Рейтингова оцінка

                                                      ВСТУП 

     Розвиток  і функціонування банківської сфери  сьогодні відбувається в постійно змінюваній загальноекономічної та соціально політичній ситуації, що впливає на надійність та ефективність виконання банківськими установами своїх функцій. Подальший розвиток системи українських банків вимагає від керівництва комерційних банків переходу від інтуїтивного, стихійного управління до виваженого, обґрунтованого та професійного, що спирається на певну аналітичну базу. У зв’язку з цим перед спеціалістами комерційних банків, їх діловими партнерами, державними наглядовими органами постає питання про необхідність застосування певних методик визначення поточного й майбутнього стану банку, його потенційних можливостей, слабких сторін тощо. Лише в останні роки проблема комплексної оцінки ефективності основних банківських операцій та надійності банківської системи України почала набувати першорядного значення. Для здійснення такої оцінки необхідним є відповідний інструментарій, до якого відносять узагальнюючі оцінки діяльності банку на основі рейтингів. Виходячи з цього дана тема є найбільш актуальною та потребує детального вивчення. Метою даної роботи є вивчення різноманітних методик рейтингування банків та аналіз практично отриманих результатів.

       Рейтинг визнано в світі як інструмент, призначений для порівняльного аналізу динамічно розвинених систем. Рейтинг банків комплексно характеризує їхню діяльність і встановлює узагальнюючу оцінку фінансового стану за стандартизованим набором показників. Все це і зумовлює актуальність та проблемність даної теми у рамках розвитку національної банківської системи України.  
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ РЕЙТИНГОВОЇ  ОЦІНКИ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ 

1. Сутність  та види систем рейтингування банків

     Рейтингова  оцінка діяльності комерційного банку  являє собою комплексну систему  вимірювання кредитоспроможності  банків або так звану надійність комерційних цінних паперів банку, інвестиційну надійність банку,страхову надійність, і базується на фінансових показниках роботи банку та даних  балансу. Рейтинг банку в цілому складається з виведення вільної  оцінки  за різними напрямами  діяльності, на яких базується та чи інша система рейтингування. Основним принципом рейтингу є визначення стану окремої установи серед йому подібних з використанням різноманітних методик обробки зібраної інформації. Також слід зауважити, що рейтинг насамперед є важливим інструментом визначення інвестиційної привабливості суб’єкта, що виражається в умінні його менеджменту професійно і прибутково працювати в такій складній сфері, як банківська сфера. У міжнародній практиці рейтингове оцінювання може проводитися на різних рівнях. Насамперед, це можуть бути Центральні банки чи державні органи нагляду за банківською системою. Так наприклад, В США рейтингову оцінку проводить Федеральна Резервна Система, в Німеччині - Міністерство фінансів. Єдиної системи рейтингування банків не існує, цьому насамперед передує те, що банки різні за функціональним призначення, за спектром операцій та послуг за складом клієнтів, за територіальною ознакою. Тому у банківський практиці існує два підходи до оцінювання діяльності банків: по-перше це порівняння фактичних показників окремого банка з показниками першокласного, або ще можна сказати з бажаними показниками діяльності, та по-друге це визначення рейтингу експертним методом, тобто в залежності від оцінюваної банківської установи вибирається коло обов’язкових та додаткових показників,які на думку експерта повинні повністю відображати стан суб’єкта. Тобто ми бачимо, що рейтинг - це метод порівняльної оцінки кількох банків. Під рейтингом розуміють процес кількісного вимірювання чи оцінки, що дають змогу порівняти певну виміряну кількість чи вартість з критерієм чи стандартом певного класу, розряду, або рангу. У результаті проводиться групування банків у певній послідовності у міру спадання класифікаційної ознаки. Іншими словами, рейтинг – це встановлення узагальнюючої оцінки фінансового стану банку за стандартизованою системою показників, що дає змогу розглядати усі банки з єдиного погляду.

     Під час проведення узагальнюючої оцінки (рейтингу) банку необхідно використовувати стандартизовану систему, за допомогою якої аналізуються основні показники фінансового стану банку. Такою є загальновідома система «CAMEL», на базі якої (з урахуванням специфічних особливостей національної банківської системи) визначається рейтинг комерційних банків України.

«С» (Capital adequacy) - адекватність капіталу; оцінка капіталу банку з погляду його достатності для захисту інтересів вкладників;

«A» (Asset quality) - якість активів; можливість забезпечення повернення активів, а також вплив проблемних кредитів на загальний фінансовий стан банку;

«М» (Management) - менеджмент; оцінка методів управління банківської установи з урахуванням ефективності її діяльності, порядку роботи, методів контролю і виконання встановлених законів і правил;

«Е» (Earnings) - надходження або рентабельність; оцінка рентабельності банку з погляду достатності його доходів для перспектив розширення банківської діяльності;

«L» (Liquidity) - ліквідність; система визначає рівень ліквідності банку з погляду її достатності для виконання як звичайних, так і непередбачених зобов’язань.

     CAMAL передбачає аналіз найважливіших компонентів стабільності комерційних банків (капіталу, активів, менеджменту, ліквідності, прибутковості).  Діяльність банку оцінюється за кожним із зазначених вище напрямів, потім виводиться узагальнена оцінка (використовується п’ятибальна шкала: чим більше балів, тим нижчий рейтинг)¹

     CAMAL загально прийнята стандартизована  система, але її використання  не завжди є можливим, тому широкого використання набули й інші системи рейтингування, зокрема методика Кромонова та методика Euromoney. Розрахунок рейтингової оцінки за методикою Кромонова включає в себе три етапи. На першому етапі проводиться визначення абсолютних параметрів на основі балансу, на другому – обчислення параметричних коефіцієнтів, на останньому – розрахунок поточного індексу надійності. Методика Euromoney була розроблена Асоціацією комерційних банків Латвії на базі методики розрахунку рейтингу ефективності банків Euromoney із заміною якісних факторів на показники достатності капіталу, величини балансового капіталу та активів. Крім вище згаданих існує також методика рейтингової оцінки О.Б. Ширінської, яка була впроваджена в практику  вироблення лімітної політики «Кредитімпекс Банку» ². 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Необхідність  проведення рейтингової оцінки діяльності банків

     Необхідність  проведення будь-якого виду діяльності визначається насамперед отриманими результатами та значенням конкретного виду діяльності у сучасних умовах. Тому можна сказати, що саме рейтингування на сьогоднішній день набуває все більшої актуальності та необхідності проведення. Це зумовлене  самою сутністю рейтингової оцінки, а саме визначення банків з незадовільним  фінансовим становищем, операції чи менеджмент, яких мають недоліки та які у майбутньому  можуть призвести до банкрутства  комерційного банка. Тому такі  аспекти  банківської діяльності потребують посиленого банківського нагляду та контролю. Якщо аналізувати сучасний стан банківської системи то можна дійти висновку, що рейтингова оцінка стає дедалі важливішим компонентом менеджменту банку. Тому що кількість банків України, залишається великою, а саме 175 банків за станом на 01.01.2011 р. За думкою вітчизняних науковців для нормального функціонування банківської системи України потрібно підвищувати капіталізацію банків, що призведе до стабілізації нормативу Н2 – адекватність регулятивного капіталу, що в свою чергу призведе до нормального рівня конкуренції в банківській сфері. Як відомо одним із шляхів капіталізації є об’єднання більш малих банків з великими. Тому, за думкою експертів в Україні буде зменшена кількість банків, шляхом ліквідації чи реорганізації існуючих. Виходячи з цього рейтингова оцінка дозволить виділити саме ті банки, які потребують внутрішніх змін, або ліквідації саме тому що знаходяться у скрутному становищі. Рейтингова оцінка дозволяє Національному банку та комерційним банкам оцінювати, як загальне становище і стабільність банківської системи, так і окремого банка. Крім того рейтингова оцінка необхідна для визначення інвестиційної привабливості банків. Тобто можна дійти висновку, що рейтингова оцінка дозволяє банкам отримати загальну числову оцінку надійності банку, отримати числові оцінки компонент надійності банку, а вже на основі зібраних, оброблених та стандартизованих даних приймати обґрунтовані управлінські рішення. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.3 Методика проведення рейтингових оцінок з урахуванням закордонного досвіду

     Вітчизняна  банківська сфера на даний момент не відрізняється складною системою рейтингової оцінки надійності банків  Методики зрівняльного аналізу не досить досконало розроблені незалежними  фірмами , які  на основі дистанційного  спостереження за роботою банків, корегують та обновлюють рейтинги в  оперативному режимі. Але треба відзначити, що окрім загально прийнятих методик  рейтингової оцінки, які є основою  для формування наступних, існують  і ті які використовують іноземні країни. Ці системи рейтингової оцінки не є такими поширеними в використанні, але досить повно відображують фінансовий стан  суб’єкта, що аналізується. Прикладами таких систем є рейтингова система Firms та рейтингова система RATE. Ці дві методики відображають рейтингове оцінювання в тих аспектах, яким не дуже багато уваги приділяють загально вживані системи рейтингування. Так наприклад у якості показників система Firms використовує  коефіцієнти розраховані по відношенню до активів: власного капіталу, чистого доходу, резервів, ліквідних активів, основних депозитів, за видами дивідендів та інші. До уваги також береться і сумарний рейтинг CAMAL за минулий період и якісні характеристики менеджменту. Ця система використовує методи регресійного аналізу для більш детального обґрунтування складу показників звідного рейтингу.

      Рейтингова  система RATE використовуються Банком Англії для оцінки фінансової стабільності банків. Ця система містить в собі три взаємопов’язаних блока: оцінку ризику, інструменті нагляду та оцінку ефективності використання інструментів нагляду. На базі  попередньої оцінки отриманих даних  здійснюється сумарна оцінка. Вона будується на основі комп’ютерних розрахунків на панелі  RATE і складається з двох частин: по-перше огляд фінансової позиції, по-друге числовий рейтинг за кожним розрахованим фактором. Панель RATE складається з двох координатних площин, які разом складають матрицю ризиків (Додаток 1). Ця рейтингова система відрізняється тим, що активно використовує практику менеджменту,оскільки в основу матриці ризиків, як відомо покладено матрицю БКГ (основи теорії менеджменту). Це дає можливість банкам за допомогою рейтингової оцінки  виявити ступінь ризику конкретного банку. Зарубіжна практика побудови рейтингових оцінок надійності комерційних банків дозволяє виявити особливі риси: по-перше в число компонентів аналізу і оцінки включають банківські ризики, по-друге якість управління банківськими ризиками (практика США і Англії), по-третє поєднання аналізу і оцінки поточного фінансового стану з прогнозом на майбутнє, а також поєднання оцінки фінансового стану з аналізом наглядових органів по відношенню до проблемних банків (практика Англії). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ  II АНАЛІЗ РЕЙТИНГОВОЇ ОЦІНКИ БАНКІВ УКРАЇНИ

2.1 Методика рейтингової  оцінки CAMAL банка «Південний»

     Методика  CAMAL є основою багатьох методик рейтингової оцінки банки. Це зумовлене високою стандартизованістю та широким використанням її у світовій практиці. У 2007 році НБУ проводив роботу з удосконалення методологічної та нормативно-правової бази банківського регулювання та нагляду, спрямовану на зниження ризиків у діяльності банків і забезпечення відповідності вимогам Базельських принципів ефективного банківського нагляду і законодавства Європейського Союзу з питань нагляду. Тому Національний банк України також бере за основу інспектування банків рейтингову оцінку CAMAL. Постановою правління НБУ від 25 червня 1998 року №246 затверджене Положення «Про порядок визначення та застосування комплексної рейтингової оцінки комерційних банків за системою CAMAL», яке у травні 2002 року було трансформовано у Положення «Про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинговою системою CAMALS». Отже на базі CAMAL в Україні використовуються методичні та методологічні основи створення публічної системи комплексної оцінки банківських установ, котру розроблено з метою підвищення рівня аналітичності й об’єктивності публічної інформації.

      В основу цієї методики покладені принципи такі як³:

• Комплексність – проведення всебічного аналізу діяльності банку
• Об’єктивність і прозорість – використання визначеного  набору показників і зрозумілого алгоритму розрахунку даних
• Публічність – використання  лише публічних джерел інформації

   Для більш наглядного розуміння систем рейтингування, необхідно провести рейтингування за фактичними даними конкретної банківської установи. Для  аналізу був обраний банк «Південний». Фактичні дані – це дані фінансової звітності банка. Оцінка базується на чотирнадцяти  показниках та ряду параметрів для оцінки менеджменту.

     Таблиця 2.1

     Методика  рейтингових показників за методологією публічної системи комплексної оцінки

     Продовження таблиці 2.1

     Продовження таблиці 2.1

     Як  видно  з даних таблиці  2.1 можна зробити висновки, що за аналізуємий період не всі коефіцієнти знаходяться в межах рекомендованих значень, що свідчить про недоліки роботи банку.  Необхідно також відмітити, що на початок 2011 року показники достатності капіталу знаходяться у межах рекомендованих значень, що означає захищеність кредиторів та вкладників банку. Це відображається насамперед відношенням статутного капіталу до сукупного капіталу (Кк4), який на 01.01.2010 склав 59,5% та продовжує зростати. Це свідчить про значну підтримку акціонерів. Але треба відмітити, що перевищення рекомендованого значення, свідчить про не ефективне використання ресурсів банку, та про не значну активність банку, щодо отримання прибутку.

      Показники ліквідності за аналізуємий період не відповідають рекомендованим значенням, що свідчить про не достатній рівень ліквідності банку. При проведенні аналізу, можна зробити висновок, що на початок 2010 року банк не дотримується нормативів встановлених НБУ, щодо необхідного  рівня ліквідності, про це свідчать значення коефіцієнтів, які у декілька раз нижче нормативного значення.

      Якщо  розглядати якість активів банку, то з даних таблиці видно, що всі  показники знаходяться у нормативних  межах, що свідчить про достатньо  високий рівень якості активів, та про  ефективну структуру активів, що в свою чергу зменшує можливі  ризики притаманні банківській системі  в цілому.

      З даних таблиці можливо розрахувати  загальний рейтинг банку, який залежить від критеріальних рівнів. (Додаток 2) Які розраховуються, щодо кожного показника. В основу побудови цих рівнів застосовано синтез двох методів: формально-логічного та рівномірного розподілу параметрів. Кожен з цих показників має своє значення, яке може бути оптимальним або мінімально можливим і в залежності від цього присвоюються бали.

Таблиця 2.2

Сумарний  рейтинг банку «Південний» за період 2010-2011

     Як  видно із даних таблиці 2.2 значних змін в фінансовому становищі банку не відбулося. Про це свідчить розрахований рейтинг банку. Однак треба відзначити, що банку потрібно  підвищувати свою інвестиційну привабливість. Однак необхідно зазначити, що в банка є резерви підвищення своє інвестиційної привабливості, а як наслідком буде підвищуватись рейтинг банку. За аналізуємий період сталося значне підвищення рейтингу банка з 26 до 27, що свідчить про погіршення оцінок банку у 2011 році. Це може бути наслідком того, що банк не зміг істотно поліпшити свою діяльність, а саме по групі показників ліквідності банка. Треба зазначити, що чим нижчий сумарний рейтинг тим стабільнішою є робота банків. Необхідно відмітити, що банки з рейтинговою оцінкою від 9-16 балів характеризуються як практично здорові фінансово-кредитні установи, які можуть успішно долати коливання ділової активності. Якщо розглядати банківську систему в цілому, то можна зробити такі висновки, що найвищі оцінки системні банки мали за достатністю капіталу, а найнижчі - за якістю активів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.2 Методика рейтингової оцінки банка «Південний» за системою В.С Кромонова

     Розрахунок  рейтингової оцінки за методикою  Кромонова включає в себе три етапи. На першому етапі проводиться визначення абсолютних параметрів на основі балансу, на другому - обчислення параметричних коефіцієнтів, на останньому – розрахунок поточного індексу надійності .

До складу параметричних коефіцієнтів входять  наступні:

• генеральний коефіцієнт надійності (К1), який дорівнює відношенню власного капіталу до активів працюючих (К / Ап);
• коефіцієнт миттєвої ліквідності (К2), що дорівнює відношенню ліквідних активів до зобов'язань до запитання (ЛА / Зз);
• крос-коефіцієнт (К3), що дорівнює відношенню сумарних зобов'язань до активів працюючих (З / Ап);
• генеральний коефіцієнт ліквідності (К4), що дорівнює відношенню суми ліквідних активів, захищеного капіталу й коштів у фонді обов'язкових резервів - ФОР до сумарних зобов'язань [(ЛА +ЗК +ФОР)/З];
• коефіцієнт захищеності капіталу (К5), що дорівнює відношенню захищеного капіталу до власного капіталу (ЗК/К);
• коефіцієнт фондової капіталізації прибутку (К6), що дорівнює відношенню власного капіталу до статутного фонду (К/СФ).

Підсумкова  формула для обчислення поточного  індексу надійності виглядає наступним  чином:

    (2.2.1)

     Якщо  отримане значення вище 40-50 балів, то банк вважають достатньо надійним, якщо нижче 25-30 балів, то надійність банку  є сумнівною⁵. Для розрахунку необхідних показників використовувалися дані річної фінансової звітності банка «Південний». 

     Таблиця 2.3

     Методика  рейтингових показників В.С. Кромонова

     Як  видно із даних таблиці 2.3 основні коефіцієнти методики рейтингових показників В.С Кромонова знаходяться у межах рекомендованих значень. Однак треба зазначити, що виходячи зі значень коефіцієнтів у банку є не достатній рівень забезпечення покриття ризикованих вкладень банку про це свідчить значення коефіцієнту (К1) рекомендоване значення якого дорівнює 1. Така ситуація зумовлена більш швидкими темпами росту ризикованих активів, а ніж темпами росту власного капіталу банку. Так на початок 2010 року робочі активи банку склали 10016554 грн. А вже у 2011 році приріст робочих активів в абсолютному значенні склав 16000 тис.грн. Тоді як власний капітал банку за цей же період зменшився на 47 756 тис.грн. Також можна зробити висновок, що у банку не достатній рівень трансформації сумарних зобов’язань банку у кредити, інвестиції та посередницькі послуги. Про це свідчить значення крос-коефіцієнту (К3) рекомендоване значення якого дорівнює 3.Це зумовлене на сам перед тим, що приріст робочих активів більший ніж приріст зобов’язань банку. Коефіцієнт фондової капіталізації прибутку показує, що банк «Південний» ефективно функціонує та не залежить від окремих засновників банку. Про це свідчить значення коефіцієнта яке знаходиться у межах нормативного значення.

     З даних таблиці можна розрахувати  підсумковий бал надійності банку: 
 
 

Виходячи  з даної методики та розрахованих даних надійність банку є сумнівною, оскільки сумарний бал знаходиться у межах 25-30 балів за аналізуємий період. Але необхідно відмітити, що це суб’єктивна оцінка банка, яка не дає змогу однозначно інтерпретувати отримані дані. Оскільки дані на які спирається дана методика є експертними та мають суб’єктивний характер. За рахунок чого можна отримати імовірнісні дані. 
 
 
 

3. Методика  рейтингової оцінки О.Б.Ширінської банка «Південний»

     Для отримання точніших даних необхідно  провести рейтингову оцінку банку за кількома методиками, саме тому був  обраний алгоритм методики Ширинської. Яка включає в себе розрахунок 12-ти параметрів балансу банку. Обчислюється п’ять видів диференційованих коефіцієнтів, що характеризують структуру активів і пасивів банку, рівень його ліквідності, надійності та рентабельності. Далі визначається синтетичний коефіцієнт через систему зважених часткових коефіцієнтів за такою формулою: 

             де:

     К - відповідні коефіцієнти

     Таблиця 2.4

     Розрахунок коефіцієнтів надійності банку за методикою рейтингових оцінок О.Б. Ширинської

     Як  видно із даних таблиці 2.4 група розрахованих коефіцієнтів надійності характеризує, що у банку не має достатнього рівня покриття ризикованих активів власним капіталом, що у свою чергу створює загрозу вкладників та акціонерів банку.