Психологічні аспекти в формуванні рекламних образів

Інститут  менеджменту та економіки «Галицька  академія»

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Рекламний менджмент»

на тему:

Психологічні аспекти  в формуванні рекламних образів

Виконала:

ст. групи МАз-07

Фрейнак Оксана

Науковий керівник

Кірпічнікова Г. О.

м. Івано-Франківськ

2012р. 

Зміст:

Вступ.

1. Реклама: поняття і функції, мета і види.

1. Поняття реклами.

2. Мета і  функції реклами.

3. Види реклами.

2. Реклама як засіб психологічного впливу .

2.1 Психологічні  впливу в рекламі і проблема  їх вибору.

2.2 Роль  психічних процесів у формуванні  рекламних образів. 

2.3 Проблеми  психологічних впливів у рекламі  .

3. Компанія Unilever

Висновок.

Література.

Вступ

Психологія  реклами, чи психологія рекламної діяльності, як самостійний  напрямок в науці виник на межі XIX–XX ст. Психологія реклами є галуззю наукового знання, яка постійно розвивається і удосконалюється в міру того, що об’єкт, який нею вивчається – рекламна діяльність – знаходиться в постійному русі, розвитку і зміні.

Реклама – це  провідна  рушійна  сила  в  організації  масового  збуту, яка сприяє піднесенню життєвого рівня не лише у власній  країні й у всьому світі, адже стимулює зростання рівня продажу і  торгівлі, полегшує завдання реалізації продукції, стимулює конкуренцію, завдяки  чому поліпшується якість продуктів  і послуг; стимулює зростання  виробництва  завдяки популяризації матеріальних і  культурних можливостей  вільного підприємництва; збільшує прибутки для  ЗМІ, забезпечує добровільну фінансову  підтримку громадським кампаніям.

Реклама  є  складовою  “актуальної  культури”.  У  галузі  культури  вона здійснює функцію  поширення  модернізаційних зразків  поведінки та норм, стереотипів  способу життя, механізмів  адаптації людей до них, є носієм інформації про інші зразки культури, недоступні переважній частині населення країни, живить розвиток мистецтва.  У галузі освіти і науки реклама виконує функцію навчання, прискорюючи адаптацію до нового  й неопробованого, сприяючи втіленню в реальне життя досягнень науки і науково-технічного прогресу. У галузі  права реклама акцентує  увагу на почутті безпеки, надаючи інформацію  щодо  профілактики  правопорушень.

Оцінювати стан рекламного ринку в Україні на даний момент є доволі непросто, оскільки в цій  галузі за останні роки відбулися  як якісні, так і кількісні зміни. По-перше,  ринок реклами став передбачуваним. По-друге, на ньому є професіонали як з боку  рекламодавців, так і з боку рекламних агентств. По-третє, розпочалося активне проникнення на український ринок реклами великих зарубіжних рекламодавців.

Сьогодні Україна  потребує аналізу зарубіжного досвіду  створення реклами. Саме аналіз стадій і шляхів розвитку реклами, а не сліпе  копіювання, дозволить зрозуміти на якій стадії розвитку рекламної практики ми знаходимось і як вона повинна розвиватися далі. Проте без знання українських особливостей сприйняття реклами важко буде досягнути хороших результатів.

Потрібно зазначити, що роль і місце реклами в сучасних умовах ще не повністю  визначені: відсутні  дослідження, що дозволять вивчити і творчо адаптувати до вітчизняних  умов досвід західних країн в цій галузі, вельми  дискусійною залишається проблема  вибору каналів поширення рекламної інформації та розробки рекламних кампаній, оцінок їх ефективності. Перші психологічні науково-прикладні дослідження в галузі реклами почали проводитись на  межі XIX–XX ст. Проте і сьогодні вони залишаються актуальними. Причин цьому декілька: по-перше, за останні сто років були створені специфічні рекламні технології, і внаслідок цього виникли нові психологічні явища, що вимагають наукового аналізу. По-друге, суттєві зміни відбулися і в самій психології. Зараз найбільш інтенсивно розвиваються її соціальні напрямки, тому рекламу також важливо вивчати з точки зору соціальної та етнічної психології. Значущість цих досліджень та інших проблем формування рекламного бізнесу в Україні і недостатність розробки їх в науковій літературі  визначають актуальність дослідження.

Мета даної роботи полягає  у з’ясуванні основних методів психологічного впливу на споживача.

Мета роботи обумовила  виконання таких завдань:

− визначити поняття “реклами”, її основні функції, види реклами, носії  та засоби її поширення;

− проаналізувати основні  способи психологічного впливу в рекламі;

− здійснити аналіз основних психічних процесів людини, як споживача реклами;

− дослідити синтактичний аспект реклами;

Предметом дослідження є психологічний вплив реклами на споживача.

Під час написання роботи мною були використані такі методи: порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення та класифікації.

Методологією дослідження  були напрацювання в одному із напрямків  психології, що сьогодні потужно розвивається – когнітивна психологія. Цей напрямок виник як продовження ідей гештальтпсихології і на сучасному етапі свого  розвитку прагне до об’єднання з іншими напрямками, зокрема з новітніми  варіантами біхевіоризму та генетичною психологією. Основні ідеї когнітивної  психології представлені в наробках таких дослідників як Вертгеймер, Келер, Левін та інші.

Стан дослідження проблеми. Серед дослідників проблемою  реклами та психології реклами займались  Бронштейн Я.Н., Джефкінс Ф., Краско Т.І., Лебєдєв-Любімов А.Н., Лук’янець  Т.І., Мокшанцев Р.І., Проніна Е.Е, Райгородський  Д.Я., Уеллс У., Феофанов О.А., Храмов Л.Н. та багато інших вітчизняних та зарубіжних дослідників.

Серед українських дослідників  реклами варто виділити Євгена Вікторовича Ромата. Працюючи викладачем у Вищій школі підприємництва Харківської державної академі технології та організації постачання, він розробив загальноукраїнський курс “Реклама в системі маркетингу”. Також він здійснив класифікацію моделей впливу, на основі яких можна побудувати ефективну стратегію психологічного впливу на споживача. У доробку Є.В.Ромата є такі праці як “Реклама в системі маркетингу” та “Основи управління маркетингом”.

Більшість літератури, яка  присвячена досліджуваній проблемі, належить російським авторам. Зокрема, це книги таких авторів як Музикант В.А., Павловська Е., Назайкін А.Н., Крилов І. та інших.

  Серед праць російських дослідників, що заслуговують на увагу варто виділити  книгу “Рекламная деятельность газет и журналов”, автором якої є Назайкін А.Н. та книгу “Психология рекламы”, автор А. Лебєдєв-Любімов. У праці Назайкіна А.Н.  розглядається місце друкованої реклами поряд з іншими засобами її поширення, з’ясовуються переваги і недоліки друкованої реклами. Робота Лебєдєва-Любімова присвячена теоретичним та методологічним проблемам психології реклами, рекламі як засобу психологічного впливу, психологічним процесам в рекламі та психологічним проблемам рекламної діяльності з точки зору культури та суспільства.

Розробкою досліджень у сфері психології реклами серед американських авторів займався професор Уолтер Джілл Скотт. Він вперше застосував сучасні методи психології в сфері бізнесу та реклами. У.Скотт вважав, що споживачі – нераціональні істоти і легко піддаються впливу. Особливу увагу він приділяв емоціям і співчуттю, як важливим факторам, що підсилюють навіювання. Він також вважав, що рекламні оголошення діють сильніше на жінок, ніж на чоловіків, так як представниці слабкої статі є більш емоційними і сентиментальними. Застосовуючи принцип, який сам У. Дж. Скотт назвав законом навіювання, він радив рекламодавцям для успішного продажу товарів використовувати у повідомленнях до споживачів прямі команди, наприклад: “Скористайся послугою Київстар!” Йому також належить ідея використання купонів, що повертаються: в цьому випадку від споживача вимагається здійснення дії – вирізати купон з журналу чи газети і відправити поштою. Ці методи – прямі команди і вирізні купони – використовувалися багатьма рекламодавцями, і вже до 1910 року вони набули широкого застосування в США. Саме через значний вклад у розвиток досліджень щодо психології реклами, Уолтер Джілл Скотт вважається одним із її основоположників.

Структура дослідження. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків і посилань.

У першому розділі з’ясовується поняття “реклама”, її основні функції, види, носії та засоби поширення.

У другому розділі подається  характеристика основних способів психологічного впливу в рекламі таких як гіпноз, навіювання, наслідування, зараження, переконання, механізм “ореолу”, ідентифікація, рекламне шоу та інші. Також проаналізовано основні психічні процеси людини: відчуття, сприйняття, увага, пам’ять, мислення та емоції.

У третьому розділі досліджено синтактичний аспект реклами, зокрема такі основні синтактичні “алфавіти” як візуальний, аудіальний, вербально-візуальний та вербально-аудіальний.

У четвертому розділі проаналізовано психологічні особливості реклами

1. Реклама: поняття і функції, мета і види.

1. Поняття реклами.

 Визначень слова "реклама"  існує багато. От деякі з них,  приведені в книзі Р. І. Мокшанцева:

Реклама - це процес інформування населення  про товар, ознайомлення з ним, переконання  в необхідності його покупки.

Також це комплекс засобів нецінового стимулювання збуту продукції і формування попиту на неї .

Визначення, поміщене в словнику Ожегова: "Реклама - це оповіщення різними  способами для створення широкої  популярності, залучення споживачів, глядачів"

Ми згодні з цими визначеннями, оскільки термін "реклама" багатобічний. Він може позначати й інформацію про продукт, і стимулювання його покупки (заклик: "Купуйте!"), і  конкретний рекламний засіб (телевізійний ролик, плакат, буклет).

Виділяють також поняття  рекламної компанії. Це комплекс рекламних  заходів, здійснюваних рекламодавцем  із залученням одного чи декількох  рекламних агентств, з використанням  різних видів реклами і засобів  поширення.

У найбільш примітивних формах реклама існувала протягом  багатьох століть, а в пресу почала попадати тільки в середині ХІ століття. У  наш час реклама в тому чи іншому її прояві зустрічається на кожному  кроці.

За свою тривалу  історію реклама якісно еволюціонувала. Як пише Мокшанцев: "Вона пройшла  шлях від інформування до умовляння, від умовляння - до вироблення умовного рефлексу, від вироблення рефлексу - до підсвідомого навіювання, від підсвідомого навіювання - до проектування символічного зображення." До того ж, можна чітко простежити взаємозв'язок розвитку реклами і психології впливу. Адже всі досягнення в області впливу привносилися в рекламу, просуваючи її на наступну ступінь розвитку.

2. Мета і функції реклами.

 Мокшанцев писав, що  хоч і здається, що реклама  переслідує лише одну мету, насправді   це не так. Основні цілі реклами  полягають в наступному:

- привернути увагу потенційного покупця;

- представити покупцю вигоди для нього від придбання товару;

- надати покупцю можливості для додаткового вивчення товару;

- формувати в споживача певний рівень знань про самий товар;

- створити сприятливий образ фірми-виробника;

- формувати потребу в даному товарі;

- формувати позитивну думку про фірму;

- спонукати потенційного покупця до придбання саме рекламованого товару;

- стимулювати збут товару;

- сприяти прискоренню товарообігу;

- зробити даного споживача постійним покупцем товару;

- формування в інших фірм образа надійного партнера;

• нагадувати споживачу про фірму і її товари.

З цим твердженням автора ми згодні лише частково. Він розглядає мету реклами дуже докладно, але в результаті усе зводиться до одного: загальна мета реклами – сприяти покупці товару і поліпшувати імідж фірми. Вище перелічені цілі ми назвали б підцілями, необхідними для досягнення головної мети.

Задачі реклами зводяться  до наступного:

Рисунок 1.1 Завдання реклами.

До даної таблиці необхідно  додати, що “підтримуюча реклама” використовується для вже відомих клієнтові  виробів то послуг. Реклама деякого  героя зазвичай використовується у  політиці, а демонстрація майстерності рекламіста приваблює нових клієнтів до рекламного агентства. Що стосується “відстройки” від конкурента, то в  цій рекламі головною метою є  показати переваги одного продукту від  іншого.

Функції реклами визначаються її метою та завданням. З огляду на це можна зазначити наступні функції:

Рисунок 1.2 Функції реклами.

Деякі дослідники, зокрема А. Ю. Вуйма, виділяють наступні функції реклами:

• інформаційна – припускає поширення в масовому масштабі інформації про товар чи послугу, їхній характер, місця продажу і т.п.;
• економічна – стимулювання збуту товарів, а також вкладання інвестицій;
• просвітня – передбачає пропаганду різного роду нововведень;
• соціальна – спрямована на формування суспільної свідомості, посилення комунікативних зв'язків у суспільстві і поліпшення умов існування;
• естетична – націлена на формування смаку споживачів. [8, с. 322]

Звичайно, реклама повинна інформувати  про ціну товару, його особливості  і характеристики. Але насамперед вона повинна спонукати до покупки. Реклама є необхідною, коли з'являється  нова фірма чи товар, коли падає об’єм  продажів або планується розширення ринку. У залежності від цих причин звертання до рекламодавця і виставляється мета рекламної компанії.

3. Види реклами.

Типологія реклами може розрізнятися за наступними принципами:

• за способом впливу;
• за способом вираження;
• з точки зору основних цілей і задач;
• з точки зору можливої зворотного зв’язку зі споживачем.

Рисунок 1.3 Види реклами.

До  цієї класифікації ми могли б додати характеристику реклами за способом сприйняття: візуальну, аудиальну, аудиовізуальну. Але варто враховувати, що є деякі  види реклами, що не вкладаються в  ці рамки: наприклад, розпродаж, який можна  вважати одним з видів реклами.

Раціональна й емоційна реклама використовує протилежні процеси: мислення й емоції відповідно. Нам здається, що ефективність цих видів залежить багато в чому від самого глядача (його статі, віку, особистих характеристик) і обставин, у яких він знаходиться, тому вони можуть бути однаково ефективними. Жорстка  реклама розрахована на короткочасний, але могутній ефект, м'яка ж, навпаки, на тривале створення іміджу продукту. Жорстка реклама вбачається нам  дуже ефективною, але тільки у випадку  її високої якості, що, на жаль, зараз зустрічається досить рідко. Ми вважаємо, що не слід створювати “змішану”, середню рекламу, що з'єднує в собі жорстку і м'яку. Така реклама не буде ефективною, а при тривалому пред'явленні викликає роздратування.

Типологія реклами з точки зору основних цілей і задач охоплює велику кількість видів реклами: від  інформування про товар і стимулювання його покупки до внутріфірмової і  превентивної реклами, що, здавалося  б, не дає видимого ефекту. Судити про  ступінь ефективності кожного з  видів нам здається безглуздим, тому що кожний працює у своїй сфері  і їхнє зіставлення неможливе  саме через розмаїтість цілей.

Під зворотним зв'язком у типології  розуміється відповідна реакція  покупця в безпосередньому виді, найчастіше відразу після пред'явлення  реклами. Природно, що використання реклами  зі зворотним зв'язком припускає  швидке реагування, у випадку, якщо вона малоефективна. У випадку ж  з рекламою без зворотного зв'язку єдиним показником її ефективності (крім спеціальних досліджень) є обсяг  продажів. Більш ефективною нам здається реклама зі зворотним зв'язком, зокрема, через використання в ній рекламних  агентів, що роблять рекламу більш  гнучкою, оскільки вони можуть багато чого додати, виправити чи поправитися. Реклама ж без зворотного зв'язку (це засоби масової інформації і  зовнішня реклама) є твердою і  виправити її похибки вимагає  більшої роботи, найчастіше простіше створити нову. Однак, використання людей  є і недоліком, оскільки це вимагає  просторості (тобто великої кількості  людських ресурсів), навчання персоналу, а отже – великих матеріальних витрат. Набагато легше зняти ролик  і запустити його в ефір.

Природно, що творці реклами комбінують перераховані вище види реклами для досягнення найбільшого ефекту. Ефективними  нам здаються наступні комбінації:

• емоційна жорстка стимулююча реклама без зворотного зв'язку. Тут використовуються агресивні і сексуальні стимули, що діють на несвідомому рівні, тому відстежити реакцію адресата буде складно. А оскільки даній рекламі потрібно бути могутньою, жорсткою, різкою, але короткочасною, то зворотний зв'язок може бути просто не потрібним. Недоліком такої реклами є те, що надто різкі стимули можуть травмувати психіку глядачів, особливо маленьких дітей;
• раціональна м'яка увещевательная й чи порівняльна реклама без зворотного зв'язку. Заснована на тривалому переконанні в перевазі товару над іншими продуктами шляхом демонстрації його властивостей чи результатів його використання в порівнянні з іншими товарами чи без такого;
• раціональна жорстка реклама, що інформує, зі зворотним зв'язком. Припускає представлення інформації про характеристики товару, його виробника й інше. Достоїнством цієї комбінації є те, що рекламіст може швидко обробити реакцію потенційного покупця й у свою чергу відреагувати на неї. Іноді існує можливість відповісти на питання покупця, що позитивно позначається на ефективності реклами.

2. Реклама як засіб психологічного впливу

2.1 Психологічні впливу в рекламі і проблема їх вибору

Впливів, або впливам, людей один на одного в соціальній психології приділяється й завжди приділялася величезна увага.

Проблемі впливів у рекламі, особлива увага приділяється усвідомлюваним і неусвідомлюваним впливів, а також  детально розглядається відмінності  між впливами раціональними, заснованими  на почуттях.

Проблема психологічних впливів (соціальних впливів) у психології реклами як галузі наукового знання вкрай актуальна ще й тому, що вона пов'язана з цілим рядом моментів етичного характеру. Багато авторів, наприклад відомий американський психолог Б. Ф. Скіннер, вважають, що всі ми практично повністю залежимо один від одного, і ніякого абсолютно вільного вибору, навіть уявного, взагалі не існує. Тому дана проблема може не обговорюватися.

Проблема психологічних впливів  у рекламі тісно пов'язана з проблемою вибору. Бізнесмени і рекламісти вибирають способи організації рекламних кампаній, наприклад, із застосуванням спеціальних технологій впливу або без них, а споживачі стикаються з цією проблемою, коли піддаються таким впливам чи, навпаки, виявляють необхідність самостійно приймати рішення.

Гіпноз. Гіпнотичний стан, тобто стан посиленої сугестивності, і найбільш істотна його риса - це лише вимога віри в можливості гіпнотизера.

Слід зазначити, що, застосування різних технологій гіпнозу в рекламі теоретично можливо. Проте ефективність гіпнотичних впливів залежить від величезного числа складно контрольованих чинників, управління якими дуже часто перевищує матеріальні витрати на звичайну рекламу, по суті справи дає такий же ефект. Все залежить від того, що саме має намір рекламувати той чи інший рекламодавець і які засоби він для цього застосовує. Найбільш підходящим засобом у цьому випадку виступає телебачення, а також стадіони, заповнені людьми з «установкою на диво"

Навіювання. Основний психологічний метод впливу, посилання на який найбільш часто можна зустріти в літературі з психології рекламної діяльності - це навіювання (suggestio). Під навіюванням (або сугестія) слід розуміти пряме і неаргументованою вплив однієї людини (суггестора) на іншого (суггеренда) або на групу. При навіюванні здійснюється процес впливу, заснований на некритичному сприйнятті інформації.

Навіювання носить, як правило, вербальний характер. Вважається, що діти набагато більше піддаються навіюванню, ніж дорослі; більшою мірою виявляються схильними навіюванню люди стомлені, астенізірованние. Часто висловлюється також точка зору, що навіювання передбачає багаторазове повторення одних і тих же вселяють установок у вигляді слів, текстів або багаторазове пред'явлення одних і тих же оптичних образів. Причому, велике значення мають динамічні характеристики пред'явлення вселяють установок.

Сила рекламного впливу залежить від  такого чинника, як повторюваність інформації. Для досягнення ефекту навіювання недостатньо  повідомити інформацію тільки один раз. Слід прагнути до того, щоб внушаєме повідомлення повторювалося кілька разів, причому кожного разу в нього вносилося щось нове, змінювалися способи і форми подачі змісту.

Наслідування. Багато рекламістів звертають увагу на те, що наслідування в рекламі виявляється найбільш ефективним у тих випадках, коли рекламується те, що є для людини престижним, наприклад, що він купує з метою бути схожим на відому, популярну, авторитетну особистість. На думку Г. М. Андрєєвої, наслідування - це не просте ухвалення зовнішніх рис поведінки іншої людини, але відтворення індивідом рис і зразків спеціально демонстрируемого ким-небудь поведінки.

Без сумніву можна сказати, що наслідування відіграє значну роль у сфері рекламного впливу на споживачів і суттєво відрізняється за своєю природою. Зокрема, наслідування рекламі підлітками і дорослими людьми відбувається на основі різних психологічних закономірностей. У дорослих наслідування рекламному персонажеві частіше визначається збігом побаченого з тим, що обумовлено їх ціннісними орієнтаціями, а також мотивацією і потребами, бажанням бути схожим на процвітаючого авторитетної людини.

Зараження. Психічне зараження багато психологів визначають як несвідому, мимовільну схильність індивіда певним психічним впливам. Воно проявляється не через усвідомлене прийняття якоїсь інформації або зразків поведінки, а через пряму передачу певного емоційного стану. Тут індивід не відчуває навмисного тиску, а несвідомо засвоює зразки поведінки інших людей, підкоряючись їм.

На практиці феномен психічного зараження як метод рекламного впливу виявляється при проведенні масових заходів і особливо ефективний у молодіжному середовищі.

Переконання. Метод переконання використовується в сучасній рекламі дуже широко. Переконання часто засновано на збільшенні обсягу інформації про рекламований товар, на перебільшеннях, на порівнянні його достоїнств з вадами інших (конкуруючих товарів), на заздалегідь заготовлених питаннях і відповідях, на демонстрації унікальної торговельної пропозиції або об'єкта (товару) у дії та ін

Стереотип. Серед методів психологічного впливу на людину багато авторів називають ті, які засновані на використанні стереотипів. Роль стереотипів у рекламі велика. Вміння їх використовувати на практиці є важливою умовою ефективної роботи рекламіста і фахівця з PR. Однак для психології реклами як галузі наукового знання не менш важливо визначити значення стереотипу в системі психологічних понять, що описують мислення і поведінку людини.

Імідж. Вчені називають імідж у рекламі засобом психологічного впливу і навіть маніпулювання свідомістю людини.

Як один з найпопулярніших методів  надання товару додаткових психологічних  цінностей вважається реклама, що виходить від знаменитостей або просто популярних людей. Використовуючи цей  метод, реклама "збагачує" соціальну значимість "іміджу" товару і використовує при цьому психологічний прийом прямого ради, що грає першорядну роль в процесі навіювання.

Механізм "ореолу". Рекламістами давно було помічено, що якщо рекламований товар (послуга) сам по собі не привертає уваги споживачів, то вкрай корисними, а іноді й просто необхідними виявляються спеціальні прийоми (предмети, образи тощо), що володіють так званим сильним аттрактивні впливом. Завдяки своїм очевидним чи незвичайних особливостях вони привертають увагу до рекламованого товару. Це явище в ряді випадків стали називати ефектом чи механізмом "ореолу".

До механізму "ореолу" слід віднести також використання в рекламі  образів відомих особистостей.

Ідентифікація. У рекламній практиці, а також у психології реклами ідентифікацією стали називати явище, коли споживач подумки ставить себе на місце зображеного в рекламі персонажа і при цьому хоче бути на нього схожим. Іноді лише за допомогою даного механізму рекламі вдається переконати споживача у високій якості того чи іншого товару, в наявності в останнього необхідних функціональних характеристик.

Технологія "25-го кадру". Феномен "25-го кадру" обговорюється в широкому друці з середини XX століття. Фахівці в області кінозйомки зазначають, що вклейки "25-го кадру" найчастіше помітні на кіноекрані і впізнавані при їх багаторазовому пред'явленні. Проблема механізмів психологічного впливу на підсвідомість за допомогою тахістоскопіческіх методик так і не отримала однозначного рішення. Однак цікавим виявляється наступне спостереження. Відомо, що, сприймаючи навколишню дійсність, людина концентрує свою увагу лише на окремих її проявах (об'єктах, характеристиках і т. д.).

Незважаючи на те, що в органи сприйняття (слух, зір та ін) надходить вся інформація з зовнішнього світу, людина усвідомлює і запам'ятовує лише ту, яка, була предметом його уваги. Таким чином, увага пов'язана з орієнтовною діяльністю. Воно виступає також якимось внутрішнім обмежувачем, фільтруючи сигнали і захищаючи мозок від перевантажень. Увага "наводить порядок" у свідомості, що необхідно для здійснення цілеспрямованої розумової і практичної діяльності.

В даний час більшість фахівців в області маркетингу вважає, що можливі ефекти тахістоскопіческого пред'явлення реклами, зокрема, за технологією "25-го кадру", виявляються економічно невигідними. Тобто витрати, як правило, у багато разів перевищують можливий психологічний ефект.