Разработка ассортиментной политики на предприятии
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра: «Економіки підприємства»
Курсова робота
з дисципліни «Економіка підприємства»
Тема: Розробка асортиментної політики на підприємстві
( на базі ПАТ «АЗМОЛ»)
Перевірив:
ст. викл.
Виконала:
студентка гр. ФК-130
Запоріжжя
2013
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………… |
3 | |
І. |
СУТНІСТЬ І ВИДИ АСОРТИМЕНТУ ТА ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ……………………………………….. |
5 |
ІІ. |
КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО – ЕКОНОМІЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАТ «АЗМОЛ»…………………………………………………………… |
15 |
ІІІ. |
АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ПАТ «АЗМОЛ»…………………………………………………………… |
21 |
ІV. |
ОЦІНКА ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ЗА АСОРТИМЕНТОМ ПАТ «АЗМОЛ»…………………………………...... |
24 |
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ……………………………………… |
28 | |
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… |
30 | |
ДОДАТКИ…………………………………………………………… |
32 |
ВСТУП
Правильно сформований підприємством асортимент штовхає його діяльність на сходинку вище до отримання заповітного прибутку.
В умовах сучасного розвитку, підприємства отримали можливість самостійно визначати свою економічну стратегію, тобто знайти відповіді на наступні питання: які види продукції виробляти, в якій кількості, як і якими засобами, для кого і коли виробляти.
Актуальність теми дослідження передусім обумовлена тим, що основною метою діяльності комерційного підприємства є отримання прибутку. А отже, необхідно створювати сприятливі умови для реалізаціі продукції, з чим безпосередньо звʼязана розробка і застосування асортиментної політики.
Об’єктом даної курсової роботи є ПАТ «АЗМОЛ».
Мета даного дослідження полягає в розгляді методологічних основ та практичних аспектів розробки асортиментної політики і виробничої програми підприємства.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
- розглянути поняття асортименту та номенклатури;
- характеризувати види асортименту;
- розглянути поняття асортиментної політики як важливу складову частини функціонування підприємства;
- проаналізувати динаміку виробництва та реалізації продукції на ПАТ «АЗМОЛ» ;
- оцінити виконання виробничої програми за асортиментом на ПАТ «АЗМОЛ» ;
- виявити можливі зміни у структурі виробництва продукці;
- зробити висновки про діяльність підприємства в цілому, судячи із вищеназваних показників.
Вивчення особливостей формування асортименту та розробки асортиментної чи виробничої політики передбачає розгляд різних питань, які стосуються виробництва і реалізації продукції та змін її структури на цій основі.
І. СУТНІСТЬ АСОРТИМЕНТУ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА РЕЗУЛЬТАТИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Передусім підприємство, що виробляє яку-небудь продукцію чи надає послуги, має свою номенклатуру продукціі та свій асортимент. У діяльності підприємства важливу роль відіграють проблеми формування асортименту товарів.
Поняття „асортимент” охоплює сукупність якісних відмінних ознак продукції, що реалізується підприємством. Насамперед воно характеризує склад товарної маси і містить повний перелік товарів у розрізі груп, видів, різновидів, артикулів тощо.
В глобальному плані асортимент – це один з вихідних і найважливіших пунктів здійснення ефективної діяльності підприємства, а вміла та розумна його розробка є однією із запорук успіху.[13]
Товарний асортимент – група товарів, тісно пов'язаних між собою або на підставі подібності їх функціонування, або з огляду на те, що їх продають одним і тим самим групам клієнтів, через одні і ті ж типи торговельних установ або в рамках одного і того ж діапазону цін.[1]
Номенклатура продукції – це перелік найменувань виробів, завдання по випуску яких міститься в плані виробництва.
Залежно від складності асортименту розрізняють товари простого та складного асортименту. Товари простого асортименту мають незначну кількість видів або ґатунків. Товари, що мають у межах одного виду внутрішню класифікацію за різними ознаками (фасон, розмір), належать до товарів складного асортименту.
Товарні групи поділяються на товарні підгрупи, до яких входять товари, однорідні за ознакою єдності виробничого походження.
Кожна підгрупа складається з товарів різних видів. Під видом товару розуміють однакові товари, але для різних споживачів (чоботи – жіночі, чоловічі, дитячі). Усередині кожного виду товари поділяються за певними ознаками (артикулами, ґатунками тощо), тобто різновиди. [2]
Ураховуючи поділ товарів на групи, підгрупи та види, асортимент товарів також поділяють на груповий та внутрішньогруповий (розгорнений).
Груповий асортимент – це перелік товарних груп, включених до номенклатури підприємства.
Внутрішньогруповий (розгорнений) асортимент – це деталізація групового асортименту за конкретними видами й різновидами товарів.
Ці два поняття, у свою чергу, тісно пов'язані з основними характеристиками асортименту, до яких відносять:
- ширину – кількість асортиментних груп, які виробляються;
- глибину – кількість асортиментних позицій в асортиментній групі;
- насиченість – кількість асортиментних позицій у всіх асортиментних групах;
- гармонійність - рівень близькості товарів різних асортиментних груп з точки зору їх використання.
Широкий асортимент дозволяє диверсифікувати продукцію; орієнтуватися на різні вимоги споживачів і стимулювати здійснення покупок в одному місці. Одночасно він вимагає вкладення ресурсів і знань в різні категорії продукції. Планування номенклатури і асортименту продукції може і повинно базуватися на знанні підприємцем потреб ринку і його стану. Таке знання досягається в результаті здійснення діяльності, що отримала назву маркетинг – вивчення ринку, аналіз попиту, прогноз продажів, забезпечення якнайповнішого задоволення суспільних потреб.[5]
Класифікація асортименту товарів представлена
в табл. 1.1
Таблиця 1.1
Класифікація асортименту товарів
Ознаки класифікації асортименту |
Види асортименту |
Групи: місцезнаходження товарів |
Торговий, промисловий |
Товарні галузі |
Продовольчі Непродовольчі |
Однорідність сировини та матеріалів |
Вироби з металу, шкіри, скла і т.д. |
Споживче призначення |
Товари для дітей, дієтичні продукти, спорттовари тощо |
Широта охоплення товарів |
|
Ступінь задоволення споживачів |
Раціональний, оптимальний |
Характер потреб |
|
Особливості властивості товарів |
Які швидко псуються, які не швидко псуються |
Частота попиту |
|
Стабільність попиту |
|
Промисловий асортимент – асортимент товарів, вироблених окремою галуззю промисловості або окремим промисловим чи сільськогогосподарським підприємством.
Торговий асортимент – асортимент товарів, поданий у торговельну мережу.
Торговий асортимент має таку специфічну характеристику, як сумісність (збалансованість). Сумісний асортимент – це результат логічного та послідовного поєднання різних товарних груп відповідно до цілей торговельного підприємства і можливостей ринку.
Формування асортименту – це процес добору груп, видів і різновидів товарів. Асортимент формується в усіх ланках товароруху – від виробництва до роздрібного продажу. У кожній із цих ланок асортимент товарів різний. Орієнтиром будь-якого підприємства при формуванні асортименту є торговий асортимент магазинів, який має задовольняти потреби кінцевих споживачів.
Рішення про формування товарного асортименту ухвалюються, виходячи з ситуації, що склалася на ринку, загальноекономічної і маркетингової стратегії підприємства, його ресурсних можливостей.
Широкий и глибокий асортимент продукції, яка орієнтована на запити різних груп споживачів, збільшує адаптивні можливості підприємства до змін ситуації на ринку і зменшує ризик затоварення продукцією. Однак, слід зазначити, що у цій ситуації значно ускладнюється організація виробництва і збуту, а також система управління підприємством. При цьому простішим і менш ризикованим для товаровиробника є збільшення глибини асортименту, ніж його розширення, пов'язане з розробленням нових товарних ліній.
Поглиблення асортименту забезпечує більший ступінь урахування специфіки запитів різних груп споживачів. На цьому базується стратегія диверсифікації – одна з двох конкурентних стратегій. Іншою є стратегія лідерства за витратами, що передбачає виробництво стандартизованих дешевих товарів.
Розширення асортименту збільшує стійкість підприємства на ринку, особливо якщо товарні лінії значно відрізняються за сферою використання і цільовими групами споживачів. У цьому випадку при втраті інтересу споживачів до одних товарних ліній підприємство може вижити і розвиватися за рахунок інших. Наприклад, виводячи з асортименту види продукції, що не користуються попитом і вводячи нові.[2]
До основних факторів, що впливають на формування та управління товарним асортиментом, відносяться такі:
- зміна попиту на окремі товари;
- поява нових чи модернізація вже існуючих товарів у результаті зміни технологій;
- зміна асортименту конкурента;
- необхідність повного використання виробничих потужностей.
- бажання посередників закуповувати товари широкого асортименту;
Доцільно зазначити, що формування асортиментної політики підприємства спрямоване на найбільш повне задоволення попиту споживачів та забезпечення умов для його прибуткової діяльності.
Асортиментна політика – це система заходів по визначенню переліку товарних груп, які мають найбільшу перевагу для успішної діяльності ринку і які забезпечують економічну ефективність діяльності підприємства в цілому.
Вихідними передумовами розробки асортиментної політики підприємства є:
- визначення переліку основних груп та підгруп товарів, що реалізуються, виходячи з обраної товарної спеціалізації підприємства та потреб його потенційних споживачів;
- розподіл окремих груп та підгруп товарів між споживчими комплексами та мікрокомплексами постійного та сезонного характеру;
- визначення кількості видів та різновидів товарі в межах окремих споживчих комплексів та мікрокомплексів, тобто глибини товарного асортименту;
- розробка конкретного асортиментного переліку товарів, що пропонуються до реалізації контингенту покупців, який обслуговує підприємство.
При формуванні асортиментної політики підприємству слід відповісти на низку взаємопов'язаних питань, а саме:
- Які з існуючих товарів доцільно вилучити з асортименту?
- Які товари слід замінити на модернізовані, вдосконалені аналоги?
- Які товари варто внести до існуючого асортименту?
- Якими характеристиками товарів варто привертати увагу споживачів?
У процесі проектування асортиментної політики підприємству слід зважати на численні фактори, зокрема:
- темпи науково-технічного прогресу;
- зміни структури попиту;
- фінансові можливості підприємства;
- зміни в асортиментній політиці конкурентів.
Важливими заходами, здійснення яких передбачається у процесі формування асортименту, є:
- оцінка не тільки поточних, але і перспективних потреб споживачів;
- оцінка конкуруючих товарів-аналогів;
- розробка (для промислових підприємств) або закупівля (для підприємств торгівлі) нових або поліпшених продуктів;
- внесення необхідних змін до асортименту.
Для підбору вдалого асортименту необхідно чітко відрізняти всі категорії асортиментної політики.
По-перше, вид продукції – це кінцевий продукт виробництва. По-друге, підвиди виділяються за функціональними особливостями, рівнем якості, ціною, призначені для окремих категорій громадян. По-третє, модифікації та марки, на які поділяються підвиди.
Концепція управління асортиментною політикою підприємства передбачає комплекс дій: аналіз ринку і брендів, комунікації, розподіл, юридичні відносини, відносини з конкурентами, пакування та транспортування, постачання товарів, продаж та післяпродажне обслуговування.
Підвищення конкуренції між торговельними підприємствами потребує комплексного підходу до процесу управління асортиментною політикою, що у ринковій економіці гарантує стабільне місце на ринку та підвищення прихильності споживачів.[10]
Основна суть асортиментної політики полягає у:
- визначенні наборів товарних груп (видів, підвидів, марок),
- оптимальному співвідношенні базових моделей та їх модифікацій,
- встановленні співвідношення присутності на ринку товарів, що знаходяться на різних стадіях життєвого циклу.
До основних завдань в розробці асортиментної політики відносяться:
- задоволення попиту;
- завоювання нових покупців;
- оптимізація фінансових резервів підприємства та використання їх технологічного досвіду.[11]
Асортиментна політика підприємства базується на наступних методах корекції асортименту:
- розширення асортименту – кількісна та якісна зміна набору товарів за рахунок збільшення повноти, ширини та новизни (причини: збільшення попиту, висока рентабельність, вихід на ринок);
- скорочення асортименту – це кількісні чи якісні зміни набору товарів за рахунок зміни його ширини чи повноти (причини: падіння попиту, недостатність пропозиції, збитковість);
- стабілізація асортименту – формування набору товарів, які характеризуються високою стійкістю та низьким ступенем оновлення;
- оновлення асортименту – кількісні чи якісні зміни набору товарів, які характеризуються збільшенням показника новизни (причини: потреба задовольнити нові потреби, підвищення конкурентоспроможності, зміна моди, досягнення НТП);
- гармонізація асортименту – зміна набору товарів, які відображають рівень близькості реального асортименту до оптимального.[3]
Слід зазначити, що не існує чітких кількісних параметрів, на підставі яких номенклатуру можна було б однозначно вважати широкою чи вузькою. У практичній діяльності можна спиратися на таке правило: асортимент можна вважати занадто вузьким, якщо є можливість збільшити прибутки шляхом його доповнення новими асортиментними групами чи позиціями. І, навпаки, асортимент можна вважати занадто широким, якщо є можливість збільшити прибутки шляхом виключення з нього окремих асортиментних груп чи позицій.
Під нарощуванням асортименту розуміють вихід підприємства за межі того асортименту, з яким воно працювало раніше. Розрізняють нарощування асортименту „уверх” і „вниз”. Нарощування „уверх” – це включення в існуючий асортимент позицій, які характеризуються більшими (вищими) показниками якості, вартості, потужності, фізичних параметрів. Нарощування „вниз” – це, навпаки, включення в існуючий асортимент позицій, для яких характерні менші (нижчі) показники фізичних розмірів, якості, вартості, потужності.
При управлінні асортиментом можна виділити низку проблем, зокрема:
- потреби покупців швидко змінюються, тому підприємство вимушене постійно оновлювати свій асортимент, що підвищує вимого до техніко-технологічної бази;
- на підприємствах не налагоджена система управління асортиментом через складність прогнозування зміни попиту споживачів і відсутність методик оптимізації асортименту;
- відсутні чіткі критерії та інструменти формування оптимального асортименту промислових підприємств;
- жорстка конкуренція призводить до того, що нова продукція не встигає окупити інвестиції в її виробництво та просування.
Варто відмітити, що завдання управління асортиментом лежить на перетині техніко-економічного (виробничого) та маркетингового (ринкового) аналізу.
Асортиментна політика потрібна для того, щоб залучити клієнта не стільки самим продуктом (продукцією), скільки зручним для нього підбором товарів або послуг. Формуючи асортимент товарів, варто враховувати всі потреби при організації продажів своєї продукції.
Асортиментна політика підприємства виступає як один з важливих інструментів:
- збільшення прибутку;
- зростання обсягів діяльності підприємства;
- поліпшення становища підприємства на ринку.
Важливим напрямом підвищення ефективності асортиментної політики є налагодження довготривалих ділових зв’язків з крупними споживачами пропонованої продукції, з причин того, що дані дії допоможуть чітко реагувати на потреби споживача. Ще одним не менш важливим способом підвищення ефективності асортиментної політики є зниження ціни запропонованої продукції за рахунок чіткого контролю за витратами.[4]
Асортимент продукції, зокрема його структурні зміни, дають вплив на розмір прибутку. Виходячи з цього, фінансові аспекти асортиментної політики постійно перебувають у полі зору фінансових менеджерів, які за допомогою певних методів можуть оптимізувати асортимент продукції.
Відтак правильно обрана асортиментна політика є найважливішим інструментом і ключем до рентабельності й конкурентоспроможності підприємств.
ІІ.КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАТ «АЗМОЛ»
ПАТ «АЗМОЛ» скорочено від «Азовські мастила і оливи» - підприємство, що розвивається по виробництву пластичних смазок, олив, мастильно-охолоджуючих рідин, технологічних засобів, алкідних пентафталевих емалей та лаків. Воно розпочинає свою історію з 30-х років минулого століття.
У 1937 році на березі Азовського моря на околиці міста Бердянськ був введений в експлуатацію Бердянський крекінг-завод, який випускав бензин для потреб воєнної авіації. У подальші роки завод стрімко нарощував виробничу міць. Але в 1941 році завод був евакуйований на Урал. Після 1947 року завод був перепрофільований на виробництво мастильних матеріалів і в процесі свого розвитку став одним з ведучих підприємств галузі. У 1960 році на заводі вводиться в експлуатацію цех по виробництву синтетичних жирних кислот.
Зі здобуттям незалежності Україною підприємство змогло за складних обставин опанувати випуск нових продуктів. В 1992 році було організоване виробництво моторних, гідравлічних та холодильних мастил, доля котрих на сьогодні складає більше 50% від усього об'єму продукції, що випускається на АЗМОЛі.
ПАТ «АЗМОЛ» знаходиться за адресою Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2; код за ЄДРПОУ: 00152365, дата державної реєстрації 19 листопада 1993 року.
Протягом 2008-2010 рр. основу асортименту продукцiї даного підприємства складала оптимальна рiзноманiтнiсть багатоцiльових олив та мастил для всiх транспортних засобiв, вузлiв i механiзмiв віажкої та легкої промисловостi, що доповнювалася перелiком спецiальних засобiв для металообробки, промислового устаткування, транспорту та обробки шкiр, а також лакiв та емалей, подальшим розвитком тарного виробництва. Дiяльнiсть цехiв та служб товариства була спрямована на органiзацiю постачання на ринок мастильних матерiалiв у необхiдному асортиментi та розфасованих у зручнi для використання види тари.
ПАТ «АЗМОЛ» - нафтохiмiчне пiдприємство, яке не має власної сировинної бази. Сировина, яку переробляє пiдприємство, дуже рiзноманiтна, до неї вiдноситься нафтова та хiмiчна сировина, реагенти, а також сировина та матерiали, якi використовуються у виробництвi металевої та полiмерної тари. Основною сировиною для виробництва мастильних матерiалiв є нафтова сировина: базовi оливи, мазут та гудрон. Питома вага цiєї складової складає понад 80% вiд загальної кiлькостi отриманої сировини. ПАТ «АЗМОЛ» вiдчуває гострий дефiцит вiтчизняної нафтової сировини i вимушений звертатися за нею до закордонних постачальникiв. Вартiсть iмпортної сировини вимагає додаткових витрат за рахунок митних та iнших обов'язкових зборiв, пiдвищених витрат на доставку, додаткових притягнень валютних коштiв.
Основними постачальниками нафтової сировини протягом 2008-2010 рр. були: українськi ТОВ «Лукойл-Україна», ТОВ «Група ЖС», iноземнi фiрми «Terlit Trade Ltd», «NYNAS NAPHTHENICS AB», «MERCURY L.L.C», «MOL HUNGARIAN OIL», «COLLIDE S.A.», «Русская смазочная компания», «Газпромнефть-СМ», «Транспромсервис». Постачання хiмiчної сировини, реагентiв та матерiалiв для виробництва тари забезпечували: вiтчизнянi ТОВ» ТД Югойл», ПП «Хiмпостачальник», росiйське ТОВ «КЦ«Алтайхiмпром», фiрми-iмпортери «Afton Chemikal», «AVO-oil», «Lubrizol France Sarl Ltd», «SQM EUROPE N.V.», «Manuchar N.V.» та iншi.
ПАТ "АЗМОЛ" постiйно проводить дослiдження в галузi нафтохiмiї, а саме в розробцi нових видiв мастил, олив та мастильно-охолоджуючих рiдин. Спiвпрацює з УкрНДIНП "МАСМА", "ЛЬВIВДIПРОНАФТОХIМ" та iншими науково-дослiдними iнститутами.
Система управління якістю підприємства сертифікована відповідно до стандарту ISO 9001, АЗМОЛ також отримав екологічний сертифікат за системою ISO 14001-2004. АЗМОЛ приєднався до Глобального договору ООН у сфері соціальної відповідальності.
Будучи експертом із мастильних матеріалів, АЗМОЛ визнаний відомими в усьому світі організаціями. Компанія перебуває в Національному Інституті Пластичних Смазок (NLGI USA). Лабораторія компанії, як мало хто у країні, відповідає вимогам Української системи акредитації з технологічної компетентності УкрСЕПРО й визначає якість продукта за трьома стандартами: DIN, ASTM і ГОСТ.
В 2011 роцi було проведено змiни в органiзацiйнiй структурi емiтента. Нова структура дозволяє оптимiзувати адмiнiстративнi та виробничi витрати, запровадити бiльш гнучку систему управлiння персоналом Товариства. Органiзацiйно - виробнича структура емiтента складається з : основного виробництва, 7 допомiжних та обслуговуючих пiдроздiлiв; 25 вiддiлiв. Ємiтент є цiлiсним майновим комплексом. Окремих, самостiйних юридичних осiб, дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв АЗМОЛ не має.
За рахунок власних коштiв за останнi роки на пiдприємствi було проведено реконструкцiю опалення та технiчне переозброєння енергозбереження, введено в експлуатацiю мiнiкотельнi для виробничих та побутових цiлей, реконструйовано магiстральнi мережi, модернiзовано каналiзацiю фекальну. Проведено капремонт душової санбиткорпусу, ремонт iснуючої системи вiдеоспостереження, та встановлення системи вiдеоспостереження на новому участку. Було придбано устаткування для виробничих та допомiжних пiдроздiлiв, комп'ютерна технiка. Загалом за 2011 рiк було введено основних засобiв на суму 198,7 тис.грн. (за 2010 р. - 315 тис.грн., за 2009 р. - 261 тис.грн.)
Для виробництва продукцiї емiтент використовує власнi основнi засоби, первiсна вартiсть яких на 01.01.2012 року становить 130787 тис.грн., сумма зношення на кiнець звiтного року склала 91593 тис.грн., залишкова вартiсть станом на 01.01.2012 року склала 39195 тис.грн. Основу виробничих потужностей складають технологiчнi установки з виробництва мастил та олив, а також дослiдний сектор, який входить в склад науково-технiчного центру (НТЦ) ПАТ "АЗМОЛ", усi вони розмiщенi на територiї пiдприємства.
Таблиця 2.1
Економічний паспорт ПАТ «АЗМОЛ»
№ п/п |
Показник |
од. виміру |
2010 |
2011 |
Відхилення, +/- |
Темп росту, % | |||
1 |
Обсяг чистої реалізованої продукції |
тис.грн |
85 872 |
16 401 |
-69 471 |
19,1 | |||
2 |
Чисельність ПВП |
чол. |
763 |
694 |
-69 |
90,9 | |||
3 |
Фонд заробітної плати |
тис.грн |
19 029 |
27 874 |
+8 845 |
146,5 | |||
4 |
Середньорічна заробітна плата |
тис.грн |
24,9 |
40,2 |
+15,3 |
161,4 | |||
5 |
Собівартість реалізованої продукції |
тис.грн |
73 145 |
25 089 |
-48 056 |
34,3 | |||
6 |
Валовий прибуток |
тис.грн |
12 727 |
-8 688 |
-21 415 |
-68,3 | |||
7 |
Операційні витрати |
тис.грн |
98 793 |
52 225 |
-46 568 |
52,9 | |||
8 |
Фінансовий результат від операційної діяльності |
тис.грн |
-15 061 |
-29 254 |
-44 315 |
194,2 | |||
№ п/п |
Показник |
од. виміру |
2010 |
2011 |
Відхилення, +/- |
Темп росту, % | |||
9 |
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування |
тис.грн |
-27 599 |
-38 785 |
-66 384 |
140,5 | |||
10 |
Чистий прибуток |
тис.грн |
-27 122 |
-37 866 |
-64 988 |
-139,6 | |||
11 |
Рентабельність продукції |
% |
-37,1 |
-150,9 |
-188 |
406,7 | |||
12 |
Рентабельність капіталу до прибутку від звичайної діяльності |
% |
-115,2 |
272,8 |
+388 |
-236,8 | |||