Реформування чинноi податковоi системи оподаткування в Украiнi в контекстi эвроiнтеграцiйних процесiв
Міністерство освіти і науки України
Державний
університет інформатики і
Кафедра міжнародної економіки
Спеціальність:
6.030503 «Міжнародна економіка»
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни: «Міжнародна економіка»
на тему:
«РЕФОРМУВАННЯ ЧИННОЇ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ
ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ
ПРОЦЕСІВ»
Виконавець
Студентка ІІ курсу,
групи ЕМ-08
Керівник Каптуренко
М.Г
2011
ПЛАН
ВСТУП……………………………………………………
РОЗДІЛ
1 ТЕОРЕТИКО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОЇ
СИСТЕМИ……………………………………………………………
- Економічна
сутність, структура, функції та принципи
побудови податкової системи……………………………………………………………
……………….5 - Податки, як основний елемент податкової системи…………………………..10
1.3 Законодавчо-
та нормативно-правова основа становлення
і розвитку податкової системи……………………………………………………………
РОЗДІЛ
2. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ
СИСТЕМИ УКРАЇНИ……………………………………………………………
2.1 Етапи
становлення і розвитку
2.2 Аналіз
стану і напрямки розвитку
податкової системи України та
її вплив на зростання
2.3 Ефективність податкової системи України в контексті євроінтеграції……..34
РОЗДІЛ
3 ПРОБЛЕМИ ТА НАПРЯМКИ РЕФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ
СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ В
3.1 Податкова
система України: проблеми, перспективи
і необхідність реформування………………………………………………
3.2 Реформування
податкової системи України в
контексті прийняття
3.3 Застосування
зарубіжного досвіду в
ВИСНОВКИ…………………………………………………………
СПИСОК
ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ…………………………
ВСТУП
Ефективно діюча податкова система є дієвим інструментом у функціонуванні будь-якої держави. А, отже питання, пов’язані з формуванням і розвитком такої податкової системи, є надзвичайно актуальними, особливо в період становлення в Україні ринкових відносин та інтеграції української економіки до світового господарства. Розв’язання проблем у цій сфері повинно базуватися на узагальненні і творчому осмисленні існуючої в Україні законодавчої бази і досвіду розвинутих зарубіжних країн у галузі оподаткування.
Вивчення питань, що стосуються аналізу діючої податкової системи України, а також можливих шляхів її вдосконалення, присвяченні дослідження вітчизняних та закордонних науковців, зокрема І.М. Бурден, О.Д. Василика, В.М. Гейця, І.О. Лютого, Т.І. Єфименко, В.Г. Корнуса, М. Поттера, А.М. Соколової, Р.А. Фатхудінова, С.І. Юрія та інших теоретиків і практиків у сфері оподаткування.
Питання вдосконалення оподаткування знаходяться в центрі уваги наукової і громадської думки з отримання незалежності України. Особливо сьогодні, в пошуках шляхів виходу з економічної кризи, назріла необхідність податково-бюджетного регулювання в Україні замість проведення суто фіскальної податкової політики. Крім цього, сьогодні на державному рівні визнано гостроту проблеми оподаткування, пов’язаної з надмірністю податкового тягаря. Останній і є однією з причин фінансової нестабільності підприємств, зменшення сукупного попиту і економічної кризи.
Актуальність зазначених проблем, їхня практична значимість і недостатня наукова розробленість визначили вибір теми курсової роботи та обумовили постановку мети та завдання даного дослідження.
Метою роботи є теоретичне обґрунтування необхідності і розробка основних напрямів реформування національної податкової системи.
Для реалізації зазначеної мети були поставлені та вирішенні такі завдання:
- дослідити еволюцію теорій оподаткування та їх ролі в механізмі регулювання економіки;
- узагальнити теоретичні основи формування податкової політики та впливу податків на макро- і мікропроцеси в економіці;
- проаналізувати стан та тенденції розвитку податкової системи в Україні й оцінити їхню ефективність і визначити недоліки;
- визначити ключові загальноприйняті принципи проведення податкових реформ у зарубіжних країнах і обґрунтувати, які з них доцільно запровадити при проведенні податкової реформи в Україні;
- розробити і обґрунтувати концептуальні засади вдосконалення національної податкової системи;
- розробити практичні рекомендації щодо основних напрямів реформування податкової системи України з урахуванням світового досвіду.
Об’єктом дослідження є процес функціонування податкової системи України.
Предмет
дослідження складають
Інформаційною базою дослідження є основні положення законів України, указів і послань Президента України, постанов Верховної Ради України, постанов Кабінету Міністрів України з питань оподаткування. Використано статистичні і аналітичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України. Інформаційним забезпеченням дослідження стали також монографічні дослідження і наукові статті вітчизняних і зарубіжних авторів.
Отже, дослідження питань, пов’язаних із впливом податкової системи на економічні процеси, є надзвичайно важливим. Для подолання негативних тенденцій і з метою підвищення ефективності оподаткування необхідне подальше удосконалення, як системи оподаткування в цілому, так і окремих податків.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-
- Економічна сутність, структура, функції та принципи побудови податкової системи.
Ефективність податкової системи є передумовою вирішення соціальних і економічних завдань, а також інших функцій, які виконує держава на даному етапі історичного розвитку. З фіскальної точки зору, важливим є достатність доходів, які отримує держава, з економічної – який вплив вона здійснює через податкову політику на економічний розвиток.
Податкова система – це сукупність встановлених у країні податків, які взаємопов’язані, органічно доповнюють один одного, не суперечать системі в цілому та іншим її елементам. До складу податкової системи України входять наступні елементи: система оподаткування, платники податку і контролюючі органи, детальну податкову систему наведено у додатку А.
Системний підхід передбачає загальність окремих елементів, об’єднаних регулярною взаємодією з тою чи іншою формою управління. Таким чином, ми можемо визначити податкову систему як сукупність податків і зборів, обов’язкових платежів, об’єднаних спільною організаційною структурою та нормативно-правовою базою.
Принципи побудови податкових систем взагалі залежать від прихильності уряду до тієї чи іншої економічної теорії, але вони мають загальний характер, хоча й відмінні риси в різних країнах, пов’язані з різним трактуванням деяких понять і положень.
В цьому ракурсі можна навести відому класифікацію Вагнера, у відповідності з якою правильно побудована податкова система повинна відповідати наступним вимогам:
I. Етичні принципи оподаткування:
- всезагальність податків;
- недоторканість особистості при оподаткуванні;
- відповідність оподаткування здатності платити.
ІІ. Принципи управління податками:
- визначеність оподаткування;
- зручність оподаткування для платників;
- дешевизна стягування і мінімум податкового тиску.
ІІІ. Господарські принципи (фінансово-політичні принципи):
- відповідний вибір джерел податків, з урахуванням найменшого тиску на народне виробництво і найкращого здійснення соціально-політичних цілей податку;
- комбінація сукупності податків в таку систему, яка забезпечувала б, при дотриманні вищезгаданих етичних принципів і принципів управління, достатність надходжень і еластичність у разі надзвичайних державних потреб.
До наведених принципів увійшли чотири, які були сформульовані класиком економічної науки А. Смітом:
- справедливість (всезагальність і здатність платити);
- визначеність податкових зобов’язань;
- зручність податків для платників;
- економія (мінімальні витрати на стягнення податків).
Відповідно до сучасних умов Дж. Стігліц визначає п’ять, на його погляд, властивостей «вдалої» податкової системи: економічна ефективність, адміністративна простота і гнучкість, політична відповідальність і справедливість.
Податкові системи країн з ринковою економікою є відображенням конкретного економічного середовища, а також національних особливостей, що склалися в цих країнах протягом певного історичного розвитку.
Тому ці системи суттєво відрізняються одна від одної за складом і структурою податків, способом стягнення, ставками, фіскальними повноваженнями різних рівнів влади, податкової бази, але при детальному аналізі можна виявити дві головні риси:
- постійний конкретний пошук шляхів збільшення доходів держави;
- побудова податкової системи на базі суспільно прийнятих принципів в економічній теорії про рівність, справедливість та ефективність оподаткування.
Ці риси реалізуються у формі широкомасштабних податкових реформ, шляхом введення нових податків, зміни податкової бази, співвідношення різних видів податків, використанні прогресивного і пропорційного оподаткування, перерозподілу податкового навантаження. За допомогою цих рис можна оцінити якість податкової системи держави.
Принцип рівності і справедливості є загальним для побудови податкових систем розвинутих країн. Можна виділити два підходи до його реалізації: перший базується на теорії відповідності «податки – суспільні блага», згідно з чим справедливою податковою системою вважається та, при якій податок, що сплачується платниками, відповідає вигодам, які вони отримують від послуг держави. Іншими словами, справедливість податкової системи залежить від структури державних видатків.
Другий підхід виходить із «спроможності платити» – кожен суб’єкт оподаткування повинен внести свою частку залежно від платоспроможності платника. Ні один з цих підходів не є задовільним або таким, що легко здійснюється на практиці, кожний має свої переваги і недоліки і, як правило, кожна податкова система поєднує елементи цих підходів.
Згідно з міжнародною Програмою ООН були розроблені основи світового податкового кодексу, в якому визначені наступні принципи оподаткування:
- єдиний постійний закон (Податковий Кодекс) на всі податки, відмова від окремих законів про конкретні податки;
- відмова від протекційних податків як умова інтеграції в світову економіку;
- відмова від податкових пільг та звільнень від податків, заміна їх у разі необхідності прямими субсидіями або трансфертами;
- врахування національних особливостей.
Фундаментальні принципи оподаткування не піддаються кон’юнктурним коливанням. Досвід вітчизняного оподаткування переконує, що на всіх етапах його становлення практика не керувалася достатньою мірою такими положеннями економічної теорії. Система оподаткування підпорядковувалася вирішенню поточних питань, хоча й проголошувалися принципи, здатні забезпечити її ефективність.
Сьогодні принципами побудови системи оподаткування в Україні
проголошені:
- стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;
- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності – введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
- обов’язковість – впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об’єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників за порушення податкового законодавства;
- рівнозначність і пропорційність – справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку;
- забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов’язкових платежів) на рівні прибутку і пропорційно більших податків і зборів (обов’язкових
платежів) – на більші доходи;
- рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);
- соціальна справедливість – забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;
- стабільність – забезпечення незмінності податків і зборів (обов’язкових платежів) та їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
- економічна обґрунтованість – встановлення податків і зборів (обов’якових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;
- рівномірність сплати – встановлення строків сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;
- компетенція – встановлення і скасування податків і зборів (обов’язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;
- єдиний підхід – забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов’язковим визначенням платника податку і збору (обов’язкового платежу), об’єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов’язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов’язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;
- доступність – забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов’язкових платежів).
Основні принципи побудови податкової системи України приведені у додатку Б.
Суттєвими умовами оподаткування, що характеризують податкову систему держави в цілому є:
- порядок встановлення і введення в дію податків і зборів;
- види податків і зборів;
- права та обов'язки платників податків;
- порядок розподілу податків між бюджетами різних рівнів;
- відповідальність учасників податкових відносин.
Відомий американський економіст Р. Масгрейв сформулював основні вимоги до функціонування податкової системи:
- розподіл податкового тиску має бути рівномірним;
- тиск на економічні рішення зробити мінімальним;
- якщо податкова політика має на меті стимулювання інвестицій, звести до мінімуму можливе порушення рівноваги між соціальною справедливістю та економічною ефективністю;
- сприяти стабілізації економіки та економічному зростанню;
- оподаткування має бути зрозумілим для платника податків, а управління ним – справедливим і таким, що ґрунтується на законах;
- затрати на управління податковою системою повинні бути мінімальними.
Науковий підхід до побудови раціональної податкової системи передбачає, по-перше, системність, по-друге, встановлення основобудовної бази цієї системи і, по-третє, формування правової бази.
Отже,
податкова система – сукупність
податків і зборів, механізмів і способів
їх розрахунку та сплати, а також суб'єктів
податкової роботи, які забезпечують адміністрування
і надходження податків і зборів до бюджету
та інших державних цільових фондів.
- Податки, як основний елемент податкової системи.
Одним із найважливіших питань фінансової науки є визначення змісту економічної категорії «податок». Податки – це обов’язкові платежі юридичних і фізичних осіб, що стягуються до бюджету держави (державного і місцевих) та державних цільових фондів. На відміну від зборів та інших обов’язкових платежів, які стягуються до фондів загальнообов’язкового соціального страхування (наприклад, пенсійного фонду, фонду соціального страхування на випадок безробіття), податки не мають конкретного цільового призначення.
Виділять наступні види платежів: податок, збор, мито і інші платежі. Види податкових платежів і їх зміст приведені у додатку В.
Податку властива індивідуальна безоплатність. Це означає, що при його стягненні держава не бере на себе обов’язку щодо надання кожному окремому платнику певного еквіваленту, рівного їх платежу.
Податки – це обов’язковий вид платежу. Обов’язковість виражається у тому, що за порушення встановленого терміну сплати, розміру платежу, ухилення від сплати передбачена відповідальність платника, тобто існує необхідність примусового виконання даного платежу, що відрізняє його від добровільної пожертви.
Податок
може стягуватися у формі
Для податку характерна регулярність його стягнення, а це означає, що даний платіж вноситься періодично, в чітко встановлені законодавством строки.
Податок – категорія не тільки економічна, але й правова. Правовий зміст проявляється через систему специфічних зобов’язань, правових норм, інститутів. Отже, податки встановлюються виключно державою на підставі закону за юридично закріпленими правилами. Встановлення державою податків – це своєрідна форма прояву її державного суверенітету і здійснення належних функцій владності. Мобілізація і використання податкових надходжень отримують правове обґрунтування, стають об’єктом контролю з боку законодавчих структур. Податки є невід’ємним атрибутом держави, які встановлюються для фінансового забезпечення виконання покладених на неї функцій і вирішення соціально-економічних завдань.
Таким чином, логіка аналізу характерних ознак податків дає можливість визначити дану категорію. Податки – це об’єктивна економічна категорія, яка відображає фінансові відносини, що складаються між органами державної влади, юридичними та фізичними особами з приводу мобілізації до бюджетів та цільових фондів частини вартості ВВП, визначеної на законодавчому рівні щодо забезпечення громадян суспільними благами та послугами.
Головною функцією податків, яка найбільш послідовно реалізується, є фіскальна. За її допомоги здійснюється головне суспільне призначення податків – формування централізованого фонду фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання власних функцій та проведення соціально-економічної політики.
Поширеним є трактування регулюючої функції податків. Дійсно, на перший погляд, регулююча функція є об’єктивним явищем, тобто не залежить від волі держави. Але держава, використовуючи її, може здійснювати регулювання соціально-економічного розвитку суспільства за допомогою податків. Проте регулююча функція не охоплює всіх економічних процесів у суспільстві. Зокрема, за допомогою податків здійснюється певний перерозподіл частки ВВП між населенням. Ці процеси характеризують скоріше соціальні відносини, тому другу функцію податків краще визначити як соціально-економічну.
Загальні принципи побудови податкових систем визначаються в елементах податку, які враховують суб’єкт, об’єкт, джерело, одиницю оподаткування, ставку, пільги та податковий період.
До основних елементів податку належать:
1) суб'єкт податку – учасник процесу справляння податку (платник, держава, державні органи);
2) об'єкт оподаткування – явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок;
3) предмет оподаткування – різновид предметів матеріального світу, з якими законодавство позв'язує виникнення податкового обов'язку;
4) ставка податку – законодавчо встановлений розмір податку або збору, виходячи з об'єкта або одиниці оподаткування.
Іншими елементами податку, які конкретизують зміст основних елементів або мають самостійне значення, є:
1) джерело сплати – фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок;
2) база оподаткування – законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується під час розрахунку суми податку. Податкова база – кількісний вимір об'єкта оподаткування;
3) одиниця оподаткування – частина об'єкта оподаткування, стосовно якої відбувається встановлення нормативів і ставок обкладення, тобто та одиниця, яка покладається в основу виміру об'єкта оподаткування. Вона залежить від об'єкта оподаткування, виражається в грошовій або натуральній формі і має переважно розрахунковий характер;
4) податкові пільги – законодавчо встановлені винятки з загальних правил оподаткування, які надають платникові можливість зменшити суму податку (збору), що підлягає сплаті, або звільняють його від виконання окремих обов'язків та правил, пов'язаних з оподаткуванням;
5) порядок сплати податку – методи, строки та засоби сплати податку в державі, які залежать від принципів побудови податкової системи;
6) податковий звіт – документ, що подається до податкової інспекції зі звітними даними про розрахунки з бюджетом;
7) податковий період – строк, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов'язання;
8) звітний період – строк складання та надання органу Державної податкової служби податкової звітності.
Таким чином, в елементах податку конкретно виражаються вимоги, що лежать в основі побудови податкової системи держави. Законодавчі акти про кожен податок і збір мають містити вичерпну інформацію, яка б дала змогу конкретно встановити всі елементи податку чи збору.
Не менш суттєвою є система податкових пільг, що зменшує об’єкт оподаткування. Вона має різноманітні форми і визначається окремо для кожного податку з урахуванням пріоритетів національної фіскальної політики.
Податок стягується у трьох формах:
- з джерела (стягування податку до отримання доходу);
- за декларацією (стягування податку після отримання доходу);
- за кадастром (перелік типових об’єктів оподаткування, що класифікуються за зовнішніми ознаками, з урахуванням середньої прибутковості об’єкта).
Стягування податків з джерела застосовується при оподаткуванні заробітної плати та інших фіксованих доходів. Оподаткування за декларацією здійснюється, як правило, для оподаткування доходів при множинності джерел. Кадастровий спосіб застосовується при оподаткуванні землі, житла, промислу.
В цілому система побудови окремих видів податків формується, як правило, з урахуванням уникнення подвійного оподаткування на різних рівнях адміністративного управління.
Актуальними залишаються питання класифікації податків. Починаючи з Ж. Бодена (кінець XVI ст.) і до сьогодні існує поділ податків на прямі і непрямі. Прямі податки виходять з прямої, а непрямі – з посередньої (менш точної) оцінки платоспроможності платника, виходячи з його споживання. Якщо прямий податок – дохідний, майновий, то непрямий – витратний, залежить від обсягу споживання. Цей розподіл залежить від взаємовідносин держави і платника об’єкта оподаткування.