Расчет котлована 15х15м из ЖБ свай

Министерство образования  и науки Украины

ПГАСиА

 

КАФЕДРА ОСНОВАНИЙ И ФУНДАМЕНТОВ

 

 

 

 

 

Расчетно – графическая работа по спецкурсу

на тему: «Расчет котлована 15х15м из ЖБ свай»

 

 

 

 

 

 

 

Выполнил :                                                                                                     студент гр.       №903  Юлгушев Руслан                                                                                                                           

Проверил                                                                                                 Мельник А.М.

                     

 

 

 

 г. Днепропетровск  2012

Вихідні дані

№

Вар.

Назва грунту,

 УГВ

Потужн.

шару, м

ρ,

гр/

,

гр/

Вологість

 

потужність

 

,

кПа

W

   

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

 

 

 

 

 

 

21

Рослинний шар

1,0

1,62

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

-

 

 

 

 

 

 

50

Лес і лесовидний суглинок

18

1,63

2,65

10,00

26

15

2,0

4,0

4,0

4,0

4,0

0,048

0,036

0,038

0,020

0,010

Пісок середньозернистий

3,8

1,98

2,65

20

-

-

-

-

РГВ – 16 м

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За основними фізичними  характеристиками і класифікаційними показниками ґрунтів майданчика визначаються фізико-механічні  характеристики ґрунтів , що забезпечують можливість  визначення розрахункового опору деформації

Визначення фізико-механічних характеристик лесовидних суглинків:

  1. Питома вага :

γ = ρ · g = 1,63 · 10 = 16,3 кН/

де  ρ – щільність ґрунту

  1. Щільність сухого ґрунту   :

 = = = 1,48 г/

де  W – природна вологість;

  1. Питома вага сухого ґрунту :

= · g = 1,48 · 10 = 14,8 кН/

  1. Коефіцієнт пористості:

e =    =    = 0,79

де  – щільність мінеральних часток;

  1. Ступінь вологості :

= = = 0,335

де  – щільність мінеральних часток;

- щільність водонасичених часток;

  1. Вологість ґрунту при повному водонасиченні :

=    =    = 0,298

  1. Число пластичності :

= -  = 0,26 – 0,15 = 0,11

  - вологість на межі текучості;

- вологість на межі  розкатування 

  1. Число текучості:

= = = - 0,45

  1. Показник текучості водонасиченого лесового суглинку:

= = = 1,35

  1. Щільність ґрунту  при повному водонасиченню :

  = ∙ ( 1 + ) = 1,48 ( 1 + 0,298 ) = 1,92 г/

  1. Питома вага  ґрунту  при повному водонасиченню :

= · g = 1,92 · 10 = 19,2 кН/

Лесовий грунт являє собою суглинок ( = 0,11 )

За консистенцією суглинок твердий ( = - 0,45 );

Визначення фізико-механічних характеристик піска середньозернистого:

  1. Питома вага :

γ = ρ · g = 1,98 · 10 = 19,8 кН/

де  ρ – щільність ґрунту

  1. Щільність сухого ґрунту   :

 = = = 1,65 г/

де  W – природна вологість;

  1. Коефіцієнт пористості:

e =    =     = 0,61

  1. Ступінь вологості :

= = = 0,87 (грунт насичений водою )

де  – щільність мінеральних часток;

- щільність водонасичених часток;

  1. Вологість ґрунту при повному водонасиченні :

=    =    = 0,23

 
 

 

  1. Щільність ґрунту  при повному водонасиченню :

  = ∙ ( 1 + ) = 1,65 ( 1 + 0,23 ) = 2,03 г/

  1. Питома вага  ґрунту  при повному водонасиченню :

= · g = 2,03 · 10 = 20,3 кН/

 

 

 

γ

кН/

 

кН/

W

         

e

     

c

кПа

 

φ°

 

Е

 

Раст.слой

16,2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

       

Лес. суглинок

 

16,3

 

26,5

 

0,1

 

0,26

 

0,15

 

0,11

 

0,45

 

1,48

 

0,79

 

0,298

 

1,345

 

0,335

 

29

 

11

 

25

 

17

 

16

 

6

Пісок сер.

19,8

26,5

0,2

-

-

-

-

1,65

0,61

0,23

-

0,87

           




    Усі визначені  фізико-механічні  характеристики  ґрунтів заносяться до звідної   таблиці фізико-механічних характеристик  ґрунтів майданчика.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Встановлення величини навантажень і згинального моменту

Навантаження від ваги водонапірної башти  або вертикальне навантаження визначається за формулою:

N = + = 60 000 + 60100 = 120 100 кН

де   – вага  башти ( по завданню );

  – вага води в резервуарі

= ∙ = 10 ∙ = 60100 кН

де  – об’єм  води в резервуарі;

 – питома вага води ( 10 кН/ )

= ∙ H = ∙ 49 = 6010 

де  D – діаметр башти;

Н – висота башти;

Величина згинального моменту визначається від дії вітрового навантаження :

М = Т ∙ У = 220 ∙ 25 = 5500 кНм

де  Т – горизонтальне  навантаження на стовбур башти ;

У – плече ;

 

Вариант № 0

Розрахунок і  проектування водонапірної башти на обводненому  суглинисто - лесовому ґрунті

 

Визначимо можливу  величину просідання просідаючої товщі при повному замочуванні лесових ґрунтів водою.

= ∙ ∙

де  - відносна просадковість шару ґрунту;

- коефіцієнт умов роботи ґрунтів просадкової товщі, приймається умовно для середнього тиску грунту під підошвою фундаменту  = 200 кПа.

= + 0,5 = + 0,5 = 2

= ( 0,3 ∙ 0,048 + 4 ∙ 0,036 + 4 ∙ 0,038 + 4 ∙ 0,020 + 4 ∙ 0,010 ) ∙ 2 = 0,8608 м = 86,08 см

Повинна виконуватись умова   .

Гранично допустима осадка для даної споруди становить = 20 см

20 см  86,08 см - умова не виконується

Потрібно закласти комплекс  протипросадкових заходів які знизять величину осідання просідаючої товщі і забезпечить виконання умови  .

 

  1. Визначення розмірів підошви фундаменту

 

Розміри фундаменту у плані  визначаються з розрахунковим опором:

= ( · · + · +( - 1 ) · · + · ) = ( 0,39 · 1 19,2 · 12,5 + 2,57  · 2,7 ∙ 18,1 + 5,15 · 11 ) = 275,9 кПа

де     – коефіцієнти умов роботи, що приймають за таблицею Е.7 ДБН В.2.1-10-2009;

k - коефіцієнт, що приймають 1, якщо (φ°, c) прийняті безпосередньо випробуваннями ;

- коефіцієнт, що приймають  при  b < 10 -  = 1, при   b ≥ 10 м :   =   + 0,2 (тут = 8 м )

= 1

    -  коефіцієнти,  що приймають за таблицею Е.8;

b – ширина підошви фундаменту, м;

 – усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунтів, що залягають нижче підошви фундаменту, кН/;

- те саме, що залягають вище підошви;

= = = 18,1 кН/

 – розрахункове значення  питомого зчеплення ґрунту , що  залягає безпосередньо під підошвою  фундаменту, кПа; 

 – приведена  глибина закладання  зовнішніх  і внутрішніх фундаментів від  підлоги підвалу,  = 2,7 м , так як споруда не має підвалу;

- глибина підвалу. Виходячи з конструктивних особливостей водонапірної башти   = 0 (відсутність підвалу)

Визначимо площу  фундаменту(методом послідовних наближень) у першому наближенні :

= =   = 541

де усереднене значення питомої ваги матеріалу фундаменту і грунту на його ступенях, рівне  20 кН/;

Діаметр фундаменту = 2 ∙   = 2 ∙ = 26,3 м

Визначимо розрахунковий опір ґрунту основи з урахуванням примірних розмірів підошви фундаменту

  = ( 0,39 · 1 19,2 · 26,3 + 2,57  · 2,7 ∙ 18,1 + 5,15 · 11 ) = 379,2 кПа

Визначимо площу  фундаменту у другому наближенні :

= =   = 369,3

= 2 ∙   = 2 ∙ = 21,7 м

Перевіримо  збіжність  розмірів фундаменту першого та другого  наближень:

η = · 100 % < 5 %

η = · 100  % = 17,5 % > 5 %

Умова не виконується, тому замість приймаємо .

=( 0,39 · 1 19,2 · 21,7 + 2,57  · 2,7 ∙ 18,1 + 5,15 · 11 ) = 344,7 кПа

Визначимо площу фундаменту у третьому наближенні:

= =   = 413

= 2 ∙   = 2 ∙ = 22,9 м

Перевіримо  збіжність  розмірів фундаменту першого та другого  наближень:

η = · 100 % < 5 %

η = · 100  % = 5,5 % > 5 %

Умова не виконується, тому замість приймаємо .

=( 0,39 · 1 19,2 · 22,9 + 2,57  · 2,7 ∙ 18,1 + 5,15 · 11 ) = 354 кПа

Визначимо площу фундаменту у третьому наближенні:

= =   = 401

= 2 ∙   = 2 ∙ = 22,6 м

Перевіримо  збіжність  розмірів фундаменту першого та другого  наближень:

η = · 100 % < 5 %

η = · 100  % = 1 % < 5 %

Умова виконується.

Остаточно приймаємо d = 22,6 м , А = 401 , R = 354 кПа.

Перевіряються контактні  напруги по підоші фундаменту за умовою:

= + 20d    1,2R

Момент опору підошви фундаменту :

W = 0,1 ∙ = 0,1 ∙ = 1154

де  d – діаметр фундаменту ;

= + 20 ∙ 2,7  +  359 кПа 1,2 ∙ 354 = 425 кПа

= + 20 ∙ 2,7  -  350 кПа 1,2 ∙ 354 = 425 кПа

Умова виконується.

  1. Конструювання фундаменту

Тип фундаменту призначають  з умов жорсткості:

  + 2 ∙ – фундамент гнучкий

  + 2 ∙ – фундамент жорсткий

де  та  – діаметр фундаменту та водонапірної башти

 – висота фундаменту : 2,7 – 0,2 = 2,5 м , так як приймаємо  конструктивно 0,2 м  грунту  над фундаментом.

22,6 м 12,5 + 2 ∙ 2,5 = 17,5 м – фундамент гнучкий

Визначимо продавлююче навантаження :

= ( А - ) ∙ = ( 401 – 240,4 ) ∙ 353,5 =56 772,1 кПа

  + = 6,25 + 2,5 = 8,75 м

де  – радіус башти

=π ∙   =3,14 ∙ = 240,4

Середній тиск під  підошвою фундаменту:

= + 20 ∙ d = + 20 ∙ 2,7 = 353,5 кПа

Для вибраного типу фундаментів  визначається висота конструкції фундаменту або його плитної частини за формулою:

= = = 1,4 м

- розрахунковий опір бетону розтяганню . Приймаємо за табл. СНИП 2.02.03-84. = 750 кПа для бетону класу В15.

Основа піраміди продавлювання :

= 2 ∙  + 2 ∙ = 2 ∙ 12,5 + 2 ∙ 17,5 = 60 м

  + 2 ∙ = 12,5 + 2 ∙ 2,5 = 17,5 м

 

  1. Армування конструкцій фундаменту

Зусилля в конструкції фундаменту обчислюються за трапецієподібним перерізом.

  =  ∙ ∙ (2 + )

= ∙ ∙ ( 2∙ 22,6 + 12,5) = 52 739 кНм

Визначаємо необхідну площу арматури:

= = = = 0,119

Висота фундаменту без  захисного шару :

= – 0,05 = 1,4 – 0,05 = 1,35 м

При сталому кроці  ( = 0,2 м) кількість стрижнів буде дорівнювати:

= + 1 = + 1 = 113 шт

Визначимо площу одного стрижня:

= = = 0,001053 = 10,53

Підберемо  діаметри арматурних стрижнів:

= 2 = 2 · = 0,0183 м = 1,83 см

Приймаємо арматуру діаметром 18 мм.

 

  1. Розрахунок осідання фундаменту методом пошарового підсумування

Осідання окремо розташованого  фундаменту методом пошарового підсумування обчислюють за формулою:

 

де  – безрозмірний коефіцієнт, що дорівнює 0,8;

 – середнє значення вертикального нормального напруження від зовнішнього навантаження  в i-му шарі ґрунту на вертикалі,що проходить через центр підошви фундаменту;

 – товщина i-го шару ґрунту, приймають не більше 0,4 ширини фундаменту;

 – модуль деформації і-го шару ґрунту;

Визначаємо природний  тиск на рівні підошви фундаменту:

= · d = 18,1 · 2,7 = 48,87 кПа

Зовнішній тиск під підошвою фундаменту:

= - = 359– 48,87 = 310,13 кПа

Товщина умовного шару приймається  з розрахунку: 0,2 · b

  0,2 · b = 0,2 · 22,6 4,5 м

Приймаємо товщину умовного шару = 4,5 м

        Вертикальні напруження від зовнішнього навантаження  на межі кожного елементарного шару :

= · ,

де  - коефіцієнт розташування напружень на межі кожного елементарного шару, що приймають за табл. Д.1 ДБН В.2.1-10-2009 в залежності від відносної глибини до ширини фундаменту, яка дорівнює    ς =    та  відношення розмірів фундаменту      η = ;

     Вертикальні  напруження  від власної ваги  ґрунту    на межі кожного елементарного шару

= + ·   ,

 та  - відповідно питома вага і товщина і-го шару ґрунту.

      Питому  вагу грунтів, що залягають нижче рівня підземних вод, але вище водоупору, необхідно приймати з урахуванням виважувальної дії води.

Нижню межу стислової товщі основи приймають

  k · ,

де  0,5  при b 20 м , тобто:

  0,5 ·

Знаходимо вертикальні напруження від власної ваги грунту    на межі кожного елементарного шару:

 = + · = 48,87 + 4,5 · 19,2 = 135,27 кПа

= + · = 135,27 + 4,5 · 19,2 = 221,67 кПа

= + · = 221,67 + 4,5 · 19,2 = 308,07 кПа

= + · = 308,07 + 4,5 · 19,2 = 394,47 кПа

Знаходимо вертикальні напруження від зовнішнього  навантаження  на межі кожного елементарного шару

= · = 310,13 · 0,949 = 294,3 кПа

= · = 310,13 · 0,756 = 234,45 кПа

= · = 310,13 · 0,547 = 169,65 кПа

= · = 310,13 · 0,39 = 120,95 кПа

      Середні  вертикальні напруження від зовнішнього  навантаження    визначаються як середні вертикальні напруження від зовнішнього навантаження  i-го    i-1-го шару:

=

Осідання кожного шару за формулою

=

Отримані результати зводимо  в таблицю:

 

α

,кПа

0,5 · ,кПа

,кПа

,кПа

E,кПа

,кПа

S,м

0

1,000

48,87

24,435

310

-

 

 

 

E = 6

-

-

1

0,949

135,27

67,635

294,3

302,15

92,07

0,220725

2

0,756

221,67

110,835

234,45

264,4

178,47

0,175837

3

0,547

308,07

154,035

169,65

202,05

264,9

0,12723

4

0,39

394,47

197,23

120,95

145,3

351,27

0,09071


 

     Загальне осідання  окремо розташованого фундаменту  методом пошарового підсумування  обчислюють як суму осідань  кожного шару до нижньої межі  стислової товщі основи:

 

Перевіряємо умову граничного осідання споруди:

 

- граничне осідання споруди  ( за табл. И.1 ДБН В.2.1-10-2009 )

41,9 20

Умова не виконується.

 

 

Варіант №1

Поверхневе ущільнення основ  важкими трамбівками

 

Ущільнення грунту виконується важкою трамбівкою масою 5 тонн при оптимальній вологості

= – 0,00 ( для суглинків )

= 0,15

Суглинок ущільнюється до щільності сухого ґрунту :

= 1,7 т/

Для поверхневого ущільнення грунту використовуємо трамбівку масой 5 т, діаметром 2 м яку навішують на кар’єрний екскаватор Э-2409. Кількість ударів трамбовки по одному сліду – 6.

Глибина ущільнення ґрунту важкими трамбовками залежить від його щільності і вологості (ρ, W), діаметра d і маси трамбовки Q при оптимальній вологості наближено приймається рівній:  

= k ∙ d = 1,8 ∙ 2 = 3,6 м

де d - діаметр основи трамбовки, м; досвідний коефіцієнт приймається рівним для супісків і суглинків рівним 1,8;

Коэффициента пористости уплотненного грунта обеспечивает коэффициент фильтрации  :

= 1,5 ∙  м/сек

Для того чтобы определить требуемую величину уплотненного слоя необходимо получить время которое требуется смотрителю здания для того чтобы выявить аварийную ситуацию.

= ∙ T = 1,5 ∙ ∙ 25 ∙ 24 ∙ 3600 = 3,24 см

  – умова виконується

Визначимо фізико-механічні  характеристики ущільненого ґрунту

  1. Коефіцієнт пористості:

e =    =     = 0,559

  1. Число пластичності :

= -  = 0,26 – 0,15 = 0,11

  1.      Число текучості:

= = = 0

Згідно з отриманими значеннями та табл. В.2 ДБН В.2.1-10-2009 в залежності від коефіцієнту пористості  e   ґрунт має наступні характеристики :

 - кут внутрішнього тертя;

 - питоме зчеплення ґрунту;

E - модуль деформації  грунту;

= 24 °;  = 34 кПа ; E = 25 000 кПа.

Розміри фундаменту у плані  визначаються з розрахунковим опором:

= ( · · + · +( - 1 ) · · + · ) =

( 0,72 · 1 19,2 · 12,5 + 3,65  · 2,7 ∙ 18,1 + 6,45 · 34 ) = 571 кПа

Визначимо площу  фундаменту(методом послідовних наближень) у першому наближенні :

= =   = 232,3

Розміри фундаменту: =   = = 15,3 м , = 15,3 м.

Визначимо розрахунковий опір ґрунту основи з урахуванням примірних розмірів підошви фундаменту

= ( 0,72 · 1 19,2 · 15,3 + 3,65  · 2,7 ∙ 18,1 + 6,45 · 34 ) = 609,18 кПа

Визначимо площу  фундаменту у другому наближенні :

= =   = 216,1

=    = = 14,7 м , = 14,7 м.

Перевіримо  збіжність  розмірів фундаменту першого та другого  наближень:

η = · 100 % < 5 %

η = · 100 = 4,1 %  < 5 %

Умова  виконується, тому приймаємо l  = 14,7 м ; b = 14,7 м ; А = 216,1 ; R = 609,18 кПа

Перевіряються контактні  напруги по підоші фундаменту за умовою:

= + 20d    1,2R

Момент опору підошви фундаменту :

W = = = 530

= + 20 ∙ 2,7  +  620 кПа 1,2 ∙ 609,18 = 731 кПа

= + 20 ∙ 2,7  -  599 кПа 1,2 ∙ 609,18 = 731 кПа

Умова виконується.

    1. Конструювання фундаменту

Тип фундаменту призначають  з умов жорсткості:

  + 2 ∙ – фундамент гнучкий

  + 2 ∙ – фундамент жорсткий

де  та  – ширина фундаменту та водонапірної башти

 – висота фундаменту : 2,7 – 0,2 = 2,5 м , так як приймаємо  конструктивно 0,2 м  грунту  над фундаментом.

14,7 м  12,5 + 2 ∙ 2,5 = 17,5 м – фундамент жорсткий

Середній тиск під  підошвою фундаменту:

= + 20 ∙ d = + 20 ∙ 2,7 = 609,8 кПа

Для вибраного типу фундаментів  визначається висота конструкції фундаменту або його плитної частини за формулою:

= 0,5 ∙  ∙ ( – 1 ) = 0,5 ∙ 12,5 ∙ ( – 1 ) = 0,593 м

* = = = 1,176

λ = = = 1,23

- розрахунковий опір бетону розтяганню . Приймаємо за табл. СНИП 2.02.03-84. = 750 кПа для бетону класу В15.

       Приймаємо оптимальну висоту конструкції фундаменту або його плитної частини ,рівну  600 мм ( кратну 150 )

       При цій висоті конструктивно доцільно встановити  2 ступені – 300 мм і 300 мм.

       Продавлювання  відбувається по поверхні усіченої  піраміди , верхньою основою якої  є нижній переріз башти, а  грані розташовані під кутом  45°

Перевіряємо жорсткість конструкції  фундаменту на продавлювання за умовою:

 

  - розміри продавлювальної частини підошви фундаменту в плані;

 

F · ,

де       F = = · = · 609,8 = 675,23 кН

= + = 12,5 + 0,6 = 13,1 м

- розрахунковий опір бетону на розтягування , кПа ( табл.13 СНіП 2.03.01-84);

 

Умова виконується.

Приймаємо конструктивно ширину східців  - 550 мм і 550 мм.

 

    1. Армування конструкцій фундаменту

Зусилля в конструкції фундаменту обчислюються за трапецієподібним  перерізом.

  =  ∙ ∙ (2∙ + )

= ∙ ∙ ( 2∙ 14,7 + 12,5) = 5065 кНм

Визначаємо необхідну площу арматури:

= = = = 0,0257

Висота фундаменту без  захисного шару :

= – 0,05 = 0,6 – 0,05 = 0,55 м

При сталому кроці  ( = 0,2 м) кількість стрижнів буде дорівнювати:

= + 1 = + 1 = 74 шт

Визначимо площу одного стрижня:

= = = 0,0003473 = 3,473

Підберемо  діаметри арматурних стрижнів:

= 2 = 2 · = 0,021 м = 2,1 см

Приймаємо арматуру діаметром 22 мм при  = 3,801

 

    1. Розрахунок осідання фундаменту методом пошарового підсумування

Осідання окремо розташованого  фундаменту методом пошарового підсумування обчислюють за формулою:

 

де  – безрозмірний коефіцієнт, що дорівнює 0,8;

 – середнє значення вертикального нормального напруження від зовнішнього навантаження  в i-му шарі ґрунту на вертикалі,що проходить через центр підошви фундаменту;

 – товщина i-го шару ґрунту, приймають не більше 0,4 ширини фундаменту;

 – модуль деформації і-го шару ґрунту;

Визначаємо природний  тиск на рівні підошви фундаменту:

= · d = 18,1 · 2,7 = 48,87 кПа

Зовнішній тиск під підошвою фундаменту:

= - = 620– 48,87 = 571,13 кПа

Товщина умовного шару приймається  з розрахунку: 0,2 · b

  0,2 · b = 0,2 · 14,7 2,94 м

Приймаємо товщину умовного шару = 3 м

Нижню межу стислової товщі при 5 b 20 основи приймають інтерполяцією

  k · ,

де  0,4  при b = 14,7 м , тобто:

  0,4 ·

Знаходимо вертикальні напруження від власної ваги грунту    на межі кожного елементарного шару:

 = + · = 48,87 + 3 · 17 = 99,87 кПа

= + · = 99,87 + 3 · 19,2 = 157,47 кПа

= + · = 157,47 + 3 · 19,2 = 215,07 кПа

= + · = 215,07 + 3 · 19,2 = 272,67 кПа

= + · = 272,67 + 3 · 19,2 = 330,27 кПа

= + · = 330,27 + 3 · 19,2 = 383,87 кПа

Знаходимо вертикальні напруження від зовнішнього  навантаження  на межі кожного елементарного шару

= · = 571,13 · 0,960 = 548,28 кПа

= · = 571,13 · 0,800 = 456,88 кПа

= · = 571,13 · 0,606 = 346,1 кПа

= · = 571,13 · 0,449 = 256,43 кПа

= · = 571,13 · 0,336 = 191,8 кПа

= · = 571,13 · 0,257 = 146,78 кПа

      Середні  вертикальні напруження від зовнішнього  навантаження    визначаються як середні вертикальні напруження від зовнішнього навантаження  i-го    i-1-го шару:

=

Осідання кожного шару за формулою

=

Отримані результати зводимо  в таблицю:

 

α

,кПа

0,4 · ,кПа

,кПа

,кПа

E,кПа

,кПа

S,м

0

1,000

48,87

19,55

571,13

-

 

25000

-

-

1

0,960

99,87

39,9

548,28

559,7

 

0,067164

2

0,800

157,47

63

456,88

502,58

 

6000

 

0,25129

3

0,606

215,07

86

346,1

401,5

 

0,2

4

0,449

272,67

109

256,31

301

 

0,15

5

0,336

330,27

132

191,8

224

   

0,112

6

0,257

383,87

153

146,78

169

-

-

Расчет котлована 15х15м из ЖБ свай