Реклама в маркетинговій діяльності
48
Міністерство освіти і науки України
Міністерство з питань житлово-комунального господарства
України
Державна академія житлово-комунального господарства
Курсова робота
на тему:
«Реклама в маркетинговій діяльності»
Виконала студентка
групи ОА-6.062
3-го курсу
денної форми навчання
Київ-2008 р.
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Реклама в маркетинговій діяльності
§1. Реклама як елемент системи маркетингових комунікацій
§2. Функції, цілі та засоби передачі реклами. Регулювання рекламної діяльності.
Розділ 2. Формування рекламного ринку в Україні 25
§1. Тенденції розвитку рекламного бізнесу 25
§2. Специфіка рекламної інформації та її сприйняття в Україні 32
Розділ 3. Перспективи розвитку реклами в Україні 38
§1. Напрямки вдосконалення реклами на вітчизняних підприємствах 38
Висновок 44
Вступ
Реклама, явище досить чуже для нашої економіки ще років десять тому, сьогодні впевнено відвойовує собі місце у соціально-економічному житті ще не зміцненої української держави.
Сьогодні ми вже звикли до того, що реклама періодично з'являється на екранах наших телевізорів, мерехтить на сторінках преси, прикрашає міські пейзажі.
Реклама має давню та цікаву історію. До питань теорії та практики реклами зверталися спеціалісти різних країн. Створена велика бібліотека наукових та популярних робіт по рекламі, особливо в США.
Проте реклама все ще залишається явищем загадковим та повним протиріч і є широким полем дослідницької діяльності для вчених різних наукових галузей.
Реклама не існує сама по собі. Вона всього лише інструмент ринку. В основі реклами - інформація і переконання. Вона робить це шляхом купівлі площ і часу в засобах масової інформації. Реклама в засобах масової інформації сприяє розвитку масового ринку товарів і послуг, отже вкладення підприємств в виробництво стають виправданими. Доходи ж від реклами починають забезпечувати життєдіяльність газет та журналів, які намагаються охопити як можна більші маси людей.
Реклама розвивається і міцніє тому що повідомляє великим масам людей відомості про нові і більш досконалі товари. Вона відіграє ключову роль в розвитку економіки і є її важливим елементом. Якщо виробника позбавити такого ефективного зв'язку із споживачами, яким є реклама, то він перестане вкладати гроші в удосконалення старих та створення нових товарів. Стане відсутнім прагнення до розвитку та зникне конкуренція. Тому в країнах з високим рівнем життя масовим виробництвом витрачаються величезні гроші на рекламу. Рівень життя і асигнування на рекламу тут взаємопов'язані.
Крім інформації про вироби та послуги реклама може передавати так само кваліфіковано суспільні, політичні чи благодійні ідеї.
Уряди багатьох країн для вирішення проблем, які пов'язані із труднощами просування через звичайні урядові канали звертаються до системи спілкування через рекламу.
Цінність реклами в тому, що вона притягує до себе багатьох талановитих людей - художників, письменників, режисерів, акторів, співаків тощо. Саме вони перетворюють рекламу в мистецтво. Реклама не формує стандартів і розсуває межі дозволеного. Водночас реклама намагається бути в гармонії зі своїми читачами та глядачами, тобто не суперечити їх поглядам, цінностям, думкам.
Про рекламу можна сказати, що це галузь, яка відгукається на запити та настрій суспільства, тобто гармоніює зі станом суспільства і його стандартами.
Реклама - явище надзвичайно різноманітне та багатогранне, її можна розглядати під різними кутами зору, через призму економічних, психологічних чи соціальних законів, і кожний раз це буде робота цікава і плідна. .
В даній курсовій роботі ми намагаємося лише частково заглибитися в проблеми дослідження рекламної діяльності.
За мету поставимо охарактеризувати рекламу як один із важливих елементів маркетингових та суспільних комунікацій, описати загальні тенденції та проблеми розвитку рекламної справи в Україні, проаналізувати сучасний стан ринку рекламних послуг та специфіку рекламної інформації і її сприйняття в нашій державі. Зроблено також короткий огляд розвитку та стану реклами на сьогоднішній день в м. Чернівці.
Завершується робота спробою проаналізувати розвиток рекламного бізнесу у найближчому майбутньому, розглядаються перспективи розвитку реклами в Україні.
Проблема реклами є порівняно новою для України. Перехід нашої держави на ринкові засади господарювання спричинив ряд змін в економічному житті. До них також відносяться і початок формування рекламного ринку в державі.
Попереду на українських рекламістів важка творча праця, процес вдосконалення, що вимагає переходу через безліч невдач, помилок та падінь. Але кожна помилка стає уроком, кожне падіння піднімає на новий вищий щабель осмислення, розуміння чи розвитку. Поступово, крок за кроком, наша нація мине болісний та тривалий період економічного реформування, запрацює коліщатка точного механізму ринкових відносин і українська реклама ще здивує світ своїми яскравими життєрадісними кольорами.
Розділ 1. Реклама в маркетинговій діяльності
§1. Реклама як елемент системи маркетингових комунікацій
Реклама, як суспільне явище, має давню історію. Вона тісно пов'язана з економічним життям суспільства взагалі, торгівлі і промисловості.
Генеалогічне дерево реклами сягає своїми коріннями до перших кроків організації людського суспільства. Почути сьогодні що-небудь хороше про рекламу - це велика рідкість навіть для тих, хто в ній працює. Реклама відкрита для критики. Для неї конструктивна оцінка - це стимул для розвитку, який дозволяє іти в ногу з сьогоднішніми потребами і настроями. Але якою б не була реклама, не можна забувати, що вона не існує сама по собі. Реклама всього лиш інструмент ринку. Вона виступає як засіб зв'язку між виробником і споживачем. Без реклами виробник не може здійснювати обмін "товар - гроші". Реклама дає потенційному покупцеві аргументи на користь товару. Для цього вона говорить про проблеми потенційного покупця, розглядаючи товар його очима. В умовах ринку і жорстокої конкуренції реклама не тільки повідомляє покупця про споживчі якості товару, але й намагається змінити поведінку людини, привернути її до рішення про покупку саме цього товару. Реклама - це своєрідне знаряддя конкуренції.
Маркетинг і реклама - це два поняття, які невід'ємні одне від одного, хоч реклама і виникла задовго до маркетингу. Маркетинг включає рекламні заходи, які повинні орієнтуватися на стратегічні цілі маркетингового планування. Взаємозв'язок всіх ланок маркетингу - це основа єдиної стратегії і тактики рекламної діяльності в системі маркетингу. При розробці і здійсненні плану рекламної кампанії необхідно перш за все узгодити її цілі і принципи з загальним маркетинговим планом підприємства. При плануванні рекламних заходів по конкретному товару слід враховувати стадію життєвого циклу товару з загальним маркетинговим планом фірми. Маркетинг передбачає не тільки вирішення відносно пасивного завдання детального і ретельного вивчення потреб кінцевих споживачів щодо товару і адаптацію до них продукції, що випускається, але й активного завдання по формуванню і стимулюванню попиту на товар в цілях збільшення продаж, підвищення ефективності і прибутковості підприємницької діяльності. Саме цій меті в першу чергу і відповідає комунікаційна політика в складі комплексу маркетингових заходів впливу на ринок "маркетинг - мікс" (marketing - mix), в яку входить реклама, засоби стимулювання збуту, сервісна політика, прямі чи персональні продажі, організація участі у виставках (ярмарках), товарний знак, фірмовий стиль, упаковка, робота з засобами масової інформації тощо. Основними елементами, які складають систему заходів по формуванню і стимулюванню попиту на ринку (promotion mix) виступають: реклама, засоби стимулювання збуту, прямі продажі тощо. Щодо реклами, то вона покликана відігравати одне з найскладніших завдань в системі маркетингових комунікацій -формувати і стимулювати попит. Звичайно, що здійснити повне управління процесом впливу на споживача зі сторони фірми неможливо, проте споживачам необхідно надати інформацію з тим, щоб переконати їх в перевагах товару фірми, розсіяти недовір'я, сформувати і активізувати попит тощо. Реклама сприяє реалізації товару, процесу перетворення товару в гроші, сприяє прискореному і успішному завершенню процесу збуту товару, обігу коштів, тобто процесу відтворення на рівні фірми. Реклама може конструктувати попит і управляти ним.
Але що таке реклама? Що ж заключено в понятті "реклама"? Як відомо, вивчення явища чи процесу залежить від точки зору на нього аспекту, розрізу, критерію, що вибирається в якості основи. З цієї причини один і той же термін може мати декілька значень. Реклама в цьому відношенні не є винятком. Існують визначення реклами, які за основу беруть наступні аспекти:
• вид діяльності;
• характер розповсюдження інформації;
• економічна природа процесу.
В першому випадку "реклама - вид діяльності або виготовлена в й результаті продукція, ціллю якої є реалізація збутових чи інших завдань промисловості, сервісних підприємств і суспільних організацій шляхом розповсюдження оплаченої ними інформації, який сформований таким чином, щоб здійснити посилений вплив на масову чи індивідуальну свідомість, викликаючи заплановану реакцію вибраної цільової, споживацької аудиторії".
Одне з переваг даного визначення в тому, що воно досить оригінальне і нове. Справа в тому, що традиційному підходу західних дослідників до визначення реклами притаманно характеризувати її як процес інформування. Цю точку зору поділяють і вітчизняні спеціалісти в області реклами: Л.Ю.Германова, Н.С.Добробабенко, І.А.Гольман та інші. Тому самостійний підхід до розробки даного визначення такими науковцями як І.Я.Рожков, П.С.Зав'ялов, М.Н.Айзенберг, Л.Н.Хромов заслуговує схвалення.
Що стосується другого підходу до визначення реклами (характер розповсюдження інформації), то його прихильники рахують, що до неї відноситься комерційна інформація, що розповсюджується через засоби масової інформації, тобто "не особисто". Приклад такого визначення "Реклама - це платне, однонаправлене і неособове звернення, яке здійснюється через засоби масової інформації, тобто "не особово", і яке агітує на користь якого-небудь товару, марки, фірми (якоїсь справи, кандидата, уряду)".
Недолік даного визначення полягає в розділенні реклами на "не особову" і "особову". В рамках даного визначення реклама і особовий продаж протистоять один одному. Необхідність ЇЇ розмежування виникла із-за того що звернення продавця до покупця неможливо класифікувати як "не особове розповсюдження інформації". Деякі науковці вважають, що реклама на місці продажу - це кінцева ланка реклами товару, яка розповсюджується через засоби масової інформації.
Третій підхід до визначення терміну "реклама" базується на аспекті, який стосується економічної основи поняття, тобто відношень між споживачем і виробником товарів. Отже, "реклама -це формування виробником у покупця повного позитивного уявлення про споживчі якості товару, заради головного економічного інтересу виробника товарів".
Це визначення глибше торкається економічної основи відношень рекламодавця і споживача. В процесі господарської діяльності виробник відчуває економічну необхідність інформувати споживача про вироблені товари, щоб споживач міг укласти угоду і задовольнити свої потреби. Тому визначення реклами повинно бути тісніше пов'язане з процесом змінення прав власності на товар - угодою, і ближче до економічного змісту цього процесу. Необхідно повніше розкрити економічну природу відношень рекламодавця і споживача, з оглядом на що доцільніше в якості універсального визначення реклами використати наступне: реклама - звернення рекламодавця до потенційного споживача з пропозицією про угоду або з інформацією, яка впливає на ймовірність її укладення. Тут виникає також необхідність дати пояснення визначенням "споживач" і "рекламодавець".
Потенційний споживач - фізична чи юридична особа до якої звернена пропозиція про угоду, яка містить ймовірну економічну вигоду для нього.
Рекламодавець - суб'єкт економічних відношень, який для отримання прибутку або іншої економічної вигоди звертається до іншого суб'єкта з пропозицією про угоду або з інформацією, що впливає на успішність її здійснення.
Отже, з наведених вище визначень можна зробити наступні узагальнюючі висновки.
1. Реклама перш за все являє собою процес надлишкового інформування, так як рекламодавець звертається до потенційного споживача. Виробник не має достовірного знання про те, кому конкретно із групи споживачів буде проданий його товар. Із всієї сукупності споживачів тільки частина придбає цей товар. Тому значні кошти, витрачені на рекламу, виявляться витраченими марно.
2. Позиції рекламодавця і споживача в процесі розповсюдження інформації нерівні. Психологія більшості людей така, що вони сприймають інформацію автоматично, не маючи можливості в деяких випадках уникнути контакту з нею, а в інших нейтралізувати її вплив на свої вчинки. Рекламодавець вільний в своєму виборі давати чи не давати рекламу.
3. При свідомому виборі товару покупець може відмовитись від нього, тому рекламодавцю вигідно здійснити на покупця максимальний несвідомий, автоматичний вплив. Разом з тим маніпулятивний вплив реклами виконує важливу функцію: стабілізує попит і знижує підприємницький ризик.
Як наукове явище реклама займає місце в маркетинговому процесі просуванні товару та комунікаційній політиці маркетингу. Існує ряд певних теорій комунікацій, які з успіхом застосовують і до реклами.
Одна з відомих теорій комунікацій це теорія відбірковій уваги. Ми бачимо і чуємо тільки те, що нам подобається і те, що нас лякає. Іншими словами наша цікавість до інформації підвищується з ростом ринку, який нас підстерігає по мірі того, як ми відчуваємо себе все більш втянутими в процес вибору.
Усвідомлення ризику: очікування небезпеки посилює наш пошук інформації; ризик може бути фінансовим або "соціальним", тобто суспільна думка.
Емоційну прив’язаність: незалежно від того чи поступає нам потрібна інформація постійно, чи ми отримуємо її лише час від часу потреба в ней зростає в залежності від степені "особистої прив’язаності" кожного з нас до того чи іншого товару, який нам потрібно придбати.
Споживач в певній мірі прив'язаний до товару. Такий споживач уважно слідкує за рекламою і шукає її сам. Він як правило відкидає інформацію, що суперечить його власним уявленням. На такого споживача реклама впливає через зміст інформації, яка подається. Реклама формує сприятливе відношення споживача до даної марки, його готовність до покупки.
Споживач, який слабо прив'язаний до товару. Він не цікавиться рекламою, пасивно сприймає інформацію. Робить свої звичайні покупки. Завдання реклами в цьому випадку заключається в тому, щоб будь-яким засобом намагатися привернути увагу такого споживача, примусити його розпізнати товар, що рекламується. Ефективність реклами тут визначається способом подачі рекламного повідомлення, яке повинно його підштовхувати до покупки.
Наступна досить відома і важлива теорія комунікацій - це теорія типів покупців.
Раціональний покупець - ним виступає такий покупець, поведінка якого відповідає теорії класичної політекономії, але якого в дійсності не існує. Навпаки, в реальному житті ми маємо справу із споживачем, який в своїй поведінці керується як раціональними так і ірраціональними мотивами, одночасно намагаючись знайти раціональні оправдання своєї споживацької поведінки. Розрізняють два типи раціонального покупця. Якщо перший "теоретичний" покупець не піддається на агітацію реклами, то інший моментально на неї реагує при умові, що вона його інформує і приводить "об'єктивні" аргументи на користь того чи іншого товару, що вона звертається до його розуму, а не до його емоцій, що вона переконує, перемагає силою "об'єктивних" доказів.
Обумовлений покупець. Обумовленим є такий покупець, вчинки якого співпадають з теорією "психології поведінки" (біхевіористська теорія американського філософа Джона Уотсона. Вона також називається теорія "стимул - відповідь"). У обумовленого покупця виробляється умовний рефлекс шляхом багаторазового повторення реклами.
Підхід, що використовує, глибоке мотивування. Звичайно людина діє так, щоб спочатку задовольнити свої основні потреби та інші нужди, які класифікуються у зростаючому порядку таким чином, що остання появляється лише тоді, коли попередня вже задоволена. Прикладом цього може бути піраміда потреб по А.Маслоу. Але поряд з цими цілком очевидними потребами на нашу поведінку впливають і більш складні причини. Як наслідок ряду моментів: свідомих і несвідомих, емоціональних і інтелектуальних, соціальних і фізіологічних - вони знаходяться в постійній взаємодії. Рекламодавцю необхідно мати повне уявлення про мотиви своїх потенційних покупців, щоб знати не тільки які товари, але і яка умова приведуть до покупки. Мотиви виконують роль двигуна наших вчинків і виявляються у вигляді напружень і збуджень, які наша поведінка намагається прибрати і скоротити і головний момент - той, хто відчуває дію цих механізмів, не завжди усвідомлює їх зміст і значення. Вивчення мотивації заключається в тому, щоб виявити поставлений зміст установок та вчинків, які здійснюються. Це робиться з допомогою аналізу непрямих опитувань потенційних покупців, який проводиться з допомогою психолога. Реклама зі своєї сторони використовує інформацію про всі ці елементи з тим, щоб посилити інтенсивність позитивної мотивації і прибрати те, що їй перешкоджає. Це емоційна реклама. Вона просто покаже товар в тому оточенні, яке настоює на покупку, примушує мріяти... Таку рекламу визначають як "проекційну".
В реальній дійсності всі види реклами тісно перетинаються один з одним, що означає еволюцію реклами від інформування до повідомлення; від повідомлення до виробництва умовного рефлексу; від виробництва умовного рефлексу до посвідомого навіювання і, нарешті, до проекціювання символічного зображення. Реклама послідовно добивалась спочатку свідомого, обдуманого сприйняття покупцем рекламного звернення, потім автоматичного здійснення покупки, сьогодні вона потребує від покупця міцної згоди, неусвідомленої, але тим не менш реальної.
§2. Функції, цілі та засоби передачі реклами. Регулювання рекламної діяльності.
Реклама - одне із найбільш цікавих і повне протиріч явище економічного і суспільного життя. Інколи думають, що реклама має одне єдине завдання: продати товар чи послугу. Проте реклама здатна виконувати багато інших завдань, наприклад наступні:
• розповсюдження знань про фірму, її історію, досягнення клієнтурі;
• отримання запитів про більш повну інформацію відносно товару, який рекламується;
• вплив на осіб, які впливають на прийняття рішень про покупку товару, на користь фірми-рекламодавця;
• допомога робітникам служби збуту під час їх переговорів з клієнтурою;
• формування позитивного відношення до фірми зі сторони суспільства;
Отже, реклама будує фундамент поваги і довір'я не тільки до фірми, але і до країни, що представляє цю фірму. Але чого не в силах зробити ніяка реклама - це продати товар, що рекламується вдруге, якщо в перший раз вона обманула сподівання покупця. В цьому випадку, чим більший розмах рекламної роботи тим більші збитки.
Економічна ефективність реклами тісно пов'язана з метою, яку ставлять при проведені даного рекламного заходу і тією сумою грошових коштів, які виділяють на її проведення. Тут виділяють такі два поняття:
1. Відповідність виділених на рекламу коштів поставленій перед нею меті.
2. Досягнення поставленої мети в результаті рекламного заходу.
Якщо ці два поняття врівноважують один одного, то реклама економічно ефективна. Основні функції реклами відповідають загальним цілям системи маркетингових комунікацій. Схематично це зображено в наведеній нижче таблиці:
ЗАГАЛЬНІ ЦІЛІ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
В залежності від цілей, що визначаються конкретною ринковою ситуацією, реклама може ефективно вирішувати наступні завдання:
• інформування;
• переконування;
• нагадування.
В кінцевому випадку, всі функції реклами, як і інших елементів комплексу маркетингу, зводяться до досягнення основних цілей системи маркетингових комунікацій: формування попиту та стимулювання збуту.
Способи передачі повідомлень дуже різноманітні, в рекламі їх нараховують багато десятків, якщо не сотні - від класичних рекламних оголошень і плакатів до брелків, етикеток, клейкої стрічки. Тому, спроба строго класифікувати всі ці способи звичайно стикаються з серйозними труднощами, так як один і той же спосіб може належати різним каналам чи засобам. Тому просто перелічу деякі найбільш розповсюджені способи: І. Пряма реклама:
• по почті (direct mail);
• рекламні матеріали, інформаційні листи, листівки тощо, які вручаються особисто.
2. Реклама в пресі:
• в газетах;
• в журналах загального призначення;
• в спеціальних галузевих журналах;
• в фірмових бюлетенях;
• в довідкових телефонних книгах.
3. Друкована реклама:
• проспекти;
• каталоги;
• буклети;
• плакати;
• листівки, відкритки, календарі тощо.
4. Екранна реклама:
• кіно;
• телебачення;
• слайд-проекція;
• полі-екран.
5. Зовнішня реклама:
• крупногабаритні плакати;
• мультивізійні плакати (три чи чотири зображення на гранях трьох-чотирьохгранних призм, що синхронно рухаються електродвигуном);
• електрифіковане панно з нерухомими написами, чи написами, які біжать;
• просторові конструкції для розміщення плакатів малого (звичайного) розміру в декількох площинах.
6. Реклама в транспорті:
• написи на зовнішніх поверхнях транспортних засобів;
• друковані оголошення, розміщені в салонах транспортних засобів;
• вітрини з товарами на вокзалах, в аеропортах, інших приміщеннях.
7. Реклама на місці продажу:
• вітрини магазинів (зовнішні, внутрішні);
• вивіски, знаки, плакати в торговому залі;
• упаковка (коробка, футляри, папір, клейка стрічка з написаними назвами, товарними знаками рекламодавця).
8. Сувеніри та інші малі форми реклами (авторучки, папки, лінійки тощо).
Поділ реклами по видах і типах відбувається на основі ії певної функції, цілі, сфери дії чи впливу тощо.
Загальнонаціональна реклама використовується для просування відомих в масштабах країни, маючих фірмову марку товарів (безалкогольні напої, автомобілі тощо).
Роздрібна або місцева реклама використовується універмагами, "ланцюговою" сіткою магазинів, роздрібними торгівельниками. Ця реклама інформує споживачів дуже точно, де і коли продукти, що рекламуються, можуть бути придбані.
Індустріальна реклама звернена до уваги виробників. Об'єм промислової реклами менший, ніж об'єм споживчої, і вона адресована вузькому колу покупців.
Інституційна реклама - направлена на покращення репутації фірми і не зв'язана з рекламою яких-небудь конкретних видів продуктів. Виходячи із практичного впливу на споживачів, реклама поділяється на рекламу з безпосереднім комерційним і з більш пізнім ефектом. Реклама безпосереднього впливу і ефекту найбільш розповсюджена в роздрібній торгівлі. Вона направлена на те, щоб викликати у клієнта бажання негайно придбати продукт чи скористатися послугою (повідомлення по радіо, direct mail тощо). Реклама з більш пізнім ефектом розрахована на покращення репутації фірми, її товарного знаку, іміджу. Її головна мета - створення та підтримка у споживачів - одразу фірми і її продукції. Даний вид реклами можна охарактеризувати як імідж-рекламу.
Найбільш ефективним для імідж-реклами є:
• рекламні ролики по телебаченню;
• рекламні щити;
• реклама на транспорті;
• реклама в популярних газетах та журналах;
• участь в благодійних акціях.
Товарна реклама направлена на продаж певних товарів чи послуг, в основному шляхом описання їх якостей, переваг, інколи цін.
Пропагандистська реклама виражає погляди компаній на теми, які мають суспільне звучання (освіта, охорона здоров'я, захист навколишнього середовища тощо).
Конкурентна реклама - за допомогою цього виду особливо виділяють переваги товарів компаній перед аналогічними товарами конкурентів.
Порівняльна реклама - в якій ясно співставляються два чи більше товарів.
Кооперативна реклама - сполучення місцевої і національної реклами, фінансування якої поділяють між собою виробник товару та місцеві оптові і роздрібні продавці.
Стимулююча реклама - направлена, в основному, на стимулювання потреб покупців. Найбільш ефективною стимулююча реклама вважається тоді, коли вона виступає як реклама, що:
• постійно повторюється в газетах та журналах;
• розповсюджується по прямому поштовому розсиланню;
• реклама по радіо;
• приймає участь у виставках;
• телереклама.
Реклама стабільності. Навіть при налагодженому збуті товарів і послуг і при повному "портфелі замовлень" необхідна час від часу закріплювати результати, які досягнуті рекламою. Найбільш ефективна така реклама як:
• скрита реклама, у вигляді статей про вашу діяльність;
• участь у виставках;
• пряме поштове розсилання вашим постійним клієнтам проспекту (звіту) про вашу річну діяльність.
Всі рекламні оголошення містять два основних елемента. По-перше - це текстовий компонент, по-друге - художній компонент.
Рекламний текст має перед собою п'ять основних цілей:
• привернути увагу потенційного покупця;
• збудити інтерес потенційного покупця;
• викликати довіру до товару і компанії;
• посилити бажання потенційного покупця мати товар;
• збудити бажання потенційного покупця до дії.
Придумати слова, що здатні досягнути всіх цих цілей не така-то легка справа. Вона вимагає хороших комунікаційних здібностей, мовного відчуття і всебічного знання як товару, так і клієнта.
Також важливу роль у рекламі та просуванні товару відіграє назва. Даючи назву своєму товару слід притримуватись наступних правил:
• назва повинна легко запам'ятовуватися;
• назва повинна бути оригінальною і не співпадати з назвами інших товарів;
• не треба давати назви з "імпортних" слів, не знаючи їх перекладу.
Яким би всемогутнім не був рекламний текст, він посилюється творчим художнім компонентом. Іноді художня частина буває більш виразною, ніж текст, а її зорові образи передають основний масив інформації. Сукупність текстового і художнього компонентів називається макетом реклами. В основі візуальної частини можуть бути покладені різноманітні теми, включаючи упаковку товару, який рекламується, його прояв в роботі, його властивості, гумор, глядацькі порівняння з іншими товарами, а також свідчення людей, що користуються даним товаром або оцінка знаменитостей.
Інша значна проблема в тому, що імідж знаменитості і імідж товару в сприйнятті публіки можуть дуже тісно переплітатись, і якщо у зірок виникнуть неприємності, то будуть неприємності і у даного товару. Отже, до цього виду рекламування треба підходити досить обережно, добре зваживши та передбачивши можливі наслідки.
У вітчизняній рекламі, як у фокусі, концентруються всі труднощі і недоліки нашої економіки. Рекламні агентства, особливо ті з них, які добились певного успіху у цій сфері бізнесу, стривожені чисельними фактами явного чи дещо завуальованого плагіату, коли нечесні на руку конкуренти використовують розроблені раніше ними ідеї, девізи, а то і рекламні звернення в цілому.
