Проведення товарознавчої експертизи хрустких хлібців

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Аналітичний  огляд літератури «Порядок проведення товарознавчої експертизи»

1. Аналіз ринку……………………………………………………….………5
2. Загальні положення товарознавчої експертизи……………………….....7
3. Організація і порядок проведення товарознавчої експертизи…………9
4. Вимоги до якості, маркування, упакування, транспортування, зберігання та відбору проб хлібців відповідно ГОСТ 9846-88 «Хлебцы хрустящие. Технические условия»………………………………………………………………….14

Мета та задачі дослідження………………………………………………..……19

Розділ ІІ. «Проведення товарознавчої експертизи хрустких хлібців»

2.1       Об’єкти і методи дослідження……………………………………….…20

2.2       Проведення товарознавчої експертизи…………………………………22

2.3       Складання експертного заключення……………………………………32

Висновки та рекомендації

Список використаних джерел

Вступ

На сучасному етапі  розвитку економіки України, та світу  в цілому, особливого значення набуває  необхідність створення цивілізованого товарного ринку. Поки існують товари, доти буде актуальною проблема контролю [1].

Поняття "експертиза" (походить від латинського «expertus»– дослідний) – це дослідження будь-якого питання чи об'єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого висновку.

Мета кожної експертизи є визначення якості продукції, яка має вирішальне значення на конкурентному ринку товарів. Товарознавець-експерт визначає сукупність факторів, що впливають на конкурентоспроможність товарів, зокрема їх споживчих властивостей, безпечності, правильності визначення коду товару, кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договорів, за якими вони закуповувалися.

Враховуючи велику кількість  різноманітних товарів нового асортименту  з використанням харчових добавок, у нетрадиційному споживчому оформленні, товарознавець-експерт у своїй роботі повинен чітко виконувати рекомендації документів, які супроводжують товар, або нормативних актів, які регламентують властивості цього чи аналогічного товару.

Товарознавча  експертиза – особливий вид діяльності, що ґрунтується на знаннях про  товар і спрямований на всебічне оцінювання товарів.  
Експертиза – є дуже важливим елементом в формуванні ринку як продовольчих, так і непродовольчих товарів, стимулює його розвиток і конкурентоспроможність.

У наших  магазинах, супермаркетах представлений  такий продукт як хлібці. Вважається, що хлібці є натуральним продуктом, екологічно безпечним і дієтичним харчуванням. Багато дієтологів вважають, що регулярне вживання хлібців у їжу благотворно позначається на здоров'ї людини. Хлібці по своєму складу набагато корисніше, ніж звичайний хліб. У них утримується набагато більше вітамінів, мінералів, які так корисні для нашого організму, для його роботи, нормального функціонування.  Крім того, у хлібцях міститься клітковина, що так потрібна нашому організму для нормальної роботи всіх внутрішніх систем [7].

Розділ  І. Аналітичний огляд літератури

«Порядок  проведення товарознавчої експертизи»

1.1  Аналіз ринку сухих сніданків

Асортимент  продовольчих товарів в Україні  постійно поширюється за рахунок  нових видів товарів і вдосконалення вже існуючих.  Основним джерелом постачання нових товарів залишається імпорт, хоча і деякі вітчизняні виробники теж закуповують нові технології, які за кордоном пройшли випробування і набули позитивної оцінки фахівців. Серед технологій, які активно розвиваються в Україні, можна назвати екструзійну, за допомогою якої виготовляється більшість  сухих сніданків. Перспективність екстузійних технологій полягає в можливості використання широкого асортименту сировини,  застосування сумішей круп, борошна, крохмалю, різних добавок. Подальшому розширенню виробництва екструдованих продуктів   сприяє застосування добавок, що підвищують їх харчову і біологічну цінність [4].

Сухі сніданки – це продукти, які використовуються населенням для швидкого втамовування голоду „на ходу” або для задоволення. Основними їх споживачами є молодь і діти, хоча і люди, які рахують час, теж прийняли цю групу товарів для використання. Згідно з ДСТУ 2903-2005 «Концентрати харчові. Сніданки сухі», сухі сніданки залежно від технології виробництва поділяють на: - неглазуровані (з добавками або начинками, або без них); - глазуровані (з добавками або начинками, або без них); - у карамелі. За зовнішнім виглядом сухі сніданки поділяють на види: повітряні зерна, круп’яні палички, круп’яні батончики, круп’яні подушечки, круп’яні трубочки, фігурні вироби, хлібці, сухарики.

В Україні  щорічно реалізується близько 28 тис.т  сухих сніданків на суму 30-35 млн.дол, причому 90% з них, доводиться на вітчизняний товар. Ринок сніданків ненасичений. Про те можна судити по тому, що   в   Європі і США   споживання сухих сніданків на кожного жителя складає от 1 до 7 кг на рік, в Україні – 0,3 кг.

Смаки споживачів міняються поволі, але завжди у  бік   кращої якості товару і в бік придбання продуктів здорового харчування - функціональних. Освоєння технологій виробництва функціональних продуктів в умовах України в даний час потребує державної підтримки, створення концепції і наукових програм в області здорового харчування. Робота по утворенню оздоровчих продуктів харчування в повній мірі стосується сухих сніданків, тому що вносити біологічно активні добавки в них недорого і зручно [4].

Легальний імпорт сухих сніданків в Україну  невеликий. Головним чином, ввозиться  продукція верхнього цінового сегменту. На внутрішньому ринку основним попитом користується продукція середнього і нижнього цінових сегментів, тому для вітчизняних виробників такий імпорт особливої небезпеки не представляє.

Обсяг імпорту  сухих сніданків на територію  України (рис. 1.1) у 2005 р. склав 1,8 тис тонн. У 2006 і 2007 рр. імпорт цього виду продукції досить активно зростав. Так темп приросту за вказаний період склав 47% і 34% відповідно. У 2008 р. по відношенню до 2007 р. темп приросту показника знизився до позначки в 9%. А в 2009 р. спостерігається істотне скорочення імпорту сухих сніданків на територію України, темп якого склав 34% в порівнянні з 2008 р. [2,7].

Рис. 1.1. Обсяг імпорту  сухих сніданків на Україну

Експорт сухих  сніданків за межі України (рис. 1.2) в 2005 р. склав 1,3 тис. тонн. У 2006 р. спостерігається приріст цього показника на 15%. в 2007 р. по відношенню до 2006 р. зафіксований максимальний приріст експорту продукції протягом досліджуваного періоду – 52,5%. Трохи менший темп приросту (39%) мав місце в 2008 р. Проте в 2009 р. по відношенню до 2008 р. обсяг експорту сухих сніданків скоротився на 11%.

Рис.1.2. Експорт  сухих сніданків за межі України

Негативна динаміка показників виробництва та імпорту  сухих сніданків, виявлена в процесі  аналізу за останні два роки, пояснюється  зниженням попиту на такий вид продукції як сухі сніданки. Ці продукти не є сезонним товаром, і їх споживання залежить в першу чергу від добробуту споживачів. Найчастіше цю категорію продуктів споживають люди з високим доходом [4].

2. Загальні положення товарознавчої експертизи

Експертиза  – це дослідження та розв`язання за допомогою експертів якогось  питання, що потребує спеціальних знань. Експертиза може здійснюватися в  різних сферах діяльності людини (наукова, технічна, бухгалтерська, медична, судова, товарна та інші експертизи).

Слово експерт  походить від латинського «expertus»,  що означає досвідчений. Тому експерт, тобто особа, що запрошується у спірних,  важких випадках для проведення експертизи, має бути кваліфікованим, досвідченим  фахівцем [6].

В основу класифікації експертиз укладені такі критерії:

• підстави призначення експертиз
• термін і порядок її проведення
• територіальні ознаки експертизи
• мета проведення і вид об’єкта

Товарознавча  експертиза – це дослідження якості (споживних властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовах нормативної документації, умовам договору (контрактом), партії (або окремого товару) з поданням мотивованого об’єктивного кваліфікованого висновку.

Найбільш розповсюдженою експертиза документації є стандарти, технічні умови, правила приймання відбору проб, маркування, зберігання продуктів, товаросупровідні документи (транспортні накладні, коносамент та інші) [5].

За завданнями товарознавчі експертизи поділяють  на :

• документальна – оцінка товарних характеристик на основі інформації у товаросупровідних, технологічних та інших документів;
• експертиза якості – оцінка якісних показників товару експертами для встановлення відповідності продукції;
• експертиза кількості – оцінка кількісних характеристик товару експертами з метою виявлення відповідності фактичних даних даним,зазначеним у товаротранспортних документах;
• асортиментна – оцінка експертом кількісних і якісних характеристик товарів для встановлення його асортиментної приналежності;
• комплексна експертиза – це оцінка експертом усіх характеристик товару на основі їх досліджень і аналізів. В неї входять інші види товарознавчих експертиз документальна, експертиза якості, кількості, асортиментна [6].

Товарознавча  експертиза проводиться у таких  випадках:

• при розбіжності між представниками покупця і постачальника у визначенні кількості та якості товару;
• у випадку втрати первинної якості товару при транспортуванні, аварії або при інших обставинах;
• на прохання прокуратури, судових, арбітражних і правоохоронних органів;
• при продажу населенню недоброякісних товарів.

Особливу роль товарознавча експертиза відіграє у  експортно-імпортних поставках, у  яких лише не зацікавлена, офіційна експертиза може виступати арбітром у конфліктних  ситуаціях [3].

3. Організація і порядок  проведення товарознавчої експертизи

Правильна організація  проведення експертизи товарів має  велике значення для отримання достовірних  і об'єктивних її результатів. Загальний  порядок проведення експертизи представлений  на рис.1.1.

При плануванні проведення товарної експертизи визначають три етапи:

1. підготовчий,
2. основний,
3. заключний.

Кожному етапові  характерні специфічні особливості, засоби, методи та способи, раціональний вибір  яких передбачає успіх експертизи, її результат.

ПОЧАТОК ЕКСПЕРТИЗИ

Рис 1.3 – Загальний порядок проведення експертизи

Експертні організації  надають послуги з товарознавчої експертизи за заявками організації на підставі:

1. договору встановленої форми;
2. довготривалої письмової заявки з гарантією замовника щодо створення умов для проведення експертиз і сплати витрат за надані послуги.

Перед початком проведення експертизи розглядаються підстави для її проведення, які і визначають мету та завдання експертизи. Після  цього вибираються необхідні  засоби та методи проведення експертизи.

На підготовчому етапі експертизи одержують документи про призначення товарної експертизи:

1. заявку на проведення експертизи, яка оформлюється замовником;
2. наряд на проведення експертизи. 

Заявка на проведення експертизи подається постачальником, одержувачем товарів, транспортною організацією або призначається рішенням арбітражу, який розглядає позов по певній товарній партії.

Реквізити заявки:

• дані про замовлення експертизи: назва, адреса, дата, прізвище відповідальної особи, банківські реквізити;
• реквізити про данні про товар: найменування, кількість, місце знаходження;
• завдання експертизи.

При проведенні експертизи товарів, призначеній арбітрами  або слідчими органами, до заявки мають  бути додані рішення чи постанови, у  заявці зазначається місце проведення експертизи, її вид (повторна чи комплексна), суб'єкти, які беруть участь в експертизі, стан товару та товарної партії (цілісність, наявність пломб), документи про вилучення проб, акти первинних експертиз, форма оплати і банківські реквізити платника. Заявка реєструється в експертній організації в "Журналі реєстрації документів проведення експертиз" або в комп'ютерній автоматизованій системі з наданням їй порядкового номера.

Призначення і направлення  експерта здійснюються у час погоджений з замовником експертизи  (щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин).

Другим документом про  призначення експертизи є наряд на проведення експертизи. Наряд видається експертові і є документом, який підтверджує право експерта на проведення експертизи. Наряд видається керівником експертної організації, чи його заступником, чи уповноваженою особою. Наряд оформлюється на спеціальному бланкові та підписується керівником експертної організації. Підпис повинен бути завірений печаткою.

У наряді зазначається номер, дата надходження заявки, дата початку експертизи, організація-замовник, її адреса, телефон, прізвище та посада представників, які беруть участь у проведенні експертизи, його постачальник, а також завдання експертові, яке визначається метою та завданням експертизи. Наряду присвоюється номер, відповідний номеру в “Журналі реєстрації заявок” [5].

Обов’язки експерта:

• повідомити замовника про виїзд на експертизу;
• заявитись у термін погоджений із замовником і працювати за розпорядком замовника.

Замовник експертизи на підготовчому етапі повинен:

• призначити для участі в експертизі своїх представників (не менше двох), компетентних щодо експертизи товарів та уповноважених підписувати констатуючу частину акта експертизи;
• якщо товар підлягає огляду митною і/чи карантинною службами, то має бути забезпечена присутність представників цих служб, а при необхідності то і присутність представників виробника чи постачальника;
• подати за необхідності зразок-еталон, з яким експерт повинен ознайомитися, перевіривши його оформлення;
• підготувати робоче місце для експерта і необхідні для проведення експертизи засоби (нормативні та технічні документи, устаткування, робочі та перевірені засоби виміру тощо). Підготувати товар на експертизу (наприклад, провести сортування за партіями, а за необхідності - за сортами, розмірами);
• забезпечити вільний доступ до товарів; виділити підсобних робітників для здійснення допоміжних операцій, необхідних під час проведення експертної оцінки (переміщення товару, розкриття ящиків, розсортування тощо);
• забезпечити дотримання техніки безпеки при проведенні експертизи та особистої безпеки експерта.

Експерт на підготовчому етапі повинен ознайомитися з  нормативними документам (стандартами, ТУ, інструкціями тощо), згідно з якими  повинна здійснюватися експертиза.

На зворотному боці наряду представник замовника експертизи кожен день відмічає час початку та закінчення роботи експерту.

Після підписання констатуючої частини, замовник експертизи вказує в  наряді загальну кількість годин  затрачених експертом для проведення роботи. Підписує наряд і скріплює печаткою.

Початком основного  етапу вважають прибуття експерта до замовника експертизи чи збір робочої  групи для проведення експертної оцінки (наприклад, дегустації чи експертизи нових товарів) [1].

При проведенні кількісної та/чи якісної експертизи товарів замовник повинен подати експертові такі технічні документи:

0. письмову заявку, якщо виклик експерта здійснювався телефонограмою;
1. товаросупровідні документи: товарно-транспортні накладні, сертифікати, свідоцтва про якість, рахунок-фактури та інші документи, що мають інформацію про товар, який підлягає товарній експертизі;
2. завірену копію виклику постачальника, якщо він викликався;
3. прийомні акти, акти незгод між постачальником та одержувачем (вимагаються у випадку, коли експерт був викликаний через незгоди, що виникли);
4. акти первинної експертизи (при проведенні повторної чи контрольної експертизи);
5. комерційні акти; акти відбору проб; висновки чи протоколи випробувань зразків товарів;
6. договір купівлі-продажу чи постачання; інші необхідні технічні чи нормативні документи.

На всіх документах, що подані для проведення експертизи, експерт робить запис "пред'явлено експерту", ставить підпис і номер  наряду.

Якщо замовник вважає за необхідне внести зміни щодо формулювання мети та завдань експертизи і/чи обсяги робіт, то він повинен підтвердити це письмово. У цьому випадку експерт проводить експертизу, зважаючи на зміни, внесені замовником, попередньо погодивши всі зміни з керівництвом експертної організації.

Після відбору проб та дотриманні всіх правил, які гарантують їхнє зберігання, складається акт відбору зразків (проб), у якому вказуються [5]:

• прізвище, ім'я, по батькові, посади осіб, які беруть участь у відборі зразків;
• час (дата, а для товарів, які швидко псуються - години) та місце складання акта;
• найменування товару, його сорт чи інші градації якості;
• найменування одержувача (власника) та відправника (виробника, постачальника) товару, а для імпортних товарів - країна походження;
• дата надходження товару на склад одержувача;
• найменування товаросупровідних документів (накладних, рахунків-фактур тощо), їхні номери, дати оформлення; кількість місць і маса товарної партії;
• кількість місць (іноді і їхні номери), із яких зроблено відбір зразків;
• вид упаковки (для упакованих товарів);
• загальна кількість відібраних зразків, а за необхідності її кількість екземплярів у кожному зразку;
• розмір зразків (маса, об'єм, довжина тощо);
• упаковка, в якій є зразки;
• етикетки на зразках та номери зразків, вказані на них; пломба (печать), якою запломбовані (запечатані) зразки, їхні відбитки;
• мета відбору зразків;
• показники, за якими повинні бути проведені дослідження;
• інші ідентифікуючі ознаки товару й зразків (за необхідності).

Зміст відомостей в акті відбору зразків та на етикетках  повинні дублювати один одного. Акт  відбору зразків підписується усіма  особами, які беруть участь у відборі, їхні підписи завіряються печаткою організації-замовника.

Акт відбору  зразків (проб) разом із відібраним зразком (пробою) експерт передає  замовнику експертизи для надсилання на дослідження чи для зберігання як арбітражний зразок (проба). Зразки або проби поміщують у відповідну тару, пломбуються або скріплюються печаткою і разом з етикетками, що заповнені експертами і характеризують зразок або пробу, відправляються до лабораторії. Опечатані проби супроводжуються підписаним експертом і замовником листом, у якому вказується які аналізи необхідно зробити ( кислотність, жирність, тощо). Лабораторія до якої направляються проби, не повинна входити у відомство зацікавлених сторін.

При складанні  акту експертизи експерт обов`язково враховує результати лабораторного аналізу.

Одночасно з  актом відбору проб може бути оформлена  витратна накладна, підписана керівником і головним бухгалтером, для обліку товарних запасів. Вартість відібраних зразків відноситься на витрати  обігу організації-замовника [5].

Заключний етап - це один із найбільш відповідальних етапів, у якому роблять підсумки всієї раніше проведеної роботи. Метою цього етапу є аналіз оцінка одержаних результатів, а також їхнє документальне оформлення. Недостатність, недостовірність результатів і нечіткість їхньої аргументації можуть призвести до сумнівів щодо правильності проведення експертної оцінки. Результати експертизи можуть бути оформлені як акт експертизи чи як протокол дегустації, або в іншій формі відповідно до записів, зроблених експертом у робочому зошиті під час проведення експертизи. Акт експертизи складається на бланках єдиної форми з додатком або на бланках Палати у довільній формі. Бланки актів експертиз повинні мати захисну сітку-гільйош, яка зробить видимими будь-які виправлення або підробки, та захистить документ від фальсифікації. Кожна Палата самостійно, враховуючи специфіку роботи своїх експертних підрозділів, розробляє та затверджує наказом Акти експертизи довільної форми.

Примірник акта-оригіналу  експертизи має бути складений експертом власноручно або надрукований чітко, без виправлень та скорочень (за винятком загальноприйнятих).

Акт експертизи або висновок повинні складатися з трьох основних частин:

0. загальної (протокольної);
1. констатуючої;
2. заключної.

Для кожної частини характерний конкретний перелік відомостей, які визначаються метою експертизи. Перелік відомостей, які мають бути в акті експертизи, даний в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 - Відомості, що є в акті експертизи (якісної чи кількісної) [6].

Результати експертиз  декількох партій товару, проведених по одному наряду в одного замовника, експерт оформляє окремими актами. У пунктах загальної (протокольної) частини акта експерт зазначає відомості, згідно з найменуванням пункту. За відсутності необхідних даних по конкретному пункту він не заповнюється, про що в констатуючій частині акта робиться відповідний запис.

У констатуючій частині акта експертизи слід зазначити: описаний хід вивчення пред'явлених документів; умови зберігання продукції, стан маркування та пакування;  аргументовано викладені методи та фактично встановлені результати експертизи ; поставлені дати, а за необхідності і години (наприклад, при експертизі свіжих овочів та фруктів, пило - і лісоматеріалів) початку та закінчення експертної оцінки (перевірки) товару [6].

Констатуюча частина  підписується експертами та представниками організацій, які беруть участь у  проведенні експертизи. При незгоді останніх із змістом цієї частини вони повинні підписати його, посилаючись на особливу думку, яку викладено письмово і додано акта експертизи. У випадку відмови представників підписувати та зазначити особливу думку експерт має право оформити акт експертизи без їхніх підписів, зробивши при цьому відповідний запис в акті.

Загальну та констатуючу  частини експертизи перевіряють  представники зацікавлених сторін, які  присутні при експертизі. Якщо при  перевірці вони знайдуть помилки  чи неточності, то мають право вимагати від експерта їхнього виправлення.

Надалі експерт не має права вносити зміни без  згоди цих осіб у загальну та констатуючу  частини.

Висновок за результатами експертизи експерт оформляє самостійно. При цьому зацікавлені сторони не повинні бути присутні, щоб не впливати на об'єктивність експерта. До висновку висуваються такі вимоги: об'єктивність, достовірність та обґрунтованість. Експерт повинен проаналізувати та об'єктивно оцінити результати експертизи, аргументувати дану оцінку, що і обумовлює достовірність висновків. У висновку експерт повинен відповісти на поставлені питання, сформулювати висновки.

При оформленні висновку експерт повинен вказати найменування документів, дату та номер їхнього  затвердження, якщо під час експертизи ці документи були використані. У завершенні враховуються як результати проведених експертом досліджень, так і результати, одержані в дослідній лабораторії. При цьому експерт повинен перевірити достовірність результатів досліджень шляхом установлення наявності у дослідній лабораторії акредитації в конкретній сфері, а також проведення лабораторних досліджень арбітражними чи іншими прийнятими методами.

Протокол досліджень, якщо вони проводились, є невід'ємною  частиною акта експертизи. Якщо протокол досліджень оформлений неправильно чи порушена методика, то експерт має право зробити запит у дослідній лабораторії на відомості, що його цікавлять.

До акта додаються  акти відбору зразків, протоколи  досліджень, за необхідності фотографії (наприклад, дефектів товарів), розрахунки, експлуатаційні документи, контрольні зразки з характерними дефектами, копії документів про виклик постачальника та інші документи, які підтверджують достовірність проведення експертизи.

Експерт складає за результатами експертизи один чи декілька актів. Підставою для складання декількох актів є:

- оцінка товарів від  різних виробників чи постачальників (відправників);

- наявність технологічних  дефектів у різних товарних  партіях.

Акти складаються окремо на кожну партію. При виявленні  замовником дефектів складається один спільний акт.

Оформлений експертом  акт (або акти) направляються в  експертну організацію для реєстрації не пізніше наступного дня після  цього оформлення.