Расчет котлована 15х15м из ЖБ свай
Министерство образования и науки Украины
ПГАСиА
КАФЕДРА ОСНОВАНИЙ И ФУНДАМЕНТОВ
Расчетно – графическая работа по спецкурсу
на тему: «Расчет котлована 15х15м из ЖБ свай»
Выполнил :
Проверил
г. Днепропетровск 2012
Вихідні дані
№ Вар. |
Назва грунту, УГВ |
Потужн. шару, м |
ρ, гр/ |
, гр/ |
Вологість |
потужність |
|
, кПа | ||
W |
||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
21 |
Рослинний шар |
1,0 |
1,62 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
50 |
Лес і лесовидний суглинок |
18 |
1,63 |
2,65 |
10,00 |
26 |
15 |
2,0 4,0 4,0 4,0 4,0 |
0,048 0,036 0,038 0,020 0,010 | ||
Пісок середньозернистий |
3,8 |
1,98 |
2,65 |
20 |
- |
- |
- |
- | ||
РГВ – 16 м |
||||||||||
За основними фізичними характеристиками і класифікаційними показниками ґрунтів майданчика визначаються фізико-механічні характеристики ґрунтів , що забезпечують можливість визначення розрахункового опору деформації
Визначення фізико-механічних характеристик лесовидних суглинків:
- Питома вага :
γ = ρ · g = 1,63 · 10 = 16,3 кН/
де ρ – щільність ґрунту
- Щільність сухого ґрунту :
= = = 1,48 г/
де W – природна вологість;
- Питома вага сухого ґрунту :
= · g = 1,48 · 10 = 14,8 кН/
- Коефіцієнт пористості:
e = = = 0,79
де – щільність мінеральних часток;
- Ступінь вологості :
= = = 0,335
де – щільність мінеральних часток;
- щільність водонасичених часток;
- Вологість ґрунту при повному водонасиченні :
= = = 0,298
- Число пластичності :
= - = 0,26 – 0,15 = 0,11
- вологість на межі текучості;
- вологість на межі розкатування
- Число текучості:
= = = - 0,45
- Показник текучості водонасиченого лесового суглинку:
= = = 1,35
- Щільність ґрунту при повному водонасиченню :
= ∙ ( 1 + ) = 1,48 ( 1 + 0,298 ) = 1,92 г/
- Питома вага ґрунту при повному водонасиченню :
= · g = 1,92 · 10 = 19,2 кН/
Лесовий грунт являє собою суглинок ( = 0,11 )
За консистенцією суглинок твердий ( = - 0,45 );
Визначення фізико-механічних характеристик піска середньозернистого:
- Питома вага :
γ = ρ · g = 1,98 · 10 = 19,8 кН/
де ρ – щільність ґрунту
- Щільність сухого ґрунту :
= = = 1,65 г/
де W – природна вологість;
- Коефіцієнт пористості:
e = = = 0,61
- Ступінь вологості :
= = = 0,87 (грунт насичений водою )
де – щільність мінеральних часток;
- щільність водонасичених часток;
- Вологість ґрунту при повному водонасиченні :
= = = 0,23
- Щільність ґрунту при повному водонасиченню :
= ∙ ( 1 + ) = 1,65 ( 1 + 0,23 ) = 2,03 г/
- Питома вага ґрунту при повному водонасиченню :
= · g = 2,03 · 10 = 20,3 кН/
γ кН/ |
кН/ |
W |
e |
c кПа |
φ° |
Е |
||||||||||||
Раст.слой |
16,2 |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
||||
Лес. суглинок |
16,3 |
26,5 |
0,1 |
0,26 |
0,15 |
0,11 |
0,45 |
1,48 |
0,79 |
0,298 |
1,345 |
0,335 |
29 |
11 |
25 |
17 |
16 |
6 |
Пісок сер. |
19,8 |
26,5 |
0,2 |
- |
- |
- |
- |
1,65 |
0,61 |
0,23 |
- |
0,87 |
Усі визначені
фізико-механічні
Встановлення величини навантажень і згинального моменту
Навантаження від ваги водонапірної башти або вертикальне навантаження визначається за формулою:
N = + = 60 000 + 60100 = 120 100 кН
де – вага башти ( по завданню );
– вага води в резервуарі
= ∙ = 10 ∙ = 60100 кН
де – об’єм води в резервуарі;
– питома вага води ( 10 кН/ )
= ∙ H = ∙ 49 = 6010
де D – діаметр башти;
Н – висота башти;
Величина згинального моменту визначається від дії вітрового навантаження :
М = Т ∙ У = 220 ∙ 25 = 5500 кНм
де Т – горизонтальне навантаження на стовбур башти ;
У – плече ;
Вариант № 0
Розрахунок і проектування водонапірної башти на обводненому суглинисто - лесовому ґрунті
Визначимо можливу величину просідання просідаючої товщі при повному замочуванні лесових ґрунтів водою.
= ∙ ∙
де - відносна просадковість шару ґрунту;
- коефіцієнт умов роботи ґрунтів просадкової товщі, приймається умовно для середнього тиску грунту під підошвою фундаменту = 200 кПа.
= + 0,5 = + 0,5 = 2
= ( 0,3 ∙ 0,048 + 4 ∙ 0,036 + 4 ∙ 0,038 + 4 ∙ 0,020 + 4 ∙ 0,010 ) ∙ 2 = 0,8608 м = 86,08 см
Повинна виконуватись умова .
Гранично допустима осадка для даної споруди становить = 20 см
20 см 86,08 см - умова не виконується
Потрібно закласти комплекс протипросадкових заходів які знизять величину осідання просідаючої товщі і забезпечить виконання умови .
- Визначення розмірів підошви фундаменту
Розміри фундаменту у плані визначаються з розрахунковим опором:
= ( · · + · +( - 1 ) · · + · ) = ( 0,39 · 1 19,2 · 12,5 + 2,57 · 2,7 ∙ 18,1 + 5,15 · 11 ) = 275,9 кПа
де – коефіцієнти умов роботи, що приймають за таблицею Е.7 ДБН В.2.1-10-2009;
k - коефіцієнт, що приймають 1, якщо (φ°, c) прийняті безпосередньо випробуваннями ;
- коефіцієнт, що приймають при b < 10 - = 1, при b ≥ 10 м : = + 0,2 (тут = 8 м )
= 1
- коефіцієнти, що приймають за таблицею Е.8;
b – ширина підошви фундаменту, м;
– усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунтів, що залягають нижче підошви фундаменту, кН/;
- те саме, що залягають вище підошви;
= = = 18,1 кН/
– розрахункове значення
питомого зчеплення ґрунту , що
залягає безпосередньо під
– приведена глибина закладання зовнішніх і внутрішніх фундаментів від підлоги підвалу, = 2,7 м , так як споруда не має підвалу;
- глибина підвалу. Виходячи з конструктивних особливостей водонапірної башти = 0 (відсутність підвалу)
Визначимо площу фундаменту(методом послідовних наближень) у першому наближенні :
= = = 541
де усереднене значення питомої ваги матеріалу фундаменту і грунту на його ступенях, рівне 20 кН/;
Діаметр фундаменту = 2 ∙ = 2 ∙ = 26,3 м
Визначимо розрахунковий опір ґрунту основи з урахуванням примірних розмірів підошви фундаменту
= ( 0,39 · 1 19,2 · 26,3 + 2,57 · 2,7 ∙ 18,1 + 5,15 · 11 ) = 379,2 кПа
Визначимо площу фундаменту у другому наближенні :
= = = 369,3
= 2 ∙ = 2 ∙ = 21,7 м
Перевіримо збіжність розмірів фундаменту першого та другого наближень:
η = · 100 % < 5 %
η = · 100 % = 17,5 % > 5 %
Умова не виконується, тому замість приймаємо .
=( 0,39 · 1 19,2 · 21,7 + 2,57 · 2,7 ∙ 18,1 + 5,15 · 11 ) = 344,7 кПа
Визначимо площу фундаменту у третьому наближенні:
= = = 413
= 2 ∙ = 2 ∙ = 22,9 м
Перевіримо збіжність розмірів фундаменту першого та другого наближень:
η = · 100 % < 5 %
η = · 100 % = 5,5 % > 5 %
Умова не виконується, тому замість приймаємо .
=( 0,39 · 1 19,2 · 22,9 + 2,57 · 2,7 ∙ 18,1 + 5,15 · 11 ) = 354 кПа
Визначимо площу фундаменту у третьому наближенні:
= = = 401
= 2 ∙ = 2 ∙ = 22,6 м
Перевіримо збіжність розмірів фундаменту першого та другого наближень:
η = · 100 % < 5 %
η = · 100 % = 1 % < 5 %
Умова виконується.
Остаточно приймаємо d = 22,6 м , А = 401 , R = 354 кПа.
Перевіряються контактні напруги по підоші фундаменту за умовою:
= + 20d 1,2R
Момент опору підошви фундаменту :
W = 0,1 ∙ = 0,1 ∙ = 1154
де d – діаметр фундаменту ;
= + 20 ∙ 2,7 + 359 кПа 1,2 ∙ 354 = 425 кПа
= + 20 ∙ 2,7 - 350 кПа 1,2 ∙ 354 = 425 кПа
Умова виконується.
- Конструювання фундаменту
Тип фундаменту призначають з умов жорсткості:
+ 2 ∙ – фундамент гнучкий
+ 2 ∙ – фундамент жорсткий
де та – діаметр фундаменту та водонапірної башти
– висота фундаменту : 2,7 – 0,2 = 2,5 м , так як приймаємо конструктивно 0,2 м грунту над фундаментом.
22,6 м 12,5 + 2 ∙ 2,5 = 17,5 м – фундамент гнучкий
Визначимо продавлююче навантаження :
= ( А - ) ∙ = ( 401 – 240,4 ) ∙ 353,5 =56 772,1 кПа
+ = 6,25 + 2,5 = 8,75 м
де – радіус башти
=π ∙ =3,14 ∙ = 240,4
Середній тиск під підошвою фундаменту:
= + 20 ∙ d = + 20 ∙ 2,7 = 353,5 кПа
Для вибраного типу фундаментів визначається висота конструкції фундаменту або його плитної частини за формулою:
= = = 1,4 м
- розрахунковий опір бетону розтяганню . Приймаємо за табл. СНИП 2.02.03-84. = 750 кПа для бетону класу В15.
Основа піраміди продавлювання :
= 2 ∙ + 2 ∙ = 2 ∙ 12,5 + 2 ∙ 17,5 = 60 м
+ 2 ∙ = 12,5 + 2 ∙ 2,5 = 17,5 м
- Армування конструкцій фундаменту
Зусилля в конструкції фундаменту обчислюються за трапецієподібним перерізом.
= ∙ ∙ (2 + )
= ∙ ∙ ( 2∙ 22,6 + 12,5) = 52 739 кНм
Визначаємо необхідну площу арматури:
= = = = 0,119
Висота фундаменту без захисного шару :
= – 0,05 = 1,4 – 0,05 = 1,35 м
При сталому кроці ( = 0,2 м) кількість стрижнів буде дорівнювати:
= + 1 = + 1 = 113 шт
Визначимо площу одного стрижня:
= = = 0,001053 = 10,53
Підберемо діаметри арматурних стрижнів:
= 2 = 2 · = 0,0183 м = 1,83 см
Приймаємо арматуру діаметром 18 мм.
- Розрахунок осідання фундаменту методом пошарового підсумування
Осідання окремо розташованого фундаменту методом пошарового підсумування обчислюють за формулою:
де – безрозмірний коефіцієнт, що дорівнює 0,8;
– середнє значення вертикального нормального напруження від зовнішнього навантаження в i-му шарі ґрунту на вертикалі,що проходить через центр підошви фундаменту;
– товщина i-го шару ґрунту, приймають не більше 0,4 ширини фундаменту;
– модуль деформації і-го шару ґрунту;
Визначаємо природний тиск на рівні підошви фундаменту:
= · d = 18,1 · 2,7 = 48,87 кПа
Зовнішній тиск під підошвою фундаменту:
= - = 359– 48,87 = 310,13 кПа
Товщина умовного шару приймається з розрахунку: 0,2 · b
0,2 · b = 0,2 · 22,6 4,5 м
Приймаємо товщину умовного шару = 4,5 м
Вертикальні напруження від зовнішнього навантаження на межі кожного елементарного шару :
= · ,
де - коефіцієнт розташування напружень на межі кожного елементарного шару, що приймають за табл. Д.1 ДБН В.2.1-10-2009 в залежності від відносної глибини до ширини фундаменту, яка дорівнює ς = та відношення розмірів фундаменту η = ;
Вертикальні напруження від власної ваги ґрунту на межі кожного елементарного шару
= + · ,
та - відповідно питома вага і товщина і-го шару ґрунту.
Питому вагу грунтів, що залягають нижче рівня підземних вод, але вище водоупору, необхідно приймати з урахуванням виважувальної дії води.
Нижню межу стислової товщі основи приймають
k · ,
де 0,5 при b 20 м , тобто:
0,5 ·
Знаходимо вертикальні напруження від власної ваги грунту на межі кожного елементарного шару:
= + · = 48,87 + 4,5 · 19,2 = 135,27 кПа
= + · = 135,27 + 4,5 · 19,2 = 221,67 кПа
= + · = 221,67 + 4,5 · 19,2 = 308,07 кПа
= + · = 308,07 + 4,5 · 19,2 = 394,47 кПа
Знаходимо вертикальні напруження від зовнішнього навантаження на межі кожного елементарного шару
= · = 310,13 · 0,949 = 294,3 кПа
= · = 310,13 · 0,756 = 234,45 кПа
= · = 310,13 · 0,547 = 169,65 кПа
= · = 310,13 · 0,39 = 120,95 кПа
Середні
вертикальні напруження від
=
Осідання кожного шару за формулою
=
Отримані результати зводимо в таблицю:
α |
,кПа |
0,5 · ,кПа |
,кПа |
,кПа |
E,кПа |
,кПа |
S,м | |
0 |
1,000 |
48,87 |
24,435 |
310 |
- |
E = 6 |
- |
- |
1 |
0,949 |
135,27 |
67,635 |
294,3 |
302,15 |
92,07 |
0,220725 | |
2 |
0,756 |
221,67 |
110,835 |
234,45 |
264,4 |
178,47 |
0,175837 | |
3 |
0,547 |
308,07 |
154,035 |
169,65 |
202,05 |
264,9 |
0,12723 | |
4 |
0,39 |
394,47 |
197,23 |
120,95 |
145,3 |
351,27 |
0,09071 |
Загальне осідання
окремо розташованого
Перевіряємо умову граничного осідання споруди:
- граничне осідання споруди ( за табл. И.1 ДБН В.2.1-10-2009 )
41,9 20
Умова не виконується.
Варіант №1
Поверхневе ущільнення основ важкими трамбівками
Ущільнення грунту виконується важкою трамбівкою масою 5 тонн при оптимальній вологості
= – 0,00 ( для суглинків )
= 0,15
Суглинок ущільнюється до щільності сухого ґрунту :
= 1,7 т/
Для поверхневого ущільнення грунту використовуємо трамбівку масой 5 т, діаметром 2 м яку навішують на кар’єрний екскаватор Э-2409. Кількість ударів трамбовки по одному сліду – 6.
Глибина ущільнення ґрунту важкими трамбовками залежить від його щільності і вологості (ρ, W), діаметра d і маси трамбовки Q при оптимальній вологості наближено приймається рівній:
= k ∙ d = 1,8 ∙ 2 = 3,6 м
де d - діаметр основи трамбовки, м; досвідний коефіцієнт приймається рівним для супісків і суглинків рівним 1,8;
Коэффициента пористости уплотненного грунта обеспечивает коэффициент фильтрации :
= 1,5 ∙ м/сек
Для того чтобы определить требуемую величину уплотненного слоя необходимо получить время которое требуется смотрителю здания для того чтобы выявить аварийную ситуацию.
= ∙ T = 1,5 ∙ ∙ 25 ∙ 24 ∙ 3600 = 3,24 см
– умова виконується
Визначимо фізико-механічні характеристики ущільненого ґрунту
- Коефіцієнт пористості:
e = = = 0,559
- Число пластичності :
= - = 0,26 – 0,15 = 0,11
- Число текучості:
= = = 0
Згідно з отриманими значеннями та табл. В.2 ДБН В.2.1-10-2009 в залежності від коефіцієнту пористості e ґрунт має наступні характеристики :
- кут внутрішнього тертя;
- питоме зчеплення ґрунту;
E - модуль деформації грунту;
= 24 °; = 34 кПа ; E = 25 000 кПа.
Розміри фундаменту у плані визначаються з розрахунковим опором:
= ( · · + · +( - 1 ) · · + · ) =
( 0,72 · 1 19,2 · 12,5 + 3,65 · 2,7 ∙ 18,1 + 6,45 · 34 ) = 571 кПа
Визначимо площу фундаменту(методом послідовних наближень) у першому наближенні :
= = = 232,3
Розміри фундаменту: = = = 15,3 м , = 15,3 м.
Визначимо розрахунковий опір ґрунту основи з урахуванням примірних розмірів підошви фундаменту
= ( 0,72 · 1 19,2 · 15,3 + 3,65 · 2,7 ∙ 18,1 + 6,45 · 34 ) = 609,18 кПа
Визначимо площу фундаменту у другому наближенні :
= = = 216,1
= = = 14,7 м , = 14,7 м.
Перевіримо збіжність розмірів фундаменту першого та другого наближень:
η = · 100 % < 5 %
η = · 100 = 4,1 % < 5 %
Умова виконується, тому приймаємо l = 14,7 м ; b = 14,7 м ; А = 216,1 ; R = 609,18 кПа
Перевіряються контактні напруги по підоші фундаменту за умовою:
= + 20d 1,2R
Момент опору підошви фундаменту :
W = = = 530
= + 20 ∙ 2,7 + 620 кПа 1,2 ∙ 609,18 = 731 кПа
= + 20 ∙ 2,7 - 599 кПа 1,2 ∙ 609,18 = 731 кПа
Умова виконується.
- Конструювання фундаменту
Тип фундаменту призначають з умов жорсткості:
+ 2 ∙ – фундамент гнучкий
+ 2 ∙ – фундамент жорсткий
де та – ширина фундаменту та водонапірної башти
– висота фундаменту : 2,7 – 0,2 = 2,5 м , так як приймаємо конструктивно 0,2 м грунту над фундаментом.
14,7 м 12,5 + 2 ∙ 2,5 = 17,5 м – фундамент жорсткий
Середній тиск під підошвою фундаменту:
= + 20 ∙ d = + 20 ∙ 2,7 = 609,8 кПа
Для вибраного типу фундаментів визначається висота конструкції фундаменту або його плитної частини за формулою:
= 0,5 ∙ ∙ ( – 1 ) = 0,5 ∙ 12,5 ∙ ( – 1 ) = 0,593 м
* = = = 1,176
λ = = = 1,23
- розрахунковий опір бетону розтяганню . Приймаємо за табл. СНИП 2.02.03-84. = 750 кПа для бетону класу В15.
Приймаємо оптимальну висоту конструкції фундаменту або його плитної частини ,рівну 600 мм ( кратну 150 )
При цій висоті конструктивно доцільно встановити 2 ступені – 300 мм і 300 мм.
Продавлювання
відбувається по поверхні
Перевіряємо жорсткість конструкції фундаменту на продавлювання за умовою:
- розміри продавлювальної частини підошви фундаменту в плані;
F · ,
де F = = · = · 609,8 = 675,23 кН
= + = 12,5 + 0,6 = 13,1 м
- розрахунковий опір бетону на розтягування , кПа ( табл.13 СНіП 2.03.01-84);
Умова виконується.
Приймаємо конструктивно ширину східців - 550 мм і 550 мм.
- Армування конструкцій фундаменту
Зусилля в конструкції фундаменту обчислюються за трапецієподібним перерізом.
= ∙ ∙ (2∙ + )
= ∙ ∙ ( 2∙ 14,7 + 12,5) = 5065 кНм
Визначаємо необхідну площу арматури:
= = = = 0,0257
Висота фундаменту без захисного шару :
= – 0,05 = 0,6 – 0,05 = 0,55 м
При сталому кроці ( = 0,2 м) кількість стрижнів буде дорівнювати:
= + 1 = + 1 = 74 шт
Визначимо площу одного стрижня:
= = = 0,0003473 = 3,473
Підберемо діаметри арматурних стрижнів:
= 2 = 2 · = 0,021 м = 2,1 см
Приймаємо арматуру діаметром 22 мм при = 3,801
- Розрахунок осідання фундаменту методом пошарового підсумування
Осідання окремо розташованого фундаменту методом пошарового підсумування обчислюють за формулою:
де – безрозмірний коефіцієнт, що дорівнює 0,8;
– середнє значення вертикального нормального напруження від зовнішнього навантаження в i-му шарі ґрунту на вертикалі,що проходить через центр підошви фундаменту;
– товщина i-го шару ґрунту, приймають не більше 0,4 ширини фундаменту;
– модуль деформації і-го шару ґрунту;
Визначаємо природний тиск на рівні підошви фундаменту:
= · d = 18,1 · 2,7 = 48,87 кПа
Зовнішній тиск під підошвою фундаменту:
= - = 620– 48,87 = 571,13 кПа
Товщина умовного шару приймається з розрахунку: 0,2 · b
0,2 · b = 0,2 · 14,7 2,94 м
Приймаємо товщину умовного шару = 3 м
Нижню межу стислової товщі при 5 b 20 основи приймають інтерполяцією
k · ,
де 0,4 при b = 14,7 м , тобто:
0,4 ·
Знаходимо вертикальні напруження від власної ваги грунту на межі кожного елементарного шару:
= + · = 48,87 + 3 · 17 = 99,87 кПа
= + · = 99,87 + 3 · 19,2 = 157,47 кПа
= + · = 157,47 + 3 · 19,2 = 215,07 кПа
= + · = 215,07 + 3 · 19,2 = 272,67 кПа
= + · = 272,67 + 3 · 19,2 = 330,27 кПа
= + · = 330,27 + 3 · 19,2 = 383,87 кПа
Знаходимо вертикальні напруження від зовнішнього навантаження на межі кожного елементарного шару
= · = 571,13 · 0,960 = 548,28 кПа
= · = 571,13 · 0,800 = 456,88 кПа
= · = 571,13 · 0,606 = 346,1 кПа
= · = 571,13 · 0,449 = 256,43 кПа
= · = 571,13 · 0,336 = 191,8 кПа
= · = 571,13 · 0,257 = 146,78 кПа
Середні
вертикальні напруження від
=
Осідання кожного шару за формулою
=
Отримані результати зводимо в таблицю:
α |
,кПа |
0,4 · ,кПа |
,кПа |
,кПа |
E,кПа |
,кПа |
S,м | ||||
0 |
1,000 |
48,87 |
19,55 |
571,13 |
- |
25000 |
- |
- | |||
1 |
0,960 |
99,87 |
39,9 |
548,28 |
559,7 |
0,067164 | |||||
2 |
0,800 |
157,47 |
63 |
456,88 |
502,58 |
6000 |
0,25129 | ||||
3 |
0,606 |
215,07 |
86 |
346,1 |
401,5 |
0,2 | |||||
4 |
0,449 |
272,67 |
109 |
256,31 |
301 |
0,15 | |||||
5 |
0,336 |
330,27 |
132 |
191,8 |
224 |
0,112 | |||||
6 |
0,257 |
383,87 |
153 |
146,78 |
169 |
- |
- | ||||