної  діяльності, яку, крім прокуратури, не можуть здійснювати інші державні органи, організації, установи або посадові особи.

 

    1. Науковий аспект прокурорського нагляду

 

Нагляд прокурора за досудовим розслідуванням та процесуальне керівництво  досудовим розслідуванням існують у більшості європейських держав. Одним із завдань курсової є дослідження цієї процесуальної діяльності прокурора із використанням історичного та порівняльного методів. Крім того, зроблено спробу проаналізувати її відповідність європейським стандартам.

Судово-правова реформа України спрямована на створення системи правових гарантій, які б забезпечувало людині максимум правових засобів для захисту її прав. Проте значна кількість порушень стосується порушень прав особи під час проведення досудового слідства. Це обумовлює потребу переосмислення кримінально-процесуальних гарантій, зокрема місця прокурорського нагляду, як одної із ключових гарантій забезпечення процесуальних прав учасників кримінального судочинства.

Функцію нагляду за досудовим розслідуванням та повноваження прокурора, якими він  наділений під час її здійснення, досліджували у своїх працях такі науковці, як Д.М. Бакаєв, М.В. Жогін, В.М. Савицький, Г.І. Скаредов, Г.П. Середа, М.Є. Токарєва, В.І. Басков та ін.

Реалізація  форм нагляду, на думку вчених М.П. Кана, О.М. Ларіна,Є.Д. Болтошева, В.І. Баскова, В.Г. Даєва, В.А. Михайлова, С.А. Альперта,   А.І.Долгова, О.О. Тушева, А.Я. Дубинський, В.С. Зеленецький, Н.С. Карпов, Л.М.Лобойко, В.В.Лисенко, П.В.Мельник, І.А. Малютін, О.Р. Михайленко, М.М. Михеєнко, В.Т. Маляренко, Р.І. Назаренко, Д.П. Письменний, С.М. Стахівський, Л.І. Шаповалова, Г.І. Юркова що мають владно-розпорядні можливості, дозволяє говорити про здійснення прокурором процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Ларін О.М., характеризуючи зміст керівництва  процесуальною діяльністю як окремої самостійної функції, зазначає, що ухвалювати рішення про скерування слідства та проведення слідчих дій, в яких поряд із слідчим беруть участь й інші особи, давати доручення та вказівки, пред’являти вимоги і виносити постанови, виконання яких є обов’язковим для інших – це означає керувати, здійснювати керівництво [3, 113 Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции / А.М. Ларин. – М.: Юрид. лит., 1986. – 160 с.]. Виходячи з наведеного, нагляд за досудовим розслідуванням і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням існують як дві окремі функції.

        Питання процесуального керівництва досудовим розслідуванням опра-

цьовував Халіулін О.Г., який не віділяв його в окрему функцію, оскільки

вважав, що вона є методом, способом здійснення прокурорського нагляду

[8, 130  Халиулин А.Г. Уголовное преследование как функция прокуратуры Российской Федерации (проблемы осуществления в условиях правовой реформы): дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.09 / А.Г. Халиулин. – М., 1997. – 261 с.].

В. М. Юрчишин  у своїй статті «Прокурор як керівник досудового розслідування» зазначив, що процесуальне керівництво пов’язане з організацією досудового розслідування справи з використанням не внутрішніх організаційно-управлінських повноважень, а правових кримінально-процесуальних повноважень владно-розпорядчого характеру,закріплених у КПК України.Це — різні види керівництва, як за спрямованістю, так і за змістом. Якщо перший з них направлений на забезпечення високої організації праці, то другий – на методику, техніку і тактику розслідування кримінальної справи[Прокурор як керівник досудового розслідування В. М. Юрчишин. УДК 343.133(477).: Наука і практика., 2012.- 27 с.].

За радянської доби питаннями пов’язаними із дослідженням прокурорського нагляду у кримінальному  судочинстві приділяли увагу  такі науковці, як Н.С. Алексеев, В.С. Афанасьєв, В.І. Батищев, Ю.Н. Белозеров, С.В. Бородін, В.Л. Будніков, Е.Д. Ваулін, І.І. Велікошин, А.К. Гаврилов, Н.А. Гельфанд, К.Б. Гранкін, Н.В. Григорьєв, А.П. Гуляєв, Н.В. Жогін, Д.С. Карев, В.І. Летучих, О.Р. Михайленко, В.З. Лукашевич, Е.К. Острога, І.Д. Перлов, Г.Г. Полупаров, В.І. Ремнев, А.П. Рижаков, П.В. Смирнов, Н.І.Сотніков, В.Т. Томін, А.А. Усачев, Ф.Н. Фаткуллин, А.Л. Ципкін, А.А. Чувілев, В.В. Шимановський, Н.Г. Шурухнов, Р.Х. Якупов та інші.

Проте більшість  праць зазначених учених стосується минулих періодів розвитку кримінального  судочинства, базується на застарілому  законодавстві та узагальненнях  тодішньої судової та слідчої  практики. У той же час здійснювана  в Україні судова і правова  реформа, а також вступ України  в Раду Європи спричинили не лише наповнення новим змістом традиційних положень кримінально-процесуального права, але  й появу нових інститутів, які  мають безпосереднє практичне значення.

Наразі в Україні відбувається процес реформування кримінальної юстиції, одним із орієнтирів якого є прийняття нового кримінального процесуального кодексу.

Отже, підсумовуючи, можна зазначити, що прокурорський нагляд є дуже актуальною темою дослідження, якою займалися як у радянському союзі  так і на сучасному етапі розвитку нашої держави.

 

    1. Розділ 
    1. Дослідження нормативного матеріалу із обраної теми

 

Щоб детальніше зрозуміти, узагальнити знання щодо прокурорського нагляду під час досудового розслідування, потрібно проаналізувати найголовніші нормативні документи які охоплюються даною темою курсової роботи.

Почнемо наш аналіз з найголовнішого закону України – Конституції України. Розділ IIV Конституції України призначений прокуратурі нашої держави, який охоплюють три статті (121-123), в яких зазначені загальні завдання прокуратури, а саме: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;  нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;  нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Тагож зазначається, що очолює прокуратуру України Генеральний прокурор України, який призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Строк повноважень Генерального прокурора України - п'ять років[К У].

Наступний документ, який я проаналізую, буде новий Кримінальний процесуальний кодекс України, набравший чинність 19 листопада 2012 року. Відповідно до нього прокурор, здійснюючи свої повноваження є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а саме вказується перелік дій, які має право здійснювати прокурор. У КПК вказується, що прокурор своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування( ст. 36 КПК ).

КПК дає нам зрозуміти, що Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Не менш головним є те, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення( ст. 37 КПК ).

Аналізуючи КПК, можна додати те, що прокурор на підставі отриманих  доказів встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального  провадження та підлягають доказуванню ( ст. 84 КПК).

Під час досудового розслідування  прокурор здійснює нагляд за строками закінчення та продовження  досудового розслідування (ст. 219 КПК). Також кодекс визначає, що прокурор може продовжити строк  досудового розслідування внаслідок складності провадження( ст. 294 КПК )

Аналізуючи Закон України «Про Прокуратуру» можна зробити натупний висновок, що в ньому зазначаються:

  • функції прокуратури;
  • правові основи діяльності прокуратури;
  • завдання прокурорського нагляду за додержанням законів;
  • принципи організації і діяльності прокуратури;
  • обов’язковість виконання вимог прокурора;
  • система органів прокуратури.

Також закон визначає, що генеральна прокуратура України створює Єдиний реєстр досудових розслідувань та забезпечує його ведення органами досудового розслідування. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань затверджується Генеральним прокурором України за погодженням з керівниками органів досудового розслідування.

Глава 2  Закону України «Про Прокуратуру» більш повно підходить до теми моєї курсової роботи, так як регламентує нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. В цій главі вказується про предмет нагляду та завдання прокурорського нагляду, який виражається у розкритті кримінальних правопорушень; виконанні вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; охороні прав і законних інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження. Зазначається ще й те, що прокурор дійснюючи нагляд, вживає заходів до узгодження дій правоохоронних органів у боротьбі із вчиненням кримінальних правопорушень. Закон дає нам зрозуміти у якій формі здійснюється нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування – у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Стаття 30 Закону України «Про Прокуратуру» дозволяє прокурору в необхідних випадках доручати керівникам органів досудового розслідування внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень та забезпечення повного розкриття діянь, що містять ознаки кримінального правопорушення.

Щоб більш конкретно зрозуміти  сутність прокурорського нагляду проаналізуємо не менш важний за попередні нормативно – правові акти – Наказ Генеральної Прокуратури України №4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні». Цей наказ є уточненням положень КПК, а саме тих, що стосуються прокурорського нагляду під час досудового розслідування. Вони визначають, що під час кримінального провадження прокурор повинен забезпечувати виконання вимог закону щодо додержання розумних строків, а також строків, прямо визначених Кримінальним процесуальним кодексом України, з огляду на складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних і кримінальних правопорушень, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для забезпечення належної якості досудового розслідування. Також зобов’язують принципово реагувати на факти порушення розумних строків.

 В положеннях йдеться й  про те, що з метою виконання завдань кримінального провадження прокурорам, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, потрібно забезпечувати інформування підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, підозрюваному – про право на угоду про визнання винуватості, роз’яснення механізму реалізації цих прав.

Прокурори усіх рівнів уживають заходів щодо покращення якості досудового розслідування, ретельно перевіряють наявність відповідних підстав при вирішенні питань щодо погодження клопотань слідчих про проведення слідчих (розшукових) дій, також невідкладно скасовують незаконні постанови про закриття кримінальних проваджень та  відновлюють незаконно зупинені досудові розслідування. Можна добавити ще й те, що прокурори забезпечують надходження клопотань про продовження строку досудового розслідування у Генеральну прокуратуру України за 20 діб до закінчення відповідного строку, попередньо обговоривши їх на нарадах під головуванням прокурорів обласного рівня.

Пркурори принципово реагують на всі факти порушення вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні слідчих (розшукових) дій, а керівники органів прокуратури усіх рівнів за наявності підстав перевіряють обґрунтованість повідомлень про підозру, дотримання строків, прав і законних інтересів підозрюваних, що передбачено Наказом Генеральної Прокуратури України №4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні».

 

3. Відповіді на вказані питання

 

        1. Що є предметом нагляду прокурора на початковому етапі кримінального провадження?

Предметом нагляду є додержання законів органами, які проводять  оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство( 29 ст. Закону України «Про прокуратуру»).

 

        1. Чи здійснює прокурор процесуальне керівництво до початку досудового розслідування (до внесення відомостей до ЄРДР)?

Ні, так як згідно з ч. 2 ст. 37 прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

 

        1. Яким чином здійснюється призначення з 20.11.2012 року прокурора який здійснюватиме процесуальне керівництво?

Згідно ст. 37 КПК прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

 

        1. Що є предметом прокурорського нагляду на стадії досудового розслідування?

Предметом прокурорського нагляду на стадії досудового розслідування є законність дій та процесуальних рішень слідчого. До них можна віднести: 1) законність вирішення заяв та повідомлень про злочини, постанов про порушення та відмову у порушенні кримінальних справ; 2) законність притягнення особи як обвинуваченого; 3) законність затримання підозрюваного і застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного  заходу у вигляді  тримання від вартою; 4) забезпечення прав та законних інтересів учасників кримінального процесу, у тому числі потерпілого від злочину; 5) виконання вимог закону про всебічне, повне та об’єктивне дослідження обставин злочину; 6) законність прийняття рішення про закінчення досудового слідства.

 

        1. Визначте та вкажіть форми взаємодії органів досудового розслідування з органами прокуратури на досудовому розслідуванні.

 

Відповідно до ч. 2 ст 36 КПК прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Відповідно до ст.30 Закону України   «Про прокуратуру»

 Прокурор здійснює нагляд  за додержанням законів при  проведенні досудового розслідування  (дізнання та досудового слідства) у формі процесуального керівництва  досудовим розслідуванням. Повноваження  прокурора при здійсненні нагляду  за додержанням законів органами, що здійснюють досудове розслідування, визначаються кримінальним процесуальним законодавством.

Прокурор має право в необхідних випадках доручати керівникам органів  досудового розслідування, внутрішніх справ, національної безпеки проведення у підвідомчих їм підрозділах  перевірок з метою усунення порушень та забезпечення повного розкриття  діянь, що містять ознаки кримінального  правопорушення.

 

        1. Види процесуальних рішень, які може прийняти прокурор під час здійснення ним процесуального керівництва досудовим розслідування.

Згідно  З У «Про Покуратуру» та КПК  прокурор може прийняти наступні рішення: вказівки, доручення, процесуальні рішення,письмові вказівки, пред’явлення цивільних позовів, призначення та повідомлення.

 

 

 

        1. Прокурорський нагляд за дотриманням розумних строків досудового розслідування та під час повідомлення особі про підозру.

 

  Відповідно до ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчено:

1) протягом  одного місяця з дня повідомлення  особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) протягом  двох місяців з дня повідомлення  особі про підозру у вчиненні злочину.

 Також  строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців  із дня повідомлення особі  про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) шести  місяців із дня повідомлення  особі про підозру у вчиненні  злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти  місяців із дня повідомлення  особі про підозру у вчиненні  тяжкого або особливо тяжкого  злочину.

 

Якщо  внаслідок складності провадження  неможливо закінчити досудове розслідування  кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пункті 1 частини  першої статті 219 КПК, він може бути продовжений в межах строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 219 КПК, районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором.

Прокурорський нагляд під час досудового розслідування