Прямі комерційні зв’язки з виробниками продукції, їх доцільність
39
ЗМІСТ
стор.
Вступ ..............................
1. Прямі комерційні зв’язки з виробниками продукції. Усунення зайвих посередницьких ланок ..............................
2. Коротка економічна характеристика господарської діяльності та ресурсного потенціалу підприємства ..............................
3. Аналіз джерел надходження і постачальників товарів ..............................
4. Розрахунок мінімального товарообігу торговельного підприємства .........25
5. Ефективність комерційних угод ..............................
Висновки ………………………………………………………………………...
Пропозиції ..............................
Список використаних джерел ……............................
Додатки …………………………………………………………………………..
39
Вступ
Прямі комерційні зв’язки з виробниками продукції – це зв’язки при яких відношення по поставках продукції встановлюється між підприємством-виробником і підприємством-постачальником прямо, безпосередньо.
Прямі комерційні зв’язки для підприємств являються найбільш економічними і ефективними в порівнянні з непрямими, так як вони виключають посередників, зменшують витрати обертання, документообіг, поставки стають більш регулярні і стабільні. Зазвичай ці зв’язки використовують великі підприємства.
Установлюючи прямі договірні зв’язки з підприємства торгівлі повинні передбачати можливість формування широкого асортименту товарів і забезпечення завезення товарів з необхідною частотою. Основною метою планування надходження й організації закупівлі товарів є забезпечення ритмічного постачання товарів у торгове підприємство в необхідних обсягах і асортименті.
Ефективність закупівельної роботи прямо залежить від правильного вибору джерел закупівель і конкретних постачальників товарів. Вибір джерел закупівель і конкретних постачальників здійснюється після складання плану надходження товарів на підприємство.
Джерела товарного забезпечення визначаються виходячи зі структури конкретного ринку товарів, контингенту покупців, обсягу й асортименту товарів, товарообігу і фінансових можливостей торгового підприємства. Остаточне рішення про вибір конкретних постачальників приймається після проведення ретельної оцінки економічної ефективності закупівель товарів.
Кількісна та якісна характеристики товарної маси, яка переходить із сфери виробництва у сферу споживання, відповідно закону товарного обігу, знаходить своє відтворення в показниках товарообороту. В умовах ринкової економіки плановий обсяг товарообороту формується на рівні самого торговельного підприємства.
Для того, щоб поставки товарів були ритмічними та вчасними з постачальниками та виробниками укладають комерційні угоди, які надають впевненість в тому, що потрібний товар буде вчасно доставленний.
Комерційна угода – це згода між двома або кількома сторонами на поставку товарів, робіт або послуг відповідно до умов, встановлених угодою. Правовим документом, що скріплює необхідні умови для реалізації комерційної угоди, є угода, або контракт.
Мета данної курсової роботи – це визначення сутності прямих комерційних зв’язків з виробниками продукції та їх доцільності на торговельному підприємстві.
Об’єктом курсової роботи виступає підприємство «АТБ-маркет» Продукти-235 та його зв’язки з постачальниками.
Завдання курсової роботи:
визначити сутність прямих комерційних зв’язків з виробниками продукції;
охарактеризувати економічну характеристику господарської діяльності та ресурсного потенціалу торговельного підприємства «АТБ-маркет» Продукти-235;
проаналізувати джерела надходження і постачальників товарів магазину «АТБ-маркет»;
розрахувати мінімальний товарообіг торговельного підприємства;
визначити ефективність комерційних угод.
39
1. Прямі комерційні зв’язки з виробниками продукції. Усунення зайвих посередницьких ланок.
У сучасних умовах основною формою закупівель товарів є закупівлі товарів на основі прямих зв’язків.
Під прямими договірними зв’язками розуміють безпосередні комерційні відносини між підприємствами-виробниками товарів та послуг і їх споживачами (роздрібними торговельними підприємствами, підприємствами громадського харчування тощо).
Встановлення прямих зв’язків під час закупівель товарів означає відмову від послуг посередницьких структур, зайвих проміжних ланок, що сприяє прискоренню процесу товаропросування, зменшенню затрат на його здійснення, ефективнішій взаємодії між попитом і пропозицією [7].
Формування ринкових відносин привело до суттєвого збільшення надходження товарів у роздрібні торговельні підприємства безпосередньо від виробничих підприємств за рахунок скорочення їх надходження від оптових баз та інших комерційних посередників. Це пояснюється тим, що підприємства роздрібної торгівлі за прямими договірними зв’язками з виробниками товарів мають більше доходів, ніж під час поставок товарів через оптову ланку. Ефективність прямих зв’язків виражається в закупівлі товарів у виробників за більш низькими цінами за рахунок скорочення кількості посередників і, відповідно, зменшення величини торговельних надбавок, що встановлюються кожним посередником. Дана форма закупівель має низку переваг над іншими формами закупівель:
підприємства роздрібної торгівлі мають можливість отримувати більше доходів за рахунок закупівлі товарів у виробників за більш низькими цінами, оскільки кожний посередник на покриття своїх витрат і отримання прибутку на закупівельну ціну робить свою надбавку;
збільшується кількість джерел закупівель товарів і з’являється можливість їх вибору;
скорочуються шляхи і терміни доставки товарів, прискорюється товарообіг;
з’являється можливість оперативного впливу на виробника з метою розширення й оновлення асортименту і підвищення якості товарів;
знижується ступінь комерційного ризику;
зберігається стабільний рівень цін на реалізовану продукцію.
Слід зауважити, що виробникам товарів значно вигідніше встановлювати господарські зв’язки з оптовими підприємствами. Оптові підприємства характеризуються значними обсягами товарообігу і, маючи у своєму розпорядженні необхідні складські площі для приймання і зберігання товарів, закуповують великі партії товарів. Це дозволяє товаровиробникам зосереджувати свою увагу на виробництві товарів, а не на організації їх збуту.
Роздрібні ж підприємства характеризуються великою чисельністю, розосередженістю по території, незначними обсягами закупівель товарів, що значно ускладнює процес збуту готової продукції при їх виході на прямі зв’язки. Крім того, виробники зацікавлені поставляти одержувачам товари в обсязі не нижче від мінімальних норм відвантаження і з необхідною частотою. Інколи ці норми дорівнюють, а то й перевищують місячний товарообіг малих і навіть середніх роздрібних торгових підприємств. При скороченні частоти постачань і одночасному збільшенні розмірів партій, що поставляються, у цих підприємств виникають труднощі з розміщенням товарів на зберігання, що призводить до невиправданого вилучення з обігу коштів, і як наслідок, до звуження асортименту товарів у магазинах [17].
Прямі договірні зв’язки підприємств торгівлі з виробничими підприємствами є найбільш раціональними (а інколи і єдино можливими щодо швидкопсувних товарів) при поставках більшості продовольчих товарів, які не потребують відповідного підсортування на складах оптових баз.
За певних умов прямі зв’язки ефективні і при поставках деяких непродовольчих товарів простого асортименту. За прямих договірних зв’язків укріплюються ділові контракти працівників торгівлі і промисловості. Комерсанти мають можливість у безпосередніх переговорах узгоджувати розгорнутий асортимент за видами, артикулами, фасонами, моделями, більш глибоко вникати в питання технології виробництва, підказувати робітникам промислових підприємств можливості вдосконалення асортименту товарів, підвищення їх якості тощо. Для промислових підприємств такі зв’язки дозволяють оперативно переглядати і впроваджувати нові моделі, вносити в процесі виробництва корективи в номенклатуру, матеріали і фурнітуру виробів [2].
Установлюючи прямі договірні зв’язки з підприємствами промисловості, підприємства торгівлі повинні передбачати можливість формування широкого асортименту товарів і забезпечення завезення товарів з необхідною частотою. Формування торгового асортименту, як правило, потребує укладання договорів з великою кількістю постачальників, які спеціалізуються на випуску певних товарів, призводить до «розпорошення» поставок і зменшення частоти завезення товарів кожного з них. Особливо це відчувається у невеликих за обсягом реалізації торговельних підприємствах. Тому в кожному конкретному випадку необхідно передбачати можливість переходу на прямі зв’язки. Адже економічно прямі зв’язки є прийнятими лише тоді, коли оптовими покупцями є великі підприємства, обсяг замовлень яких дозволяє виробникам зосередитися на виробництві, а не вирішувати питання збуту, а роздрібним торговцям – одержувати товари в належному асортименті з необхідною частотою.
Можливість установлення прямих комерційних зв’язків визначається для кожної товарної групи (чи товару). Для цього попередньо по окремих групах розраховують мінімальний товарообіг, за якого з’являється можливість закупівель товарів на основі прямих зв'язків, за такою форм. 1.1:
Формула 1.1
де O min – мінімальний товарооборот, який дозволяє закуповувати товари на основі прямих зв’язків; Ni – мінімальна норма відвантаження товару, який поставляється іншим підприємством-постачальником; ti – мінімально допустима частота завезення товару від іншого постачальника, разів.
Враховуючи те, що однойменні товари можуть надходити від кількох постачальників, а обсяги поставок від різних постачальників завжди будуть різними, треба стежити, щоб рішення про можливість налагодження прямих зв’язків приймалося лише за умови збереження нерівності (форм. 1.2):
Формула 1.2
де Оі – обсяг постачання товару від іншого постачальника [12].
Важливе значення для забезпечення ефективності закупівель має досягнення точки беззбитковості закупівель. Зміст і характер прямих договірних зв’язків регулюється підписаними цими суб’єктами договорами.
Операції прямої реалізації товарів здійснюють виробники без залучення посередників. Пряма форма реалізації товарів виробником має ряд переваг, що вказані на рис. 1.1.
Рисунок 1.1 Переваги прямих зв’язків
Разом з тим, пряма форма оптової реалізації товарів збільшує витрати виробника, оскільки він вимушений створювати дорогі запаси товарів, забезпечувати їх зберігання і продаж конкретним споживачам. Тому тільки великим конкурентоспроможним підприємствам під силу самостійно здійснювати реалізацію своїх виробів.
Для здійснення прямої реалізації товарів промислового призначення можуть використовуватися:
1) власні регіональні збутові філіали – за допомогою цих філіалів підприємство-виробник має можливість зберігати продукцію і контролювати процес її реалізації. Регіональні збутові філіали стають засобом прямої дії на ринок, при цьому частину торгового прибутку одержують промислові підприємства. Фахівці, що працюють у штаті філіалу, надають своїм клієнтам кваліфіковані консультації, що не під силу звичайним оптовим фірмам. Багато підприємств реалізують через свої збутові філіали новий вид продукції;
2) склад своєї продукції у споживача – такий метод реалізації поширений у розвинених країнах у тих випадках, коли замовник купує у постачальника продукцію більш ніж на 100 тис. доларів США щорічно;
3) власні збутові контори – які звичайно розташовуються у виробничих приміщеннях і не створюють запасів;
4) власна роздрібна мережа – наприклад, нафтові компанії продають бензин через власну мережу автозаправних станцій; виробники одягу, взуття реалізують свою продукцію через власні магазини;
5) оптовий ринок;
6) оголошення в газетах і журналах з купонами для відповідей [11].
Отже, можна сказати, що у більшосі випадків прямі комерційні зв’язки з виробниками є найбільш ефективнішими, так як значно зменшується ціна на товар при його продажі, прискорюється термін поставки товарів і її реалізації, що призводить до збільшення товарообороту, а отже і прибутку, а це є головною метою кожного торговельного підприємства.
39
2. Коротка економічна характеристика господарської діяльності та ресурсного потенціалу магазину «АТБ-маркет» Продукти-235
Магазин «АТБ-маркет» Продукти-235 являє собою стаціонарне роздрібне підприємство торгівлі і є структурним підрозділом мережі магазинів Дніпропетровської компанії «АТБ-маркет» – це об’єднання ТОВ «АТБ-маркет», головний офіс якого знаходиться в місті Дніпропетровськ по вул. Кірова, 6, компанія була заснована в 1993 році під назвою «Агротехбізнес» і мала у своєму складі 6 гастрономів. 19 липня 1999 компанія отримала нову назву ТОВ «АТБ-маркет» і з кожним роком все розширювала свою торгівельну мережу. В березні 2001 року починається новий етап в розвитку компанії – впровадження сучасної технології організації роздрібної торгівлі, гастрономи «АТБ» поступово реорганізуються в магазини самообслуговування [24].
З березня 2001 року гастрономи «АТБ» послідовно реорганізуються в дискаунтери, для магазинів мережі розробляється єдиний фірмовий стиль. До грудня 2003 року в 12 містах України працюють вже 85 магазинів «АТБ».
В кінці 2006 року мережу магазинів «АТБ» налічує 163 магазини в 38 містах України.
У 2008 році відкрилося 76 нових об’єктів «АТБ-маркет». У 2008 фінансовому році товарообіг мережі склав 6,032 млрд грн.
У 2009 році товарообіг мережі «АТБ» склав 8,9 млрд грн., було відкрито 83 нових дискаунтерів і мережа продовжує залишатися найбільшою в Україні по кількості торгівельних точок. У цьому ж році мережа зробила другу спробу вийти в регіон Західної України, зокрема були відкриті магазини «АТБ» в Житомирі.
Компанія «АТБ-маркет» позиціює як національна мережа формату «економний супермаркет», однак 90% існуючих торгівельних точок мережі – це типові м’які дискаунтери. Йдучи в ногу із загальносвітовими тенденціями розвитку дискаунтерів, компанія активно збільшує асортимент товарів під власними торгівельними марками («Добрий кухар», «Весела ферма», «Добросол», «Bon vie», «Про запас» і ін.).
Також до складу корпорації «АТБ» входить ТОВ «Рітейл-Девелопмент» (будівельний інжиніринг). Це підрозділ компанії, що виконує функції замовника при будівництві і реконструкції об’єктів комерційної нерухомості компанії.
У компанії працюють більше 21 тисячі чоловік. Щорічно «АТБ-маркет» створює близько 3-х тисяч нових робочих місць. Сьогодні підприємство володіє одним з найбільших в Україні логістичним комплексом з вантажообігом більше 70 тис. тонн в місяць.
Мережа дискаунтерів «АТБ» з долею 3,87% зайняла друге місце в ТОП–5 роздрібних мереж України за даними консалтингової компанії GT Partners Ukraine за 2010 р. Згідно з рейтингом торгівельних мереж України по кількості торгівельних точок, підготовленій компанією GT Partners Ukraine, мережа «АТБ» за підсумками 2010 року зайняла 1-е місце [14].
Компанія «АТБ-маркет» увійшла до рейтингу топ–500 провідних компаній Центральної і Східної Європи за об’ємом виручки за 2009 р., складений компанією Deloitte.
На даний момент компанія володіє найбільш обширною за кількістю об’єктів роздрібною мережею в Україні, вона налічує близько 460 роздрібних магазинів в 132 містах україни, а також до складу корпорації входять дві потужні фабрики, кондитерська «Квітень» та м’ясна «Фаворит» і спортивний клуб «Восход».
Генеральна мета підприємства – забезпечення оптимального функціонування торгової системи, досягнення приросту головних економічних показників. Та головною метою є задоволення потреб покупця та повсякчасне вдосконалення торгового процесу.
Товариство здійснює свою діяльність, керуючись Статутом, Конституцією України, Господарчим кодексом України та іншими нормативними документами.
Магазин «АТБ-маркет» Продукти-235 знаходиться по вул. Зінківська, 16, місце розташування магазина є досить вдалим, адже це великий житловий район міста, який є джерелом значної кількості споживачів.
Режим роботи магазину щодня з 8.00 до 22.00 години, без перерви на обід та без вихідних. Такий режим роботи задовольняє більшість покупців і враховує інтереси населення. Фасад магазину не потребує суттєвого переоформлення. Вивіску виконано в фірмовому стилі, що є одночасно рекламою для магазину. Магазин має стоянку для машин, що є досить зручно для відвідувачів та покупців.
Асортимент «АТБ-маркету» є досить різноманітним. В цьому магазині реалізується велика кількість груп товарів, а саме: бакалія, плодоовочеві товари, хліб та хлібобулочні товари, кондитерські товари, алкогольні та безалкогольні напої, тютюнові вироби, приправи та прянощі, молоко та молочні товари, гастрономія, риба та рибопродукти, непродовольчі товари щоденного вжитку, та серед цих товарів налічується близько 350 найменувань продукції власного виробництва під внутрішньою назвою «Private Liable» цей товар позначається цінниками червоного кольору.
Право продажу алкогольних та тютюнових виробів підтверджено Ліцензією на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами та Ліцензією на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
В магазині є затверджений у встановленому порядку асортиментний перелік. При детальному аналізі асортименту товарів було встановлено, що найбільший попит займає хліб та хлібобулочні вироби, молоко та молочні товари, а також лікеро-горілчані вироби.
Для здійснення торгівельної діяльності в магазині є всі необхідні приміщення:
торгівельний зал;
торгові приміщення для приймання, зберігання та підготовки товарів до продажу;
адміністративно-побутові приміщення;
підсобні та технічні приміщення.
Для здійснення торгово-технологічних операцій в магазинні використовується обладнання: контрольно-касове, холодильне, ваговимірювальне, електронне, немеханічне. В якості немеханічного обладнання використовують пристінні гірки різних моделей, які дозволяють добре роздивитися викладений товар, а також присутні різні види стелажів, вітрини, столи. Все обладнання має сучасний вигляд та підібране по стилю магазина. Оскільки в магазині реалізуються й товари, що потребують спеціального режиму зберігання, то досить широко використовується холодильне обладнання за допомогою якого можна створити необхідний температурний режим. На сьогодні широко використовуються вітрини-холодильники для напоїв, морозива, субпродуктів [20].
«АТБ-маркет» є одним з лідерів серед українських роздрібних підприємств та за результатами соціального опитування вважається одним із найчастіше відвідувальних магазинів. Тому в магазині були розроблені і підтримуються всі умови для зручності споживачам у виборі товарів. «АТБ-маркет» – це магазин з демократичною ціновою політикою. Основні переваги магазину – стабільно низькі ціни, зручне розташування, оптимальний асортимент та висока якість продукції.
Торгова площа магазину складає 450,2 м2. Торговий зал магазину має прямокутну форму, об’єднаний вхід і вихід. При плануванні торгового залу магазину використане лінійне планування, яке дозволяє добрий огляд всього торгового залу і ефективне використання торгівельної площі, а також надає можливість споживачеві швидко та зручно орієнтуватися в ньому. В магазині всі товари розподілені по відділах. При розміщенні товарів дотримуються товарного сусідства, використовують великий асортимент товарів для збільшення можливості вибору покупцям, за кожною групою товарів закріплюють своє місце розташування, нові товари розміщують в місцях з найкращим оглядом, забезпечують умови та місце для зручності огляду і вибору товарів споживачам.
В магазині «АТБ-маркет» Продукти-235 дотримуються правил культури обслуговування, продавці-консультанти мають фірмову уніформу, в магазині надаються додаткові послуги та кваліфіковану консультацію покупцям щодо певного товару. Активно проводиться робота по вивченню попиту споживачів. В магазині часто проводяться акції, знижки на товари.
Основним завданням роботи «АТБ-маркету» є продаж товарів та отримання високого прибутку. В нинішніх умовах важливим показником ефективної роботи магазину є високий товарооборот та покриття витрат.
Роздрібний товарообіг – це кількісний показник, що характеризує кінцеву стадію руху товарів, коли товари зі сфери обігу надходять в сферу особистого споживання, шляхом обміну його на грошові доходи [22].
Товарообіг для торгівельного підприємства являється основою для формування доходу і його прибутку, а також це основний фактор ресурсного потенціалу підприємства.
Показники товарообороту магазину «АТБ-маркет» Продукти-235 за 2008 – 2010 роки наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Показники товарообігу магазину «АТБ-маркет» у 2008 – 2010 рр.
Роки | Обсяг товарообігу, млн. грн. | Темп змін, у % до попереднього року |
2008 | 18,5 | – |
2009 | 18,9 | 102,2 |
2010 | 20,1 | 106,3 |
З даних, наведених в таблиці 2.1, видно що товарообіг магазину у 2008 році складав 18,5 млн.грн., а у 2009 році товарообіг зріс до 18,9 млн.грн., що на 2,2% більше за минулий рік і становить 400 тис.грн. Темпи приросту обсягу товарообігу пов’язані з розширенням асортименту в магазині, завезенням нових товарів, вдосконаленням методів вивчення попиту населення, а також підвищенням кваліфікаційного рівня продавців-консультантів в магазині. Не зважаючи на кризовий період 2009 року товарообіг не зменшився, порівняно з 2008 роком. А в 2010 році він склав 20,1 млн. грн., що на 6,3% більше ніж у 2009 році і склав на 1,2 млн.грн. більше.
Можна зробити висновок, що досліджуваний магазин на ринку роздрібної торгівлі є досить успішним та ефективним. Свою позицію серед інших магазинів самообслуговування «АТБ-маркет» підтримує за рахунок якісного товару, своєї репутації, доступних цін, вдалим асортиментом товарів, ввічливим обслуговуванням персоналу.
Одним із показників роздрібного товарообігу є товарні запаси, роль яких полягає у забезпеченні безперебійної торгівлі в магазині «АТБ-маркет».
Товарними запасами – називається маса товарів, яка знаходиться на торгівельному підприємстві, або в підсобних приміщеннях і призначена для продажу споживачам. Товарні запаси магазину АТБ Продукти-235, табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Товарні запаси в магазині «АТБ-маркет» у період з 2008 – 2010 рр.
Роки | Товарні запаси на кінець року, млн.грн. | Темп зміни, у% до попереднього року |
2008 | 5,89 | – |
2009 | 6,10 | 103,6 |
2010 | 6,23 | 102,1 |
Відповідно до даних таблиці 2.2, видно що товарні запаси «АТБ-маркету» у період 2009 року порівняно з 2008 роком помітно зросли на 3,6%, що становить 210 тис.грн., а в 2010 році порівняно з 2009 роком вони зросли на 2,1%, а це 130 тис.грн.
Також важливим чинником формування економічної діяльності магазину є його витрати обертання, які подані в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Витрати обігу магазину «АТБ-маркет» у 2008 – 2010 рр.
Роки | Витрати обертання, млн.грн. | Темп змін, у % до попереднього року |
2008 | 9,42 | – |
2009 | 9,96 | 105,7 |
2010 | 10,00 | 100,4 |