Процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти

 Курсова робота

 на  тему:

 „Процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти” 
 
 
 
 
 

ПЛАН

Вступ

1. Суть і значення державних закупівель
2. Характеристика тендерних торгів
3. Аналіз державних закупівель товарів, робіт і послуг в Україні
4. Проблеми функціонування системи державних закупівель та шляхи її реформування

Висновки

Додатки

Список  використаної літератури 
 
 

Вступ

       Особливості соціально-економічного реформування в Україні характеризується новими підходами щодо управління ресурсами держави. Перш за все це проявляється в реалізації концепції ефективного використання суспільних (державних) коштів. Саме тому об’єктивною та необхідною умовою ефективного функціонування ринкової економіки є створення системи державних закупівель, яка базується на використанні конкурентних механізмів розміщення замовлень на поставку товарів, робіт і послуг. Міжнародний досвід свідчить про те, що поєднання жорсткої конкуренції, професіоналізму в умовах ринку та ефективних недискримінаційних процедур закупівлі може забезпечити значне зниження цін, підвищення якості, а, отже, ефективності витрат у державному секторі. Окрім скорочення державних витрат державні закупівлі забезпечують стратегічну функцію підтримки і реалізації програм розвитку та економічного зростання країни.

       Актуальність даної теми зумовлена  необхідністю дослідження теоретичних  підвалин та практичних засад  функціонування механізму державних  закупівель в Україні.

        Метою даної курсової роботи  є дослідження порядку та особливостей  здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг. Відповідно до поставленої мети об’єктом дослідження є процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

    Відповідно  до окресленої мети завданнями курсової роботи є дослідження суті і значення державних закупівель для ефективного функціонування державного сектору, характеристика тендерних торгів, аналіз проведення державних закупівель в Україні та виокремлення проблем функціонування системи державних закупівель та пошук шляхів її реформування. 
 

1. Суть  і значення державних закупівель

        Інтенсивний розвиток господарського механізму та підвищення вимоги з боку суспільства щодо ефективності функціонування державного сектору вимагають подальшого удосконалення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.. Для повного задоволення споживачів матеріальних ресурсів в умовах удосконалення господарського механізму і посилення режиму економії необхідний пошук прогресивних ресурсозберігаючих форм матеріально – технічного забезпечення, які б сприяли ефективності діяльності державної організації та прискоренню інноваційного розвитку  у всіх сферах економіки [15;7].

       Одним із напрямків вирішення  даних питань є проведення  державних закупівель товарів,  робіт і послуг згідно вимог  ринкової економіки. Ефективне використання механізму державних закупівель на рівні будь-якої державної організації має на меті досягнення принаймні трьох цілей:

• соціальної – забезпечення прозорості використання публічних коштів;
• економічної - забезпечення найкращого співвідношення ціна – якість;
• господарської – забезпечення ефективного функціонування державної організації через закупівлю необхідних товарів, робіт і послуг.

    Державний сектор економіки при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти повинен керуватися такими принципами проведення торгів:

    Тендерним законодавством наступні принципи здійснення закупівель товарів, робіт  і послуг за державні кошти:

    відкритість - означає можливість отримати інформацію як про наявність потреби в  закупівлі так і про результати тендеру. Згідно державного статистичного спостереження за 2007 рік за формою №1-торги (тендери) «Звіт про проведення торгів (тендерів) на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» у 2007 р. кількість застосованих розпорядниками коштів процедур закупівель товарів, робіт і послуг 79925, що засвічує стійку динаміку до зменшення кількості процедур. Причини цього процесу насамперед пов’язані з частими змінами до законодавства, що дозволяє замовникам  нівелювати у застосуванні конкурентних процедур торгів.

    прозорість  – забезпечується тим, що вже на етапі формування та затвердження бюджету  визначаються програми і видатки, які  повинні здійснюватися через  конкурсні процедури  та визначаються критерії вибору переможців;

    рівність  – можливість доступу до ринку громадських закупівель усіх суб’єктів господарювання. Протягом 2007 року у тендерних торгах прийняло участь 248753 суб’єкта підприємницької діяльності. Однак цей показник починаючи з 2002 року має тенденцію до зниження. Причинами цього явища є надмірна регламентованість закупівельного процесу та очевидна законодавчо встановлена прерогатива замовників практично на усіх його стадіях.

    конкурентність- забезпечує отримання найкращого співвідношення ціна-якість та присутня на усіх етапах здійснення тендерів – від оголошення закупівлі до розгляду можливих спорів.

    легітимність – полягає у тому, що орган, який приймає рішенні повинен бути правомочним та повноважним. Правомочність та повноважність визначається у межах коштів, які прямо визначені у бюджеті відповідного рівня;

    повнота – охоплення тендерним законодавством усіх фінансових взаємовідносин між  публічним та приватним секторами. Це означає, що всі бюджетні призначення  повинні аналізуватися на предмет  проведення закупівлі. Загальна сума державних  коштів протягом 2002-2007 рр. зросла вдвічі (з 10 млрд. 746 млн. 985 тис. грн. до 20 млрд.784 млн. 866 тис грн.). Однак протягом 2005 р. через порушення вимог законодавства щодо державних закупівель інституційними одиницями сектору державного управління неефективно використана сума в обсязі 246,3 млн. грн.

    колегіальність прийняття рішення по закупівлям – полягає у незалежності членів тендерного комітету;

    неупередженість – забезпечується відсутністю конфлікту інтересів у членів тендерного комітету та осіб, що залучаються до прийняття рішень шляхом консультативних послуг;

      можливість оскарження – забезпечується через можливість опротестування процедури проведення закупівлі в уповноваженому органі та судових інстанціях.

    Отже, державні закупівлі ґрунтуються  на тому, що:

• вони повинні бути економічними (найкраща комбінація ціни і якості),
• рішення щодо надання контрактів повинні бути легітимні та неупереджені;
• процес закупівель повинен бути гласним (уся інформація доступною, торги публічними, усі рішення зареєстрованими);
• процес закупівель повинен бути ефективним (повнота правил, простота і швидкість процедур).

    Вищенаведені  принципи здійснення державних закупівель державною організацією та інші вимоги щодо проведення торгів закріплені Положенням Кабінету Міністрів України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та рядом інших нормативно-правових актів різної правової юрисдикції, які і складають тендерне законодавство, яке є обов’язковим для дотримання державними установами, якщо вони є замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти. 

    Вплив державних закупівель на економіку  полягає у реалізації таких основних регулюючих функцій:

• матеріальне забезпечення функціонування державних структур, що утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів,
• створення нових робочих місць через закупівлю державою окремих видів товарів, робіт і послуг, що, сприяючи підвищенню платоспроможності населення, послідовно впливає на всі інші галузі народного господарства і стимулює їх розвиток,
• регулювання економічним методами кон’юнктури, що складається на ринках окремих видів продукції. У цьому випадку держава виходить на ринок як вагомий покупець товарів, робіт і послуг, підвищуючи попит, або здійснює товарну інтервенцію, збільшуючи пропозицію, таким чином, відновлює рівновагу попиту і пропозиції на ринку тієї чи іншої продукції.

    Водночас  через державне замовлення держава  забезпечує вирішення найбільш пріоритетних і стратегічних загальнодержавних  питань соціально-економічного розвитку країни, передусім:

• національної оборони і безпеки,
• збереження і розвитку науково-технічного, освітнього та соціально-культурного потенціалу країни.

    Стратегічною  функцією державних закупівель є  визначення напрямів подальшого розвитку та ефективного функціонування системи  державних закупівель, спрямованого на підвищення рівня конкуренції у цій сфері з урахуванням норм міжнародного  права, насамперед законодавства ЄС та норм і правил СОТ, а саме:

• забезпечення максимальної економічності та ефективності закупівель,
• розширення і стимулювання участі в закупівлях постачальників незалежно від форми власності,
• розвиток конкуренції між постачальниками,
• забезпечення справедливого та неупередженого ставлення до усіх постачальників,
• сприяння суспільної довіри до процесу здійснення витрат державних коштів,
• забезпечення відкритості процедур закупівлі.

    Основний  зміст методів, інструментів та правил діяльності держави у цій сфері  викладений у Законі України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Даний закон  та ряд підзаконних нормативно - правових актів складають законодавчу складову системи державних закупівель, яка поряд з іншими елементами (контроль, аудит, інформаційне забезпечення, навчання, підвищення кваліфікації спеціалістів) створюють систему державних закупівель. Отже, система державних закупівель - це сукупність законодавчо, інституційно впорядкованих взаємозв’язків між секторами економічної системи з приводу  закупівлі товарів, виконання робіт та надання послуг за державні кошти.  

2. Характеристика  тендерних торгів

Проаналізувавши вимоги законодавства щодо порядку застосування механізму державних закупівель державною організацією  план проведення закупівель товарів, робіт чи послуг буде мати такий вигляд ( див. табл.1):

Таблиця 1

План  проведення торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти             ( на прикладі процедури відкритих торгів)

   Детальніше зупинимося на формах  реалізації механізму державних закупівель в системі управління матеріально-технічною підсистемою державної організації. Оголошення про заплановану  закупівлю  чи  про  проведення попередньої кваліфікації  учасників  публікуються    у    "Віснику державних закупівель", інформаційному бюлетені, що видає  Тендерна палата України, в інших друкованих засобах масової  інформації,  а також в інформаційних системах у мережі  Інтернет,  у відповідних міжнародних виданнях. Неоприлюднення інформації   щодо здійснення  державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет  є  підставою  для  відміни  торгів.  За   зазначення   в документах щодо здійснення державних закупівель завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи державної організації- замовника несуть відповідальність, встановлену адміністративним законодавством.

  Загалом закупівля державною організацією може здійснюватися шляхом таких процедур:

1. відкритих торгів;
2. торгів з обмеженою участю;
3. двоступеневих торгів;
4. редукціону
5. запиту цінових пропозицій (котирувань);
6. закупівлі в одного постачальника (учасника);
7. торгів із зменшенням ціни (редукціон).

   Тут слід зазначити, що застосування механізму  державних закупівель державною  організацією здійснюється за умови,  що  вартість    закупівлі    товару

(товарів), послуги  (послуг)  дорівнює  або   перевищує  100   тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Під час  проведення відкритих  торгів  тендерні  пропозиції мають право  надавати  всі    учасники,    запрошені замовником шляхом публікації  оголошення. Під час проведення  торгів  з  обмеженою  участю  тендерні пропозиції мають право надавати лише ті  учасники,  які  запрошені замовником взяти участь у процедурі закупівлі. Процедури торгів з обмеженою участю можуть застосовуватися у разі, якщо:

     - товари, роботи  чи  послуги    через    їх    складний    або спеціалізований характер  можуть  бути  запропоновані    обмеженою кількістю учасників;

    - закупівля товарів, робіт чи послуг у зв'язку з їх спеціальним призначенням становить державну таємницю. Під час проведення  торгів  з  обмеженою  участю  замовник запрошує до участі у процедурі закупівлі учасників, кількість яких могла б  забезпечити  вибір  найбільш  вигідної   пропозиції    та конкуренцію, але не менше двох.

    Процедура   торгів   із   зменшенням   ціни    (редукціон) застосовується  у  разі,  коли  предметом  закупівлі  є  товари чи послуги,  для яких існує постійно діючий ринок і які  виробляються чи виконуються не за окремо розробленими специфікаціями, за умови, що очікувана   вартість   закупівлі   таких   товарів    перевищує 100 тисяч гривень. Процедура  двоступеневих  торгів  застосовується  у таких випадках: замовник не може скласти конкретний перелік  товарів, робіт або визначити вид послуг, а також якщо для прийняття  оптимального рішення про закупівлю необхідно провести  попередні  переговори  з учасниками;       предметом закупівлі   є   здійснення   наукових   досліджень, експериментів або розроблень,  надання  консультаційних  та  інших спеціальних послуг. Замовник  може  здійснювати  закупівлю шляхом застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань)  щодо  товарів і послуг,  для  яких  існує постійно діючий ринок,  та за умови,  що вартість їх закупівлі не перевищує 100 тисяч гривень.Для отримання цінових пропозицій замовник  надсилає  запит щодо  цінових пропозицій не менше ніж трьом учасникам і розміщує його в інформаційних системах у мережі Інтернет. Закупівля у одного учасника - це процедура, відповідно  до якої замовник укладає договір  про  закупівлю  з  учасником  після проведення з ним переговорів.

Ця  процедура  закупівлі  в  одного  учасника  застосовується замовником у разі:  

• закупівлі творів   мистецтва  або  закупівлі,  пов'язаної  із захистом прав інтелектуальної власності;    
• відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин)  на товари, роботи чи послуги, які можуть бути  поставлені  (виконані) тільки певним учасником, і при цьому немає альтернативи;
• потреби у здійсненні додаткових поставок первинним учасником, призначених для часткової заміни  або  розширення  поставок,  коли зміна учасника може призвести до закупівлі товарів або послуг, які не відповідають  вимогам  взаємозаміни  з  наявними  товарами  або послугами;
• необхідності проведення  додаткових  будівельних  робіт,   не включених у початковий проект, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за умови,  що  договір буде укладено з учасником цих робіт, якщо такі роботи технічно  чи економічно пов'язані з  головним  договором.  При  цьому  загальна вартість договору на додаткові роботи не повинна  перевищувати 50 відсотків вартості головного договору;
• закупівлі товарів,  робіт чи  послуг,  які  у  зв'язку  з  їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю;
• укладення договору  про закупівлю з переможцем архітектурного або іншого спеціального конкурсу;
• виникнення нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язкуз особливими  економічними  чи  соціальними   обставинами,    яких замовник не міг передбачити у тому числі закупівлі,  пов'язаної  з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;    
• підтвердження  замовником  факту  повторної відміни відкритих торгів внаслідок  надходження  пропозиції  від  одного  і  того  ж учасника, або ненадходження жодної пропозиції.    

     Державна організація при проведенні  торгів  з обмеженою участю  має право здійснити попередню кваліфікацію учасників про що публікується оголошення. У ньому зазначаються:  найменування та юридична адреса замовника; вид, кількість  та  місце  поставки  товарів,  вид  та  місце виконання робіт або вид та місце надання послуг;строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;     способи та  місце  отримання  кваліфікаційної документації та розмір плати за неї (якщо таку плату встановлено); місце та строк подання кваліфікаційних пропозицій;     місце та дата розкриття кваліфікаційних пропозицій;     адреси обраних  замовником  інформаційних  систем  у   мережі Інтернет  та  кодів,  присвоєних спеціальними інформаційними системами. Кваліфікаційна   документація надсилається державною організацією учаснику  протягом  трьох  робочих  днів з дня її оплати або з дня отримання відповідного запиту,  якщо плату  не  було  встановлено. Документ  для оплати кваліфікаційної документації надсилається або надається учаснику у дводенний термін з дня  отримання  від  нього відповідного   запиту.  Кваліфікаційна  документація  обов'язково повинна

містити:

• інструкції щодо   підготовки   та   подання   кваліфікаційної пропозиції;
• кваліфікаційні вимоги;
• стислий виклад  критеріїв  та  процедури оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам;
• інформацію про    документи,    необхідні    учаснику     для підтвердження відповідності встановленим кваліфікаційним вимогам;
• інформацію про  необхідні  технічні  та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі:

- відповідну   технічну   специфікацію,   плани,   креслення, малюнки;

- кількість  товару;

- місце,  де мають бути виконані роботи  чи надані послуги;

- додаткові  послуги, які мають бути надані;

- строки  поставки товарів, виконання робіт,  надання послуг;

• опис окремої  частини  або  частин предмета закупівлі (т.зв. лота), щодо яких можуть бути подані  тендерні  пропозиції  у  разі,  якщо учасникам  дозволяється подати тендерні пропозиції тільки стосовно частини товарів, робіт чи послуг, що закуповуються;
• зазначення мови  (мов),  якою  (якими)  мають  бути  складені кваліфікаційні пропозиції;
• зазначення способу,   місця   та   кінцевого  строку  подання кваліфікаційних пропозицій;
• виклад процедури  надання  роз'яснень  щодо   кваліфікаційної документації,  а  також  повідомлення про намір державної організації- замовника провести збори учасників;
• зазначення місця,  дати  та  часу  розкриття  кваліфікаційних пропозицій;
• зазначення прізвища,  посади  та  адреси  однієї  чи  кількох посадових осіб  або  інших  працівників  замовника,  уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками.

   Державна організація може вимагати  також технічну специфікацію  товарів, робіт і в деяких  випадках послуг в процесі  здійснення попередньої кваліфікації.           Державна організація-замовник  протягом п'яти календарних днів після завершення попередньої кваліфікації учасників повідомляє кожного учасника, що

брав  у ній участь, про результати її здійснення [3;356].

 Після  цього державна організація оформляє  тендерну документацію, яка  надається учаснику торгів протягом трьох робочих днів з моменту її  оплати.  Документ для оплати  тендерної  документації  надається учаснику в триденний термін з дня отримання від нього відповідного запиту. Надання тендерної документації, визначення її вартості  та порядок розрахунків здійснюються відповідно до положень цивільного законодавства. У разі проведення торгів з обмеженою участю  на  закупівлю товарів і послуг державна організація - замовник може  надсилати тендерну  документацію одночасно із запрошенням до участі у торгах.         

    Згідно вимог законодавства державна  організація-замовник повинна ввести  в тендерну документацію інструкцію щодо підготовки тендерних пропозицій;     перелік критеріїв,  які  висуваються  тендерним  комітетом  з метою оцінки відповідності учасників встановленим  кваліфікаційним вимогам; інформацію про необхідність  документального   підтвердження відповідності учасників встановленим кваліфікаційним вимогам;   інформацію про   характер  і необхідні технічні  та  якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну   технічну   специфікацію,   плани,   креслення,  кількість товару, місце, де мають бути виконані роботи чи надані послуги; додаткові послуги, які мають бути надані;

 строки поставки,  перелік критеріїв  та  методику  їх  оцінки для   визначення

найкращої тендерної пропозиції та зазначення основних умов,  які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю. Окрім того, державна організація-замовник у тендерній документації повинна зазначити     строк,   протягом   якого   тендерні   пропозиції вважаються дійсними;     місце,    дату   та   час   розкриття   тендерних пропозицій; зазначення прізвища,  посади  та  адреси  однієї  чи  кількох

посадових осіб  або  інших працівників,  уповноважених здійснювати зв'язок із учасниками.

  Державна  організація при розробці тендерної  документації не повинна вводити  вимоги, обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Слід зазначити, що не пізніше ніж за три робочих  дні  до  закінчення  строку подання тендерних  пропозицій  замовник  має  право   з    власної ініціативи чи за результатами запитів учасників  внести  зміни  до тендерної документації, при цьому  продовживши  строк  подання  та розкриття тендерних пропозицій, та повідомити про зазначені  зміни письмово всіх  учасників,    яким    замовник    надав    тендерну документацію.

     При проведенні зборів  з   метою    роз'яснення будь-яких запитів щодо тендерної документації, державна організація-замовник  повинна   вести протокол цих зборів з викладенням у  ньому  всіх  роз'яснень  щодо запитів і надіслати його всім учасникам, яким було надано тендерну документацію, незалежно від їх присутності на зборах.

          Державна організація-замовник має  право  зазначити  у  тендерній  документації вимоги щодо надання  тендерного  забезпечення,  його  розмірів,  а

також випадки,  коли  тендерне  забезпечення    не    повертається учаснику. На вимогу замовника  учасник  під  час  подання  тендерної пропозиції одночасно вносить тендерне забезпечення,  розмір  якого становить не більше одного відсотка  очікуваної  вартості  у  разі проведення торгів на закупівлю робіт та не більше п'яти  відсотків у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною  документацією.  В  разі,    якщо    тендерні пропозиції можуть  подаватися  щодо  частини  предмета   закупівлі, розмір тендерного забезпечення  встановлюється  замовником виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі по кожному лоту. У разі надання тендерного забезпечення  у  формі  депозиту замовник повертає учаснику всю суму депозиту разом з  нарахованими відсотками банку, в якому було розміщено депозит.    

  Головними  умовами   повернення    тендерного забезпечення державною установою є:

1. закінчення строку  дії  забезпечення  тендерної   пропозиції, зазначеного у тендерній документації;
2. укладення договору  про  закупівлю  з  учасником,  що    став переможцем торгів;
3. відкликання тендерної  пропозиції  до  закінчення  строку  її подання, якщо це передбачено у тендерній документації;
4. закінчення процедур  закупівлі  без  укладення  договору  про закупівлю з одним із учасників, що подали тендерні пропозиції.

   Організація-замовник має  право  до  закінчення  встановленого  строку подання тендерних пропозицій прийняти рішення про його продовження у разі, якщо один  чи  більше  учасників  не  можуть  подати  свої тендерні пропозиції  до  зазначеного  строку   через    об'єктивні причини. Повідомлення про продовження строку, можливі зміни  місця та процедури розкриття тендерних пропозицій  повинні надіслатися кожному учаснику, якому було надано тендерну документацію.