Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Промисловий спосіб виробництва свинини

ЗМІСТ

Вступ 4

1 Проектування генерального плану ферми 5

1.1 Технологія утримання тварин 5

1.2 Розрахунок структури стада 6

1.3 Розробка режиму роботи ферми 6

1.4 Вибір раціонів годівлі тварин і розрахунок добової та річної потреби в кормах 7

1.5 Вибір і розрахунок основних і допоміжних приміщень та сховищ для кормів і гною 11

1.6 Розробка генерального плану ферми 13

2 Вибір і розрахунок основних і допоміжних технологічних процесів

на фермі 15

2.1 Механізація приготування кормів 15

2.2 Механізація роздачі кормів 18

2.3 Механізація водозабезпечення 20

2.4 Механізація видалення гною 22

2.5 Забезпечення мікроклімату у свинарнику 23

2.6 Складання зведеної відомості машин і обладнання для ферми 25

3 Забезпечення ефективності використання мaшин та обладнання на фермі 26

3.1 Організація раціонального машиновикористання 26

3.2 Розробка план-графіка машиновикористання 26

3.3 Вибір форми організації технологічного обслуговування 26

3.4 Розробка річного план-графіка технічного обслуговування машин 27

3.5 Розрахунок необхідної кількості слюсарів та майстрів-наладчиків для обслуговування машин та обладнання на фермі 27

4 Охорона праці і навколишнього середовища 29

4.1 Техніка безпеки при експлуатації і технічному обслуговуванні машин 29

4.2 Заходи протипожежної безпеки на фермі 29

4.3 Заходи охорони навколишнього середовища 31

Література 32

Вступ

Серед першочергових і важливих задач агропромислового комплексу слід виділити виробництво високоякісного тваринництва на індустріальній основі.

Поряд з ростом техніки помітно покращується і якість. Це в основному високоякісні універсальні електрифіковані машини й агрегати, які виконують цілий комплекс основних, допоміжних і транспортних операцій. Значна частина техніки обладнана засобами автоматичного контролю і управління, інші агрегати і комплекси повністю працюють в автоматичному режимі по закладених в них програмах, які дозволяють враховувати особливості обслуговування, стан навколишнього середовища.

Переведення тваринництва на промислову основу науково-виробничої розробки багатьох нових питань, які практично охоплюють всю технологію сільськогосподарського виробництва.

Промисловий спосіб виробництва свинини вимагає збільшення взаємозв'язку між племінними і товарними с/г підприємствами при одночасному поглибленні спеціалізації кожного і своїй галузі.

Курсовий проект, що виконується на кафедрі «ФАМВП» є самостійною творчою роботою студента, яка дозволяє систематизувати, закріпити і розширити знання з спеціальних дисциплін.

Проект розробляється для конкретного сільськогосподарського підприємства. Виконується планування організації роботи і раціонального використання машин і обладнання, розробка план-графіка технічного обслуговування машин і обладнання.

1. Проектування генерального плану ферми

1.1 Технологія утримання тварин

Свинарники-маточники ТП 802-147-72 призначені для розміщення важкосупоросних маток, проведення опоросів і утримання їх в підсосний період до відлучення поросят. Для них можуть бути використані існуючі типові приміщення, котрі дозволяють розмістити станки в два-чотирі чи шість рядів безвигульним способом у станках .

Свинарники-маточники оборудують станками, різними по габаритам і конструктивному розмірами 3,6×2, 3×2,5, 2,6×2,2, 2,25×2 і 2,4×2,2 м. Огорожа станків частіше всього виготовляється з водогазопровідних труб Æ 40-50 мм і металічних листів, а кормушки – металічні чи азбестоцементні.

Кормушки для маток і поросят повинні бути перекидними, підлога в станках для маток - кирпична, деревяно-щитова чи резинові по бетонній підготовці. Для поросят рекомендуються коврики з електрообігрівом чи резинові плити з верхнім обігрівом електролампами. Поїлки можна ставить чашкового чи соскового типа.

Свинарники-маточники можуть займати приміщення будь-якої ширини. Але для організації виробництва промислового типу з повною механізаціє технологічних процесів передбачають будівлі шириною 18 м. В будівлі шириною 18 м (ТП 802-103 и 802-104, довжина будівлі 90 м) розміщені чотири ряди станків з габаритами 3,6×2 м з двома кормо-службовими проходами. В приміщенні шириною 18 м можна використовувати станки і інших типів.

В приміщенні після реконструкції встановляють 120 станка. Корм роздають кормороздавачами типа КС, шайбовими транспортерами чи (при їх відсутності) з допомогою ручної вагонетки ТУ-300. Гній видаляют по каналам транспортерами ТСН-3,0Б. Напування матки і поросят із соскових поїлок типа ПБС-1 і ПБП-1. Підсосних маток кормлять сухими повноцінними комбікормами чи вологими сумішами. Поросят-сисунів підкормлюють комбікормами із самокормушок з пятого дня життя.

Важкосупоросних маток переводять в свинарник-маточник за чотири-пять днів до опороса. Після опороса матку переводят в інше приміщення, а приплід ще впродовж п’яти днів залишають в станках. Післе перевода поросят в свинарник для відлучників в звільненому свинарнику-маточнику проводят ремонт обладнання, очистку и дезинфекцію приміщення.

Гній із приміщення видаляють гідрозмивом по підпільним каналам, перекритим решітчастим полом.

Свинарники для холостих и супоросних маток призначений для прийома і утримання холостих маток, опліднення і комплектування із них промислових груп по технологічному циклу ТП 802-147-72 Спосіб утримання безвигульний. Утримують по 14 холостих чи 12 супоросних маток в групових станках, з кормушками, поїлками і решітчастою підлогою в зоні дефекації. Норма площі станка для холостих и супоросних маток 1,8 м² на одну голову. Фронт годівлі 0,45 м на одну голову. Кормушки групові шириною 0,4 м можуть бути бетонні чи азбестоцементні коритоподібної форми. Поїлки соскового типа установлюють по одній на станок над решітчастою підлогою.

Для розміщення холостих і супоросних маток можна використовувати будівлі шириною 9, 12 и 18 м. При реконструкції дев’ятиметрового свинарника групові станки розміщують в два ряди з організацією центрального кормового проходу шириною 2 м.

Роздачу кормів проводять електричними кормороздавачами типа РС-5АМ, КС-1,5 чи тросошайбовими транспортерами. Гній через решітчасту підлогу збирається в підпідложні канали, по яким трососкреперними транспортерами видаляється із приміщення. В свинарнику шириною 12 м також розміщується два технологічних рядів, але з двома кормослужбовими проходами шириною по 1,8 м вздовж зовнішніх стін. Станки з’єднані задніми стінками по довжні осі будівлі.

Для раздавання корму використовують кормораздатчик типу РС-5АМ чи тросошайбовий транспортер. Гній із-під решітчастих полів видаляють гідрозмивом чи транспортерами.

1.2 Розрахунок структури стада

Нам потрібно розрахувати структуру стада відповідно до нашого завдання. Розрахунки заносимо в таблицю 1.

Таблиця 1.1. - Структура стада

Вікові групи	%	Кількість по групах
Кнури	0,2	36
Матки	1	180
молодняк	10	2000
Всього		2116

1.3 Розробка режиму роботи ферми

На фермі закладено бригадний метод організації праці. Режим роботи однозмінний двоциклічний при п’яти-денній робочій неділі (40 год) з 2-ма вихідними. Тривалість дня 8 годин, що ділиться на два цикли. Більш детальніше графік роботи персоналу наведено у таблиці 1.2.

Режим ферми представляється у вигляді конкретних розпорядків робочого дня для операторів, що обслугвують свиней і для операторів по приготуванню кормів. Розпорядок повинен забезпечити повну і зрівноважену завантаженість виконавців та обладнання що використовується.

Таблиця 1.2- Режим роботи операторів по обслуговуванню свиней на відгодівлі

Вид робіт

Початок, год-хв

Кінець, год-хв

Тривалість, год-хв

Підготовка до роботи
Огляд поголів’я і обладнання
Приймання кормів, годівля і напування поголів’я
Прибирання гною
Виконання інших, разових робіт
Обідня перерва (відпочинок)
Очистка лігва, огорожі і обладнання
Огляд поголів’я, виділення хворих тварин. Надання допомоги в лікуванні ветлікарю
Приймання кормів, годівля і напування тварин

Контроль за мікрокліматом, передача тварин нічному черговому

5-30

5-40

6-00

7-00

8-30

9-50

13-20

14-50

16-00

17-00

5-40

6-00

7-00

8-30

9-50

13-20

14-50

16-00

17-00

17-20

0-10

0-20

1-00

1-30

1-20

3-30

1-30

1-10

1-00

0-20

1.4 Вибір раціонів годівлі тварин і розрахунок

добової та річної потреби в кормах

Збирати кормові культури необхідно в період, коли вони мають найбільшу врожайність та поживну цінність. Якість кормів визначається не лише їх поживною цінністю, а й наявністю в них баластних, некорисних чи інколи навіть шкідливих включень. Останні могуть спричинити травмування чи отруєння споживачів., знищувати ефективність роботи та надійність технологічного обладнання. Для попередження таких явищ, корми в процесі підготовки до згодування очищають.

Допустимий ступінь залишкового забруднення залежить від виду

кормів, а також характеру включень та їх можливих наслідків. так, домашні землі не повинні перевищувати 1 – 2 %, піску 0,3 – 1 %, металеві домішки розміром до 2 мм з незагостреними краями – 30 мг на 1 кг корму, насіння отруцних трав – 0,25 %.

Для високоефективного використання кормів важливим є забезпечення оптимальної крупності кормових частинок, що залежить від біологічного виду та віку тварин і птиці, а також від виду кормової сировини й характеру використання кормів. З цією метою кормову сировину перед згодуванням подрібнюють.

Доведено, що готувати комбікорми для свиней необхідно з інгредієнтів дрібного (середній розмір частинок 0,2 – 1 мм) помелу.

Грубі корми для свиней слід переробляти до розміру частинок 1 – 2 мм, для великої рогатої худоби на січку. Коренебульбоплоди перед згодовуванням (не раніше як за 1,5 2 год.) рекомендується подрібнювати на частини розміром 5 – 10 мм.

Для розрахунку добової, річної потреби в кормах використовуємо чисельний склад груп тварин та раціон годівлі тварин, який ми розраховуємо для поголів’я заданого в завданні на курсовий проект.

Таблиця 1.3 - Добова потреба в кормах в зимовий період, кг

Вікові групи		Кнури	Свиноматки зпоросятами	Молодняк
Травяне борошно		1,5	3	0,15
Силос		2	3	-
Корене-плоди і комбісилос		2	5	1,5
Концентровані корми	3,5		4	1,0
Сіль кухонна		-	-	0,009
Мікроеленти		0,004	0,04	-
Корми твариного походження		0,004	0,04	0,02

Добову витрату кожного виду корму обчислюємо за формулою [2]

, (1.1)

де n_i – добова норма видачі корму в розрахунку на одну тварину і-тої

групи, кг (див. Табл 3);

m_i – поголів’я тварин і-тої групи, голів.

Наприклад для буряка добова витрата складатиме

Річну потребу у кормах обчислюємо за формулою [1]

, (1.2)

де t – тривалість періода годівлі, днів (t=365 днів);

R – коефіцієнт, що враховує втрату кормів під час зберігання і

транспортування [1], R=1,01 для концкормів,

R=1,03 для коренебульбоплодів,

R=1,1 для силоса.

Наприклад, річна потреба буряка складатиме

Аналогічно проводимо розрахунки для інших видів кормів і отримані результати заносимо в таблицю1.4

Таблиця 1.4 – Добова та річна потреба в кормах

	Потреба в кормах, кг
	добова	річна
Буряки кормові напівцукрові Силос Трав’яне борошно Концентровані корми Сіль кухонна Мікроелементи Корми твариного походження	3972 612 894 2846 18 7,3 47	1493273 225640 326310 1038790 6570 2664 17155
Всього	8396	3110402

1.5 Вибір і розрахунок основних і допоміжних приміщень та сховищ для кормів і гною

Необхідну кількість однотипних споруд можна обчислити за формулою

, (1.3)

де m – загальна кількість тварин однієї тієї ж технологічної групи на фермі, голів; m_n – проектна місткість одного приміщення, голів.

Для утримання свиноматок (200 голів) вибираємо 1 свинарника-маточника на 200 місць. Т.П. 802-103. З допоміжних приміщень приймаємо кормоцех КЦС – 2000, санпропускник на 15 чоловік Т.П.807-11-1, ветамбулаторію з ізолятором, вагова з автомобільними вагами вантажопідйомністю 30 тон на один проїзд 416.7-193.

Для зберігання кормів ферма повинна мати відповідні сховища та споруди (табл.1). Загальна місткість V₃ (м³); необхідна кількість сховищ N визначені за формулами:

, (1.4)

де Q_p – річна потреба корму доного виду [1], кг;

Q_tex- технічна місткість сховища [1].

Проведемо розрахунок на прикладі буряка

шт.

Для збрігання концкормів на території ферми визначаємо розмір сховища із розрахунку 16% від річної потреби

, (1.5)

Таблиця 1.5 – Необхідна кількість споруд для корму

Назва споруди	Потреба в кормах, кг	Обємна маса корму, кг/м³	Потрібна місткість, кг.	Місткість одного сховища V_c, м³	Коефіцієнт використання місткості сховища	Необхідна кількість і № Т.П.
1.Склад для концкормів і кормових добавок*	1038790	600	166	1000	0.75	2шт. т.п.813-165
2.Сховище для буряків	1493273	670	238	1000	0.95	2шт.
3.Траншея для комбісилоса	225640	1100	36	1000	0.95	1шт. т.п.811-36

* - запас конц. кормів складає 15 добових потреб.

Для розрахунку потрібної кількості гноєсховищ потрібно визначити добовий вихід гною від однієї тварини кожної групи

, (1.6)

де: q_е – добовий вихід екскрементів від однієї тварини [6], кг;

q_в – добова кількість води, що додається в систему видалення

гною на одну тварину з врахуванням миття годівниць,

підлоги, підтікань автонапувалок, кг;

q_мех – кількість механічних включень, що надходять у систему за добу, кг.

Дані розрахунку заносимо в таблицю 1.9.

Таблиця 1.9 - Розрахунок кількості гною

Група тварин	q_{підстилк}, кг	q_гн, кг	q_сечі, кг	q_мех, кг	m, голів	q_доб, кг
Свинноматки	5	9	8	0,024	180	3960
Хряки-виробники	4	9	6	0,035	36	684
молодняк	2	5	2,5	0,051	2000	19000
Всьго						23644

Загальну місткість гноєсховищ обчислюємо за формулою [1]

, (1.7)

де Д – планова тривалвсть зберішання гною (приймаємо стійловий

період 180 днів);

q_п – добова норма внесення підстилки [1], кг (для соломи 2-3 кг);

m_і – поголів’я і-тої групи тварин, голів;

n – кількість груп тварин.

кг.

Таким чином потрібна місткість гноєсховища

, (1.8)

Потрібна кількість сховищ

, (1.9)

По [1]приймаємо 1 гноєсховища ємкістю 1000 тон Т.П. 815-416.

1.6 Розробка генерального плану ферми

Земельну ділянку під ферму вибираємо з врахуванням виробничих вимог, що пред’являються. Ділянка розташована за 500 м від села (тобто ширина санітарно-захистної зони витримується) має природній нахил місцевості 3˚, що дозволить відводити талі і дощові води природнім шляхом і рівень грунтових вод не меньше 2...2,5 м.від поверхні. Користуючись санітарно-гігієнічними і протипожежними нормами [1][2] розташовуємо на ділянці всі виробничі і допоміжні будівлі у відповідності з прийнятою технологією утримання і годівлі тварин. Щоб забезпечувалась поточність виробничого процеса з мінімальними переміщеннями потоків

корму, відходів, а також планувати мінімальне переміщення тварин. Гноєсховище розміщуємо нижче ділянки основних і допоміжних приміщень. Уся територія ізольована від навколишньої місцевостіполосою насаджень дерев.

Коефіцієнт щільності забудови обчислюємо за формулою [2]

, (1.10)

де: F_з – площа забудови будівель і споруд, м²;

F_о – загальна площа ферми, м².

Коефіцієнт використання ділянки

, (1.11)

де: F_с – площа під спорудами, майданчиками з твердим покриттям і

дорогами, м².

2. Вибір і розрахунок основних і допоміжних технологічних процесів на фермі

2.1 Механізація приготування кормів

Процес кормоприготування полягає у виконанні технологічних заходів, спрямованих на кормову сировину, що обробляється, з метою надання їй нових властивостей. Стосовно конкретних видів кормів багаторічним досвідом, а також науковим досвідом: вченими визначені раціональні технологічні заходи .

Як бачимо, вибрана технологічна схема кормоприготування передбачає готувати повно раціональні кормові суміші з різних компонентів без їх термічної. хімічної, або біологічної обробки. У кормоцеху перед годівлею лише очищують, подрібнюють і змішують. Це найпростіша технологія кормоприготування, яка рекомендується для всіх господарств, де корми доброякісні і не потребують спеціальної обробки.

Базовою технологічною операцією, що визначає продуктивність усього процесу кормоприготування є змішування.

Приготування кормосуміші на кожній фермі має за мету зменшити витрати кормів на одиницю продукції за рахунок збалансованого раціону по поживності, забезпечити механізацію роздавання кормів одним типом кормороздавача, а значить зменшьти затрати праці на роздавання кормів.

Процес кормоприготування полягає у виконанні технологічних заходівспрямованих на кормову сировину, що обробляється, з метою надання їй нових властивостей. Стосовно окремих видів кормів багаторічним досвідом, а також науковими дослідженнями визначені раціональні технологічні заходи Для обгрунтування вибору кормоцеху необхідно знати добові потреби кормів для ферми, разовий обсяг їх видачі, продуктивність окремих технологічних ліній і кормоцеху вцілому.

Проектом передбачається всі корми і добавки згодувати і вигляді повноцінних сумішей при дворазовій видачі.

Для обґрунтування вибору типорозміру кормоцеху необхідно знайти добові потреби кормів для ферми, разовий обсяг їх видачі, продуктивність окремих технологічних ліній і кормоцехів в цілому.

Добова витрата i – го виду кормів G_доб на все поголів’я певної групи тварин наведена у табл. 1.5.

З урахуванням рекомендацій [3] свиням усіх вікових груп на фермі корм будемо роздавати два рази на добу. При цьому приймаємо рівномірний розподіл добової норми кормів. Залежно від кратності роздачі корму розраховуємо разову потребу приготування кормів

, (2.4)

По розрахованій продуктивності попередньо підбираємо по [6] кормоцех КЦС-2000 Т.П.802-120.

Продуктивність кожної технологічної лінії кормоцеху обчислюємо за формулою

, (2.6)

де Т_і - тривалість обробки і-того виду корму, год (для кормів що швидко псуються згідно рекомендацій [3] вибираємо Т_і=2 год).

де Q _роз.і.– максимальна разова потреба підготовки виду корму, кг

т.і. – тривалість обробки і – го виду корму, год (приймаємо т.і. = 1 год – для обробки концкормів, коренеплодів, силосу ).

Продуктивність технологічної лінії:

Таблиця 1.4 – Добова та річна потреба в кормах

	Потреба в кормах, кг
	добова	річна
Буряки кормові напівцукрові Силос Трав’яне борошно Концентровані корми Сіль кухонна Мікроелементи Корми твариного походження	3972 612 894 2846 18 7,3 47	1493273 225640 326310 1038790 6570 2664 17155
Всього	8396	3110402

2.1.1 Лінія концентрованих кормів

Продуктивність лінії складає

Приймаємо, що в господарстві використовуються готові концентрати, тоді дробарка буде не потрібна через недостатню завантаженість. Для дозування і транспортування концентрованих кормів вибираємо бункер БСК-10.

2.1.2 Лінія комбісилосу

Для подрібнення комбісилосу вибераємо подрібнювач “Волгарь 5”.

2.1.3 Лінія коренеплодів

Продуктивність лінії складатиме

Подача коренеплодів з завальних ям виконуватиметься транспортером ТК-5.0 продуктивністю 5 т/год приймаєм 2 шт . Для виконання подальших операцій миття, уловлення каменів та подрібнення по [5] підбираємо два подрібнювач ИКМ –5 продуктивнчстю 5 т/год.

2.1.4 Лінія змішування кормів

Продуктивність лінії ми обчислюємо за формулою

, (2.7)

де G_раз – разова видача корму, кг (G_раз=G_сум );

К_р – кратність годівлі, разів;

- густина сумішки, кг/м³;

К_у – кількість циклів, разів.

Таким чином остаточно підбираємо змішувач С-3 продуктивністю 73т/год. В кількості 1 шт.

2.2 Механізація роздачі кормів

Ефективність годівлі свиней суттєво залежить від вирішення питань щодо роздавання кормів. Цей процес за трудомісткістю займає від 25 до 35 % усіх затрат праці на виробництво м’яса.У процесі доставки і роздання кормів виконується значний обсяг робіт.