Распределение капиталовложений методом динамического программирования. 2
ВАРІАНТ № 2
Завдання № 1
(Завдання до тем: № 3 "Зведення і групування статистичних даних № 4 "Подання статистичних даних: таблиці, графіки ", № 5 "Узагальнюючі статистичні показники", № 6 "Аналіз рядів розподілу")
ВАРІАНТ № 2
Заробітна плата працівників фірми має такі значення (грн.):
Необхідно:
1) Здійснити групування
2) Визначити середній рівень
заробітної плати, моду та
3) Визначити графічно моду та медіану.
4) Оцінити форму розподілу (
Реалізація завдання 1 в пакеті Microsoft Excel 2003:
1.
Таблиця 1.1. Заробітна плата працівників
Групування працівників фірми за рівнем зарплати у формі таблиці
Таблиця 1.2. Розподіл зарплати
Групування працівників фірми за рівнем зарплати у формі гістограми (на основі даних таблиці 1.2)
2.
Визначення середнього рівня заробітної плати, моди і медіани
Для визначення середньої заробітної плати працівників використано команди Вставка -> Функція -> СРЗНАЧ, вибравши в якості даних діапазон таблиці 1.1. пункту 1;
для визначення моди – команди Вставка -> Функція -> Мода, вибравши той самий діапазон; для обчислення медіани - команди Вставка -> Функція -> Медіана (діапазон сукупності даних знову не змінився).
Результати обчислення:
3.
Графічне визначення моди та медіани
Графічне визначення моди та медіани визначається таким чином:
Знову будується гістограма, яка була реалізована в пункті 1.
Ознака, яка найчастіше
зустрічається в даній
Мода – знаходимо на гістограмі найвищий стовпчик і беремо два сусідніх з ним, які стоять ліворуч та праворуч від цього найвищого стовпчика. Інструментами Excel вибираємо лінію і проводимо її від правого верхнього кутка лівого стовпця до правого верхнього кутка найвищого стовпця, потім ще раз беремо в інструментах Excel цю ж лінію і проводимо її від лівого верхнього кутка правого стовпця до лівого верхнього кутка найвищого стовпця. З точки перетину цих ліній опускаємо пунктирний перпендикуляр до тієї осі, що зображує рівень заробітної плати. Основа перпендикуляру (точка на осі рівня заробітної плати) і буде значенням моди.
Медіана Ме - це варіанта, яка ділить ранжирований ряд на дві рівні за чисельністю частини. Згідно з іншим означенням медіаною є варіанта, яка стоїть у центрі ряду, розміщеного в порядку збільшення або зменшення рівня ознаки.
Якщо непарне число варіант записати в порядку збільшення чи зменшення, то центральна з них і буде медіаною. Якщо ж число варіант парне, медіана розраховується як середня арифметична двох центральних варіант.
Медіана – для неї треба побудувати таблицю накопичених частот. Для цього до кількості людей з найнижчою зарплатою (таблиця побудована за зростанням зарплати) додається кількість людей з зарплатою, вищою на один рівень (сума записується в кожному рядку), далі до цієї отриманої суми додається показник третьої групи і так відбувається доти, поки сума не стане дорівнювати загальній кількості людей. На основі отриманих накопичених частот будується кумулята. Медіанним називається інтервал, до якого сума накопичених частот ряду менша від половини всіх частот ряду, а з урахуванням його частот стає більшою за половину всіх частот ряду.
Кумулята – це графічне зображення статистичного ряду накопичених даних, отриманої інформації, що відображена у вигляді ламаної лінії накопичених частот.
Результати графічного визначення моди та медіани
Графічне визначення моди
Графічне визначення медіани
4.
Оцінено форму розподілу (симетричність) через співвідношення визначених характеристик ряду розподілу, а саме: побудову полігона розподілу людей за рівнем зарплати; визначення відносних величин: відносних величин структури, координації і порівняння; визначення абсолютних величин: обчислення середньої арифметичної величини, наближеної моди, медіани, середніх рівнів моментного та інтервального рядів динаміки, абсолютного приросту рівня ряду динаміки, абсолютного приросту відносно базисного; темпів зростання і приросту (базисних і ланцюгових) – у відсотковому відношенні; ланцюгового темп приросту.
Відносні величини динаміки в даному випадку обчислювати не потрібно, бо виплата зарплати має відношення лише до одного, але будь-якого, проміжку часу, отже, ця зарплата вважається постійною. А для порівняння необхідно мати хоча б 2 проміжки часу, але в даній задачі описана лише одна дія, яка має відношення до одного проміжку часу, оскільки зарплату отримують всі одночасно.
Відносні величини – це узагальнюючі показники, які виражають міру кількісних співвідношень, властивих конкретним явищ або статистичними об'єктів. При розрахунку відносної величини вимірюється відношення двох взаємопов'язаних величин (переважно абсолютних), що дуже важливо в статистичному аналізі. Відносні величини широко використовуються в статистичному дослідженні, оскільки вони дозволяють порівнювати різні показники і роблять таке порівняння наочним.
Є наступні види відносних статистичних величин:
Відносна величина динаміки. Характеризує зміну рівня соціально-економічного явища з часом і визначається діленням рівня ознаки в поточному періоді на рівень того самого показника в попередньому, або базовому періоді.
Відносні величини структури. Якщо статистична сукупність складається із кількох частин, то часто виникає потреба з'ясувати, в якому співвідношенні перебувають ці частини до цілого. Такі співвідношення характеризуються відносними величинами структури; вони розраховуються як відношення частини до цілого і характеризують склад, структуру сукупності. В даному випадку за базу порівняння береться вся сукупність. Форма відображення - частка або відсоток, а сума відносних величин структури дорівнює одиниці або 100%.
Відносні величини координації. Якщо в статистичному аналізі виникає необхідність порівняти окремі частики єдиного цілого між собою, то використовують відносні величини координації. Тут за базу порівняння береться одна з частин всієї сукупності. Відносні величини координації, таким чином, показують, у скільки разів одна частина сукупності більша чи менша за іншу.
Відносні величини порівняння. Розраховують як співвідношення однойменних величин, що належать до одного і того самого періоду (чи моменту) часу, але до різних об'єктів чи територій, тобто ці показники мають однакову часову визначеність.
Відносні величини інтенсивності. Характеризують ступінь поширення чи розвитку явища в певному середовищі і визначаються співвідношенням різнойменних абсолютних величин, певним чином взаємопов'язаних між собою. Це поіменована величина, в якій поєднуються одиниці вимірювання чисельника і знаменника.
Абсолютні величини відображають природну основу явищ, тобто висловлюють або чисельність одиниць досліджуваної сукупності, його окремих складових частин або їх абсолютні розміри в натуральних одиницях, що випливають з їх фізичних властивостей (маса, довжина і т.п.), або в одиницях виміру, що випливають з їх економічних властивостей (вартість, витрати праці). Отже, абсолютні величини завжди мають певну розмірність. Крім того, абсолютні статистичні показники завжди виражаються в натуральних, вартісних та трудових одиницях виміру в залежності від сутності описуваних ними процесів і явищ.
Полігон – один зі способів графічного представлення щільності ймовірності випадкової величини. Уявляє собою ламану лінію, що з’єднує точки, які відповідають серединним значенням інтервалів групування та частотам цих інтервалів.
Полігон розподілу працівників за рівнем зарплати
Таблиця 1.3. Розподіл зарплати (за середніми значеннями інтервалів зарплати)
Відносні величини структури в даному завданні – це відношення кількості людей з певним інтервалом зарплати до загальної кількості людей (у процентному співвідношенні). Для їх обчислення використано дані таблиці 1.3.
Відносні величини координації в даному завданні (при базі порівняння – 2 людини) – це відношення окремих частин єдиного цілого між собою. Вони показують, у скільки разів кожна з небазових частин сукупності (кількості людей з інтервалами рівнів зарплат більших від найменшого) більша чи менша за значення бази порівняння (2 людини)
Отже, видно, що на кожну зарплату групи людей від 1240 грн. (не включаючи) припадають 2 зарплати до 640 грн. включно, 8,5 зарплат в інтервалі 640 грн. - 840 грн., 11 зарплат в інтервалі 840 грн. - 1040 грн. та 2,5 зарплати в інтервалі 1040 грн. - 1240 грн.
Відносні величини порівняння в даному завданні – це співвідношення однойменних величин, що належать до одного і того самого періоду (чи моменту) часу, але до різних об'єктів чи територій, тобто ці показники мають однакову часову визначеність.
Отже, видно, що число працівників, що мають зарплату від 1240 грн. (не включаючи), у 2 рази менша від частоти зустрічі зарплати до 640 грн. включно, у 8,5 разів менша від частоти зустрічі зарплати 640 грн. - 840 грн., в 11 разів менша частоти зарплати 840 грн. - 1040 грн., і в 2,5 рази менша частоти зустрічі зарплати 1040 грн. - 1240 грн.
Середня величина – це узагальнюючий показник, який характеризує тиловий рівень варіюючої ознаки в розрахунку на одиницю сукупності в конкретних умовах місця та часу.
Середня арифметична величина - це величина, що визначається часткою від ділення суми індивідуальних значень ознаки на їх кількість. В даному завданні беремо середні значення даних інтервалів так, щоб різниця між середніми значеннями кожної пари сусідніх інтервалів була постійною (обчислюється як сума добутків середніх значень всіх інтервалів на відповідні частоти (відповідні кількості працівників), поділена на загальну кількість працівників).
тобто суму індивідуальних значень варіюючої ознаки ділять на кількість цих значень n .
(540*4+740*17+940*22+1140*5+
Середню гармонічну величину знаходити не треба, оскільки всі частоти зустрічі даних інтервалів нам відомі.
Наближене обчислення моди:
В інтервальному ряду спочатку потрібно відшукати модальний інтервал (це інтервал з найбільшою частотою), а вже всередині інтервалу мода визначається наближено за формулою
де х0 – нижня межа модального інтервалу; h, fm – відповідно ширина і частота модального інтервалу; fm-1, fm+1 – частота відповідно попереднього і наступного інтервалів відносно модального.
В даному випадку для наближеного обчислення моди використано нижню границю модального інтервалу, ширину модального інтервалу і частоти модального, попереднього модальному і наступного після модального інтервалів для обчислення моди.
840+200*((22-17)/((22-17)+(22-
Обчислення медіани:
Якщо розраховується медіана в інтервальному ряду розподілу, передусім потрібно визначити медіанний інтервал. Медіанним називається інтервал, до якого сума накопичених частот ряду менша від половини всіх частот ряду, а з урахуванням його частот стає більшою за половину всіх частот ряду. Після цього конкретне значення медіани обчислюється за формулою
де х0 – нижня межа медіанного інтервалу; h – ширина медіанного інтервалу; Sm-1– кумулятивна частота інтервалу, що передує медіанному; fm – частота медіанного інтервалу.
В даному випадку для обчислення медіани використано нижню межу медіанного інтервалу, ширину медіанного інтервалу, кумулятивну частоту інтервалу, що передує медіанному і частоту медіанного інтервалу.
840+200*(((50/2)-21)/22)=876,
Тобто половина робітників мають заробітну плату меншу за 876,36 грн., а половина – більшу за 876,36 грн.
Найважливіші показники аналізу рядів динаміки
Найважливішими показниками аналізу динамічних рядів є такі.
Рівень ряду - це конкретне значення кожного члена ряду. Розрізняють: • початковий рівень ряду y1;; • кінцевий рівень ряду уп; • проміжний рівень ряду у2, yv...yn-1.
На основі індивідуальних значень рівнів ряду розраховують середній рівень ряду динаміки у, який характеризує середній розмір показника для всього періоду часу, охопленого даним динамічним рядом.
Середній рівень інтервального ряду (рівні якого динамічно адитивні) розраховується за формулою середньої арифметичної простої (тобто підсумовуються всі рівні динамічного ряду і отримана сума ділиться на кількість рівнів ряду):
де n – кількість рівнів ряду.
В даному випадку для обчислення середнього рівня інтервального ряду динаміки підсумовано всі рівні динамічного ряду, і отриману суму поділено на кількість рівнів ряду, (тобто обчислено суму частот всіх інтервалів і ця сума поділена на кількість інтервалів (тобто 5)).
(4+17+22+5+2)/5=10
Середній рівень моментного ряду динаміки (сума рівнів якого сама по собі не
має економічного змісту), розраховується за формулою середньої хронологічної:
де y1, y2,…yn – рівні моментного ряду динаміки; n – їх кількість.
В даному випадку для обчислення середнього рівня моментного ряду динаміки підсумовано суму половин значень першого і останнього рівнів моментного ряду динаміки і повних всіх інших рівнів цього ж моментного ряду, яка поділена на (кількість рівнів моментного ряду мінус 1).
(4/2+17+22+5+2/2)/(5-1)=11,75
Абсолютний приріст ∆ рівня ряду динаміки показує, на скільки даний рівень більший чи менший за попередній (базисний). Визначається абсолютний приріст як різниця між рівнем, який порівнюється, та рівнем, взятим за основу порівняння.
Якщо порівнюються суміжні рівні динамічного ряду, то абсолютний приріст називається ланцюговим і визначається як різниця між наступним yn та попереднім yn-1 рівнями динамічного ряду: ∆л = yn-yn-1.
Якщо ж база порівняння стала, то абсолютний приріст називається базисним і розраховується за формулою: ∆ = yn-y0, де y0 - рівень динамічного раду в базисному році.
У даному завданні для обчислення абсолютного приросту ∆ рівня ряду динаміки
за базу порівняння взята кількість людей з зарплатою до 640 грн. включно, тобто 4 людини. При розрахунку базисного абсолютного приросту відносно базисного (4 людини) частота кожного інтервалу зарплати, починаючи з другого, порівнюється з базисним (першим).
А при розрахунку ланцюгового абсолютного приросту частота кожного інтервалу зарплати (починаючи з другого) порівнюється з попередньою відносно неї (друга з першою, третя з другою і так далі).
Результати обчислення видів абсолютних приростів (базисного та ланцюгового)
Інтенсивність зміни рівнів ряду оцінюється відносною величиною - темпом зростання Тзр, який визначається часткою від ділення двох рівнів динамічного ряду і вимірюється коефіцієнтом чи відсотком.
Залежно від бази порівняння темпи зростання можуть бути:
- ланцюговими (при змінній базі порівняння)
- базисними (якщо база порівняння стала)
де yв, yn-1, y0 - відповідно наступний, попередній і базисний рівень динамічного ряду.
У даному завданні для обчислення ланцюгових темпів зростання Tзр.л – (у відсотковому відношенні) частота кожного інтервального ряду (починаючи з другого) ділиться на частоту попереднього йому інтервального ряду, і множиться на 100%, і так далі до останнього.
А для обчислення базисних темпів зростання Tзрб (теж у відсотковому відношенні) частота кожного інтервального ряду (починаючи з другого) ділиться на частоту першого (базисного) інтервального ряду, і множиться на 100%, і так далі до останнього.
Відносну швидкість зростання називають темпом приросту Tпр, який, на відміну від темпу зростання, завжди виражають у відсотках. Цей показник відповідає на запитання, на скільки процентів один рівень ряду більший чи менший за інший, взятий за базу порівняння. Він визначається як відношення абсолютного приросту до абсолютного рівня, взятого за базу, а оскільки база порівняння може бути як сталою, так і змінною, то і розрізняють як базисний, так і ланцюговий показники темпу приросту. Вони обчислюються за формулами:
• ланцюговий
• базисний
Темп приросту можна також розрахувати, віднявши від темпу зростання (вираженого у відсотках) 100%, тобто найпростіша формула для розрахунку цього показника має вигляд
У даному завданні для обчислення ланцюгових темпів приросту Tпр.л – (у відсотковому відношенні) різниця між частотою кожного інтервалу (починаючи з другого) та частотою попереднього кожному з них інтервалу, ділиться на частоту цього ж відповідного попереднього інтервалу, і так далі до останнього інтервалу.
А для обчислення базисних темпів приросту Tпрб (теж у відсотковому відношенні) різниця між частотою кожного інтервального ряду (починаючи з другого) та частотою першого інтервалу ділиться на частоту першого (базисного) інтервалу, і так далі до останнього інтервалу.
Ланцюговий темп приросту може бути отриманий ще й іншим методом:
(((17-4)/4)*17)-(4*(4/(17-4)))
Висновок: автор навчився групувати працівників фірми за рівнем зарплати у вигляді таблиці та гістограми; визначати середній рівень зарплати, моду і медіану; визначати графічно моду та медіану і оцінювати симетричність через відношення визначених характеристик ряду розподілу.
ВАРІАНТ № 2
Завдання № 2
(Завдання до тем: № 5 "Узагальнюючі статистичні показники ",
№ 6 "Аналіз рядів розподілу")
Розподіл працівників
Розрахувати:
1) середній вік працівників, середнє лінійне відхилення; лінійний коефіцієнт варіації;
2) середнє квадратичне відхилення віку працівників та квадратичний коефіцієнт варіації;
Зробити висновки щодо однорідності сукупності і типовості середнього віку працівників.
Реалізація завдання 2 в пакеті Microsoft Excel 2003:
1.
Таблиця 2.1.
Для знаходження середнього віку працівників треба скласти таблицю, у якій варіантами будуть середини даних інтервалів віку (хоча перше і останнє значення беруть з деякою умовністю, оскільки в них невідомий розмах інтервалів (різниці між границями), бо в першому інтервалі невідома ліва межа, а в останньому – права.
Таблиця 2.2.
Всі значення в останньому рядку таблиці 2.2. отримано шляхом множення кожної середини інтервалів на відповідне ній число робітників.
Середній вік працівників отримано підсумуванням отриманих добутків (70; 450; 1265; 2100; 2250; 1650; 650), поділеного на загальну кількість робітників.
Середнє лінійне відхилення – це середнє арифметичне абсолютних значень відхилень окремих варіантів від їхнього середнього арифметичного .
d=
В даному випадку середнє лінійне відхилення визначається як сума модулів відхилень середини кожного інтервалу від середнього віку працівників, поділена на загальне число робітників.
Лінійний коефіцієнт варіації - це відношення середнього лінійного відхилення до середнього арифметичного.
У даному завданні лінійний коефіцієнт варіації знайдено як частку ділення середнього лінійного відхилення на середнє значення віку працівників.
2.
Середнє квадратичне відхилення – це величина, що дорівнює квадратному кореню з суми квадратів відхилень середини кожного з інтервалів від середнього значення, поділеної на загальну кількість досліджуваних одиниць (ділення виконується до обчислення квадратного кореня).
де X - значення середини кожного з досліджуваних інтервалів, - середнє значення досліджуваної ознаки, N – загальна кількість досліджуваних елементів.
В даному випадку середнє квадратичне відхилення знайдено як квадратний корінь суми квадратів різниць між серединою кожного інтервалу віку працівників та середнім віком працівників, цю суму поділивши на загальне число працівників.
Квадратичний коефіцієнт варіації – відношення (частка) від ділення середнього квадратичного відхилення на середнє значення ознаки.
В даному випадку квадратичний коефіцієнт варіації розраховано як частку ділення середнього квадратичного відхилення на середній вік працівників.
Висновки: однорідність даної сукупності даних полягає в тому, що автор досліджував лише одну характеристику інтервалів віку робітників - частоту зустрічі кожного інтервалу. Типовим середнім віком працівників є 38,34 років.
Завдання № 3
ВАРІАНТ № 2
(Завдання до тем: № 8 " Аналіз інтенсивності динаміки ", № 9 " Аналіз тенденцій розвитку та коливань ")
1. Зімкнути динамічний ряд обсягів виробництва будівельної корпорації (млн. грн.), яка до 2004 р. об'єднувала п'ять управлінь, а з 2004 р. - вісім, за допомогою корегування лівой частини динамічного ряду.
2. Обчислити ланцюгові абсолютні прирости та темпи приросту виробництва, пояснити їх зміст.
3. Визначити середньорічні показники: абсолютний приріст та темп приросту.
Зробити висновки.
Масштаб корпорації |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
5 управлінь |
120 |
135 |
150 |
||
8 управлінь |
240 |
272 |
300 |
Реалізація завдання 3 в пакеті Microsoft Excel 2003:
Таблиця 3.1.
1.
Для здійснення зімкнення рядів (в даному випадку здійснення корегування лівої частини динамічного ряду) потрібно, щоб для одного з періодів (перехідного) були дані, обчислені різними методиками (чи в різних межах). У даному завданні видно, що таким роком є 2004 рік. Для цього періоду і знайдено відношення числових параметрів ряду по 8 і по 5 управліннях шляхом ділення показника по 8 управліннях 2004 року на показник по 5 управліннях 2004 року.
Потім на цей коефіцієнт помножено тільки ті масштаби корпорації, які були лише у 2002 та 2003 роках (тобто при 5 управліннях). Отримано наступну таблицю 3.2., яка і є розв’язанням задачі про зімкнення рядів.
Таблиця 3.2.
2.
Обчислення ланцюгового абсолютного приросту:
Ланцюговий абсолютний приріст показує, як зросло чи знизилося значення певної ознаки у порівняному періоді у порівнянні з попереднім йому.
Обчислення темпу приросту виробництва:
З отриманого зімкнутого ряду за базу порівняння взято масштаб корпорації 2002 року, тобто 192 управління, і з такою кількістю порівняно число управлінь на кожний зі всіх інших років, які наведені в даній таблиці (тобто підвищення чи зниження у відсотковому співвідношенні).
Темп приросту виробництва показує, як зросло чи знизилося значення певної ознаки у порівняному періоді у порівнянні з базисним (у відсотковому співвідношенні).
3.
Абсолютний приріст: ланцюгові і абсолютні прирости зв'язані між собою таким чином: сума послідовних ланцюгових абсолютних приростів дорівнює базисному, тобто загальному приросту за весь проміжок часу. Отже абсолютний приріст в даній задачі дорівнює 108.
24+24+32+28=108
Темп приросту: Обчислено як відношення різниці кількості управлінь останнього періоду та кількості управлінь першого (базисного) періоду до кількості управлінь базисного періоду (у вже замкнутому ряді).
Висновки: у даній задачі автор навчився змикати динамічний ряд обсягів виробництва у певному об'єкті за допомогою корегування лівої частини динамічного ряду даної задачі; обчислювати ланцюгові абсолютні прирости та темпи приросту виробництва; визначати середньорічні показники: абсолютний приріст (за весь розглянутий період) та темп приросту (також за весь розглянутий період).
Завдання 4
ВАРІАНТ № 2
(Завдання до теми № 10 " Індексний метод ")
Витрати на телерекламу окремих категорій товару характеризуються даними, наведеними у таблиці.
Визначити:
а) індивідуальні індекси фізичного обсягу виготовлення рекламних роликів, собівартості одного рекламного ролика та витрат на виготовлення роликів, перевірити взаємозв'язок між цими індексами;
б) загальні індекси собівартості та кількості виготовлених рекламних роликів; загальний індекс витрат на телерекламу. Перевірити взаємозв'язок між цими індексами.
Собівартість одного |
Кількість виготовлених | |||
Категорія |
рекламного ролика, тис. грн. |
рекламних роликів, од. | ||
товару |
базовий |
поточний |
базовий |
поточний |
період |
період |
період |
період | |
А |
1,3 |
1,5 |
150 |
180 |
Б |
1,1 |
1,8 |
140 |
130 |