Реконструкция аккумуляторного отделения

                                                 ВСТУП

       Автосервіс  у всьому світі виконує роль підтримки  продажів нових автомобілів та є  основним замовником запасних частин до них. В Україні цей вид діяльності – на особливому місці: надто великий  парк старих автомобілів, які часто потребують ремонту.

       В Україні досягнуто європейського  співвідношення: 1 СТО на тисячу машин. За останні п`ять років ринок послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів стрімко розвивався. Приватизовували державні СТО, створювали нові приватні та акціонерні станції. Сьогодні їх "розмноження" уповільнилось і, за підрахунками експертів, стабілізується на рівні 5 тисяч одиниць.

       Кількість станцій техобслуговування для  наявного в Україні парку машин  фахівці вважають достатньою, посилаючись на ту ж Німеччину, де 41 мільйон транспортних засобів обслуговує близько 42 тисячі СТО, тобто на 1 станцію припадає 1 тисяча автомобілів. Приблизно на таке ж співвідношення вийшла й Україна. Відмінність лише в тому, що вітчизняні станції – здебільшого невеличкі майстерні, тимчасом як у Європі переважають середні та великі фірмові СТО. За підрахунками доцента автодорожньої кафедри Українського транспортного університету Олега Маркова, один український автомеханік обслуговує близько 70 машин на рік. З цього випливає, що у вітчизняному автосервісі зайнято близько 70 тисяч осіб, хоча більшість фахівців називає цифру 100 тисяч, враховуючи також тіньовий сектор.

       СТО завантажені в середньому лише на 40% від їх потужності (в Європі норма - 62%). Справді, більшість вітчизняних автовласників задля економії ремонтують автомобілі самотужки, і тільки якщо операції технологічно неможливо виконати в гаражних умовах та якщо потрібна складна діагностика, звертаються до СТО. Частка людей, котрі можуть собі дозволити за будь-якої, навіть незначної, несправності доручити ремонт авто сервісній станції, поки що невелика.

       На  базі колишніх СТО часто виникають  спільні підприємства, які стають фірмовими станціями обслуговування великих автомобільних компаній, таких як "Мерседес", "Ніссан", "Тойота". Їх обладнання відповідає сучасним нормам західних автовиробників, ремонт і обслуговування провадяться за єдиними для будь-якої точки світу нормами автоконцернів. На фірмових СТО працюють висококваліфіковані механіки, що спеціалізуються на одній марці машин. Якість ремонту, культура та естетика виробництва, спілкування з клієнтом – усе на найвищому рівні. Фірмові СТО надають найякісніші запчастини та гарантію на виконану роботу.

       Приватні  новостворені СТО дуже різняться  між собою. Серед них трапляються станції з дуже високим рівнем обслуговування, найновішим обладнанням та високою кваліфікацією персоналу. Добру репутацію забезпечує і можливість виконання дефіцитних та високотехнологічних чи трудомістких видів робіт, зокрема ремонту автоматичних коробок швидкостей, помп високого тиску для дизелів, електронних систем впорскування пального. Спільне у приватних СТО те, що вони спеціалізуються на автомобілях іноземного виробництва (крім російських). Кваліфікація персоналу та рівень обслуговування – від високих до неприпустимо низьких. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. стисла характеристика СТО

       1.1  Відомості про підприємство, його призначення

       СТО розташоване в місті Донецьку у районі де проживають 80000 чоловік, а автомобілів приходиться 70 одиниць на 1000 чоловік. Ця станція технічного обслуговування призначена для ремонту і обслуговування легкових та вантажних автомобілів, площа якої складає 54 м². Тип СТО – універсальний та на ньому виконуються майже усі види ремонтних робіт автомобілів.

       1.2 Режим роботи підприємства

Таблиця 1.1 -  Режим роботи 

       1.3. Структура СТО, організація виробництва

       Організація виробництва - комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на якісне виконання технічного обслуговування та раціональну послідовність виконання всіх робіт, оптимальне розміщення робочої сили, доцільне розміщення і використання устаткування.

       Функція організації виробництва - це визначення конкретних значень параметрів технологічного процесу на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності. З метою і умовами виробництва, або інакше, як краще задіяти предмет і знаряддя праці, а також саму працю, щоб перетворити предмет праці в продукт необхідних властивостей з найменшими затратами робочої сили і засобів виробництва

       На  проектуємому  СТО ми маємо 21 робочих постів та один допоміжний. За одну добу на СТО поступають 18 автомобілів. У акумуляторному відділені працює один робітник, який має третій розряд. СТО працює 6 днів у неділю і має 305 робочих днів у році. Робітники на данному СТО працюють у півтори зміни. Начало робіт на підприємстві починається у 8 годині і закінчується у 18 годині. З метою більш детального вивчення операції, її розкладають на складові найпростіші елементи і руху. Важливим елементом вивчення операції і проектування нового методу є вивчення робочого поста при виконанні даної роботи.  Організація праці передбачає організацію і забезпечення робочих місць в трудовому процесі. З метою більш детального вивчення операції, її розкладають на складові найпростіші елементи і руху. Важливим елементом вивчення операції і проектування нового методу є вивчення робочого поста при виконанні даної роботи.  Організація праці передбачає організацію і забезпечення робочих місць в трудовому процесі.

       Основною  функцією організації виробництва є вдосконалення асортименту, визначення оптимальної спеціалізації підприємств, виробничих потужностей, реконструкції і технічного переозброєння виробництва.

       Завдання  організації виробництва:

       - поглиблення спеціалізації;

       - вдосконалення форм організації  виробництва;

       - швидка (гнучка) переорієнтація виробництва  на інші види продукції;

       - забезпечення безперервності і  ритмічності виробничого процесу;

       - вдосконалення організації праці  і виробництва в просторі і  часі;

       - створення логістичної системи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       2 Характеристика існуючого положення у виробничому підрозділі

       2.1 Розташування виробничого  підрозділу, його  призначення та  номенклатура робіт

       Акумуляторне  відділення призначено для поглибленої перевірки технічного стану і заряду.

       Зарядне відділення призначене - для заряду батарей; кислотне - для приготування електроліту, зберігання сірчаної кислоти (у кількості, необхідній на поточну смену) і дистильованої води. На СТОА два останні відділення, а іноді і всі три розташовують в одному приміщенні.

       Площа приміщень ділянки залежить від обсягу виконуваних робіт і дорівнює 54 м².  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3. розрахунок виробничої програми і трудомісткості  робіт з ТО, ПР та діагностування СТО

       3.1  Вибір початкових даних

Таблиця 3.1 -  Початкові дані                                                                                 

     3.1.1  Розрахунок кількості  автомобілів у  зоні дій СТО

       M ∙ n

N= —————  , од.                      (3.1)

      1000

     де   M – чисельність населення данного міста (люд.),

              n – кількість автомобілів на 1000 мешканців (од.). 

        80000 ∙ 70

N= ————— = 5600  , од.                     

         1000 

       3.1.2 Розрахунок чисельності автомобілів за рік, що обслуговуються

       Нормативна  періодичність пробігу до КР визначаться  по формулі:

     A^p_сто= N ∙ K₁ ∙ K₂ ∙ K₃ ∙ K₄, од.             (3.2) 

       де   N – кількість автомобілів у зоні дій СТО,

               K₁ – коефіцієнт попиту послуг СТО,

               K₂ – коефіцієнт транзиту,

               K₃ – коефіцієнт приросту парку автомобілів,

               K₄ – коефіцієнт спеціалізації.

     A^p_сто= 0,55 ∙ 1,1 ∙ 1 ∙ 0,8 = 2710,4

       3.1.3 Розрахунок річного пробігу автомобілів, які обслуговуються, та попередньої кількості робочих постів на проектній СТО

                        L_р. = L_ср ∙ A^p_сто , км.                                                           (3.3)

       де  L_ср. – середньорічний пробіг одного автомобілю,

                 A^p_сто – чисельності автомобілів за рік, що обслуговуються.

       L_р. = 2710,4 ∙ 8000 = 21683200 , км. 

       3.1.4 Розрахунок тривалості  змін 

     Т_д= С ∙ Т_зм  , год.               (3.4)

       де  Т_зм – тривалость змін

             С – кількість змін

       Т_д= 1,5 ∙ 6 = 9  , год.

       3.1.5 Розрахунок річної  виробничої програми  СТО

       N^Р_СТО = A^p_сто ∙ d  , год.                                (3.5)

       де  A^p_сто – кількість автомобілів за рік, що обслуговуються,

             d – кількість заїздів одного автомобіля за рік.

       N^Р_СТО = 2710,4 ∙ 2 = 5420,8  , год. 

       3.2 Розрахунок обсягу робот для міської СТО

       3.2.1 Розрахунок річного обсягу робот по ТО і ПР

       Визначаємо  річний обсяг робот по ТО і ПР по формулі:

     Т^р_то,пр = A^p_сто ∙ L_сp ∙ t /1000 , люд. год.                               (3.6)

       де  A^p_сто – кількість автомобілів за рік, що обслуговуються на СТО,

             L_сp – середньорічний пробіг одного автомобілю,

             t – нормативна трудоміскість робіт по ТО і ПР.

       Т^р_то,пр = 5420,8 ∙ 8000 ∙ 2,3 / 1000 = 99742,72 люд. год. 

       3.2.2 Розрахунок річного  обсягу прибирально-мийних  робіт

     Т^р_пм = A^p_сто ∙ d_пм ∙ t_пм , люд. год.                                       (3.7)

       де  A^p_сто – кількість автомобілів за рік, що обслуговуються на СТО,

           d_пм – кількість заїздів автомобілів на 1000 км,

             t_пм – середня трудомісткість прибирально-мийних робіт.

     Т^р_пм = 2710,4 ∙ 1 ∙ 0,5 = 1355,2 , люд. год.

       3.2.3 Розрахунок річного  обсягу робіт по  антикорозійній обробці

          A^p_сто ∙ t_АК

Т^р_АК = —————  , люд. год.                                       (3.8)

                       П_О

       де  A^p_сто – кількість автомобілів за рік, що обслуговуються на СТО,

           t_AK –  трудомісткість антикрозійної обробці,

           По – період обробки.

                  2710 ∙ 1,2 

       Т^р_АК = ————— = 1084,2  , люд. год.

                          3

       3.2.4 Розрахунок обсягу  передпродажної підготовки

     Т^Р_ПП = N_П ∙ t_ПП  , люд. год.                                                (3.9)

       де  N_П – кількість автомобілів проданих за рік,

            t_ПП  –  трудомісткість передпродажної підготовки.

       Т^Р_ПП = 30 ∙ 3,5 = 105  , люд. год.

       3.2.5 Розрахунок обсягу  передпродажної підготовки

     Т^р_СТО= Т^Р_ТО,ПР +Т^Р_ПМ +Т^Р_АК +Т^Р_ПП , люд. год.                  (3.10)

       де  Т^р_СТО  –річний обсяг робіт по ТО і ПР ,

           Т^Р_ПМ – річний обсяг робіт по прибирально-мийним роботам,

           Т^Р_АК – обсяг робіт по антикорозійної обробці,

           Т^Р_ПП – обсяг передпродажної підготовки.

       Т^р_СТО = 99742,72 +1355,2 +1084,2+105 = 102287,1 , люд. год.

Таблиця 3.2 -  Розподіл трудомісткості ТО і ПР автомобілів.                                                                         

       3.3 Розрахунок річного обсягу робіт з самообслуговування СТО

     Крім  робіт з ТО і ПР на станції обслуговування автомобілів виконуються допоміжні роботи, обсяг яких складає 20...30% від загального обсягу робіт по ТО і ПР автомобілів. До складу допоміжних робіт входять роботи по прибиранню приміщень і території (15...20%), приймання, збереження і видача матеріальних цінностей (20%), транспортні і перегін автомобілів (10%), а також роботи по самообслуговуванню підприємства, які виконуються в самостійному підрозділу – у відділі головного механіка або у відповідних виробничих дільницях, якщо ця трудомісткість не перевищує 10000 люд.год. Обсяг робіт по самообслуговуванню підприємства складає 45...55% від обсягу допоміжних робіт, тобто до 10...15% від загального обсягу робіт по ТО і ПР автомобілів. 

     Т_САМ = 0,1 ∙ Т^Р_СТО , люд. год.                                          (3.11)

       де  Т^Р_СТО – загальний річний обсяг робіт по ТО і ПР,

       Т_САМ = 0,1 ∙ 102287,1 = 10228,71  , люд. год.

       Решту допоміжних робіт виконую обслуговуючий персонал. Обсяг цих допоміжних робіт складає:

       Т_ДОП = 0,3 ∙102287,1 = 30686,13 , люд. год.                                          (3.12)

   Таблиця 3.3 -  Розподіл обсягу робіт по самообслуговуванню за видами.                                                                         

       3.4 Розрахунок кількості робочих постів і автомобіле-місць очікування

       3.4.1 Розрахунок кількості робочих постів

            Т^П_ТО,ТР ∙ φ

Х^РП_ЗАГ = —————  , постів.           (3.13)

                                         Ф_П  ∙ Р_П

       де Т^П_ТО,ТР – річний обсяг постових робіт,

           φ – коефіцієнт, що враховує нерівномірність находження                                                                                                    

           автомобілів на СТО  в різні часи року і дні тижня,

           Р_П – середня кількість робітників на посту.

          77789,34 ∙ 1,1

       Х^РП_ЗАГ = ——————— = 19,8 , постів.          

                        2881,3  ∙ 1,5

       Приймаємо 20 постів.

       3.4.2 Розрахунок річного  фонду робочого  часу поста

     Ф_П.=Д_Р.Р ∙ Т_ЗМ. ∙ С ∙ η, год.                                               (3.14)

       Тривалість  часів роботи з нормальними умовами  праці:

       Ф_П.=305 ∙ 6,7 ∙ 1,5 ∙ 0,94 = 2881,3 , год.

       Тривалість  часів роботи зі шкідливими умовами  праці:

       Ф_П.Ш.=305 ∙ 6 ∙ 1,5 ∙ 0,94 = 2580,3 , год.

       3.4.3 Розрахунок кількості  робочих постів  на окремих дільницях