Процеси забезпечення ефективності експортної операції

ЗМІСТ

вСТУП………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Аналітична маркетингова оцінка ринку сталі………………..........5

1. Аналіз світового виробництва та торгівлі даним товаром………...…5
2. Аналіз українського ринку сталі……………………………………..12
3. Сегментація ринку сталі………………………………………………14

Розділ 2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди зі сталі…………………………………………...16

2.1. Нормативно-правові умови здійснення зовнішньоторговельних операцій у міжнародній торгівлі………………………………………………..16

2.2. Особливості та умови транспортування сталі……………………….18

2.3. Валютне регулювання експортно-імпортних операцій та оподаткування……………………………………………………………………20

Розділ 3. Розробка зовнішньоекономічного контракту на експорт сталі….23

Висновки…………………………………………………………………...29

Список використаних джерел…………………………………….31

    Додатки…………………………………………………………………….33

Вступ

Чорна металургія є важливою галуззю світового господарства, оскільки це одна з основних частин фундаменту всього господарства країн: Чорна металургія впливає на розвиток усіх галузей світового господарства як найголовніший споживач палива й електроенергії та води. Практично, немає такого підприємства, яке у тій чи іншій мірі не використовувало б продукцію чорної металургії, адже чорні метали  - це основний конструкційний матеріал для виготовлення засобів та знарядь виробництва, від кількості та якості якого залежать рівень розвитку виробничих сил країни, темпи і масштаби технічного прогресу.

Актуальність даної теми не залишає сумнівів. Найбільший обсяг від експортних надходжень в Україні забезпечує чорна металургія, адже показники виробництва сталі і її споживання залишаються важливими індикаторами економічного розвитку країни.

Наявність у країні цілої низки  великих металургійних підприємств  дозволяє їй займати серйозні позиції  серед світових виробників чорних металів. Україна входить у першу десятку  країн-виробників за виплавкою сталі  і з виробництва чавуну і займає друге місце серед країн СНД. 

Об’єктом  дослідження даної курсової роботи виступають процеси забезпечення ефективності експортної операції.

Предметом   дослідження  є    обґрунтування    доцільності здійснення

експортної  операції з поставки сталі.

Метою курсової роботи є проектування зовнішньоторговельної угоди з експорту сталі  на основі теоретичного та аналітичного дослідження.

Відповідно до мети були поставлені наступні завдання:

• маркетинговий аналіз світового та українського ринку сталі;
• дослідження нормативно-правової бази, що регламентує здійснення зовнішньоекономічної угоди;
• розробка зовнішньоекономічного контракту;
• оцінка ефективності зовнішньоекономічної угоди.

Інформаційною базою дослідження були матеріали періодичної преси, маркетингові дослідження фахових сайтів, статистична інформація, офіційні сайти міжнародних організацій, нормативно-правова і законодавча база України та Європейського Союзу.

РОЗДІЛ  I

АНАЛІТИЧНА МАРКЕТИНГОВА ОЦІНКА РИНКУ СТАЛІ

1.  Аналіз світового виробництва і торгівлі даним товаром

Історія виробництва сталі є  двигуном, що забезпечує розвиток світової промисловості, а показники галузі відображають глобальну економічну ситуацію.

Відомо, що жоден інший матеріал не має такого поєднання міцності, пластичності та гнучкості як сталь. Індустрія сталі друга в світі  за споживанням енергії та перша  за видами вуглекислого газу. Мартенівський  спосіб плавлення сталі був вперше застосований у 1865 році, а киснево-конвертований  через 85 років – у 1950 р. [9]. Уся вироблена сталь стає ресурсом із необмеженим циклом використання та може бути повторно перероблена. Найбільш відповідним замінником сталі є алюміній. Також відомо, що сталь є основним матеріалом, що використовується при виробництві обладнання відновних джерел енергії. У світовому виробництві сталі зайнято більше ніж 4 млн. працівників, іще 4 млн. людей зайняті у допоміжних галузях.

Заснована у 1901 році US Steel Corporation стала  першою у світі компанією, ринкова  капіталізація якої перевищила 1 млрд. дол. Перша висотна будівля зі сталевим каркасом була споруджена у 1884 році в     Чикаго – Chikago Home Insurance Building. В середньому кожен автомобіль містить 960 кг сталі та заліза[9].

Основна сировина, що використовується в процесі виробництва    сталі – це залізна руда, вугілля, вапняк та вторинна металева сировина.

Існує два базових способи виробництва  сталі і пов’язані з ними потреби в сировині та матеріалах (рис. 1):

• плавлення сталі за допомогою кисневого конвертеру (КК);
• виробництво сталі за допомогою електродугової печі (ЕДП).

Рис. 1. Основна сировина, необхідна для виготовлення 1 т  сталі в залежності від способу  виробництва [9]

Починаючи із 1996 року Китай лідирує  у виробництві сталі. В 2012 р. частка країни становила 46,3% (716,5 млн. т.) світового обсягу (рис. 2). Друге місце посіла Японія, третє – США.

Рис. 2. Частка країн у  світовому виробництві сталі [14]

Із топ-виробників сталі (табл. 1) лише Китай та Індія змогли у             2009 р. збільшити обсяг виробництва  завдяки динамічно зростаючій економіці  країн.

                                                                                                 Таблиця 1

Виробництво сталі у світі, млн. т [16]

Світове виробництво сталі у 2012 році досягло 1548 млн. т, що на 1,9% більше ніж у 2011 році (рис. 3). Це рекорд у глобальному виробництві даного товару. Головним чином, росту сприяло збільшення обсягів виробництва у країнах Азії та Північної Америки, в той час як країни Європейського Союзу та Південної Америки продемонстрували падіння у виробництві даної продукції (Додаток А).

Рис. 3. Порівняльна динаміка світового виробництва сталі за

2005 – 2012 рр. [11]

У 2012 році країнами Азії було вироблено 1012,7 млн. т сталі, що на 2,6% більше в порівнянні з 2011 роком. Але частка регіону у світовому виробництві даної продукції не значно зросла (від 64,5% у 2011 р. до 65,4% у 2012 р.). Як уже було зазначено Китай займає лідируючу позицію у виробництві товару, про що свідчить збільшення обсягів у 2012 р. на 3,1% в порівнянні з 2011 р. (рис. 4). Японія виробила 107,2 млн. т сталі у 2012 р., що на 0,4% менше ніж у 2011 р. Щодо Південної Кореї, то тут прослідковується збільшення на 1,2 % у 2012 р. [16].

Країни Європейського Союзу  виробили на 4,7% менше даної продукції  у 2012 р. Німеччина виробила 42,7 млн. т (на 3,7% менше ніж у 2011р.). В Італіїї  теж прослідковується зменшення  обсягів на 5,2%. Франція та Іспанія у 2012 р. також показали негативні показники – зменшення на 1,1% та 12,1% відповідно.

У 2012 році виробництво сталі у  Північній Америці становило       121,9 млн. т ( на 2,5% більше ніж у 2011 р.). США виробили у 2012 р. на 2,5% більше ніж  у 2011 р.

Під час аналізу виробництва  сталі у країнах СНД було виявлено зниження даного показника на 1,2% у 2012 р. В той час як Росія в цей  період виробила на 2,5% більше ніж за 2011 р. (68,9 млн. т).

На протязі 2012 р. обсяги виробництва  сталі у Південній Америці  становили 46,9 млн. т , що на 3% менше ніж  за попередній рік. Бразилія виробила 34,7 млн. т сталі за 2012 рік, що на 1,5 % менше ніж за 2011 рік.

Рис. 4. Темп росту виробництва сталі за період 2005 – 2012 рр. [6]

Обсяги виробництва сталі в  серпні 2013 р. за оцінками Світової Асоціації  виробників сталі до якої входять 64 країни, становили 130 млн. т., що на 5,2% більше ніж за відповідний період 2012 р.

Структура торгівлі досліджуваним  видом продукції за регіонами  світу подана у Додатку Б.

 За підсумками 2012 року найбільшим експортером сталі був       Китай – 54,8 млн. т, друге місце посіла Японія – 41,5 млн. т, Південна Корея стала третьою – 26,7 млн. т. Щодо імпортерів, то перше місце належить США – 31,5 млн. т, друге місце посіла Німеччина – 22,9 млн. т, і третє місце належить Південній Кореї – 20,4 млн. т (табл. 2).

Таблиця 2

Головні країни експортери та імпортери сталі світу в 2012 році, [13]

Як відомо, споживання сталі характеризує технологічний розвиток економіки. Аналіз динаміки ВВП на душу населення  та споживання сталевого прокату  таких країн як США та Японії дозволяє виділити три етапи розвитку економік [15]:

1. споживання сталі стрімко зростало випереджаючи зростання ВВП і досягло максимуму на рівні 700 – 800 кг/чол. в рік. Такий показник відповідає економічному розвитку з опорою на промисловість;
2. при переході від індустріального до постіндустріального устрою економіки споживання металу знижувалося, проте супроводжувалось подальшим зростанням ВВП;
3. в умовах постіндустріальної економіки споживання прокату стабілізувалося на рівні 400 – 600 кг/чол. із подальшим поступовим зменшенням при помірному зростанні ВВП.

Сьогодні країни БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) є найбільшими економіками, що знаходяться на етапі індустріального  росту і саме вони найближчим часом  будуть відігравати провідну роль у  збереженні рівня споживання сталі  у світі.

Як відомо, вже багато років серед  найбільших виробників сталі лідирує  компанія Arcelor Mittal, що була утворена в 2006 році, шляхом злиття двох найбільших на той момент виробників сталі: люксембурзької Arcelor та індійської Mittal Steel. Виробничі потужності Arcelor Mittal становлять близько 150 млн.т на рік [10].

У 2012 році об’єм виробництва Arcelor Mittal склав 93,6 млн.т (більше 6% світового виробництва сталі), другою стала японська корпорація Nippon Steel & Sumitomo Metal Corporation – 47,9 млн.т, китайські виробники Hebei Group та Baosteel Group посіли третє та четверте місця відповідно. Загалом, у першій двадцятці фігурують дев’ять китайських компаній. Відзначимо, що серед найбільших світових виробників за підсумками 2012 року є дві українські компанії: Metinvest – 28 місце, ISD – 33 місце [12] (Додаток В).

Таким чином, світовий ринок сталі  – це певною мірою ринок продавця, що ганяється за замовником. Метал  виробляють сотні компаній у світі, і ринок зовсім не організований. Тому головне питання полягає  в тому, яким чином можна стабілізувати  ринок сталі і позбутися від циклічних коливань  кон’юнктури та цін.

Довгострокові прогнози світового  виробництва і споживання сталі  також оптимістичні. Перехід світової цивілізації в постіндустріальну, інформаційно-технологічну фазу розвитку не означає різкого повсюдного згортання виробництва і споживання чорного металу і його сплавів, як конструкційних металів. Можливості чорних металів конкурувати з кольоровими металами далеко не вичерпані. Однак, два фактори – екологічні і транспортні витрати на перевезення залізорудної сировини і готової продукції роблять проблематичним тривале нарощування виробництва кінцевої стале продукції і її споживання і зменшують конкурентоспроможність чорної металургії на світових і внутрішніх ринках. Шкідливі викиди металургійних переділів у силу високої конкуренції виробництва в окремих регіонах стале виробляючих країн приводять до підвищеного екологічного навантаження на одиницю території. За абсолютним значенням металургійних викидів перші місця займають: Китай (6,29 млн.т/рік), Західна Європа (6,44 млн.т/рік),  США (3,91 млн.т/рік), Японія (3,74 млн.т/рік), Росія (2,34 млн.т/рік). Основний внесок світової металургії в глобальні зміни клімату пов'язаний, головним чином, з ростом «парникового ефекту» за рахунок використання вугілля в металургійних переділах. Світовий ринок рудо металургійної сировини формується континентальними і міжконтинентальними транспортними вантажопотоками. Транспортний фактор містить у собі як витрати власне на транспортування металургійної сировини, так і екологічні наслідки спалювання палива при його транспортуванні. Але ці ж обставини містять у собі і потенційні можливості росту конкурентоспроможності світової чорної металургії у їхньому числі наступні:

• зниження витрат енергії на переділи при скороченні повного металургійного циклу за рахунок виключення морально-застарілого доменного і мартенівського виробництва;
• підвищення якості металургійної сировини сучасними технологіями на ГЗК, невикористання високоякісної вторинної сировини в системі рециклінгу чорних металів, підвищення якості і розмаїтості кінцевої продукції;
• раціоналізація транспортних потоків сировини, енергії і кінцевої металопродукції;
• зниження усіх видів шкідливих викидів і впливів на навколишнє середовище в глобальних і локальних масштабах;
• глобальна операціоналізація виробничо-технологічних, енергетичних, транспортних, ринково-економічних зв’язків між транснаціональними металургійними корпораціями в забезпеченні багатонаціональних споживачів.

2. Аналіз українського ринку сталі 

Аналізуючи даний  ринок, варто зазначити, що технологічно процес виробництва сталі в Україні  відстає від світових стандартів. 26% сталі в Україні виплавляється  у мартенівській печі, в той  час як у світі даний показник становить  близько 1%. У структурі  товарної продукції значну частину  становлять сталеві злитки, які є  сировиною для подальших виробничих переділів сталі. Таким чином, через  відсутність технологій подальшої  переробки сталі, Україна втрачає  суттєву частину доданої вартості продукту.

Цікаво, що Україна  є найбільш експортно-орієнтованою країною в світі серед виробників сталі. Майже 70% виготовленої сталі  продається за кордон. Для порівняння, даний показник Японії, яка є другою після України становить лише 30%.

За січень – листопад 2012 р. виручка від експорту української сталі становила 12,5 млрд. дол. Найкрупнішими покупцями були Європейський Союз – 2,66 млрд. дол. (21% виручки), Росія – 1,99 млрд. дол., Ліван та    Сирія – 1,41 млрд. дол., Туреччина – 1,25 млрд. дол. Відзначимо, що за        12 місяців 2011 року виручка від експорту української сталі склала                  16,3 млрд. дол. [9].

У товарній номенклатурі українського експорту найбільшу питому вагу займають напівфабрикати з вуглецевої сталі – приблизно 40%, прокат плоский  – 30%, прутки та бруски – 15%, спеціальні профілі – 5%.

Варто зазначити, що ціни на сталь  значною мірою залежать від попиту з боку будівельного сектору, який споживає більше  50% продукції індустрії  сталі, а також від темпів росту  економіки Китаю.

Основними компонентами сировини, вартість яких прямо впливає на ціну сталі є залізна руда та кокс. Однак, буває й так, що ціни на сталь падають через падіння попиту, а ціни на сировину зростають. У цьому випадку у металургійних компаніях падає рентабельність.

70% виготовленої в Україні сталі  експортується за кордон, тому  українські металургійні комбінати  мають рахуватися зі світовими  цінами на сталь. У січні  – листопаді 2012 р. середня ціна  експортованої української сталі  становила 604 дол. За одну тонну  (у 2011 р. ціна становила 675 дол.).

Відзначаємо, що найбільшу частку виробленої в Україні сталі становлять напівфабрикати, які є продукцією нижчих рівнів виробничого переділу, в результаті чого українські підприємства втрачають значну частину доданої  вартості. Наприклад, вартість тонни  гарячеоцинкованої сталі приблизно  в 1,6 разів перевищує вартість тонни  сталі у формі слябу.

Таблиця 3

Підприємства  ГМК України. Виробництво сталі  у 2011 – 2012 рр., тис.т [9]

Як відомо, металургія є однією з галузей спеціалізації України  на міжнародному ринку. За обсягами виробництва  сталі країна входить у топ 10 країн  світу та посідає 4 місце у світовій торгівлі. У 2012 році українські підприємства скоротили виробництво сталі в порівнянні з 2011 роком на 6,6% (до 32,4 млн.т) (табл. 3).

Таким чином, конкурентні переваги металургійної галузі в Україні, що проявляються у забезпеченості залізною рудою, та наявність вільних потужностей  дозволили Україні закріпитися  у ролі постачальника напівфабрикатів  на світовий ринок. У той же час  відставання галузі України від  світових показників енергоефективності через морально-застаріле та зношене  обладнання негативно відображається на собівартості виробництва, а низький  рівень рентабельності не дозволяє акумулювати  достатній обсяг фінансових ресурсів для проведення повномасштабної  модернізації.

Враховуючи системне значення металургійного комплексу для української економіки  та світові тенденції спеціалізації  в цій галузі, виникає необхідність комплексного планування її розвитку на середньо- та довгострокову перспективу  на загальнонаціональному рівні  з метою підвищення конкурентоспроможності галузі.

3. Сегментація ринку сталі

Основними споживачами сталі, згідно її марок є:

• Будівельні організації (для виготовлення паль, для зварних конструкцій).
• Авіа будівельні підприємства (для зварних виробів, що працюють в повітряному середовищі, у концентрованій азотній кислоті і т. ін.).
• Машинобудівні підприємства (для виготовлення різноманітних деталей).
• Суднобудівельні підприємства (немагнітна сталь для виготовлення деталей, що працюють у морській воді і т. ін.).
• Підприємства хімічної промисловості (для деталей, що працюють в сірчаній або фосфорній кислоті при підвищеній температурі).

Споживання сталі  за секторами економіки в світі  у 2012 році подано у Додатку Г.

Таким чином, в  майбутньому сталь залишатиметься одним з найбільш важливих матеріалів для сучасного суспільства, однак, індустрія виробництва сталі стикатиметься з великою кількістю перешкод, таких як надлишкові потужності, волатильність (зміна цін) сировинних і енергетичних ринків, ризики протекціоністської політики.

РОЗДІЛ II

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ УГОДИ

2.1 Нормативно-правові умови здійснення зовнішньоторговельних операцій у міжнародній торгівлі

Тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі грунтуються на використанні митних тарифів.

Митно-тарифне регулювання виконує  дві функції:

1. Протекціоністську (захист вітчизняних товарів від іноземної конкуренції).

2.   Фіксальну (поповнення державного бюджету).

Митні тарифи можуть бути:

- простими (одноколонними), тобто мати  єдину ставку для одного товару  чи товарної групи незалежно від країни походження;

- складними (багатоколонними), коли  встановлюються дві і більше  ставок по кожному товару в  залежності від країни походження.

Основним елементом митного  тарифу являється мито.

Мито являє собою грошовий збір чи податок, який бере держава з товарів, власності та інших цінностей  при перетині кордону.

В Україні застосовують такі види мит:

• ввізні ( вони є найпоширенішим методом обмеження імпорту, ними обкладають усі товари, які ввозять в Україну;
• транзитні.

Вивізні мита в Україні сьогодні не застосовуються.

Ставки митного тарифу поділяють  на такі:

• преференційні – застосовують  до товарів, імпортованих з держав, що утворюють з  Україною економічні інтеграційні угрупування – зони вільної торгівлі, митний союз та ін.;
• пільгові – застосовують до товарів країн, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння;
• повні – застосовують до товарів із решти країн.

Згідно Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» від 13.12.2006 № 441-V, у 2013 році ставки експортного мита, встановлені на товари, які підпадають під дію цього Закону,  зменшуються і подані у табл. 4.

Таблиця 4

Ставки вивізного (експортного) мита на сталь, [5]