Протиепізоотичні заходи при каліценовірусної інфекції кішки
КАФЕДРА ЕПІЗООТОЛОГІЇ та ПАРАЗИТОЛОГІЇ
курсова робота
з епізоотології
на тему: „Протиепізоотичні заходи при каліценовірусної інфекції кішки”
ЗМІСТ
ВСТУП
За останні роки в нашій країні значно підвисився інтерес до розведення породистих кішок. Утримання великої кількості кішок в домашніх умовах, а також створення притулків, проведення виставок створюють передумови та сприятливі чинники до виникнення і розповсюдження хвороб серед родини котячих. Різні захворювання інфекційної етіології серед кішок досить широко поширені: власники щеплюють кішок набагато рідше, ніж собак. Тому проблема лікування вірусних інфекцій кішок залишається актуальною.
Каліцивіроз займає одне з найголовніших місць серед захворювань заразної етіології оскільки ризик заразитися каліцивірусною інфекцією у кішки значно вище, ніж, наприклад, герпесом, так як на відміну від носіїв герпесу носії калицивируса виділяють вірус постійно (Povey R.C., Johnson R.H., 1970; Гаскел Р., Беннет М., 1999).
Діагноз ставила на підставі клінічних ознак та лабораторних досліджень. При цьому захворюванні спостерігається сухий кашель, слизові або гнійні виділення з носа, рідко кон'юнктивіт, млявість, втрату апетиту, часто підвищення температури тіла. Але необхідно відмітити, що необхідно проводити диференціальну діагностику від інфекціонного ринотрахеїту кішок , оскільки при цьому захворюванні також відмічають такі ж клінічні ознаки, але при каліцивірозі до перерахованих симптомів додаються виразкові ураження порожнини рота і рясна слинотеча.
Каліцивірусна інфекція широко поширена у всьому світі і реєструється у кішок з синдромом ураження дихальних шляхів в 20-80% випадках. Хвороба завдає значних економічних збитків, коли вона перебігає у вигляді ензоотій з підйомом епізоотичної кривої в холодну пору року і на початку весни. При асоційованому перебігу з хламідіозом загибель кішок станове 85% випадків [17].
Аналіз
спеціальної літератури
Перед спеціалістами ветеринарної медицини особливо гостро стоїть проблема профілактики, ранньої діагностики і лікування вірусних хвороб з ураженням верхніх дихальних шляхів, зокрема, каліцивіроза кішок.
Тому багато вітчизняних та зарубіжних дослідників (Рахманіна М.М., Элизбарашвили Э.И., 1994; Кудряшов А.А., 1999; Старченков С.В., 2001) досить ретельно і різнобічно вивчали каліцивірусну інфекцію кішок, в тому числі ефективність лікувальних та профілактичних заходів за цієї хвороби. Однак з кожним роком це захворювання зустрічається досить часто що науково пояснюється недостатньою профілактикою кішок.
Мета є вивчення ефективності лікування кішок хворих на каліцивірусну інфекцію в умовах клініки ветеринарної медицини «ЄлітВет» міста Дніпрпетровськ.
Завдання для досягнення мети були поставленні наступні:
• Провести епізоотологічне дослідження зони обслуговування клініки ветеринарної медицини «ЄлітВет»;
• Особливості клінічних ознак у котів хворих на каліцивірусну інфекцію;
• Визначити терапевтичну ефективність лікування кішки хворої на каліцивіроз;
• Визначити економічну ефективність лікування хворих кішок по запропонованій схемі лікування.
2. Характеристика приватної лікарні «ЄлітВет»
Ветеринарна клініка «ЄлітВет» знаходиться у місті Дніпропетровськ, у Бабушкінському районі, за адресою пр. Героєв, 40. Складається з приміщення – 70 квадратних метрів, яка складається з прийомної кімнати, хірургічної, УЗД-кабінету, рентген кабінету, інфекційного відділення, стаціонару, кімнати очікування, регістратури, кімнати відпочинку для лікарів,санвузлу та операційної.
В операційній кімнаті є
операційний стіл, лампа, автоклав,
сейф, апарат для штучного дихання,
шафи для інструментів та
В оглядовій кімнаті проводять огляд хворої тварини та інші маніпуляції. Кімната вкрита кафелем, добре освітлена, містить 2 оглядові столи.
У кімнаті очікування власники тварин очікують прийом лікарів або ж своїх улюбленців під час операції. В цій кімнаті розташовані зручні крісла зі столом, на якому знаходяться різні журнали, газети, брошури з ветеринарної медицини. Також на стінах розташовані плакати і об'яви на актуальні теми та куточок споживача.
Клініка обслуговує все місто Дніпропетровськ, яке складається із 7 районів.
До штату лікарні ветеринарної медицини входять - головний лікар, бухгалтер, 4 лікарів ветеринарної медицини, 1 фельдшера ветеринарної медицини, 2 адміністратори.
Клініка працює з 9:00 до 20:00, без вихідних. Оплата праці не нормована, залежить від виручки на зміні, тобто лікарі працюють за відсоток від прибутку. Головний лікар працює в понеділок, середу та п’ятницю.
Лікарня забезпечена необхідним обладнанням для надання лікарської допомоги та проведення діагностичних та профілактичних заходів.
Ветеринарна клініка має такі прилади:
- УЗД
- Біохімічний аналізатор
- Мікроскоп
- Рентген апарат
- Пристрій подачі кисню
- Автоклав
- Хірургічні інструменти
На відміну від державної установи ветеринарної медицини, приватна клініка не має планів ветеринарних робіт, окрім регулярного прибирання усіх приміщень, стерилізації інструментів, актуалізації настінних плакатів та інших інформаційних джерел для усіх бажаючих, що відвідують клініку. В планах роботи приватної клініки «ЄлітВет» є вдосконалення знань та вмінь працівників, краще технічне забезпечення й задоволення потреб своїх клієнтів.
3. ЕПІЗООТОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ КЛІНІКИ.
3.1.
Вивчення документів
В приватній ветеринарній клініці «Елітвет» ведеться така облікова документація:
• Журнал для реєстрації хворих тварин (форма № 1 – вет);
• Журнал для запису протиепізоотичних заходів (форма № 2 – вет);
• Журнал обліку дезінфекції, дезінсекції і дератизації (форма № 10 – вет);
• журнал руху біопрепаратів;
• журнал руху медикаментів;
• журнал температурного режиму холодильника
Незважаючи на складну
Загалом Жовтневий і Самарський район благополучний щодо більшості інфекційних хвороб, завдяки тому що лікарі приділяють значну увагу проведенню комплексу протиепізоотичних заходів. Заходи включають: проведення профілактичних щеплень, дезінфекцій, дератизацій і дезінсекцій
За останні три роки на території, що обслуговується клінікою, спостерігалися інфекційні і інвазійні захворювання.
Найчастіше з інфекційних захворювань спостерігались каліцивіроз кішок, ринотрахеїт кішок, мікроспорія, чума м’ясоїдних і парвовірусний ентерит. З інвазійних захворювань – бабезіоз, діпілідіоз, демодекоз і отодектоз.
За для профілактики інфекційних хвороб тварин в клініці проводять роз’яснювальні роботи, що до необхідності вакцинації за для профілактики захворювання в майбутньому. Щеплюють собак і кішок комплексною вакциною Nobivak.
3.2. Результати клінічного обстеження кішки.
При обстеженні тварини, я провела термометрію, виміряла пульс і частоту дихання, оглянула слизові оболонки. Температура – 39,60С. Пульс – 126 ударів за хвилину. Частота дихання – 24 дихальних рухів за хвилину.
Під час огляду тварини я встановила, що загальний стан тварини пригнічений, кішка апатична та в,яла. Шерстний покрив скуйовджений, без блиску.
Слизові оболонки досліджувала оглядом і пальпацією. При огляді було виявлено виразки на язиці і твердому піднебінні, одночасно могла спостерігати рясну салівацію з тих ознак, що у кішки було постійно мокре підборіддя та неприємний запах з рота. Також у кішки спостерігалось чхання та носові витікання серозного характеру.
Лімфатичні вузли досліджувала за допомогою пальпації. Пахвині лімфатичні вузли невеликого розміру, продовгуваті, щільні, поверхня лімфатичних вузлів гладенька, рухливі, добре відділяються від межуючих тканин, болісності не виявлено, температура тіла в ділянці лімфатичного вузла не підвищена.
3.3. Мікроскопічні дослідження.
Для діагностики цього захворювання було взято кров на загальний аналіз, за результатами якого було виявлено зниження лейкоцитів, а також був проведений тест – система VET-21-R0,2 "КАЛИЦИВИР" за методом полімеразної ланцюгової реакції, який підтвердив каліцивірусну інфекцію.
4. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ БОРОТЬБИ З КАЛІЦИВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ КІШКИ
Хворі коти і кішки-вірусоносії можуть виділяти збудника з виділеннями з ротової і носової порожнин, зі слізними секретами, з фекаліями і сечею протягом декількох місяців. [4, 15,18, 21].
Хвороба найчастіше виникає серед тварин з щільною популяцією і особливо в холодний період часу року і дощів.
Каліцивіруси кішок слабовірулентні, і хвороба частіше протікає латентно. Однак у поєднанні з іншими агентами (бактерії, віруси, мікоплазми) каліцивірусна інфекція може викликати загибель великої кількості (понад 80%) котів
Отже, для лікування кішки була запропонована схема лікування якою користуються на клініці « ЄлітВет»:
1. Максидин 1мл один раз на добу протягом 3діб.
2. Глобулін проти пан лейкопенії, герпесвірусного ринотрахеїту, каліциірусної інфекції та хламідіозу котів – «Вітафел» в дозі 1мл масою до 10 кг один раз на день протягом 3 днів
3. Антибіотик широкого спектру дії для подавлення секундарної інфекції байтрил 5% 0,1 мл на кг 1 раз на добу 3-5 разів
4. Вітамін В12, вітамін С – по 1мл один раз на добу;
5 Розчин Рінгера 40мл/кг або фізіологічного розчину 40мл на кг маси тіла тварини 1 раз на день внутрішньовенно або підшкірно.
6 Відвар кори дуба, настій квіток ромашки, 1-3мл три рази на добу для зрошення слизової оболонки ротової порожнини та язика.
Після лікування тварину привели на повторне обстеження, під час огляду, спостереження та пальпації у тварини відмічався добрий настрій, слизові облонки були без виразок, блідо-рожеві, гіперсалівація не відмічалась, зі слів господаря апетит покращився, тварина почала активно себе поводити та чхання було відсутнє.
4.1. Лікувально-профілактичні заходи щодо хворих на каліцивірусної інфекції.
Профілактику каліцивірусної інфекції можна поділити на дві складові: загальну і специфічну. Із загальної профілактики необхідно дотримуватись таких заходів як: повноцінна годівля, дотримання санітарних норм, умов утримання, своєчасне проведення дегельмінтизації та боротьба з ектопаразитами, виключення контакту з бродячими таринами [ 6, 7 ].
До специфічної профілактики відносять вакцинації. Вакцинації підлягають тільки здорові тварини. За 5-7 днів до вакцинації необхідно провести дегельмінтизацію тварини. Кошенят перший раз щеплюють у віці 9-12 тижнів, повторно – через 21 день, а надалі один раз на рік [ 23, 26 ].
В Україні для специфічної профілактики використовують такі вакцини:
Вакцина Мультіфел - 4 виготовлена з інактивованих виробничих штамів вірусів панлейкопенії , ринотрахеіта , каліцівіруса і штамів хламідій кішок і призначена для профілактики викликаються ними захворювань.
Суха жива вакцина Нобівак Tricat Trio отримана з культуральної рідини перещеплюваної лінії клітин FEF , інфікованих аттенуированного ( ослабленими ) штамами вірусів.
Фел-Про-Вакс 4 (Fel-O-Vax IV) - рідина світло-рожевого кольору, без осаду. В якості діючих речовин містить інактивовані штами: вірусу ринотрахеїту, калицивіруса кішок, вірусу панлейкопенії, Chlamydia psittaci.
Імунітет з'являється через 8-10 діб. після першої вакцинації, стійкий імунітет - через 8-10 діб, після другої вакцинації. Тривалість імунітету - не менше 12 міс.
Біофел ПКГР, Biofel PCHR вакцина проти панлейкопении, каліцівіруси, герпевирусной інфекції та сказу [ 23].
4.2. Аналіз
ефективності впровадження
Каліцивірусна інфекція є контагіозним захворюванням, летальність якої може досягати 30%. Утримання великої кількості кішок в домашніх умовах, а також створення притулків, проведення виставок створюють передумови та сприятливі чинники до виникнення і розповсюдження хвороб серед родини котячих. Різні захворювання інфекційної етіології серед кішок досить широко поширені це пов’язано з тим, що власники прищеплюють кішок набагато рідше, ніж собак. Тому для того щоб, запобігти розповсюдження цієї хвороби рекомендовано кожен рік обовязково вакцинувати своїх домашніх улюбленців, задля уникненні розповсюдження каліцивірусної інфекції.
Але при встановлені діагнозу каліцивірусної інфекції необхідно як можно швидше почати лікування, адже лікування на ранніх стадіях захворювання може дати 100% результат видужання. Запропонована в данній курсовій роботі схема лікування є економічно та терапевтично ефективною.
Але, на сьогодення, на базі ветеринарних лікарень не завжди можна провести профілактику цього захврювання, адже не всі власники тварин компетентні в даному питані. Тому, на мою думку, необхідно проводити роз’яснювальні бесіди серед власників тварин, про необхідність профілактики даного захворювання.
5. ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Більшість інфекцій верхніх дихальних шляхів у кішок викликані одним з двох вірусів - вірусом герпесу або каліцивірусом. Кішки можуть заразитися одним або обома вірусами одночасно, а також іншими бактеріальними і вторинними інфекціями, в результаті чого у них може розвиватися «комплекс вірусних респіраторних захворювань кішок» .
Каліцивірус, як правило, передається при прямому контакті з виділеннями з очей, носа або рота інфікованих тварин. Інфекція також може передаватися через посуд, підстилки, лотки для туалету, продукти харчування і воду, підноси, одяг і людські руки в розплідниках, притулках та інших місцях, де міститься велика кількість кішок. Каліцивірус є стійким вірусом.
Інфікована кішка буде виділяти вірус зі своїми виділеннями ще як мінімум протягом 2-3 тижнів. Після одужання, щонайменше, половина всіх інфікованих кішок можуть стати носіями. Коти таким чином поширюють вірус протягом декількох місяців, але у невеликого відсотка кішок носійство зберігається все життя. Вони можуть не показувати ніяких симптомів зараження, але служать джерелом інфекції для сприйнятливих кішок. Проте під час стресу у них можуть проявлятися легкі симптоми хвороби. Кішки, які є носіями цього вірусу, можуть передавати інфекцію своїм новонародженим кошенятам .
6. БІБЛІОГРАФІЧНИЙ Список
1. Спеціальна епізоотологія: Підручник – К.: Вища освіта, 2002. – 703с.
2. Тяньши и ваши питомцы. Серия « Медицина для вас ». Ростов н/Д: Феникс, 2002. – 288с.
3. Почти всё о собаках. – Харьков: ОАО « Харьковская книжная фабрика “Глобус” », 2006. – 384с.
4. Полный справочник ветеринара. – М.: Эксмо. 2007. – 608с.
5. Сравнительная эффективность вакцинных штаммов в F9 и 255 против калицивирусной инфекции кошек [Текст]// VETZOO PROFY , 2009 . – №7 . – С.28-29.
6. Планирование, организация и экономическая эффективность ветеринарных мероприятий по профилактике инфекционных болезней кошек и собак [Текст] / Н. Журавель, Н. Колобкова// Ветеринария сельскохозяйчтвенных животных , 2012 . – №10 . – С.19-24.
7. Разработка биопрепаратов для диагностики, профилактики и лечения при вирусных болезнях кошек [Текст] / М.М. Рахманина, Н.А. Рахманина, Э.Й. Элизбарашвили [и др.]// Ветеринария , 2011 . – №1 . – С.48-51.
8. Клинические признаки калицивирусной инфекции кошек [Текст] / М.М. Рахманина, В.И. Уласов// Ветеринария , 2004 . – №12 . – С.24-26
9. Экпресс-диагностика вирусных болезней кошек и собак [Текст] / С.Б. Яцышина, И.Л. Обухов, О.В. Клименкова [и др.]// Ветеринария , 2004 . – №5 . – С.25-28
10. Инфекционные болезни животных: Справочник/Сост. И 74 Ю. Ф. Борисович, Л. В. Кириллов; Под ред. Д. Ф. Осидзе. – М.: Агропромиздат, 1987 – 288с.
11. Вирусные болезни кошек. – М.: КолосС, 2004. – 88с. – (Производственно-практическое издание для специалистов).
12. Рахманина М. М., Элизбарашвили Э. И., Уласов В. И. Выделение изолятов калицивируса кошек // Ветеринария. – 1994. № 7. – С. 24 – 27.
13. Рахманина М. М., Элизбарашвили Э. И., Уласов В. И. Выдиление и индентификация возбудителя калицивироза и инфекционного ринотрахеита кошек: Сб. науч. Тр. ВГНКИ. – 1995. – Т. 57. – С. 12-20
14. Крылов А.Н. Биологические свойства возбудителя калицивирусной инфекции кошек и разработка метода диагностики болезни.: Автореф. дис.канд. биологических наук. Москва, 2000.-26 с.
15. Гаскел Р., Беннет М. Справочник по инфекционным болезням собак и кошек: Пер. с англ.-М.: Аквариум ЛТД, 1999.-224с.
16. Болезни собак и кошек. Комплексная диагностика и терапия болезней собак и кошек: учеб. пособие / Т. К. Донская [и др.]; под ред.
С. В. Старченкова. – СПб. : Специальная Литература. 2006. – 655с.
17. Сулимов А. А. Вирусные болезни кошек. – М.: КолосС, 2004. – 88с. – ( Производственно-практическое издание для специалистов).
18. Шувалова Е. П. Инфекционные болезни.: Учебник. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 2001 – 624с.
19. Джупина С.И. Факторные инфекционные болезни животных. Ветеринария, 2001, № 3 с..6-9
20. Архипов Н.И.,Бакулов И.А.,Соковых Л.И., Висна-мэди. В кн.:Медленные инфекции животных. М., Агропромиздат, 1987, с.51-79
21. Рахманина М.М., Уласов В.И., Противоэпизоотические мероприятия в питомниках кошек, неблагополучных по калицивирозу //Ветеринарная практика. Научно-практический журнал последипломного образования. -СПб., 2001.-№2.-С. 12-14.
22. Рахманина М.М., Элизбарашвили Е.И., Уласов В.И., Могильный Ю.И. Калицивирусная инфекция тигров //Мат. II международного симпозиума «Физиологические основы продуктивности хищных пушных зверей».- Петрозаводск- 1998.-С. 47-48.
23. Рахманина М.М., Элизбарашвили Е.И., Уласов В.И., Могильный Ю.И. Калицивироз кошек //Ветеринария. №9.-1994.-С. 51-53.
24. Сергеев В.А., Орлянкин Б.Г. Структура и биология вирусов животных М.: Колос, 1983 - 336 с.
25. Сюрин В.Н., Самулейко А .Я., Соловьев Б.В., Фомина Н.В. Вирусные болезни животных.-М.:ВНИТИБП, 1998.-928 с.
26. Старченков С.В. Заразные болезни собак и кошек. СПб.: Издательство СПС, 2001. - 367 с.
27. Тилли Л., Смит Ф. Болезни кошек и собак: Пер. с англ.-М.: Геотар-Мед.-2001.-683 с.
28. Pedersen N. C., Evermann J. F., McKeirman A. J., Jtt B. L. Patogenicity studies of feline coronoviruse isolates 79-1146 and 79-1683. Vet. Res., 1984, 45, 2580 – 2585.
29. Pedersen N. C., Royle J. F., Floyd K., Falg A., Burker V. An enterie coronavirus infection of cats and est relatinshop to feline infectious peretonits. Am. J. Vet. Res., 1981, v. 42, n. 3, 368 – 377.
30. Bennett D., Gaskell R.M., Mills A. Detection of feline calicivirus antigens in the joints of infected cats //Vet. Rec.- 1989. -№124.-P.329-332.
ДОДАТКИ
Таб. 1 Гематологічні показники кішки хворої на каліциірусну інфекцію
Показники
Норма
- Еритроцити, 1012/л 4-7 5, 6
- ШОЕ, мм/год до 13 10,5
- Лейкоцити, 8,5-10,5 6,5
- Лейкоцитарна формула, %
- Базофіли 0
0 - Еозинофіли 2-5
2 - Нейтрофіли
- Мієлоцити 0
- Юні 0
- Паличкоядерні 2-6 3
- Сегментоядерні 45-70 70
- Лімфоцити 20-40
20 - Моноцити 2-6
5
Рис. 1 Утворення на слизовій оболонці язика виразок у кішки хворої на каліцивірусну інфекцію
Рис.2 Значна салівація та виразки язика у кішки хворого на каліцивірусну інфекцію.
